МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ ДЕРГАЧІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
МАЛОДАНИЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
«Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах
глобалізації»
ДОСВІД ПАТРІОТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧИХ ТА ЮНАЦЬКИХ ГРОМАДСЬКИХ
ОРГАНІЗАЦІЙ
Автор:
Катасонова Світлана Пилипівна, директор Малоданилівського ліцею;
Овсяннік Наталія Віталіївна,
заступник директора з виховної роботи.
2011
Анотація
Демократизація суспільного життя в Україні спонукала педагогів до
пошуків нових форм і методів організації виховного процесу. Робота
„Досвід патріотичної діяльності дитячих та юнацьких громадських
організацій” висвітлює механізм системної діяльності колективу учителів
Малоданилівського ліцею Дергачівської районної ради Харківської
області щодо реалізації ідей Концепції національно-патріотичного
виховання молоді як цілеспрямованого процесу змін, що ведуть до
модифікацій методів навчання і виховання, появи нових технологій.
Запропонована робота має на меті ознайомити педагогічну громаду з
напрямками впровадження інноваційних виховних технологій у практику
педагогічного процесу, що, за думкою автора, є однією із передумов
підвищення ефективності патріотичного виховання ліцеїстів.
Актуальність:
Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно
важливе і невідкладне завдання – виховання громадянина, патріота рідної
землі. Основою демократичного суспільства має стати особистість, яка
сповідує загальнолюдські цінності, усвідомлює власну роль і місце в
житті суспільства, спроможна до толерантного сприйняття світу,
забезпечення безконфліктної життєдіяльності в ньому, здатна навчатися
впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського
суспільства. Процес оновлення змісту освіти спрямований на
забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального,
фізичного розвитку і самореалізації кожної особистості як
громадянина-патріота України. Тому необхідність патріотичного виховання
особистості в ліцеї зумовлюється потребою державотворчих процесів на
засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають
забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку і
застосування їхніх потенційних здібностей. Перед освітянами поставлено
пріоритетне завдання: створити умови для формування особистості
людини-патріота України, якій притаманні національна гідність, знання і
цивілізований захист своїх громадянських прав, виконання обов’язків,
сприяння громадянському миру і злагоді в суспільстві,
конкурентоспроможність та вміння успішно самореалізуватися в соціумі як
громадянину, сім’янину, професіоналу, носію української національної
культури.
Вчені та практики єдині у своєму розумінні того, що освіта як
суспільний інститут має взяти на себе вирішення завдань подальшого
цивілізаційного масштабу: повернути людям віру в патріотичні цінності та
моральні ідеали, допомогти кожній особисті осмислити сенс життя,
визначити шляхи досягнення особистісних устремлінь.
Щоб досягти цієї мети, педагогічний колектив нашого ліцею створив
систему патріотичного виховання на основі впровадження інноваційних
технологій та особистісно орієнтованого підходу в організації
навчально-виховного процесу. Це дає можливість вирішити важливу
проблему: винайти засоби формування особистості людини-патріота, яка
здатна спочатку будувати, а потім і жити в цивілізованому суспільстві.
Пріоритетним у роботі ліцею стало забезпечення активної діяльності
кожного учня в суспільному житті та дитячих організаціях «Соколята» і
РЕЕМ; формування духовних цінностей українського патріота: почуття
патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу,
його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за
минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та
кращих зразків культурної спадщини.
Провідна наукова ідея:
Досвід педагогічного колективу ліцею з патріотичного виховання базується
на провідних ідеях учених України, сприяє індивідуально-особистісній
трансформації кожного учня, допомагає йому осмислити свій внутрішній
духовний світ, здібності, інтереси, сформулювати мотиви поведінки,
цілеспрямовані ефективні вольові вчинки. Вважаємо, що наші наробітки
допоможуть випускникам реалізувати головний сенс життя кожної людини –
найбільш повну самореалізацію, завдяки чому вони зможуть принести
максимальну користь самим собі, своїм близьким, суспільству.
Індивідуальні здібності, знання, уміння, навички, моральні та
світоглядні пріоритети якраз і забезпечують реальний вклад кожної
особистості в створення матеріальних і духовних цінностей світу.
Запропонований досвід ознайомить педагогічну громаду з напрямками
впровадження інноваційних виховних та освітніх технологій у практику
педагогічного процесу. На думку авторів, це є однією із передумов
підвищення ефективності патріотичного виховання учнівської молоді.
Теоретичні основи досвіду:
наукові розробки академіка АПН України О.В. Сухомлинської; науковців
І.Д. Беха, Б.С. Гершунського, І. Жадана, М. Боришевського, О.Наровлянськ
ого;
ідеї В.О.Сухомлинського, Ю.І. Мальованого щодо гуманістичного підходу до
навчання та виховання учнів;
теоретико-методичні засади громадянського виховання, розроблені
авторським колективом у складі П. Ігнатенка, В. Поплужного, Н.
Косарєвої, А. Крицької;
особистісно орієнтовані підходи навчання та виховання школярів,
розроблені О.Я. Савченком, І.С. Якиманською;
роботи щодо вивчення індивідуальних особливостей мислення
С. Д. Максименко;
Концепція національно-патріотичного виховання молоді;
Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку
української державності;
Загальноліцейна програма «Я – громадянин, патріот, творча особистість».
Констатація фактів навчально-виховного процесу
на початок вивчення досвіду
Неодмінною передумовою прогресивних суспільних перетворень є зміни у
способі мислення та життя людей – від тотальної відданості панівній
доктрині, нездатності відчувати себе господарем власного життя, бути
гвинтиком у державному апараті до правового розв’язання суспільних
проблем, активної підприємницької діяльності тощо. Сучасне демократичне
суспільство задля ефективного свого розвитку потребує активних громадян,
які мають розвинені громадянські цінності, залишаються патріотами своєї
Батьківщини, професіоналами улюбленої справи, мають високі
організаторські та інтелектуальні здібності.
