Чорна Л.А.,

керівник методичного об’єднання вихователів ГПД м.Умані,

вихователь ГПД Уманської ЗОШ І – ІІІ ст.№11 ім. М.П.Бажана

Уманської міської ради Черкаської області

Використання ТРВЗ в умовах групи продовженого дня

В роботі висвітлені деякі засоби розвитку нестандартного мислення
молодших школярів відповідно до теорії розв’язання винахідницьких
завдань (ТРВЗ). Подані розробки прогулянки та виховної бесіди з
елементами ТРВЗ.

На початку ХХІ століття в теорії і практиці навчання та виховання
особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей школярів
та здатності їх до діалектичного мислення. Показником творчості у дітей
є широко розвинена фантазія. Саме фантазія прискорює творчий процес. А
пік здатності фантазувати припадає на молодший шкільний вік.

Основоположником ТРВЗ був письменник-фантаст, інженер за професією,
Генріх Саулович Альтшуллер. Основні завдання своєї методики він визначив
так: «…технічні системи постають і розвиваються не будь-як, а за певними
законами, ці закони можна пізнавати і використовувати для свідомого –
без багатьох «порожніх» спроб – розв’язання винахідницьких завдань. ТРВЗ
перетворює продукування нових технологічних ідей в точну науку,
розв’язання винахідницьких задач – замість пошуків всліпу – будується на
системі логічних операцій». Дана методика використовується не тільки
інженерами, а й лікарями, соціологами, біологами, журналістами,
підприємцями.

Послідовником Альтшуллера став Михайло Шустерман. Він і запровадив
цю методику у школах, а згодом і в дошкільних закладах. Завдяки даній
методиці педагог разом з учнями може знаходити логічний вихід з
будь-якої ситуації, а учень грамотно вирішувати свої проблеми.

Концептуальні положення ТРВЗ:

теорія – каталізатор творчого розв’язання проблеми;

знання – інструмент, основа творчої інтуіції;

творчими здібностями наділена кожна дитина (винаходити можуть всі);

творчості, як і будь-якій діяльності, можна навчатись; навчати треба
всіх.

Головні принципи ТРВЗ:

розв’язання суперечностей;

системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх
його елементів);

Реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні різних методів
творчого мислення. Це:

метод спроб і помилок;

прийом фантазування;

метод асоціацій чи каталогу;

мозковий штурм;

метод фокальних об’єктів;

метод фантограм (морфологічний аналіз);

моделювання маленькими чоловічками;

метод фантастичної проблеми;

біном фантазії;

оксюморон;

символічна синектика;

«Добре-погано»;

метод емпатії;

метод-оператор РЧВ (розмір, час, вартість).

Розглянемо детальніше декілька з них.

І. Метод спроб і помилок.

Це найдавніший і найпростіший метод пошуку нових рішень. До нього
вдаються при розв’язанні завдань нижчого рівня, де можна перебрати
близько двох десятків варіантів. Даний метод полягає в тому, що можна
пропонувати будь-які рішення, якими б безглуздими вони не здавалися на
перший погляд. Для молодшого школяра цей метод є першою посвятою у
самостійну розумову діяльність, першим кроком у творчість. Н-д:

Як зняти з дерева кішку?

Як відучити цуценя гризти взуття?

Як позбутися поганої звички (н-д, гризти нігті)?

Як зробити приміщення групи більш зручним? та ін.

ІІ. Мозковий штурм.

Це колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми. Його
використовують при вирішенні більш складних творчих завдань. Наприклад:
як написати записку мамі, якщо немає олівця? Пошуковий процес за цим
методом має два етапи.

І етап. Група учнів (не більше 10) в бесіді висуває різні
пропозиції. На цьому етапі дотримуються таких правил:

1. Висунуті думки і пропозиції не критикуються.

2. Заохочуються вільні асоціації: чим несподіваніші, тим краще.

3. Кількість запропонованих ідей має бути якомога більшою.

4. Висловлювані пропозиції можна комбінувати як завгодно.

ІІ етап. Критики оцінюють результати штурму і вибирають кращі
пропозиції.

ІІІ. Прийоми фантазування:

— інверсія або зроби навпаки – зміни властивість, дію, принцип
(н-д, як зміниться казка, якщо Попелюшка стане злою, а її сестри
добрими?);

збільшення або зменшення об’єкту (н-д, що буде, якщо колобка збільшити у
декілька разів?);

прискорення чи затримка (н-д, що буде, якщо на Землі перестануть рости
рослини?);

об’єднання чи роз’єднання (н-д, слон + качка = качон, слокачка тощо);

безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки (Як
зміниться середовище, якщо сонце світитиме постійно, а повітря
подаватиметься частинами?);

знищення чи відродження властивостей об’єкта (Кощій Безсмертний став
смертний);

зміна середовища, в якому перебуває об’єкт (н-д, колобок живе на 9
поверсі, як йому втекти?);

живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки (книга
заговорила).

