.

Досвід роботи школи з екологічного виховання учнів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
258 4528
Скачать документ

Досвід роботи школи з екологічного виховання учнів

Людина та природа – поняття взаємопов’язані та взаємозалежні, адже
людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище

Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі. В. Сухомлинський
писав із цього приводу: «Поняття «природа» – єдине ціле. У цьому своя
гармонія та постійність, взаємозв’язки та залежності; вона – джерело
буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас –
природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, доки вірна
законам природи – пізнаним і непізнаним, не нею встановленим… Активно
впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та
володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї – ось яку
позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою…».

Настав час керуватись у наших діях правилами екологічного гуманізму,
основна ідея якого: людина є лише часткою Природи та Космосу, із
законами та силами яких вона повинна рахуватись. Що ж таке «екологія»?
Наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим
середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. Однак це не тільки
наука.

Це світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього
сущого, і його активний захист.

Екологічне виховання у школі слід починати з молодшого шкільного віку.
Спочатку діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе,
учаться спостерігати, милуватись природою, посильно охороняти природу,
не шкодити їй, робити довкілля чистішим. Важливий аспект психологічної
підготовки підростаючого покоління у сфері екологічного виховання –
формування почуття співпричетності, відповідальності; розуміння
необхідності піклування про природу; готовність жити у злагоді з
природою й у відповідності до її законів. Коли ці риси стануть
характерними для більшості молодших школярів, то на наступних етапах
(5-9-і, 9-12-і класи) результативність роботи з екологічного виховання,
маючи міцне підґрунтя, проводитиметься значно ефективніше.

У середніх і старших класах метою такого виховання є усвідомлення учнями
масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків
негативного впливу людства на природне середовище, формування нового
типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна
практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і
покращення стану природного середовища.

На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування
відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам можна
приділити в позакласній роботі. Тут поле фантазії необмежене:

створення молодіжної організації чи груп, котрі проводитимуть діяльність
із метою поліпшення екологічного стану навколишнього середовища;

проведення годин спілкування з природою;

написання віршів про красу рідного краю;

проведення інтегрованих занять екологічного змісту («Подорож у
зачарований ліс» тощо);

проведення ігор для малюків (наприклад, «Формування екологічної
культури»);

святкування Всесвітнього Дня Землі (22 квітня);

участь у конкурсах «Пізнай свій рідний край», «Екологічними стежинами»
тощо (виставки робіт учнів із неживого природного матеріалу, конкурси
творів про природу та її збереження, поетичні конкурси на кращий вірш чи
пісню про природу, конкурси малюнків чи фотогравій, захист творчих
звітів, розробки сценаріїв свят, уроків чи інших заходів, анкетування;
складання рефератів тощо);

проведення рейдів з очищення русла річки Південний Буг, джерела, що
протікає неподалік від школи;

проведення агітаційно-роз’яснювальної роботи (про шкідливість спалювання
опалого листя, неприпустимість винищування первоцвітів тощо);

проведення анкетування населення з питань покращення екологічного стану
довкілля;

проведення уроків і бесід з екологічного виховання;

вивчення правил поведінки на природі;

проведення екологічних ігор, захистів рефератів і проектів покращення
стану природного середовища;

організація виставок учнівських робіт, малюнків, творів, віршів, пісень.

Щоб екологічне виховання дало належний результат, воно має бути
організоване належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна
бути цілеспрямованою, учні мають розуміти, для чого вони виконують певне
завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність
виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення
кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує
до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого
самостійного життя у злагоді з природою.

Виховна ефективність екологічної діяльності зростає за тієї умови, коли
учні є не лише виконавцями, а й її організаторами. Саме тому треба
давати більше творчих завдань, котрі вирішуються колегіально, у
співпраці, спонукають до пошуку об’єктів впливу, до раціоналізаторських
ідей і розв’язання проблем.

Метою вивчення досвіду роботи школи з екологічного виховання учнів є:

виховувати любов і повагу до природи;

спонукати до збереження неповторної краси рідного краю;

формувати почуття відповідальності за стан природного середовища;

сприяти розвитку творчих здібностей учнів;

учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення
поставленої проблеми;

навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного;

формувати почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

формувати активну життєву позицію.

