Державний стандарт початкової загальної освіти

Згідно із Законом України HYPERLINK
«http://www.nau.kiev.ua/nau10/ukr/doc.php?code=651-14» \t «_blank» «Про
загальну середню освіту» Державний стандарт загальної середньої освіти
складається з державних стандартів початкової, базової і повної
середньої освіти.

Цей Державний стандарт розроблений відповідно до можливостей дітей
молодшого шкільного віку початкової школи і передбачає всебічний
розвиток та виховання особистості через формування в учнів повноцінних
мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і вміння
вчитися. Поряд з функціональною підготовкою за роки початкової освіти
діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і
співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах
завдань.

I. Базовий навчальний план початкової школи

1. Загальна частина

Базовий навчальний план початкової школи (далі — Базовий навчальний
план) є складовою частиною Державного стандарту загальної середньої
освіти. Він дає цілісне уявлення про зміст і структуру цього рівня
освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями,
визначає гранично допустиме навантаження учнів та загальнорічну
кількість годин.

Базовий навчальний план складається з таких освітніх галузей: мови і
література, математика, здоров’я і фізична культура, технології,
мистецтво, людина і світ.

Кожна галузь побудована за змістовими лініями, які є наскрізними для
всіх рівнів загальної середньої освіти.

Зміст освітніх галузей може бути реалізований через окремі навчальні
предмети та інтегровані курси.

Відповідно до мети і завдань середньої освіти її зміст грунтується на
загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності,
світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності
навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської
свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини,
родини, суспільства, держави.

Початкова освіта як складова частина загальної середньої освіти
спрямована на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння
ними всіма компонентами навчальної діяльності. Тому в доборі змісту
враховується його наступність і неперервність, доступність і науковість,
потенційні можливості для взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку,
реалізації принципів індивідуалізації, гуманізації навчально-виховного
процесу.

До Базового навчального плану входять інваріантна і варіативна складові
частини змісту початкової освіти.

Інваріантна складова частина змісту формується на державному рівні і є
обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від
їх підпорядкування і форм власності. Зміст інваріантної складової
частини подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і
достатня для загальноосвітньої підготовки учнів молодшого шкільного
віку. Вилучення з інваріантної складової частини будь-якої з освітніх
галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні
початкової освіти і наступність основної школи.

В інваріантній складовій частині Базового навчального плану визначено
мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної
освітньої галузі.

Варіативна складова частина Базового навчального плану формується
навчальним закладом самостійно з урахуванням особливостей навчального
закладу та індивідуальних освітніх потреб учня. У початкових класах
варіативна складова частина включає години, які можна використати
додатково на вивчення освітніх галузей, індивідуальні консультації та
групові заняття з учнями.

Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і
варіативної складових частин і не може перевищувати гранично допустимого
тижневого навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом на
підставі санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного
процесу.

Згідно із Законом України HYPERLINK
«http://www.nau.kiev.ua/nau10/ukr/doc.php?code=651-14» \t «_blank» «Про
загальну середню освіту» тривалість навчального року в початковій школі
не може бути меншою, ніж 175 робочих днів, а тривалість уроків
становить: у перших класах — 35 хвилин, у других — четвертих — 40
хвилин.

Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається
відповідно до нормативно-правових актів.

На основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади
побудови початкової освіти, МОН розробляє типові навчальні плани для
загальноосвітніх навчальних закладів. У типових навчальних планах зміст
освітніх галузей реалізується через навчальні предмети і курси
інваріантної складової частини. На основі типових навчальних планів
навчальні заклади щороку складають робочі навчальні плани, в яких
конкретизується варіативна складова частина початкової освіти з
урахуванням особливостей організації навчального процесу в навчальному
закладі.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу
здійснюється відповідно до встановленої Базовим навчальним планом
сумарної кількості годин інваріантної і варіативної складових частин з
урахуванням можливого поділу класу на групи при вивченні окремих
предметів.

2. Освітня галузь «Мови і література»

Освітня галузь «Мови і література» передбачає опанування молодшими
школярами української мови та інших мов як засобу спілкування і
пізнання, прилучення до скарбниць духовності і культури, літературних
надбань Українського народу і народів світу, виховання громадянськості,
патріотизму, національної самосвідомості.

Зазначені цілі відображаються у змісті таких компонентів освітньої
галузі, як українська мова, мова за вибором загальноосвітнього
навчального закладу, читання.

Основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці
загальноосвітньої школи є комунікативна, яка передбачає формування та
розвиток умінь слухати, говорити, читати і писати. Лінгвістична та
українознавча лінії забезпечують відповідний обсяг знань про мову, умінь
і навичок їх використання у мовленнєвій діяльності, а також уявлення про
звичаї, побут Українського народу, визначні події та постаті в історії
України.

Зазначені освітні лінії пронизуються діяльнісною лінією, яка передбачає
уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати мовні
факти.

Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних
навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні
жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності, у
художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні
творчих здібностей.

3. Освітня галузь «Математика»

Основним завданням початкового курсу математики є розвиток молодших
школярів через засвоєння математичних понять та формування в них
спеціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і
достатніх для вивчення математики в наступних класах, у тому числі
забезпечення пропедевтичного оволодіння систематичними курсами алгебри і
геометрії.

Зміст освітньої галузі забезпечує формування в учнів уявлень про
натуральне число, засвоєння прийомів виконання арифметичних дій і
обчислювальних навичок, ознайомлення учнів з основними величинами та їх
вимірюванням, практичне ознайомлення з окремими залежностями між ними,
формування уявлень про окремі геометричні фігури та їх властивості,
вироблення необхідних графічних умінь.

4. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» забезпечує свідоме
ставлення до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності, сприяє
фізичному розвитку дитини, формує основи здорового способу життя.

Головними завданнями фізичного виховання у початковій школі є:

ознайомлення з впливом рухової активності та загартування організму,
формування знань, умінь і навичок особистої гігієни, профілактики
захворюваності і травматизму, правил техніки безпеки;

формування усвідомленої індивідуальної установки учня щодо необхідності
удосконалення основних якостей його фізичного розвитку;

формування умінь і навичок основ здорового способу життя, безпеки
життєдіяльності, самостійного та свідомого виконання комплексів ранкової
гігієнічної гімнастики, використання профілактичних вправ для
запобігання порушенню постави та розвитку короткозорості, зняття
локальної втоми;

навчання дітей основних рухів.

5. Освітня галузь «Технології»

Метою освітньої галузі «Технології» у загальноосвітніх навчальних
закладах є розвиток особистості через залучення школярів до творчої
праці, ознайомлення з основами комп’ютерної грамотності, засвоєння знань
про властивості оброблюваних матеріалів (предметів праці), вивчення
засобів праці (інструментів), формування конструктивного підходу до
виконання трудових завдань і обробки інформаційних даних, навчання
безпеки праці.

У процесі реалізації цієї освітньої галузі у початковій школі
розв’язуються такі завдання:

ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та формування умінь
і навичок роботи ручними знаряддями праці, що застосовуються в різних
технологічних процесах;

формування практичних умінь і навичок у предметно-перетворювальній,
конструкторській та конструктивно-художній діяльності, пропедевтична
орієнтація у різних видах праці, розвиток трудових якостей працівника на
основі доступних видів продуктивної праці (господарської діяльності);

виховання творчого ставлення до праці.

Змістовими лініями освітньої галузі є творча праця, продуктивна праця,
навчальна праця, основи виробництва, професійна орієнтація, трудове
виховання.

6. Освітня галузь «Людина і світ»

Освітня галузь «Людина і світ» передбачає усвідомлення школярами своєї
належності до природи і суспільства, створення елементарної бази для
засвоєння учнями відповідно до вікових особливостей різних видів
соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових
норм, традицій.

Розвиваючий аспект змісту цієї освітньої галузі передбачає формування
досвіду творчої діяльності учнів, оволодіння узагальненими способами
дій, рольове моделювання способів поведінки в різних ситуаціях, розвиток
активного пізнавального ставлення до дійсності.

Найважливішим виховним аспектом цієї освітньої галузі є формування у
школярів патріотизму, поваги до Української держави, її символіки,
свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як
демократичної заможної держави — рівноправного члена світової спільноти.
Виховне спрямування забезпечується набуттям учнями досвіду
емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу через вибір змісту,
особистісно значущого для дітей, його зв’язок з навколишньою дійсністю,
співвідношення системи потреб і мотивів, створення умов для
самовираження учнів у різних видах діяльності.

Багатоплановий зміст освітньої галузі посилює спрямованість навчального
плану початкової школи на всебічний розвиток особистості, дає змогу
створити передумови для цілісної системи навчання та педагогічних
впливів.

Освітня галузь «Людина і світ» у початковому періоді враховує
наступність у зв’язках між дошкільною, початковою загальною та базовою
загальною середньою освітою і окреслюється змістовими лініями: людина як
особистість, людина серед людей, людина, природа і суспільство,
культура, нежива природа, жива природа, планета Земля, рідний край, наша
Батьківщина — Україна.

Зміст стандарту реалізується через інтегрований курс або окремі
навчальні предмети. Освітня галузь «Людина і світ» включає систему
інтегрованих (з різних природничих наук) знань про об’єкти і явища живої
та неживої природи і взаємозв’язки та залежності між ними, їх зміни в
часі і просторі. На доступному рівні вона відображає цілісну
природничо-наукову картину світу і місце в ній людини шляхом
опосередкованої реалізації в змісті галузі законів і закономірностей
існування природи. Обов’язковою складовою змісту освітньої галузі є
оволодіння учнями методами пізнання природи (спостереження, практична
робота, дослід) та уміння розв’язувати пізнавально-практичні задачі з
природничим змістом. Розвиваючий аспект змісту цієї освітньої галузі
полягає у формуванні розумових здібностей учнів, їх емоційної сфери,
спостережливості, забезпечення умов для оволодіння досвідом спілкування,
самореалізації, самовираження в навчально-пізнавальній діяльності
відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини. Здійснення
виховної функції природничого змісту пов’язане із засвоєнням молодшими
школярами елементів екологічної культури, усвідомленням ними цінності
здоров’я і здорового способу життя, залежності життя людини від стану
навколишнього природного середовища.

7. Освітня галузь «Мистецтво»

Головна мета цієї освітньої галузі полягає в розвитку
особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання,
розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій
самореалізації та духовному самовдосконаленні.

У початковій школі домінуюча роль належить активній художній діяльності
і творчому самовираженню дітей у сфері мистецтва. Основними завданнями
освітньої галузі «Мистецтво» у початковій школі є пробудження у дітей
інтересів до мистецтва, залучення до художньо-творчої діяльності. На
відміну від традиційного підходу до змісту освіти у діючій початковій
школі, де викладаються дві відносно відокремлені дисципліни «Музика» та
«Образотворче мистецтво», освітня галузь «Мистецтво» спрямована на
залучення школярів до творчої діяльності в музичному, образотворчому
(візуальному), хореографічному, театральному та екранних видах
мистецтва. На основі такої взаємодії різних видів мистецтв у школярів
формується цілісне художнє світосприйняття і світовідчуття, система
естетичних ідеалів і смаків, почуття реальної відповідальності за
збереження культурних надбань суспільства.

У початковій школі державний стандарт освітньої галузі передбачає
вивчення мистецтв, серед яких основними (домінуючими) залишаються
«Музика» та «Образотворче (візуальне) мистецтво». Доцільним є
взаємозв’язок цієї освітньої галузі з іншими гуманітарними предметами
(наприклад, заняття з хореографії можуть інтегруватися з предметом
«Фізична культура», елементи театрального мистецтва — з предметом
«Читання»). Впровадження в шкільну практику такого художнього комплексу
дасть змогу розширити асоціативні уявлення, збагатити світовідчуття,
забезпечити сенсорний, емоційний та інтелектуальний розвиток учнів.

Кількість годин на тиждень за предметами та курсами

——————————————————————

Освітня галузь | Кількість тижневих годин у | Разом

| класах |

|——————————-|

| 1 | 2 | 3 | 4 |

——————————————————————

Інваріантна складова частина

Мови і література * 8 8 9 9 34

Математика 3 4 4 4 15

Здоров’я і фізична 3 3 3 3 12

культура

Технології 2 1 1 1 5

Людина і світ 1 1 2 2 6

Мистецтво 2 2 2 2 8

——————————————————————

Всього 19 19 21 21 80

Варіативна складова частина

Додаткові години на

освітні галузі, 2 2 3 3 10

індивідуальні

консультації та групові

заняття

Сумарна кількість годин 21 21 24 24 90

інваріантної та

варіативної складової

змісту початкової

освіти

Загальнорічна кількість 735 735 840 840 3150

навчальних годин, що

фінансується з бюджету

Гранично допустиме 20 20 22,5 22,5 85

тижневе навантаження

учнів

Сумарне гранично 700 700 790 790 2980

допустиме навантаження

учнів на рік

——————————

* В освітній галузі «Мови і література» передбачено вивчення української
мови як рідної, державної, мови шкіл національних меншин та іноземної
мови. Години цієї освітньої галузі розподіляються у типових навчальних
планах.

II. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
початкової школи

1. Освітня галузь «Мови і література» Українська мова

Мета і завдання цього навчального предмета в початковій школі полягає не
лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), а й у
мовленнєвому розвитку молодших школярів — умінь висловлюватися в усіх
доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має
набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в
загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці.

Особливість рідної мови як навчальної дисципліни — це те, що вона є не
тільки предметом вивчення, а найважливішим засобом виховання і розвитку
особистості.

Головні завдання початкового етапу навчання української мови:

вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;

формування комунікативних умінь;

гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності — слухання,
говоріння, читання і письма;

ознайомлення з найважливішими функціональними складовими мовної системи
за принципом «від загального до часткового»;

загальний розвиток особистості — інтелектуальний, моральний, вольовий.

Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі державного
стандарту виділяються такі основні змістові лінії: комунікативна,
лінгвістична, діяльнісна, лінгвоукраїнознавча.

