День весняного і літнього іменинника

 

Мета. Пробуджувати в дітей почуття дружби, доброти, намагання робити
приємне один одному; сприяти встановленню дружніх стосунків між учнями;
розвивати у дітей естетичний смак і уважність до навколишніх.

Обладнання. Скринька, квіти, малюнок сонечка, сувеніри, торбинка,
червона шапочка, черевичок, горошина, яйце, ключ, баночка з написом
«Мед», бинт.

 

Вчитель. Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Ведуча 1. Добрий день, люди добрі,

Ті, хто прийшов до нас,

Наші діти і дорослі

Раді бачити всіх вас.

Ведуча 2. Ой, а це що? (Показує на скриньку.)

А скринька, мабуть, не проста,

Напевно, скринька чарівна!

– Давайте поглянемо, що в ній? (Заглядає і дістає листок із
загадкою.)

А в ній захована загадка. Відгадайте її.

Прийшла до нас вона – прекрасна,

Багатоцвітна, тепла, ясна,

Ніби дівчина в вінку.

Ожили луки і діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику. (Весна.)

Ведуча 1. Як ви відразу здогадалися із загадки, що то весна? (Тому, що
весна дійсно прекрасна, тепла, ясна пора року. З приходом весни оживають
луки, діброви, ліси. Скрізь чутно пташині голоси, їхні дзвінкі пісні.)

– З ким порівнюється весна? (З молодою, вродливою дівчиною, на голові
якої чарівний вінок.)

Ведуча 2. Рано-вранці заспівали півні сміло,

Про весну-красну сповістили.

Ведуча 1. Прийди, весно, щоб знову

Озвалися струмки,

Щоб гай наш і діброву

Прикрасили квітки!

Щоб нас разом із сонцем

Будив пташиний гам.

Як хочеться з піснями

Лужком побігти нам.

Нехай в гаю, на луках

Росте нова трава,

Нехай зозуля кука

І соловей співа.

Разом. Прийди, весно, прийди,

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам квітів,

Радість, сонце ясне!

( Заходить дівчина-Весна з квітами і роздає їх глядачам.)

Весна.

Я –Весна. Життя дарую

Квітам, травам, деревам…

Тільки сонечку звелю я –

І воно засяє вам!

Стане весело навколо,

Зникнуть холоду сліди.

Гляньте: золотисте коло

Наближається сюди. ( Показує на малюнок сонечка.)

Я всміхаюсь сонечку:

Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці –

Хай вона цвіте.

Я всміхаюсь дощику:

Лийся, мов з відра!

Я всміхаюсь весело,

Зичу всім добра!

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в’ється,

В’ється, радісно співає, –

Він весну нам сповіщає!

Я – весна, я – чарівниця.

Щиро вам несу гостинці.

Ведуча. Давайте подаруємо нашій чарівній гості пісню

Діти співають пісню «Ой, єсть в лісі калина».

 

Ой, єсть в лісі калина.

1. Ой, єсть в лісі калина,

Ой, єсть в лісі калина,

Калина, калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

2. Там стояла дівчина,

Там стояла дівчина,

Дівчина, дівчина,

Комарики-дзюбрики, дівчина.

3. Цвіт-калину ламала,

Цвіт-калину ламала,

Ламала, ламала,

Комарики-дзюбрики, ламала.

4. Та в пучечки в’язала,

Та в пучечки в’язала,

В’язала, в’язала,

Комарики-дзюбрики, в’язала.

5. Ой, єсть в лісі калина,

Ой, єсть в лісі калина,

Калина, калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

 

Весна. Діти, я чула, що серед вас є весняні іменинники. Чи це справді
так?

Діти. (Так.)

Весна. А ну, діточки, ходіть,

Та про себе розкажіть.

Чи чемні, чи правдиві?

Чи бешкетники, чи пустотливі?

(Діти виходять і розповідають про себе, а Весна їм вручає сувеніри.)

Весна.

Трьох синів я у світоньку маю:

Старший – дитина лукава,

Менший – на диво вродливий,

А середній – ласкава дитина.

Відгадайте, як їх звуть? (Весна читає загадки).

Загадки про весняні місяці

• Ще вітер зимовий із дощем загуде,

Ще сніг острівками блищить де-не-де,

Берізка сережки свої розпускає…

Чи всі здогадались, коли це буває. (Березень)

 

• Вже птахи вернулись в наш край,

Про весну співає поле й гай.

Ніжаться на сонці трава й квіти.

Вже настав ласкавий місяць… (квітень).

 

• А в цім місяці підряд

Маємо багато свят.

