.

Чарівні фарби (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 2243
Скачать документ

Тема: чарівні фарби.

Мета : дати поняття про елементарні закони кольорознавчтва, про емоційно
– виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні
переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного
сприйняття навколишнього світу кольорів; збагачувати суб’єктивні
світовідчуття через взаємозв’язок музичного, поетичного і візуального
сприйняття;виховувати потребу у творчому самовираженні.

Тип уроку: інтегрований (образотворче мистецтво, музика, література).

Форма проведення: урок – змагання.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин із методичного фонду,
планшети, трикотажна торбинка, прості музичні інструменти; для учнів –
мольберт, аркуші паперу, фарби, пензлі, склянки з водою.

Хід уроку

І. Організаційний момент Класи поділяються на дві команди: зліва –
команда «Веселка»; справа – «Палітра». Учитель повідомляє про порядок
проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.

Представляється журі конкурсу (це можуть бути старшокласники – учні
художньої школи).

Чарівні фарби (легенда)

Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів – Дід Мороз – у
ніч під Новий рік приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна
намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш – малюй череду
корів і потім паси їх. Хочеш – малюй пароплав і пливи на ньому . Або
зореліт – і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось
простіше, наприклад, стілець, будь ласка . Намалюй і сідай на нього.
Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть мило, і воно буде
милитися. Тому Дід Мороз приносить Чарівні фарби найдобрішому з усіх
найдобріших дітей. І це зрозуміло . Якщо такі фарби потраплять у руки до
злого хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха.
Прималюють людині другий ніс і буде людина двонога. Намалюють собаці
роги, курці – вуса, а кішці – горб, і буде собака рогатою, курка –
вусатою, а кішка – горбатою.

Тому Дід Мороз дуже довго перевіряє дітей, а потім уже вибирає, кому із
них подарувати чарівні фарби. Цього разу дід Мороз подарував їх одному
дуже доброму хлопчику. Найдобрішому із найдобріших.

Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Малював для
інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлопчиків. Він
намалював бабусі теплу хустку, мамі – святкову сукню, а батькові –
мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм
товаришам – велику-превелику школу.

Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір . Він малював і на
другий, і на третій, і на четвертий день . Він малював, бажаючи людям
добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але ніхто не міг
скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для
миття підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою
кособокою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть
приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого
нагадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити А школа, яку
дуже ретельно малював хлопчик, вийшла такою потворною, що діти до неї
боялися й близько підходити. На вулиці з’явилися дерева, схожі на мітли.
З’явилися коні з ногами із дроту, машини з кривими колесами, будинки з
падаючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був
коротший від іншого . З’явилися тисячі речей, якими не можна було
скористатися. І люди злякалися:

– Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобріших
хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. йому захотілося зробити людей щасливими! Але він не
вмів малювати і тільки дарма використав фарби.

Хлопчик плакав так голосно, що його почув найдобріший з усіх найдо6ріших
дідусів – Дід Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед
хлопчиком нову коробку з фарбами:

– Тільки це, мій друже, звичайні фарби. Але вони можуть теж стати
чарівними, якщо ти цього захочеш.

Так сказав дід Мороз і зник.

А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби стали чарівними
і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещастя? Він дістав пензля
і почав малювати.

Хлопчик малював, не розгинаючись, весь день і увесь вечір. Він малював і
на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не
закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

Минув рік . Минуло два роки . Минуло багато-багато років. Хлопчик став
дорослим, але, як і раніше, не розлучався з фарбами. Очі його стали
зіркими, руки умілими, і тепер на його малюнках замість кривих будинків
із падаючими стінами красувалися високі, світлі будівлі, а замість
суконь, схожих на мішки, – яскравий, святковий одяг.

Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він малював усе, що
було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на
величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітряні мости і палаци
зі скла.

Люди зі здивуванням дивилися на його малюнки, але ніхто не лякався.
Навпаки, всі раділи й захоплювались.

