Діти та нові інформаційні технології: позитивні та негативні наслідки
нової культури людського життя

Новi iнформацiйнi технологiї наприкiнцi ХХ столiття стають не тiльки
головною рушiйною силою прогресу, засобом спiлкування мiж державами,
компанiями, унiверситетами, новою формою торгiвлi, але й потужним
засобом навчання, улюбленою iграшкою. Чимало дiтей, навiть у мало
розвинених країнах захоплюються комп’ютерними та телевiзiйними iграми,
якi приваблюють їх динамiчними сюжетами, викликають гострi почуття.

Iснує безлiч можливостей використання нових iнформацiйних технологiй —
вiд самостiйного складання досить досконалих програм, створення своїх
сторiнок у просторi Internet, дистанцiйного навчання до поринання в свiт
найкращих музейних колекцiй, бiблiотек i, навiть пограбування банкiв та
розкриття секретних кодiв Пентагону. Виникають питання — як
впливає цей дивовижний штучний iнформацiйний свiт на психiку людини i,
зокрема, дитини? За яких умов цей новий вид людської дiяльностi сприяє
розвитку особистостi, а за яких заважає? Чи стосується ця нова культура
бiльшостi населення України чи це забава для розвинутих країн?

Почну з останнього питання. Нагадаю про створену саме в Києвi першу на
європейському континентi обчислювальну машину, про те, шо українськi
кiбернетики нiколи не пасли заднiх у розвитку iнформацiйних технологiй.
А зараз майже всi школярi України проходять у школi ази
iнформацiйно-технологiчної культури. В рамках дослiдження «Ставлення
населення України до використання iнформацiйних технологiй» ми провели
опитування учнiв 10-11 класiв шкiл мiста Києва та Київської областi. На
питання «Де Ви стикається з комп’ютером?» 40,5% вiдсоткiв опитаних
вiдповiли «Маю комп’ютер вдома», а 30,5% вказали, що вони користуються
комп’ютерами вдома у своїх товаришiв. Отже дiти i пiдлiтки, їх батьки в
нашi й країнi мають доступ до компьютерiв, i не лише в школi чи в офiсi,
а й вдома.

За даними нашого дослiдження, для 68% пiдлiткiв комп’ютер є робочим
iнструментом, 44,2% використовують комп’ютер для розваг, для 23,2% — це
можливiсть спiлкуватись з друзями, а для 15,8% можливiсть «вiдключитись»
вiд дiйсностi.

I все ж. Як впливає використання комп’ютера на життя людини, зокрема
дитини та її сiм»ї? Як впливає цей дивовижний штучний iнформацiйний свiт
на психiку людини, i зокрема, дитини? Чи сприяє розвитку здiбностей
дитини перебування у цьому свiтi? За яких умов цей новий вид людської
дiяльностi сприяє розвитку особистостi, а за яких заважає?

В цьому контекстi можна говорити як найменше про три аспекти проблеми:
1)розвиток загальних здiбностей дитини за допомогою
iнформацiйно-технологiчної пiдтримки iнтелектуальної дiяльностi людини;
2)розвиток спецiальних здiбностей, якi ї специфiчними для дiяльностi
фахiвцiв в галузi iнформацiйних технологiй;3) запобiгання негативному
впливу iнформацiйних технологiй на психiку i взагалi на здоров»я дитини.
Створення особливої культури виживання в умовах широкого застосування
новiтнiх iнформацiйних технологiй.

Почнемо з першого. Як відомо, здібності дитини розвиваються тим краще,
чим більше її можливості отримання різноманітного сенсорного досвіду,
знайомства з кращими досягненнями світової культури, моделювання
наслідків реалізації своїх ідей,тощо. Всі ми досить добре знаємо,
скільки втрачають обдаровані діти, коли вони не мають можливості
користуватися бібліотеками, не ходять до музеїв, не бувають в опері, не
навчаються з такими технологіями, які є кращим надбанням людства. І коли
так дитина нарешті, наприклад, вступаючи до університету, потрапляє в
велике місто, в культурне середовище, їй треба надолужувати ці втрати,
іноді на це витрачається ціле життя. Втрачає не тільки конкретна
обдарована людина, а й все людство.

Отже найбільшим надбанням людства від застосування інформаційних
технологій є наближення найкращих досягнень світової культури до кожної
пересічної людини. Завдяки співробітництву кращих фахівців в галузі
інформаційних технологій з кращими фахівцями в галузі психології та
ергономіки знято труднощі у застосуванні компьютерів на рівні
користувача. Сьогодні користувачем системи Internet може бути і старий,
і малий.

