Числівник як частина мови
Мета. Дати учням початкове поняття про числівник, його функцію в
мовленні, вчити правильно ставити запитання до числівників, які
означають кількість предметів та порядок при лічбі.Формувати вміння
вживати числівники в усному і писемному мовленні, розвивати граматичні
навички. Виховувати бажання краще знати рідну українську мову.
Обладнання. Підручник „Рідна мова” 4 клас, опорні схеми, таблиця,
ребуси.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Основна частина уроку
1. Хвилинка каліграфії та орфографії.
– Які іменники відносимо до власних?
– Як пишемо іменники, які є власними назвами?
Завдання. Виписати іменники, які є власною назвою.
Володимир, місто Одеса, село Дмитрушки, річка Остер, Христос, свято
Різдва, дівчинка Еліза, Щорський район, річка Амазонка.
– Підкресліть початкові букви. Яке слово утворилося?
(Водохреща).
– Що це за свято?
Це третє й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З
ним пов’язують хрещення Христа. Відтак в усіх селах, де були церкви,
святили воду, змурувавши з льоду та обливши буряковим квасом хрест.
Освяченій воді приписувались чудодійні властивості. Її давали зуроченим
дітям, хворим людям, кропили житло, подвір’я, свійських
тварин.(Скуратівський В. Обереги пам’яті. К.: Скарбниця, 1992).
– На яку букву починається назва свята?
– Який перший склад у слові „Водохреща”?
– Я прокоментую, як пишеться велика буква „ве”, а ваше завдання –
написати її у з’єднанні „во” та слово „Водохреща” за зразком. Методика
написання букви: не торкаючись (трохи нижче) верхньої лінії починаємо
писати кожну паличку із заокругленням унизу. Трохи вище середини
робочого рядка починаємо писати верхній півовал, а потім плавно
приєднуємо другий півовал.
Во
Водохреща
2. Актуалізація опорних знань.
Повторення вивченого про частини мови.
– Які частини мови ми вивчали?
( Іменник, прикметник, прийменник, дієслово, сполучник).
– Що означає іменник? Прикметник? Дієслово?
– Що означає прийменник, сполучник? Розглянемо та порівняємо два
речення.
Свято Водохреща.
19 січня – свято Водохреща.
– З якого речення видно, коли святкують люди це свято?
– Отже, з якою метою вжите слово „дев’ятнадцятого”?
– Назвіть відомі вам частини мови в першому реченні. А в
другому?
3. Повідомлення теми та мети уроку.
– Сьогодні ми ознайомимося з новою частиною мови –
числівником. З числівниками ви зустрічалися вже, найчастіше – на уроках
математики. Щоб дізнатися, які слова належать до числівників, на які
питання відповідають, виконаємо вправу.
4. Робота над новим матеріалом.
1) Виконання вправи 11, стор. 9 (усно).
– Спочатку розгляньте уважно малюнок і назвіть предмети, які
зображено на ньому. (Випрані дівчинкою речі, каченята з качкою,
ластів’ята в гнізді, кульбаби в траві.)
(Учні відповідають на поставлені під малюнком запитання. Учитель
узагальнює їхні відповіді).
– Названі у відповідях слова, які відповідають на питання скільки? який?
котрий?, є числівниками. Які це були слова в кожній відповіді?
Назвіть їх. (Учні називають числівники: шість, восьме і т.д.). Отже,
числівники означають кількість предметів або вказують на порядок
предметів при лічбі.
2) Читання учнями визначення числівника, поданого в підручнику,
наведення прикладів числівників.
3) Робота з опорною схемою „Числівник”.
5. Закріплення нового поняття.
1) Читання жартівливого вірша „Де п’ятий?”. Вправа 14 (усно).
`
t
¦
U
,‚eP
– Які числівники вжито у вірші? Назвіть їх, до кожного
поставте питання.
– Виконайте звуко-буквений аналіз слова „п’ять”. Поясніть
правопис апострофа. (Усно називаються звуки і букви, пояснюється його
правопис: апостроф стоїть перед буквою я , що позначає два звуки – ІйаІ
).
2) Вправи на побудову словосполучень з числівників та іменників.
Учитель стежить за тим, щоб з правильним наголосом учні вимовляли слово
одинадцять, засвоєне в попередніх класах. Опрацьовується правильна
вимова і правопис слів футбол ІфудболІ, футболіст Іфудбол істІ.
– Слово футбол походить від англійських слів „фут” – нога,
ступня і „бол” – м’яч.
– За допомогою якого суфікса утворилося слово футболіст?
Назвіть інші слова, утворені за допомогою цього самого суфікса.
Машиніст, гармоніст, піаніст, баяніст).
– Що вони означають? (Назви людей за професією).
6. Фізкультхвилинка.
Гра – розминка „Знайди числівник”.
Руки вгору підніміть,
Пальці швидко полічіть:
Зліва п’ять і справа п’ять,
Скільки разом? Як сказать?
(Десять)
– Знайдіть числівник.
7. Групова робота.
1) Учні діляться на групи за завданням вчителя (кожна група –
учні з двох сусідніх парт).
Розглядають малюнки годинників та визначають час, зображений
на кожному з них.
Важливо з’ясувати: до 12 години вважається час до полудня,
після 12 – час після полудня.
Полудень – чому так назвали? (Половина дня).
2) Вправи на моделі годинника з рухомими стрілками.
8. Малюнковий диктант.
9. Загадки.
1) Спить на ліжку біла сплюшка,
В неї аж чотири вушка,
Всі цю сплюшку звуть … (Подушка).
2) Що трьома зубами сіно їсть?
(Вила).
3) Два брати у воду дивляться,
А до віку не зійдуться.
(Береги).
4)Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля).
5) Два скельця, три дужки –
На ніс і на вушка.
(Окуляри).
10. Робота з прислів’ями.
– Запишіть прислів’я, поясніть їх значення.
1. От погода: один день блисне, а сім кисне.
2. Дощ у жнива, як п’яте колесо до воза.
3. Одне літо краще, як сто зим.
4. Сім п’ятниць на тиждень.
5. Сім разів відміряй, один раз відріж.
– Які числівники було вживано в цих реченнях?
11. Ребуси.
– Розшифруйте ребус. Назвіть числівник, який „заховався” у
слові.
ІІІ. Підсумок уроку.
– З якою новою частиною мови ознайомилися?
– На які питання відповідають числівники?
– А як числівники позначаються на письмі? (Цифрами або записуються
буквами).
– Запам’ятайте, що цифрами учні користуються на уроках математики, а
на уроках мови числівники записують словами.
IV. Домашнє завдання.
Вправа 15, стор. 11 (дати повні відповіді на запитання).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
