Чеп Оксана Іванівна,

вихователь групи продовженого дня

Смілянського навчально-виховного комплексу

«Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15»

Засідання клубу вихователів групи продовженого дня

«Світ дитинства»

Тема: Адаптація першокласників до навчання у школі

В. О. Сухомлинський писав: «Творче натхнення – людська потреба, в якій
особистість знаходить щастя». Хто з нас не хотів би бути щасливим?

Щастя… Що воно таке? У чому полягає?

Скажіть, будь ласка, на вашу думку, що таке «щастя»?

А ось тепер подивіться і послухайте, як на це питання відповіли
діти.

Ось їхні відповіді:

Щастя – це коли тебе усі люблять.

Щастя – це коли є тато і мама.

Щастя – це коли всі живі.

Коли по телевізору показують багато мультфільмів.

Коли мені купують багато іграшок.

Коли багато друзів.

Як бачимо, відповіді різноманітні. Це – щастя очима дітей. А коли б нас
запитати:

Ви щасливі?

Чи одразу ми б відповіли? Та і взагалі, більшість людей вважають себе
нещасливими. Причини різні: погане здоров’я, неприваблива зовнішність,
негаразди в сім’ї, нездійснені мрії. Як доведено фахівцями, більшість
хвороб важко вилікувати лише через те, що у хворого пригнічений стан. Як
же допомогти? Коли людині за 30, зробити це досить важко… А чому б не
спробувати допомогти тоді, коли, здавалося б, допомога і не потрібна?
Чому не почати змалку вчити дітей бути щасливими?

Ось що ми для цього намагаємось робити. (Показ слайдів)

Також на кожну дитину ми створюємо папку. (Показ)

Проводимо вправи для «безболісного» адаптування учнів у 1 класі.

(Кожен з учасників клубу отримує)

Ні для кого не секрет, що перші кроки – найважчі, та в той же час –
найсуттєвіші. Саме тут, закладаються основи стосунків, спілкування,
успішного навчання, розвитку. Тому ми підготували різні вправи, ігри,
заняття для успішної адаптації дітей до шкільного життя.

Заняття практичного психолога і вихователя групи продовженого дня щодо
комфортної адаптації першокласників до навчання

Мета. Показати елементи комфортної адаптації першокласників до навчання;
вчити учнів правильно поводитися в школі, під час ігор; розвивати вміння
спілкуватися, виховувати дружбу, колективізм у цікавій ігровій формі.

Вступ (муз. супровід)

Вихователь: Не за високими горами, не за синіми морями існує маленька
чарівна Країна Дитячих Мрій. Ця країна надзвичайно цікава. Лише чемним і
талановитим діткам відкриває вона свої двері. Править країною добрий
король. Він дуже любить сонце, веселий сміх, радісні усмішки своїх
жителів. Було в нього 3 прекрасних доньок. А звали їх – Поведіночка,
Ввічливість, Охайність. Вони були дуже вродливими, добрими і веселими.

Та одного разу трапилося лихо. Злий цар пітьми і темряви чаклун Морок
викрав добрих доньок короля. Без них раптом стало дуже сумно і нецікаво
жити. В країні запанувала сірість, нудьга і злість.

Щоб повернути радість на землю, ми повинні допомогти королю. Але це
зробити не просто, чари чаклуна дуже сильні А щоб їх подолати, нам
потрібно бути дружніми, згуртованими, допомагати один одному.

Створення родини.

Діти, перед вами лежать квіточки. Візьміть їх, будь ласка. А тепер
вийдіть до мене червоні квіточки, назвіть своє ім ’я, прізвище і
«посадіть» квіточку на нашу «галявинку»

(З допомогою вихователя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь
оформлену у вигляді лісової галявини.)

— Тепер вийдіть жовті квіточки…

— Ось до нас виходять сині дзвіночки…

— Що ж вималювалось у нас на дошці? (Галявинка)

Релаксаційна пауза.

Психолог: Закрийте очі і уявіть себе на цій квітучій галявині, на якій
зелена-зелена трава. Ви відчуваєте, як ноги ступають по ранковій росі,
як тіло огортає ранкова прохолода.

Повіває ніжний вітерець, і вам хочеться бути тут, серед цієї краси.

Вдихніть глибше свіже повітря.

Чуєте якісь звуки? Це шумлять дерева, чи співають пташки. Залишайтеся
серед цього прекрасного буяння природи, і відчувайте, як у вас
вливаються нові сили…

А тепер розкрийте очі і повільно озирніться довкола. Спробуйте
зберегти свіжість, бадьорість і гарний настрій до кінця дня.

— А чим відрізняються квіточки? (Кольором)

— І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного,
посміхніться. Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний
зріст, голос. Але тепер у нас багато спільного. Нас об’єднала наша
школа, наш клас, ми разом будемо вчитися, співати, танцювати,
веселитися, ходити на екскурсії. Тепер ми одна родина, один колектив, і
тільки тепер ми можемо допомогти королю. То ж рушаймо рятувати першу
дочку – Поведіночку стежиною «Правила шкільного життя».

Правила поведінки в школі.

Вчасно йди завжди до школи

Та не спізнюйся ніколи.

Вчись раніше пробудитись,

Щоб до школи не спізнитись.

Чемним будь, завжди вітайся,

І при цьому усміхайся.

Всіх вітай: дітей, батьків,

Друзів і учителів.

Слухай вчителя уважно

І веди себе поважно.

Щоб чогось не пропустити

Та все добре зрозуміти.

На перерві в ігри грайся,

А не бігай, не штовхайся.

Як ведеш себе негоже –

Завжди травма бути може.

До порядку сам привчайся,

В роздягальні не штовхайся.

Одяг власний зберігай

І чужий не розкидай.

Підвіконня, любі друзі,

Не для того, щоб сидіти.

Там хай квіточки стоять.

Дітки ж поруч постоять.

По перилах не з’їжджай,

В гру на східцях теж не грай.

Сходи – це вже небезпека

Й до біди тут недалеко!

У їдальні всі їдять,

Там не бігають – сидять.

Як їси – не поспішай,

Все прожуй, тоді ковтай.

На уроці не гукай,

Завжди руку піднімай.

Там, де шум і крик буває,

Працездатності немає.

Школа – це твій рідний дім.

Будь господарем у нім.

Парти бережи і стіни,

Скрізь поводь себе відмінно.

Вихователь. Молодці, ви добре знаєте правила, отже, ми врятували нашу
Поведіночку

(Виходить Поведіночка)

Поведіночка. Дякую вам за допомогу, врятували ви мене. Допоможіть і моїй
сестричці Ввічливості.

Сценка «Умій правильно поводитись»

j

, AE i 2

p

¤

&

P

P

P

&

&

P

&

P

&

P

P

2Z2–2?2A2iaaaaiaaaaiaaaaiaaaaiaaaai

&

P

&

P

??????P

??????P

??????P

????P?подивимось сценку «Умій себе правильно вести». Давайте попросимо
учасників. (Оплески)

Знайко: З самого малого віку батьки вчили нас вітатися один з одним, із
старшими. І не тільки вчили, але і самі вітали своїх знайомих.

(Відкриваються двері, заходить Незнайка)

Незнайко: А, привіт! Привіт! Ось ви де? Я трохи запізнився. Про що ви
тут говорите?

(Сідає)

Знайко: Дійсно, Незнайку, ти запізнився, і це дуже погано. А ми тут як
раз про ввічливість говоримо. А ти вітатися не вмієш.

Незнайко: Ти це про мене?

Знайко: Про тебе. Ти ж вітатися не вмієш.

Незнайко: Не вмію? Ось я сьогодні бачив, як один п’ятикласник вітав
вранці другого п’ятикласника. Він догнав його біля дверей школи, увірвав
по спині портфелем, зафутболив його шапку і схвативши за ніс, крикнув
йому прямо у вухо: «Здорово!»

Знайко: Ну, знаєш, після такого «Здорово», людина може захворіти.

Незнайко: Але ж я ввічливий!

Знайко: Ввічливий та не зовсім.

Мальвіна: Можна я допоможу Незнайці?

Мальвіна: Дорогий Незнайку! Ось твої помилки. По-перше, ти не постукав,
а це не ввічливо. По-друге, не запитав дозволу зайти, це теж не
ввічливо. По-третє…

Незнайко: (Перебиває) Зрозумів! Зрозумів! Я зараз же виправлю свою
помилку.

(Стукає) Можна зайти?

Привіт! (сідає)

Мальвіна: Ти мене не дослухав до кінця, Незнайку. І це твоя нова
помилка. По-третє, ти неправильно привітався.

Незнайко: А, зрозумів! (Стукає) Можна зайти? Здрастуйте! (Сідає)

Мальвіна: Ти не все зрозумів. По-четверте, ти не попросив пробачення, що
запізнився. По-п’яте, не попросив дозволу сісти на місце.

Незнайко: Ось тепер я зрозумів все до краплі. (Стукає) Можна зайти?
Здрастуйте! Вибачте, я запізнився. Дозвольте мені, будь ласка, сісти.

Знайко: Сідай. Ось зараз ти був дуже приємною і ввічливою людиною.

Вихователь: Дякуємо вам за повчальну розповідь.

А зараз ми перевіримо, чи ввічливі ви?

Ситуації

1. Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати? («Добрий
день»).

2. Вам допомогли роздягтися, повісити одяг. Що треба сказати? («Дякую»).

3. Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що треба сказати?
(«Вибачте, будь ласка»).

