Відділ освіти Канівської райдержадміністрації.

Мельниківський навчально-виховний комплекс

Канівської районної ради

Черкаської області

Підготувала бібліотекар
Брижатюк Оксана Анатоліївна

Використання електронних

інформаційних ресурсів.

Рівень та перспектива бібліотечного обслуговування значною мірою
залежить від тих можливостей, які бібліотека має у сфері надання
користувачам різних послуг. Основу шкільного медіа-центру складають
книги. Книжка завжди була наймогутнішим засобом просвіти. Особливим
попитом користуються довідники, енциклопедії та нші довідкові видання.
Для підготовки різноманітних повідомлень, рефератів, манівських робіт,
уроків учні використовують довідники з біології, хімії, валеології,
історії України, української мови та літератури, географічні
енциклопедії, енциклопедії тварин, літературні енциклопедії тощо.

Зараз основні фонди не повністю відповідають завданням шкільного
абонементу. У наш час змін і модернізації до бібліотеки йде новий читач
із новими запитами, потребами, цілями. Змінюються шкільні програми і
зростає інтелектуальний рівень школярів. У користувачів з’явилася змога
отримувати необхідну інформацію не тільки за допомогою наявного
книжкового фонду, а й за допомогою всесвітньої мережі Інтернет. Зараз
робота з пошуку інформації значно спростилася. І все це завдяки
комп’ютерам. Сучасний комп’ютер може замінити величезну бібліотеку. А
якщо він підключений до всесвітньої мережі Інтернет, то допоможе нам
отримати майже будь-яку несекретну інформацію. Треба тільки вміти
шукати. Саме тому багато бібліотек у всьому світі зараз має не тільки
полиці з книгами, а й столи, на яких стоять підключені до Інтернету
комп’ютери. Отже, комп’ютери значно спростили, здешевили і прискорили
процес пошуку шформації.

Для того щоб інформація сприяла прийняттю на її основі правильних
рішень, вона повинна відповідати таким вимогам: достовірність, повнота,
актуальність (своєчасність). Іноді до цього списку додають також
корисність і зрозумілість, але це скоріше входить до визначення самого
поняття «інформація».

У зв’язку з цим особливої гостроти набуває проблема використання
електронних ресурсів. Важливим завданням бібліотеки залишається не
тільки створення і забезпечення можливостей доступу читачів до
інформаційних ресурсів за допомогою сучасних технологій, але й виховання
відповідної інформаційної культури. Сьогодні інформаційна, культура та
медіаосвіта розглядається як спосіб життєдіяльності особистості в
інформаційному суспільстві і як складова процесу формування загальної
культури людини. Підгрунтям інформаційної підготовки користувачів є їх
читацька культура, вміння грамотно формувати свої потреби в інформації,
ефективно вести її пошук, перш за все, в наявній базі бібліотеки
(каталогах, картотеках, енциклопедіях, довідниках, словниках,
бібліографічних посібниках), оцінювати і використовувати. А відтепер це
й уміння користуватися комп’ютером, електронними каталогами, мережами,
їх інформаційними пошуковими системами (ІПС), банками даних, програмними
засобами, створювати і підтримувати веб-сторінки тощо. Робота з
комп’ютерними потребує від користувача вміння: вибирати області пошуку;
користуватися ключовими словами; дотримуватися, відповідних правил у
виборі інформації з наданого масиву веб-адрес, її організації в окремі
масиви з наступним управлінням ними (редагуванням); працювати з окремими
програмами тощо; користуватися електронною поштою, електронними носіями
(дискетами, дисками і т.д.)

Рекомендації щодо пошуку інформації:

1. Перед початком пошуку користувачеві треба чітко визначитись, з якої
теми він хоче знайти інформацію, записати цю тему на аркуші та покласти
перед собою — це допоможе не перейти на якійсь інший ресурс мережі.

Щоб знайти потрібну інформацію на різних сайтах, спеціаліст разом з
користувачем повинен:

? підібрати ключові слова або сполучення слів, що найбільше підходять до
обраної теми;

? скласти список сайтів, пошукових систем і каталогів за темою;

? відібрати інформацію за темою;

? користувачу, який визначився з інформацією в Інтернеті, доцільно
також запропонувати інші джерела, що можуть змістовно збагатити його
матеріал: назви теле- та радіопередач, друкованих джерел, відео або
аудіодо-кументів.

У процесі роботи потрібна концентрація уваги саме на обраній темі,
оскільки обов’язково будуть зустрічатися або «випливати» зайві цікаві
посилання. Їх потрібно проігнорувати або додати до списку «закладок» і в
наступному сеансі роботи передивитися. Якщо реагувати на всі джерела, то
можна «заблукати» в мережі.

