педагогіка

Cистема педагогічної допомоги і підтримки в зарубіжних школах

У світовій системі освіти широю відомий термін «school-counselling and
guidance»—шкільне консультування й керівництво. Служба «guidance»
з’явилася в Америці на початку XX століття. З самого початку система
зачіпала головним чином учнів старших класів і була пов’язана з
професійною орієнтацією. Приблизно в 60 — 70-ті роки XX століття
«гайденс» як система педагогічної підтримки почала бурхливо розвиватися
в багатьох країнах і набувати нормативного регульованого характеру.

В Америці в зміст поняття «guidance» входить і «classroom environment»,
що означає створення атмосфери класу, середовища, або екології класу.

В Англії суть педагогічної допомоги і підтримки найточніше виражено в
поняттях «pastoral care» — пасторське піклування; «tutoring» —
опікунство.

У Голландії зміст обговорюваного поняття передано через англійське
«school counseling and guidance and career counseling», що перекладають
як система психолого-педагогічної допомоги і підтримки дитини в
освітньому процесі та у виборі професійного шляху (іноді перекладають як
педагогічна допомога і підтримка в освіті та виборі кар’єри). Інший
варіант — «pedagogical support» (педагогічна підтримка).

Різниця у вживанні термінів пов’язана передусім з культурними традиціями
кожної країни. Наприклад, «guidance» — керівництво і «support» —
підтримка в Голландії можуть бути сприйняті рівнозначно. Тоді як у Росії
слово «керівництво» не сприймають як допомогу, підтримку, а як
домінування дорослого над дитиною, ведення останньої, підштовхування
вперед. Цікаво, що «counseling» і «guidance» за кордоном вживають
традиційно разом, в одному словосполученні, що можна трактувати як
«керівництво через консультування», тобто м’яке керівництво, що йде від
запиту дитини, а не нав’язане їй.

У зарубіжній школі трапляються різні моделі діяльності дорослих у
системі підтримки: «tutor» — тьютор, куратор (індивідуальний, груповий,
класний), класний вихователь, класний керівник, психолог, координатор,
«adviser»—радник, «counsellor» — радник, консультант,
«career-counsellor» — консультант за вибором професійного шляху,
«remedial teacher» —учитель компенсаційного навчання (іноді перекладають
як «лікувальний» педагог)… В американській системі освіти існують
поряд із згаданими формами підтримки такі як: шкільний радник — —
«school-counsellor», шкільний психолог — «school-psychologist», шкільний
соціальний працівник — «school social worker» тощо.

Приблизно на початку 70-х років систему педагогічної підтримки почали
усвідомлювати як важливу для Голландії. Динаміку можна означити так.
Якщо раніше можна було спостерігати лише випадкові, разові дії окремих
педагогів на добровільних засадах і поза класом, то на теперішній момент
діяльність з педагогічної підтримки почала набувати нормативного
регульованого характеру.

Структуру допомоги і підтримки введено до загальношкільної. Залучено
велику кількість фахівців як всередині школи, так і поза нею для роботи
з дітьми. Дії фахівців координуються. Педагогічну підтримку інтегровано
в повсякденний освітній процес. Стосовно шкільного клімату, атмосфери,
то, якщо б у присутніх була можливість відвідати 50 різних шкіл у
Голландії, ви б побачили 50 різних картинок.

Звичайно, картина не така вже райдужна, насправді, в деталях, усе не
настільки благополучно.

Це пов’язано зі складністю змін у поглядах на освіту загалом. Новий
підхід, власне, полягає в тому, що освіта—не просто передача певного
багажу знань, а діяльність, яка тримає в центрі своєї уваги особистість
дитини, її розвиток.

У системі «school counseling and guidance» існують три основні поля
діяльності:

• особистісний, соціальний та емоційний розвиток учнів;

• навчальні вміння та навички;

• керівництво у виборі кар’єри — і як професії, і взагалі подальшого
життєвого шляху. Це особливо характерно в ситуації Голландії, коли
існують школи-комплекси, де в рамках одного навчального закладу
співіснують різноорієнтовані структури.

У голландських школах можна виокремити отри основні моделі системи
педагогічної допомоги й підтримки: експертна модель; модель класного
керівника (тьютора); командно-секційна модель.

Усі моделі в основі своїй приблизно однакові. Центром усієї структури є
вчитель-предметник та його учні. У найближчому колі перебувають ті, кого
ми називаємо тьюторами, класними керівниками. Це вчитель, закріплений за
одним класом. Він веде спеціально передбачені розкладом курси, години
особистісного та соціального розвитку, професійного консультування. Крім
того, до тьютора можуть звертатися вчителі-предметники, батьки, щоб
обговорити як проблеми учнів, так і свої особисті, безпосередньо
пов’язані з дітьми.

Іще тьютори зазвичай займаються позаурочною дозвіллєвою діяльністю. В
деяких школах до їхніх обов’язків належить здійснення моніторингу. Крім
навантаження в рамках системи педагогічної підтримки такий класний
керівник викладає навчальний предмет.

У наступному колі — фахівці, що працюють всередині школи. Вони входять у
шкільний колектив. Здебільшого це теж учителі-предметники, але ті, що
отримали спеціальну підготовку. Це може бути спеціалізація в
компенсаційному навчанні, в соціалізації учнів, у статевому вихованні
тощо.

У деяких випадках бувають потрібні зовнішні консультанти. Вони можуть
бути з нашого педагогічного інституту або фахівцями з поведінкових та
інших проблем учнів. Ці консультанти складають зовнішнє коло фахівців.
Важливо сприймати ці кола як взаємопов’язані компоненти, що забезпечують
роботу всього механізму. І знову повторю, що центром усього є
вчитель-предметник.

