Доброва Наталія Іванівна,
вчитель початкових класів,
Черкаська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №8
Черкаської міської ради
Інтелектуальна культура – фундамент навчання
Психологічні аспекти формування інтелектуальної культури
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його
соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який
відповідав би міжнародним стандартам.
Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні, згідно з
державною національною програмою „Освіта”, є формування освіченої,
творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я.
Інтелектуальна культура є фундаментом, на основі якого будується процес
навчання, який складається з умінь молодших школярів. А саме: ступінь
оволодіння розумовими операціями, які визначають рівень успішності
школярів. Процес мислення являє собою сукупність різних операцій.
Важливими серед них є аналіз, синтез, узагальнення, класифікування,
систематизація, порівняння та ін.
Аналіз – поділ цілого на частини або виділення із цілого його сторін,
дій, відносин. Аналізувати діти починають ще в дошкільному віці. В ході
подальшого навчання уміння аналізувати все більше вдосконалюється: від
предметно – наочного аналізу учні переходять до словесно – логічного. З
аналізом безвідривно пов’язаний синтез, який являє собою протилежну
операцію аналізу.
Синтез – об’єднання частин, властивостей, дій у єдине ціле. Синтезування
– найбільш важка для дітей операція, саме розумові поєднання елементів
вимагають розкриття тих внутрішніх зв’язків, які роблять елементи
складовими частинами цілісного об’єкту.
„Все пізнається в порівнянні” – в цьому загальновідомому афоризмі точно
відображена одна з закономірностей процесу пізнання. Саме тому термін
„порівняння” школярі в своїх підручниках починають зустрічати уже в
другому класі. Порівняння – установлення спільного або різного між
предметами, явищами чи їх ознаками. Порівняння є основою класифікації.
Розумовою операцією більш високого рівня є систематизація. Щоб оволодіти
цим прийомом, потрібно навчитися виділяти складові елементи об’єкту,
який вивчається; розкрити внутрішні зв’язки, встановити його зовнішні
зв’язки з іншими системними об’єктами.
Узагальнення – об’єднання предметів або явищ за якимось істотними
ознаками. Узагальнення можливе лише тоді, якщо школярі оволоділи такими
операціями, як аналіз, синтез, порівняння. Узагальнення дає можливість
підняти знання на більш високий рівень, так як підводить до засвоєння
наукових понять, законів.
Для того, щоб виявити ступінь сформованості розумових процесів, можна
запропонувати дітям такі завдання:
1) Тест на виявлення здібностей виділяти суттєве
Дітям пропонується ряд слів, в яких 5 слів даються в дужках, а одне
перед ними. За 20 секунд потрібно виділити 2 слова, які є найбільш
суттєвими для слова перед дужками.
Завдання:
Відповіді:
Сад ( раслини, садівник, огорожа, собака, земля) рослини,
земля
Річка ( берег, риба, рибак, вода, лодка)
берег, вода
Гра ( шахмати, гравці, правила, штрафи, нагорода) гравці,
правила
Ліс ( листя, яблуні, мисливець, дерева, кущі) дерева,
кущі
Спів ( дзвін, голос, мистецтво, мелодія, аплодисменти) голос, мелодія
\ I ? *
h+K
????????I?При опрацьовуванні результатів тесту враховується кількість
виконаних завдань. Виконані 3 і більше завдань вважається задовільною
сфрмованістю розумової операції.
2) Тест на виявлення здібності узагальнювати
Школярам пропонується 5 пар слів. За три хвилини потрібно визначити, що
спільне між словами кожної пари. Три правильних відповіді з п’яти
говорять про задовільний рівень розвитку розумової операції.
Завдання:
сума – вираз, ніс – очі, школа – учитель, читання – математика, зрада –
боязливість.
3) Тест на виявлення здібності класифікувати поняття, предмети, явища
Крім того цей тест дозволяє виявляти уміння узагальнювати.
Учням пропонуються 5 завдань, час виконання яких – три хвилини. В
кожному з цих завдань слова. 4 з них об’єднані загальною ознакою. П’яте
слово до них не відноситься. Потрібно знайти і закреслити це слово. Якщо
школяр виконує менше трьох завдань, то це говорить про те, що у нього
не сформована така розумова операція, як класифікація.
Завдання:
1) префікс, прийменник, суфікс, закінчення, корінь;
2) трикутник, відрізок, довжина, квадрат, круг;
3) дощ, сніг, опади, іній, град;
4) додавання, множення, ділення, доданок, віднімання;
5) кома, крапка, двокрапка, сполучник, тире.
Якщо діти вільно володіють цими прийомами, то вони активно беруть участь
в навчальному процесі і тому у них є широкі можливості для його
проблемної побудови. Збільшується також інтерес до навчання, який
служить, як відомо, могутнім засобом його мотивації. Цікавою для людини
може стати лише та праця, яку вона може добре виконуватиі , яка
внаслідок цього приносить їй радість успіху. Дослідження психологів
показали, що цікавість у школярів може викликати не лише матеріал, який
вивчається, але і самий процес вивчення, якщо він втілюється свідомо і
результативно.
Добре організована навчальна діяльність має велику виховну дію на
школярів. „ Я тисячу раз переконувався, – писав В.О.Сухомлинський, – що
трудове виховання починається за партою, за підручником…” „Працівником
пізнання” з повагою називав він учня. Але позитивні якості особистості
навчальна діяльність виховує лише в тому випадку, якщо школяр уміє
вчитися. „ Неуміння навчатись породжує небажання і лінь. Кожна нова
ланка в цьому ланцюгу недоліків стає з кожним разом міцніша, і розірвати
її все важче”.
Сьогодні, в умовах науково–технічного прогресу, все гострішою стає
проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження
відповіді на запитання: „Як навчати, як створити умови для розвитку та
самореалізації особистості в процесі навчання”. Як, залишаючись у рамках
класно – урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу,
досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння
ними навичками саморозвитку особистості? Значною мірою цього можна
досягти, використовуючи сучасні інноваційні педагогічні технології
навчання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter