Реферат на тему:
Нові інформаційні технології і педагогіка
Бурхливий розвиток інформатики та інформаційних технологій загострив
перед освітою завдання розширення практики розвиваючого навчання,
використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх
методик.
В умовах становлення інформаційного суспільства навчальний процес
розглядається як засіб розвитку учнів. А головне завдання школи полягає
в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до
навчання, спонукати учнів до самоосвіти, пов’язаної з розвитком їхнього
творчого та критичного мислення.
У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага
приділяється розробці шляхів формування мислення, цілеспрямованому
розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізнавального пошуку,
до яких відносяться: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування,
узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація тощо.
Розвиток певних якостей мислення засобами одного предмету значною мірою
сприяє загальному розвитку мислення учнів. Це не означає, що, наприклад,
вивчення геометрії розвиває та формує ті самі якості мислення, що і
заняття літературою. Інформатика ж має на меті навчити підходів та
способів опрацювання інформації і має значні потенційні можливості
перенесення розумової діяльності з однієї галузі знань в іншу.
Однак, як свідчить шкільна практика, вчителі сьогодні ще багато уваги
приділяють саме передаванню учням змісту навчального матеріалу, а
розвитку їх мислення недостатньо. При такому підході учень може
зберігати в пам’яті великі об’єми інформації, але не вміти її
застосувати ні у межах навчального процесу, ні, тим більше, у життєвих
нестандартних ситуаціях.
Традиційна система навчання націлює навчальне середовище на лінійну
модель:
Знання — декомпозиція — навчання — синтез — знання — контроль.
Разом із тим, у багатьох випадках, особливо в прикладних предметних
галузях, доцільно використовувати нелінійні моделі, де навчання
відбувається за схемою: Мета — задача — дослідження (пізнання) — знання
— контроль.
Управління розумовою діяльністю передбачає послідовне переведення учнів
на більш високий рівень цього процесу.
Розвитку мислення старшокласників приділяється значна увага, оскільки за
психологічними дослідженнями в цьому віці у них:
• формується активна життєва позиція;
• стає більш свідомим ставлення до вибору майбутньої професії;
• різко зростає потреба у контролі та самоконтролі;
• мислення стає більш абстрактним, глибоким, різнобічним;
• виникає потреба в інтелектуальній діяльності;
• зростає значущість процесу навчання, його цілей, задач, форм і
методів;
• змінюється мотивація навчання, трансформується співвідношення оцінки
і самооцінки.
Таким чином, самосвідомість старшокласників переходить на більш високий
рівень, що проявляється у поглибленні самоконтролю, самооцінки,
прагненні до самостійності та самовдосконалення. Потреба в
саморегуляції, тобто в управлінні розвитком особистості, — важлива
вікова особливість старшокласників, яку необхідно враховувати при
організації навчального процесу.
Мислення старшокласників, а значить уміння користуватись розумовими
діями, слід не тільки стимулювати, а і розвивати. Учням старших класів
притаманний високий рівень узагальнення та абстрагування, прагнення до
встановлення причин-но-наслідкових зв’язків та інших закономірностей між
предметами та явищами, критичність мислення, здатність аргументувати
свої переконання тощо. Ці якості дозволяють учителю цілеспрямовано
розвивати гармонійну особистість, формувати здатність творчо підходити
до розв’язання кожної конкретної задачі.
Педагогічне управління процесом розвитку мислення учнів може досягти
своєї мети лише за умов забезпечення поєднання ретельно підібраного та
дидактичне представленого змісту, адекватних, вдало відпрацьованих
методик та дійових соціальне значущих мотивів навчально-пізнавальної
діяльності учнів з урахуванням індивідуальних властивостей мислення,
здібностей, інтересів.
Для реалізації конкретних педагогічних задач учитель повинен уявляти
кінцеві результати своєї діяльності на кожному етапі (уроці). Необхідно
так організувати навчальний процес, щоб він сприяв формуванню та
розвитку розумової діяльності: стимулював самостійне мислення,
активізував процес опрацювання нової інформації, сприяв встановленню
зв’язків між знайомим та новим матеріалом, стимулював засвоєння
раціональних прийомів навчальної діяльності.