На жаль, аналіз соціальної активності старшокласників у 90-х роках
визначив наявність декількох її рівнів. Для I групи учнів була властива
стійка пасивність, ігнорування суспільних норм, небажання вчитися, брати
участь у продуктивній праці. Таких учнів біля 37%. Для II групи була
характерна система суперечливих соціальних установок. Для них навчання –
це прагнення бути визнаним однокласниками, праця – шлях до матеріальних
благ, піклування про товариша спонукається симпатією до нього. Кількість
учнів цієї групи становила 29-54%. Особливістю III групи була наявність
у дітей соціально значущих установок: вони щиро піклуються про людей,
старанно вчаться, беруть активну участь у громадському житті класу.
Таких учнів налічувалося всього від 7% до 16%. Тож педагоги ліцею
відзначили, що досить значна кількість учнів зростала у духовному
вакуумі, пасивними споживачами суспільних благ. Апатія дедалі більше
виявлялася їх звичним психічним станом. Тож необхідні були нові виховні
технології, які б сформували у дітей та молоді сучасний світогляд,
особистісні риси громадянина України, здатного до державотворчих
процесів, самостійного мислення і суспільного вибору. Саме на вирішення
цих проблем спрямувала діяльність педагогічного колективу ліцею
Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку
української державності; Концепція національно-патріотичного виховання
молоді. Лише застосуванням різноманітних активних форм урочної та
позаурочної діяльності учнів можна досягти якості та дієвості
патріотичного виховання в ліцеї. Не підлягала сумніву також необхідність
якісно нової організації життя навчального закладу, сприятливої
морально-психологічної атмосфери, що спирається на взаємоповагу вчителів
та учнів. Це допомогло б оволодіти знаннями, а також розвивати соціальні
та інтелектуальні навички, вкрай потрібні громадянам демократичного
суспільства. Школа, на думку вчителів, мала перетворитися на осередок
виховання майбутніх патріотів української держави, сприяти утвердженню
демократичних цінностей, забезпечувати формування моральної і правової
культури молоді.
Наш ліцей почав працювати над створенням системи патріотичного
виховання декілька років тому, поставивши перед собою проблему
“Виховання патріотизму дітей та учнівської молоді в умовах сучасних
державотворчих процесів”. Школа переслідувала мету, що полягала у
попередженні соціальної анемії, вихованні патріотизму, поширенні знань
про права людини й громадянина, про моральну та духовну
відповідальність. Плануючи роботу, колектив поставив перед собою
завдання щодо поширення нових, відповідних демократичним цінностям,
технологій навчально-виховного процесу.
Етапи реалізації досвіду:
І . Організаційний:
вивчення проблеми патріотичного виховання молоді;
створення творчої групи щодо розробки моделей дитячої організації;
аналіз та презентація цих проектів;
реформування системи шкільного самоврядування.
ІІ. Етап безпосередньої побудови системи:
запровадження предметів та факультативів громадянського напрямку;
діяльність дитячих організацій «Соколята» та «РЕЕМ»;
урізноманітнення форм та методів навчання, підпорядкування їх основам
демократії в ліцеї.
ІІІ. Розгортання діяльності дитячих громадських організацій.
IV. Етап оновлення і творчого удосконалення системи патріотичного
виховання.
V. Перспективи розвитку.
Організація позакласної та позашкільної діяльності
в напрямі формування духовних цінностей школяра –
підготовчий етап запровадження досвіду
Перш, ніж перейти до запровадження системи патріотичного виховання в
ліцеї, ми розуміли складність цього процесу. Та і в творчій скриньці
педагогів був цілий комплекс заходів, спрямованих на формування у молоді
національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого
ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну
ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати
участь у розбудові та захисті своєї держави.
Для педагогічного колективу ліцею особливе значення мали такі форми
роботи, які сприяли прояву суспільно-політичної активності учнів
середніх і молодших класів в умовах широких можливостей практичного
застосування їх організаторських здібностей, агітаційних, масових умінь
та навичок, виховних якостей особистостей. Пошуково-дослідницьке
об’єднання „Свята спадщина” систематизувало і направляло краєзнавчу
діяльність учнів, що передбачало виховання почуття національної гідності
і самовідданості школярів, любові до рідного краю, до його культурних,
історичних цінностей. Було узагальнено відомості про етапи розвитку
селища Мала Данилівка, традиційні заняття його мешканців, історію
церкви, навчальні заклади, пам’ятки культури і природи та надруковано
„Літопис рідного селища”. Учні 5-11 класів зібрали додатковий матеріал
та видали рукописний альманах „До витоків Малої Данилівки”. Завершено
роботу по узагальненню історії ліцею та освіти у селищі. Традиційно
проводилися конкурси творчих робіт „Видатні люди Дергачівщини”. Плідно
працювала група екскурсоводів краєзнавчої експозиції „Дух славетних у
Малій Данилівці”, було проведено оглядові екскурсії для учнів та гостей
ліцею. Вивчення спадщини українського народу – необхідна умова
формування національної свідомості. Першою сходинкою було дослідження
учнями історії своїх родин, осмислення традицій наступності поколінь.
Класи брали актину участь у творчих конкурсах „Моя родина в долі
України”, „Ордени і медалі в моїй родині”, „Із бабусиної скриньки”.
Таким чином, в результаті пошуково-краєзнавчої діяльності учням було
прищеплено навички самостійного мислення, що відбиває як зовнішній світ,
так і власне „Я”, і на цій основі було сформовано основи громадянських
цінностей та соціальну позицію вихованців.
Одним з найважливіших педагогічних завдань з розвитку громадянської
активності на підготовчому етапі було залучення школярів до суспільного
життя. З метою формування в них умінь і навичок реалізації патріотичних
і моральних почуттів пройшли операції милосердя „Ветерани живуть поруч”.
