«Фітобар»

Позакласний виховний захід

Мета: ознайомити учнів з цілющими властивостями лікарських рослин
України, навчити складати чайні суміші трав; ознайомити з традиціями і
ритуалами вживання чаю, чаювання в різних країнах світу; виховувати
бережливе ставлення до лікарських рослин, культуру чаювання.

Обладнання: плакати, чайні сервізи, самовари, серветки, солодощі,
костюми фітобарменів.

Організація роботи фітобару:

1. Напередодні учні отримують завдання:

— ознайомитися з традиціями і ритуалами чаювання в різних краї¬нах
світу;

— випекти різноманітні екологічно-чисті солодощі.

2. Проводиться тренінг по складанню різноманітних чайних сумішей.

3. Оголошується конкурс на кращий ескіз по оформленню фітобару:
оформлення бару і костюмів фітобарменів, сервіровка столу.

4. Підбирається музичне оформлення.

5. Вивішується оголошення з запрошенням до участі у фітобарі.

Інформаційно-пізнавальний матеріал

Історія чаю. Вирощування чаю довго трималося в таємниці. В Європі перші
відомості про нього з’явилися 1584 року. Його поширенню сприяли посли,
які привозили чай із Китаю. Спочатку в XVI столітті чай з’явився у
Португалії, потім у Голландії. В Англію він проник Ост-Індійською
кампанією 1664 року.

Першими в Росії дізналися про чай жителі Сибіру, причому задовго до його
появи у Європі. Привезли його через Монголію. 1638 року в Московську
державу його доставив боярський син Василь Старков, який був засланий з
дарами до ординського хана — Алтин-хана. Хан Алтин-хан подарував
Старкову чотири пуди чаю. При дворі Михайла Федоровича напій був
випробуваний, сподобався і пізніше ввійшов до вжитку.

1679 року було укладено перший договір на поставку чаю з Китаю в Росію.

Який буває чай? Зазвичай розпізнають чай:

— за місцем вирощування: китайський, індійський, цейлонський, турецький.

— за типами: чорний, зелений, червоний.

На кущі все чайне листя зелене. Колір чаю, який ти заварюєш — це
зовнішнє відображення різної обробки чайного листя. Від обробки
зібраного листя залежить хімічний склад і смак кожного типу чаю.

Аромат і смак чаю в більшості залежить не тільки від його якості, а й
від правильності його заварювання.

Чай — це кущ. Дикі сорти індійського чаю являють собою дерева висотою до
15 метрів.

До речі, чайне листя використовується не тільки для приготування напою.
В Китаї та Японії його споживають як приправу для страви, а в Бірмі —
для приготування салатів. Плоди чаю багаті на масло, яке цілком може
замінити оливкове.

Як заварювати чай? Порожній чайник для заварювання треба сполоснути
окропом, щоб прогрівся. Потім засипати заварку, приблизно 1 ч. л. на
склянку, (по кількості тих, хто буде пити чай) плюс ще одну. Якщо
з’явиться біла чи кольорова піна, то чай якісний.

Можна додати в чайник небагато цукру — чай краще завариться. Закутувати
чайник зверху бавовняною серветкою не обов’язково.

Заварювати чай треба свіжим окропом (водою, яка перший раз кипить), коли
вода починає закипати (з’являються бульбашки повітря), не допускати доки
на чайнику почне «стрибати» кришка.

F

H

?

H

?

Кип’ятити сам чай не можна, точніше, не треба — він буде міцніший, а
смак й аромат зникнуть.

До заварки часто додають «травку»: м’яту, душицю, звіробій, чабрець,
липовий цвіт — її дуже багато. Можна замість цукру класти мед (це
корисніше) або варення (не корисніше, та смачніше).

Чайний бальзам — суміш чаю з лікарськими травами. Він застосо¬вується і
як ліки, і як профілактична речовина (тобто попереджує хвороби).

Столова ложка з «гіркою» вміщує 5-6 г сухої подрібненої трави.
Наприклад, узимку (або коли є загроза застудитись) корисно вживати такий
бальзам: на 250г чаю беруть 2 ст. л. м’яти, 2 ст. л. звіробою, 1 ст. л.
тім’яну і 1 ст. л. кореня валеріани. Вага всієї суміші приблизно 250 г.

Чай і трави ретельно перемішують ї пересипають у скляну банку, щільно
закриту скляною кришечкою або фольгою (пластмасовим посудом і
пластмасовими кришками користуватися не можна).

Заварюють чайні бальзами, як звичайний чай. У теплий сухий чайник,
фарфоровий чи емальований, засипають чайну суміш із розрахунку 2 г на 1
ст. окропу. Чайник закривають рушником чи серветкою: Через 8-10 хв.
бальзам готовий. Заварку можна використовувати двічі. Окріп доливають
якщо рідину вжито. Перед цим додають чайний бальзам. Доза його вже
вдвічі менше.

Пити чайний бальзам найбільш корисно у чистому вигляді або додаючи
цукор. Цукор, який додали в напій, погіршує його смак. Можна пити чайний
бальзам і з молоком. Це дуже корисний напій.

Чай збірний з материнкою. Необхідно змішати по 3 частини мате¬ринки,
звіробою, перцевої м’яти, по 1 частині ягід чорної бузини, пелюсток і
плодів шипшини. Заварити чай безпосередньо перед уживанням. На 1 л
окропу 2 ст. л. суміші.

Чай збірний з мелісою. Звіробій, квітки липи і меліси подробити,
перемішати (у відношенні 1:1:1) і використовувати для заварки. Зберігати
в темному сухому місці.

Чай збірний з м’яти, материнки і звіробою. Висушені на повітрі м’яту,
душицю і звіробій з’єднати (у відношенні 1:1:1), перемішати. Зберігати в
закритій посудині у сухому місці. Заварювати безпосередньо перед
поданням на стіл, щоб зберегти аромат м’яти і душиці.

Чай з тім’яном. Висушене листя тім’яну і брусниці перемішати зі
звіробоєм і використовувати як заварку.

Листя тім’яну і звіробою — по 100 г, листя брусниці — 20 г.

Деякі суміші лікарських рослин полегшують роботу серця при серцебитті,
при скороченні пульсу, приливу крові, запамороченні. Це такі, як:

1. М’ята перцева (трава) — 2 частини; трилисник (трава) — 2 частини;
валеріана (корені і кореневища) — 1 частина;

2. Конвалія (квіти) — 1 частина; фенхель (плоди) — 2 частини; м’ята
перцева (трава) — 3 частини; валеріана (корені й кореневища) — 4
частини;

3. Валеріана (трава) — 2 частини; меліса (трава) — 2 частини; деревій
(трава) — 3 частини; звіробій (трава) — 3 частини;

Столову ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 40 хв., після
охолодження процідити, пити за 30 хвилин до їжі тричі на день.

Похожие записи