——————————————————————

Зміст освітньої галузі | Результат навчання

—————————————————————-

Комунікативна лінія

Мовлення. Усне і писемне розрізнювати усне і писемне

мовлення, їх основні ознаки мовлення, правильно та зв’язно

(артикуляція, літературна говорити, використовуючи

вимова, інтонація, паузи, темп, виражальні засоби, уважно

сила голосу, логічні наголоси; слухати невеликі усні

оформлення речень, тексту, повідомлення, читати вголос і

вживання великих літер, мовчки невеликі за обсягом

розділових знаків, друковані, тексти, розуміти і

рукописні тексти). Джерела запам’ятовувати повідомлення,

усної і письмової інформації основний зміст невеликих

текстів, доступних для дітей

молодшого шкільного віку

Переказ (усний і письмовий) переказувати тексти близько до

тексту-розповіді та опису за змісту, усно і письмово, від

колективно складеним планом свого імені чи від імені

дійової особи, передаючи

послідовно основний зміст

прочитаного, висловлювати

власне ставлення до окремих

ситуацій за змістом

Етикетні норми спілкування: уміти звернутися один до одного

увага до співрозмовника, повага і до старших, брати участь у

до думки іншої людини. Форми розмові (ставити запитання,

вираження ввічливості із давати аргументовану відповідь,

значенням прохання, відмови, правильно висловлювати власні

побажання, подяки, вибачення, думки), толерантно ставитися до

запрошення, вітання тощо думок інших, дотримуватися норм

етикету в спілкуванні, знати

особливості українського

національного етикету

Усне і писемне висловлювання на складати усні та письмові

вільно обрану чи задану невеликі за обсягом твори (7 —

вчителем тему про почуте, 8 речень) на визначену вчителем

прочитане, побачене чи самостійно обрану тему з

дотриманням одержаних

граматичних, орфоепічних,

правописних і мовленнєвих умінь

з орієнтацією на читача,

вдосконалювати текст власного

твору відповідно до порад

учителя, уміти зв’язно

висловлюватися

Лінгвістична лінія

Текст, його будова: тема і визначати тему і основну думку

основна думка тексту, тексту, добирати до тексту

заголовок, абзац. заголовок, розрізняти типи

Навчальні тексти художнього, текстів, ділити їх за змістом

наукового і ділового стилів на частини, фіксувати в усних

(практичне ознайомлення). висловлюваннях і письмових

Основні типи текстів: текстах незнайомі слова,

розповідь, опис, міркування вислови і з’ясовувати їх

(практичне ознайомлення) значення

Речення, види простих речень за знаходити межі речень у тексті,

метою висловлювання. Головні розрізняти види речень за метою

(підмет і присудок) і висловлювання в конкретних

другорядні члени речення. випадках, правильно їх

Однорідні члени речення. інтонувати, виділяти в простому

Уявлення про складне речення реченні підмет і присудок (у

(найпростіші види) найпростіших випадках),

розпізнавати і вживати

однорідні члени в простому

реченні, будувати складні

речення за зразком, наводити

власні приклади різних типів

речень

Слово, його лексичне значення. пояснювати пряме значення

Багатозначні слова. уживаних у мовленні слів і

Найуживаніші синоніми, переносне (у найпростіших

антоніми, омоніми. Уявлення про випадках), розпізнавати в

фразеологізми. Навчальні текстах найуживаніші омоніми,

словники: тлумачний, синоніми та антоніми, уміти

фразеологічний пояснити значення найуживаніших

фразеологізмів, користуватися

словниками

Будова слова. Основа і знаходити в словах складові

закінчення: корінь, префікс, значущі частини: основу і

суфікс. Спільнокореневі слова. закінчення, корінь, префікс,

Словотвір суфікс (у нескладних випадках),

розпізнавати і підбирати

спільнокореневі слова

Частини мови. Іменник, розпізнавати іменники,

прикметник, дієслово, особові прикметники, дієслова, особові

займенники, числівники. займенники і числівники,

Найуживаніші прислівники, наводити приклади, правильно

прийменники, сполучники. вживати змінні слова вивчених

Загальні відомості про рід, частин мови в належних формах

число, відмінки іменників;

змінювання прикметників за

родами, числами, відмінками;

час, особу, число дієслова,

дієслівні форми на -ться, -шся;

змінювання особових займенників

за відмінками

Звуки і букви. Голосні і розрізняти звуки і букви,

приголосні звуки. Український голосні і приголосні, тверді і

алфавіт. Склад. Наголос, м’які. Знати український

наголошені і ненаголошені алфавіт. Знаходити слова у

голосні. Приголосні тверді і словнику за алфавітом.

м’які, дзвінкі і глухі. Правильно ділити слова на

Найуживаніші правила вимови склади, додержуватися

голосних і приголосних звуків. найважливіших правил вимови та

Вимова і правопис дієслівних позначення на письмі голосних

форм на -ться, -шся. [е-и], [и-е] у ненаголошеній

позиції, дзвінких приголосних,

звуків [дж], [дз], [дз’], [ґ];

буквосполучень -ться, -шся у

дієслівних формах

Правопис. Найуживаніші каліграфічно і грамотно писати

орфографічні правила про: з голосу текст обсягом до 80

вживання великої букви: слів з вивченими орфограмами і

а) на початку речення; пунктограмами

б) у власних назвах (прості

випадки);

написання ненаголошених

голосних [е-и], [и-е], що

перевіряються і не

перевіряються наголосом (із

орфографічного мінімуму);

написання приголосних у коренях

слів, що перевіряються і не

перевіряються правилами (з

орфографічного мінімуму);

позначення подовжених м’яких

приголосних на письмі;

роздільне написання окремих

прийменників з іменниками;

вживання апострофа;

написання частки не з

дієсловами;

вживання розділових знаків у

кінці речення;

коми при однорідних членах без

сполучників та із сполучниками

а, але.

Орфографічний словник уміти самостійно користуватися

(практичне ознайомлення) орфографічним словником для

з’ясування правильності

написання слова, його окремих

форм

Лінгвоукраїнознавча лінія

Тематичні групи слів — назв розуміти значення слів, що

предметів і реалій матеріальної стосуються предметів побуту,

та духовної культури народних звичаїв, та усталених

Українського народу історично, уміти пояснити їх

значення, в окремих нескладних

випадках — походження

(наприклад, макітра — мак

терти), уміти використовувати

тематичні групи слів

народознавчого змісту в

мовленні

Усталені вирази, українські знати українські прислів’я,

народні прислів’я, приказки, приказки, фразеологічні

загадки, лічилки, скоромовки, звороти, загадки, казки, пісні,

потішки, пісні, казки, легенди уміти доречно використовувати

тощо як відображення народного їх у мовленні (усному й

досвіду, українського характеру писемному) з метою його

увиразнення

Діяльнісна лінія

Уміння аналізувати, виділяти у мовних одиницях

порівнювати, виділяти головне, (слові, реченні, текстах) їх

узагальнювати (практично) складові; головне у мовних

одиницях: корінь слова, основу

речення, тему і основну думку

тексту; наводити приклади на

підтвердження власних

міркувань; робити елементарні

висновки на основі спостережень

за мовними явищами, уміти

узагальнювати мовні факти на

основі їх спостережень,

аналізу, порівняння

Українська мова в школах з навчанням мовами національних меншин

Основна мета навчання української мови як державної у початкових класах
— забезпечити початковий рівень комунікативних умінь та елементарних
знань з мови та етнокультури українців, а також формування
інтелектуально розвиненої особистості, громадянина України.

Українська мова вивчається в усіх навчальних закладах України, в тому
числі у школах національних меншин. Тому мовний цикл у таких школах
складатиме рідна мова, українська мова як державна, іноземна мова. Якщо
в окремих регіонах діти тієї чи іншої національності (наприклад євреї,
болгари) навчаються у школах з російською мовою викладання, а рідну мову
вивчають як предмет, то питання, що стосується рідної мови, вирішується
на регіональному рівні.

Специфіка Державного стандарту з української мови обумовлена подвійною
природою мови: з одного боку — це система знань і правил, з іншого —
мовлення, мовленнєва діяльність.

Державний стандарт визначає мінімальний зміст початкової освіти з
української мови, який є оптимальним для оволодіння елементарною
системою знань та мовними і мовленнєвими уміннями і навичками,
необхідними для навчання в середній ланці школи. Разом з тим він не
обмежує потреби і можливості учнів, які хочуть і можуть отримувати
глибші знання, мовленнєві уміння і навички, вищі від мінімального рівня
(наприклад, у школах з російською, польською мовами викладання). Тому
Державний стандарт конкретизується у програмах, призначених для різних
типів шкіл, у яких рівень мінімальних вимог до загальної мовної
підготовки учнів має бути однаковим, стабільним, а максимальний рівень
базового змісту освіти залежить від бажань, освітньої мети, типу школи і
можливостей учнів.

Мова є складовою культури українського народу, її вивчення нерозривно
пов’язане з етнокультурознавчими знаннями. Ці фактори і визначають
основні змістові лінії Державного стандарту з української мови, а саме:

формування умінь спілкуватися українською мовою (комунікативна
компетенція);

формування системи елементарних знань з мови (мовна компетенція);

формування сукупності знань про побут, звичаї, традиції українського
народу (етнокультурознавча компетенція).

Кожна з цих ліній має свій обсяг знань, умінь і навичок. Комунікативна
компетенція складатиметься з умінь і навичок різних видів мовленнєвої
діяльності (слухання, розуміння, говоріння, читання і письмо) та умінь і
навичок спілкування у типових ситуаціях.

Мовну компетенцію становлять відомості з мови та частково-мовленнєві
уміння і навички, сформовані на базі цих знань (орфоепічні, лексичні,
граматичні), та уміння і навички з мови і орфографії.

Етнокультурознавча компетенція передбачає знання реалій матеріальної і
духовної культури українського народу.

Кожен з перелічених видів знань, умінь і навичок формується у
нерозривній єдності. При цьому основою є мовні знання, а результатом —
уміння і навички спілкування, розвиток інтелектуальних здібностей,
емоційних відчуттів.

Навчання української мови тісно пов’язане з розвитком розумової
діяльності дітей — порівнянням, аналізом, узагальненням, з емоційною
сферою — почуттям задоволення від досягнутого, краси поетичного слова,
здивуванням новим, невідомим тощо.

Державна мова — обов’язковий навчальний предмет, який є складовою
базового змісту освіти.

Кожна із змістових ліній виражена в такому обов’язковому мінімумі змісту
освітньої галузі:

——————————————————————

Зміст освітньої галузі| Результат навчання

——————————————————————

Комунікативна лінія

Мовлення. уміти зосереджувати увагу на українському

Види мовленнєвої мовленні, сприймати його на слух, розуміти

діяльності: усне мовлення вчителя, однокласників,

аудіювання носіїв української мови (тривалість

звучання 1 — 3 хвилини), усвідомлювати

зміст почутого (факти, явища, події)

говоріння: оволодіти частково мовленнєвими уміннями

(орфоепічними, граматичними,

інтонаційними), словниковим запасом у

межах засвоєних тем, вміти будувати окремі

висловлювання словосполученнями, реченнями

а) розвиток оволодіти комунікативними уміннями:

діалогічного мовлення відповідати на запитання вчителя,

пов’язані з навчальною діяльністю та

оточуючим середовищем, за змістом тексту,

малюнками; самим ставити запитання, щоб

довідатися про щось, одержати інформацію,

познайомитися, спонукати до дії тощо,

уміти брати участь у діалозі, вести

діалог, дотримуючись правил мовленнєвого

етикету, за змістом тексту, ситуативним

малюнком, уявною ситуацією

б) розвиток уміти дослівно переказувати сприйнятий на

монологічного мовлення слух або прочитаний невеликий за обсягом

текст за планом, малюнками, питаннями

тощо, висловлювати своє ставлення до

прочитаного, розповідати за аналогією,

серією малюнків, предметними і нескладними

за змістом сюжетними малюнками, опорними

словами; розповідати про себе, свою

родину, дім (квартиру), школу, клас

читання: уміти співвідносити звуки і букви; читати

вголос цілими словами, правильно, плавно,

в міру швидко, розуміти прочитане, виразно

читати, розповідати напам’ять вірші,

скоромовки, загадки, читати мовчки і

розуміти текст, відповідати на запитання

за його змістом; оцінювати вчинки героїв

а) робота над текстом уміти розрізняти тексти різних жанрів,

орієнтуватися у змісті прочитаного,

визначати тему тексту, знаходити в тексті

речення, що виражають основну думку,

образні вислови, визначати логічно

завершені частини тексту та добирати

заголовки до них, помічати незнайомі слова

і з’ясовувати їх значення за допомогою

вчителя, словників до текстів, перекладних

шкільних словників, переказувати уривок

тексту за завданням учителя, колективно

складеним планом, виконувати завдання

творчого характеру

б) ознайомлення з знати імена і прізвища видатних

українською дитячою українських письменників-класиків

літературою Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка,

окремих українських письменників, які

пишуть для дітей, уміти за назвою книжки і

малюнком-ілюстрацією на обкладинці

визначити, про кого (що) розповідається в

ній

письмо володіти графічними уміннями (правильно

позначати звуки буквами, каліграфічно і

грамотно (без пропусків букв) писати,

уміти списувати текст без пропусків і

заміни букв, складів, писати під диктовку

слова, речення, невеликий текст

(55 — 60 слів), письмово відповідати на

запитання

розвиток писемного уміти передавати в письмовій формі за

зв’язного мовлення готовим планом сприйнятий на слух текст

(переказ) обсягом 70 — 75 слів, усно

скласти і написати вітання рідним, подрузі

або другові, правильно писати адресу на

конверті, включатися в колективну роботу

над складанням текстів, доповнювати,

виправляти, користуватися орфографічним

словником

Лінгвістична лінія

Звуки і букви. розуміти значення української мови як

Українська мова як державної і необхідність її знання

засіб міжнаціонального

спілкування в Україні,

засіб пізнання життя й

культури українського

народу

Голосні та приголосні уміти розрізняти голосні та приголосні

звуки, позначення їх звуки і позначати їх буквами, правильно

буквами. Норми вимовляти українські звуки та

української звукосполучення, розрізняти особливості

літературної вимови вимови звуків рідної та української мов

Український алфавіт. знати український алфавіт, знаходити слова

Склад. Наголос. в словнику за алфавітом, визначати

Наголошені та кількість звуків, складів у слові та місце

ненаголошені голосні. наголосу, розрізняти значення слів залежно

Приголосні тверді та від місця наголосу, приголосні тверді та

м’які, дзвінкі та м’які, дзвінкі та глухі

глухі

Слово. уміти пояснювати лексичне значення слова,

Лексичне значення розуміти багатозначність деяких слів,

слова. Однозначні та добирати синоніми, антоніми (на засвоєному

багатозначні слова. лексичному матеріалі) та доцільно

Найуживаніші синоніми використовувати їх у власному мовленні,

та антоніми бачити спільне і відмінне у лексичному

значенні схожих слів рідної та

української мов

Навчальні словники уміти користуватися словниками

(перекладний,

тлумачний,

орфографічний)

