Cвято Букваря

 

Мета. Виховувати у дітей любов до книги, як джерела знань, формувати
інтерес до читання. Переконувати, що добросовісне навчання в школі –
святий обов’язок кожного школяра нашої держави.

 

Зал святково прибраний повітряними кульками, малюнками казкових героїв,
квітами. На стіні плакат «Прощавай, Букварику».

 

1 учень. Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято –

Вшанування Букваря.

 

2 учень. День вітання і прощання –

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

 

3 учень. В путь щасливу і широку

Всіх виводить в перший клас.

До уроку, до уроку –

Чуєш, дзвоник кличе нас!

 

4 учень. Любі гості, мами й тата,

В нас – букварикові свято.

Спасибі, що прийшли до нас

У гості в перший клас.

 

5 учень. Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Бо ми всі букви знаємо,

Бо ми читати вміємо.

 

Пісня. «Пісенька про букви».

 

Діти сідають навпроти дорослих. На імпровізованій в центрі залу сцені
відбувається дія.

 

Дівчинка. (Сидить за партою, з-за куліс чути нявкання.)

Мурчику, годі нявчати!

Я літери буду вивчати!

 

(Чути кукурікання.)

 

Не клич мене, Петьку! Облиш!

Я вчитися буду! А киш!

Я кинула ляльку,

Сиджу і мовчу.

Ой, ніколи гратись,

Бо літери вчу.

 

Вчитель. Діанко, а скільки літер ти вже вивчила?

 

Дівчинка. О, багато! Аж 33!

 

Вчитель. То ж на свято їх проси!

 

Дівчинка. Шановні літери, ласкаво просимо до нас на свято!

(Під музичний супровід входять діти в костюмах літер.)

 

1 літера. На 33! Нас 33!

У нас міцна сім’я.

Складаємо слова нові

Від А до Я!

 

2 літера. Ми мрію любимо й книжки,

Життя у нас буя.

Вчимось у школі залюбки

Від А до Я.

 

3 літера. Знай рідну мову і вивчай:

Вона твоя й моя.

Та перш за все абетку знай

Від А до Я.

 

Вчитель. Де ви, друзі, всі живете?

Звідкіля так дружно йдете?

 

Букви. (Усі хором.)

І великі, і малі

Ми живемо в букварі.

 

Вчитель. Скажіть, будь ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до
нас на свято?

 

Букви. (Хором)

Завітає! Тільки треба його гарно попросити.

 

Діти. Любий Букварику! Ласкаво просимо до нас на свято!

(З’являється хлопчик в костюмі Букваря і виконує пісню О. Яковчука
«Веселий Букварик».)

 

 

Букварик. Я – веселий Букварик,

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Так, так, так, так, так –

Весело співаю.

Я – розумний Букварик!

Все про себе знаю,

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю.

Так, так, так, так, так –

Вже в слова єднаю.

Я – щасливий Букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Так, так, так, так, так –

Вже читати вміють.

 

(Діти в костюмах літер підхоплюють пісню Букварика.)

 

Діти. Ми літери відомі,

Ми всякому знайомі,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні,

Бо кожна жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

А – А маленька наша Алла

Рушничок на річці прала.

Мама Аллі говорила:

— Ти б його уже сушила!

Але Алла тільки прала.

Як сушить – вона не знала.

 

Б – Біг бичечок білий, біг,

А в бичечка збитий ріг.

З ким ти буцався, бичок,

Що зламав собі ріжок?

— З хижим вовком я змагався,

У бою ріжок зламався.

Боронив же я телятко,

Бо телятко – це малятко.

 

В – Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках,

Ягідками ясно вишита.

Вся в мережках вишиваночка –

Подарунок для Іваночка.

 

Г – Гриб у лісі заблудився,

Бо гіллячкою накрився.

 

Ґ – Голубок на ґанок сів,

Ґулю гусачок набив.

 

Д – Джерело дзюрчить-іскриться,

Дай водичці нам напиться.

 

Е – «Е! – сказала буква Е, —

Звір мене – не здожене!»

І, махнувши нам рукою,

Е — зробилася луною.