Загальні здібності – пам»ять, уяву, увагу, сприймання, оперативні
реакції, комунікабельність, тощо, треба розвивати разом з формуванням
таких інтелектуальних вмінь, як вміння планувати на годину, день,
тиждень, рік; вміння висловлювати свою думку(коротко чи не дуже коротко,
але з необхідними аргументами), вміння зпроектувати якусь діяльність і
т.п. Сюди треба додати розвиток загальної ерудиції дитини.

Нові інформаціййні технології надають фантастичні можливості вчителям та
батькам у розвитку загальних здібностей дітей з використанням всього
арсеналу досягнень світової культури. Мається на увазі, що є багато
комп’ютерних енциклопедій, досконалих учбових програм, ілюстрованих
комп’ютерних книжок, учбових ігор, що розвивають здібності дитини. Але
саме по собі без участі дорослих, без праці дорослої людини, вкладеної в
процес виховання дитини, без консультацій з фахівцями все це багатство
не навчить дитину.

Що мається на увазі? Пригадаємо, скільки разів ми з вами дивувалися:
дитина начебто з хорошої забезпеченої сім»ї, а чомусь не розвинена ані
розумово, ані морально. І навпаки, дитина в бідній і, як ми часто
говоримо, простій сім’ї чомусь має дуже розвинені здібності. Одна з
відповідей на це запитання така: дорослі в цій, так званій простій
сім’ї знайшли час і подумали про те, як розвивати здібності дитини:
підбирали цікаві і корисні книжки, вправи та ігри для дитини, давали їй
складні, але доступні завдання, обговорювали те, що дитина прочитала,
допомагали спланувати свою діяльність.

Повертаємося до комп’ютера. Та ж сама ситуація. Ми з вами вже
пересвідчились, що в Україні є досить багато сімей, що мають комп’ютери
вдома. Є сім’ї, в яких батьки дарують дітям комп’ютери. Ще більше таких,
що купують ігрові пристрії для телевізорів. Існує багато шкіл, в яких
стоять досить досконалі комп’ютери. І існують численні ігрові центри. І,
на жаль, майже всюди одна і та ж ситуація: на тобі, дитина, дорогу
іграшку, роби, що хочеш, тільки мене не замай. «Хай тебе буде видно, але
не чутно». Нижче ми обговоримо негативні наслідки для розвитку
здібностей дитини такого використання нових інформаційних технологій. А
зараз про позитивні можливості.

Рекомендуємо проаналізувати свідомо загальні здібності дитини. На рівні
сім’ї у будь якому випадку – і тоді, коли дитина добре вчиться, і
тоді,коли в неї є проблеми з якимось навчальним предметом, корисно
порадитись з психологом, проаналізувати свої спостереження за дитиною,
обговорити з нею, що її цікавить, що їй легше дається. А потім підібрати
такі комп’ютерні ігри, учбові програми, енциклопедії, які дозволяють
розвивати здібності цієї конкретної дитини. Скажімо, виявляється, що
треба розвивати зорову чи моторну пам’ять, чи увагу. Поряд з індустрією
комп’ютерних ігор існує індустрія розвиваючих навчальних програм. Джуді
Солпітер, авторка книги «Діти та комп’ютери», наводить такі особливості
розвиваючих учбових програм:

-дослідницький характер. Програма ініціює участь дитини у
дослідах,робити для себе відкриття;

-легкість для самостійних занять дитини. Наприклад, коли йдеться про
дошкільнят, використання учбової програми не вимагає від дитини вміння
читати, дає дитині прості для розуміння вказівки,що пов’язані з
використанням невеликої кількості засобів керування зображенням на
екрані;

-розвиток широкого спектру навичок та уявлень. Окрім оперування з
буквами, цифрами та фігурами діти займаються класифікаціїю, приймають
рішення, експерементують;

-високий технічний рівень. Програми надають «роботи» органам відчуття
дитини за рахунок того, що пропонують дитині привабливу графіку,
анімаційні ефекти та привабливі звукові ефекти. Дитина не нудиться від
очікування — сучасні комп’ютери працюють дуже швидко;

-відповідність віковим особливостям. Такі програми не підштовхують
дитину до формування навичок, до яких дитина ще не готова. Учбовий
матеріал містить приклади з реального життя дитини, зрозумілі їй;

-цікавість. Стимулюється уява дитини. Вона потрапляє у фантастичні
обставини, отримує не аби яке задоволення;

-стимулюючий характер. Дитина, коли вона користується такою програмою,
відчуває задоволення від досягнутого успіху. Це підвищує її самооцінку,
розвиває почуття власної гідності(1).