Будова слова. уміти визначати основу слова та

Словотвір. закінчення, корінь слова, суфікси,

Основа і закінчення. префікси (у найпростіших випадках),

Корінь, суфікс, добирати групи спільнокореневих слів,

префікс. змінювати закінчення при конструюванні

Спільнокореневі слова словосполучень і речень, утворювати нові

слова за допомогою суфіксів і префіксів

Граматичне значення уміти розрізняти слова, що належать до

слова. різних частин мови за питанням, групувати

Частини мови: іменник, їх, складати речення з вживанням

прикметник, займенник, прийменників, сполучників, вживати в

дієслово, прийменник, усному мовленні та на письмі найуживаніші

числівник, сполучник. прислівники, називати ознаку якості,

Найуживаніші місця, простору, часу, кількісні і

прислівники порядкові числівники, бачити спільне і

(практично). відмінне у граматичних категоріях різних

Числівники кількісні частин мови в рідній та українській мовах

та порядкові

(практично) в межах 20

Іменник. уміти розрізняти іменники — назви істот і

Власні та загальні неістот, власні та загальні назви,

назви. Рід, число розрізняти рід іменників (він, вона, воно,

іменників. Змінювання мій, моя, моє), змінювати іменники за

за питаннями числами і відмінковими питаннями,

(відмінками). Клична конструктуювати словосполучення (іменник +

форма іменник, дієслово + прийменник + іменник,

прийменник + прикметник + іменник),

вживати кличну форму іменників у різних

ситуаціях спілкування

Прикметник уміти вживати прикметник у тому самому

роді, числі й відмінку, якого вимагає

іменник; змінювати прикметники за

відмінковими питаннями залежно від

іменника, конструювати словосполучення

(прикметник + іменник); утворювати і

використовувати найуживаніші прикметники

вищого та найвищого ступенів в усному і

писемному мовленні

Займенник. уміти змінювати особові займенники за

Особові, присвійні, відмінковими питаннями; замінювати

вказівні іменники та прикметники відповідними

займенниками під час побудови текстів;

вживати особові, присвійні та вказівні

займенники під час розповіді про себе,

своїх рідних, друзів

Дієслово. уміти вживати дієслова в різних часових

Час, особа, число формах та неозначеній формі; змінювати

дієслів. Неозначена дієслова за особами під час побудови

форма. Рід дієслів (у речень; вживати дієслова наказового

минулому часі). способу в діалогічному мовленні

Наказовий спосіб

дієслова з уживанням

слів-звертань

(практично)

Прийменник (практично) уміти зв’язувати слова у словосполучення,

речення за допомогою найпростіших

прийменників, зокрема з протилежним

значенням (у школу — зі школи, до хати — з

хати тощо)

Сполучники уміти поєднувати слова в реченні, будувати

(практично). речення, вживаючи сполучники і, та, а,

Сполучники і, та, а, але, що, щоб, який

але, що, щоб, який

Речення. уміти будувати і вживати речення різних

Види речень за метою типів із сполучниками та без них, із

висловлювання. Окличні звертаннями, однорідними членами в усному

речення. Речення з та писемному мовленні, складні речення (за

однорідними членами. зразком) із сполучниками що, щоб, який,

Звертання в правильно інтонувати речення в процесі

спонукальних та читання та під час власних висловлювань,

питальних реченнях. встановлювати зв’язки між словами за

Граматична основа допомогою питань, поширювати речення

речення

Текст. уміти добирати заголовки, складати тексти

Тексти розповіді та розповіді, описи за зачином і малюнком,

описи. Тексти опорними словами, планом і малюнком,

міркування. Заголовок. редагувати власний текст

Будова текстів. Засоби

зв’язку між реченнями

тексту

Орфографія та уміти правильно писати слова з вивченими

пунктуація. орфограмами під час списування,

Велика буква у власних самостійного складання та запису текстів,

назвах. Перенос слів. диктантів, правильно підбирати перевірні

Позначення м’якості слова

приголосних. Вживання

апострофа. Позначення

подовження м’яких

приголосних. Написання

префіксів з-, (с-),

роз-, без-. Наголошені

е, и. Правопис не з

дієсловом

Розділові знаки. уміти вживати відповідні розділові знаки в

Кома, крапка, знак кінці речення (залежно від мети

питання, знак оклику висловлювання та інтонації), кому перед а,

але, що, щоб, який, після звертання

Лінгвоукраїнознавча лінія

Український уміти використовувати правила українського

мовленнєвий етикет мовленнєвого етикету під час спілкування з

однокласниками, дорослими

Українські імена та уміти правильно вживати імена дітей та

прізвища. Дитячі дорослих, звертаючись до них

імена. Українські

клички тварин

Українські національні знати по кілька дитячих ігор, лічилок,

ігри та іграшки, скоромовок, закличок, веснянок, колядок,

дитячі пісні, пісень

веснянки, заклички,

лічилки

Українські казки, знати і вміти розповідати кілька

приказки, прислів’я українських казок

Українська хата, знати назви предметів українського побуту,

обереги. Інтер’єр. рослин, які є символами України, уміти

Український розповідати за малюнками (предметними та

національний одяг сюжетними) про особливості українського

інтер’єру, значення оберегів (рушника,

вишиванки, рослин, квітів та стрічок у

віночку)

Звичаї та свята уміти передавати зміст почутого або

українського народу прочитаного про найважливіші українські

(свято Миколая, свята та обряди, звичаї (відповідно до

Різдво, Великдень) вікових особливостей дітей)

Визначні історичні вміти розповідати (на матеріалі прочитаних

постаті та діячі текстів) про видатні історичні постаті

культури України України, наприклад князя Володимира,

Ярослава Мудрого, Б. Хмельницького та

інших, знати імена українських

письменників Т. Шевченка, Л. Українки,

І. Франка та кілька їх віршів

Символи Української уміти розповідати (на матеріалі почутого,

держави: герб, прапор, прочитаного і побаченого) про символи

гімн. Київ — столиця Української держави (герб, прапор, гімн)

України та їх значення, про Київ — столицю України

Мови національних меншин

Вивчення мов національних меншин є важливою частиною шкільної мовної
освіти, у тому числі в початкових класах. Школа покликана сприяти
збереженню, розвитку мов, культур національних меншин України і водночас
забезпечувати такий рівень володіння державною мовою, який гарантує
учням інтеграцію в українське суспільство.

Форми організації, змісту навчання та стандарти у вивченні мов
національних меншин визначаються на основі аналізу тих функцій, які
виконує в суспільстві та чи інша мова (з урахуванням реально існуючих та
очікуваних сфер її використання).

Мови національних меншин вивчаються у школах України на різних засадах:
як мови навчання, як окремі предмети, факультативні курси тощо. Державні
стандарти стосуються двох основних варіантів: мови навчання та мови, яка
вивчається як окремий предмет у школі з іншою мовою викладання.

Особливістю державних стандартів з мов національних меншин є те, що вони
узагальнено визначають основні характеристики (мета, завдання, змістові
лінії) шкільного навчання різних мов. Конкретизація, змістове наповнення
цих характеристик має бути забезпечене навчальними програмами з кожної
мови окремо.

1. Метою навчання мов національних меншин у школі є формування й
розвиток:

уміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, прилучення
до культури народу — носія певної мови, ефективно застосовувати різні
види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо),
володіти культурою спілкування в поліетнічному середовищі;

знань про мову як основу формування й розвитку мовленнєвих навичок;

етнічної самосвідомості учнів, а також патріотичних почуттів,
громадянської свідомості, розуміння своєї причетності до Українського
народу, поваги до державної мови, до інших мов і культур насамперед тих,
що функціонують в Україні;

критичного мислення, вміння формувати власний погляд на той чи інший
предмет, зіставляти його з іншими поглядами, поважати їх;

навичок етики поведінки, естетичних відчуттів.

2. Завданнями навчання мов національних меншин є:

розширення, активізація словникового запасу учнів з урахуванням тих груп
слів, усталених висловів, що відображають реалії життя народу,
особливості життєвого досвіду, історії, мистецтва;

формування та розвиток граматичних навичок (утворення форм слова,
побудова словосполучень, речень, поєднання речень у висловлюванні),
орфоепічних, графічних та орфографічних умінь і навичок, техніки читання
та письма;

набуття уміння здійснювати елементарний мовний аналіз: розділяти слово
на склади та на звуки, визначати наголос, порівнювати вимову й написання
слова, усвідомлювати певні особливості граматичної форми слова, побудови
речення (у межах, визначених програмами для відповідного типу мовного
курсу);

формування та розвиток умінь, необхідних для сприймання та побудови
тексту: розрізнювати окремі елементи змісту, розуміти
причиново-наслідкові зв’язки, головну думку тексту в процесі слухання і
читання; планувати своє висловлювання з урахуванням комунікативного
завдання, відповідно добирати мовні засоби, будувати усний та письмовий
текст; додержуватися правил мовленнєвої поведінки, мовленнєвого етикету,
що мають національну специфіку;

набуття уміння порівнювати, розрізнювати мовні явища (вимову, значення,
форму слова, побудову речення тощо) української та інших мов;
контролювати свою мовну поведінку, запобігати змішуванню мов.

3. Зміст кожного мовного курсу визначається за такими основними лініями:

комунікативною;

лінгвістичною;

лінгвонародознавчою.

Мова шкільного навчання

——————————————————-

Зміст освітньої галузі | Результати навчання

——————————————————-

Комунікативна лінія

Аудіювання

Сприймання на слух, уміти уважно слухати текст, розуміти,

розуміння текстів, що запам’ятовувати з одного прослухування

належать до різних його фактичний зміст, визначати тему та

жанрів, стилів, типів головну думку твору, розрізнювати

мовлення, ступінь основну та додаткову інформацію;

складності яких помічати особливості художньої форми;

відповідає віковим розрізнювати твори, що належать до

особливостям учнів та різних жанрів, типів мовлення (у

етапу навчання визначених програмою межах),

висловлювати власну думку про зміст,

форму, персонажів твору, враховувати

різні погляди на той самий предмет

Говоріння

Відтворення, переказ уміти виразно декламувати вивчені

зразкових текстів; напам’ять твори, переказувати прослухані

побудова діалогічних та чи прочитані твори (детально, вибірково,

монологічних текстів стисло), створювати діалогічні та

різних жанрів, стилів, монологічні тексти з урахуванням

типів мовлення ситуації спілкування та комунікативного

завдання; висловлювати власну думку,

зважувати різні погляди на предмет

обговорення; реалізувати певний задум

висловлювання, не відходячи від теми,

дотримуючись норм літературної мови,

правил мовленнєвої поведінки;

додержуватися правил мовленнєвого

етикету, визначених народною традицією,

а також етики спілкування з носіями

інших мов, культур; критично оцінювати

власне висловлювання, вдосконалювати

його

Читання

Формування, розвиток уміти читати вголос та мовчки за

техніки читання вголос визначеними програмою нормативами;

та мовчки, розуміння розуміти, запам’ятовувати фактичний

самостійно прочитаних зміст, аналізувати побудову твору,

текстів, що належать до визначати тему та головну думку

різних родів літератури, прочитаного, ставлення автора до подій,

жанрів, стилів, типів персонажів твору; оцінювати художні

мовлення достоїнства твору; формувати власну

думку про самостійно прочитаний текст;

бачити зв’язок твору із власним життєвим

досвідом; уміти самостійно працювати з

книгою, знаходити необхідний матеріал у

бібліотеці (користуючись каталогами,

показчиками тощо), розрізнювати твори,

що належать до різних родів літератури,

жанрів, типів мовлення; віршовані та

прозові твори

Письмо

Формування графічних володіти технікою письма за визначеними

навичок, техніки письма, програмою нормативами; вміти списувати,

навичок правопису, писати з пам’яті та перевіряти написане;

культури оформлення писати під диктовку текст, орфографічна

письмової роботи. та правописна складність якого визначена

Побудова текстів у відповідною програмою; письмово

писемній формі переказувати текст певного типу та

обсягу, самостійно будувати писемний

текст, висловлювати на письмі власну

думку про певну подію, ситуацію,

прочитаний твір тощо; вдосконалювати

написане

Відомості про мовлення

Усне і писемне мовлення, розуміти особливості усного і писемного

діалог та монолог. мовлення, необхідність враховувати

Ситуація спілкування вимоги до них у побудові власних

(предмет мовлення, висловлювань; дотримуватися правил етики

адресат, мета). мовлення, враховувати національні

Етика мовлення. стереотипи мовленнєвої поведінки, бути

Національні стереотипи толерантним у спілкуванні з носіями

мовленнєвої поведінки інших мов і культур

Лінгвістична лінія

Мова як найважливіший розуміти значення мови у житті людей,

засіб спілкування і існування у світі різних мов,

пізнання. Рідна, необхідність добре знати рідну, державну

державна та інші мови та інші мови

Звуки і букви

Смислорозрізнювальна уміти ділити слово на склади, на звуки,

роль звуків мови. визначати наголос у слові; розрізнювати

Звукова система мови. на слух, правильно вимовляти голосні та

Складоподіл. Наголос. приголосні звуки, дзвінкі й глухі

Правила вимови. приголосні та інші групи звуків, що

Позначення звуків становлять звукову систему певної мови;

буквами. Алфавіт додержуватися правил вимови звуків у

слові; вміти позначати звуки слова на

письмі буквами; знати алфавіт; уміти

знаходити слово в алфавітних списках;

бачити подібність і відмінність у

звуковій та графічній системах рідної та

української мови; стежити за своєю

вимовою, дотримуватися правил позначення

звуків на письмі

Лексика. Фразеологія

Значення слова. розуміти значення найвживаніших слів (а

Однозначні та також окремих значень багатозначного

багатозначні слова. слова), усталених виразів; добирати до

Синоніми, антоніми, слова, усталеного виразу їх синоніми,

омоніми. антоніми; тлумачити їх значення (у

Звуконаслідувальні нескладних випадках);

слова. Тематичні групи

слів.