ІV. Метод фантастичної проблеми.

Н-д: у дитини з’явилося багато мам, зникли всі ліси тощо.

V. Метод – оператор РЧВ.

Н-д, ТРОЯНДА – дуже маленька (де можна побачити?);

— взимку (як доглядати?);

— безцінна (як це?).

VI. Біном фантазії.

Слово, пов’язане з темою + стороннє слово = об’єднати за допомогою
різних граматичних зв’язків.

Н-д, слон + парасолька = парасолька над слоном, слон перед
парасолькою, слон під парасолькою тощо. Коли так буває?

VII. Оксюморон.

Визначається слово-тема. До неї добираються прикметники з
антонімами. Складаються різні словосполучення та пояснюються. Н-д:

ТРОЯНДА

Червона – чорна.

Свіжа – зів’яла.

Колюча – гладенька.

З найбільш цікавими словосполученнями складається творча розповідь.

VIII. Метод фокальних об’єктів.

Суть цього методу – в перенесенні ознак кількох, випадково вибраних
об’єктів на розглядуваний. Внаслідок одержуємо незвичайні сполучення. А
велика кількість варіантів дає можливість вибору.

Слово з теми: ДЕРЕВО

2 сторонніх слова: СУКНЯ ВАЗА

Ознаки: нарядна висока

гарна скляна

кольорова струнка

На основі поданих слів скласти розповідь про ДЕРЕВО. Н-д: Дерево нарядне
– новорічна ялинка. Вона висока і струнка. На ній світяться гірлянди і
кольорові іграшки. Ялинка на святі дуже гарна.

Мета методу:

— навчити дітей наділяти предмети нетиповими ознаками;

— пропонувати й пояснювати практичне застосування предмета з нетиповими
ознаками.

ІХ. Морфологічний аналіз.

Це цікавий засіб активізації творчого підходу до вирішення різних
проблем.

Для визначення можливих варіантів виділяються головні характеристики
об’єкта чи проблеми і добираються всі можливі варіанти дій, ознак тощо.
Н-д: поєднати між собою знаки «Стоп», «Залізничний
шлагбаум» і «Пункт харчування». Це дорожній знак, що означає: біля
залізничної дороги є чудове кафе; водій не має права їхати далі, поки не
поїсть.

Мета методу:

— формування в дітей уміння давати велику кількість різних категорій
відповідей у рамках заданої теми;

— створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

— учити деталізувати найбільш продуктивні.

Х. Добре – погано.

Даний метод допомагає в будь-якому явищі, об’єкті, якості бачити
обидві сторони: позитивну і негативну.

Технологія проведення тренінгу:

— називається об’єкт або явище;

— потрібно знайти в ньому якнайбільше позитивних сторін;

— до виявлених ознак знайти протилежні, негативні ознаки. Н-д:

ПТАХ

Добре
Погано

Знищує шкідливих комах. Знищує врожай.

Радує співом. Заважає
спати.

Можна тримати вдома і дружити з ним. Дорого коштує та ін.

КРЕЙДА

Добре
Погано

Можна писати на дошці. Забрудниш руки.

Можна написати щось нове. Все не поміститься,
треба стерти

попередні записи та ін.

ХІ. Емпатія.

T V ? 1/4 E r

V ? 1/4 r

&

„o

]„®y`„o

&

&

а звичне – чужим. В основі такої роботи лежить особистісне ототожнення
самого себе з ким або чим-небудь, уміння співпереживати об’єкту в цьому
стані.

Мета методу: учити дітей міняти точку зору на звичні об’єкти за
допомогою перетворення себе на кого-небудь або що-небудь у проблемній
ситуації.

Н-д: ти — ПТАХ. Передай думки, почуття пташки.

— Де тобі краще за все жити?

— З ким би ти хотів дружити?

— В що одягаєшся?

— Про що мрієш?

— Навіщо багато літаєш?

— Де відпочиваєш?

— Хто твої друзі?

— Хто вороги?

— Що любиш найбільше?

Н-д: ти – ФІАЛКА, яку забули полити і залишили на три дні зовсім
одну на підвіконні. Освітленому яскравим сонцем. Розкажи про те, що ти
відчуваєш при цьому.

ХІІ. Символічна синектика.

Характеризується використанням невербальних знаків: жестів, рухів,
геометричних фігур, умовних позначок. Н-д:

викладіть птаха з геометричних фігур;

зобразіть за допомогою символів пори року;

перекажіть казку за схематичними позначками;

зобразіть за допомогою пантоміми різні ситуації та ін.