Це сприяло духовному збагаченню дітей, а також розвинуло їх
організаторські здібності.
Значних здобутків досяг педагогічний колектив з формування у школярів
правової культури і правомірної поведінки, позитивних правових навичок,
активного вольового аспекту, який вимагає прояву активності і витримки,
рішучих дій за певних обставин. Вищим рівнем правової культури
громадянина є його правова активність. Вона виявляється в готовності до
активних свідомих творчих дій як у сфері правового регулювання, так і
реалізації права. Щороку випускники ліцею обирають професію юриста і в
майбутньому поповнюють ряди учасників державотворчих процесів в Україні.
Робота в цьому напрямку ведеться в ліцеї постійно та найвищого
піднесення набуває під час місячника правових знань. Учні беруть участь
у вікторині на кращого знавця з права, написанні творчих робіт „Права
дітей в Україні”, проводяться тренінги з профілактики злочинності,
випускаються загальношкільні стіннівки, проходить конкурс малюнків „На
захисті закону”. Традиційними стали зустрічі старшокласників з
представниками правоохоронних органів. Значна робота з виховання
правомірної поведінки, розвитку правової активності, організаторських
здібностей школярів проводиться класоводами і класними керівниками.
Таким чином, накопичений матеріал та проведена робота педагогічного
колективу стали відправним моментом у створенні системи патріотичного
виховання у ліцеї.
Формування патріотичних рис ліцеїстів в процесі навчальної діяльності
Головними завданнями навчального процесу з формування майбутніх
патріотів стали:
національно-патріотичне виховання на уроках (формування моральних
почуттів і рис поведінки, таких як любов до Батьківщини, прагнення до
піднесення престижу України, здатності до активно творчої патріотичної
діяльності);
розвиток правосвідомості ліцеїстів, усвідомлення ними своїх прав,
свобод, обов’язків, ставлення до Закону, до державної влади;
формування в учнів високої мовленнєвої культури, забезпечення опанування
ними української мови, виховання поваги до народних символів, обрядів,
національної символіки;
забезпечення знань народної моралі, етики, естетики, народної культури;
виховання духовної культури особистості, створення умов до вільного
вибору нею світоглядної позиції, самовиховання, самовдосконалення,
самоствердження;
вироблення в учнів відповідального ставлення до власного здоров’я,
формування культури сімейних відносин;
забезпечення розвитку індивідуальних здібностей і талантів дітей,
створення умов для їх самореалізації.
Запровадження окремих навчальних курсів та дисциплін почали ми з
впровадження інтегрованого курсу “Людина і світ”. Головна мета курсу –
допомогти учням зорієнтуватися в найважливіших соціальних, культурних,
політичних та інших проблемах сучасності; виробити в собі цілісне
бачення сучасної цивілізації та ролі в ній України й розуміння важливих
шляхів їх подальшого розвитку; зайняти свідому позицію в соціальному
житті на початку нового тисячоліття.
У результаті пошуку шляхів удосконалення змісту в ліцеї запроваджується
ряд факультативів суспільствознавчого напрямку. Вони дали можливість
учням розв’язувати суспільні проблеми, змодельовані на уроці,
реалізувати себе в різних ситуаціях.
Наш педагогічний колектив вважає, що ефективно сформувати патріотизм як
інтегровану якість особистості можна не лише під час вивчення окремих
предметів, а і шляхом інтегрування елементів громадянської освіти у
зміст існуючих шкільних предметів. У першу чергу до таких предметів
належать історія, правознавство та харківщинознавство. В ліцеї було
узагальнено досвід учителя правознавства Овсяннік Н.В. “Через
інноваційні технології на уроках правознавства до громадянської освіти”.
На уроках української та зарубіжної літератури, географії, біології та
хімії учителі цілеспрямовано і поступово формують громадянську
компетентність ліцеїстів, активно впроваджуючи інтерактивні форми
роботи.
Патріотизм – це насамперед особистісно перманентна настанова на
сприйняття життя як творчості, що ґрунтується на індивідуальному
розумінні духовності, національному переживанні, обстоюванні певних
законодавчо закріплених і морально санкціонованих у суспільстві
громадянських цінностей. Тому зрозумілими стають міра відповідальності
та складність завдань, що покладаються на педагогів, покликаних
здійснювати патріотичне виховання молоді. Пріоритетними напрямками в
роботі нашого ліцею стали системний підхід до її організації та пошук
новітніх технологій викладання предметів.
Адміністрація ліцею визначає роботу з педагогічними кадрами як
цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікації цілей
діяльності й появи нових технологій. Впровадження педагогічних методик
та інноваційних форм роботи передбачає узгоджене функціонування таких
складових методичної системи, як:
а) запровадження передового педагогічного досвіду, прогресивних ідей
світової і вітчизняної наукової та народної педагогіки, нових концепцій
виховання й розвитку особистості;
б) дослідницько-експериментальна робота;
в) апробація експериментальних методик;
г) науково-методичне забезпечення освітньої діяльності;
д) робота школи професійної компетентності;
е) діяльність психологічної служби тощо.
Така організація методичної роботи дає можливість усьому педагогічному
колективу виробляти інноваційний стиль діяльності. В ліцеї значна увага
приділяється формуванню в кожного педагога високого рівня громадянської
та педагогічної культури, вершиною якої є постійна орієнтованість на
самовдосконаленні, мірилом – педагогічна майстерність, гранями –
культура спілкування, духовне багатство, педагогічна етика; стрижнем –
любов до дітей; базою – професійна підготовленість; фундаментом –
світогляд.
Усі форми методичної роботи (масові, групові, індивідуальні)
спрямовані на задоволення інтересів, духовних і професійних потреб
педагогічних кадрів, сприяють формуванню в них активної життєвої
позиції, забезпечують єдність знань, методичних умінь, мовної культури,
педагогічної техніки, такту й оптимізму, розвиток наукової ерудиції
вчителів.