З метою накопичення об’єктивних кількісних даних про стан екологічної
освіти та екологічного виховання учнів серед них варто провести
опитування у формі анкетування чи тестування. Аналіз результатів, що
наводиться нижче, дає ґрунтовні узагальнення, не зважаючи на те, що
опитуваним ставились досить прості та зрозумілі запитання.

Чи любите природу?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити, у чому полягає любов до природи, як учні
ставляться до природного середовища. Виховувати любов до природи.
Спонукати до збереження неповторної краси рідного краю.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що
люблять природу, бо вона є джерелом краси, натхнення, радості, життя.
Без природи не було б людини. З природного середовища ми беремо все
необхідне для повноцінної життєдіяльності.

Що таке «екологія»?

а) наука, що вивчає походження Землі;

б) наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію з цим
середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя;

в) світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього
сущого, і його активний захист.

Мета запитання: виявити рівень теоретичних знань; з’ясувати ступінь
розуміння поняття «екологія».

Висновок: 64 % учнів відповіли, що екологія – це і наука, і
світорозуміння. 36 % показали, що недостатньо розуміють значення
екології для сучасної людини.

Чи існують екологічні проблеми в Україні?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити рівень обізнаності учнів з питань існування
екологічних проблем в Україні.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що
проблеми існують, особливо гострі – радіаційне забруднення, забруднення
водойм, зменшення кількості зелених насаджень. Більшість учнів
розуміють, що екологічні проблеми існують і до того ж вимагають
негайного вирішення.

Що буде з тим куточком природи, де повністю вирубають ліс?

а) там буде поле;

б) руйнуватимуться ґрунти;

в) погіршиться повітря;

г) порушиться природний баланс, що може призвести до негативних
наслідків.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми винищення лісів,
бездумного втручання людини в життя природи, порушення природного
балансу.

и, що ліси – це зелені легені природи, що їх винищення призведе до
катастрофічних наслідків – зміни клімату; погіршення ґрунтів; загибелі
рідкісних представників флори і фауни. 28 % відповіли, що зросте
кількість сільськогосподарських угідь, і це є досить позитивним фактором
для місцевості сільського типу. Як бачимо, не всі учні розуміють
катастрофічність винищення лісів. Можливо, спрацював той фактор, що
діти, проживаючи в сільській місцевості, на перший план висувають
важливість зростання кількості сільськогосподарських угідь. Вони
вважають, що збільшення площі полів призведе до зростання прибутків
населення. Отже, 28 % уважають матеріальний добробут важливішим, ніж
вирішення екологічних проблем.

Чому не можна в річці мити автомобіль?

а) гине риба;

б) бензинова плівка перешкоджає надходженню кисню;

в) це погано;

г) автомобіль руйнується.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми забруднення водойм;
формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що миючі засоби та бензинова плівка, що
утворюється на поверхні води, шкідливо впливають на життєдіяльність
водойм – гинуть мальки, мікроорганізми, знищується кисневе наповнення
води, гине риба. 5 % уважають, що руйнується автомобіль, і це погано. Як
бачимо, більшість учнів (95 %) розуміють суть проблеми забруднення
водойм і готові вирішувати її.

Чи хвилює вас доля природи?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити, чи потрібно турбуватись про долю природи, що
саме їй загрожує; формувати почуття відповідальності за стан природного
середовища.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що доля
природи їм не байдужа, адже природа – наша годувальниця. Загине природа
– загине людство.

Чи всі люди знають правила поведінки на природі?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити рівень розуміння важливості знання та
використання правил поведінки на природі; виховувати бажання
дотримуватись правил мирного співжиття з природою.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що не
всі люди знають правила, а якщо і знають, то не завжди практично
застосовують. Потрібно вести серед учнів та населення освітню
роз’яснювальну роботу, адже досить часто люди не знають елементарного
(наприклад, про шкідливість спалювання опалого листя).

Як слід учинити з людьми, котрі забруднюють довкілля?

а) проводити роз’яснювальну та агітаційну роботу;

б) примусити прибирати після себе;

в) накласти грошове стягнення;

г) не зачіпати їх, бо однаково не буде результату.

Мета запитання: учити учнів помічати порушення та порушників, бути
готовими захистити довкілля; виховувати бажання вести роз’яснювальну та
агітаційну роботу серед населення з метою покращення стану природного
середовища; учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські
рішення поставленої проблеми.

