Екологічний вечір у школі

 

На сцену виходить Продавець повітря (старшокласник). На грудях у нього
лоток зі складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря»,
пляшками з яскравою етикеткою «Жива вода».

Продавець повітря: Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду». Остання
«жива вода» на Землі! Парасольки від кислотних дощів — для всіх і
кожного! Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна
«жива вода»… (На сцену вибігають покупці — учні).

Продавець повітря (зрадів покупцям): Купуйте парасольки від кислотних
дощів. «Живу воду»! Останню «живу воду» на Землі! (Покупці здивовані).

Перший: Парасолька від кислотного дощу?

Другий: «Жива вода»?

Третій: Чисте повітря?

Продавець повітря: Саме! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспішайте!
Купуйте носові хустинки від смогу!

Четвертий покупець: Навіщо?

П’ятий: Кому потрібна «Жива вода»?

Шостий: Все це бабусині казки!

Продавець повітря (з сумом): Бабусині казки… Ні, молоді люди, це вже
не казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на Землі не залишиться ні
краплини справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих
скоро доведеться платити таку ціну!

Перший: Яку ж?

Продавець повітря: Навіть страшно вимовити… Ціною всьому може стати
людське життя! Наше й наших дітей…

Другий: Так він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від
смогу, парасольки від кислотних дощів.

Продавець повітря: Так-так… Чудові парасольки від кислотних дощів…

Третій: Та він божевільний!

Четвертий: Повітря о-о-он скільки!

П’ятий: А води? Пий — не хочу! І все безкоштовно.

Шостий: Та він звичайний шахрай!

Перший: Ходімо, немає про що з ним розмовляти!

Другий: На наш вік всього вистачить!

Продавець повітря: А після вас?

Третій: Що буде після нас — нікому не відомо…

Четвертий. Після нас — хоч потоп!

Продавець повітря (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (Гуркоче
грім… чути шум дощу).

Продавець повітря: Ось… Я ж казав, кислотний дощ!

П’ятий: Накаркав!

Шостий: Не може бути!

Продавець повітря: Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від нього
шкіра стає сірою, життя згасає…

Перший: Ущипніть мене, я, мабуть, сплю.

Продавець повітря: Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть
парасольки!.. (Шум дощу стає сильнішим. Покупці розбирають парасольки,
ховаються під ними від дощу).

Другий покупець: Мені страшно.

Продавець повітря: Страшно… Скоро лише в кіно можна буде побачити
світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива
вода, ранкова роса і грибний дощ… Та й хто буде ходити в такі музеї?

Третій: А сонце?

Четвертий: Невже зникнуть птахи?

П’ятий: І ми ніколи не побачимо пролісків?

Шостий: Не вдихнемо аромат конвалій?

Перший: Не зануримося у прохолодну річку?

Другий: Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу?
(Продавець повітря хитає головою).

¤

?

?

U

I ? TH -

.

H

J

Z

v

x

?

? ¶

?

J

x

????Всі: Ні! ми не згодні! Нехай буде веселка!!!

Перша ведуча: Наша планета не витримує екологічних потрясінь: Чорнобиль,
засухи в Африці, виснаження озонового прошарку атмосфери, скорочення
розмаїття фауни і флори, кислотні дощі над Європою, «парниковий ефект»,
проблема промислових відходів… І перелік цей можна продовжити.

Друга ведуча: Загрозлива екологічна ситуація склалася в Україні.
Природоохоронними органами у 1990 році було визначено найбільш
забруднені, неблагополучні в екологічному плані міста, серед яких
Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ,
Макіївка, Маріуполь, Одеса та ін. (Читання вірша, написаного власноруч
учнем).

Чому шалені бузувіри

Природу нищать, мов кати?

Невже їх породили звірі?

(Та й звір не робить підлоти).

Де наші ріки та озера,

Де кришталева та вода?

Чому замулені джерела?

Чому спіткала нас біда?

Колись давно усім на диво

Цвіли прекрасні міста-сади,

Неначе дівчина вродлива.

Тепер над ними — сивий чад!

Еней, що з пекла повернувся,

Якби в Україну завітав,

То з жаху, мабуть, відсахнувся б

Та й знов у пекло почвалав.

Перша ведуча: Великої шкоди завдають природні браконьєри. Це вони винні
у тому, що весною журавлі не летять на знайомі місця. Це вони відібрали
пісні птахів у Землі. Це вони зводять бульдозером шишкінський бір,
осушують левітанівський омут…

Друга ведуча: Птахи, риби і звірі в душі людей дивляться. Всіх їх
жалійте, люди, не вбивайте. Небо без птахів — не небо! Море без птахів —
не море, А земля без звірів — не земля…

Перша ведуча: Пропонуємо вашій увазі сатиричну сценку «Браконьєри». (У
ній беруть участь два юнаки Один високий на зріст, а другий низький).
Для сценки потрібні такі атрибути:

1. Великий плетений кошик.

2. Бутафорська риба.

3. Сіті бутафорські.

4. Міліцейський кашкет, червона пов’язка та свисток.

Для сценки-пантоміми потрібно підібрати музичне оформлення.

(На сцену знову виходять покупці-учні).

Перший: Нам жити в одній сім «і.

Другий: Йти в одному строю.

Третій: Летіти в одному польоті…

Четвертий: Давайте збережем

Ромашки на полі

П’ятий: Латаття на річці

Шостий: І клюкву в болоті.

Перша ведуча: О, яка природа-мати

Терпляча й добра.

Але, щоб її

лихо не спіткало,

Давайте збережем її.

Друга ведуча: Коли суджено дихати

Нам повітрям одним,

Давайте ми всі

Навік об’єднаємось!

(Всі беруться за руки).

Перший: Давайте наші душі збережем!

Всі: Тоді і на Землі

Й самі ми збережемся.

Звучить фонограма «Аве Марія»

Похожие записи