– Які чудові картини! Які чарівні фарби! – говорили вони, хоч фарби були
звичайнісінькі.

Картини і справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось
настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в
життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…

Так трапляється на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а
й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть з простою глиною. Так
трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших
чарівників – руки працелюбної, наполегливої людини.

– Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно –
білий? Який цікавіше дивитися?

( Відповіді учнів. )

– А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми
бачимо його тільки сіро – білим. Яка одноманітна, похмура і незвична
картина виходить! Виявляється, дуже багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок.

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

Будь-який предмет має свій колір. Деякі об’єкти ми впізнаємо тільки
завдяки кольору.

ІІ. Конкурс «Чарівні фарби»

Завдання 1. «Відгадай, що в торбинці»

На планшеті малюнок – три однакові кола. У трикотажній торбинці – три
круглі предмети (яблуко, апельсин, помідор). Визначити на дотик, що це
за предмети і що намальовано на аркуші паперу.

(Орієнтовані відповіді: яблуко, м’ячик, апельсин, маленька динька,
помідор, грейпфрут.)

Учитель демонструє предмети , виймаючи їх із торбинки, і відкриває на
малюнку верхні кружальця, під якими намальовані кольором ці ж предмети.

Висновок: три однакові за формою і розміром об’єкти можна, завдяки
кольору, «перетворити» на оранжевий апельсин червоний помідор чи зелене
яблуко.

X

ae

.noe

ала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний
час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі,
води, дерев. Ранок – у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах;
день наповнюється різноманітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця
забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить
темні, сині, фіолетові, сірі, чорні кольори.

(Демонструються репродукції картин: В. Непийпиво «Ранкові хліба», О.
Бородай «спалене листя», В. Чаус «вулиця Бродстейрса», П. Волик «Літня
ніч».)

– Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші –
червоні, а треті – зелені? Щоб відповісти на це запитання, відгадайте
загадку:

Що у світі най світліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок на стає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте… (Сонце.)

Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють усе
на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око
розрізняє тільки силуети предметів.

Які ж кольори нас оточують усі кольори діляться на дві групи:
ахроматичні – чорний, білий усі сірі; та хроматичні – всі кольорові

Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені,
переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав
білий колір на сім кольорів спектра.

Завдання 2. «Намалюй веселку»

По одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах
паперу. Мета завдання – перевірити знання учнів.

– Як підтвердження правильності результатів, розглянемо кольори, які ви
використали:

Це – червоний, жар неначе.

Це – оранжевий, гарячий.

Жовтий – як пшениця в полі.

Мов трава – зелений колір.

Голубий – як у краплині.

А наступний колір – синій.

Синій колір – ніби річка,

Фіолетовий – як нічка.

А чи знаєте ви, що будь-який колір можна отримати при змішуванні всього
трьох кольорів: червоного. синього, жовтого? Ці три кольори називаються
основними. А ті, що утворюються при змішуванні основних кольорів, –
похідними.

Усі кольори діляться на теплі й холодні. До теплих належить: червоні,
жовті, оранжеві, зелені. Ці кольори нагадують нам сонце, вогонь, те, що
в природі справді дає тепло. До холодних належить: синій, блакитний,
фіолетовий, зелений (смарагдовий), синьо – зелений. Ці кольори нагадують
лід, сніг воду.

Кожний колір може дати декілька відтінків при освітленні, затемнені чи
змішувані фарб між собою.

Завдання 3. «Відремонтуй павучку будиночок»

Домалювати вічка павутини, яких не вистачає, застосовуючи спосіб
змішування фарб для отримання відтінку потрібного кольору.

– коли художник створює свою картину, він використовує відповідну
кольорову гаму, тобто поєднання кольорів – теплих, холодних чи тих та
інших разом.

Ми кажемо: «Картину написано в теплій кольоровій гамі, чи в холодній чи
в змішаній».

(Демонструються репродукції картин у різноманітній кольоровій гамі: П.
Сезан «У лісі», Ю. Терентьєв «Місто сонця…», М. Андрущенко «На
подвір’ї».»

