День Матері
1. Як добре нам жити і знати,
Вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мама,
Немає у світі для нас.
Воно, мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.
Із ним веселіше нам жити,
Бо матір’ю в ріднім краю
Назвали дорослі і діти
Вітчизну любиму свою.
Вокально-хореографічна композиція «Квітка-душа»
2. Ведуча. Мама, мамочка, матуся… Скільки ніжності, тепла і любові у
цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча,
найрідніша.
У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті
пташиний спів, теплий весняний вітер приносить свято Матері.
3. Ведучий. У кожній країні свято Матері відзначають давно. Щасливі ми,
що воно прийшло, нарешті, і на нашу землю. Хай вічно живуть наші мами, а
ми, діти, завжди залишатимемося перед ними в боргу.
Мама – основа всіх основ. Вона народжує і виховує дитину, плекає,
оберігає від біди і горя. Мама турбується увесь вік за дитину,
проймається її болем на відстані.
Звучить пісня “Ніби вчора, рідна мамо”.
4. Ведуча. Слово “мама” росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева,
сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по
голівці рідна рука. Зі звуку-сльозинки народжується на світ святе слово
“мама”, яке вимовляє дитина. Але цю мить не вловити, як і не вловити
того дня, коли вперше над колискою нахилилась мати. Це мить і це
вічність, бо мама живе з нами вічно.
5.Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла,
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.
6. Я часто ночами згадую знов
Дитинства сполохану казку.
Спасибі вам, мамо.
Спасибі вам, мамо, за вічну любов
І щедру незміряну ласку.
7. Схилялось над ліжком привітне чоло,
Дрімали натомлені очі…
Спасибі вам, мамо, спасибі вам, мамо,
за ваше тепло
І довгі недоспані ночі.
8. Нагороджений я любов’ю –
Хай святиться повік ім’я!
Зичу доброго вам здоров’я,
Берегине, нене моя!
Танець «Подільська кадриль»
9. Ведучий. “Мама” – це перше слово немовляти.
“Мама” – це останнє слово вмираючого на полі бою солдата.
“Мама” – це горнятко теплого молока, це запашний шматок пшеничного
хліба, це і розповідь про предків, це і мамина наука: “Будь добрим до
людей, і люди будуть добрі до тебе”…
10. Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша,
Хто така? Скажу вам я – .
Рідна матінка моя.
11. Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
12. Можна пройти крізь пустелі і хащі…
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
13. І коли згрубіла ваша мова,
їй здобудьте ласку із грудей,
Бережіть її від злого слова,
Бо найглибші рани від дітей.
14. Мати піде, в серці лишить рану
– Всохне корінь твій і верховіть.
– Заклинаю: бережіте маму!
Діти світу, матір бережіть!
15. Учениця читає вірш “Ех, талант”.
Ех, талант – гіркий полин,
Туга удовина.
Був у мами один син,
Золота дитина.
Доглядала, як могла,
Рук не покладала.
А подався із села –
В гості виглядала.
Але син – не поспішав
Їхати додому.
Жив собі й не сумував –
Добре молодому.
Ні кола, ні двора,
Ні дітей, ні жінки,
Від Амуру до Дніпра
Воленька та й тільки.
Та сумна балада ця:
Не дождалась мама,
Наздогнала молодця
Вістка-телеграма.
Він зібрав її в кулак,
Ледве стримав сльози,
І поніс його літак
Крізь сніги й морози.
Увійшов у рідний дім:
Люди. Плач. Родина.
І постала перед ним
Чорна домовина.
Він незграбно шапку зняв,
Він схилив коліна,
Він невтішно заридав,
Як мала дитина.
Але що тепер плачі,
Совісті докори.
Син посивів уночі ,
У думках і горі.
І померла тільки з ним
Та його провина.
Був у мами один син,
Золота дитина.
Пісня “Сину, ангел мій”.
16. Ведуча. Мама – всьому початок. Мама – берегиня роду людського.
Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям,
оберігаючи їх і дім. її святою завжди називали. Мама народжувала дитину,
співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності,
працьовитості.
Недаремно в народі кажуть: “Яка мама, така й доня”.
17. Ведучий. Мама наказувала доні: “Тримай хаточку, як у віночку, і
рушнички вишиті на кілочку. Тримай відерця чистенькі і водиці
повненькі”. Споконвіку славились українські дівчата і жінки – чепурні,
роботящі, добрі й привітні.
Танець «Кумоньки»
18. Ведуча. Все прекрасне в людині – від променів сонця і від молока
матері.
У всіх піснях і заклинаннях бачимо матір – на зорях. І сама вона давно
стала зорею незгасною, що світить звідусіль. Адже тільки мама залишиться
символом рідного дому.
