.

Ефективність процесу навчання в умовах полісистемної школи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
151 1496
Скачать документ

Ефективність процесу навчання в умовах полісистемної школи

Кожна інноваційна школа, створюючи нову освітню модель або розробляючи
нові технології переносу існуючих культурних освітніх систем в іншу
ситуацію, прагне відповідно до загальної ідеї забезпечити кращу якість
формування школярів, що навчаються в умовах цієї інноваційної школи

Звичайно, розуміння іншої якості освіти педагогічними колективами різних
інноваційних шкіл відбувається по-різному. Так, наприклад, у школі
розвиваючого навчання Ельконіна-Давидова воно пов’язано, у першу чергу,
з розвитком теоретичного мислення, у школі діалогу культур В. С. Біблера
– з діалогізацією свідомості сучасної людини, у школі самовизначення А.
Н. Тубельського – з формуванням здатності самовизначатися в умовах
сучасного життя і т. д.

Ті вчителі, що розділяють свої погляди з концепцією визначеної
інноваційної школи, стають її педагогами-дослідниками, з однієї сторони
організуючі процес навчання таким чином, щоб учні опанували
загальноприйняті освітні стандарти середньої школи, а з іншого боку,
вибудовуючи навчальний процес у логіку ідеї даної інноваційної школи.

На прикладі інноваційної школи “Еврика-розвиток”, що впроваджує ідею
вибору індивідуальної освітньої траєкторії учнями, покажемо результати
роботи педагогічного колективу у різних напрямках.

В умовах полісистемної школи “Еврика-розвиток” під вибором
індивідуальної освітньої траєкторії нами, насамперед, розуміється
створення спеціальних педагогічних умов щодо можливості вибору школярами
способів навчання у визначеній педагогічній системі, різних форм і
методів навчання, видів учбово-освітньої діяльності. Це починає помітно
впливати на якість і глибину пізнавального інтересу до процесу навчання
взагалі, що проявляється кількістю і типологією питань, які задаються
школярами в процесі навчання.

Для реалізації ідеї вибору індивідуальної освітньої траєкторії в нашій
школі, починаючи з 1993 року, вперше була введена особлива педагогічна
позиція – позиція тьютора, що була визначена й оформлена як самостійна
посадова одиниця. Якщо вчитель забезпечує процес навчання, то позиція
тьютора була впроваджена для організації спеціальної роботи з
індивідуальною освітньою програмою школяра.

Безперечно, реалізація індивідуальної освітньої програми в повному її
обсязі стає можливою лише після закінчення школи, але в умовах школи
(якщо школа сама бере на себе таку додаткову задачу) цілком можливо
спеціально підтримувати різні освітні інтереси школярів.

Природно, що робота тьютора будується з кожною віковою категорією
по-різному, але скрізь вона спрямована на підтримку й оформлення власної
освітньої активності дитини.

У початковій і середній школі тьютор допомагає учневі усвідомити свої
інтереси усередині навчального предмету: цьому сприяє, з одного боку,
можливості вивчення предмета за індивідуальним планом і в умовах різних
освітніх систем, а з іншого, максимальному збільшенню можливості вибору
вивчення різних предметів за рахунок уведення студій, кружків,
факультативів, організації спеціального Дня вільного розкладу. Підстави
цього вибору потім аналізуються школярем разом з тьютором.

В умовах старшої школи “Еврика-розвиток” тьютор допомагає учням обирати
власну індивідуальну освітню програму, що часто уже виходить за межі
базової шкільної програми. Разом з тьютором школярі шукають можливості
поза межами школи, де могла б розвертатися ця освітня програма поряд з
навчальною – відвідування лекцій у вузі, дистанційна освіта за допомогою
комп’ютерної мережі, різні форми екстернату і т. п. Школа не тільки
показує майбутньому випускникові різні шляхи продовження освіти, але й
реально допомагає будувати індивідуальні програми наступного ступеня
освіти для своїх учнів.

Таким чином, інноваційний зміст школи в даному конкретному випадку
вибудовується як підтримка в побудові школярем своєї індивідуальної
освітньої програми за допомогою спеціально організованої тьюторской
роботи.

В інноваційній школі “Еврика-розвиток” протягом декількох років
проводилася спеціальна діагностика учнів з метою виявлення в них
динаміки пізнавального інтересу, що проявляється, зокрема, у тім, які
аспекти цікавлять випробуваного.

Застосовувалася відома методика “Ідеальний комп’ютер” (Холодна М. А.
“Психологія інтелекту: парадокси дослідження”), що у 1998-1999 роках
була використана для порівняльного обстеження учнів 2-11-х класів школи
“Еврика-розвиток” і відповідних класів контрольної школи м. Томська.

Методика “Ідеальний комп’ютер” була розроблена Л. Н. Демідовію, М. Г.
Гельфман, М. А. Холодною в 1993 році. Випробуваному дається наступна
інструкція: “Уявіть собі, що існує якийсь ідеальний комп’ютер
супернового покоління, що знає абсолютно всіх, абсолютно про все і який
може відповісти на будь-яке питання. Час спілкування з комп’ютером
обмежений. Запишіть, будь ласка, питання, які є важливими і цікавими і
на які ви хочете одержати відповідь. Пам’ятайте, у вас є шанс одержати
відповідь на будь-яке питання. На запис усіх ваших питань виділяється 10
хвилин”.

