.

Фінська як друга мова (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
148 1156
Скачать документ

Фінська як друга мова

Завдання, що стоять сьогодні перед школою й проголошені в сучасних
стратегічних документах про освіту, спрямовані на перехід освітньої
системи старого зразка на новий гуманістично-інноваційний тип освіти,
підвищення її конкурентоспроможності в європейському та світовому
освітніх просторах

Європейські країни нині стурбовані тим, як озброїти людину необхідними
знаннями та вміннями, щоб вона була успішною в суспільстві, яке дуже
швидко розвивається. Перехід навчальних закладів України до 12-річної
освіти вимагає вибору індивідуальних напрямів навчання.

Одним із пріоритетних факторів реформування освіти сьогодення визначено
«досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів:
української та іноземної мов». Іноземна мова, на відміну від інших
освітніх предметів, – це галузь, яка знайомить людину з іншомовною
культурою, новими стилями життя, дає змогу зрозуміти іншу ментальність.

У Національній доктрині розвитку освіти України у XXІ ст. наголошується,
що держава має забезпечувати різноманітність типів навчальних закладів,
варіативність навчальних програм, індивідуалізацію навчання та
виховання.

З метою реалізації зазначених вище документів у 2004 році в Києві був
створений новий сучасний заклад – Скандинавська гімназія. Відправним
пунктом роботи гімназії стали розробка та впровадження концептуальних
положень, які зосереджують увагу вчителя на формуванні та розвитку
здібностей спілкуватись іноземною мовою в контексті особистісно
зорієнтованого навчання. Головна мета гімназії – постійний розвиток,
навчання й виховання молоді, здатної до самореалізації, збагачення
інтелектуального, творчого, культурного потенціалу України.

Крім англійської мови, яка вивчається поглиблено з першого класу, у
п’ятому класі вводиться одна зі скандинавських мов: данська, шведська,
норвезька або фінська.

Фінська – складна мова для вивчення, вона входить до фінно-угорської
мовної групи. Особливості фінської мови роблять її унікальною та
непростою у викладанні, а саме:

немає категорій;

іменники не мають артиклів;

слова мають роди, відмінки та відміни;

іменники та прикметники змінюють закінчення за відмінками;

наявність 14-ти відмінків;

мала кількість прийменників;

усього 8 голосних і 13 приголосних (наявність довгих і коротких форм);

букви мають постійну вимову, незалежно від розташування у слові;

на початку та в кінці слів не буває сполучення приголосних;

незмінний наголос (завжди на перший склад).

Вивчення фінської мови у Скандинавській гімназії реалізується через
навчально-методичне забезпечення вивчення предмета. Цілі та методи
навчання спрямовані на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності:
аудіювання, говоріння (діалогічного й монологічного мовлення), читання
та письма.

Основна мета навчання фінської мови полягає у формуванні в учнів
комунікативної компетенції, яка давала б їм змогу здійснювати
спілкування в усній та письмовий формах у межах сфер і тем, визначених
програмою.

Навчально-виховний процес здійснюється з урахуванням таких теоретичних
положень (принципів):

принцип комунікативної спрямованості навчання, що забезпечує практичне
оволодіння іноземною мовою в усній і письмовій формах. Приділяється
багато уваги роботі учнів у парах, трійках і ланцюжком. Учням
пропонуються «завдання контрольованого говоріння», щоб вони навчалися
починати розмову, використовуючи ініціативну репліку, правильно та
швидко реагувати на ініціативну репліку співрозмовника та підтримувати
бесіду;

принципи ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу,
які створюють умови для адекватної реалізації ідеї комунікативності. За
змістом оволодіння мовою відбувається в межах тем, визначених програмою,
а основною формою організації спілкування вважається мовленнєва
ситуація. Спілкування дітей організовується відповідно до ситуацій у
межах таких сфер – соціально-побутова (родина, уподобання членів родини,
їх професії, допомога старшим, сімейні традиції; будинок і квартира,
домашні обов’язки; тварини); освітня сфера – школа, розклад занять,
навчальні предмети, розпорядок дня, канікули;

принцип діяльнісного характеру навчання, що передбачає цілеспрямоване
оволодіння мовленнєвими діями з метою їх подальшого використання для
розв’язування певних комунікативних завдань, забезпечуючи таким чином
мовленнєву взаємодію учнів, характерну для комунікативного підходу до
навчання;

принцип соціокультурного спрямування навчального процесу, який
забезпечується відповідними автентичними матеріалами (текстами,
ілюстраціями тощо). До змісту навчання у 5-му класі входять також
лінгвокраїнознавчі знання, навички й уміння, необхідні для спілкування з
носіями мови, а також для розуміння автентичних текстів, а саме знання
учнями:

власних імен, назв міст;

назв тварин, рослин, типових для країн, мова яких вивчається;

державної символіки;

дитячого фольклору (пісні, ігри, лічилки, прислів’я та приказки);

уміння:

уживати форми мовного етикету;

орієнтуватись у правилах ігор однолітків країни, мова якої вивчається;

порівнювати звичаї, що лежать в основі відзначення свят у країнах, мова
яких вивчається, та у своїй країні;

5) принцип домінуючої ролі вправ і завдань, що передбачає специфіку
оволодіння іноземною мовою як навчальним предметом, тобто досягнення
належного рівня сформованості навичок і вмінь на основі організації
інтенсивної тренувальної діяльності.

