« HYPERLINK «http://oipopp.ed-sp.net/images/dok/def.ppt» Думки з
приводу особливостей диференціації в умовах профільного навчання»

На сучасному етапі реформування освіти в цілому та середньої школи
зокрема, в умовах переходу на новий зміст, структуру та 12-річний термін
навчання актуальною формою диференціації стає профілізація освіти. Саме
диференціація дає змогу за рахунок змін у структурі, змісті та
організації освіти враховувати інтереси, схильності та здібності учнів.
Профілізація сучасної освіти орієнтується на широку диференціацію,
варіативність, багатопрофільність та інтеграцію загальної і
допрофесійної освіти.

Нормативні документи: Закон України “Про загальну середню освіту”,
постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 “Про
перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і
12-річний термін навчання”, Концепція профільного навчання в старшій
загальноосвітній школі”, Національна доктрина розвитку освіти,
затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002.,
націлюють на те, що старша школа має функціонувати як профільна. Саме
профілізація дасть можливість створити сприятливі умови для врахування
індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів та сформувати у
школярів орієнтацію на той чи інший вид майбутньої професійної
діяльності. Диференціація освіти в умовах профілізації найповніше
реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює
можливості учня у виборі способів одержання якісної освіти.

Для здійснення диференціації навчання в умовах профілізації намітились
кілька основних тенденцій. Пріоритетним є організація діяльності
навчальних закладів з постійними профілями, робота яких спрямована на
набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної,
дослідницько-пошукової діяльності, на розвиток інтелектуальних, творчих
якостей учнів та їх прагнення до саморозвитку і самоосвіти. З цією метою
створюються спеціалізовані навчальні заклади, гімназії, ліцеї, школи з
поглибленим вивченням або профільним вивченням предметів. Такі навчальні
заклади діють для задоволення освітніх потреб обдарованих дітей. У м.
Каневі працюють два заклади нового типу: гімназія імені Івана Франка і
спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов №6, де
вивчаються поглиблено кілька іноземних мов. Крім того, успішно працює
Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4, яка традиційно багато
років поспіль спеціалізується на впроваджені фізико-математичного
профілю. Вступ до подібних навчальних закладів здійснюється на
діагностично-прогностичній основі відповідно до виявлення здібностей
учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання. Батьки і
діти звикли до такого поділу і завчасно готуються до вибору навчального
закладу. Така диференціація навчання здійснюється за рахунок
поглибленого вивчення навчальних дисциплін та введення профільних
курсів. Учні вищезгаданих навчальних закладів орієнтуються на подальше
навчання у вищій школі і керуються її вимогами. Педагогічні колективи
цих навчальних закладів в умовах профілізації забезпечують високу
результативність навчання учнів, застосовують на ряду з традиційними
методиками викладання новітні нетрадиційні технології. Пріоритетними в
цих навчальних закладах стали методи розвивального та проблемного
навчання, особистісно зорієнтований підхід, рівневе викладання,
лекційно-семінарська система. Широко впроваджується проектна технологія
з використанням можливостей Internet та програми «Intel. Навчання для
майбутнього». Сформувався стійкий інтерес до інтерактивних методик і
форм навчання. Методисти ММК та адміністрації шкіл міста Канева
системно проводять моніторинги з профільних предметів, що дає можливість
своєчасно здійснювати корекційну роботу. Тому не є випадковим те, що
учні цих навчальних закладів щорічно займають призові місця у різних
турах Всеукраїнських олімпіад з профільних предметів, активні учасники
та переможці І, ІІ, ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу
науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук,
Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика та
інші.

Не можна не зважати на те, що підчас навчально-виховного процесу в
навчальних закладах диференціація здійснюється при вивченні навчальних
дисциплін. Позитивним є те, що кожен навчальний заклад має змогу
визначитися з обсягом інформації, яка потрібна для того чи іншого
профілю.

Як варіант прояву диференціації — визначення профільності в середині
навчального закладу шляхом використання годин варіативної частини
навчального плану, що реалізується через впровадження факультативів,
курсів та предметів за вибором, надання відповідних консультацій та
залучення додаткових годин на потрібний предмет. В деяких школах,
враховуючи освітні потреби вихованців, застосовують систему змінності
профілів. Пріоритетним є бажання та вибір учнями і їх батьками профілю в
межах школи. Учні можуть реалізувати індивідуальні освітні запити в
навчальному закладі згідно мікрорайону за місцем проживання та у випадку
неможливості або небажання учнів залишити свій навчальний заклад.
Задача профілізації — створення умов для врахування й розвитку
навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і
потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої
підготовки. Оправданим стає в таких випадках створення профільних
класів, які відповідають бажанням певної групи дітей в школі. Так, в
Канівській ЗОШ №1 діють природничо-математичний, фізико-математичний та
філологічний профілі, в Канівській ЗОШ №4, поряд з традиційним
фізико-математичним профілем, в 10-11 класах на запит учнів створено
суспільно-гуманітарний, філологічний, природничий профілі, в старших
класах шкіл №3, №6 і в школі-інтернаті — технологічний. Така
диференціація — спосіб забезпечення наступно-перспективних зв’язків між
загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного
профілю.