За допомогою даної методики фіксуються такі характеристики.

1. Загальна кількість заданих питань.

2. Кількість об’єктивних питань, тобто питань, спрямованих на з’ясування
проблематики зовнішнього світу і пов’язаних з актуалізацією тих або
інших елементів об’єктного знання (“чи існує кінець Всесвіту?”; ” чи
будуть відкриті джерела енергії, аналогічні вічному двигунові?”; “Як
запобігти виникненню військових конфліктів?” і т. п.).

3. Кількість суб’єктивних питань, тобто питань, пов’язаних з
актуалізацією “Я”-проблематики і зосереджених у границях особистісно
значимих ситуацій (“Чому мені це зараз не хочеться робити?”; “Як стати
щасливим?”; “Як заробити багато грошей?” і т. п.).

4. Кількість категоріальних (філософських) питань, що характеризуються
максимально узагальненим охопленням того або іншого аспекту дійсності
(“Що чекає людство в майбутньому?”; “Які основні закони взаємин людей?”;
“Яке призначення людини у світі?” і т. п.).

5. Кількість фактичних питань, що стосуються конкретних даних (“Скільки
коштує сучасна стереосистема?”; “Що я одержу на екзамені з математики?”
і т. п.).

Відповідно до даної інструкції учні основної і контрольної груп протягом
десяти хвилин задавали всі цікавлячі їх питання. Аналіз результатів
робився за кількістю заданих об’єктивних, суб’єктивних, категоріальних
та фактичних питань.

Отже, ще раз коротко повторимо: об’єктивні – це ті питання, що
спрямовані на з’ясування проблематики зовнішнього світу і пов’язані з
актуалізацією елементів об’єктивного знання; суб’єктивні – це ті
питання, що пов’язані з актуалізацією “Я”-проблематики; категоріальні –
характеризуються максимально узагальненим охопленням того або іншого
аспекту дійсності; фактичні – стосуються насамперед конкретних даних.

У ході обробки результатів дослідження підраховувався відсоток кожного
типу питань від загальної кількості питань, заданих у навчальних класах.

Проаналізуємо результати даної діагностики.

Перша група результатів відбиває специфіку віку учнів і виявляється в
схожому ступені обстежень кожної зі шкіл.

Так, наприклад, як в одній, так і в інший школах виявлена загальна
тенденція поступового спаду (від 2-го до 8-го класів), а потім зростання
в 9-11-х класах інтересу учнів до об’єктивних проблем у порівнянні з
початковою і середньою школою.

На відміну від цього, інтерес до категоріальних питань, навпаки,
поступово зростає в обох школах (за винятком показників у 8-х класах).

Іншою подібною тенденцією виявилися мінімальний інтерес у підлітковій
школі (особливо в 8-му класі – “піків” підліткового віку) до об’єктів
зовнішнього світу і формам об’єктного знання, але, з іншого боку,
істотне зростання інтересу до свого внутрішнього світу і світу відносин
з однолітками.

Друга група результатів діагностики в рамках загальних вікових тенденцій
виявила специфіку пізнавального інтересу школи “Еврика-розвиток”, де
створювалися спеціальні умови, що забезпечують розширені можливості
реалізації індивідуальної освітньої програми школярів.

Автори методики “Ідеальний комп’ютер” пов’язували глибину пізнавального
інтересу з наявністю об’єктивних і категоріальних питань.

Практично за всіма паралелями навчальних класів середній показник
об’єктивних питань (тобто питань, що спрямовані на з’ясування
проблематики зовнішнього світу і актуалізацією елементів об’єктивного
знання) і категоріальних (тобто питань з максимально узагальненим
охопленням того або іншого аспекту дійсності) у школі “Еврика-розвиток”
виявився помітно вищим, ніж у відповідних класах контрольної школи.

Аналіз позиції педагога-дослідника як суб’єкта інноваційної школи
дозволяє зробити такі висновки:

Позиція педагога-дослідника – феномен інноваційної школи як школи, що
створює нову освітню модель або розробляє нові технології переносу
культурної освітньої системи в іншу ситуацію.

В інноваційних школах проектної орієнтації вчитель проводить локальні
дослідження. Вони проводяться досить автономно і на власному предметному
матеріалі. Дослідження різних педагогів не пов’язані між собою й
обговорюються тільки щодо загального проекту школи.

У школах-лабораторіях (школах дослідницької орієнтації) учителями крім
локальних проводяться також рамкові дослідження. Такі дослідження
спрямовані на рішення деякої загальної проблеми незалежно від того, у
якій віковій категорії і на якому предметному матеріалі вони
розвертаються. У цьому випадку дослідження різних педагогів обов’язково
пов’язані між собою.

Сьогодні існує “перехід” інноваційної школи від школи проектної
орієнтації (створення проекту інноваційної школи) до школи дослідницької
орієнтації. Такий перехід показаний на прикладі школи “Еврика-розвиток”,
що розробляє ідею індивідуальної освітньої траєкторії на усіх вікових
ступінях школи: стартової, початкової, середньої й старшої.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020