 

Є – Єноти вийшли погуляти,

Єхидна їх не хоче знати.

 

Ж – Жаба спала в жабуринні,

Жук – під кущиком ожини.

Пролітали журавлі

З ясним сонцем на крила

І журливої співали.

Жук – не чув,

А жаба – спала.

 

З – Зіна в зарості пішла,

Зіна зайчика знайшла.

 

И – И великої немає,

И слова не починає.

 

І – Іваночку Іванку,

Іди посидь на ґанку.

 

Ї – Їхав кіт на коні,

Їв перепічки смачні.

 

Й – Йод в аптеці ми купили,

Його пляшечку відкрили,

«Ой! – Івасик наш ридає –

Йод кусається, щипає!»

 

К – Куй, ковалику, підкову,

Коник мій поскаче знову.

 

Л – Літом ластівка літає,

Ластів’ят малих навчає:

«Не лінуйтесь, ластів’ята,

Вчіться літечком літати,

Бо як літо відлітує,

Ми за море помандруєм».

 

М – Мишко клишоногий – в барлозі,

Мале мишеня – у барлозі.

Н – Ніна, Нонна і Наталка

Не сварилися із малку.

 

О – Осел по вулиці гаса.

Осла ужалила оса.

 

П – Перепілка – гарна птиця,

Та вона хлоп’ят боїться.

А хлоп’ята візьмуть гілку

І лякають перепілку.

Не потрібно так лякать:

В неї п’ять перепелят.

Р – Рік у рік біля воріт

Риє нірку чорний кріт.

 

С – Спить старий сердитий сом.

Сому сниться сьомий сон.

Т – Тигреня ричати вчиться,

Тигра всякий звір боїться.

 

У – Уродила груша рясно.

Урожай зібрали вчасно.

 

Ф – Фізкульт-ура! Фізкульт-ура!

Футбол для нас – найкраща гра.

 

Х – Ховрашки хотіли хліба.

Ховрашкам давали рибу.

 

Ц – Цап до цапа в гості йшов.

Цап дороги не знайшов.

 

Ч – Через річку, через брід

Ходить чапля на обід.

Для маленьких чапленят

Носить чапля жабенят.

 

Ш – Шишка впала – не розбилась.

Шишка в трави закотилась.

Наша Шура в ліс пішла,

Але шишки не знайшла.

 

Щ – Щиглик, щиглик,

Що з тобою?

Що не чуть пісень весною.

 

Ь – Я – не шість,

Я – я м’який знак,

Це повинен знати всяк.

Я не літера проста,

Я пом’якшую слова.

 

Ю – Юля юшку вранці їла.

Юля юшки не хотіла.

Мама просить:

Ще наллю.»

Юля каже:

«Не люблю!»

 

Я – Яструб ящірку несе,

Я – остання буква. Все!

 

Група дітей виконує «Пісню про букви» (слова М. Підгірки, музика

А. Басової)

А-а-а-а яблучка два.

Два яблучка червоненькі

Несе донечка для неньки.

А-а-а-а яблучка два.

І-і-і лошачки малі,

Є у них чотири ніжки

Коло воза біжать пішки.

І-і-і лошачки малі.

Е-е-е де то мама йде? О-о-о яєчко одно

Мама квіти поливає Знесла курочка чорненька,

Та й до діток поглядає. Знайшла дівчинка маленька.

Е-е-е – ось вже мама йде. О-о-о яєчко одно.

 

И-и-и – а хлопчики три.

.

0

V

X

Z

\

l

c

¤

O

Oe

> @ B D T „ † A Ae o o (

*

,

.

@

p

r

¦

?

Ue

TH

0

X

\

¤

Oe

@ D † Ae o *

.

r

?

??aeaeaeaeaeOOOOaeIIIIaeIIIIaeO

gd¤WM

gd¤WM

?

