Числівник як частина мови

Мета. Дати учням початкове поняття про числівник, його функцію в
мовленні, вчити правильно ставити запитання до числівників, які
означають кількість предметів та порядок при лічбі.Формувати вміння
вживати числівники в усному і писемному мовленні, розвивати граматичні
навички. Виховувати бажання краще знати рідну українську мову.

Обладнання. Підручник „Рідна мова” 4 клас, опорні схеми, таблиця,
ребуси.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина уроку

1. Хвилинка каліграфії та орфографії.

— Які іменники відносимо до власних?

— Як пишемо іменники, які є власними назвами?

Завдання. Виписати іменники, які є власною назвою.

Володимир, місто Одеса, село Дмитрушки, річка Остер, Христос, свято
Різдва, дівчинка Еліза, Щорський район, річка Амазонка.

— Підкресліть початкові букви. Яке слово утворилося?
(Водохреща).

— Що це за свято?

Це третє й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З
ним пов’язують хрещення Христа. Відтак в усіх селах, де були церкви,
святили воду, змурувавши з льоду та обливши буряковим квасом хрест.
Освяченій воді приписувались чудодійні властивості. Її давали зуроченим
дітям, хворим людям, кропили житло, подвір’я, свійських
тварин.(Скуратівський В. Обереги пам’яті. К.: Скарбниця, 1992).

— На яку букву починається назва свята?

— Який перший склад у слові „Водохреща”?

— Я прокоментую, як пишеться велика буква „ве”, а ваше завдання –

написати її у з’єднанні „во” та слово „Водохреща” за зразком. Методика
написання букви: не торкаючись (трохи нижче) верхньої лінії починаємо
писати кожну паличку із заокругленням унизу. Трохи вище середини
робочого рядка починаємо писати верхній півовал, а потім плавно
приєднуємо другий півовал.

Во

Водохреща

2. Актуалізація опорних знань.

Повторення вивченого про частини мови.

— Які частини мови ми вивчали?

( Іменник, прикметник, прийменник, дієслово, сполучник).

— Що означає іменник? Прикметник? Дієслово?

— Що означає прийменник, сполучник? Розглянемо та порівняємо два
речення.

Свято Водохреща.

19 січня — свято Водохреща.

— З якого речення видно, коли святкують люди це свято?

— Отже, з якою метою вжите слово „дев’ятнадцятого”?

— Назвіть відомі вам частини мови в першому реченні. А в
другому?

3. Повідомлення теми та мети уроку.

— Сьогодні ми ознайомимося з новою частиною мови –
числівником. З числівниками ви зустрічалися вже, найчастіше — на уроках
математики. Щоб дізнатися, які слова належать до числівників, на які
питання відповідають, виконаємо вправу.

4. Робота над новим матеріалом.

1) Виконання вправи 11, стор. 9 (усно).

— Спочатку розгляньте уважно малюнок і назвіть предмети, які
зображено на ньому. (Випрані дівчинкою речі, каченята з качкою,
ластів’ята в гнізді, кульбаби в траві.)

(Учні відповідають на поставлені під малюнком запитання. Учитель
узагальнює їхні відповіді).

— Названі у відповідях слова, які відповідають на питання скільки? який?
котрий?, є числівниками. Які це були слова в кожній відповіді?
Назвіть їх. (Учні називають числівники: шість, восьме і т.д.). Отже,
числівники означають кількість предметів або вказують на порядок
предметів при лічбі.

2) Читання учнями визначення числівника, поданого в підручнику,
наведення прикладів числівників.

3) Робота з опорною схемою „Числівник”.

5. Закріплення нового поняття.

1) Читання жартівливого вірша „Де п’ятий?”. Вправа 14 (усно).

`

t

¦

U

, ‚ e P

— Які числівники вжито у вірші? Назвіть їх, до кожного
поставте питання.

— Виконайте звуко-буквений аналіз слова „п’ять”. Поясніть
правопис апострофа. (Усно називаються звуки і букви, пояснюється його
правопис: апостроф стоїть перед буквою я , що позначає два звуки – ІйаІ
).

2) Вправи на побудову словосполучень з числівників та іменників.
Учитель стежить за тим, щоб з правильним наголосом учні вимовляли слово
одинадцять, засвоєне в попередніх класах. Опрацьовується правильна
вимова і правопис слів футбол ІфудболІ, футболіст Іфудбол істІ.

— Слово футбол походить від англійських слів „фут” – нога,
ступня і „бол” – м’яч.

— За допомогою якого суфікса утворилося слово футболіст?
Назвіть інші слова, утворені за допомогою цього самого суфікса.
Машиніст, гармоніст, піаніст, баяніст).

— Що вони означають? (Назви людей за професією).

6. Фізкультхвилинка.

Гра – розминка „Знайди числівник”.

Руки вгору підніміть,

Пальці швидко полічіть:

Зліва п’ять і справа п’ять,

Скільки разом? Як сказать?

(Десять)

— Знайдіть числівник.

7. Групова робота.

1) Учні діляться на групи за завданням вчителя (кожна група –
учні з двох сусідніх парт).

Розглядають малюнки годинників та визначають час, зображений
на кожному з них.

Важливо з’ясувати: до 12 години вважається час до полудня,
після 12 – час після полудня.

Полудень – чому так назвали? (Половина дня).

2) Вправи на моделі годинника з рухомими стрілками.

8. Малюнковий диктант.

9. Загадки.

1) Спить на ліжку біла сплюшка,

В неї аж чотири вушка,

Всі цю сплюшку звуть … (Подушка).

2) Що трьома зубами сіно їсть?

(Вила).

3) Два брати у воду дивляться,

А до віку не зійдуться.

(Береги).

4)Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає.

(Цибуля).

5) Два скельця, три дужки –

На ніс і на вушка.

(Окуляри).

10. Робота з прислів’ями.

— Запишіть прислів’я, поясніть їх значення.

1. От погода: один день блисне, а сім кисне.

2. Дощ у жнива, як п’яте колесо до воза.

3. Одне літо краще, як сто зим.

4. Сім п’ятниць на тиждень.

5. Сім разів відміряй, один раз відріж.

— Які числівники було вживано в цих реченнях?

11. Ребуси.

— Розшифруйте ребус. Назвіть числівник, який „заховався” у
слові.

ІІІ. Підсумок уроку.

— З якою новою частиною мови ознайомилися?

— На які питання відповідають числівники?

— А як числівники позначаються на письмі? (Цифрами або записуються
буквами).

— Запам’ятайте, що цифрами учні користуються на уроках математики, а
на уроках мови числівники записують словами.

IV. Домашнє завдання.

Вправа 15, стор. 11 (дати повні відповіді на запитання).

Похожие записи