.

Діагностування й оцінювання рівнів сформованості візуальних здібностей учнів під час організації дослідницької діяльності з дизайну (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
280 3039
Скачать документ

Реферат на тему:

Діагностування й оцінювання рівнів сформованості візуальних здібностей
учнів під час організації дослідницької діяльності з дизайну

Україна прагне інтегруватися в європейську та світову економіку, що
пов’язано з виробництвом конкурентоспроможних товарів, котрі за своїми
технологічними й естетичними характеристиками мають не поступатися
зарубіжним зразкам. Нові соціально-економічні вимоги потребують чіткого
спрямування професійної підготовки на майбутню професійну діяльність і
вміння пристосовуватися до умов праці майбутніх фахівців. Підготовка
кадрів, зорієнтованих на розвиток професійної компетенції, гнучкості та
мобільності є головним напрямом цілеспрямованої підготовки
високопрофесійних дизайнерів різних профілів.

Організація педагогічного процесу в професійних навчальних закладах
художнього профілю передбачає використання різноманітних форм
навчально–виховної роботи, вибір яких зумовлюється формуванням і
розвитком у майбутніх дизайнерів умінь у запровадженні й використанні
сучасних технологій, ефективних методів організації технологічних
процесів.

Сформувати відповідну систему професійних знань і вмінь під час навчання
майбутнього фахівця неможливо без організації дослідницької роботи
учнів, яка забезпечує створення в навчальному процесі реальних умов
майбутньої професійної діяльності. Організація дослідницької діяльності
учнів під час навчання сприяє поглибленому засвоєнню набутих знань,
формуванню професійних умінь і навичок і, найголовніше, створює умови
для розвитку творчих здібностей учнів, тим самим сприяє формуванню
творчої особистості майбутнього фахівця.

Метою статті є визначення способів і методів діагностування й оцінювання
рівнів сформованості візуальних здібностей учнів під час організації
дослідницької діяльності з дизайну в професійному навчальному закладі
художнього профілю.

Ознаками дослідницької діяльності є самостійність і творчість учнів під
час розв’язування навчально-творчих завдань, а результатом є об’єктивна
новизна знань учнів, набуття дослідницьких умінь і навичок, що
забезпечує умови розвитку творчих можливостей учнів і має прогресивне
значення для розвитку їхніх творчих здібностей і формування особистості
учнів.

Дослідницька діяльність з дизайну учнів передбачає: вивчення, пізнання і
пошук нового способу розв’язання дизайнерських завдань, шляхом
перетворення і порівняння, перенесення суб’єктивно відомих знань у нову
ситуацію, комбінування відомих прийомів чи засобів і варіювання ними,
використання певної структури у змінених умовах, обґрунтування і захист
отриманих результатів.

Ефективність організації процесу дослідницької діяльності учнів із
дизайну, як доводять наші дослідження, забезпечується завдяки
впровадженню своєчасного, цілеспрямованого, так званого, діагностування
«художнього розвитку особистості учня». Діагностування художнього
розвитку учня, під час організації дослідницької діяльності з дизайну,
дозволяє відстежити не тільки динаміку загального розвитку особистості
учнів і формування їхніх професійних якостей як майбутніх дизайнерів, а
й визначити педагогічний вплив на процес дослідництва учнів, зосередити
увагу на окремих недоліках її організації та окреслити подальші напрями
роботи. Крім того, діагностування виконує низку важливих функцій:
визначає рівень художнього розвитку майбутніх фахівців; виступає
каталізатором готовності учнів до дослідницької діяльності;
використовується з метою перевірки ефективності застосованих форм і
методів організації дослідництва учнів; забезпечує створення сприятливих
умов для розвитку творчого потенціалу майбутнього дизайнера.

