Реферат на тему:

Електронний підручник та проблема систематики комп’ютерно-орієнтованих
засобів навчання

Проблеми підготовки, змістовного наповнення та оцінювання шкільних
підручників, що постійно приваблюють інтерес дослідників у галузі
педагогіки, в останній час стають актуальними і для представників
комп’ютерної науки та програмістів. Новим об’єктом уваги дослідників як
у комп’ютерній, так і у педагогічній сфері стає електронний конкурент
звичайного шкільного підручника, що з’явився в останній час. Мова йде
про появу великої кількості так званих «електронних підручників», що
починають застосовуватись при викладанні різноманітних предметів
шкільного курсу.

Концепція електронного підручника певною мірою перебуває у стадії
формування. Пропонуються різноманітні спроби означення цього поняття та
окреслюються межі його застосування. Загалом, спільною рисою означень
комп’ютерного підручника є те, що під ним розуміють дві частини —
навчальний матеріал, що міститься на електронних носіях у вигляді
малюнків, таблиць, мультиплікаційних та відеофрагментів, іншого типу
графічних зображень та методичних матеріалів до них на друкованих носіях
(наприклад, [Моргун]). Одним з можливих варіантів означення є наступне:
«Комп’ютерний підручник являє собою сукупність програмно-апаратних
засобів і навчально-методичних видань, об’єднаних спільним задумом та
тематикою та має на меті інтенсифікацію навчального процесу на основі
застосування персонального комп’ютера у навчальній роботі» [Козлов,
с.98].

Існує певна невизначеність з окресленні значення терміну «електронний
підручник». При його означенні використовуються такі поняття, як
педагогічний програмний засіб, апаратне та програмне забезпечення,
комп’ютерна програма та інші. Можна відмітити виокремлення деякими
авторами також таких термінів, як; «навчальний матеріал на машинних
носіях» та «автоматизований навчальний курс» тощо, що є дуже близькими
до поняття «електронний підручник» [Комп’ютерна технологія]. Складність
у формуванні даного терміну можна пояснити частково тим, що існує значна
кількість різноманітних типів підручників, що часто не дуже узгоджуються
один з одним та важко підпадають під спільне означення.

Хоча темі створення та визначення педагогічної ефективності електронних
підручників присвячено зараз досить багато літератури, більшість
підходів до визначення підручника розглядає лише деякі «зрізи», що можна
було б виокремити при аналізі цього поняття. Так, можна виокремити
загально педагогічний, структурний, змістовний, фізіологічний,
оздоблювальний та інші аспекти стосовно яких можна було б висувати
вимоги до розроблення підручника. Дослідники здебільшого заторкують
технічний та програмний рівні його реалізації, а також обговорюють форми
та результати його застосування. Залишається майже поза увагою
структурний аспект поняття електронного підручника, що передбачає
розроблення концепції підручника та оптимізацію його змісту. Через це
при створенні електронних підручників існує певна невизначеність у
виборі стратегії та пошуку нових ідей.

Проблема, що стосується структурного аспекту електронного підручника,
пов’язана із визначенням рівного рівня складності навчальної інформації,
закладеної з підручник, та ступеня її дидактичного опрацювання. Вказана
проблема має розв’язуватися на підставі певних змістовних концепцій.
Хоча загальновизнаного критерію оцінювання змістовного наповнення
підручника поки що не існує, тим не менш, можна виявити явні елементи
системи знання, носієм якого є підручник. Звичайно структура знання,
«знання про знання» явно не розкрита при вивченні матеріалу деякої
предметної галузі. Використання відомостей про знання та, зокрема, про
наукові теорії, відображені в підручнику, дасть можливість не лише
систематизувати навчальні курси, а розглянути концепцію електронного
підручника з системної точки зору, що, зрештою, допоможе зробити його
більш ефективним.

З метою аналізу структури наукових теорій, зміст яких закладено в основу
підручника, може бути використана структурно-номінативна реконструкція
наукової теорії [Бургін, Кузнєцов]. Ця реконструкція передбачає
виявлення у структурі будь-якої теорії чотирьох підсистем, кожна з яких
має ієрархічну будову. До складу реконструкції входять:
логіко-лінгвістична, модельно-репрезентативна, прагматико-процедурна та
проблемно-евристична. Врахування будови підсистем та зв’язків між ними
явно чи неявно використовується при розробці шкільних електронних
підручників.