Найбільш уживані уміти помічати в прослуханому або

усталені вирази, їх прочитаному тексті слова, усталені вирази,

значення, використання. які відрізняються особливою точністю,

Словники різних типів виразністю, образністю; правильно,

доречно вживати слова різних тематичних

груп, усталені вирази в усному та

писемному мовленні; бачити подібність і

відмінність у відтінках, обсязі значення

слів рідної та української мови; вміти

контролювати свою мовну поведінку в

слововживанні; користуватися словниками

для школярів (орфографічним, тлумачним

та іншими)

Будова слова. Словотвір

Значущі частини слова, усвідомлювати будову слова, роль

їх роль; творення слів значущих частин слова; вміти з’ясовувати

за допомогою префіксів, значення слова шляхом спостереження за

суфіксів та інших частин будовою, значенням окремих його частин;

слова. Зв’язок значення утворювати слова з даних значущих частин

слова із значенням слова, пояснювати їх значення;

окремих його частин здійснювати (у нескладних випадках)

розбір слова за будовою; бачити подібне

та відмінне у будові слова рідної та

української мов

Частини мови

Загальне поняття про уміти розпізнавати слова, що належать до

слово як частину мови: тієї чи іншої частини мови, вказувати на

значення, граматичні окремі їх характеристики; утворювати

ознаки, роль у реченні. форми слова, правильно використовувати

Форми слова. їх у побудові словосполучення, речення;

Роль значущих частин уникати граматичних помилок у тих

слова в утворенні випадках, коли в рідній та українській

граматичних форм. мовах існують різні способи вираження

Різноманітність певного граматичного значення; розуміти

лексичного значення (при слуханні та читанні) особливості

слів, що належать до змісту висловлювання, які обумовлені

тієї чи іншої частини граматичним значенням слова (наприклад,

мови часова віднесеність,

доконаність-недоконаність дії тощо);

розрізнювати форми одного слова та

однокореневі слова; бачити подібність та

відмінність окремих граматичних

категорій у рідній та українській мовах,

контролювати свою мовну поведінку в

утворенні граматичних форм

Текст

Тематична, смислова уміти визначати тему та підтеми

єдність тексту. прослуханого чи самостійно прочитаного

Лексичні, морфологічні, тексту, знаходити в ньому зачин, основну

синтаксичні засоби частину, кінцівку; визначати зміст

пов’язування речень у абзаців, знаходити ті засоби, за

тексті, засоби смислової допомогою яких речення у тексті

конкретизації речення пов’язані між собою; уміти виявляти

у тексті. Побудова окремі особливості тексту, які свідчать

тексту (зачин, основна про його належність до певного стилю,

частина, кінцівка). жанру, типу мовлення (у нескладних

Абзац. Окремі випадках); будувати текст з урахуванням

особливості текстів, зазначених його особливостей

які належать до різних

стилів, жанрів, типів

мовлення

Речення

Поділ тексту на речення, розуміти логічний та

речення на слова. емоційно-експресивний зміст речення в

Речення, різні за метою усному та писемному мовленні; будувати

висловлювання. Прості й речення різних типів; уміти інтонаційно

складні речення. Зв’язок правильно читати речення різних типів;

слів у реченні. Головні розпізнавати речення, різні за метою

та другорядні члени висловлювання, знаходити звертання,

речення. Звертання. слова автора та пряму мову в реченнях з

Пряма мова. Порядок прямою мовою; уміти встановлювати

слів та інтонація як зв’язок між словами речення, ставити

засоби смислової запитання до головних та другорядних

конкретизації речення у членів з метою кращого розуміння змісту

тексті (або інші мовні речення; бачити подібне і відмінне у

засоби, які будові речення в рідній та українській

використовуються з тією мовах, враховувати її специфіку у

ж метою у тій чи іншій власному мовленні

мові)

Правопис

Співвідношення написання уміти бачити особливості написання

й вимови слова. слова, зіставляти його з вимовою,

Визначене програмою знаходити ті позиції в слові, які

коло орфографічних та містять правописні труднощі та

пунктуаційних правил. потребують уточнення; безпомилково

Списки найуживаніших писати слова із списків для

слів, правопис яких має запам’ятовування та застосовувати на

бути засвоєний письмі правил орфографії; вживати

розділові знаки в кінці речення, при

звертанні та інші, визначені програмою;

списувати, перевіряти написане; писати

диктанти, складені за нормативами,

визначеними програмою

Лінгвонародознавча лінія

Тематичні групи слів, розуміти значення визначених програмою

що називають реалії слів, усталених виразів, які стосуються

життя народу, народних звичаїв, традиційних ремесел,

відображають національну предметів побуту; знати місцеві

специфіку матеріальної географічні назви, власні імена, уміти

та духовної культури (з пояснити їх значення, походження (у

урахуванням особливостей нескладних випадках); знати певне коло

життя певної етнічної слів-символів, які асоціюються з тим чи

групи, обумовлених іншим народом (таких, якими для

контактами різних українців є, наприклад, біла хата,

культур). Усталені калина, барвінок тощо), вміти розказати

вирази, прислів’я, про них; знати імена видатних людей, які

приказки, загадки, є ключовими постатями в культурі,

лічилки, пісні, історії народу, вміти розказати про них;

казки, легенди тощо як знати прислів’я, приказки, загадки,

відображення народного лічилки, пісні (орієнтовна їх кількість

досвіду, особливостей визначається програмою); уміти

національного характеру. порівнювати сюжети, персонажів казок,

Розповіді про видатних легенд, які є подібними у фольклорі

людей того чи іншого рідного та українського народу

народу, в тому числі

тих, хто жив (живе) в

Україні

Мови, що вивчаються як окремі предмети

——————————————————————

Зміст освітньої галузі | Результати навчання

—————————————————————-

Комунікативна лінія

Аудіювання

Сприймання на слух, уміти уважно слухати текст, розуміти,

розуміння текстів, що запам’ятовувати після одного (або після

належать до різних повторного) прослухування його фактичний

жанрів, стилів, типів зміст, з опорою на допоміжні матеріали

мовлення, ступінь визначити тему та основну думку;

складності яких складати свою думку про зміст,

відповідає мовленнєвій персонажів твору, помічати окремі

підготовці учнів особливості художньої форми

Говоріння

Відтворення, переказ уміти інтонаційно правильно декламувати

зразкових текстів, вивчені напам’ять твори, переказувати

побудова діалогічних прослухані чи прочитані твори (детально,

та монологічних вибірково) з опорою на допоміжні

висловлювань матеріали; підтримувати діалог, будувати

зв’язні тексти (з опорою на допоміжні

матеріали); додержуватися правил

мовленнєвого етикету, визначених

народною традицією, а також етики

спілкування з носіями інших мов,

культур; вдосконалювати власне

висловлювання

Читання

Формування, розвиток уміти читати вголос та мовчки за

техніки читання вголос визначеними програмою нормативами;

та мовчки; розуміння розуміти, запам’ятовувати фактичний

текстів (самостійно зміст твору (самостійно прочитаного

прочитаних або незнайомого твору або того, що був

попередньо прослуханих), попередньо прослуханий у читанні

що належать до різних вчителем чи в запису); з опорою на

родів літератури, допоміжний матеріал визначати тему та

жанрів, стилів, типів основну думку; складати власну думку

мовлення про зміст, персонажів твору; помічати

особливості художньої форми

Письмо

Формування графічних володіти технікою письма за визначеними

навичок, техніки письма, програмою нормативами; уміти списувати,

навичок правопису. писати з пам’яті та перевіряти написане,

Побудова текстів у писати зорово-слухові диктанти;

писемній формі висловлювати у писемній формі свої

думки, почуття, враження тощо

Лінгвістична лінія

Мова як найважливіший розуміти необхідність добре знати рідну,

засіб спілкування, державну та інші мови

пізнання. Рідна,

державна та інші мови

Звуки і букви

Звуки мовлення. Групи уміти ділити слово на склади, на звуки,

звуків, що становлять визначати наголос у слові, розрізнювати

звукову систему мови. на слух, правильно вимовляти звуки тих

Складоподіл. Наголос. груп, що становлять звукову систему

Правила вимови. мови; додержуватися правил наголошення,

Позначення звуків вимови звуків у слові; позначати звуки

буквами на письмі буквами; знати алфавіт, уміти

знаходити слово за алфавітом; бачити

подібність і відмінність у звуковій та

графічній системах української та рідної

мови, стежити за своєю вимовою,

додержуватися правил позначення звуків

на письмі

Лексика. Фразеологія

Значення слова. розуміти значення певного кола

Синоніми, антоніми. найуживаніших слів та усталених виразів;

Тематичні групи слів. уміти добирати до них синоніми,

Найуживаніші усталені антоніми; правильно, доречно вживати у

вирази, їх значення, власному мовленні слова та усталені

використання. вирази з визначених програмою тематичних

Словники різних типів груп; користуватися словниками для

школярів

Будова слова. Словотвір

Значущі частини слова, усвідомлювати будову слова, роль

творення слів за значущих частин слова; уміти з’ясовувати

допомогою префіксів, значення слова, аналізуючи значення

суфіксів та ін. окремих його частин; утворювати слова

Зв’язок значення слова (за зразком) з даних значущих частин

із значенням окремих слова, пояснювати їх значення; бачити

його частин подібне та відмінне у будові слова

української та рідної мов

Частини мови

Значення, граматичні уміти утворювати форми слова, правильно

ознаки, роль у реченні. використовувати їх для побудови

Форми слова. Роль словосполучення, речення, уникати

значущих частин слова граматичних помилок (виправляти

у творенні граматичних помилки), зокрема у тих випадках, коли в

форм рідній та українській мовах існують

різні способи вираження граматичного

значення

Різноманітність уміти розуміти (при слуханні та читанні)

лексичного значення особливості змісту висловлювання, які

слів, що належать до обумовлені граматичним значенням слова

тієї чи іншої частини (наприклад, часова віднесеність дії, рід

мови займенника тощо)

Текст

Тематична єдність уміти визначати тему та підтеми

тексту. Засоби прослуханого чи самостійно прочитаного

пов’язування тексту, знаходити в ньому зачин, основну

речень у тексті. частину, кінцівку, розпізнавати засоби,

Побудова тексту (зачин, за допомогою яких речення у тексті

основна частина, пов’язані між собою (у нескладних

кінцівка) випадках); будувати текст з урахуванням

його особливостей

Речення

Поділ тексту на речення, уміти розуміти логічний та

речення на слова. емоційно-експресивний зміст речення в

Речення, різні за метою усному та писемному мовленні, будувати

висловлювання. Зв’язок речення різних типів (з опорою на

слів у реченні. допоміжні матеріали), виразно читати їх;

Звертання розпізнавати речення, різні за метою

висловлювання, встановлювати зв’язок між

словами речення з метою кращого

розуміння змісту речення; знаходити в

реченні звертання; бачити подібне й

відмінне у будові речення в українській

та рідній мові, враховувати їх специфіку

у власному мовленні

Правопис

Співвідношення написання уміти бачити особливості написання

і вимови слова. слова, зіставляти його з вимовою,

Визначене програмою коло безпомилково писати слова із списків

орфографічних та для запам’ятовування, списувати і

пунктуаційних правил. перевіряти написане

Списки найуживаніших

слів, правопис яких

треба засвоїти

Лінгвонародознавча лінія

Тематичні групи слів, розуміти значення визначених програмою

що називають реалії слів, усталених виразів, які стосуються

життя народу, народних звичаїв, предметів побуту;

відображають знати місцеві географічні назви, власні

національну специфіку імена, вміти пояснювати їх значення,

матеріальної та духовної походження (у нескладних випадках),

культури (з урахуванням уміти використовувати слова зазначених

особливостей життя тематичних груп у мовленні

певної етнічної групи в

Україні)

Усталені вирази, Знати прислів’я, приказки, загадки,

прислів’я, приказки, лічилки, пісні, казки (орієнтовна їх

загадки, лічилки, пісні, кількість визначається програмою); уміти

казки, легенди тощо як дотримуватися правил мовленнєвого

відображення народного етикету, визначених народною традицією,

досвіду, особливостей а також етики спілкування з носіями

національного характеру. інших мов і культур

Національні особливості

мовленнєвого етикету.

Розповіді про видатних

людей того чи іншого

народу, у тому числі

тих, що жили (живуть)

в Україні

Читання

Визначення базового компонента змісту початкової освіти з читання
грунтується на особливостях мовленнєвого розвитку молодших школярів та
на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного та
літературознавчого.

Мовленнєвий розвиток у курсі «Читання» зорієнтований на інтенсивне
формування у школярів відповідних умінь, навичок. Тематично-жанровий та
художньо-естетичний принципи є визначальними під час добору творів для
читання, передбачають встановлення зв’язків між усіма видами мистецтва,
прилучення школярів до літератури як мистецтва слова.

Літературознавчий принцип реалізується в процесі аналізу художнього
тексту. Об’єктом уваги читача є слово, що осмислюється як засіб
створення словесно-художнього образу.

Зазначені принципи забезпечують реалізацію і таких аспектів вивчення
літератури в початковій школі, як літературознавча пропедевтика,
представлення учням художніх творів як витворів словесного мистецтва, що
розкривають перед юними читачами багатство навколишнього світу і
людських взаємин, авторську позицію, допомагають накопиченню
морально-естетичного та соціального досвіду дитини, формують у неї
власне ставлення до дійсності.

Метою початкового курсу «Читання» є формування першооснов читацької
культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту
прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова.

Для досягнення цієї мети виконуються такі завдання:

формування в учнів навичок читання як виду мовленнєвої діяльності;

розвиток зв’язного мовлення;

вироблення у школярів умінь працювати з текстом художнього твору;

збагачення досвіду естетичного сприймання художніх творів, розвиток
образного мислення, розширення світогляду учнів;

розвиток творчої діяльності;

формування потреби в самостійному читанні книжок, розвиток інтересу до
творчості письменників, майстрів мистецтва слова;

введення дітей у світ морально-етичних цінностей через художні образи
літературних творів;

розвиток читацької самостійності учнів.

Відповідно до мети і завдань курсу «Читання» у структурі Державного
стандарту виділено такі змістові лінії: художні твори для читання та їх
зміст; розвиток навичок читання; літературознавча пропедевтика, розвиток
уміння аналізувати художній твір (практично); розвиток навичок
самостійного читання учнів; розвиток творчої діяльності школярів.