Гнучкість сучасної освіти за рахунок диференційованого підходу до
навчання дає змогу опанування змісту предметів на різних рівнях. Кожен
навчальний заклад може обрати рівень інформаційного змісту навчальних
предметів відповідно до профілю:

а) рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів,
який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика, хімія
та біологія у філологічному профілі);

ue

th

Uo`oczd:g?jooaeNaeAaeaeaeaeaeaeaeAAAAaeaeAaeA

gdxyss

7 для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах –
визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але
базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси
біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс
фізики у хіміко-біологічному профілі);

в) рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів
поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад,
курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси
біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок
комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим
забезпечується динамічна система профільного навчання, яка дає змогу
обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму.

Ще одним прикладом диференціації в умовах профілізації можуть служити
спеціалізовані позашкільні навчально-виховні заклади.

Одна з основних задач профілізації, а саме: формування соціальної,
комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій
учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої
професійної діяльності, може бути вирішена активною роботою позашкільних
закладів. Ці заклади створюють умови для подальшого самовизначення
старшокласників та їх професійного орієнтування. Саме тут є можливість
розвинути свої спортивні, туристсько-спортивні, туристсько-краєзнавчі,
технічні та естетичні вподобання і навички.

В місті Каневі центром професійного орієнтування молоді засобами
туризму, екскурсійної, краєзнавчо-пошукової та природоохоронної роботи є
Канівська міська станція юних туристів. Педагогічний колектив СЮТур
спрямовує свою роботу на активізацію діяльності учасників
навчально-виховного процесу, направленого на виявлення
туристсько-спортивних та туристсько-краєзнавчих вподобань молоді, на їх
індивідуальний розвиток, націлює на спелеологічну та альпіністську
роботу.

В центр уваги педагогічних працівників Канівської міської станції юних
техніків поставлена проблема розвитку творчої особистості та виявлення
дітей, що мають нахили і вподобання до технічної праці, дизайну,
художніх промислів. Шляхом ранньої та поетапної діагностики педагоги СЮТ
об’єднують молодь схильну до трудової і технічної діяльності, виховують
в учнів любов до праці, забезпечують умови для життєвого і професійного
самовизначення, формують готовність до свідомого вибору і оволодіння
майбутньою професією.

Канівська міська дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ) здійснює пошук і
підготовку спортивно обдарованих дітей і здійснює відповідну професійну
орієнтацію, націлює на виховання професійних спортсменів, тренерів,
тренерів-викладачів.

Зрозуміло, що діяльність профільних навчальних закладів, профільних
класів повинна бути забезпечена досвідченими, знаючими, кваліфікованими,
творчими та підготовленими до роботи в умовах профілізації педагогами.
Не менш важливим є, також, забезпечення відповідним матеріально –
технічним оснащенням, потрібною методичною, дидактичною, науковою
літературою, підручниками та електронними засобами навчання, які
відповідають обраному профілю. Щодо підготовки вчителів, то ця робота
постійно проводиться адміністраціями шкіл, методичними кабінетами,
відділами освіти. Шляхами підвищення кваліфікації педагогів є чергові та
позачергові атестації, участь у проведенні семінарів, конференцій,
методичних об’єднань вчителів–предметників, відповідних майстер-класів
та інші. Наші педагоги мають змогу підвищити свій кваліфікаційний рівень
пройшовши курсову перепідготовку при ЦІППО Університету менеджменту
освіти АПН України та при Черкаському обласному інституті післядипломної
освіти педагогічних працівників. Хоча, для реалізації диференціації в
умовах профілізації та забезпечення необхідного рівня професійної
компетентності вчителів і керівників шкіл потрібно запровадити
широкомасштабну систему відповідної перепідготовки: підвищення
кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію
допрофільного навчання та його психолого-педагогічне забезпечення;
вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і
спеціальні курси; керівних кадрів освіти, здатних забезпечити
функціонування профільної школи.

Питання матеріально-технічного забезпечення є дуже актуальним і
проблематичним. Відсутність фінансування унеможливлює його вирішення.
Тому на сучасному етапі перебудови освіти є необхідність у покращенні
нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, у розробці
механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел
бюджетного і позабюджетного фінансування.

Диференціація – одна з ключових проблем організації сучасної школи.

Саме диференційоване навчання реалізує дві діалектично протилежні
тенденції розвитку сучасної освіти: інтеграцію, яка обумовлена
об’єктивними процесами взаємозв’язку і взаємозалежності різних наукових
дисциплін, та спеціалізацію, яка відповідає різноманітності задатків і
здібностей учня, його індивідуальним нахилам до того чи іншого виду
діяльності.

Диференційоване навчання в умовах профілізації передбачає врахування
освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; забезпечення можливостей для
рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої
профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти
впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації,
професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного
суспільства.

Література

Закон України “Про загальну середню освіту”.

Концепція профільного навчання в старшій школі. Схвалено вченою радою
інституту педагогіки АПН України (протокол № 6 від 5.06.03 р.)

Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента
України від 17.04.2002 р. № 347/2002.

Осмоловская И.М. Дифференциация процесса обучения в современной школе. –
М.: Изд-во Моск. психол.-соц. ин-та; Воронеж: МОДЭК, 2004. – 176 с.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 “Про
перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і
12-річний термін навчання”.

Уманский Л.И. Психология организаторской деятельности школьников. – М.:
Просвещение, 1980. – 160 с.

Похожие записи