Реферат на тему:

Екологічне виховання школярів засобами дизайну

Екологічна освіта на початку III тисячоліття стала необхідною складовою
гармонійного розвитку всього людства. Основним стратегічним напрямком
розвитку екологічної освіти сьогодні є розробка наукових основ та
навчально-методичного забезпечення неперервної екологічної освіти на
базі Національної доктрини розвитку освіти у XXI столітті, здобутків
української та зарубіжної педагогічної практики.

В Нікопольському міжшкільному центрі трудового навчання та технічної
творчості, що на Дніпропетровщині, екологічне виховання школярів
здійснюється в позаурочний час засобами дизайну, тобто через творчу
діяльність вихованців гуртка дизайну. Керівником гуртка складено кілька
оригінальних методичних розробок, в яких наголос зроблено на утилітарне,
практичне пізнання світу. Переробляючи, використовуючи в новій якості
старі речі та предмети, діти водночас навчаються дбайливому ставленню до
довкілля, протистоять забрудненню своєї оселі, подвір’я, міста.

Наприклад, головною метою проекту «Вперед – в минуле!» є відродження
народних культурних традицій, формування в підростаючого покоління
зацікавленості й поваги до художнього промислу, культурним цінностям та
спадщині українського народу. Нововведенням при цьому є застосування в
якості сировини сучасного штучного матеріалу.

Вплив народного мистецтва на людину слід розглядати у зв’язку з його
багатофункціональним призначенням: ужитковим – вироби, що є необхідними
в побуті; святковим – деякі предмети та їхнє візерункове оздоблення
пов’язані з відповідною системою уявлень, звичаїв, вірувань; естетичним
– метою оздоблення оселі, речі, одягу є єдність творчості людини та
всесвіту, єдність з історією народу.

Плетіння з лози – це одне з найдавніших ремесел. Воно виникло набагато
раніше гончарства і займало значне місце в житті давньої людини. З гілля
дерев будували житла, господарські будівлі, робили огорожі, дитячі
колиски, короби саней та повозок, меблі, дитячі іграшки й посуд.
Плетіння є попередником ткацтва. Перші килимки та одяг, що були сплетені
з трав, — це прообраз сучасних тканин.

Плетені вироби є дуже гарними, а головне – корисними. Найпоширенішім
виробом з лози були кошики. На жаль, сьогодні мистецтво плетіння з
природних матеріалів занепадає. Зараз плетені вироби в побуті
зустрічаються доволі рідко. А раніше навіть в заможних домівках існувала
мода на плетені меблі. Простий народ взагалі не обходився в господарстві
без кошиків, скриньок, колисок, посуду тощо.

Лозоплетіння є часткою історичного та культурного розвитку людства.
Ремесло, яке народилось ще в сивій давнині, завжди було тісно пов’язано
з дивом, тоді як дії, що передбачали перетворення матеріалу, набували
символічного змісту, відбувались в процесі ритуалу. Набагато пізніше, в
селянських родинах прийоми традиційного ремесла передавались з рук у
руки, від старих до дітей під час безпосереднього нагляду та показу.
Сьогодні, в умовах міської цивілізації така спадковість перервалась.
Зберегти традицію, відновити відсутнє кільце в ланцюгу наступності
ремісничого та художнього досвіду є в якійсь мірі метою проекту «Вперед
– в минуле!».

В приміщенні гуртка дизайну заготовляти та зберігати лозу доволі
складно. Тому автор пропонує використовувати сучасний штучний матеріал –
папір. Чому обрано в переробку саме папір? Тому, що в природі він
розкладається від 2 до 10 років. Тому, що старі газети та журнали є в
кожній оселі і вони забирають у людей життєвий простір. Тому, що в
усьому світі існує проблема сміттєзвалищ, й папір там займає не останнє
місце.

°

?

?

?????????a?ання такого цінного матеріалу, як папір, що якоюсь мірою
сприятиме збереженню довкілля.

«Лозинки», що створені з паперу, мають властивості як справжньої лози,
так і природної соломи. Тому доцільно поєднувати прийоми роботи з обома
цими матеріалами. Це також розширює перелік виробів, які можна
виготовити з паперових лозинок під час занять в гуртку.

