Реферат на тему:

Ефективність екскурсій у навчанні учнів початкових класів

Людина – частина природи. Потяг до всього живого закладений від самого
народження. Найяскравіше виявляється це у дитячому віці.

Природа мозку дитини потребує, щоб її розум виховувався біля джерела
думки – серед наочних образів, і насамперед, серед природи, щоб думка
переключалася з наочного образу на “обробку” інформації про цей образ.

Розуміння природи, відчуття краси не приходить само собою. Ці знання і
почуття розвиваються і виховуються у ранньому дитинстві, коли інтерес до
навчання особливо великий.

Якщо ізолювати дитину від природи, якщо з перших днів навчання дитина
сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не
справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба
розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким
багато вчителів часто зустрічаються в початковій класах: дитина тихо
сидить, дивиться в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного
слова, тому що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над
правилами, розв’язувати задачі, приклади — все це абстракції,
узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється. Тут і виникає
відставання. Ось чому треба розвивати мислення дітей, зміцнювати
розумові сили дитини серед природи — це вимагає природних
закономірностей розвитку дитячого організму.

Процес цей складний і тривалий, хоч якими захоплюючими і цікавими не
були б розповіді вчителя і матеріал навчальної книжки, предмети і явища
навколишнього світу відкриваються перед учнями лише тоді, коли вони
сприймають їх безпосередньо.

В.О.Сухомлинський закликав: “Вчіть спостерігати і бачити явища
навколишнього світу. Ведіть дітей в природу в ті переломні для неї
періоди, коли проходять бурхливі, стрімкі зміни — пробуджується життя,
оновлюються животворні внутрішні сили живучого, накопичується енергія
для майбутнього життєвого ривка” [1].

¤ H

&

Велика роль у вивченні природи в початкових класах належить екскурсіям,
які виступають не як метод, а як організаційна форма навчання.

Проблема навчальної екскурсії, її завдань, змісту, вимог до організації,
проведення, педагогічного керівництва має місце в педагогічних пошуках
вчених педагогів і психологів, досвідчених вчителів. Вивчалась і
продовжує вивчатись ця проблема сучасною педагогічною наукою стосовно
молодших школярів. Провідне місце в розвитку особистості дитини
екскурсіям, відводив В.О.Сухомлинський. На значимість підкреслюють
Варзацька Л.О., Шевченко Л.М., Коваль Н.С., Ковальчук Г.В., Нарочна
Л.К., Сдкуловоя В.М., Салієнко В.С.

Методику організації і проведення екскурсії розробляють такі методисти
як Т.Байбара, О.Савченко, Г.Власова, О.Лиховид, А.Коліщенко, розкриваючи
у своїх працях значення і роль екскурсії у формуванні, розвитку
особистості.

Дослідження проблеми дає можливість прийти до висновку, що екскурсія
справедливо відзначається вітчизняною педагогічною наукою як одна із
форм організації навчально-виховного процесу Вона має значний вплив на
всебічний розвиток молодших школярів. При проведенні екскурсій важливим
є забезпечення педагогічного спрямування та керівництва. Як показало
наше дослідження, для того, щоб екскурсії були цікавими, необхідно під
час їх проведення застосовувати різні методи й прийоми, які сприяють
осмисленню та запам’ятовуванню матеріалу.

Аналіз теоретичної літератури та проведений експеримент дали можливість
підсумувати, що екскурсії відіграють важливу роль у формуванні
навчальних вмінь та навичок, у збагаченні життєвого досвіду, та розвитку
мови молодших школярів.

Список використаних джерел

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві К.: Рад. школа, 1988. – 304 с.

Похожие записи