Форми та зміст квалітативної освіти

У сучасних умовах усе більшого значення набуває проблема професійної
компетентності адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх
шкіл. Інноваційні процеси, що йдуть в освітніх системах, затребували
нових знань, нових підходів до рішення виникаючих проблем

Управління якістю освіти, безумовно, відноситься до проблем, рішення
яких повинно здійснюватись на основі нового корпуса знань з опорою на
міждисциплінарні теорії. Реалізація ідеї системного управління якістю
освіти у школі, таким чином, висуває на перший план задачу пошуку
оптимальних форм і змісту квалітативної освіти адміністративних і
педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл.

Представляється, що ця квалітативна освіта повинна ґрунтуватись на таких
ідеях і принципах:

1) проектно-інноваційному підході, що припускає не навчання взагалі, у
відриві від виконання функціональних обов’язків, а навчання, у ході
якого освоюються засоби, методи та форми управління якістю, створюються
та реалізуються проекти;

2) найважливіших положеннях, категоріальному апараті квалітології як
триєдиної науки про якість (теорія якості, теорія оцінки якості, теорія
управління якістю);

3) ідеї інтеграції змісту освітніх і навчальних програм, інтегрування
навчальної інформації про теорію систем, теорію управління,
квалітологію, педагогіку, психологію й інші наукові дисципліни;

4) принципі адресності навчання, що означає, що поряд із трансляцією
змісту квалітативної освіти загального плану повинне здійснюватись
навчання спеціалізоване, тобто навчання в рамках кола функціональних
обов’язків фахівця з управління якістю (аудитор з якості, заступник
директора школи з якості, організатор моніторингових досліджень з якості
освіти тощо);

5) принципі конкретності навчання, що забезпечує спрямованість
навчальних курсів, навчаючих семінарів на специфіку реалізованих
варіантів побудови та впровадження систем управління якістю, схем
управлінського процесу;

6) принципі творчого використання та запозичення досвіду управління
якістю у сфері виробництва послуг, його переломлення з урахуванням
особливостей освітньої діяльності. Ігнорування даного принципу може
призвести до створення неефективних, а можливо, і недієздатних систем
якості;

7) принципі супроводу інноваційних проектів у сфері управління якістю
шкільної освіти, що припускає надання консультативної
інформаційно-методичної допомоги слухачам у їхній практичній діяльності
у сфері якості освіти.

Одним із важливих питань, які виникають у ході організації квалітативної
освіти, є таке, що припускає надання консультативної
інформаційно-методичної допомоги слухачам у їхній практичній діяльності
у сфері якості освіти.

Одним із важливих питань, що виникають у ході організації квалітативної
освіти адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл є
питання вибору прийнятних, «працюючих» форм. Такий вибір залежить від
ряду факторів, від об’єктивних і суб’єктивних умов:

а) наявність часу для навчання (визначає вибір обсягу освітньої
програми, варіанта організації навчання — з відривом від виконання
функціональних обов’язків, без відриву);

б) вихідний рівень знань і досвіду практичної діяльності слухачів із
проблематики (напряму) «управління якістю освіти» (визначає змістовне
наповнення навчальних програм, курсів; виділення навчального часу на
окремі теми);

в) від виконуваної слухачем діяльності в рамках інноваційного напряму
«управління якістю освіти» (від цього залежать спрямованість навчальних
програм, курсів, співвідношення в них базисного й інваріантного блоків);

г) місце й роль слухача в управлінській ієрархії школи, склад
розв’язуваних управлінських задач.

Інакше кажучи, зміст і форми квалітативної освіти тих чи інших категорій
управлінських кадрів можуть і повинні відрізнятися з урахуванням того,
що представники лінійних структур управління виконують одні функції, є
носіями одних обов’язків, відповідальності й повноважень, а представники
функціональних підрозділів — інших.

Виходячи з цього, основними формами квалітативної освіти
адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл можуть
виступати такі:

1) Реалізація експериментальних освітніх програм, створених і
реалізованих у рамках єдиного наряду-замовлення Міністерства освіти і
науки на підготовку фахівців у галузі інноваційних напрямів
Дослідницьким центром проблем якості підготовки фахівців (Москва).

Комплексні моніторингові дослідження якості вищої та безперервної
освіти: методологія та практика (для слухачів із числа керівників
органів управління освітою; ректорів, проректорів з навчальної роботи й
НВР, викладачів і науковців ВНЗ; керівників і викладачів інших освітніх
установ; експертів із проблем якості освіти).

Технологія самоаналізу систем забезпечення якості освіти в освітніх
установах різних типів (для слухачів із числа керівників і
науково-педагогічних працівників освітніх установ).

