День Матері

1. Як добре нам жити і знати,

Вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, як мама,

Немає у світі для нас.

Воно, мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова твоя колискова,

Як доля і правда свята.

Із ним веселіше нам жити,

Бо матір’ю в ріднім краю

Назвали дорослі і діти

Вітчизну любиму свою.

Вокально-хореографічна композиція «Квітка-душа»

2. Ведуча. Мама, мамочка, матуся… Скільки ніжності, тепла і любові у
цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча,
найрідніша.

У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті
пташиний спів, теплий весняний вітер приносить свято Матері.

3. Ведучий. У кожній країні свято Матері відзначають давно. Щасливі ми,
що воно прийшло, нарешті, і на нашу землю. Хай вічно живуть наші мами, а
ми, діти, завжди залишатимемося перед ними в боргу.

Мама — основа всіх основ. Вона народжує і виховує дитину, плекає,
оберігає від біди і горя. Мама турбується увесь вік за дитину,
проймається її болем на відстані.

Звучить пісня «Ніби вчора, рідна мамо”.

4. Ведуча. Слово «мама” росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева,
сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по
голівці рідна рука. Зі звуку-сльозинки народжується на світ святе слово
«мама”, яке вимовляє дитина. Але цю мить не вловити, як і не вловити
того дня, коли вперше над колискою нахилилась мати. Це мить і це
вічність, бо мама живе з нами вічно.

5.Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.

Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла,

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі була.

6. Я часто ночами згадую знов

Дитинства сполохану казку.

Спасибі вам, мамо.

Спасибі вам, мамо, за вічну любов

І щедру незміряну ласку.

7. Схилялось над ліжком привітне чоло,

Дрімали натомлені очі…

Спасибі вам, мамо, спасибі вам, мамо,

за ваше тепло

І довгі недоспані ночі.

8. Нагороджений я любов’ю —

Хай святиться повік ім’я!

Зичу доброго вам здоров’я,

Берегине, нене моя!

Танець «Подільська кадриль»

9. Ведучий. «Мама” — це перше слово немовляти.

«Мама” — це останнє слово вмираючого на полі бою солдата.

«Мама” — це горнятко теплого молока, це запашний шматок пшеничного
хліба, це і розповідь про предків, це і мамина наука: «Будь добрим до
людей, і люди будуть добрі до тебе”…

10. Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша,

Хто така? Скажу вам я — .

Рідна матінка моя.

11. Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

12. Можна пройти крізь пустелі і хащі…

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!

13. І коли згрубіла ваша мова,

їй здобудьте ласку із грудей,

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

14. Мати піде, в серці лишить рану

— Всохне корінь твій і верховіть.

— Заклинаю: бережіте маму!

Діти світу, матір бережіть!

15. Учениця читає вірш «Ех, талант”.

Ех, талант — гіркий полин,

Туга удовина.

Був у мами один син,

Золота дитина.

Доглядала, як могла,

Рук не покладала.

А подався із села —

В гості виглядала.

Але син — не поспішав

Їхати додому.

Жив собі й не сумував —

Добре молодому.

Ні кола, ні двора,

Ні дітей, ні жінки,

Від Амуру до Дніпра

Воленька та й тільки.

Та сумна балада ця:

Не дождалась мама,

Наздогнала молодця

Вістка-телеграма.

Він зібрав її в кулак,

Ледве стримав сльози,

І поніс його літак

Крізь сніги й морози.

Увійшов у рідний дім:

Люди. Плач. Родина.

І постала перед ним

Чорна домовина.

Він незграбно шапку зняв,

Він схилив коліна,

Він невтішно заридав,

Як мала дитина.

Але що тепер плачі,

Совісті докори.

Син посивів уночі ,

У думках і горі.

І померла тільки з ним

Та його провина.

Був у мами один син,

Золота дитина.

Пісня «Сину, ангел мій”.

16. Ведуча. Мама — всьому початок. Мама — берегиня роду людського.
Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям,
оберігаючи їх і дім. її святою завжди називали. Мама народжувала дитину,
співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності,
працьовитості.

Недаремно в народі кажуть: «Яка мама, така й доня”.

17. Ведучий. Мама наказувала доні: «Тримай хаточку, як у віночку, і
рушнички вишиті на кілочку. Тримай відерця чистенькі і водиці
повненькі”. Споконвіку славились українські дівчата і жінки — чепурні,
роботящі, добрі й привітні.

Танець «Кумоньки»

18. Ведуча. Все прекрасне в людині — від променів сонця і від молока
матері.

У всіх піснях і заклинаннях бачимо матір — на зорях. І сама вона давно
стала зорею незгасною, що світить звідусіль. Адже тільки мама залишиться
символом рідного дому.

Недаремно найсвятіші на землі слова жіночого роду: земля, Україна,
Вітчизна.