——————————————————————

Зміст освітньої галузі | Результати навчання

——————————————————————

Художні твори для читання та їх зміст

Дитяча література, адресована мати уявлення про жанрові

молодшим школярам в поєднанні ознаки, тематичне спрямування

жанрових форм, авторської і творів, а також про їх авторів,

тематичної різноманітності: розрізняти прозові, поетичні та

твори усної народної творчості драматичні твори, правильно

(ігровий фольклор, казки, називати прізвища, імена

прислів’я, приказки, загадки, українських

скоромовки); художні твори письменників-класиків, з творами

українських яких неодноразово зустрічалися

письменників-класиків, а під час навчання (5 — 6), знати

також сучасних поетів і назви кількох найвідоміших казок

прозаїків (вірші, оповідання,

літературні казки, повісті,

п’єси, байки),

науково-пізнавальні твори,

дитяча періодика, довідкова

література, класичні зарубіжні

твори для дітей

Твори, тематика і зміст в яких усвідомлювати, що читання є

відображають різні сторони важливим джерелом знань,

життя дитини і навколишньої задоволення пізнавальних,

дійсності (твори про дітей, їх естетичних інтересів, цікавого

взаємини в сім’ї, школі, з дозвілля, уміти висловлювати

навколишнім світом; про свої почуття та враження від

природу, її різноманітність і прочитаного, знати і шанувати

красу; про працю і професії; видатних культурних діячів та

твори на історичні теми; про національних героїв, традиції

любов до рідної землі; про Українського народу

мову, книжку і читання; про

різні види мистецтва;

гумористичні, пригодницькі

твори тощо) та створюють

основу для розвитку світогляду

учнів, поповнення та

розширення їх знань,

формування морально-етичних

уявлень і почуттів

Розвиток навичок читання

Спосіб читання, після попередньої підготовки

усвідомленість, правильність, вміти свідомо, правильно, плавно

засоби виразності усного читати вголос цілими словами і

мовлення (сила голосу, групами слів з дотриманням

інтонація, логічні паузи, засобів виразності усного

наголос, темп), основні мовлення та основних норм

правила літературної вимови літературної вимови, темп

слів, прийоми розвитку темпу читання вголос — не менш як 80

читання вголос і мовчки слів за хвилину, мовчки — не

(практично) менш як 100 слів за хвилину

Літературознавча пропедевтика, розвиток умінь

аналізувати художній твір (практично)

Особливості жанрів художніх та уміти свідомо користуватися

науково-пізнавальних творів найпростішими літературознавчими

для молодших школярів: термінами (без визначення

&?(p)3/4-ae/2040oocccccccccccccccccccccccc

Oe

HVHXH¬KdL?MaeO4PbQoooooooooooooooooooooooooooo

Oe

gd1/4^/

Oe

Y?Y&TH®TH6ss3/4ssFa¶a?a8a:aDaEae&e*iIij???InIoRo0oei/Iu‚uuuuuuuuuuooaeae
aeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeae

Oe

B

E

T

Ue

uuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuooeTH

Oe

T

Ue

d i t

ue

gd1/4^/

казка як фольклорний художній понять), наприклад казка,

твір, у якому є вимисел, оповідання, загадка, заголовок

елементи чудесного та твору тощо, практично розрізняти

фантастичного, герої твори за окремими жанровими

українських народних казок, ознаками, розрізняти народну і

літературна казка; літературну казку, називати

малі фольклорні жанри основних персонажів

(прислів’я, загадки, літературного твору, складати

скоромовки, лічилки); усну розповідь про героя твору,

оповідання як невеликий від імені героя, користуватися

розповідний художній твір про найпростішими прийомами

якийсь випадок, епізод із заучування віршів (на основі

життя героя; герої ключових слів, інтонації), знати

(персонажі), оповідання і напам’ять 10 віршів, кілька

автор; вірш, рима, ритм, (2 — 3) прозових уривків,

настрій у вірші; байка, її прислів’їв, приказок, загадок,

жанрові особливості уміти добирати їх до певної

(герої, повчальний смисл); теми, практично розрізняти

п’єса, її відмінність від художні та науково-пізнавальні

інших жанрів (на прикладі тексти

п’єси — казки);

особливості дитячих творів

науково-пізнавального змісту

Тема і основна думка уміти за допомогою вчителя

художнього твору визначати тему і основну думку

твору

Сюжет і композиція твору уміти орієнтуватися в структурі

художніх текстів, складати

простий план невеликого за

обсягом і нескладного за змістом

та будовою тексту, детально,

стисло, вибірково, творчо

переказувати зміст прочитаного

за допомогою ілюстрації чи

плану, дотримуватися під час

переказу логічної послідовності

та точності, розрізняти слова

автора і слова персонажів

Вчинки персонажів, їх мотиви. уміти зіставляти вчинки

Ставлення автора до своїх персонажів, визначати за

героїв. допомогою вчителя мотиви їх

Власне ставлення до вчинків поведінки, визначати авторське

персонажів ставлення до подій і персонажів,

висловлювати своє ставлення до

вчинків героїв, давати

найпростішу морально-етичну

оцінку ситуацій, спираючись на

власний досвід

Мова художнього твору (краса, уміти помічати і сприймати

точність, образність засоби художньої виразності

слововживання) (епітети, порівняння, метафори),

добирати і використовувати їх

відповідно до мети власного

висловлювання

Емоційність художнього твору уміти виявляти зміну емоційного

забарвлення художнього твору,

передавати динаміку почуттів під

час словесної ілюстрації,

виразного читання, інсценізації

Розвиток навичок самостійного читання учнів

Різні види і типи дитячих уміти розрізняти дитячі видання

видань (книжка-картинка, (книжка, газета, журнал,

книжка-іграшка, словник),

книжка-розмальовка, користуватися довідковою

книжка-твір, книжка-збірник, літературою: дитячими

довідково-енциклопедична енциклопедіями, словниками

книжка, словник, дитяча

періодика)

Елементи художньої дитячої уміти називати основні елементи

книжки та їх призначення художньої книжки, розуміти їх

(обкладинка, корінець, значення та використовувати для

сторінка, назва (заголовок) набуття досвіду в читанні

твору, прізвище автора,

ілюстрації, зміст, передмова)

Особливості структурних уміти орієнтуватися у

елементів навчальної дитячої підручнику: за змістом,

книжки самостійно користуватися

методичним і довідковим

матеріалом підручника,

орієнтуватися у поняттях

«абзац», «підзаголовок»,

«ілюстрація», «виноска»,

«параграф»

Прийоми самостійного уміти виділяти в тексті складні

осмислення (розуміння) змісту для розуміння слова, з’ясовувати

незнайомого тексту їх значення, ставити запитання

різного виду до тексту,

користуватися додатковою

інформацією (ілюстрацією,

схемою, таблицею, питаннями,

завданнями), знаходити в тексті

ключові (опорні) слова, важливі

для розуміння змісту,

розрізнювати пряме і переносне

значення слів у тексті,

встановлювати

причинно-наслідкові та смислові

зв’язки

Бібліотечно-бібліографічні уміти самостійно вибирати книжки

знання, уміння, навички у бібліотеці за допомогою

книжкового плаката, книжкової

виставки, ілюстрованої

картотеки, вільного доступу до

книжкових фондів, добирати

книжки на задану тему, знати і

дотримуватися правил поводження

в бібліотеці та набувати

гігієнічних навичок читання

Розвиток творчої діяльності школярів

Розвиток творчої діяльності на уміти вносити доповнення і зміни

основі прочитаного до тексту, створювати свої

варіанти розвитку сюжету твору,

різні види творчого переказу,

відтворювати в уяві картини

життя, художні образи, зображені

письменником

Стимулювання самовираження уміти складати твори-мініатюри,

особистості дитини у художні описи за спостереженнями

літературній творчості в природі, на основі побаченого,

загадки, лічилки, казки, вірші,

художні оповідання тощо,

колективно та індивідуально

інсценізувати художні твори,

життєві ситуації

2. Освітня галузь «Математика»

Початковий курс освітньої галузі «Математика» є складовою частиною у
системі неперервної математичної освіти, яка узгоджується з дошкільною
освітою та основною школою.

Вивчення математики в початковій школі повинне забезпечити оволодіння
учнями математичними знаннями, уміннями та навичками, розвиток дітей,
необхідний для подальшого вивчення предмета. Частина знань початкового
курсу математики має практичну спрямованість і застосовується у
повсякденному житті. Ця освітня галузь сприяє розвитку пізнавальних
здібностей молодших школярів — пам’яті, логічного і творчого мислення,
уяви, математичного мовлення.

Мета і завдання вивчення математики:

уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодших школярів, за
допомогою яких вони успішно орієнтуватимуться у навколишньому
середовищі;

формування уявлень про натуральне число, обчислювальних навичок з
натуральними числами і нулем; розв’язування задач, що розкривають зміст
арифметичних дій і відношень «менше на», «більше на», «менше в», «більше
в»;

формування уявлень про основні геометричні фігури і тіла, початкового
досвіду вимірювань та обчислень геометричних величин, вироблення
необхідних графічних умінь;

формування початкових умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії та
розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов’язаних з використанням
математичних термінів та символів; розвиток логічного мислення.

В освітній галузі «Математика» виділено такі змістові лінії:

властивості та відношення предметів. Лічба;

числа і дії над ними;

числові та буквені вирази;

рівняння і нерівності;

геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла;

вимірювання геометричних величин та обчислення їх значень;

величини та одиниці вимірювання величин.

——————————————————————

Зміст освітньої галузі| Результати навчання

——————————————————————

Властивості та відношення предметів. Лічба

Властивості предметів уміти виділяти з групи предметів один чи

кілька предметів, яким властиві певні

ознаки (форма, розмір, розміщення),

показувати і називати кожний предмет, усі

предмети, один з предметів групи,

порівнювати предмети за окремими ознаками

(форма, колір, розмір, призначення),

вживати відповідну термінологію

Розміщення предметів уміти визначати напрямки руху і

у просторі переміщуватися у зазначених напрямках,

розкладати і переміщувати предмети на

площині аркуша паперу, парти тощо,

вживати відповідну термінологію

Порівняння кількості знати способи порівняння кількості

предметів предметів і вміти ними користуватися,

вживати терміни «стільки ж», «менше»,

«більше»