Найбільш поширеними й ефективними формами методичної роботи є
науково-практичні конференції, педагогічне читання, тренінги,
педагогічні та методичні консиліуми, наукові симпозіуми, методичні
сесії, організації наставництва, ділові ігри тощо. У процесі підготовки
й здійснення цієї діяльності велика увага приділяється залученню до неї
кожного педагога.
Підвищенню рівня педагогічної майстерності класних керівників сприяє їх
участь у проблемно-цільових методичних семінарах:
«Соціально-психологічні механізми патріотичного виховання», «Патріотична
спрямованість уроків та позаурочних видів діяльності», «Громадянськість
як психологічна якість» тощо. Мета таких семінарів – розширити знання
учителів, навчити їх орієнтуватися в педагогічних інноваціях,
забезпечити опанування ними сучасних методів патріотичного виховання,
виробити в них уміння організовувати цей процес на основі впровадження
наукових досягнень і передового педагогічного досвіду. Тема семінару,
питання для обговорення, а також списки рекомендованої літератури
повідомляються заздалегідь. За темою добираються відповідні педагогічні
задачі, вправи, ситуації. Обговорюючи ті чи інші питання, класні
керівники, вчителі-предметники ґрунтовно аналізують шляхи вдосконалення
та оновлення змісту, форм, методів роботи з учнівською молоддю в умовах
ліцею. Заняття будуються таким чином, щоб активізувати пошукову
діяльність учителів, спрямовану на розв’язання складних проблем
громадянського виховання учнів, забезпечити методологічне обґрунтування
ними своїх висновків, сприяти виробленню в них умінь і навичок
висловлення власних думок і суджень.
Таким чином, цілеспрямована робота з педагогічними кадрами дала
можливість:
а) оперативному і ґрунтовному вивченню вчителями теоретичних основ
патріотичного виховання, досягнень педагогічної і психологічної наук,
застосуванню ними набутих знань на практиці;
б) підвищенню рівня їхньої професійної майстерності;
в) виробленню теоретичних та методологічних засад педагогіки
співробітництва, що передбачає створення демократичної атмосфери на
уроках, суб’єкт – суб’єктні відносини між учнями та вчителем,
особистісно орієнтований підхід.
Доречно відзначити високу ефективність застосування дослідницьких
прийомів для розвитку поглибленого інтересу учнів до пізнавальної та
творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь,
навичок. Є всі підстави стверджувати, що використання
пошуково-дослідницької діяльності здатне забезпечити цілеспрямоване
формування активного світогляду, аналітичних здібностей, гнучкості
мислення, працьовитості, багатство уявлень вихованців.
Особливу увагу привертає застосування проектної технології, що
спрямована на:
розвиток пізнавальних здібностей ліцеїстів;
формування вмінь самостійно знаходити шляхи розв’язання проблем через
різноманітні форми діяльності;
залучення ліцеїстів до навчально-виховного процесу, до участі в
позакласній, позашкільній роботі;
процес соціалізаціі особистості, підготовку до життя у мінливому світі.
Завдяки участі у проекті підлітки набувають досвіду громадянської дії,
опановують форми демократичної поведінки та ефективного спілкування з
представниками громади. Все це дозволяє ліцеїстам знаходити шляхи
раціонального вирішення соціальних проблем, критично мислити, бути
комунікабельними, уміти працювати самостійно та в колективі.
Пріоритетними стали такі проекти: «Історія міст і сіл», «До витоків
рідного селища», «Право і закон», «Кращий учень ліцею», «Блакитні
перлини Малої Данилівки» тощо.
Результативність участі ліцеїстів у проектах відзначилася у таких
позитивних змінах: вони стали активніше здобувати й критично аналізувати
інформацію, глибше давати їй власну оцінку, якісніше і змістовніше
висловлювати, аргументувати й доводити погляди, з інтересом брати участь
у житті громади, ефективно спілкуватися, вести переговори, доходити
компромісу.
Дитяча організація „Соколята” – школа зростання
патріотів України
Значним фактором у формуванні молодших школярів як патріотів держави є
дитячі організації, які відіграють значну роль у процесі соціального
становлення особистості. Вони сприяють тому, що абстрактна можливість
набуття певного соціального статусу, функцій, якостей переходить у
реальну суспільну діяльність дитини в умовах педагогічно організованого
середовища. Задля забезпечення всебічного розвитку молодої людини
потрібно, щоб вона ще в шкільні роки брала активну участь у громадському
житті, яке б відповідало її нагальним потребам і психологічним
особливостям.
7gd{>j
gd•R
T
?
Ue
TH
a
a
ae
ae
e
e
aEEEEEwkkkkk
??????
??????
????????? ?u
&
¬
®
°
hI
gdo
&
&
ho
ho
ho
ho
h
h
h
&
F
????????досвід, опрацьовувалися нормативно-правові акти, що стоять на
захисті прав дитини. Було сформовано оргкомітет, до якого ввійшли творчо
працюючі педагоги та активісти батьківського університету. Завданням
цього комітету стала розробка статуту нової організації, визначення
напрямків її діяльності. В першу чергу визначили мету – розвиток
вільної, духовно багатої, життєлюбної особистості, що володіє знаннями
про людину і державу, готова до творчої діяльності, дотримується
принципів моральної поведінки.
Основними завданнями є:
виховання духовно, морально і фізично здорового покоління;
створення умов для самовираження особистості учнів у різних видах
діяльності, розкриття у них позитивних природних нахилів, здібностей і
обдарованостей;
формування громадянської позиції, гідності, готовності до трудової
діяльності, відповідальності за свої дії;
розвиток художньо-естетичних смаків, правової та екологічної культур.
Були розроблені закони і правила юних соколят:
Соколята чесні, добрі, поважають старших, люблять рідних та близьких
людей.
Соколята допомагають один одному.
Соколята поважають національні традиції, вивчають історію України.
Соколята розвивають свої здібності і таланти.
Навчання і труд, спорт і здоров’я поруч із соколятам ідуть.
Організація має свої символи. Для всіх соколят існує єдиного зразка
емблема із зображенням сокола, що став провідником у подорожі по
казковій країні. Сокіл здавна вважається птахом мужності та відваги. Ще
за часів Київської Русі не було більшої похвали, ніж „ясний сокіл”,
„красний сокіл”, тобто красивий.
Емблема символічно відображає життя та діяльність соколят: навчання,
труд, спорт, подорожі у нове, цікаве, невідоме.
Кожний окремий класний колектив має право на свої власні знаки
розрізнення, емблеми тощо.
Були визначені основні напрямки роботи організації „Соколята”:
Патріотичне виховання, розвиток національної свідомості майбутніх
громадян України
Девіз: „Моя Батьківщина – Україна”
Швидше, хлопче, повертайся,
Треба все малятам знати.
Розпитай, почуй, дізнайся
В дідуся, у мами й тата.
Знайдеш тайну калинову
В склепі кожної родини.
Казку, пісню, чисту мову,
Долю неньки – України
Формування освіченої, творчої, працелюбної особистості
Девіз: „Рости розумним, трудолюбивим”
Соколята, любі братці,
Досить пустощів і сміху,
Руки загартує праця,
Розум загартує книга.
Художньо-естетичне спрямування
Девіз: „Подорожуй у світ прекрасного”
У країні Соколиній
Дуже добрі й чесні діти,
Всіх дорослих поважають,
Меншим себе помагають.
Гарне слово завжди знайдуть,
Вчасно всі його примінять.
Гей, малята, поспішайте,
В цю країну вирушайте!
Екологічне виховання
Девіз: „До кришталевих криниць”
Дитячий гурт співає,
Сяє сонце променисте.
Веселкові барви грають,
Б’є вода джерельна, чиста.
Розвиток фізичного і морального здоров’я школярів
Девіз: „Рости міцними, сильними, здоровими у колі друзів”
Як барвіночок росою,
Вмийся вранці, приберися,
Руки вбік, над головою,
Відштовхнися, підтягнися,
Не лінуйся бути сильним,
І здоровим, і міцним.
Усміхнись, потисни руку,
Стань у коло соколине.
Хай летить в дарунок другу
Щира пісня, добре слово.
Виховна діяльність з молодшими школярами була спланована таким чином,
щоб подорожувати по містах Країни Соколиної, цілеспрямовано проводити
роботу з формування і розвитку особистісних рис майбутніх громадян
України з глибоко усвідомленою суспільною позицією, системою наукових
знань про природу, людину, почуттям національної самосвідомості.
У жовтні 1995 року відбулися урочистості з дня започаткування діяльності
дитячої організації „Соколята”.
Вищим органом „Соколят” є загальне зібрання, яке вирішує головні
питання діяльності організації. Збирається 1 раз на рік.
Координує і організовує роботу „Соколят” Рада лідерів, до якої входять
учні-активісти, вчителі, батьки, вожаті-старшокласники.
Усю роботу направляє координаційний центр та рада командирів. З метою
практичного керівництва діями самоврядуванням проводяться щомісячні
оперативні наради з різних напрямків діяльності. Заслуховуються звіти
представників класів, аналізується зміст проведеної роботи, визначаються
завдання наступного етапу подорожі. Учні, які беруть участь в
оперативках, інформують учителя та актив класу.
Систематизації виховної роботи з молодшими школярами сприяють тематичні
подорожі до Країни Соколиної, яка має чарівні міста:
Історичне – вивчає історію України і її державні символи.
Калинове – розширює знання про традиції та звичаї рідного краю.
Дружнє – разом працюють, говорять, змагаються.
Фантазія – місто дитячої творчості та дитячих розваг.
Прекрасне – виховує культуру поведінки.
Колискове – місто родинних традицій, сімейних обрядів.
Джерельне – запрошує дітей у світ природи.
Славне – оспівує героїчне минуле Батьківщини.
Підсумки проведеної роботи підводяться кожного місяця після закінчення
подорожі та висвітлюються на стенді „Барви веселки”.
Аналіз багаторічної діяльності дитячої організації „Соколята” довів, що
її функціонування ефективно впливало на розвиток, самовдосконалення та
самовиховання юних соколят, сприяв гуманізації виховного процесу,
становленню демократизації шкільного життя. У 2006 році «Соколята»
стали переможцями районного та лауреатами обласного конкурсу дитячих
організацій.
Республіка Ерудованої Енергійної Молоді –
дитяча організація становлення особистості ліцеїста
Заохочення громадян до активної реальної участі в житті Батьківщини,
управління громадським життям потрібно формувати, починаючи з шкільного
віку. Саме у цей період відбувається усвідомлення власної ролі у
вирішенні важливих справ громадського життя, що є основою подальшої
активної позиції у процесах державотворення. Однією із форм залучення
учнівської молоді до громадського життя є участь у шкільному
самоврядуванні.
Виходячи саме з таких позицій та враховуючи попередній досвід роботи,
педагогічний та учнівський колективи Малоданилівського ліцею підійшли до
створення дитячої організації учнів середніх та старших класів–
Республіки Ерудованої Енергійної Молоді (РЕЕМ).
Процес формування РЕЕМ пройшов кілька етапів, кожен з яких
супроводжувався правовим забезпеченням, тобто підготовкою відповідних
документів, що окреслили правове поле діяльності самоурядових органів.
Важливість цієї роботи полягала у тому, що в умовах побудови правової
держави ця діяльність формує в учня патріотизм, почуття
відповідальності, повагу до закону, розвиває громадянську активність.
Першою в ліцеї почала функціонувати комісія із захисту прав дитини.