У межах логіко-лінгвістичного типу системності знання виокремлюють такі
формоутворення знання, як понятійна система деякої теорії, мовні засоби,
за допомогою яких формулюється зміст, термінологія, використовувані
позначення, засадничі та вивідні твердження, сукупність теорем, правил
висновку та інші. Можна визначити у будові знання певну ієрархію, яка
утворюється елементами логіко-лінгвістичного типу [Бургін, Кузнєцов]. На
більш високих рівнях будуть знаходитися елементи, при побудові яких
використовуються елементи попередніх рівнів. Так, наприклад, поняття
деякої системи знання знаходяться на самому нижньому рівні, оскільки
вони приймаються за основу при побудові всіх інших формоутворень —
алфавітів, мовних виразів, правил висновку, аксіом, теорем. Так само
аксіоми будуть належати до більш низького рівня ієрархії, ніж теореми,
бо використовуються як дані при виведенні останніх.

Більшість компонентів логіко-лінгвістичного типу використано при
побудові тих чи інших програм навчального призначення. Так, мовні засоби
певної теорії використовуються при побудові мовного інтерфейсу
підручника, існують комп’ютерні програми, у яких задіяний
формально-логічний апарат, що навчають правилам побудови виразів,
навчають розв’язанню завдань на підставі запису за допомогою формул
тощо. Всі ці програми сприяють поліпшенню доступності викладення
матеріалу.

Застосування елементів логіко-лінгвістичної підсистеми при побудові
електронних підручників та навчальних комп’ютерних програм взагалі мав
певні традиції. Спочатку такі програми ґрунтувалися на
формально-логічному підході і відображали формально-логічні типи
міркувань. В останній час не лише логічні, а й інші семантичні типи
міркувань починають використовуватись. Прикладом можуть слугувати
численні програми-перекладачі та програми для навчання іноземних мов,
які відтворюють важливі аспекти природних, а не лише штучних мов. Іншим
типом програм навчального призначення, які також можна вважати
різновидом електронних підручників, є програми, що продукують навчальні
завдання та ведуть діалог з учнем під час їх вирішення із використанням
професійної або навіть звичайної мови. Прикладом може виступати
навчальна програма WHY, робота якої ґрунтується на використанні мережі
геофізичних понять. За допомоги сукупності визначених понять програма
формулює зрозумілі учневі навчальні завдання та розпізнає і обробляє
відповіді [Комп’ютерна технологія].

J

L

L

????????n?ки числень при зміні системи аксіом, системи правил виводу,
розв’язання задач не формально-логічні перетворення [Коровіна].

Модельні компоненти утворюють інший аспект у будові знання. У будову
підручника може бути закладено не лише головні поняття, твердження,
теореми та логічні зв’язки між ними, наголос на яких характерний для
викладення математичних теорій. Складну будову мають і
модельно-репрезентативні компоненти знання. Цей бік знання передбачає
використання при викладенні теорій законів або певних типів моделей
елементів предметної галузі, є найбільш характерним, наприклад, для
фізичних теорій. Поряд з цим, використання різних типів моделей може
бути корисним і у математиці, коли за їх допомогою можна провести деякі
неформальні міркування, навести наочні приклади, ілюстрації з
повсякденного досвіду тощо.

В організації модельно-репрезентативних елементів також можна виділити
ієрархію. Так, побудові моделей передує, наприклад, виокремлення
властивостей об’єктів та відношень між ними, які використовуються при
конструюванні моделей та законів, закони задаються на підставі моделей
тощо.

Особливий вид програм, що грунтується на використанні знань
модельно-репрезентатизного типу є навчальні предметно-орієнтовані
середовища. Вони призначені для опанування деякого цілісного розділу
курсу. Це програми імітаційного моделювання деякого мікросвіту, в якому
можна оперувати, керуючись методичними вказівками, для досягнення певних
навчальних цілей. Для цього забезпечується подання на екрані комп’ютера
об’єктів та їх властивостей, відношень між ними.

Прикладом програм, що є моделюючими середовищами, є, зокрема, електронні
підручники, що розробляються у галузі геометрії. У цій навчальній
дисципліні якнайбільше виникає потреба у наочному поданні та
репрезентації різноманітних просторових об’єктів та плоских фігур.
Прикладом є програма «побудова многогранників та їх плоских перерізів»
[Бронштейн], що призначена для візуального маніпулювання об’єктами у
галузі стереометрії. Інша програма належить до того ж самого типу,
GEOMETER’S SKETCHPAD [Habbeger], яка дає можливість будувати
планіметричні фігури у різноманітних масштабах та досліджувати їх
геометричні співвідношення.

Особливе місце поряд з графічними та візуальними засобами подання
моделей займають засоби віртуальної реальності. Такі засоби забезпечують
імітацію безпосередньої участі у процесах, що відбуваються на екрані,
трьохвимірного бачення будь-яких об’єктів, переміщення серед них та
інтерактивну взаємодію з об’єктами, реалізація якої в реальності не
можлива [Іванов].