Лічба предметів знати правила лічби і вміти лічити

предмети, по-різному розташовані на

площині, вживати кількісні та порядкові

числівники

Числа і дії над ними

Натуральні числа. мати уявлення про натуральний ряд та

Число нуль. порядок чисел у ньому, знати, що число

Усна нумерація нуль не належить до натуральних чисел,

уміти називати попереднє і наступне число

для будь-якого числа в межах мільйона,

лічити одиницями, десятками, сотнями,

тисячами, знати розрядний та класовий

склад чисел, таблицю класів і розрядів та

співвідношення між розрядними одиницями

кожного класу, уміти визначати кількість

одиниць кожного розряду та визначати

загальну кількість одиниць певного

розряду в числі

Письмова нумерація мати уявлення про цифру і число, яке

натуральних чисел позначається нею, про помісцеве значення

цифр у позначенні натурального числа в

межах мільйона, уміти записувати і

читати число нуль та будь-яке натуральне

число в межах мільйона, порівнювати

натуральні числа в межах мільйона і

записувати результати за допомогою

відповідних знаків, записувати

багатоцифрове число у вигляді суми

розрядних доданків, виконувати

обчислення, які грунтуються на нумерації

багатоцифрових чисел, множити і ділити

багатоцифрове число на десять, сто,

тисячу

Арифметичні дії з знати напам’ять таблиці додавання і

натуральними числами множення одноцифрових чисел та відповідні

табличні випадки віднімання та ділення,

уміти виконувати найпростіші усні

обчислення в межах ста, письмово додавати

і віднімати в межах мільйона, множити

двоцифрове число на одноцифрове,

двоцифрове і трицифрове число, ділити

трицифрове число на одноцифрове і

двоцифрове число, письмово множити

багатоцифрове число на одноцифрове і

двоцифрове число; ділити багатоцифрове

число на одноцифрове і двоцифрове число,

ділити з остачею і записувати результат,

знати назви компонентів арифметичних дій

та залежності між результатами і

компонентами арифметичних дій, порядок

виконання арифметичних дій у числових

виразах, у тому числі з дужками, уміти

виконувати обчислення значень числових

виразів до чотирьох дій, у тому числі з

дужками

Дроби мати уявлення про утворення дробу, про

чисельник і знаменник та їх зміст, уміти

читати і записувати дроби, порівнювати

дроби з однаковими знаменниками,

розв’язувати задачі на знаходження

частини від числа і числа за його

частиною

Зв’язок дій додавання уміти робити перевірку виконаних дій

і віднімання,

множення і ділення

Закони арифметичних уміти використовувати переставний і

дій сполучний закони додавання і множення,

розподільний закон множення відносно

додавання, властивості частки: ділення

числа на добуток і ділення суми на число

під час виконання арифметичних дій

Відношення «більше уміти пов’язувати відношення з

на», «менше на», арифметичними діями під час розв’язування

«більше в», «менше в» задач

Числові та буквені вирази

Числові вирази мати уявлення про числовий вираз та його

значення, уміти обчислювати значення

числового виразу

Буквений вираз і мати уявлення про буквений вираз, уміти

його знаходити числове значення простішого

числове значення буквеного виразу при заданих числових

значеннях букв, що входять до нього

Рівняння і нерівності

Рівність, нерівність мати уявлення про рівність і нерівність,

уміти читати і записувати рівності та

нерівності, розрізняти правильні та

неправильні рівності (нерівності),

перетворювати неправильні рівності

(нерівності) на правильні

Рівняння з однією мати уявлення про рівняння з однією

змінною змінною, вміти розв’язувати рівняння з

однією змінною на одну — дві дії на

основі взаємозв’язку між компонентами і

результатами дій

Нерівність з однією мати уявлення про нерівність з однією

змінною змінною, уміти розв’язувати прості

нерівності способом підбору

Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла

Точка, пряма, мати уявлення про найпростіші

відрізок, промінь, кут геометричні фігури, вміти знаходити на

малюнках точки, прямі, відрізки, промені,

кути, прямі кути, позначати прямі,

відрізки, промені та кути буквами

Трикутник і його мати уявлення про трикутник та його

елементи елементи, вміти знаходити трикутники на

моделях, малюнках та навколишніх

предметах, знаходити на малюнках вершини,

сторони і кути трикутників, розрізняти

трикутник з прямим кутом, будувати

трикутник на папері в клітинку

Чотирикутники, види мати уявлення про чотирикутник та його

чотирикутників види, знати властивості квадрата і

прямокутника, вміти розпізнавати на

моделях і малюнках та правильно називати

різні чотирикутники, будувати прямокутник

і квадрат за довжиною сторін (на папері в

клітинку), позначати чотирикутники

буквами

Коло і круг мати уявлення про коло і круг, радіус та

діаметр, уміти будувати коло за допомогою

циркуля

Куб, куля, циліндр мати уявлення про найпростіші

геометричні тіла: куб, кулю, циліндр

Вимірювання геометричних величин та обчислення їх значень

Довжина відрізка уміти будувати і вимірювати довжини

відрізків за допомогою лінійки,

порівнювати відрізки за допомогою

вимірювання, знати міри довжини

(кілометр, метр, дециметр, сантиметр,

міліметр) і співвідношення між ними,

вміти скорочено їх записувати

Многокутники. мати уявлення про многокутник та периметр

Периметр і площа многокутника як суму довжин усіх його

многокутника сторін, уміти обчислювати периметр

многокутників, знати міри площі

(квадратний метр, квадратний сантиметр,

квадратний дециметр) і співвідношення між

ними, вміти скорочено їх записувати,

обчислювати площі прямокутника і квадрата

за довжиною їх сторін

Величини та одиниці вимірювання величин

Час знати міри часу (година, хвилина,

секунда; доба, тиждень, місяць, рік,

століття) і співвідношення між ними,

уміти скорочено їх записувати,

вимірювати часові проміжки за допомогою

годинника, використовувати співвідношення

між мірами часу під час розв’язування

задач

Маса знати міри маси (грам, кілограм, центнер,

тонна) і співвідношення між ними, вміти

скорочено їх записувати, використовувати

співвідношення між мірами маси під час

розв’язування задач

Грошові розрахунки знати назви грошових одиниць (гривня,

копійка) і співвідношення між ними, вміти

скорочено їх записувати, використовувати

співвідношення між гривнею і копійкою під

час розв’язування задач

Об’єм знати міру об’єму (літр) та вміти

скорочено її записувати, використовувати

різні мірки для порівняння об’ємів рідини

Залежність між знати залежність між швидкістю, часом і

величинами відстанню, уміти скорочено записувати

міри швидкості, знати залежність між

ціною, кількістю і вартістю, уміти

розв’язувати прості арифметичні задачі на

визначення швидкості, часу, відстані,

ціни, кількості та вартості

3. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

Фізична культура є важливою складовою частиною системи освіти та
виховання учнів загальноосвітньої школи, формування в них умінь і
навичок здорового способу життя, організації корисного дозвілля та
активного відпочинку, розвитку, відновлення фізичних і духовних сил,
реабілітації та корекції здоров’я, виховання позитивних моральних і
вольових якостей. Тобто, цінність фізичної культури для кожної
особистості і суспільства полягає в освітньому, виховному, оздоровчому
та загальнокультурному значенні.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» складається з базового і
шкільного компонента.

До базового компонента освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура»
належить об’єктивно необхідний для учня кожного класу обов’язковий
рівень фізкультурної освіти (включаючи здоровий спосіб життя),
профілактики захворювань, травматизму, умінь і навичок особистої гігієни
та фізичної підготовки, без яких неможлива його повноцінна
життєдіяльність незалежно від того, яку професію обере в майбутньому
випускник школи. Базовий компонент є основою державного стандарту з цієї
галузі і не залежить від регіональних та індивідуальних особливостей
учнів.

Шкільний компонент освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура»
зумовлений необхідністю врахування наявних запитів та інтересів учнів,
природних умов їх проживання, стану здоров’я, фізичного розвитку,
рухової підготовки, матеріальної бази школи, регіональних особливостей.
Зміст цього компонента визначається учителем за погодженням з директором
школи. Перевага при цьому надається національним рухливим іграм, цікавим
для учнів вправам ритмічної, художньої та атлетичної гімнастики;
засобам, що сприяють інтенсивному розвитку рухових властивостей;
елементам туризму, футболу тощо. Значну частину змісту цього компонента
повинні становити фізичні вправи та види спорту, які традиційно
проводяться або поглиблено вивчаються в цій школі. Це можуть бути
гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри (баскетбол, волейбол,
гандбол, футбол), боротьба, плавання, зимові види спорту тощо. Шкільний
компонент передбачає один додатковий урок з фізичної культури на тиждень
в усіх класах.

Визначення змісту базового та шкільного компонентів освітньої галузі
«Здоров’я і фізична культура» дає змогу значно підвищити ефективність
системи фізичного виховання у школі, сформувати в учнів звичку до
здорового способу життя, задовольнити їх потреби в пізнанні своїх
рухових можливостей та фізичному самовдосконаленні.

Впровадження державного стандарту освітньої галузі «Здоров’я і фізична
культура» в соціальному плані дасть змогу задовольнити потреби
суспільства в досягненні оптимального рівня фізкультурної освіти, стану
здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовки підростаючого
покоління. На основі державного стандарту у цій галузі визначається
грамотність школярів щодо використання ними основних засобів та форм
фізичного виховання, дотримання здорового способу життя, формується
ставлення до негативних звичок, підвищується рівень фізичної культури
учнів, які навчаються в школах різних регіонів України.

——————————————————————

Зміст освітньої галузі | Результати навчання

——————————————————

Основи знань знати поняття «здоров’я» та чинники

його формування, поняття та назви

фізичних вправ, що вивчалися, вплив

фізичних вправ на організм, засоби та

правила загартування організму,

правила гігієни занять фізичними

вправами, розпорядок дня та руховий

режим учня

Уміння і навички уміти самостійно виконувати комплекси

вправ ранкової гімнастики,

загартовувальні процедури,

організувати фізкультпаузи під час

виконання домашніх завдань,

використовувати рухливі ігри та

вивчені фізичні вправи для зміцнення

здоров’я, формування правильної

постави, корекції склепінь ступнів та

поліпшення фізичного розвитку,

змагатися з одного виду спорту (за

спрощеними правилами), дотримуватися

свідомої дисципліни, правил виконання

фізичних вправ і вимог щодо

самострахування, надавати першу

долікарську медичну допомогу собі та

потерпілому у разі отримання незначних

травм

Легка атлетика уміти долати дистанції 30 і

1000 метрів, «човникового» бігу

(4 х 9 метрів), бігати у повільному

темпі 10 хвилин, стрибати у довжину з

місця, з розбігу способом «зігнувши

ноги», у висоту з розбігу способом

«переступання», метати малий м’яч у

вертикальну і горизонтальну цілі та на

дальність (на результат)

Кросова підготовка уміти бігати в помірному темпі

слабопересіченою місцевістю 10

хвилин, бігати у перемінному темпі (у

чергуванні з ходьбою); долати

дистанцію 1000 метрів без урахування

часу

або лижна підготовка уміти пересуватися поперемінним

двокроковим ходом, сходити «драбинкою»

та «ялинкою», спускатися із схилу в

основній стійці, гальмувати «плугом» і

«напівплугом», долати дистанцію 1

кілометр

або ковзанярська уміти ковзатися на двох ковзанах прямо

підготовка у стійці ковзаняра, повертати на

віражі, узгоджуючи рухи руками і

ногами, швидко долати дистанції 100 і

400 метрів, гальмувати «упором» і

«напівупором»

Плавання пропливти дистанцію 12,5 метра

будь-яким стилем

Рухливі та спортивні ігри уміти використовувати під час ігор

набуті навички, виконувати окремі

елементи спортивних ігор, що вивчалися

Фізична підготовка уміти виконувати навчальні нормативи,

передбачені базовими програмами з

фізичної культури для учнів 1 — 4

класів, показати результати не нижче

задовільного рівня відповідно до

державних тестів і нормативів оцінки

фізичної підготовки дітей віком десяти

років (таблиця 1)

Основи знань: знати історію виникнення і розвитку

історія фізичної культури національних рухливих ігор та народних

і спорту забав у Київській Русі, зміст

державних тестів і нормативів оцінки

фізичної підготовки учнів початкових

класів

здоровий спосіб життя розуміти поняття про здоровий спосіб

життя і правильну поставу, знати про

гігієну тіла, ніг, органів зору,

слуху, ротової порожнини, рух як

основу здоров’я людини, правила

дорожнього руху, протипожежної

безпеки, поведінки в екстремальних

ситуаціях

Основна гімнастика: уміти виконувати стройові команди та

стройові вправи вправи з шикування і перешикування, що

вивчалися

загальнорозвивальні основні вихідні положення і рухи

вправи руками, ногами, тулубом, головою,

комплекси вправ ранкової гімнастики,

підкидання, перекидання, ловіння

малого і великого м’ячів, стрибки через

коротку і довгу скакалки на обох ногах

з міжскоками і без них, з пробіганням

під довгою скакалкою, що обертається

акробатичні вправи комплекс з 3 — 4 елементів (перекиди

вперед і назад у групуванні з різних

вихідних положень, стійка на лопатках

з опорою руками з різних вихідних

положень, рівновага на одній нозі,

міст з різних вихідних положень,

перекати в сторони з упору, стоячи на

одному та двох колінах)

вправи з лазіння і лазіння по гімнастичній стінці в

перелізання горизонтальній і вертикальній

площинах однаковими і різними

способами, повзання по-пластунському,

перелізання через перешкоди,

проповзання під ними

вправи з рівноваги комплекс з 4 — 6 елементів на

гімнастичній лаві, колоді (ходьба з

різними положеннями рук, присідання на

одній та двох ногах, стійка на одній

нозі, відводячи другу ногу вперед,

назад та вбік, повороти на 90 і 180

градусів, упори стоячи на коліні,

зіскок з прогинанням)

вправи з висів і упорів вис, вис стоячи, вис лежачи, вис

зігнувши ноги, вис з прогинанням, упор

присівши, упор сидячи позаду, упор

лежачи

опорні стрибки стрибки на «козла» у ширину в упор,

стоячи на колінах, перелізання через

«козла», вистрибування з упору

присівши, зіскок з прогинанням

танцювальні вправи першу і другу позиції ніг, кроки

галопу і польки, елементи народних

танців

вправи ритмічної загальнорозвивальні вправи в заданому

гімнастики ритмі і темпі з певною амплітудою та

узгодженістю рухів, виконувати

комбінації з елементів, що вивчалися,

з музичним супроводом

вправи художньої виконувати окремі вправи з предметами

гімнастики (стрічкою, м’ячем, обручем) та без них

і комплекс вправ з музичним супроводом

танцювальні вправи виконувати третю і четверту позиції

ніг, кроки галопу і польки в парах,

елементи українських танців

Плавання уміти плавати на витривалість,

виконувати стартовий стрибок з

тумбочки, поворот біля бортика басейну;

плавати прикладними видами (на боку,

спині)

Рухливі та спортивні ігри уміти грати в національні рухливі

ігри, що вивчалися, а також ігри

народів інших країн світу, грати в

спортивні ігри з використанням вивчених

елементів техніки

Футбол уміти рухатися кроками, бігом з

м’ячем, зупиняти м’яч підошвою, робити

удар внутрішнім боком ступні по

нерухомому м’ячу, вести м’яч середньою

чи зовнішньою частинами підйому,

поєднувати біг із стрибками, зупинками,

поворотами, робити стійку та рухи

воротаря, брати участь у навчальній грі

6 х 6 і 7 х 7

Таблиця 1

Задовільний рівень фізичної підготовки учнів після закінчення початкової
школи

—————————————————————

Рухові | Контрольні вправи | Хлопчики | Дівчатка

властивості | | |

—————————————————————

Витривалість біг 1000 метрів, хвилин 6 7

Сила згинання і розгинання 16 7

рук в упорі, лежачи на

підлозі, разів

або підтягування на 3 2

перекладині, разів

або вис на зігнутих 14 6

руках, секунд

піднімання тулуба в 28 28

положення сидячи за

1 хвилину, разів

стрибок у довжину з 130 120

місця, сантиметрів

або стрибок угору, 30 30

сантиметрів

Швидкість біг на 30 метрів, 7,5 8,5

секунд

Спритність човниковий біг 4 х 9 12,3 13

метрів, секунд

Гнучкість нахили тулуба вперед у 7 9

положенні сидячи,

сантиметрів

Плавання метрів 12,5 12,5

4. Освітня галузь «Технології»

Освітня галузь «Технології» забезпечує умови для поєднання
інтелектуального, фізичного і соціального розвитку учнів у трудовій і
конструктивно-технологічній діяльності.

Державний стандарт з цієї освітньої галузі дає можливість учням
отримувати та оцінювати інформацію про природу, техніку,
декоративно-прикладне мистецтво і дизайн, а також обробляти її засобами
словесного, колірно-графічного і предметно вираженого образотворення.

Стандартизовані вимоги освітньої галузі «Технології» конкретизуються у
типових програмах з предметів «Художня праця» і «Трудове навчання». Вони
є невід’ємною складовою частиною особистісно орієнтованої моделі освіти,
сприяють забезпеченню формування активної особистості, здатної до
конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і
доцільності.

У початковій школі доступними для учнів є:

основи художньо-промислового виробництва на рівні ручних, ремісничих
технологій декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну;

пропедевтична орієнтація у різних видах праці (фізичній, розумовій,
художній);

виховання трудових навичок учня на основі доступних видів продуктивної
праці (побутової та господарської).