– Багато кольоровість живої природи по-своєму радує нас у всі пори року.
Кожній порі року відповідає певна палітра фарб, що поєднується одна з
одною.

Хто вона, ота красуня в золотім намисті,

Що без пензля і без барв скрізь малює листя…( Осінь. )

Згадайте картини про природу, відтворені українськими поетами в чудових
віршах. Подумайте, які фарби ви будете використовувати, створюючи
ілюстрації до поетичних рядків, наприклад, таких:

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п’ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

Завдання 4. «Склади палітру пір року»

Представники кожної команди почергово пропонують свої вірші про одну із
пір року. Суперники повинні підібрати різнокольорові кружальця і
заповнити ромб відповідно їх пори року.

Весна – ніжно-зелені, блакитні, жовті.

Літо – всі яскраві, мальовничі кольори й відтінки.

Осінь – соковиті жовто-червоно-оранжеві (теплі).

Зима – блакитні, білі, сині, фіолетові (холодні).

– теплу і холодну кольорову гаму художники використовують не тільки при
зображенні картин про природу (пейзажах), а й інших жанрах живопису.
Наприклад, створюючи натюрморт і використовуючи при цьому відповідну
кольорову гаму, художник формую, кольором передає красу звичайнісіньких
речей.

(Демонструється два натюрморти в теплій і холодній гамі: Г. Шкабєріна
«Хризантеми», Г. Шкабєріна «Натюрморт».)

Завдання 5. «Склади натюрморт»

Із запропонованих предметів побуту і різнокольорових драпіровок обрати
та скласти натюрморт у теплій кольоровій гамі. (перший учасник) і
холодній (другий мучасник).

– колір може не тільки радувати, а й викликати тривогу, почуття печалі
чи смутку. Іншими словами, колір впливає на ніші емоції. Одні кольори
заспокоюють нервову систему, інші, навпаки, подразнюють. Заспокійливо
діють зелений, блакитний, синій, а збуджують – пурпуровий, червоний,
оранжевий, жовтий кольори. Людина, що потребує фізичного відпочинку,
емоційного спокою, інстинктивно вибирає темні тони. Якщо ж організм
потребує віддачі енергії, людина обирає яскраві, світлі тони.

– А тепер дайте відповіді на запитання:

– Які бувають свята? Як вбираються на них люди?

– Як одягнені наречена і наречений на весіллі?

(Відповіді учнів.)

– Отже, традиційно білий колір вважають символом чистоти й невинності,
чорний – колір горя, смутку, печалі, смерті. Для українських народних
вишивок найбільше характерне поєднання червоного і чорного кольорів, як
співається в пісні: «Червоне – то любов, а чорне – то журба».

Є різні кольори на цьому світі,

Є колір жаху, колір заздрості, нудьги.

Є ніжні кольори, як світлий вітер,

Є колір волі й висоти.

Є колір і кохання, і турботи,

І сонця, і повітря, і землі,

У всього колір свій…

У багатьох людей кольори асоціюються з різними речами: з містами,
буквами, звуками тощо. А яким кольором чи поєднанням кольорів ви
уявляєте зло, добро, радість, ненависть, ласку, печаль? Яким кольором
можна уявити звуки музики?

(Відповіді учнів.)

Завдання 6, «Колір і почуття»

Виконують по одному учаснику з команди. Використовуючи по одному слову
із кожного стовпчика таблиці, на великих аркушах, без олівця, за
допомогою фарб та великого пензля, потрібно намалювати картину, яка
виникне в уяві. Особливу увагу звернути на кольорове вирішення замислу.
Колір повинен передавати почуття.

Поки двоє учнів працюють над картиною, інші беруть участь у наступному
конкурсі.

ІІІ. Підсумок уроку.

– Я друзі побачила, що ви всі добре знаєте теоретичний матеріал і добре
малюєте. Ви всі молодці! (Учитель підбиває підсумки конкурсу, визначає
команду яка перемогла і нагороджує її призами.)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020