ХІІІ. Метод асоціацій чи каталогу.

Полягає у перенесенні властивостей одного предмета, об’єкта чи
явища на інший. Н-д:

ДОЩ РАДІСТЬ

Сміх

Салют

Подарунки

Смішний дощ – літній, коли діти бігають по калюжах і сміються.

Дощовий салют – кольоровий фонтан.

Дощові подарунки – квіти, гриби та ін.

Найбільш прийнятний стиль проведення занять з елементами ТРВЗ – це
невимушена бесіда. Широке використання різноманітних ігор, ігрових
ситуацій та прийомів у роботі групи продовженого дня забезпечує стійкий
інтерес, невимушеність поведінки, уміння висловлювати і аргументувати
свою думку.

Нижче подаю розробки тематичної прогулянки та виховної бесіди з
елементами ТРВЗ.

Тема. Золота красуня.

Мета. Вчити бачити красу землі восени. Розвивати почуття захоплення,
вміння милуватися осінніми пейзажами, вміння висловлювати думки за
власними спостереженнями; розвивати образне мислення, фантазію.
Виховувати любов до природи рідного краю.

Хід прогулянки

Відгадування загадки.

В зеленім лісі побував

Якийсь художник – і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.

— Ти хто такий? – я здивувавсь. – Чому тебе не бачив досі?

— То придивися, – хтось озвавсь, – І ти тоді побачиш … (осінь).

То яка зараз пора року?

Якими словами ми можемо назвати осінь? (Чарівницею, золотою,
золотокосою, щедрою.)

Чому? (Дерева розфарбовує, дарує їм золоте вбрання. Принесла щедрі
дарунки – фрукти, овочі, гриби.)

Погляньте навколо і скажіть, який вислів найвлучніший: осінь ходить,
блукає, біжить, танцює чи скаче?

Сумно у гаях блукала,

Жовті шати одягала.

Йшла по лісу – не забула:

Під пеньки грибів сипнула,

Розтрусила кошик глоду –

Ви таких не їли зроду!

Понад лугом підрівняла

Стрій у журавлинім клині

І вінків сплела чимало

З грон червоних на калині.

— Як ви гадаєте, осінь сумна чи весела пора року? Чому? (Сумна, бо птахи
полетіли у теплі краї, жовтіє і опадає листячко, ідуть дощі та ін. А
весела, бо потрапляєш ніби у золоту казку, можеш помилуватися красою
осіннього листя, погратися ним.)

— Чи тільки в жовтий колір фарбує листочки осінь?

Конкурс «Осінь-художниця».

— Назвіть якнайбільше кольорів осені.

— Відшукайте серед осінніх листочків «золото», «багрянець».

Гра «Розстели килимок».

— Розстеліть килимок з листочків так, щоб осінні фарби плавно переходили
від одного кольору до іншого.

Хвилинка фантазування «Куди зникли всі кольори?»

— Уявіть, якби зникли всі фарби осені, що б тоді було?

Хвилинка фантазування «Я – листочок».

— Давайте знову пофантазуємо. Візьміть до рук листочок той, який вам
найбільше сподобався. Уявіть себе цим листочком і поміркуйте, коли і
як його розфарбували.

— Чи однакову форму мають листочки? Роздивіться кожен свій листочок і
продовжте думку: «Мій листочок схожий на…».

Гра «Впізнай листок на дотик».

— А зараз уважно розгляньте крони дерев. Знайдіть ту, яка схожа на
свічку, на повітряну кулю, на парасольку. Яке з дерев, що нас оточує,
можна назвати богатирем, струнким, гордим, кучерявим, плакучим?

— Зараз дерева починають скидати поступово листочки. Як ви гадаєте, що
вони відчувають при цьому?

Тремчу, тремчу – змерзаю,

Холодним всім вітрам

Сорочку золотую

По клаптику роздам.

— З чим можна порівняти листя, що падає?

Золоті метелики з дерева летять,

Крильцями своїми сумно шарудять.

— Коли кружляння осіннього листя стає схожим на танок? Придивіться, як
легко злітає з дерева лист. Спробуйте повторити його рухи.

— А зараз ще раз насолодіться осінньою картиною. Який настрій вона у вас
викликала?

— А щоб ще кращий він став, давайте просто пограємось.

Тема. Справжні друзі.

Мета. Розвивати вміння спілкуватися й підтримувати добрі стосунки з
однокласниками; формувати уявлення учнів про дружбу та взаємоповагу;
виховувати бажання бути справжнім другом, робити добро.

Хід заняття

Вступне слово вчителя.