——————————————————-

Зміст освітньої галузі | Результати навчання

——————————————————-

Основи виробництва

Виробництво і технології. Місце мати уявлення про технологічні

дизайну і декоративно-ужиткового процеси сучасного виробництва,

мистецтва у виробничому процесі, у тому числі і

різні форми сучасного декоративно-ужиткового

господарювання (приватна, мистецтва та дизайну

державна), види праці (фізична,

розумова, художня)

Елементи художнього уміти розробляти дитячі

конструювання; предмети, засоби, художні проекти і

технологічні операції реалізовувати їх у

художньо-трудової діяльності. композиціях, макетах, моделях

Результати праці: використання з різних пластичних матеріалів,

їх для художнього оформлення, володіти елементарними

ігрової діяльності тощо. політехнічними знаннями,

Організація творчої і трудової безпечними прийомами роботи з

діяльності в індивідуальній і інструментами, виявляти

колективній формах емоційно-позитивне ставлення

до праці

Продуктивна праця

Самообслуговування у процесі систематично брати участь у

побутової праці: побутовій праці та

а) санітарно-гігієнічне (догляд господарській діяльності, уміти

за одягом і взуттям; передбачати (прогнозувати)

сервірування столу; прибирання суспільно-корисну

робочого місця; робота з результативність праці,

побутовою технікою); використовувати знання з інших

б) економічне (дрібний ремонт предметів для виготовлення

книг, іграшок, знарядь праці; навчально-дидактичних

використання калькулятора для матеріалів, виявляти бережливе

розрахунків економічної ставлення до предметного

доцільності витрат). довкілля, використання

Самообслуговування у процесі матеріалів, засобів праці

навчання: виготовлення

навчально-дидактичних матеріалів

для занять та

декоративно-художніх виробів для

естетичного оформлення класної

кімнати і побуту. Господарська

діяльність пов’язана з:

а) вирощуванням кімнатних

рослин;

б) вирощуванням садово-городніх,

квітково-декоративних рослин;

в) доглядом тварин, риб, птахів

Професійна орієнтація

Пропедевтична орієнтація у мати уявлення про професії за

різних видах праці (фізичній, сферами: людина і природа,

розумовій, художній). людина і художні образи,

Розроблення і виготовлення людина і знакові системи,

емблем професій (на основі людина і техніка, людина і

кольорів-символів, аналогій форм людина, виявляти інтерес до

рукотворних і природних суспільно корисної трудової

об’єктів); діяльності і художньої

розроблення і демонстрування творчості

костюмів-саморобок, виконання

тематичних інсценізацій.

Виготовлення альбомів-саморобок,

оформлення індивідуальних

папок-конструкторів відповідно до

природних нахилів та здібностей

дітей

Трудове виховання

Виховання емоційно-позитивного мати уявлення про

ставлення до праці, культури кваліфікаційні якості

праці. Планування послідовності працівників, виявляти працелюб-

трудових дій як вияв ність у суспільно-корисних

пізнавальної самостійності. видах трудової діяльності,

Виховання наполегливості у уміти планувати художньо-

процесі освоєння безпечних трудові дії, досягати

прийомів користування очікуваних кінцевих результатів

інструментами. Виховання праці, дотримуватися безпечних

самоповаги, почуття власної прийомів роботи з інструментами

гідності у процесі оцінювання

результатів праці. Праця в

групі, колективі. Формування

конструктивних умінь з художньої

праці

Творча праця

Малювання або креслення мати уявлення про

графічних зображень, елементи архітектонічну творчість

графічного дизайну. (архітектуру,

Втілення творчого задуму в декоративно-ужиткове мистецтво,

пластичних матеріалах (за дизайн), уміти конструювати

вибором учнів: конструювання з технічні моделі, виконувати

паперу і картону, флористика, репродуктивні (за зразком,

ліплення, карбування на малюнком, кресленням, ескізом,

фользі, шиття, вишивання, схемою, словесним описом) і

в’язання, випилювання лобзиком і творчі завдання (за власним

випалювання). Створення образів задумом), виявляти естетичне

на основі різних технік ставлення до предметного

декоративно-ужиткового мистецтва: довкілля

орнамент, витинанка, аплікація

тощо. Моделювання одягу,

макетування поліграфічних видань

(книжечок, листівок,

записників), архітектурних

споруд. Моделювання з деталей

технічних, будівельних і

геометричних конструкторів

5. Освітня галузь «Людина і світ»

Зміст цієї освітньої галузі визначається особливостями соціалізації
особистості молодшого школяра в українському суспільстві.

Основною метою освітньої галузі є:

засвоєння узагальнених та емпіричних уявлень і понять, які відбивають
основні властивості та закономірності реального світу, місце в ньому
людини; розширюють і систематизують соціальний та пізнавальний досвід
молодшого школяра;

забезпечення первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях
життя, культурній спадщині України, регіону, сім’ї;

створення передумов для усвідомленого сприйняття та засвоєння соціальних
норм, традицій українського народу, культурних і статево-рольових
стандартів поведінки.

Освітня галузь грунтується на реалізації таких принципів:

відповідність цінностей українського суспільства особистісній формі їх
існування, тому до галузі включено не лише елементи знань про
навколишній світ і місце в ньому людини, певні способи діяльності, але й
досвід особистісного ставлення до системи цінностей українського
суспільства, зокрема етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських;

взаємодія змістової і процесуальної сторін навчання означає врахування
специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого
сприймання, організацію активного спілкування дітей із соціальним і
природним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до
навколишнього середовища;

наступність і перспективність у межах предмета і його зв’язок з іншими
дисциплінами в системі початкового навчання.

Визначення змістового наповнення освітньої галузі вимагає розв’язання
загальної проблеми конструювання змісту початкової ланки освіти,
взаємозв’язку його елементів, що дасть змогу запобігти дублюванню
матеріалу, орієнтуватися на перспективи навчання, виховання і розвиток
молодших школярів.

Основними структурними компонентами змісту цієї освітньої галузі є:
знання про українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина,
способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті; первинні моральні
та оцінні поняття і уявлення, уміння виконувати пізнавальні дії,
виявляти залежності, робити самостійні висновки, спілкуватися з людьми,
оцінювати вчинки. Значне місце відводиться ознайомленню із сенсорними
еталонами і набуття навичок поведінки в природному та соціальному
оточенні.

До змісту освітньої галузі, крім перелічених традиційних компонентів,
включено емоційно-ціннісні, особистісні, які виражають ставлення до
отримуваних знань, створюють міжсуб’єктність спілкування в процесі
пізнавальної, комунікативної діяльності, проявляються у переживаннях,
смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їх навчання.

Зміст освітньої галузі | Результати навчання галузі |

——————————————————————

Людина як особистість

Людина як усвідомлювати людину як витвір природи, її

складно- відміну від тварин; будову і головні функції

організована, свого організму, знати і виконувати правила

моральна і особистої гігієни і профілактики захворювань,

самоцінна істота. які сприяють поліпшенню здоров’я і нормальному

Неповторність функціонуванню різних органів, усвідомлювати

кожної людини. неповторність і самоцінність кожної людської

Цінність життя істоти, розглядати людське життя як вищу

і здоров’я цінність, вважати неприпустимим для себе та

інших заподіяння будь-якої шкоди собі та

іншим, розуміти цінність таких людських

властивостей як чесність, правдивість,

доброта, милосердя, працьовитість,

наполегливість, відповідальність, прагнути до

вироблення цих властивостей у себе

Людина, природа і суспільство

Поетапне знати свій родовід, шанувати і любити своїх

усвідомлення батьків та інших членів сім’ї, надавати їм

довкілля і себе у посильну допомогу у веденні домашнього

ньому (сім’я, господарства, розуміти і виконувати свої

вулиця, школа, домашні обов’язки, знати історію і традиції

громадянин своєї школи, відомих її випускників,

України) дотримуватися правил поведінки учня, берегти

шкільне майно, з повагою ставитися до вчителів

та інших працівників школи, доброзичливо та

уважно ставитися до своїх однокласників і

шкільних товаришів, відповідально ставитися до

навчання і доручень учителів, мати уявлення про

національно-державну символіку (прапор, герб,

гімн), головні історичні події, територію і

кордони України, її природу та економіку,

етнічний і демографічний склад населення,

культуру, державний устрій, національні риси

українців, брати участь у відзначенні державних

і народних свят, відчувати гордість за свою

Батьківщину, розуміти її рівноправність серед

інших країн і народів світу, висловлювати

патріотичні почуття, розуміти залежність

довкілля від діяльності людини, обережно і

шанобливо ставитися до будь-яких проявів життя,

результатів праці, берегти майно, прилади,

предмети і речі, які є втіленням людської

праці, дотримуватися основних правил

раціональної організації праці учнів

Людина серед людей

Взаємодія людей мати уявлення про правила співжиття й взаємодію

у сім’ї, людей у сім’ї, у колективі, в суспільстві,

колективі, узгодження їх потреб, думок, традицій для

суспільстві. безконфліктного проживання, знати, як

Моральні цінності поводитися в гостях, і бути гостинним, чемно і

українського доброзичливо ставитися до знайомих і сусідів,

народу брати участь у сімейних (родинних) святах і

обрядах, мати уявлення про загальновизнані

права людини та рівноправність, взаємні

обов’язки батьків і дітей, про основні

правопорушення, поширені серед дітей, юридичну

відповідальність за них, уміти відповідати за

свої вчинки, знати і виконувати моральні вимоги

до товаришування і дружби, розуміти цінність

таких рис, як скромність, вірність,

поступливість, обов’язковість, виховувати їх у

себе, прагнути до випробування різних

соціальних ролей, уміти взаємодіяти з іншими

людьми

Культура

Елементи мати уявлення про основні пам’ятки, заклади і

культурно- діячів культури свого регіону, розуміти і

історичного цінувати кращі зразки народної культури

середовища українців, брати посильну участь у

(пам’ятки культуротворчій і культуроохоронній діяльності

писемності, краю

національні

герої, визначні

діячі культури,

пам’ятки архі-

тектури і народ-

ного мистецтва

тощо)

Ця освітня галузь спрямована на формування в молодших школярів уявлень і
понять про цілісність світу, виховання гуманної, творчої, соціально
активної особистості, здатної екологічно мислити, бережливо ставитися до
природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Ця мета реалізується шляхом виконання таких завдань:

формування системи уявлень та елементарних понять про об’єкти неживої та
живої природи, взаємозв’язки і залежності між ними;

поглиблення і розширення уявлень, понять та закономірних зв’язків між
ними на рівні природних угруповань (ліс, лука, водойма, природна зона);

формування наукового світогляду;

формування екологічної культури;

забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприймання
навколишньої природи та практичної природоохоронної діяльності;

засвоєння традицій українського народу у взаємовідносинах людини з
природою.

Наскрізними ідеями освітньої галузі «Людина і світ» є: цілісність і
різноманітність природи; відповідність діяльності людини основним
закономірностям функціонування природи, примноження її багатств,
збереження та охорона.

Структурними компонентами змісту є:

науково-пізнавальний: система знань (емпіричні факти, уявлення,
елементарні поняття), яка опосередковано відображає закони і
закономірності природи та місце в ній людини;

діяльнісний: навчально-пізнавальна діяльність для оволодіння
природознавчим змістом і практична діяльність, пов’язана з охороною
природи та свого здоров’я;

ціннісний: система цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого
себе.

До змісту цієї освітньої галузі включені також компоненти, що сприяють
розвитку емоційності дитини, спостережливості, мислення, творчих
здібностей, самостійності, активності та пізнавального інтересу.

Зміст і його структурування визначається загально-дидактичними і власне
природничими (фенологічним, краєзнавчим, українознавчим, планетарним,
екологічним) принципами, які реалізуються в сукупності.

Після закінчення початкової школи учні повинні володіти такими знаннями
і уміннями:

—————————————————————-

Зміст освітньої галузі | Результати навчання

|

——————————————————————

Нежива природа

Тіла, речовини, мати уявлення про молекулярну будову речовин,

частинки знати про існування твердих, рідких,

газоподібних речовин, знати про необхідність

речовин для життя рослин і тварин; звідки

рослини і тварини отримують необхідні речовини,

вміти спостерігати за змінами, що відбуваються

з речовинами; визначати їх ознаки та

властивості з допомогою дослідів і практичних

робіт, встановлювати причинно-наслідкові

зв’язки

Визначення маси уміти зважувати тіла на терезах

тіл за допомогою

їх зважування

Три агрегатні знати про існування трьох агрегатних станів

стани речовин речовин, уміти наводити приклади різних

агрегатних станів води; відрізняти твердий,

рідкий та газоподібний стан речовини, яка

використовується у повсякденному житті,

базуючись на найпростіших характеристиках

Повітря, вода, мати уявлення про склад і властивості повітря;

гірські породи, властивості води; склад і властивості

грунт грунтів, різноманітність грунтів, утворення

грунтів; склад, утворення гірських порід;

корисні копалини, їх видобування та

використання, значення; охорона повітря,

води, гірських порід, грунту, уміти

досліджувати окремі їх властивості

Сонце — головне мати уявлення про енергоносії (сонячне

джерело енергії випромінювання, вітер, кам’яне вугілля, нафта,

на Землі. Енергія природний газ, рухома вода); теплові процеси

палива, вітру, (нагрівання тіл, випаровування і кипіння

рухомої води. води), уміти спостерігати і порівнювати

Електроенергія теплові, світлові відчуття; вимірювати

температуру повітря і води, знати способи і

вміти зберігати тепло і електроенергію у

побуті

Жива природа

Організм знати зовнішню будову рослин і тварин, мати

уявлення про властивості організмів (живлення,

дихання, виділення, подразливість,

розмноження, ріст, розвиток, рух, старіння),

уміти спостерігати за живими організмами, їх

поведінкою, процесами життєдіяльності;

записувати результати спостережень, планувати

і виконувати найпростіші досліди для виявлення

росту, розвитку і поведінки організмів;

відрізняти живий організм від неживого

Індивідуальний знати, що організм здатний розвиватися, рости,

розвиток рослин, старіти, мати уявлення про особливості

тварин, людини розвитку рослин, тварин, людини, залежність їх

розвитку від дії зовнішнього середовища, уміти

сприймати навколишній світ різними органами

чуттів; використовувати заняття фізкультурою

для вироблення правильної постави, ходи;

дотримуватися режиму дня, харчування;

виконувати правила особистої гігієни та

гігієни оселі

Віруси, знати про різноманітність живих організмів,

дроб’янки, гриби, основні ознаки пристосування рослин, тварин до

рослини, тварини, умов середовища, в якому вони живуть, уміти

людина розрізняти дерева, кущі, трав’янисті рослини,

культурні рослини, уміти розмножувати рослини

відомими учням способами, доглядати за

рослинами й тваринами у куточку живої природи,

на навчально-дослідній ділянці; уміти

розрізняти комах, риб, земноводних, плазунів,

птахів, ссавців (звірів), свійських тварин;

мати уявлення про організм людини як єдине

ціле, основні функції органів та систем

органів, умови, які забезпечують здоров’я та

емоційне благополуччя людини, про шкідливість

алкоголю, нікотину, наркотиків для здоров’я;