2) Підготовка фахівців з якості освіти для шкіл за договорами на базі
спеціалізованих консалтингових фірм, що займаються питаннями
впровадження систем якості у сфері виробництва й послуг (наприклад,
фірми «Конфлакс» (Санкт-Петербург), «Пріоритет» (Нижній Новгород). Такі
фірми проводять навчальні семінари та курси тривалістю 16, 24, 32, 40,
80 годин; 6 або 7 тижнів із проблематики: «Менеджмент якості»; «Вимоги
міжнародних стандартів якості ISO серії 9000 : 2000 до систем якості»;
«Основи загального менеджменту якості» (TQM); «Статистичні методи в
системі якості».

3) Підготовка експертів-аудиторів з якості на двотижневих курсах в
Інституті сертифікації Держстандарту з наступною роботою у складі
виїзних комісій із перевірки діяльності організацій та установ —
учасників конкурсів на змагання регіональних і національних конкурсів у
сфері якості.

4) Навчання представників шкіл на короткострокових (1-2 тижні) курсах із
підготовки експерта атестаційної комісії з оцінки навчальної роботи
освітньої установи. Таке навчання проводиться з 2001 року в регіонах
(Воронеж, Москва, Ростов-на-Дону, Новосибірськ, Санкт-Петербург) за
планами Державної інспекції з атестації навчальних закладів та органів
атестації та державної акредитації суб’єктів.

5) Навчання через участь у традиційних щорічних навчаннях — практичних
конференціях і симпозіумах із проблематики якості освіти та якості
освітніх послуг (Москва — симпозіум «Кваліметрія людини й освіти:
методологія та практика»; конференція «Кваліметрія в менеджменті
якості»; Новосибірськ — конференція «Якість освіти: досягнення,
проблеми»; Тольятті — конференція «Проектування, забезпечення та
контроль якості освіти й освітніх послуг»; Санкт-Петербург — конференція
«Від менеджменту якості до якості менеджменту»; конференції в Європі,
проведені з ініціативи Європейської Організації з якості).

6) Стажування представників шкіл в освітніх установах загальної та
професійної освіти — лауреатів і дипломантів регіональних і національних
премій у сфері якості, ініціаторах упровадження внутрішньошкільних
систем якості відповідно до вимог стандартів ISO (гімназія № 92
Санкт-Петербурга, Санкт-Петербургський державний технічний університет;
Московський державний інститут сталі та сплавів; Іванівський державний
енергетичний університет й ін.).

\

^

^

ципово можливі й інші форми квалітативної освіти адміністративних і
педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл:

самостійна робота з одного із проектів у галузі управління якістю
освіти;

навчання представників школи на місцях ученими та фахівцями, які
розробляють питання управління якістю освіти;

навчання на базі міських (районних) навчально-методичних центрів;

самостійне навчання представників адміністрації шкіл;

участь у виконанні комплексних тем науково-дослідної роботи ВНЗ і
науково-дослідних інститутів на правах експериментальних площадок;

участь у проектах Міністерства освіти і науки; проведення досліджень у
рамках підготовки дисертацій;

участь у роботах з організації федерального моніторингу якості освіти та
багато чого іншого.

Істотне значення мають визначення, вибір змісту квалітативної освіти
адміністративних і педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл. Виходячи з
дворічного досвіду підготовки для загальноосвітніх шкіл фахівців у
галузі інноваційних напрямів, пов’язаних з якістю освіти,
представляється можливим визначення наступного змістовного інваріантного
ядра можливих освітніх програм для підготовки заступників директорів
шкіл з якості, внутрішніх аудиторів з якості, організаторів
моніторингових досліджень з якості освіти, фахівців з упровадження у
школах систем якості (наводимо одну з програм, реалізованих нами на
кафедрі систем якості в загальноосвітніх навчальних закладах
Дослідницького центру проблем якості підготовки фахівців).

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

за курсом «Технологія самоаналізу систем забезпечення якості освіти в
освітніх установах різних типів» (для слухачів із числа керівників і
науково-педагогічних працівників освітніх установ)

Цільова настанова курсу складається в підготовці фахівців із числа
керівників і науково-педагогічних працівників освітніх установ, здатних
організовувати та проводити самоаналіз системи забезпечення якості
освіти в освітній установі.

