Реферат на тему:

Діагностика пізнавальної сфери першокласників, її врахування в
навчально-виховній діяльності.

ТЕОРІЯ.

Увага – зосередженість, спрямованість свідомості людини у даний момент
часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті-предметі, явищі, події,
образі, думці тощо. Увага посідає особливе місце серед психологічних
явищ. Виступаючи невід’ємною частиною пізнання, почуття та волі, вона не
зводиться до жодної з цих двох сфер психічного. Увага – динамічна
сторона свідомості, яка характеризує ступінь її спрямованості на об’єкт
і зосередження на ньому з метою забезпечення його адекватного
відображення протягом часу необхідного для виконання певного акту
діяльності або спілкування. Появляється вона у вибірковому відображенні
об’єктів відповідно до потреб суб’єкта і завдання його діяльності.
Спілкування чи роздумів. Особливу роль відіграє увага в навчальній
роботі школярів. Зосередженість, спрямованість свідомості учня на певні
предмети ти явища необхідні на всіх етапах його навчальної діяльності.

Часто нерозуміння навчального матеріалу, поява помилок під час виконання
самостійних завдань, невміння починати і послідовно проводити роботу над
заучуванням тестів, виконанням малюнків, технічних виробів пояснюється
не відсутністю здібностей до цих видів занять, не слабкою кмітливістю
або поганою пам’яттю, а недостатньою уважністю. Уважність містить три
помножити:

а) сталість уваги як тривалість безперервного психічного процесу,
необхідно для завершення даного завдання. дії тощо;

б) уміння довільно переключати увагу з одного об’єкта на інший;

в) стійкість, яка визначається опором щодо відволікаючого впливу
сторонніх подразників.

Увага в молодшому шкільному віці стає довільною, але ще досить довго,
особливо в початкових класах, сильною залишається мимовільна увага
дітей. Обсяг і стійкість, переключення і концентрація довільної уваги до
ІV класу школи в дітей стають майже такими самими, як в дорослої людини.
Що стосується переключення дитини, то воно в цьому віці навіть ще вище,
ніж у середньому в дорослих. Це пов’язано з молодістю організму і
рухливістю процесів у центральній нервовій системі дитини. Молодші
школярі можуть переходити від одного виду діяльності до іншого без
особливих зусиль. Однак і тут увага дитин зберігає ще деякі ознаки
“дитячості”.

Основними властивостями уваги є такі: концентрація – ступінь
зосередженості на об’єктів; розподіл – здатність утримувати в сфері
уваги одночасно декілька об’єктів; переключення довільне – свідоме
перенесення уваги з одного об’єкта на інший; стійкість – здатність до
тривалого зосередження на одному об’єктів, обсяг – кількість об’єктів,
які можуть бути охоплені увагою.

Концентрація уваги низька (як проявляється)

Дитина ніби (працює зосереджено, але будь-який шум відволікає її від
виконання завдання. Так окремі учні не можуть повністю заглибитись у
роботу, коли хтось поряд розмовляє або десь недалеко грає музика, працює
машина, тощо. Якість виконаної роботи постійно змінюється –
покращується, якщо зовнішні подразники перестають діяти, і різко
погіршується, коли щось починає турбувати дитину (можливі причини).

Недостатня тренованість здатності на концентрації уваги.

Занадто лабільна нервова система.

(Корекція)

Для розвитку здатності корисно використовувати.

Вправи, що потребують напруженого від слідкування якихось змін або їх
точної передачі.

Вишивання хрестиком за схемою.

Вишивання бісером.

Нанизування намистинок на нитку в певній послідовності.

Відшукування шляху в лабіринтах.

Записування слів навпаки (з кінця),

Дитині диктується невеличке слово, а вона має його записати навпаки – з
кінця: ліс — сіл, село — олес, сте – петс.

Переписування безглуздих поєднань літер: впаторос, поторбтока.

Встановлення меж слів і речень в неподіленому тексті.

Подорозібіггарбузуболотівзівйзагрузазанилеідвімашинивгрузливгряльпосамши
ки.

Об’єм уваги. Низький рівень

(Як проявляється)

Дитина добре виконує роботу з невеликою кількістю змінних елементів і
починає роботи помилки, коли включається фактор багатоселементності.

(Можливі причини).

недостатній розвиток уміння одночасно контролювати кілька елементів, що
змінюються.

Мінімальна мозкова дисфункція.

Корекція.