Причини, що викликали її появу, загальновідомі: це і порушення прав
дітей, зниження матеріального забезпечення сімей, низький рівень
відповідальності батьків за виховання дітей, посилення агресії в
учнівському середовищі, ускладнення відносин між учнями і вчителями, між
учнями і батьками.
При підготовці положення про комісію були опрацьовані нормативно-правові
акти, що стоять на захисті прав дитини. Це, перш за все, Загальна
декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, Європейська
конвенція про права дитини, Конституція України, Кодекс законів про шлюб
та сім’ю, Кодекс про адміністративні правопорушення, Закон України “Про
державну допомогу сім’ям з дітьми» та інші.
На підставі цих документів у проект положення були закладені відповідні
норми, визначено перелік питань, які повинна розглядати комісія, а також
порядок їх вирішення. Проект був затверджений педагогічною радою. До
складу комісії увійшли директор ліцею, заступник директора з виховної
роботи, психолог, учитель правознавства, голова батьківського комітету,
дільничний міліціонер, юрист, а також учні старших класів. Свою роботу
комісія почала з розгляду ситуацій, пов’язаних із захистом прав дітей у
сім’ях, де батьки належним чином не виконували батьківські обов’язки.
Можливість ліцеїстів брати участь у роботі комісії, їх небайдужа життєва
позиція стали важливим фактором перетворення цього органу у діючий
ефективний засіб правового виховання школярів та захисту їх прав.
Наступним етапом становлення самоврядування стало відновлення
традиційних днів самоврядування. Щороку в ліцеї на День учителя з
найбільш активних учнів формувалася шкільна адміністрація та
педагогічний колектив. На цілий день ліцей віддавався у владу дітям. У
цей день вони отримували право приймати важливі рішення, проводити
уроки, забезпечувати навчальний процес. Дні учнівського самоврядування
продемонстрували готовність учнів до самостійного вирішення частини
питань життєдіяльності учнівського колективу.
Таким чином, в ліцеї склалися сприятливі умови для створення
учнівського самоврядування. При його формуванні за основу було взяте
сучасне поняття самоуправління як права брати під свою відповідальність
та вирішувати частину питань шкільного життя. Педагогічний колектив
виходив також з того, що через участь у вирішенні суспільних справ учні
отримають можливість максимальної самореалізації. Мета педагогів –
виховати дітей активними громадянами, які вміють співпрацювати на
принципах рівності, гласності, демократизму, приймати рішення під свою
відповідальність.
Процес створення учнівського самоурядового органу почався також з
правового забезпечення. На засіданнях правового гуртка учні разом з
учителем правознавства переглянули нормативно-правові акти, що регулюють
діяльність органів самоврядування. Це Конституція України, Європейська
Хартія про місцеве самоврядування, Всесвітня декларація про місцеве
самоврядування, Закон України “Про місцеве самоврядування”, Закон
України “Про освіту”, Закон України “Про громадські організації”. Ці
документи стали відправною точкою при створенні нормативної бази.
Наступним кроком стало формування структури учнівського самоврядування.
Після обговорення в учнівському та педагогічному колективах структура
була остаточно сформована і отримала закінчений вигляд.
На чолі РЕЕМ стоїть президент, який обирається учнями 5-11 класів на
основі прямих, рівних, вільних виборів шляхом таємного голосування.
Президентом може стати учень, який досяг віку 14-ти років і є активним
учасником шкільного життя. Право приймати рішення від імені учнів
отримав парламент школи, який формується з учнів 5-11-их класів. Кожен
клас обирає на класних зборах представника до парламенту шляхом
голосування.
У ході формування шкільного самоврядування вибори президента ліцею стали
найяскравішою подією, яка відіграла велике значення у формуванні
громадянської позиції учнів та їх правової свідомості.
? По-перше, у виборах були задіяні всі учні ліцею. Це і учасники груп
підтримки, і члени виборчої комісії, і учасники виборчого процесу, і
учасники концертів, виступів.
? По-друге, учні відчули відповідальність за рішення, яке вони
приймають, відчули можливість впливати на прийняття того чи іншого
рішення. Показовою в цьому плані стала процедура виборів президента, яка
відбувалася за чітко встановленими правилами. Багато учнів хвилювалися
і відчували важливість моменту.
? По-третє, учні обирали лідера шкільного колективу, з діяльністю якого
пов’язували покращення шкільного життя, поліпшення стосунків між учнями
і вчителями, між учнями і батьками.
? По-четверте, важливою обставиною процесу було чітке правове
забезпечення кожної процедури. Важливим є те, що всі учасники виборчого
процесу проявили себе як законослухняні громадяни. Вони з повагою
віднеслись до встановлених правил і чітко їх дотримувались.
Найвищим виконавчим органом РЕЕМ є кабінет міністрів, до складу якого
ввійшли міністри: освіти, науки, закону і порядку, зовнішніх стосунків,
економіки і праці, з питань історії рідного краю, екології, культури,
охорони здоров’я, фізкультури і спорту, преси. Саме вони в тісній
співпраці з мерами міст направляють і організовують діяльність
республіканців в певному напрямку.
З метою виховання у майбутніх громадян України патріотизму,
критичного мислення, активної життєвої позиції в ліцеї було
організовано ряд пошуково-дослідницьких проектів: «Ми пам’ятаємо твій
подвиг, солдате», «Трагедія Голодомору 1932-1933 рр.», «Братські могили
– невмираюча біль серця». Учні зібрали змістовний матеріал про ветеранів
Великої Вітчизняної війни та учасників воєнних дій в Афганістані,
упорядочили Братські могили та зробили презентації, зустрілися з
ветеранами, які живуть на території селища.
Підсумок роботи підвела науково-практична конференція «Ніхто не забутий,
ніщо не забуто». Перемогу здобули мешканці міст Зоряного, Ерудитів,
Дружнього. Активну участь брали республіканці у районних краєзнавчих
конференціях.