Для експертної моделі характерна діяльність з розв’язання проблем дитини
з допомогою експертів-фахівців, організована поза класом з директором,
психологом чи іншим фахівцем. Модель класного керівника (тьютора)
передбачає відповідальність за благополуччя та розвиток усіх дітей у
класі. Для секційно-групової моделі характерний розподіл учителів школи
на підгрупи, коли кожна відповідає за благополуччя обмеженого числа
учнів, закріплених за нею.

Якщо розглядати розвиток системи педагогічної допомоги і підтримки, то
можна побачити, що він ішов від першої моделі до двох інших.

Міністерство освіти Нідерландів виділяє спеціальні кошти та оргструктури
на підвищення якості педагогічної підтримки і допомоги дітям, особливо
на обов’язкових загальноосвітніх ступенях навчання.

США, МІННЕСОТА

Якщо почати з передісторії, то коріння «school counseling and guidance»
сягає початку двадцятого століття. Розвиток «гайденс» відбувався в
умовах великих потрясінь і різних подій. Серед них можна назвати
експлуатацію дитячої праці, негативний моральний розвиток учнів,
підробітки, якими змушені були займатися учні, тощо. Люди, котрі
займалися процесом соціальних реформ, були переконані, що система
«гайденс» допоможе дітям знайти своє місце в житті.

На початковому етапі свого розвитку система торкалася в основному учнів
старших класів і пов’язана була з професійною орієнтацією.

У подальшому, протягом XX століття, стався ряд подій, що значно вплинули
на розвиток системи «гайденс», наприклад, запуск Росією космічного
супутника. Росіяни дуже вплинули на американців. 1958 року уряд видав
закон, за яким серед інших заходів заохочував розвиток системи
педагогічної допомоги і підтримки, тобто діяльності, яка була додатковою
і спеціально організованою. І від початку 60-х ця система почала
розвиватися високими темпами.

Майже в кожній вищій школі, в багатьох середніх, та й у початкових,
почали на повний робочий день з повним навантаженням запрошувати
фахівців з системи педагогічної підтримки.

Нині педагоги, що консультують у системі «гайденс», як правило, не
ведуть уроків. В основному, вони займаються консультуванням у чистому
вигляді. Кожен має справу з кількома сотнями учнів (від 70 до 300).

Ключова постать служби — каунселер (фахівець-консультант). Професійна
підготовка цих фахівців здійснюється у ВНЗ 1 — 2 роки на базі вищої
педагогічної освіти.

Каунселер поєднує в собі: координатора виховної роботи школи, що бере
участь у плануванні та вдосконаленні навчально-виховного процесу;
консультанта учнів, батьків, педагогів (першим він допомагає виявляти
здібності й можливості, другим — розуміти дітей); дослідника, що вивчає
особистість дитини; методиста, що допомагає працівникам школи оволодіти
принципами і методикою «гайденс».

У змісті діяльності служби «гайденс» визначають три напрями: економічний
(профорієнтації), навчальний (добір навчальних програм), соціальний
(вивчення особистості учня та керівництво її розвитком).

Наведемо приклад. Ось із чого складається діяльність Бонні Далхаусер,
каунсеяера школи в Ігені, штат Міннесота (учасниця проекту «ТРІО». Як
«school guidance counselor» вона щотижня викладає тридцятихви-линний
урок з життєвої орієнтації, охоплюючи учнів усіх 26 класів. Так само
працює з групами учнів (кожна група складається з 6 — 8 дітей), з
котрими зустрічається раз на тиждень упродовж двох місяців. У цих групах
розглядають такі питання: як справлятися з розлученням батьків, зі
смертю близьких людей, як розв’язувати конфлікти, як дружити з
однокласниками і взагалі—бути в добрих стосунках з іншими.

Крім того, каунселер радиться з батьками і вчителями, якщо необхідно
надати допомогу якійсь дитині, що має проблему. Іноді шкільний радник
розмовляє на перервах і після уроків з окремими учнями. Він надає
батькам інформацію про агентства та бюро обслуговування, що готові
допомагати сім’ям у розв’язанні проблем. Каунселер керує програмою
«Гарантія успіху», яка допомагає дітям, котрі потребують додаткової
допомоги, освоювати навички читання й математики.

Каунселер и часто вдаються до допомоги самих учнів для надання підтримки
одноліткам. Це зазвичай учні, в яких за плечима подолані труднощі й
проблеми. Вони збираються, щоб поділитися своїми думками й почуттями з
приводу подій, які їм довелося переживати. Часто ці діти надають
серйозну підтримку одноліткам у повсякденному шкільному житті.

Отже, комплексна модель системи педагогічної допомоги і підтримки
передбачає звернення до трьох сфер діяльності.

До особистісної (соціальної) сфери належить самооцінка, взаємини з
батьками, однолітками, вчителями.

До академічної (навчальної) сфери — оволодіння навчальними навичками та
академічні досягнення учнів.

До сфери кар’єри (економічної) — вибір подальшого життєвого шляху,
подальша освіта.

Увесь шкільний колектив працює як команда. В центрі перебувають
каунселер та учень. Каунселер взаємодіє з учителями-предметниками,
батьками, шкільними фахівцями (психолог, шкільний медпрацівник, фахівці,
котрі займаються окремо взятими сферами). До позашкільних фахівців можна
віднести тих, хто займається психічним здоров’ям учнів, питаннями
соціалізації і працівників місцевого поліційного відділку. Інформаційне
поле відкрите для обміну інформацією в будь-якому напрямі.

Під керівництвом каунселерів увесь шкільний колектив працює як
злагоджена команда: йдеться про зловживання дитиною наркотиками
(алкоголем), чи про неуспішність, чи про погані взаємини з однолітками.

Похожие записи