Здавалось би все просто — будемо купувати гарні учбові програми, і наші
діти будуть ставати розумними, їх здібності автоматично будуть
розвиватися. Але повторюємо — недостатньо мати досконалі засоби
навчання, треба ще докласти дидактичних зусиль як вчителям, так і
батькам.

th

??[?ід застосування учбових програм канадської фірми DIL International
для навчання дітей молодшого віку — від 5 до 10 років. Вивчали ми й
програми, що були розроблені Московською Асоціацією КІД, та програми
«Роботландія», створені у Переславлі Залеському(Росія) під керівництвом
професора Ю.Первіна(2,3). Як показує наш досвід, найбільш ефективними
є такі учбові програми, для яких є характерним створення учбового
середовища, що дозволяє дорослим та дітям використовувати комп’ютер як
живий елемент моделювання та експерементування, одержання необхідної
інформації. Такі програми розкривають дитині світ пізнання, допомагають
їй удосконалити свої вміння та навички, розвинути здібності. В
цьому контексті виникають і сучасні проблеми, наприклад такі, як: чи
однаково доступні комп’ютери хлопчикам та дівчатам? Що робити, коли в
моєї дівчинки є страх перед комп’ютером? Ми з вами живемо у часи
подолання різноманітного нерівноправ’я між чоловіками та жінками. У тому
числі і щодо умов для розвитку здібностей та застосування новітніх
інформаційних технологій. Тому наведу декілька рекомендацій для
дорослих, як допомогти дітям у використанні комп’ютера:

-демонструйте оптимізм у відношенні до майбутнього. Не думайте, що ваші
діти чи учні обов’язково будуть вважати математику, програмування чи
природничі науки важкими для себе;

-хай комп’ютер буде однаково доступний всім дітям. Переконайтеся, що
дівчата мають рівні можливості з хлопчиками у використовуванні
комп’ютера;

-цікавтеся тим, як ваші діти користуються комп’ютером. Хай вони
відчувають, що вам не байдужі їх навички та інтереси у цій галузі;

-пропонуйте своїм дітям(учням) нестандартні завдання;

-заплануйте з своїми дітьми(учнями) відвідування музеїв в системі
Internet. Дуже корисно відвідати музей, де можна подивитись картини,
які ілюструють те, що діти прочитали чи вчили. Наприклад, діти вивчали
міфи стародавньої Греції, і подорож до музею допоможе їм уявити
мїфологічних Богів та героїв;

-обговорюйте з дітьми комп’ютерну рекламу та агресивні ігри. По-перше
треба формувати у дітей розуміння того, що є для них корисне та
шкідливе. А по-друге, фахівці довели, що таке обговорення допомагає
дітям долати негативний вплив агресивних комп’ютерних ігор та
телевізійних програм;

-коли дівчинка «боїться» комп’ютера, корисно, щоб вона бачила, як її
матір працює з комп’ютером. Навіть, коли матір не знає нічого про
комп’ютер. Джуді Солпітер радить матері посидіти з дочкою біля
комп’ютера, повчитися у дочки.

Вчитель в класі може проводити уроки, що розвивають загальні здібності
дитини. Не секрет, що як раз через брак уваги багато дітей не засвоюють
учбовий матеріал, їх здібності не розвиваються. Великі можливості
надають завдання з використанням сучасного програмового забезпечення
«Мій комп’ютер». Можна організувати спеціальні навчальні ігри по
плануванню свого життя, бюджету, тощо. Дитина в ігровій формі вчиться
робити план на тиждень, наприклад. Тут ми досягаємо успіху у двох
напрямках розвитку дитини, двох важливих складових розвитку її загальних
здібностей — почуття часу, вміння використовувати час та планування
свого часу, своєї діяльності.

В деяких Європейських країнах, наприклад, у Нідерландах, комп’ютерні
технології використовують для розвитку стратегіального мислення дитини.
Для цього організовують ігру: «Школа — це місто. Кожний клас має свою
функцію: управління освіти, управління охорони здоров’я, банк, тощо.
Треба побудувати, скажімо, бюджет невеликого міста». Діти, що вчаться в
цій школі, приймаючи участь в цій грі, вчаться розробляти стратегію
життя міста на місяць, на рік, враховуючи дію багатьох факторів, вчаться
мистецтву комунікації, роботи в команді, створення проектів. Іншими
словами, ця гра сприяє розвитку тих загальних здібностей дитини, які
визначають успіх будь якої діяльності людини.