Важливо також звернути увагу користувачів на те, що не вся інформація
знайдена на сайтах мережі може бути об’єктивною чи достовірною. Тому
необхідно критично оцінити зміст відібраної інформації за допомогою
двох-трьох альтернативних джерел, у т.ч. довідкової, науково-популярної,
художньої літератури, журнальних публікацій.

За допомогою таких заходів користувачі навчатимуться працювати з
пошуковим апаратом, з навігаційними засобами в Інтернеті, уважніше
ставитися до інформаційних джерел. Певна увага в навчанні має також
приділятися іншим медіаосвітнім вимогам до інформації: закріпленню
отриманих технологічних навичок, інструментарію пошуку тощо.

Серед різних методів доцільно запропонувати користувачеві ознайомитися
з наявними електронними бібліотеками або створити таку бібліотеку
самостійно за конкретними літературними жанрами, читацькими інтересами
або темами (детектив, фентезі, наукова фантастика, поезія, пригоди,
«дівочі» романи, містика, класика української та зарубіжної літератури,
драматургія, лауреати літературних премій, сучасні світові бестселери,
історичні, хроніки тошо), доповнюючи цей матеріал списками друкованих
джерел, що є у фондах бібліотеки.

Інший метод полягає в тому, щоб надати користувачеві можливість вибирати
книгу не за її назвою або автором, а за певною сюжетною «підказкою».
Наприклад, «бажаєш непередбачених подій, викладених із почуттям гумору —
скористайся веб-адресами: «, або «у вас є унікальна можливість
зануритися в сюжет, де мешканці живуть в фантастичному світі, де киплять
інтриги, любовні пристрасті, руйнуються старі і створюються нові
цивілізації.», «тут є багато романтики, але з присмаком меланхолії». Ці
та інші «місточки» мають бути підготовлені знавцями літератури (бажано,
щоб не були користувачі медіатеки) або за допомогою періодичних видань,
літературознавчих Інтернет-сторінок.

Доцільно у відділі влаштовувати книжкові виставки, бібліографічні
огляди, читацько-глядацькі; диспути на теми «Книга та її кіно-версія: що
цікавіше?», «Книги, які можна прочитати не тільки в Інтернеті»,
«Блокбастери, що стали популярними завдяки літературному твору» тощо.

† ? c ? B

D

????????+?Використання мультимедійних засобів доцільно спрямувати на
формування естетичних смаків, патріотичне виховання, популяризацію
української мови, культури, здорового способу життя, розвиток творчих та
інтелектуальних здібностей шляхом прослуховування літературних творів,
шедеврів класичної музики, перегляду художніх, науково-популярних,
мистецьких кінострічок, театральних постанов, колекцій музеїв,
спортивних змагань, вивчення іноземних мов, формуванням тематичних
відео- або аудіотек за темами: «Українська класика на екрані», «Книга на
екрані», «Бракує часу читати — слухай!», «Книги у мікрофона»,»Музика з
популярних кінострічок», «Історичні хроніки», «Скарби великого Моцарта»,
«Мальовнича Україна», «Великі художники», «Під звуки вальсу», «Найбільші
музеї світу», «Біблейські сюжети у мистецтві», «Світ природи» тощо.

Можливості медіатеки доцільно використовувати і для підготовки масових
заходів, шо проводяться в інших структурних підрозділах бібліотеки
(читацьких, аудіо- та відеоконференцій, диспутів, усних журналів,
тематичних вечорів, прем’єр книг, вечорниць, аудіопрослуховувань
художніх творів, творчих зустрічей з письменниками, музикантами,
художниками), підбираючи за допомогою наявних мультимедіа звуковий
супровід, відеоряд, фрагменти кінофільмів, уривки текстів у виконанні
артистів, створюючи фонд телевізійних трансляцій концертів, спортивних
змагань, важливих суспільно-політичних акцій тощо.

Медіаосвіта має бути спрямована на допомогу людині в активному
використанні можливостей телебачення, радіо, відео, кінематографу,
Інтернету і кращому розумінні мови медіакультури. Медіатека буде
важливим помічником педагогам, які на її базі сможуть і самі готуватися
до уроків, лекцій, розробляти веб-квести (webquest — з англ. — ігрові
навчальні програми), у своїх «папках» збирати методичні рекомендації,
повнотекстові, ілюстративні бази даних, а також проводити заняття із
застосовуванням технічних засобів, організовуючи самостійну діяльність
учнів за конкретною темою з використанням книг і мультимедійних
ресурсів.