У результаті освоєння навчального курсу слухачі повинні

ЗНАТИ:

суть поняття «система забезпечення якості установи» як об’єкта
самоаналізу; основні положення квалітології як триєдиної науки про
якість;

теоретико-методологічні аспекти проблеми забезпечення якості освіти на
рівні освітньої установи;

вимоги міжнародних стандартів якості ISO серії 9000 : 2000 у частині, що
стосується проектування та впровадження систем якості в організаціях та
установах;

склад й організаційно-управлінські особливості робіт із самоаналізу
системи забезпечення якості освіти в освітній установі;

порядок усебічного забезпечення робіт із проведення самоаналізу системи
забезпечення якості освіти в освітній установі;

технологію збору, аналізу, представлення, інтерпретації та використання
інформації про систему забезпечення якості освіти освітньої установи як
об’єкта самоаналізу.

УМІТИ:

керувати процесом виконання основних робіт (виконувати основні роботи)
із самоаналізу освітньою установою системи забезпечення якості освіти (у
залежності від своєї посадової компетенції);

аналізувати й інтерпретувати інформацію про стан ефективності системи
забезпечення якості освіти освітньої установи, отриману в ході її
самоаналізу, з метою вироблення та прийняття конкретних управлінських
рішень;

керуватись міжнародними стандартами якості ISO серії 9000 : 2000,
використовувати досягнення й апарат кваліметрії, математики, комп’ютерні
технології та техніки при формуванні, реалізації та корекції програми
самоаналізу системи забезпечення якості освіти освітньої установи;

документувати результати самоаналізу системи забезпечення якості освіти
освітньої установи.

ОЗНАЙОМИТИСЬ:

із досвідом і підходами до впровадження систем забезпечення якості в
освітніх установах;

з досягненнями науки та практики у сфері застосування інформаційних
технологій, організаційних рішень при проведенні самоналізу систем
забезпечення якості в організаціях та установах;

з досвідом здійснення самоаналізу та самооцінки освітніми установами
якості своєї діяльності та забезпечуваних результатів у ході їх
атестації й акредитації, участі в конкурсах на здобуття премії у сфері
якості;

з напрямами й особливостями проведення самоаналізу систем забезпечення
якості підприємствами й установами інших галузей народного господарства.

Слухачі, які пройшли навчання на курсах, повинні мати теоретичні знання
й організаційно-методичні вміння, необхідні для виконання обов’язків
керівника чи виконавця робіт із самоаналізу системи забезпечення якості
освіти освітньої установи.

Навчальна програма складена з урахуванням підготовки фахівців для
освітніх установ у зв’язку із практикою впровадження, що поширюється
освітніми установами систем якостей на базі нормативних положень
міжнародних стандартів якості ISO серії 9000 : 2000, які вимагають, у
числі іншого, здійснення їх регулярного самоаналізу.

Проведення занять за програмою планується проводити в очно-заочній формі
з розрахунку 496 годин протягом двох років, з яких 198 годин
приділяється на стаціонарне навчання (чотири очних курси кожні півроку),
у тому числі 36 годин — на індивідуальне консультування та захист
кваліфікаційної роботи (у ході проведення завершального курсу), і 298
годин — на самостійне навчання без відриву від професійної діяльності й
виконання кваліфікаційної роботи (чотири заочних курси самостійного
навчання).

Навчальні групи формуються в кількості не більше 24-х осіб.

Основним видом навчальних занять за очним вступним курсом є лекції (22,2
% часу). Лекції складають основу теоретичного навчання за курсом. Вони
повинні давати систематизовані наукові знання з проблематики
впровадження систем якості в освітніх установах і здійснення їх
самоаналізу, розкривати стан і перспективи застосування систем
забезпечення якості освіти в різних типах освітніх установ,
концентрувати увагу учнів на найбільш складних і вузлових питаннях,
стимулювати їхню активну пізнавальну діяльність, формувати творче
мислення.

Семінари проводяться у вигляді чотиригодинних занять за найбільш
складними темами програми із задачею поглибити та закріпити отримані
знання з питань теорії та практики проведення самоаналізу системи
забезпечення якості освіти в освітніх установах, акцентувати увагу
слухачів на проблемних і невирішених аспектах, визначити ступінь і
повноту засвоєння ними програмного матеріалу.

Групові заняття мають на меті більш детально розібрати та конкретизувати
навчальні питання, підняті в ході лекцій, показати шляхи практичного
переломлення концептуальних положень у професійній діяльності учнів.
Вони покликані сприяти формуванню у слухачів власної позиції з
дискусійних питань.

Практично заняття зі слухачами проводяться з метою: оволодіння ними
навичками, прийомами, діями, передбаченими навчальною програмою, у тому
числі організаторсько-методичними вміннями, необхідними для керівництва
проведенням робіт із самоаналізу системи забезпечення якості освіти в
освітній установі в межах своєї службової компетенції.

Похожие записи