Щоб розпочати роботу над виробом, кожен вихованець гуртка сам готує для
себе матеріал – паперові лозинки. Для цього треба розрізати газету або
журнал на довгі смужки та скрутити їх в трубочки. Один кінець такої
трубочки вузький, а другий – широкий. Завдяки цьому під час плетіння
можна легко подовжувати робочу лозинку.

Існує кілька традиційних способів плетення. Молодші гуртківці починають
навчання з плетіння косичок двох видів: двокінцевої та трикінцевої.
Потім з них виготовляють підставки під гарячий посуд. Кожна дитина
обирає комфортний, притаманний саме їй ритм роботи, а педагог має
можливість забезпечувати індивідуальний підхід в навчанні.

Вихованці другого року навчання вивчають способи «просте суцільне
плетіння» та «мотузочка». Таким чином виконані майже всі вироби, що
запропоновані в методрозробці «Вперед – в минуле!». Головне те, що ані
просту, ані складну річ не можна зробити без любові до своєї справи, без
творчого підходу до неї. Творчість починається з бажання щось зробити
власними руками. Робити – означає створювати. Творчість – це вихід з
повсякденної течії життя, підйом на сходинку вище, відкриття у собі
нових можливостей. Ті, хто стає на шлях творчості, поступово
наближаються до вершин мистецтва. Можливо не всім судилося досягнути
його висот, але творчий процес возвеличує та вдосконалює кожну людину.

На початку теми вихованці знайомляться з усією низкою вправ: від
простих до складних. Правилом є те, що не можна забігати вперед, не
виконавши одну з вправ. Не бажано оминати деякі саморобки, якщо маєш за
мету навчитися, а не тільки зробити та забути. Окрім естетичного
аспекту, мистецтво плетіння є надзвичайно корисним для школярів:
розвиває дрібну моторику рук, привчає до охайності та пильності,
знайомить з конструюванням. Творча діяльність дає вихід внутрішнім
конфліктам і сильним емоціям, дисциплінує, сприяє підвищенню самооцінки,
здатності усвідомлювати свої відчуття і почуття, розвиває дизайнерське
мислення.

ВИСНОВКИ

Характерною рисою сучасного дизайну є повернення до ручних технік.
Утилізація вторинної сировини та використання екологічно чистих
матеріалів також займають особливе місце в дизайн-діяльності. На
сьогодні неможливо займатися дизайном, не враховуючи екологічний фактор.
Важливим є не тільки проектування виробів з застосуванням екологічних
вимог, але й активний наголос на цьому.

Любов до рідного краю починається з дитинства. Надовго вона зберігається
в душі людини, якщо її правильно виховали та ознайомили з традиційними
видами народної художньої творчості, хай навіть з використанням нових,
сучасних матеріалів. Методична розробка «Вперед – в минуле!» є складовою
частиною авторської програми «Гурток екодизайну» (2007), що була
розроблена в співавторстві з Заслуженим художником України, членом
Національної Спілки художників України, доцентом кафедри дизайну
Запорізького Національного технічного університету Демиденком
Олександром Івановичем. Програма гуртка екодизайну передбачає створення
учнями корисних саморобок з підручного матеріалу, тобто використання в
якості сировини речей, що зазвичай підлягають утилізації. На відміну від
існуючих програм для гуртків дизайну, акцент робиться на виховання в
учнів здатності саме до утилітарного пізнання світу з подальшим його
перетворенням.

Гаслом гуртка екодизайну, що працює в Нікопольському міжшкільному центрі
трудового навчання та технічної творчості, є вислів: «Зробимо чистим
навколишній світ!» Приєднуйтесь!

ЛІТЕРАТУРА

Концепція екологічної освіти України // Директор школи. — 2002. — № 16.
-Квітень.

Концепція Державної цільової програми розвитку національного дизайну на
2007-2011 роки (Проект) // Сайт Спілки дизайнерів України
http://www.design.org.ua/documents.php, п.3.6.

Лугова З.І. Виготовлення виробів з вербового прута: Учбово-методичний
посібник — К.: РВЦ КПДЮ, 1997

Мейнард Б. Плетение: Кн.для учащихся / Пер. с англ. В.И Синюкова. – М.:
Просвещение, 1981.

http://www.cafeart.pl

http://www.ecoteco.ru/index.php?id=851 (Анонс программы «Кружок
экодизайна»)

Похожие записи