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що процес діагностування
використовують для визначення індивідуально-типологічних характеристик
художнього сприйняття учнів, виявлення загального творчого потенціалу
майбутнього фахівця, особливостей їхніх естетичних уподобань, інтересів
тощо. Загалом, проблема діагностики і розвитку художніх здібностей –
одна з центральних проблем педагогіки художньої освіти і психології
творчості. Ця проблема має досить довгу історію і не дуже щасливу долю.
Хоча природа художнього таланту цікавила людей науки та мистецтва з
часів Аристотеля до сьогодення у цій галузі зроблено дуже мало.

Так, окремі художні здібності експериментально досліджуються психологами
і педагогами різних країн світу, складаються певні тести визначення
ступеня обдарованості у художній творчості. Наприклад, за кордоном в
Інституті творчих проблем у Каліфорнії проводиться вивчення творчих
особистостей на великих групах видатних архітекторів і відомих
письменників. З’являються багато робіт, автори яких досліджують
обдарованих студентів художньо професійних шкіл. Наприклад, у
дослідженнях Я. Гетцеля проведено порівняльний аналіз показників
розвитку студентів Вищої художньої школи Чикаго з показниками розвитку
учнів контрольних груп, які не володіють явними художніми здібностями.
За допомогою особистих листів запитань і тестів вивчалося становлення
художників за шість років професійного навчання. Перший цикл
експериментів був спрямований на вивчення перцепції та інтелекту. Так, в
експериментальних групах була виявлена суттєва різниця у перцептивних
здібностях сприйняття простору, водночас спостерігалися невеликі
розбіжності в естетичному сприйманні і смаку студентів. Цікавим фактом є
виявлення в майбутніх художників власне ознак жіночого типу поведінки.
Автор це пояснює фактором розвитку широкого спектру відчуттів і бажанням
до розширення емоційного досвіду. Але, нас зацікавила друга серія
експериментів цього дослідження. На цьому етапі експерименту
досліджувалась особистісна різниця студентів різних художніх
спеціалізацій. До експерименту залучалися майбутні дизайнери, художники
реклами і живописці або малювальники. Результати експерименту показали
чітку різницю в системі цінностей між майбутніми дизайнерами,
художниками реклами і живописцями або малювальниками, що зумовлено
зв’язками між перцепцією, цінностями та індивідуальними властивостями
студентів. Водночас автор не дає конкретні обґрунтування висновкам, так
як самі художні здібності не були досконало досліджені, знайдена лише
кореляція між цінностями і творчим потенціалом. Коефіцієнт кореляції
складає 0.47, це дуже великий показник, крім того виявлена висока
залежність і між рівнем інтелекту та академічними успіхами студентів
[2].

У вітчизняній педагогічній літературі з’являються дослідження,
пов’язані з вивченням розвитку художніх здібностей як складової
загального процесу становлення особистості. Цікавими є дослідження
художніх здібностей учнів до образотворчого мистецтва В.І. Кирієнка,
який виділив такі компоненти: здатність до точної оцінки пропорції,
здатність до виявлення «светотонных» співвідношень, здатність оцінювання
на «око» вертикалі й горизонталі. Цікавою є методика діагностування
художнього розвитку учнів «5 малюнків», яка розроблена Н.А. Лепською.
Основними параметрами, за якими оцінюється художній розвиток учнів, що
підлягають діагностуванню є: оригінальність, рух, емоційність,
виразність, граничність [1].

Багато дослідників вважають, що для діагностування художнього розвитку
особистості учня найбільш суттєвими є визначення рівня сформованості її
здібностей (методика Богоявленської, методика А. Азарян та ін.).

Серед зарубіжних методик можна виділити тести креативності Дж. Гілфорда,
що визначають рівень розвитку дивергентних здібностей; тести Е. Торранса
на виявлення образного та вербального творчого мислення; тести групової
оцінки визначення таланту та інтересів С. Римм; тести креативного
потенціалу Р. Хофнера і Ю. Хемневої [3].