— Сьогодні ми поговоримо про дружбу і тих, кого ми можемо назвати
справжнім другом.

Читання вірша А.Костецького «На світі все буває».

— Чи може справжній друг забути свого товариша?

— Кого можна назвати справжнім другом? Мабуть, тих, хто дарує нам свою
любов, робить нас щасливими, хто допомагає в скрутну хвилину, з ким
хочеться поділитися і радістю, і смутком, хто завжди вислухає і
зрозуміє. Це – мама, тато, дідусь, бабуся, сестричка чи братик, це
вчитель у школі, це однокласник чи однокласниця. Та й не тільки люди
можуть бути друзями. Ми називаємо друзями своїх чотириногих улюбленців –
собаку чи кота, хом’ячка та ін. Другом можна назвати вишеньку під
вікном, яка дарує смачні ягідки й легеньку тінь у літню спеку. Другом ми
називаємо море, яке нас колише на своїх теплих хвилях.

Але щоб мати справжніх друзів, не можна тільки одержувати, треба
вміти самому віддавати частинку своєї душі другові, робити його
щасливим, приносити радість. Тільки тоді дружба буде справжньою, міцною
і ніколи не завдасть неприємностей.

Читання оповідання «Новенька учениця».

Обмін враженнями.

— За що однокласники не любили Тимка?

— Чому Тимко сам сидів на останній парті?

— Як поводилася з Тимком новенька учениця?

— Чому Настуня не поскаржилася на Тимка вчительці, коли він заважав їй
писати?

— Як ви думаєте, що вплинуло на поведінку Тимка? Чому він так змінився?

— Чи стануть Тимко з Настунею справжніми друзями?

— Чи були у вашому житті подібні випадки?

Інколи ми не помічаємо, що поряд знаходяться люди, які б могли стати
нам друзями. Придивляйтеся уважніше до оточуючих, шукайте в них
позитивні риси, намагайтеся їх зрозуміти, і ви побачите, що друзів у вас
стане більше. Спробуйте робити більше хороших вчинків, і до вас будуть
краще ставитись.

Читання й обговорення вірша А.Костецького «Утрьох».

— Чи сподобався вам Славко?

— Чи хотіли б ви мати такого друга?

— Як ви гадаєте, від чого залежить дружба?

Гра «Добре – погано».

Погано Добре

Розірвав Захистив

Образив Відвідав

Посварилися Обігрів

Відібрав Допоміг

Штовхнув Поділився

Ударив Заспокоїв

Зруйнував Покращив настрій

Вправа «Закінч речення»

— Якщо мій товариш захворів, я…

— Коли мені потрібна допомога, я…

— Мама дала мені дві цукерки, і я…

Як краще спілкуватися з друзями? (Виберіть відповідь.)

Частіше посміхатися чи бути сердитим і серйозним.

Розповідати про себе чи слухати свого друга.

Називати друга на ім’я чи вживати прізвисько.

Говорити про те, чи говорити про те,

що цікавить друга що є цікавим для тебе.

Не мовчати про свої помилки чи приховувати їх, вказуючи на помилки
інших.

Поводитися так, як чи поводитися зі
своїм другом так,

хочеться тобі як би ти хотів, щоб він
поводився з тобою.

Гра «Покажи, хто твій друг».

— Чи є у вас друзі серед учнів групи? Покажіть за допомогою жестів,
міміки, різних знаків, хто ваш друг, а ми спробуємо відгадати.

— Які риси характеру ваших друзів вам подобаються найбільше?

— Як ви ставитеся до вад своїх друзів?

— Чи завжди дружба стає в пригоді?

Вправа «Коли дружба заважає, а коли – допомагає».

Підсумок заняття.

Запам’ятайте: з добрим товаришем легше в біді, веселіше в радощах.
Будьте завжди щирими у взаєминах з товаришами, допомагайте друзям,
виручайте, коли це потрібно. Адже «хто друга в біді залишає, той сам у
біду потрапляє»(Г.Бойко).

Використана література:

1. Бабаєва Л.П. Виховуємо дітей змалку. – Х.: Веста: Видавництво
«Ранок», 2008.

2. Портнова О. ТРВЗ навчає думати. Винахідницькі завдання в роботі
вихователя групи продовженого дня // Сільська школа України. – 2004. —
№5(77). – с. 29 -35.

3. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі /
Автори-упорядники: О.В.Лесіна, В.П.Телячук. – Х.: Вид. група «Основа»:
ПП «Тріада+», 2007.

4. Тарасенко Г.С. Паросток. Методика гуманістичного виховання молодших
школярів засобами природи. 1 – 4 класи: Посібник для вчителя. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007.

Похожие записи