Реферат на тему:
Диференціація проблемно-пошукової діяльності учнів на уроках української
мови
Одне з важливих завдань сучасного суспільства – пошук умов для
виховання творчої, активної і самостійної особистості, що значною мірою
сприяє розвитку країни, складає її необхідний інтелектуальний потенціал.
Останнім часом учителі початкових класів досить часто при вивченні мови
створюють на уроках проблемні ситуації, але на жаль, ще недостатньо з
тієї причини, що інтенсивна пошукова діяльність не завжди посильна
середнім і слабким учням, тобто більшості класу.
Успішно організувати проблемно-пошукову діяльність учнів можна за таких
умов: 1. Створити проблемну ситуацію, яка викликала б пізнавальний
інтерес, активізувала б думку учнів на її розв’язання. 2. Так
диференціювати пошукову діяльність школярів, щоб вона скорочувала час
пізнавального пошуку, раціоналізувала їхнє мислення. 3. Обговорити
розв’язання диференційованих пізнавальних задач.
На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам
висуває, формулює і розв’язує пізнавальну задачу, а діти запам’ятовують
хід її розв’язання. Наприклад, під час вивчення правопису особових
закінчень дієслів третьокласникам пропонується визначити, як правильно
написати – бачиш чи «бачеш», ловиш чи «ловеш». Так створюється проблемна
ситуація, вийти з якої самостійно через недостатність запасу знань учні
не спроможні. Тому проблему розв’язує вчитель, залучаючи, наскільки
можливо, у процес розв’язання школярів. Хід розв’язування такий:
¤E
gd %a ви інфінітива. 4. Виведення правила про поділ дієслів на
дієвідміни за неозначеною формою. 5. Встановлення правильного написання
дієслів, тобто розв’язання проблеми. 6. Відтворення всього ходу роботи
за допомогою запитання: «Як ми дійшли цього висновку?».
Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності у розв’язанні
задач, диференціюючи при цьому процес пошуку.
Різноманітні способи і прийоми диференціації в основному можна звести до
диференціації за ступенем складності пропонованого завдання і за
ступенем самостійності його виконання. У першому випадку пропонуються
завдання, які вимагають узагальнень і висновків різної глибини;
завдання, розраховані на різний рівень теоретичого узагальнення
виконуваної роботи, завдання репродуктивного і творчого характеру.
Наприклад, учні І групи працюють над завданням: Петро Скворцов одержав
від свого товариша Віті Коробова записку такого змісту: «Любий Петре!
Завтра, о 5 годині вечора, запрошуємо до нас сестру батька матір
товариша. Приходьте без запізнень. Вітя». Петрик не зрозумів записки.
Чому?
Учні II групи мають виконати таке завдання: – Прочитайте речення
виразно і розставте коми так, щоб висловити перелік: Галявина була
вкрита червоними жовтими блакитними квітами.
А учні III групи визначають мету розстановки ком у реченні: Весною ми
висаджуємо у шкільному садку яблуні, груші, сливи, вишні.
Слід пам’ятати, що організація проблемно-пошукової діяльності школярів
буде успішною лише за умови, коли вчитель віритиме у потенційні
можливості своїх вихованців і з огляду на це однаково піклуватиметься
про розвиток кожного з них.
Список використаних джерел
Денисюк А.С. Пошукова ситуація на уроках // Поч. школа. – 1976. – №4. –
С. 31-37.
Каніщенко А.П. Педагогічне стимулювання пізнавальної активності // Поч.
школа. ? 1987. ? №11. ? С.34-37.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