TH

ooocoooocccccccccccccccccc

gd¤WM

oooooooooooooooooooooooooooo

oooooooooooooooccUUUUccUU

gd¤WM

gd¤WM

L„A H ~ ? o (!h!¤!e!i!$»V»oocoUUUUUUUUUUUUUUUUUUUI

gd¤WM

gd¤WM

gd¤WM

PV»?»?»oe»$#R#†#?#?#i# $N$?$3/4$A$ue$,%0%d%?%?%Ue%
&$&`&®&ooooooocoooooocoocccccccU

`„gd¤WM

gd¤WM

*H*~*oooccccUUUUUUUccccccccccc

gd¤WM

gd¤WM

-L-?-A-ue-.2.d.h.c.ooocccooooccccccooooooooo

gd¤WM

2D2?2„2A2ue2oooooccccccccccccccccccccc

gd¤WM

7oooooooooooooooooccccooccc

gd¤WM

І голосно закричали.

И-и-и плакали всі три.

 

Звучить грамзапис пісні А. Мигай «Дощик».

 

Дощик ллється цілий ранок.

Кап, кап, кап.

Ми виходимо на ґанок.

Кап, кап, кап.

От там бачим під кущем.

Кап, кап, кап.

Мокне зайчик під кушем.

Кап, кап, кап.

Приспів: Ой ти, зайчику, сіренький,

Ой ти, зайчику, маленький,

Годі мерзнути, дрижати,

Ти ходи мерщій до хати,

Ми дамо тобі морквинку,

Ще й велику капустинку.

Понесеш їх у лісок,

Годувати діточок,

Бо маленькі зайченята

Вже давно чекають тата.

Дощик Капа цілий ранок.

Кап, кап, кап.

Мокра стежка, мокрий ґанок.

Кап, кап, кап.

Але зайчик поспішає.

Кап, кап, кап.

Для зайчат гостинці має.

Кап, кап, кап.

 

(До залу вбігає учень в костюмі Зайчика. Зайчик-Побігайчик стрибає,
зупиняється посеред залу. Оглядається навкруги.)

 

Зайчик (розчаровано). Нема вже літер, вже всі прочитані. Що робити? Я не
хочу щоб це свято закінчувалося. Я так поспішав, але дощик мене не
пускав. (Плаче.)

Учитель. Не плач Зайчику-Побігайчику. Сідай ось тут і відпочинь. Наше
свято ще триває, тож залишайся з нами і побачиш багато цікавого. Його
першокласники підготували, щоб потішити всіх присутніх. Продовжуйте,
дітки.

 

(Діти читають вірші, співають пісні, танцюють, розповідають смішинки.
Зайчик Побігайчик встає, соромливо поправляє одяг, пригладжує вуха
хвостик.)

Зайчик. Мені дуже сподобався ваш концерт. Дозвольте і мені виступити.

 

Діти (хором). Просимо!

 

Зайчик. Звусь я Зайчик-Побігайчик.

Хочу зватися Зайчик-Знайчик.

Я вам віршик прочитаю

Про своє життя під гаєм.

Діти. Прочитай, прочитай!

 

Зайчик. Там живеться мені добре.

Там характер мій – хоробрий.

Там я голосно сміюся

І нікого не боюся!

Я оббігав сто доріг

І на свято я прибіг,

Бо мої малі зайчата

Хочуть літери вивчати

І просили дуже вас

Записать їх в перший клас.

Кожен Зайчик-Побігайчик

Хоче звати Зайчик-Знайчик.

Кожен має добрі вуха,

Кожен вміє добре слухать.

 

(Зайчик низько вклоняється всім.)

Учитель. То як, діти, запишемо зайчика в перший клас?

 

Діти. Запишемо, запишемо!

 

Зайчик. Дякую, дуже дякую! побіжу, порадую своїх зайченят!

 

Учитель. Шановні гості! Чи сподобався вам наш зайчик? А якщо сподобався,
то … виконайте його завдання.

 

(Під музику вчитель роздає учасникам свята аркуші паперу й олівці і
пропонує намалювати зайчика. Перемагає той, хто намалює швидше і краще.
До залу вбігає лисичка, оглядається.)

 

Лисичка (радісно). Ой, куди я потрапила?

 

Учитель. На свято до першокласників. Але мені здається, що тебе не
запрошували.

  

Лисичка. Я – лисичка, я – сестричка,

Хитрувати маю звичку.

Але тут, на цьому святі,

Я не буду хитрувати.