Представники ліцею взяли участь у районних конференціях та отримали
Почесні грамоти за роботи: «А. Колєсов – педагог, вчений, новатор»
(А.Зінченко, О. Москаленко), «Шлях солдата» (А. Ноготушкіна), «Воїн –
інтернаціоналіст Ігор Левченко»( Ю.Міщенко).
В центрі роботи РЕЕМ в минулому році був проект «Дзвони пам’яті та
слави», присвячений 65-тій річниці Великої Вітчизняної війни.
Систематизував роботу координаційний центр, до складу якого ввійшли
представники ліцею, Малоданилівської селищної ради та батьківської
громадськості.
Під час пошуково-дослідницької експедиції «Шляхами подвигу і
слави» ліцеїсти дослідили бойовий шлях Червоної армії під час визволення
Дергачівського району та нанесли місця битв на карту.
З метою виховання патріотизму, формування шанобливого ставлення до
героїчного минулого рідного краю, розвитку активної громадянської
позиції ліцеїстів була проведена конференція «Ордени і медалі в твоїй
родині». Представники міст РЕЕМ з гордістю представляли роботи та
зібраний матеріал про бойові подвиги своїх рідних.
Напередодні Пасхальних свят ліцеїсти вручили ветеранам святкові
подарунки від Дергачівської райдержадміністрації. До дня Перемоги на
будинок кожного ветерана селища волонтерами дитячої організації РЕЕМ
були прикріплені пам’ятні таблички: «У цьому будинку мешкає ветеран
Великої Вітчизняної війни 1941-1945».
В ліцеї пройшов традиційний конкурс строю і пісні «Цей день ми наближали
як могли», на який були запрошені ветерани Великої Вітчизняної війни.
Ветерани поділилися своїми спогадами про минуле та визначили міста –
переможці.
В травні в ліцеї була проведена єдина година Пам’яті, присвячена
Великій Перемозі над фашизмом. На це свято були запрошені ветерани
війни, мешканці селища, яким довелося пережити страшні роки лихоліття.
Метою заходу було виховання в учнів різних вікових категорій поваги до
героїчних подвигів співвітчизників, вшанування пам’яті тих, хто загинув
за мирне життя прийдешніх поколінь. Перед початком заходу діти
переглянули документальний фільм про війну.
Цікавими стали для ліцеїстів екскурсії до Історичного музею м. Харкова,
до меморіального комплексу «Висота імені маршала Конєва». Учні
ознайомились з військовою технікою, розширили свої знання про воєнне
минуле рідного краю з розповідей екскурсоводів про оборону міста
Харкова.
Спільно з обласним комітетом у справах сім’ї та молоді була заснована
березова алея на честь 65-річчя Великої Перемоги.
Звичайно, без підтримки і допомоги вчителів учнівське самоврядування
малоефективне, тому і у президента РЕЕМ, і у парламента, і у ради
міністрів є вчителі-помічники. Вони допомагають учням сформулювати
проблему, допомагають визначити порядок її вирішення, підтримують дитячу
ініціативу, не нав’язують свою точку зору, а разом з дітьми обмірковують
справи. Саме вчитель, який має педагогічний досвід і психологічні
знання, може своєчасно попередити конфлікт у колективі, спрямувати
діяльність у потрібне русло, допомогти ліцеїстам у вирішенні їх проблем,
бажанні самоствердитися, відчути впевненість у собі. Для педагогів ліцею
важливо побудувати роботу таким чином, щоб у колективі не було „зайвих”,
щоб кожен учень був суб’єктом власного життя, міг вільно розвивати
індивідуальні неповторні здібності свого „Я”. Це і є реалізацією
особистісно зорієнтованого підходу до виховання.
Діяльність органів самоврядування в ліцеї сприяє згуртуванню шкільного
колективу, розвитку громадянської позиції, процесу соціалізації учнів,
більш ефективному їх входженню в доросле життя. Ліцей керується
інтересами і потребами дітей, він прагне стати улюбленим місцем, де учні
не лише вчаться, а й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне
самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних
громадян держави.
Діти – учасники життя, а не сторонні його спостерігачі. Вони радіють
роботі і виявляють винахідливість у праці, бажаючи взяти на свої плечі
важку справу. Вони наповнені вірою в життя.
Педагогічний колектив організовує роботу так, щоб вихованці вчилися
поважати один одного та дорослих, щоб панувала атмосфера доброзичливості
та взаємодопомоги. Без почуття впевненості у собі, власне, немає
особистості. Кожна людина повинна чітко знати свої здібності,
можливості, чого вона може досягти. І коли така впевненість у власних
силах є, легше долати будь-які перешкоди і труднощі на своєму шляху.
Учителі ліцею мають працювати на перспективу, ширше використовувати
багатий набір засобів для творчої взаємодії з вихованцями, впроваджувати
новітні технології у практику роботи, створювати умови для ефективної
діяльності органів учнівського самоврядування з метою виховання творчої
особистості майбутніх громадян України.
Пишаємося тим, що на сьогодні маємо вже певні здобутки – у 2006 році
Республіка Ерудованої Енергійної Молоді стала лауреатом обласного
конкурсу дитячих організацій, а її активні учасники відзначені грамотами
МОН України. У 2010 році РЕЕМ стала шкільним осередком районної
організації «Нове покоління Дергачівщини».
Результативність педагогічного досвіду
Підсумком діяльності даної інновації є результати діагностики рівня
сформованості патріотичних якостей ліцеїстів.
Рівень сформованості патріотичних якостей учнів 4 – 11 класів
Рівень сформованості якостей Кількість учнів
4 кл % 7 кл % 9 кл % 11 кл %
Кількість учнів: 40
24
52
51
«4» – максимальний рівень
6 11,5 17 33,3
«3» – високий рівень
7 29,2 16 30,8 20 39,2
«2» – середній рівень 17 42,5 15 62,5 29 55,8 14 27,5
«1» – низький рівень 23 57,5 2 8,3 1 1,9
«0» – повна відсутність
Аналіз даної діагностики доводить, що рівень сформованості патріотичних
якостей зростає у старших класах. Пояснити це можна активною інтеграцією
навчальної діяльності, демократизацією шкільного життя, широким
залученням ліцеїстів до структури органів учнівського самоврядування,
дитячих організацій «Соколята» та РЕЕМ.