4. Щоб вам із задоволенням допомогла людина, не слід забувати одне
чарівне слово. («Будь ласка»).

Фізхвилинка (під музику)

Гра «Ввічливо-неввічливо»

Психолог. Уявіть, що на нашій галявині розквітли червоні та блакитні
квіти. Ввічливі вчинки проживають на блакитній галявині, неввічливі – на
червоній. Наше завдання: побувати на цих галявинах.

Зразки запитань:

Чи потрібно привітатися при зустрічі?

Штовхнути, не вибачитись?

Чи треба допомогти підняти річ?

Не поступитися місце в транспорті?

Галасувати, коли хтось відпочиває?

Бути вихованою, старанною дитиною?

Обманювати, сваритися, хвалитися?

Насміхатися з чужого горя?

Добре вчитися, багато читати?

Не слухатись батьків?

Ділитися тим, що в тебе є?

«Спати» на уроках?

Допомагати друзям у біді?

Захищати слабшого?

Шанувати працю інших людей?

Берегти рідну природу?

Вихователь: Знайти принцесу Ввічливість нам допоможуть ознаки, які вона
залишила. Там де вона проходила, посміхалось сонечко. Тож давайте його
відшукаємо.

(Діти відшукують по класі слова ввічливості)

Ввічливість: Молодці, ви всі виховані. Вам вдалося мене врятувати.
Допоможіть, будь ласка, й моїй сестричці .

(Під музику діти йдуть далі. Вибігає Баба Яга).

Баба Яга: Добрий день, діточки! Чула – чула, що ви йдете визволяти
принцесу Охайність. Давайте я вам допоможу. Ось послухайте мої поради.

Не вмивайтеся ніколи

І не мийте навіть рук –

Непотрібне це заняття:

Не вартує стільки мук.

Знов замурзаються руки,

Шия, вуха, все у вас…

То навіщо сили тратить

І даремно гаять час?

Стригтися також не варто,

Та й резону в тім нема,

Бо однаково на старість

Облисіє голова.

Без запрошення йти в гості,

Не вітатись там ні з ким

І нізащо слів «будь ласка»!

І «пробачте» не кажи…

Вихователь: В нашому королівстві таких дітей нема і нам поради такі не
потрібні.

Психолог: А які поради б ви дали Бабі Язі. Діти, давайте негативні
поради перетворимо на позитивні.

(Виходить Охайність)

Охайність: Дякую вам, що ви не піддалися підступній Бабі Язі і тому вам
вдалося мене врятувати. Тепер я знову разом із своїми сестричками.

Психолог: А тепер усміхнімось один одному. Від наших усмішок Морок
розвіявся і більше немає місця сірості і злості.

Вихователь: Ми перемогли короля Морока і показали, що можемо добре
працювати, навчатись і дружити в нашій шкільній родині.

Психолог: Посміхніться. Потисніть руки один одному. Ми були молодці.

(Проведення ігор).

1.Гра «Ми – друзі».

Діти ідуть по колу, взявшись за руки. Посередині кола стоїть
дитина, витягнувши руку – стрілочка.

Діти говорять:

Ширше, ширше, ширше коло.

Друзі є у нас навколо.

Цей, цей. Цей.

А найкращий друг оцей!

На кого показує рука – стрілочка, та дитина підходить до нього. Стають
спиною один до одного в колі, а діти говорять хором: «Раз, два, три!» На
ці слова діти в колі повинні повернути голову або вліво, або вправо.
Якщо одночасно повернули в одну сторону, то, повернувшись один до
одного, посміхаються. Якщо в різні сторони – потискують руки. Потім
назначається інша дитина – стрілочка. І так гра продовжується.

2. Гра «В танці ти не підведи – скоріш іграшку схопи».

Всі діти стають у коло.

В центрі – іграшки, але їх на одну менше, ніж учасників. Поки музика
грає, всі танцюють. Коли музика зупиняється, необхідно схопити іграшку.
Кому іграшки не дістанеться – залишає коло.

Виграє останній, хто залишився у грі.

Незнайко. Я теж хочу до школи, навіть портфелика зібрав. Подивіться, що
в нього поклав. (Показує).

Діти, чи правильно Незнайко зібрав портфелика? (Ні). Давайте допоможемо
йому.

Вихователь. На цьому наше заняття закінчується. Нашим маленьким друзям
бажаємо дути добрими і розумними. Любити свою школу – незвичайну казкову
країну.

Література

Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах. /Упоряд. Т.Червонна. – К.: А28 Шк.
світ, 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

Ми йдемо до школи: перші тижні навчання, І.В.Божко //Початкове навчання
та виховання, №27 (211) вересень 2009, с.26-33.

Перші кроки дитини в школі/Автори-укладачі: Корнійчук І.В., Ільїна К.Д.,
Петренко Н.І. – Черкаси, 2009

Похожие записи