Зеленіють буйно трави,

То іде веселий… (травень).

Ведуча 1.

Березень – ранок року

Це перший місяць весни. Наші пращури величали його «соковик» або
«березозол», тобто злим для беріз. Раніше у цей час спалювали березу на
вугілля, брали в неї сік. Відомі й такі назви, як «капіжник»,
«різнопогодник», «протальник», «весновій». У березні день з ніччю
рівняються.

Березень місяць мости поломить,

Весняну пісню річка задзвонить.

Ведуча 2.

Квітень — місяць гомінкої води

Довшають дні, яскравіше світить сонце, все навкруги зеленіє, квітує.
Мабуть, за цей карнавал квітів, розмаїття барв наші предки прозвали
місяць «квітень». Помітно теплішає, кажуть, що о цій порі уже земля
гріє. Проте квітневе тепло ненадійне. Може й морозець ударити, й сніжком
притрусити. За те квітень називають у народі «вередник», «крутій»,
«пустун». Правильно підмічено, що він не буває ні холоднішим від
березня, ні теплішим від травня. А ще називали квітень місяцем гомінкої
води, бо одна з найяскравіших його ознак — повінь.

Квітами квітень усіх привітає,

Усі садочки порозквітає.

Ведуча 1.

Травень – розмай весни

У народі кажуть, що травень ліси в свіжу зелень одягає, красне літо і
гості чекає. Це дзвінкоголосий фінал весни, пора кохання. У давнину
місяць називали «пролітень», тобто проміжок часу між весною і літом.
Відомі й такі його найменування, як «мур», «листорук», «росяник». Вони
пов’язані з травою, листям, чудодійними травневими росами. Недарма ж
говорять, що травнева роса для коня краща од вівса.

Гей, травень прийде у дні чудові,

Простелить всюди трави шовкові.

Ведуча 2. А чи знаєте ви про цю пору року вірші? (Так.)

Діти.

Прийшла довгождана весна

і дуже вона ясна.

Діти на неї чекали

і дружно її виглядали.

 

Діти весну розбудили від сну.

І заглянуло сонечко

у моє віконечко.

&

T

V

¤

¦

ue

th

X Z p c ¤ u ue N

P

¦

?

?

Oe

V

¦

th

Z ¤ ue P

?

— 

Весняне сонце яскраво світить.

Раді цьому усі діти.

Цвітуть підсніжники біленькі.

Дерева стали зелененькі.

Прийшла весна,

прийшла красна.

Радіють дуже діти.

А як їм не радіти?

 

Прийшла весна,

багато зелені принесла.

Веселі потічки в річку впадають,

квіти чудові кругом розцвітають!

Весна. Дякую! А зараз ми з вами пограємо в гру «Подоляночка».

Давайте оберемо Подоляночку лічилкою:

Котилася торба

З високого горба,

А в тій торбі

Хліб-паляниця,

З ким хочеш,

З тим поділися.

Ось так, обрали ми Подоляночку. Вона стає в коло, а ми усі беремось за
руки.

Весна і діти беруться за руки і співають, ходячи по колу.

 

Пісня-гра «Подоляночка»

1.Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала, до землі припала,

Личка не вмивала, бо води не мала.

 

2. Ой, устань, устань, Подоляночко,

Ой, устань, устань, молодесенька.

Вмий своє личко, личко біленьке.

Біжи до Дунаю, бери молоденьку,

Бери ту, що скраю.

 

(Подоляночка вибирає іншу дівчинку, яка стає на її місце, і гра
продовжується.)

(Стукають в двері. Виходить ведуча за двері і повертається з пакунком.)

Ведуча 1. Дорогі гості! Нам тільки що принесли листівку, послухайте:

«Я за весною до вас в гості поспішаю.

В цю пору достигає жито.

І кожен день я діток звеселяю

Я найтепліша пора року – … (разом) літо.

Зустрічайте.»

Заходить Літо.

Літо. Добрий день, діти! Добрий день, гості! Ось ми з вами і
зустрілись! Як ви подорослішали! Напевно, і порозумнішали? Здогадайтеся,
які подарунки несу я вам у своїй корзинці? (Відповіді дітей.)

Літо. Принесло я вам цілу корзинку загадок.

Загадки.

На деревах пожовтіли

Солоденькі кульки спілі.

Діти люблять їх, ще й оси,

Ці смачненькі …(абрикоси).

 

Головата, дженджуриста,

Сорочок наділа триста,

А нога одна.

Капуста.

На городі він росте,

Має листячко густе.

Хвостик схожий на шнурок,

Це зелений … огірок.