Багаторічні дослідження психологічних особливостей стратегіального
мислення підлітків при розв’язанні завдань на створення понять,
дорослих, що розв»язували різноманітні завдання(створення понять,
перетворення ситуацій, проектування) дозволили нам виділити деякі
труднощі реалізації ефективних стратегій мислення. Зокрема, ми прийшли
до висновку, що кожна людина має свій, притаманний їй підхід до роботи в
інформаційному просторі завдання. Цей підхід визначається такими
основними складовими: розвитком інтелектуальних здібностей
суб’єкта;рівнем інтелектуальної активності суб’єкта; особистостними його
якостями та цінностними орієнтаціями; розвитком інтелектуальних вмінь,
насамперед, вмінням користуватися операціями логіки, працювати з
гіпотезами, тощо. Ключовими виявилися: робота суб’єкта у
інформаційному просторі задачі; здолання когнітивної напруги в разі
застосування притаманного ефективним стратегіям комплексного аналізу
всього інформаційного поля;пошук методів розвитку у суб’єктів необхідних
інтелектуальних вмінь та мотивації досягнення;п ошук методів знаходження
теоретично можливих стратегій з тим, щоб рухатись у напрямку формування
ефективних стратегій.

Аналізуючи способи роботи піддослідних у інформаційному просторі різних
задач (задач-моделей, реальних задач проектування, задач перетворення
ситуацій), ми виділили дві основні стратегічні тенденції поведінки
людини у інформаційному просторі проблемної ситуації: інтегративну, що
зорієнтована на пошук глобального виграшу, на виділення локальних
завдань з критеріями, що враховують загальну структуру інформаційного
простору задачі; диференційну, якій притаманна орієнтація на пошук
локальних виграшів, на застосування правил відбору та урахування
невеликої кількості критеріїв таких, наприклад, як близкість об’єктів з
їх розташуванням в інформаційному просторі. Досліджуючи рухи очей
піддослідних у процесі першої зустрічі їх з інформаційним простором
задачі, ми могли зафіксувати, що, дійсно, такі розбіжності у підході
суб’єктів до роботи з інформацією існують.

Виникають питання: що таке ефективна стратегія мислення, якими є
показники ефективності стратегіального мислення? І ще: до чого тут
комп’ютери і нові інформаційні технології? Не важко прийти до висновку,
що ефективними є ті стратегії діяльності людини, які призводять до
успіху (до результату високої якості) якнайшвидше, самим коротким шляхом
та з найменшими витратами ресурсів. При цьому кожного разу в проблемній
ситуації існують різні критерії успіху. Іноді важливо знайти правильну
(не важливо, щоб найкращу) відповідь якнайшвидше. Мова може йти навіть
про врятування життя. А іноді можна не обмежувати себе у часі, але
треба шукати не просто відповідь на запитання задачі, а знайти спосіб
розв’язання цілого класу задач чи рішення, яке задовольняє багатьом
вимогам, що непросто узгоджуються між собою.

Що стосується другого питання, то нижче ми покажемо, як нові
інформаційні технології дозволяють долати кризові перепони застосування
ефективних стратегій, роблять такі стратегії доступними не тільки для
інтелектуальної еліти суспільства, особливо обдарованих людей, а й для
більш широкого кола людей, які бажають і можуть добиватися успіху.
Отже повертаємося до розгляду стратегіального мислення людини. Окрім
головних стратегіальних тенденцій мислительної діяльності в
інформаційному просторі завдання ми аналізували вплив на успішність
вирішення завдань таких особистностних якостей як обережність та ризик.
Виявилося, що ці якості людини впливають на її стратегії та тактики
мислення тоді, коли треба враховувати об’єктивно існуючі обмеження
вирішення задачі. Це можуть бути обмеження у часі, у просторі, вимоги
державних стандартів, тощо. Дія цього фактору пов’язана ще і з
мотивацією досягнення — на скільки важливий для суб’єкта успіх у
вирішенні завдання. Можна висловитися і так – наскільки важливо для
людини одержання якісного результату чи наскільки для неї важливо
швидко досягти успіху, тощо. таким чином, інтелектуальна активність
суб’єкта при вирішенні задачі розвивається та енергетично наповнюється
завдяки дії таких факторів, як мотивація досягнення; обмеження часу;
рівень складності інформаційного простору завдання та його відповідність
оперативним можливостям суб’єкта; ризик при врахуванні об’єктивних
обмежень у пошуку рішення, тощо. Неможливість реалізації мети через
обмеження ресурсів людини породжує в неї когнітивну кризу.

Похожие записи