Порівняльні показники рівня сформованості патріотичних якостей
(на прикладі учнів одного класу протягом навчання в основній і старшій
школі)
Рівень сформованості патріотичних якостей 4 клас,
2002 рік 7 клас,
2005 рік 9 клас,
2007 рік 11 клас,
2009 рік
Кількість учнів: 29 29 29 29
«4» – максимальний рівень
5 7
«3» – високий рівень
7 6 7
«2» – середній рівень 15 16 15 15
«1» – низький рівень 14 6 3
«0» – повна відсутність
Аналізуючи порівняльні показники рівня сформованості патріотичних
якостей ліцеїстів, класні керівники мають можливість співвіднести
проміжний результат із зафіксованим і передбачити віддалений наслідок
своєї роботи. Дані, представлені в таблиці, дають якісну і кількісну
характеристику динаміки формування патріотичних цінностей у дітей одного
класу. Систематичне вивчення та аналіз рівня духовності вихованців класу
стає критерієм результативності педагогічного впливу, ефективності
впровадження активних форм і методів навчально-виховної діяльності. Це
також дає підстави розробляти та надавати відповідні рекомендації щодо
покращення діяльності педагога, здійснювати корекцію сформованості
патріотичної та правової культури учнів, спостерігати рівень соціальної
адаптованості, активності та моральної вихованості ліцеїстів.
З метою конкретизації цілі, тактики і стратегії навчально-виховної
роботи з учнями адміністрація ліцею регулярно здійснює узагальнюючий
аналіз різних програм діагностики патріотичних якостей ліцеїстів. Так,
аналіз рівня сформованості патріотичних цінностей учнів дає змогу
зробити висновок, що впровадження інноваційних технологій має позитивні
результати, що спостерігається у достатньому та високому рівнях прояву
громадянськості учнів старших класів.
Ефективність педагогічного досвіду
Створена у ліцеї система патріотичного виховання, в основі якої лежить
широке впровадження інноваційних педагогічних технологій, забезпечує
ефективність навчально-виховного процесу, створює умови для утвердження
патріотизму та національної самосвідомості молоді, поглиблення процесу
формування основ гуманістичного світогляду; пріоритетності високих
моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що
сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства; формування
в молоді характерних рис патріота: активної підтримка і розвиток
Української державності, дотримання Конституції України, дбайливе
ставлення до національних багатств, рідної природи, готовність до
захисту Батьківщини, пошана до історичної пам’яті, любові до рідної
культури, мови, національних свят і традицій, збереження та зміцнення
власного здоров’я, соціалізації особистості, розвитку її здібностей,
розкриває перспективи участі молоді у політичних та громадських
структурах, розпочинає процес формування центру освітнього округу.
Завдяки демократизації шкільного середовища, діяльності дитячих
організацій «Соколята» та РЕЕМ, пошуку передових освітніх форм і методів
роботи педагоги формують активну, ініціативну, виховану особистість.
Участь у діяльності органів учнівського самоврядування створює
сприятливі умови для самовизначення, самореалізації, розвитку кожного
ліцеїста через залучення до системи громадських, творчих відносин,
здійснює патріотичне становлення особистості дитини, формує її духовну
культуру на основі національних традицій рідного народу. Безпосередня
участь ліцеїстів у плануванні роботи, у процесі організації та
проведення виховних заходів, правових та екологічних акціях, соціальних
учнівських проектах, виданні газети «Ліцеїст» формує активну творчу
особистість. Результати діагностики свідчать, що учнівська молодь ліцею
здатна до ділового спілкування, вміє моделювати ситуації, планувати свою
діяльність, готувати ділові папери, висловлювати свої думки, відстоювати
активну життєву позицію.
За роки діяльності дитячі організації «Соколята» та Республіка
Ерудованої Енергійної Молоді довели свою життєздатність реальними
справами і здобутками, зокрема, перемогою у районних проектах «Кращий
учень року», «Закон і право», «Я і Україна», «Від екології планети до
екології душі», «Бути здоровим – це модно, корисно, престижно»;
перемогою у обласному конкурсі дитячих організацій 2006 року.
Про позитивний результат досвіду говорять і такі здобутки на Олімпі
перемог :
переможці обласного конкурсу «Школа року – 2003» у номінації «Учень
школи XXI століття – незалежність, вибір, відповідальність»;
лауреати міжнародного конкурсу – фестивалю“Лідер – 2006”;
ініціатори створення асоціації молодіжних організацій у районі;
І загальнокомандне місце у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з історії;
І місце у районному етапі та лауреати ХІІІ Всеукраїнського турніру
юних істориків (м.Житомир);
переможці VI обласної конференції – конкурсі “Каразінський колоквіум”;
24 учні – фіналісти обласного етапу конкурсу-захисту наукових робіт МАН;
переможці Всеукраїнських та обласних екологічних олімпіад, конкурсів,
проектів;
переможці VIII регіональної відкритої виставки-конкурсу «Освіта
Харківщини XXI століття» у номінації «Громадянська освіта та виховання в
загальноосвітніх навчальних закладах».
Після закінчення ліцею випускники стають активними учасниками
державотворчих процесів, продовжують свою громадську діяльність у вищих
навчальних закладах, очолюють студентські спілки та організації,
виконують свій обов’язок щодо захисту Батьківщини, несуть службу у
Збройних силах України, працюють в державних установах, стають лідерами
політичних партій та громадських об’єднань, займають відповідальні
посади в управлінській структурі.
PAGE
PAGE 27
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