19. Пісня лунає по всій Україні —

Матусине свято прийшло до нас нині.

Щиру подяку ми неньці складаєм,

Здоров’я і щастя рідненькій бажаєм.

20. Рідна мати, Матір Божа, Мати Батьківщина —

Три цілющих вічних слова — Вся моя родина.

21. Перша мати — то рідненька,

Що на світ зродила,

Що пестила, доглядала,

Добра-правди вчила.

22. Друга мати — Україна,

Рідная землиця!

Третя мати — це Марія,

Небесна цариця.

23. Моя люба мати,

Калиновий цвіт.

В тобі, рідна мати,

Весь мій любий світ.

24. В тобі моє щастя,

В тобі моя ціль.

Моїм є твоє горе,

Моїм є твій біль.

25. Твоя світла радість

Радує й мене,

А твій жаль проймає

Й серденько моє.

26. Бо ж я, моя мамо,

Твоя кість і кров,

Ти мене родила,

Ти є мій покров!

27. Ти мене борониш

Від усіх тривог,

Най благословить тебе

З неба Господь, Бог!

Пісня «Мамина сорочка»

28.Ведуча. Велика любов до мами знайшла відображення у великій кількості
звертань до неї: «мама”, «матінка”, «неня”, «ненька”, «матуся”,
«мамуся”, «мамочка” — часто зі словами «рідна”, «рідненька”.

29. Ведучий. А ось як у прислів’я увійшов образ мами:

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Нема того краму, щоб купити маму.

Матері ні купити, ні заслужити.

Добре й неньці, як дитина в славі.

Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,

нема в світі ріднішого, як мати дитині.

30. Ведуча. Без мами немає життя на землі. Саму землю ласкаво називають
«земля-мати”.

Маму мають не тільки діти, звірята, але навіть і рослини. Поширеним був
в Україні переказ про квітку сон.

31. Ведучий. У всіх квіток є своя мати. Тільки в сон-трави не рідна
мама, а зла мачуха От ще тільки сніги почали танути, а вона вже прийшла,
розбудила його: «Вставай, сонливий та дрімливий, уже всі квітки цвітуть,
один ти спиш!” От він схопився і відцвів раніш за всіх, ніхто його краси
й не побачив.

Багато народних назв рослин пов’язано зі словом «мама”: материнка,
мати-й-мачуха, материні сльози. Вам, матері, музичне вітання.

Музичний калейдоскоп (акордеон)

32. Ведуча. Материнство — це нескінченність людського роду. Кожна мати,
народжуючи дитину, сподівається, що вона буде кращою за неї, тому
намагається передати їй свої знання і вміння.

33. Мама!

Найдорожче слово в світі!

Де б не був ти,

Що б ти не робив,

Та вона твій шлях завжди освітить

Ніжним серцем,

Відданим тобі.

34. В дні сумні

Та в дні на щастя щедрі

Мама буде у житті твоїм,

Тож живи, як мама,

Щиро й чесно,

І, як мама, лиш добро твори.

35. Ведучий. Це один із тисячі віршів, присвячених поетами матерям.
Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми бережемо в своїй душі для
мами.

Танець малят

Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від
ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних
ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що
існує материнська любов.

Немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері. Та чи
завжди цю любов цінують діти? Послухаймо легенду про матір-зозулю.

Легенда про матір-зозулю

Пісня «Посіяла людству»

36. Привіт тобі, кохана нене,

У цей великий день!

Прийми вінок бажань від мене

І китичку пісень.

37.Дарунків жодних я не маю,

Ні золотих оков,

Тому до ніг твоїх складаю

Свою ніжну любов.

38. Ти ангел мій, що життя плаєм

Веде мене у даль,

З тобою світ для мене — раєм,

Без тебе — сум і жаль.

39. Ти вчиш мене, кохана мати,

Любити працю, труд,

Нечесним, підлим гордувати,

Кохати рідний люд.

40. Ведуча. Мама! Чи є в світі слово більш прекрасне й ніжне? У мами
добрі й ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце — в ньому ніколи
не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі
не було років — п’ять чи п’ятдесят, — ти відчуватимеш себе дитиною, тобі
завжди потрібна мама, її ласка, її погляд.

41. Ведучий. Шанування матері — один з найсвятіших обов’язків людини і
неоплатних боргів дітей.

Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не
відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою. А, власне, тільки
цього на старості літ і хочуть від нас наші мами.

Чим більша наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.

Вірш «Сповідь сина»

42. Є в мене найкраща на світі матуся,

За неї до Тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком,

До Тебе, небесна Ісусова ненько.

43. Благаю у Тебе щирими словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

44. Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб нами раділа, пишалась усюди:

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Пісня «У стіп Марія»”.

45. Ведуча. Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого
маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят,
матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня
у наших серцях.

Похожие записи