Нові інформаційні технології не розкривають повною мірою свого
навчального потенціалу в традиційній освітній системі, де домінують
дидактичні лінійні технології передавання готових знань, оскільки
стрімке зростання інформаційних потоків об’єктивно не дозволяє повністю
реалізувати принцип передавання всіх накопичених знань у процесі
навчання. У зв’язку з цим інформаційні технології спрямовуються на
нелінійну структуризацію навчального процесу, яка створює умови для
розвитку в учнів умінь та навичок постановки задач, моделювання,
оптимізації, прийняття рішень в умовах невизначеності, вміння самостійно
здобувати знання.
До нелінійних технологій належать:
• комп’ютерне моделювання як основний метод пізнання;
• навчально-проектна діяльність;
• мультимедіа і телекомунікаційні технології;
• інформаційне моделювання;
• тестування;
• семінари, конференції, олімпіади, турніри тощо. Головною особливістю
нелінійних технологій є
постановка навчальних цілей і задач у предметній галузі, що дозволяють
педагогу сформувати експертний шлях їх досягнення і розв’язання,
запропонувати необхідний інструментарій, методичний матеріал,
інструкції, досвід.
Моделювання як метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де
використовуються комп’ютерні технології.
Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання є
навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описану задачу, яка має
кінцевий результат і практичну значимість. Методика навчального проекту
передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення з графіком його
реалізації і формами звіту.
Продемонструємо ці теоретичні положення на прикладі вивчення
інформатики.
Навчальні проекти з інформатики, як правило, реалізуються на
факультативних і гурткових заняттях, при проведенні спецкурсів і
різноманітних практик, у той час, як атрибутом шкільного уроку
залишається послідовне проходження курсу у формі «лекція-практикум».
Поширеність проектного підходу в додатковому і профільному навчанні
пояснюється можливістю (в рамках даної діяльності)
Імітувати процеси з реального життя, це може бути випуск шкільної
газети, створення Web-сторінки, програмного засобу для навчання та
оцінювання знань, побудова комп’ютерної моделі тощо.
Якість засвоєння теоретичного матеріалу або виконання практичних завдань
залежить від потреб і мотивів учня. Адже інтерес є одним з найважливіших
факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів
є потужним педагогічним засобом, а проектне навчання активізує «істинне
навчання», основою якого є індивідуально-творчий розвиток кожної
особистості, залучення до цього процесу самої дитини.
Проектний метод, як свідчить практика, можна застосовувати на уроках
інформатики при вивченні комп’ютерних технологій. Наприклад, вивчати
електронні таблиці, враховуючи вік учнів та профільність навчання, можна
таким чином. Спочатку доцільно ознайомити учнів з програмним матеріалом:
• Електронні таблиці (ЕТ) та їхнє призначення. Введення й редагування
даних в електронній таблиці. Форматування таблиць.
• Введення формул до електронної таблиці. Робота з аркушами.
Опрацювання табличних даних.
• Використання логічних функцій під час опрацювання табличних даних.
• Ділова графіка. Побудова діаграм і графіків під час роботи з ЕТ.
• Підтримка баз даних в ЕТ. Упорядкування даних. Пошук інформації.
Використання простого фільтру.
• Використання розширеного фільтру.
• Консолідація даних. Зведені таблиці. Важливу роль при вивченні як
теоретичного, так і практичного матеріалу відіграють навчальні і
методичні посібники та їх комп’ютерна підтримка. А забезпечення
чисельності освітніх технологій, можливості їх вільного вибору обумовлює
індивідуальний підхід до навчання, особливо необхідний при вивченні
інформаційних технологій з урахуванням інтересів, здібностей та фахової
орієнтації старшокласників.
З метою ефективного використання навчального часу і підвищення якості
засвоєння учнями матеріалу викладачі ліцею “Наукова зміна” м. Київ,
разом із вчителем інформатики О.Кузьмінською розробили електронний
запит, який можна розглядати як спробу подання цінної картини методів
опрацювання інформації.
Електронний запит являє собою робочу книгу в середовищі Microsoft Excel,
де програмний матеріал чітко структурований і викладений у вигляді
окремих блоків (уроків). Кожен урок містить визначення нових понять,
запитання для повторення пройденого матеріалу, алгоритми виконання
основних операцій над об’єктами електронних таблиць, приклади їх
реалізації. Теоретичні відомості підкріплюються вправами, що ілюструють
викладений матеріалі можуть бути безпосередньо виконані.
Використання системного підходу до навчально-пізнавальної діяльності
учнів на уроках інформатики із застосуванням нових інформаційних
технологій навчання та методу проектів сприяє розвитку пізнавальної
активності старшокласників, їх розумових здібностей спонукає до
самостійної творчої роботи, самоосвіти та самовдосконалення.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
