Фестиваль «Квіти рідного краю»

Мета: поглибити, розширити знання учнів про квіти рідного краю;

формувати вміння розрізняти їх, доглядати за ними;

виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища.

Хід фестивалю

Ведучий 1. Квіти… З ними ми зустрічаємо новонароджене життя, з ними
проводжаємо і в останню путь. Квіти скрізь: і на бабусиних рушниках, і
на наших підвіконнях. Вони неодмінний атрибут весілля і дня народження,
першого і останнього дзвоника.

Ведучий 2. Це троянди і лілії, гвоздики і ромашки, маки і дзвіночки, які
дарують нам гарний настрій, вишуканий аромат, почуття прекрасного. Вони
неодмінні супутники нашого повсякденного життя.

Ведучий 1. А чи знаємо ми квіти,чи розуміємо про що говорять їх ніжні
пелюстки?

Ведучий 2. Сьогодні ми послухаємо їх, дізнаємось про їхню долю, їхні
почуття. А допоможе нам Флора, цариця рослинного світу,яка поведе нас в
князівство квітів.

(Виходять дві дівчинки, які представляють богинь Фауну і Флору)

Флора. Були у матері Природи дві дочки такої вроди,

Хто їх бачив хоч на мить — не міг забути й розлюбить.

Голубооку звали Флора, у неї очі наче зорі.

Завжди замріяна, тендітна, ласкава, добра і привітна.

Фауна. А Фауна швидка,як вітер, могла за птахами летіти.

І за оленями стрибати, та з білочками пустувати.

Ведучий 1. Обидві світ живий любили, відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати в придане їм дарунки дати

Мрійливій Флорі світ рослинний,

А жвавій Фауні-тваринний.

Щоб берегли і доглядали, від усього захищали.

Живуть в легендах і понині — живого світу дві богині.

Ведучий 2. Сьогодні до нас завітала Флора зі своїми друзями –квітами.

Троянда. Я цариця квітів. Червона – символ кохання і здоров’я, біла –
невинності, чистоти, жовта – зради, дика – поезії.

Флора В давній Греції жила надзвичайної краси, німфа Розас. Амур,
глянувши на неї, закохався і загубив свій спокій, покохав Розас. Але не
довго були вони щасливими. Богиня Діана теж палала любов’ю до Амура.
Дізнавшись про їхнє кохання, вона схопила красуню і кинула її на колючий
терновий кущ. Важко поранена об колючки Розас стекла кров’ю і померла.
Амур, дізнавшись про долю коханої, вбитий горем прилетів на місце
трагедії. Залившись слізьми, впавши на коліна, благав Зевса повернути
коханій життя. І на його очах скоїлось диво: колючий терновий кущ
обернувся небаченими досі чарівними квітами. Із сліз Амура і крові німфи
Розас виникла Троянда.

Пісня «Білі троянди»

Флора про лілію. Подивіться на неї — і красива й розумна, гарна квіточка
до нас привітатися прийшла!

& ( ? ? ¶ ? E ?

?

°

2

1/4

3/4

O

( ? ? ?

3/4

Я – Лілея. Біла – символ чистоти, жовта – гордості, пихатості, блакитна
– величі.

Флора Іоан і дівчина покохали один одного, але Тамару посватали за
іншого. Закохані пішли до чаклуна. Дівчина пішла в печеру, а хлопець
залишився чекати. Через годину зайшов до чаклуна і запитав:

— Де Тамара?

А той відповів:

— Немає в мене сили звести вас до купи — отож і вчинив я так, що вона
вже не буде більше страждати.

І чаклун показав рукою на чарівну білу квітку, яка виросла на порозі.
Цілий день проплакав над лілією Іоанн, а надвечір чаклун перетворив його
на дощову хмаринку.

Ведучий 1. Зацвіла ти в такій чистоті, що позаздрили квіти і люди і
шепталися: «Ми не святі, хай вона з нами схожою буде».

Ведучий 2. Не сучасна, мовляв, чистота

Того біло – лілейного цвіту

Не подібна до цілого світу,

Не сучасна твоя простота…

Ведучий 1. І топтали вони,сміючись її чисту лілейну вроду. І тоді всьому
світу на подив білий цвіт її в пісню відливсь.

Пісня «Ой, ти лілія, лілія»

Флора (про волошку) Іще до нас волошка завітала.

Синьоока, скромна, вмивана дощем.

Волошка. Я ніжність і простота. Я ніколи не забуду, як я полечком ішла,
з жайворонками співала, з вітерцем пішла в танок.

Флора(про ромашку). Ось ромашка, квітка біла.

Пахне, наче трави,

Це цілюща рослинка,

З неї роблять всі відвари.

Ромашка (відриваючи пелюстки квітка). Любить — не любить, любить — не
любить. Так гадають на мені закохані, тому і називають мене квіткою миру
і кохання.

Пісня «Ромашки, ромашки»

Ведучий 1. Деякі квіти зникають з наших полів, лісів, і може статись
так, що наші нащадки можуть побачити їх лише в книгах.

Ведучий 2. Тому і занесені вони до Червоної книги України.

Ведучий 1. З давніх часів люди оточували себе букетами, складали
ікебани. Це мистецтво аранжування, фітодизайн.

Флора. «Часто квіти говорять в тричі більше, ніж слова» — сказав Василь
Симоненко. Якою мовою володіють квіти? Існує своєрідна мова квітів, це
мова селам.

Півонія — довголіття

Айстри — смуток

Нарцис — гордість

Тюльпан — освічення в коханні

Підсніжник — ніжність

Фіалка — дружба

Барвінок — вічне кохання

Мак — краса

Ведучий 1. Квіти — прекрасні наші супутники. Вони живі, вони вміють
говорити, але не всі ми розуміємо їхню мову, їхні прохання.

Ведучий 2. Давайте прислухаємося до них. Не знищуймо їх, а краще
полиймо, а потім будемо милуватися ними і почуємо слова «Спасибі
вам,люди».

Пісня «Посміхнись»

Похожие записи