6 TH

a

6 a

gde2v

оцінювання його візуальних здібностей і творчих можливостей. Проте нами
не виявлено комплексних методик діагностування візуальних здібностей
учнів. Тому в побудові власної методики діагностування візуальних
здібностей ми спиралися на теоретико-практичні дослідження Б. Теплова,
С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, Н. Ветлугіної, К. Тарасової, В. Андрєва,
Г. Ригіної, Л. Дмитрієвої та ін.

Відповідно до нашої методики діагностування візуальних здібностей учнів
доцільно проводити за допомогою, так званих, «візуальних образів», які
передбачають інтерпретацію багатозначних малюнків або аморфних
зображень. Аналіз результатів інтерпретації дозволяє виявити рівень
художнього розвитку учня та з’ясувати основні тенденцій розвитку
здібностей і нахилів майбутніх дизайнерів відповідно до сформованості
їхніх індивідуальних якостей. Це пов’язано з тим, що процес
інтерпретації напряму залежить від процесів візуального і вербального
кодування інформації і дозволяє визначити емоційний стан особистості.
Процеси візуального і вербального кодування інформації є провідними у
професійній дизайнерській діяльності й використання «візуальних образів»
під час діагностування, дозволяє з’ясувати рівень розвитку зорових і
сенсорних стимулів особистості.

Рівні сформованості візуальних здібностей учнів визначаються за
результатами виконання тестових завдань. Використання тестів із метою
діагностування дає можливість якісної і кількісної обробки даних
дослідження і характеризується такими поняттями як надійність і
валідність.

Тестові завдання, які ми використовували під час діагностування,
вимагали від учнів розвинутого логічного мислення, теоретичних знань,
здатності створювати нові образи, уміння фантазувати, компонувати,
відчувати розмір, колір та фактуру.

Учням рекомендується поетапне виконання тестового завдання. Починати
роботу слід зі стилізації, здійснивши пошук простої геометричної форми,
що лежить в основі побудови заданого елемента. Другим етапом є вивчення
композиції об’єкта, що передбачає пов’язання композиційного центру
елемента зі спрощеною декоративною переробкою. Наступним етапом є
перетворення різноманітних форм у заданий об’єкт.

Важливо зазначити, що під час оцінювання тестових завдань особлива
увага, має надаватися не тільки кінцевому результату тестування, а й так
званим «чернетковим начеркам». Це дозволяє більш точніше оцінити рівень
візуальних здібностей і можливостей учнів, адже саме у «чернеткових
начерках» розкривається вид стратегії візуального мислення учня, який
залежить від його психічних особливостей, індивідуальних якостей,
здібностей та рис темпераменту.

Для отримання найбільш достовірних даних, тестові роботи учнів
перевіряються трьома експертами. Результати оцінювання заносяться кожним
експертом в індивідуальну картку учня, яка містить перелік основних
характерних якостей, що визначають візуальні здібності учнів, рівень
оцінювання показника і загальну підсумкову оцінку визначених показників.

В індивідуальній картці учня, експерт за допомогою «+», якщо виявлено,
або «-», якщо не виявлено, визначає прояв певних особистісних якостей
учнів, які характеризують його візуальні здібності. Надалі у графі
«підсумкова оцінка» визначається показник за допомогою літер: “Н”, “С”,
“В”.

Відповідно до значення коефіцієнта К вводиться чотири рівні
сформованості візуальних здібностей учнів: репродуктивний;
частково-репродуктивний; проблемно-пошуковий і творчий.

Якщо К знаходиться між 0 та 0,28, то рівень сформованості візуальних
здібностей і можливостей учня репродуктивний.

Якщо К знаходиться між 0,28 та 0,33, то рівень сформованості візуальних
здібностей і можливостей учня частково-репродуктивний.

Якщо К знаходиться між 0,33 та 0,66, то рівень сформованості візуальних
здібностей і можливостей учня проблемно-пошуковий.

Якщо К знаходиться між 0,66 та 1,00 то рівень сформованості візуальних
здібностей і можливостей учня творчий.