 

З води ростуть,

На воді живуть,

У воду дивляться.

Лілеї.

Що то за гість?

Ніжок має шість.

І чотири крильця має,

По квітках літає.

Ні бджола, ні джмелик,

Зветься він … метелик.

 

Жовтобокий карапуз

Йшов городом та й загруз,

Бо насіння стільки має,

Що аж боки розпирає.

Гарбуз.

Літо. Є у мене чарівна торбинка, де знаходяться загублені речі
казкових героїв. Ваше завдання – назвати володарів цих речей. (Літо
дістає з торбинки речі, а діти називають їх володарів.)

1. Горошина – Котигорошко.

2. Яйце – Курочка ряба.

3. Ключ – Буратіно.

4. Бинт – Лікар Айболить.

5. Черевичок – Попелюшка.

6. Банка з медом – Вінні Пух.

7. Червона шапочка – Червона Шапочка.

Літо. Молодці! Діти, чи є серед вас такі, що народилися влітку? (Є!)

Літо. Я принесло подарунки літнім іменинникам. Але, щоб їх отримати,
потрібно розповісти про себе і назвати день свого народження.(Діти
розповідають і отримують сувеніри.)

Ведуча 2. Що таке літо?

Це багато світла,

Це ліс, це поле!

Це чудес доволі!

Ведуча 1. Відкриває двері в літо червень. Ця назва, напевно, походить
від назви барвників з черв’яків кошенілі, яких наші далекі предки
збирали у цей час для виготовлення темно-червоної фарби. За соковиту
зелень, яскраві фарби, за ясно-червоні зорі прозвали червень «рум’янець
року».

Ведуча 2. Липень – пора сінокосу, стиглого хліба, початку жнив, пора
ягід, овочів, молодої картоплі. То місяць – ласун, місяць-трудівник.
Липень влучно прозвали «маківка літа». А ще він «грозівник», бо часто
гримлять грози, січуть землю зливи, налітають шквалисті вітри.

Народна мудрість свідчить, що «хоч у липні жарко, але розлучатися з
ним жалко» , він окраса року.

Ведуча 1. Серпень вінчає літечко красне. Найголовніша його турбота –
без втрат завершити жнива, дати лад врожаю. У серпні справжньому
господареві дихнути ніколи: треба косити, возити, орати і сіяти, бо на
порі жнива, збирання інших культур, оранка на зяб, сівба озимини. На
пасіках качають мед. Тому й іменують його вінцем року.

Це найщедріший місяць року, котрий у народі називають «густоїд»,
«прибериха-припасиха», «серпень-медовик».

Ведуча 2. Діти, назвіть синів Літа. (Червень, Липень, Серпень.)

Ведуча 1. Шановні іменинники, порадуйте Літо гарними віршами.

Іменинники.

Світить сонце променисте,

І яскраве, і палке.

Пишне літечко барвисте,

Щедре, буйне, гомінке!

Доспіли вже черешні і суниці,

Цвітуть у лісі й на узліссі квіти,

Вже завітав на землю червень-красень,

Зраділи йому діти.

Із червнем-красенем в серцях,

Немов на небі хмарка,

Зросте на луках і полях

Для кожної душі ромашка.

Яна Новицька

Літо з дощиком ходило,

Свою сукню намочило.

Вийшло сонечко до них –

Дощик знітивсь і затих.

Де ж ти, дощику, подівся?

Червень всюди обдивився.

Липень його теж шукає.

Каже Серпень: «Втік, немає».

Мовлять дружно тут три брати:

— Треба дощик наздогнати,

Бо без дощику біда:

В річці висохла вода.

В’януть всюди трави, квіти,

Просять: пити, пити, пити.

Доки сонце не сховалось,

Сини Літа в путь зібрались.

Ведуча 2. Ну, а сонечко і Літо,

Доки діти в путь збирались,

В нас на хвильку затримались.

Щоб іменинників привітати,

Здоров’я і успіхів їм побажати.

Ведуча 1. Чому ж люблять дітки

Це чудове літо,

Це чарівне літо,

Це найкраще літо?

Діти (разом). Бо воно веселе, бо воно завзяте,

Учить діток бігати і пісні співати.

Літо. Дякую! Зростайте мужніми, сміливими, завзятими і не забувайте
запросити мене в гості в наступному році.

Ведуча 1. Подивіться, будь ласка, на іменинників. Які вони красиві,
веселі, урочисті…

Ведуча 2. Що ж ми побажаємо винуватцям свята?

Діти. Щастя! Здоров’я! Доброго навчання!

Всі разом. Вітаємо! Вітаємо! Вітаємо!

Похожие записи