Методична особливість організації навчання фінської мови передбачає
обов’язкове врахування навчального досвіду учнів в оволодінні рідною
мовою, що може помітно раціоналізувати навчальний процес, а отже,
зробити навчання ефективнішим.

Концепція навчання фінської мови передбачає три етапи:

перший (початковий) – 5-6-й класи;

другий (середній) – 7-9-й класи;

третій (завершальний) – 10-12-й класи.

На першому етапі великого значення набуває проблема формування в учнів
мотивації оволодіння фінською мовою, що потребує створення психологічних
і дидактичних умов для розвитку бажання її вивчати, комунікативної мети,
а також бажання мати друзів за кордоном, у країнах, мова яких
вивчається, знайомитись зі світом своїх зарубіжних однолітків і
використовувати для цього фінську мову.

На другому етапі більше уваги приділяється послідовному й системному
розвитку в учнів тримовної мовленнєвої, соціокультурної та мовної
компетенції, формуванню вміння міжкультурного спілкування фінською
мовою.

На третьому етапі систематизуються набуті мовні й соціокультурні знання,
а також розвиваються вміння відповідно до потреб і ситуацій
використовувати фінську мову як інструмент міжкультурного спілкування.

Нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії в Україні та в
усьому світі стають передумовою розширення функцій іноземної мови як
навчального предмета і, відповідно, уточнення цілей і завдань володіння
нею в сучасному суспільстві. Концепцією навчання фінської мови у
Скандинавській гімназії передбачено:

сприяння формуванню сучасної особистості, готової до діалогу з
представниками інших національних культур;

у контексті діалогу культур ознайомлення учнів зі способом і стилем
життя однолітків, мова яких вивчається, збагачення уявлень про спосіб та
умови їхнього життя;

розвиток в учнів умінь соціальної взаємодії, що передбачає вільне
висловлювання своєї думки, уміння аргументувати власні погляди та
переконання, а також уміння зрозуміти позицію свого опонента, критично
ставлячись до неї;

ознайомлення учнів з молодіжною субкультурою, яка перебуває за межами
їхнього власного мовного простору, і сприяння критичному осмисленню
соціальних проблем, усвідомленню життєвих цінностей, міркуванню про
різноманітні проблеми життя.

У Скандинавській гімназії фінську мову вивчають три класи (1-й, 2-й роки
навчання). Для вивчення мови клас поділяється на дві групи. Фінська
викладається тричі на тиждень. Опанувати таку складну мову учням
допомагає підручник «Весела Фінська» (Санкт-Петербург). Цей підручник є
частиною НМК, до якого входять: робочий зошит, аудіододаток, методичний
посібник для вчителя. Матеріали підручника підібрано за
тематико-ситуативним принципом. Він складається з усного вступного
курсу, дванадцяти розділів основного курсу та додатка, який містить
дидактичний матеріал (вірші, пісні, казки, жарти тощо). В основному
курсі розглядаються теми: «Учень та його оточення», «Моя родина», «Світ
навколо нас», «Шкільне життя», «Погода», «Пори року», пропонуються мовні
та мовленнєві вправи.

На кінець п’ятого класу учні вже вміють робити короткі повідомлення,
представляти себе, своїх друзів, батьків, розуміти прості висловлювання,
прості інструкції та команди. Школярі знають букви алфавіту, уміють
читати окремі слова, словосполучення та короткі тексти, можуть написати
коротке повідомлення.

Процес навчання другої іноземної мови супроводжується певними
труднощами, серед яких:

психологічні труднощі, зумовлені переходом до нового навчального
предмета – «Друга іноземна мова»;

труднощі, пов’язані із впливом на процес навчання рідної та першої
іноземної мови (міжмовна інтерференція);

труднощі, зумовлені відмінністю у фонетичному, граматичному,
орфографічному аспектах першої та другої іноземних мов.

Способами подолання цих труднощів ми вважаємо такі:

визначення форм роботи та способів активізації мовленнєвої діяльності
відповідно до вікових особливостей учнів;

раціоналізація процесу навчання за рахунок використання вже набутого
мовного й мовленнєвого досвіду у вивченні рідної та першої іноземної
мови;

вибір оптимальної технології навчання, яка враховувала би взаємодію
нового іншомовного механізму з механізмом рідної та першої іноземної
мови;

послаблення впливу міжмовної інтерференції;

визначення спільного й подібного в рідній, першій і другій іноземних
мовах у всіх видах мовленнєвої діяльності та у зв’язку з цим міжмовне
перенесення як важливий чинник раціоналізації навчального процесу.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020