Добрі результати дають такі вправи:

Задачі із прихованою орабулою: “Уявіть собі, що ви ведете автобус з 50
пасажирами. Автобус робить зупинку, із нього виходить 10 пасажирів і 3
пасажири в нього заходять. Потім на кожній із двох наступних зупинок по
4 пасажири виходять, входять на цих зупинках лише 3 пасажири. Після
останньої зупинки автобус проїздить лише 150 м і зупиняється внаслідок
технічної поломки. Тут 8 пасажирів виходять і йдуть далі пішки. Останні
пасажири чекають. Доки автобус полагодять. Після усунення несправності
автобус рушив до кінцевої зупинки, де вийшли всі останні пасажир.

Скільки всього зупинок зробив автобус?

Одночасне рахування предметів, зображених на таблиці. Рахувати слід так:
Перша квітка, перша ручка, перша книжка, перший телефон, друга книжка,
перший годинник і тон долі.

Розкладання намистинок в різні коробочки – сині в одну, червоні – в
другу…

Розподіл уваги недостатній.

(Як проявляється)

Учень ніби весь час відстає від своїх однокласників: учитель вже сказав
відкрити книжку. А він все ще пише в зошиті, звелів припинити малювати,
а він продовжує малювати. При цьому, коли помічає, що всі діти роблять
щось інше, страшенно дивується і починає виправдовуватися, говорячи, що
він не чув наказу вчителя, не бачив сигналу до зміни роботи, тощо.

Дитина явно не справляється із завданнями, що потребують одночасного
виконання кількох дітей – читання і слухання, марширування і співання.
Писання під диктовку.

(Можливі причини).

Недостатній розвиток здатності розподіляти увагу.

Занадто висока концентрація уваги.

Корекція.

В’язання з одночасним переглядом фільму по телевізору.

Письмо під диктовку.

Розкладання намистинок по окремих коробочках у відповідності до їх
кольору або розміру з одночасним пере називанням якогось тексту або
вірша.

ПРАКТИЧНЕ ВИКОНАННЯ.

Методика вивчення особливості розподілу уваги проведено в 2-В класі, ЗОШ
№ 4.

ВИСНОВОК: Опитування проходило на І групу 2-В класу (працювало 9 учнів)
із них 4 – недопуст жодної помилки; 3- учнів допустилися (1-2) –
помилки; — учня допустилися 4-5 – помилок.

Отже розподіл уваги в учнів початкових класів відбувається рівномірно.

ТЕОРІЯ.

Пам’ять – Пам’ять зазвичай розуміється як дар або здатність, завдячуючи
якій можна викликати, обумовити або описати попередній досвід в нинішній
час.

а) Пам’ять зорова. Недостатній розвиток.

(Як проявляється)

Дитина погано запам’ятовує матеріал, поданий у образній зоровій формі.
Щоб правильно запам’ятати, а відтак і зрозуміти новий матеріал, їй
потрібно не тільки побачити його, але й почути, а то й записати. Такі
діти намагаються постійно проговорювати важливу для них інформацію,
вимога вчителя мовчки читати підручник рівносильно для них вимозі
перестати вчити матеріал.

(Можливі причини)

Індивідуальні особливості розвитку.

В такому випадку недостатня дієвість зорового запам’ятовування є не
патологією, а особливістю стилю дитини.

Текст короткочасної зорової пам’яті.

Дитині послідовно демонструються 4 картках з простим геометричним
малюнком. Кожну картку показують 10 с. Відразу після показу дитині
пропонується намалювати те, що вона бачить.

Карточка А.

Намальовані дві перехрещені лінії із прапорцями. Просторова орієнтація
прапорців не має значення – 1бл.

Правильно розташовані відносно один одного прапорці – 1 бал.

Лінії точні, рівні, поставлені під правильним кутом – 1 бал.

Максимальна оцінка.

Карточка Б.

Намальовано великий квадрат, поділений на чотири частини однією
вертикальною та однією горизонтальною лініями – 1 бал.

В кожній із чотирьох частин великого квадрата намальовано по чотири малі
квадрати – 1 бал.

В кожному маленькому квадраті стоїть крапка. Всього 1 крапок — бал.

Передано всі частини малюнка і є всі квадрати і всі крапки – 1 бал.

Лінії точні. Рівні, всі прапорці збережені – 1 бал.

Максимальна оцінка – 5 балів.

Карточка В (1)

Намальовано великий прямокутник з маленьким в ньому – 1 бал.

Всі вершини внутрішнього прямокутника з’єднанні з відповідними кутами
зовнішнього – 1 бал.