Певна частка користувачів медіатеки буде зацікавлена можливістю пограти
у комп’ютерні ігри. Це так звані «геймери» (від англ. game — гра). Тому
завдання працівників медіатеки полягає в тому, щоб подбати про ігротеку
(підбір сайтів, CD/DVD тощо) з різножанровими, побудованими на сюжетах
літературних творів іграми, що впливають на розвиток інтелектуальних
здібностей, а також про організацію відповідних об’єднань за інтересами,
чемпіонатів на звання кращого геймера у тій чи іншій грі тощо. У цій
справі доречно порадитися із психологами, вчителями інформатики,
досвідченими гравцями серед студентів, старшокласників, клубів, аби
запобігти розповсюдженню «ігро-манії» серед користувачів.

Можливі послуги:

Надання комп’ютерного часу; користування електронною поштою;
«скачування» або запис інформації на дискету, CD/DVD; друк на принтері;
сканування текстів, фотозображень, ілюстрацій; копіювання документів;
консультації з використання програм Word (редагування текстів), Excel
(складання таблиць і графіків), Paint (редагування малюнків та
зображень), Flash (перегляд відеоматеріалів), Mediaplayer
(прослуховування музики) тощо; виконання віртуальних довідок; складання
вебліографії на задану тему; перегляд відеокасет, DVD, прослуховування
CD/DVD, перегляд супутникового та кабельного телебачення; перекодування
в формат CD/DVD грамплатівок, відео та аудіокасет; видача електронних
видань; виставки з демонстрацією мультимедійних документів; навчання
користувачів мультимедійним технологіям; масові заходи з використанням
мультимедійних засобів; дозвіллєві послуги.

Науково-методична робота передбачає:

? наукові дослідження щодо вивчення та задоволення інформаційних потреб
різних категорій користувачів медіатеки;

? моніторинг ефективності форм і методів роботи відділу, їх адекватності
різним сопіокультурним потребам користувачів;

? проведення регулярних експертиз накопичених мережевих ресурсів із
залученням до цього авторитетних спеціалістів з навчальних закладів,
інформаційних центрів, установ культури тощо;

? систематизацію і розповсюдження нових підходів у організації роботи
відділу, узагальнення набутого досвіду з різних напрямів діяльності,
наприклад, зі створення власних електронних ресурсів і забезпечення
доступу до віддалених ресурсів;

? організацію системної методичної підтримки працівників бібліотеки та
інших фахівців на семінарах, практикумах, днях професійних знань,
стажуваннях, конференціях щодо основних напрямів використання
комп’ютерів та автоматизованих бібліотечно — інформаційних систем,
іншої техніки в медіатеках, сучасних тенденцій у розвитку інформаційних
продуктів та їх ефективного застосування до різних категорій юних
користувачів, бібліографічного обслуговування за допомогою новітніх
інформаційних технологій, комп’ютерної інвентаризації та обліку
документних ресурсів, комп’ютерних систем наочної мунікаційних
комп’ютерних комплексів тощо;

? застосування форм оперативного реагування (телефонні консультування,
відрядження, поради за допомогою електронної пошти тощо) на поточні
теоретичні і технологічні питання, які виникатимуть у фахівців
медіаслужб у процесі їхньої практичної діяльності у подібних структурних
підрозділах або при їх організації;

? вивчення регулярності поповнення медіатеки документними ресурсами на
різних носіях інформації, їх систематизації, зберігання і інтенсивності
використання;

? розробка і запровадження відповідних нормативно-правових актів,
регламентуючої документації відділу.

Створення бібліотечної медіатеки як сучасного центра інформаційної
служби — справа тривала і потребує великих матеріальних витрат та
творчості всього колективу установи. Головним принципом її роботи
повинно стати сприяння пошуку гармонії між новими формами доступу до
інформації, знань, з одного боку, і гуманістичними основами бібліотечної
справи і спрямованістю юнацьких бібліотек на формування моральних
якостей через популяризацію друкованого слова, читання кращих творів
вітчизняної та світової літератури — з іншого.

Це дає змогу забезпечити широкий доступ до інформації для розвитку
пізнавальних та творчих здібностей; створюються рівні можливості в
пошуку інформації для користувачів різних вікових груп; допомагаємо
становленню та розвитку інформаційної, інтелектуальної культури.

З появою нтернет-послуг сутність абонементу та його послуг не
змінюється, але зростає якість обслуговування читачів, оскільки до
наявних друкованих ресурсів додаються електронні повно-текстові видання,
що допомагає користувачам знайти себе у світі інформації разом із
бібліотекарем.

Використана література:

В.М.Скляренко, О.В.Лисенко «Інформатика»

В.Холмогоров «Енциклопедія персонального комп’ютера»

Журнали «Шкільна бібліотека» 2010р

Похожие записи