Можу вам допомагати!

Я – лисичка, я – сестричка,

Маю дуже гарну звичку:

Лінуватись не люблю

І за це себе хвалю.

 

Учитель. Лисичко, а хіба гарно себе вихваляти?

 

Лисичка. Лінуватись не люблю.

 

Учитель. То ти роботу любиш?

 

Лисичка. І працювати люблю, і співати.

 

Учитель. То, може, й нам заспіваєш?

 

Лисичка. Заспіваю, якщо попросите.

 

Діти. Просимо, просимо!

 

(Лисичка виконує пісню лисички з дитячої опери М, Лисенка
«Коза-дереза.»)

 

Я лисичка, я сестричка, не сиджу без діла,

Я гусяток пасла, полювать ходила. (Двічі)

А тепер мені в неділю треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько треба прикрасити. (Двічі)

А щоб краща, а щоб краща була моя хатка,

Піти треба у гайочок, квіточок нарвати. (Двічі)

 

Лисичка. Ой, а квіточок зараз у гайочку багато, піду нарву!

 

Учень. Є у нас і ще дарунок –

Український наш танок.

Отже, друзі, ширше коло,

Не жалійте чобіток!

(Танець)

 

Буквар. Діти, як хороше у вас на святі! Я радий, що це свято на мою
честь. Я полюбив всіх вас і пишаюся, що ви уже стали справжніми
школярами. Я вчив вас читати і писати, любити рідну мову, бути добрими і
вміти товаришувати, бути чесними, допомагати меншим, поважати старших. А
тепер уже час прощатися з вами.

 

1 Учень. Добрий Букварику! Перша книжко,

Навіть поплакати хочеться трішки.

 

2 учень. Жалю розлучатись, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе.

 

3 учень. Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першую букву.

 

4 учень. За перше слово, за першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

 

5 учень. Ми пам’ятатимемо довгі роки

Мудрі і повчальні твої уроки.

 

Буквар. Всі літери прочитані.

Усіх їх – 33.

Тепер вас всіх учитимуть

Підручники нові.

 

(Буквар, махаючи руками, виходить)

 

Учитель. Діти, давайте оплесками запросимо підручники.

 

(Входять учні 5-го класу в костюмах Читанки, Математики, Рідної мови,
Віконечка)

 

Читанка. Я – читанка не читана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

Про наш прекрасний час.

 

Рідна мова. Я не з лісу, я не з поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

 

Математика. 1, 2, 3, 4, 5.

Вміють діти рахувать,

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гуляти,

Всі уроки треба знати.

Дуже точна я наука,

Вчіть мене лише на «12».

 

Віконечко. А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки – тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук –

Про все, малята, розкажу.

 

Рідна мова. Йдучи до вас на свято ми підготували цікаві загадки.
Спробуйте їх відгадати.

1.    Ходить пані по майдані,

Куди гляне – трава в’яне. (Коса)

2.    Ой, на горі гай, під гаєм моргай,

Під моргаєм сапай, під сапаєм хапай. (Людська голова)

3.    Що то за голова, що лиш зуби та борода? (Часник)

4.    Що над нами догори ногами? (Муха)

5.    Не говорить, не співає,

А коли хто йде,

Господаря сповіщає. (Собака)

 

Учитель. Діти, я знаю, що у всіх вас вдома є багато дитячих книжок. Ви
їх любите читати, а ще більше любите, коли їх читають вам тато або мама,
дідусь або бабуся. Ви часто берете в руки книжки, перегортаєте сторінки,
милуєтесь малюнками. З книжок ви уже довідались, чому падає дощ, як
зимують птахи і тварини, де ховається спати сонечко. А щоб ще більше
знати, ви повинні охоче читати книжки. Наші друзі – Читанка, Математика
і Рідна мова приготували для вас подарунки, які вручать вам на добру
згадку про наше свято.

 

Діти (хором)

Дуже весело сьогодні

Нам на святі Букваря,

Та прощальну заспівати

Нам пора уже, пора!

(Виконують пісню «Чого вчать у школі» — укр.. текст А Гуски, музика О.
Шаїнського).

Похожие записи