Репродуктивний рівень сформованості візуальних здібностей характеризує
сформованість спостережливості учня, яка виявляється в активному
інтегральному (раціонально-почуттєвому) відгуку на зорову інформацію та
здібності до “перцептивного виклику” (за Р. Арнхеймом). Водночас учні
виявляють здібності до знаково-символьних видів діяльності, таких як
заміщення, створення прямих (за знаковим аналогом) і особистісних
аналогій (на засадах почуттєвого відтворення образу).

Частково-репродуктивний рівень візуальних здібностей учнів виявляється в
умінні створювати інтегральні уявні образи і цілеспрямовано оперувати
ними. Учні, які мають частково-репродуктивний рівень розвитку візуальних
здібностей, демонструють під час виконання тестових завдань вміння
схематичного зображення, прийоми гармонійної єдності композиції,
володіють усіма видами знаково-символічних перетворень.

Розвиток візуальних здібностей учнів прямо пропорційно залежить від
гнучкості візуального мислення, що виявляється у здатності учня легко
реконструювати структуру візуальної інформації з використанням набутого
раніше досвіду. Тому розвиток візуального мислення впливає на формування
асоціативних та почуттєвих процесів в особистості учня, а показником
його виявлення є здатність учнів до утворення знаково-символічних і
фантастичних аналогій, які в подальшому виявляються у цілеспрямованому
комбінуванні, комбінаториці, групуванні, виділенні опорних пунктів,
створенні композиційних сукупностей, класифікації та структуруванні.

Учні, які мають проблемно-пошуковий рівень розвитку візуальних
здібностей демонструють сформованість таких якостей як оригінальність,
кмітливість, винахідливість, що обумовлені розвитком візуального
мислення. Учні вільно оперують уявними образами, володіють методами
візуального комбінування і моделювання, здатні до почуттєвого «активного
асоціювання». Показниками сформованості цього рівня є здатність учнів
утворювати візуальні метафори і вільно оперувати ними в процесі
виконання тестових завдань.

Творчий рівень розвитку візуальних здібностей учнів характеризується
вмінням цілеспрямованої трансформації будь-якої інформації відповідно до
мети, з використанням оптимальних форм. Показником, цього рівня,
виступає наявність в учнів індивідуального дизайнерського стилю. Учні,
які мають творчий рівень розвитку візуальних здібностей вільно володіють
творчими методами візуалізації і «вільного асоціювання», що виявляється
в маніпулюванні суб’єктивними образами і сприяє «інтуїтивному»
розв’язанню поставлених завдань.

Висновки

1. Дослідницька діяльність учнів з дизайну базується на здатності
особистості до творчості.

2. Ефективність організації процесу дослідницької діяльності учнів з
дизайну забезпечується завдяки впровадженню своєчасного,
цілеспрямованого діагностування візуальних здібностей.

3. Діагностування візуальних здібностей учнів проводяться за допомогою
«візуальних образів», які передбачають інтерпретацію багатозначних
малюнків або аморфних зображень, що дозволяє виявити рівень художнього
розвитку учня і з’ясувати основні тенденцій розвитку здібностей і
нахилів майбутніх дизайнерів відповідно до сформованості їхніх
індивідуальних якостей.

Визначення рівнів сформованості візуальних здібностей майбутніх
дизайнерів частково розкриває інформацію про індивідуальний розвиток
особистості, що є вважливим для організації дослідницької діяльності з
дизайну. Тому необхідним є визначення рівня розвитку творчих здібностей
майбутніх дизайнерів, що забезпечить достовірність результатів
діагностування.

Список джерел:

Лепская Н.А. Диагностика художественного развития учащихся [Електронний
ресурс].– Режим доступу: http: //www.art.ios.ru/lepskaya/lepskaya.htm. –
Заголовок з екрану.

Рождественская Н.В. Проблемы и поиски в изучении художественных
способностей. Художественное творчество. Сборник. – Л.,1983. – С.
105–122.

Сборник тестов. Тесты способностей. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http: //www.azps.ru/tests/indexpf.htm. – Заголовок з екрану.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020