знати шкідливі для людини гриби, рослини,

небезпечні тварини, щоб запобігти нещасним

випадкам; уміти надавати долікарську медичну

допомогу при незначних травмах (ударах,

порізах, опіках тощо); розпізнавати свій та

інших людей емоційний стан (радість, страх,

гнів, захоплення), оцінювати свої почуття та

переживання; виконувати правила збереження

здоров’я

Взаємозв’язки у знати про сезонні зміни в природі, про

природі взаємодію людини і природи; цінність природи

для життя людини (матеріальна, моральна,

пізнавальна, гігієнічна, естетична),

залежність життя людей від стану навколишнього

середовища, дотримуватися правил поведінки в

природі, уміти встановлювати найпростіші

зв’язки в природі: неживій, живій, між неживою

і живою природою

Планета Земля

Земля — планета мати уявлення про Сонячну систему, добове

Сонячної системи. обертання і річний рух Землі навколо Сонця,

Природні про земне тяжіння, уміти систематично вести

компоненти, явища, календар спостережень; описувати природні

процеси об’єкти, явища, процеси на основі власних

спостережень

Зображення земної уміти орієнтуватися на місцевості,

поверхні на плані користуватися планом, масштабом, картою,

та карті компасом, читати умовні позначення на плані та

карті

Форма Землі мати уявлення про форму Землі, знати принцип

дії компаса

Різноманітність мати уявлення про форми земної поверхні,

природи на Землі багатства земних надр, розподіл води на

планеті, особливості природи материків та

океанів

Українці серед усвідомлювати себе частиною Українського

народів світу народу, виявляти повагу до нього та до інших

народів світу

Охорона і мати уявлення про екологічні проблеми Землі

збереження Землі — (забруднення морів, океанів, знищення

завдання людства чисельності та різноманітності видів рослин,

тварин, забруднення земної поверхні побутовим

сміттям, промисловими відходами), про

необхідність спільних зусиль різних країн і

народів, спрямованих на збереження природних

багатств планети, про міжнародну Червону книгу

Наша Батьківщина — Україна

Розташування уміти показувати розташування України на

України фізичній карті світу, фізичній карті півкуль,

глобусі; здійснювати уявні подорожі «по карті»

України

Різноманітність мати уявлення про форми земної поверхні,

природи України багатства земних надр, водойми, знати назви

найбільших міст, річок, озер України,

розташування природних зон на території

України, особливості рослинного і тваринного

світу кожної з них; уміти пояснювати причини

різноманітності природних зон, виявляти ознаки

пристосування рослин і тварин кожної природної

зони до умов зовнішнього середовища,

порівнювати погодні умови, рослини, тварини та

працю людей природних зон, розповідати про

кожну природну зону за наданим планом,

користуватися картою природних зон України

Господарська мати уявлення про різні види господарської

діяльність діяльності людей в кожній природній зоні; про

населення України традиційні заняття українців; уміти пояснювати

причини, що впливають на зайнятість населення

кожної природної зони України

Збережемо природу мати уявлення про природоохоронну діяльність

України в Україні, Червону книгу України; знати

місцезнаходження державних заповідників

України

Рідний край

Мій рідний край уміти показувати розташування свого краю на

на карті України фізичній карті України, мати уявлення про

минуле свого краю

Різноманітність уміти розпізнавати форми земної поверхні

природи рідного (рівнина, горб, гора, яр), корисні копалини,

краю водойми, грунти своєї місцевості; знати

природні угруповання живих організмів (ліс,

лука, озеро, болото) і сільськогосподарські

угіддя (сад, город, поле) та елементарні

зв’язки між їх компонентами; уміти

спостерігати за сезонними змінами в житті

рослин, тварин у своїй місцевості; знати, які

заходи вживаються для охорони грунтів,

корисних копалин, водойм у своїй місцевості,

брати в них посильну участь; дотримуватися

народних традицій у взаємовідносинах людини з

природою; уміти передбачати погоду на основі

атмосферних явищ та за народними прикметами

Господарська уміти пояснювати особливості професій своїх

діяльність батьків; спостерігати за господарською

населення свого діяльністю людей у своїй місцевості,

краю здійснювати посильну побутову та господарську

діяльність

Збереження мати уявлення про природоохоронну діяльність у

природи рідного своїй місцевості, знати назви рослин, тварин

краю свого краю, занесених до Червоної книги

України; уміти оцінювати основні зміни форм

земної поверхні в результаті роботи вітру, води

та діяльності людини; використовувати свій

досвід щодо захисту довкілля; оцінювати стан

навколишнього середовища, шанобливо ставитися

до природних багатств, виконувати правила

поведінки в природі; брати посильну участь в

природоохоронній діяльності, володіти

найпростішими методами визначення стану

забруднення довкілля

Методи пізнання природи

Спостереження, уміти вести спостереження за об’єктами природи,

практична робота, виконувати досліди, практичні роботи; знати

дослід призначення деяких приладів (гномон, бінокль,

компас, підзорна труба, термометр, флюгер),

уміти користуватися ними

6. Освітня галузь «Мистецтво»

Освітня галузь «Мистецтво» розкриває розмаїття жанрів і стилів
українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої
культури як складової частини світових культуротворчих процесів,
особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань. Метою
цієї освітньої галузі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до
мистецтва, здатність до сприймання, розуміння і створення художніх
образів, художньо-творча самореалізація і духовне самовдосконалення.

Реалізація цієї мети ставить вимоги до загального змісту освітньої
галузі «Мистецтво», в основу визначення якого покладено такі принципи:

генетичний і функціональний взаємозв’язок художньої культури,
суспільства і внутрішнього художнього світу особистості;

усвідомлення учнями ідеї цілісності естетичної культури,
жанрово-стильової і видової специфіки мистецтв;

осмислення учнями закономірностей історичної еволюції мистецтв і
художньої культури в цілому.

На відміну від традиційного підходу до викладання в школі окремо
предметів «Музика» та «Образотворче мистецтво» в основу змісту цієї
освітньої галузі покладено принцип об’єднання різних видів мистецтв та
визначення художньої культури як системи скоординованих знань,
опанування якими необхідне для формування в свідомості учнів цілісної
художньої картини культурного простору. Впровадження у шкільну практику
комплексу видів мистецтв дасть змогу розширити асоціативні уявлення
учнів, збагатити їх суб’єктивне світосприймання і світовідчуття,
виконати комплектуючу функцію у розвитку сенсорної, емоційної та
інтелектуальної сфер особистості. Засоби такої координації можуть бути
найрізноманітнішими — від міжпредметних зв’язків, об’єднаних уроків до
об’єднаних курсів.

Зміст шкільної освіти через освітню галузь «Мистецтво» розроблений з
метою цілісного сприймання культурного простору та визначення його
оптимального обсягу. Цей зміст реалізується в конкретних навчальних
предметах.

Змістові лінії цієї освітньої галузі включають такі види мистецтва:
музичне, візуальне (образотворче мистецтво), хореографічне, театральне
та екранні види мистецтва. Координація між ними здійснюється шляхом
об’єднання уроків та об’єднання тем у циклі зазначених окремих предметів
з урахуванням специфіки художньо-образної мови кожного з видів
мистецтва, існуючих між ними взаємозв’язків, спільних навчально-виховних
цілей та завдань. Ї

——————————————————————

Зміст освітньої галузі | Результати навчання

——————————————————————

Музичне мистецтво

Художньо-естетичне сприймання уміти уважно вслуховуватися в

музичного фольклору, творів музику, висловлювати

вітчизняних і зарубіжних особистісно-ціннісне ставлення

композиторів, зокрема вокальних до неї, стежити за розвитком

та інструментальних, дитячих музичного образу,

опер. Аналіз-інтерпретація та інтерпретувати його зміст; мати

оцінювання прослуханих творів, уявлення про основні жанри

визначення вираженого в музиці музики, зокрема українського

світовідчуття. Ознайомлення із фольклору, про народні

засобами виконання музики (типи інструменти; знати про

людського голосу, музичні творчість найвідоміших

інструменти різних груп). вітчизняних та зарубіжних

Зв’язок музики з іншими видами композиторів, роль музики в

мистецтва житті людини; знати і

відрізняти на слух тембри

голосів, найпоширеніші музичні

інструменти

Розвиток дитячого голосу, знати правила співу, володіти

виконання народних пісень, вокально-хоровими навичками;

насамперед зразків українського уміти проспівати емоційно

і регіонального фольклору, виразно зразки дитячих і

дитячих пісень народних, зокрема українських

пісень

Гра на музичних інструментах, уміти відтворити на ударних

зокрема українських народних інструментах прості ритмічні

(сопілка, бубон тощо) та звороти, імпровізувати

дитячих (металофон, ксилофон, ритмічний супровід до пісень,

трикутник тощо). елементи мелодій, пластичні

Імпровізація (вокальна, рухи під музику

інструментальна, пластична,

інтонаційно-мелодична та

ритмічна), ігри з музичними та

танцювальними елементами,

фрагменти народних обрядів

Опанування основними елементами мати уявлення про інтонаційно-

музичної мови як специфічного образну специфіку музичного

засобу вираження і осмислення мистецтва, основні елементи

художньо-образної інформації, музичної мови

практичне засвоєння (в процесі

сприймання і виконання)

основних музичних понять:

музичний звук, його

властивості, музична інтонація

і музичний образ, основні

елементи музичної мови, прийоми

музичного розвитку, типи

музичного вираження

Візуальне мистецтво (образотворче)

Сприймання дійсності за виявляти емоційне ставлення до

художньо-естетичними законами. естетичного в оточуючому світі,

Сприймання творів візуального творах мистецтва; мати уявлення

мистецтва (українського та про особливості візуального

світового, народного та мистецтва як творчої форми

професійного) і дитячої діяльності та сприйняття світу,

художньої творчості. роль та місце мистецтва у житті

Особливості візуального людей, значення роботи

мистецтва у порівнянні з іншими художника; знати найвидатніших

видами мистецтва та формами митців образотворчого мистецтва

людської діяльності. та деякі їх твори

Значення візуального мистецтва

в житті людей

Аналіз, інтерпретація та уміти на елементарному рівні

оцінювання творів аналізувати твори мистецтва,

образотворчого мистецтва з визначати емоційний настрій,

точки зору художньо-естетичного духовний зміст, аргументовано

значення, духовного смислу, висловлювати своє емоційно-

емоційного настрою ціннісне ставлення до них

Практична робота з пам’яті, за уміти самостійно виконувати

уявою, за зразком, робота на навчально-репродуктивні та

площині, творчі роботи в об’ємі, на

в об’ємі, декоративно-прикладна площині; знати основні засоби

діяльність виразності в образотворчому

мистецтві

Основні навчальні елементи уміти застосовувати засоби

(лінія, форма, об’єм, простір, виразності у творчій роботі,

композиція, колір), основні використовувати у практичній

техніки образотворчого діяльності основні техніки

мистецтва образотворчого мистецтва

Художній образ як основа уміти самостійно створювати

образотворчого мистецтва. художній образ у різних видах

Художній образ та дійсність та жанрах образотворчого

мистецтва

Основні види візуального знати основні жанри

мистецтва: візуального мистецтва, вміти

живопис, графіка, скульптура, розрізняти їх за характерними

архітектура, декоративно- ознаками; виявляти здатність до

прикладне мистецтво. Основні самостійного творчого

жанри образотворчого мистецтва. самовираження

Художня творчість

Твір мистецтва як засіб уміти виражати свої почуття,

комунікації, творчого емоції, естетичні переживання

самовираження, осмислення та думки мовою візуального

інформації. Основні елементи мистецтва

мови образотворчого мистецтва

Хореографічне мистецтво

Роль та місце хореографічного мати уявлення про хореографічне

мистецтва у житті людей мистецтво як можливість

вираження емоційного стану

людини та про пізнавальну і

виховну роль хореографії у

житті людей

Художньо-образна мова знати основні види танцю

хореографії: основні види танцю (класичний, народний, бальний,

сценічний, побутовий,

спортивний, естрадний,

модерний)

Види танцювальної культури в знати складові художньої

системі хореографічного системи танцю; вміти володіти

мистецтва та форми його елементами класичної школи

втілення. Танець як основа танцю, народно-сценічних та

хореографічної діяльності бальних танців

Хореографічне мистецтво в мати уявлення про основні етапи

Україні, фольклорні джерела розвитку хореографічного

мистецтва;

знати про внесок української

спадщини у світову

хореографічну культуру,

український народний танець,

його розвиток та становлення,

регіональні особливості танцю

Хореографія як синтетичний вид мати уявлення про особливості

мистецтва хореографії та її зв’язок з

музикою, сценографією (костюм,

декорації, світло); розвиток

артистичності, фантазії,

творчої уяви

Театральне мистецтво

Основні особливості знати елементи образної мови

театрального мистецтва та їх театру (жест, міміка, рухи,

взаємодія з іншими видами мовлення), виражальних

мистецтв. Сприймання засобів у створенні художнього

театральної вистави образу; мати уявлення про різні

види театрального спектаклю

(ляльковий театр, вертеп, театр

казок, фольклорно-

етнографічний, театр опери та

балету, театр драми і комедії)

Засвоєння основної мати поняття про єдність

термінології, знайомство із драматичної дії, художнього

специфікою образної мови слова, пантоміми, хореографії,

театрального мистецтва живопису, музики

Формування елементарних навичок відтворювати образ театрального

акторської майстерності у персонажу елементами пантоміми

практичній творчій діяльності та міміки, жестами; художньо

оформлювати спектакль (добирати

костюми, декорації, музичний

супровід); брати участь у

колективній творчій діяльності

Висловлювання оцінних суджень уміти емоційно сприймати

щодо театрального спектаклю. образний зміст спектаклю,

Формування і розвиток цілісного висловлювати свої враження в

театрального мислення процесі сприймання театрального

мистецтва

Екранні види мистецтва

Особливості та специфічні риси знати кращі дитячі кінофільми,

кіномистецтва і мистецтва вміти розказати їх зміст і

телебачення дати характеристику героям;

висловлювати своє ставлення до

переглянутого фільму,

усвідомити роль і місце різних

видів мистецтв у створенні

художнього образу

Основні види та жанри екранного мати уявлення про різні види та

мистецтва жанри екранного мистецтва

Похожие записи