Недаремно найсвятіші на землі слова жіночого роду: земля, Україна,
Вітчизна.
19. Пісня лунає по всій Україні –
Матусине свято прийшло до нас нині.
Щиру подяку ми неньці складаєм,
Здоров’я і щастя рідненькій бажаєм.
20. Рідна мати, Матір Божа, Мати Батьківщина –
Три цілющих вічних слова – Вся моя родина.
21. Перша мати – то рідненька,
Що на світ зродила,
Що пестила, доглядала,
Добра-правди вчила.
22. Друга мати – Україна,
Рідная землиця!
Третя мати – це Марія,
Небесна цариця.
23. Моя люба мати,
Калиновий цвіт.
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.
24. В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль.
Моїм є твоє горе,
Моїм є твій біль.
25. Твоя світла радість
Радує й мене,
А твій жаль проймає
Й серденько моє.
26. Бо ж я, моя мамо,
Твоя кість і кров,
Ти мене родила,
Ти є мій покров!
27. Ти мене борониш
Від усіх тривог,
Най благословить тебе
З неба Господь, Бог!
Пісня «Мамина сорочка»
28.Ведуча. Велика любов до мами знайшла відображення у великій кількості
звертань до неї: “мама”, “матінка”, “неня”, “ненька”, “матуся”,
“мамуся”, “мамочка” – часто зі словами “рідна”, “рідненька”.
29. Ведучий. А ось як у прислів’я увійшов образ мами:
Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Нема того краму, щоб купити маму.
Матері ні купити, ні заслужити.
Добре й неньці, як дитина в славі.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,
нема в світі ріднішого, як мати дитині.
30. Ведуча. Без мами немає життя на землі. Саму землю ласкаво називають
“земля-мати”.
Маму мають не тільки діти, звірята, але навіть і рослини. Поширеним був
в Україні переказ про квітку сон.
31. Ведучий. У всіх квіток є своя мати. Тільки в сон-трави не рідна
мама, а зла мачуха От ще тільки сніги почали танути, а вона вже прийшла,
розбудила його: “Вставай, сонливий та дрімливий, уже всі квітки цвітуть,
один ти спиш!” От він схопився і відцвів раніш за всіх, ніхто його краси
й не побачив.
Багато народних назв рослин пов’язано зі словом “мама”: материнка,
мати-й-мачуха, материні сльози. Вам, матері, музичне вітання.
Музичний калейдоскоп (акордеон)
32. Ведуча. Материнство – це нескінченність людського роду. Кожна мати,
народжуючи дитину, сподівається, що вона буде кращою за неї, тому
намагається передати їй свої знання і вміння.
33. Мама!
Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти,
Що б ти не робив,
Та вона твій шлях завжди освітить
Ніжним серцем,
Відданим тобі.
34. В дні сумні
Та в дні на щастя щедрі
Мама буде у житті твоїм,
Тож живи, як мама,
Щиро й чесно,
І, як мама, лиш добро твори.
35. Ведучий. Це один із тисячі віршів, присвячених поетами матерям.
Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми бережемо в своїй душі для
мами.
Танець малят
Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від
ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних
ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що
існує материнська любов.
Немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері. Та чи
завжди цю любов цінують діти? Послухаймо легенду про матір-зозулю.
Легенда про матір-зозулю
Пісня «Посіяла людству»
36. Привіт тобі, кохана нене,
У цей великий день!
Прийми вінок бажань від мене
І китичку пісень.
37.Дарунків жодних я не маю,
Ні золотих оков,
Тому до ніг твоїх складаю
Свою ніжну любов.
38. Ти ангел мій, що життя плаєм
Веде мене у даль,
З тобою світ для мене – раєм,
Без тебе – сум і жаль.
39. Ти вчиш мене, кохана мати,
Любити працю, труд,
Нечесним, підлим гордувати,
Кохати рідний люд.
40. Ведуча. Мама! Чи є в світі слово більш прекрасне й ніжне? У мами
добрі й ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце – в ньому ніколи
не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі
не було років – п’ять чи п’ятдесят, – ти відчуватимеш себе дитиною, тобі
завжди потрібна мама, її ласка, її погляд.
41. Ведучий. Шанування матері – один з найсвятіших обов’язків людини і
неоплатних боргів дітей.
Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не
відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою. А, власне, тільки
цього на старості літ і хочуть від нас наші мами.
Чим більша наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.
Вірш «Сповідь сина»
42. Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденьком,
До Тебе, небесна Ісусова ненько.
43. Благаю у Тебе щирими словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
44. Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб нами раділа, пишалась усюди:
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.
Пісня “У стіп Марія»”.
45. Ведуча. Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого
маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят,
матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня
у наших серцях.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