Висновок: на дане запитання 38 % учнів відповіли, що потрібно примусити
прибирати після себе; 35 % учнів відповіли, що потрібно проводити
роз’яснювальну та агітаційну роботу; 21 % зазначили, що слід накласти
грошове стягнення, та 6 % висловили думку, що не слід зачіпати
порушників, бо однаково не буде результату. Як бачимо, більшість учнів
розуміють, що ситуацію можна змінити на краще; готові включитись у
роботу; хочуть зробити свій внесок у справу збереження навколишнього
середовища.

Які екологічні проблеми існують на території вашого населеного пункту?

а) винищення зелених насаджень (вирубування лісів, винищення квітів);

б) нераціональне використання ґрунтів;

в) забруднення повітря (шкідливе виробництво, транспорт, спалювання
листя);

г) забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди
нечистот);

д) засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною;

е) нема проблем.

Мета запитання: дізнатися, чи знають учні про наявність екологічних
проблем безпосередньо в їхньому населеному пункті; виявити ставлення
підростаючого покоління до існуючих екологічних проблем.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що найбільшою проблемою є засмічення
вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною, а також забруднення
водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди нечистот). 5 %
зазначили, що ніяких проблем немає. Отже, більшість учнів бачать
проблеми, знають про них, не залишаються байдужими до їх розв’язання.

Що ви робите для того, щоби покращити стан довкілля?

а) садимо дерева та квіти;

б) проводимо акції з охорони природи;

в) нічого;

г) очищаємо територію населеного пункту та розчищаємо русла річок;

д) збираємо макулатуру.

Мета запитання: формувати почуття господарського ставлення до
навколишнього середовища; сприяти розвитку творчих здібностей учнів;
формувати активну життєву позицію.

Висновок: майже стовідсотково учні відповіли, що садили дерева та квіти,
розчищали русла річок, проводили акції з охорони природи, збирали
макулатуру тощо. Як бачимо, учні готові до вирішення проблем, беруть
активну участь у покращенні стану довкілля. Творчо вирішують нагальні
проблеми. По-господарськи ставляться до навколишнього середовища.

Відповіді учнів 7-го класу на запитання тесту показали, що майже 90 %
протестованих займають активну життєву позицію, не байдужі до
екологічних проблем в Україні та рідному населеному пункті. Тест
показав, що більшість дітей орієнтуються в питаннях екологічного
спрямування, успішно проводять роботу з оздоровлення довкілля. Учні
отримують творчі завдання, самі розробляють план дій та проводять рейди,
акції. Під час екскурсій «екологічними стежинами» приводять у порядок
русла малих річок і посильно очищають береги Південного Бугу від сміття.
Щовесни учні проводять акції «Посади дерево», «Зроби село кращим»;
організують святкування «Всесвітнього Дня Землі». Постійно проводяться
ігри з молодшими школярами, метою яких є формування екологічної
культури. Неодноразово проводилося соціологічне опитування населення з
метою виявлення рівня екологічної свідомості, культури населення та
збору конкретних пропозицій щодо покращення екологічного становища
населеного пункту. Результати опитувань передавались голові села для
вивчення та опрацювання.

Виховні можливості участі школярів у різноманітних заходах, націлених на
екологічне виховання, виявляються в таких напрямах:

по-перше, працюючи поруч із наставниками, учні долучаються до життя
суспільства, відчувають причетність до справи глобального масштабу,
набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями,
набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою;

по-друге, власноруч допомагаючи природі, школярі відчувають власну
значущість, потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне
піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;

по-третє, усвідомлення позитивного результату роботи переконує школярів
у значущості та потрібності їхньої діяльності; учить бережливого
ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації
власного життя;

по-четверте, учні привчаються правильно поводитись на лоні природи,
розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи
довкіллю. Виховуються дисциплінованість, відповідальність,
ініціативність;

по-п’яте, учні ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі,
оздоровити довкілля. У школярів формуються почуття господарського
ставлення до навколишнього середовища, активна життєва позиція.
Розвиваються творчі здібності. Після «спілкування з природою»
народжуються прекрасні вірші та пісні.

Наші школярі неодноразово ставали лауреатами та переможцями
різноманітних екологічних конкурсів. Так, учні 3-го класу стали
переможцями всеукраїнського екологічного конкурсу «Пізнай свій рідний
край», оголошеного журналом «Пізнайко».

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020