Проблемно-евристичні та процесуальні аспекти, як важливі «зрізи» у
будові знання, передбачають виокремлення у структурі теорії сукупності
процедур, правил, алгоритмів, методів, які застосовуються для
розв’язання задач, а також для практичних цілей. Розгляд цих аспектів
знання також може слугувати для вироблення принципів побудови
електронного підручника. Наприклад, об’єктом дослідження може бути
виокремлення та оптимізація певного набору правил або алгоритмів
виконання дій, процедур, методів, які необхідно закласти у базу знань
експертної системи. Має значення також підбір задач та навчальних
завдань, що спрямовані на формування певної суми навичок.

До процедурного типу знань можна віднести різноманітні
програми-тренажери, що призначені для відпрацювання деяких навичок,
опанування алгоритмами, правилами перетворень тощо. Можна згадати також
програми підтримки проведення лабораторних робіт б умовах імітації
комп’ютерною програмою дійсного досліду [Комп’ютерна технологія] та
інші.

До прагматико-процедурного типу знань відносяться, окрім процедурних,
також аксіологічні знання. Вони також представлені навчаючими
програмами. Це програми, що призначені для контролю за рівнем
оволодівання навчальним матеріалом. Вони передбачають здійснення
діагностики помилок учня з виведенням відповідних коментарів і оцінки
результатів навчальної діяльності.

До «компетенції» проблемно-евристичної підсистеми більшою мірою належить
такий тип програм навчального призначення, як проблемно-орієнтовані.
Вони спрямовані на формування вміння розв’язувати задачі по окремим
підрозділам курсу. Для таких програм, які власне являють собою і
експертні системи у певній галузі знання, характерна організація знань у
вигляді мережі із правил або і цілісних процедур, кожна з яких
призначена для розв’язання окремої задачі або підзадачі [Eurica].
Процедури являють собою цілісні послідовності або дерева правил. Запуск
окремої процедури для вхідних даних умови задачі одразу ж веде до
результату. Окрім сукупності експертних правил даного типу, які мають
назву бази правил, система має механізм пошуку, якай контролює і
направляє розв’язок задачі. У цей механізм можуть бути закладені
евристики — емпіричні правила, що дають можливість оптимізувати пошук,
відкидати безперспективні напрямки пошуку. Прикладом програми подібного
типу може бути, зокрема, система EURICA, що грунтується на використанні
проблемно-орієнтованих схем під час розв’язання задач на силу і енергію
[Eurica].

Таким чином, структурно-номінативна реконструкція системи знання дає
можливість охарактеризувати основні типи навчаючих програм, що
побудовані з застосуванням тих чи інших типів знань. А саме, розгляд
різних типів електронних підручників можна проводити по відношенню до
того чи іншого типу системності знання. Це дає можливість розглянути з
певної системної точки зору ті програмні педагогічні продукти, що
використовуються на наш час, більш детально виявити їх структуру та
будову. Слід також зазначити, що існують приклади програм змішаного
типу, в будові яких можна виділити елементи одразу декількох підсистем
знання.

Література.

Бронштейн Е.М., Гареева Л.Р., Закирова Г.Ф.. Пакет обучающих программ
по школьной стереометрии // Материалы научно-технической конференции
«Новые информационные технологии в университетском образовании». —
Новосибирск: НГУ. — 1996. — 300 с.

Бургин М.С., Кузнецов В.И. Аксиологические аспекты научных теорий. — К.:
Наукова думка. — 1991. — 181 с.

Іванов В.Ф., Мелещенко O.K. Сучасні комп’ютерні технології і засоби
масової комунікації: аспекти застосування. — Київ: ІЗМН. — 1996.

Козлов О.А., Солодова Е.А., Холодоз Е.Н. Некоторые -аспекты создания и
применения компьютеризированного учебника // Информатика и образование,
1995. — п.З. — с. 97-99.

Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / Под ред.
В.И.Гриценко, А.М.Довгялло. — Киев: Наукова думка. — 1992. — 650 с.

Коровина М.В., Коровин К.В. Моделирование логических исчислений //
Материалы научно-технической конференции «Новые информационные
технологии в университетском образовании». — Новосибирск: НГУ. — 1996. —
300 С.

Моргун О.М., Підласий А.І. Комп’ютерний підручник як новий дидактичний
засіб // Педагогіка і психологія. – 1994. — N 1. — с.117-124.

ElioR., Scharf P.В. Modeling Novice-to-Expert Shifts in Problem-Solving1
Strategy and Knowledge Organization // Cognitive Science. — 1990. —
vol.14. — p.579-639.

Habegger W.V., Emert J.W. Cabri-Geometre vs. The Geometr’s
Sketchpad: A comparison of two dynamic geometry systems // Computers &
mathematics. – 1993. — vol.40. — №.8. p.988-992.

Похожие записи