Маленький прямокутник (так само, як і в зразку) розміщений у великому з
певним зсувам ліворуч – 1 бал.

Максимальна оцінка – 3 бали.

Карточка В (2).

Намальовано відкритий (незамкнутий) прямокутник з прямим кутом на
кожному краю – 1 бал.

Фігура відтворення правильно, збережені (хоча б приблизно) всі пропорції
– 1 бал.

Інтерпретація

Низький рівень розвитку зорової пам’яті – 4-5 балів.

Середній рівень розвитку зорової пам’яті – 6 балів.

Добрий рівень розвитку зорової пам’яті – 7-9 балів.

Прекрасний рівень розвитку зорової пам’яті – 10-12 балів.

Корекція.

Малювання по пам’яті.

Пригадування, що було і що залишилось (перед дитиною виставляються
якість фігурки, а потім одна чи дві змінюються або замінюються іншими і
пропонується пригадати, чого не вистачає, або що нове з’явилось).

Опис місцевості по пам’яті.

б) Пам’ять слухова. Недостатній рівень.

(Як проявляється)

Учень точно виконує інструкцію до вправи, яку може прочитати, і порушує
її, якщо мав змогу її тільки прослухати. Дуже погано розповідає текст
казки, історію, яку йому прочитав дорослий, і набагато краще переказує
історію, самостійно прочитані. Не може переказати правило, яке тільки що
пояснив учитель, але добре переказує це ж правило, прочитане в книжці.

(Можливі причини)

Індивідуальні особливості розвитку.

Поганий слух.

Корекція

Ланцюжок. Гра, трохи схожа на зламаний телефон, але тут слова
називаються вголос і виразно. Просто кожен гравець називає на одне слово
більше. Так перша дитина говорить одне слово, друга повторює це слово і
додає своє, третя повторює ці два слова і додає третє своє.

Так чи ні.

Дітям читається невеличке оповідання. Далі психолог буде щось
стверджувати на основі змісту цього оповідання, а діти відповідатимуть
так це, чи ні. Наприклад. Була весна. Яскраво світило сонце. На галявині
цвіли гарні квіточки. Над ними літали метелики. Перший був жовтим,
другий – червоним, третій – коричневим, а четвертий – більшим. Метеликам
було весело. Вони раділи сон6цю і теплу.

Трапилось це весною – Так.

Сонце світило яскраво – Так.

На галявині росли грані кущі – Ні.

Над ними літали пташки – Ні.

Метеликам було весело. – Так.

Вони раділи веселі – Ні.

ПРАКТИЧНЕ ВИКОНАННЯ.

Дітям 1-Б класу була подана ряд ігор на визначення слухової пам’яті.

У грі було задіяно 15 дітей.

В загальному текст-гра показала середній рівень запам’ятовування учнів.

ТЕОРІЯ.

Мислення. Терміном мислення в психології позначається процес
пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим і
опосередкованим відображенням дійсності.

Будь-який процес мислення проходить за допомогою розумових дій і
поняттях про них. У розумових діях можна виокремити їх головні складові
елементи або процеси – розумові операції. До розумових операцій
належать порівняння синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація,
систематизація.

Порівняння дозволяє усвідомити схожі та відмінні ознаки та властивості
об’єктів.

Аналіз у мисленні являє собою мислення розчленування предметів
свідомості, виокремлення в них їх частин, сторін, аспектів, елементів,
ознак і властивостей.

Синтез – це мислення, об’єднання окремих частин, сторін, аспектів,
елементів, знак і властивостей об’єктів у єдине якісно нове ціле.

ВИСНОВОК: Вивчаючи та аналізуючи психологічні та анатомо-фізіологічні
особливості першокласників і їх пристосування до проведення навчальної
діяльності. Я зробила висновок, що на адаптацію і дезадаптацію
першокласника впливає і психолого-фізіологічні особливості і спеціальна
дошкільна підготовка.

На мою думку потрібно розвивати у дошкільнят пізнавальну сферу
діяльності. В більшості ця підготовка до шкільного життя повинна мати
ігровий характер, щоб не заставляти дитину вчитися, а тільки дати
поштовх.

Якщо не дотримуватися такого розпорядку, дитина може наштовхнутися на
понятті – страх школи та тривожність школи.

Основними причинами є:

надмірна тривожність батьків;

завищення вимоги до навчальних успіхів дитини;

знижена самооцінка;

суворість вчителя.

Як правило страх школи є фундаментом шкільної тривожності.

Похожие записи