Біотероризм та заходи щодо його попередження на території України
Тероризм – одне із найбільш грізних явищ нашого часу. У світі існує
декілька десятків різних терористичних організацій. Вони пов’язані з
певними етнічними групами, фанатичними, політичними, мафіозними
організаціями, які у будь-який спосіб намагаються реалізувати свої
злочинні наміри. Мета терористів – вибіркове ураження окремих
громадських чи політичних діячів або й якомога більше жертв цивільного
населення для залякування людей. Щоб реалізувати свої цілі, злочинці не
зупиняються й перед використанням біологічних агентів з різним
потенціалом патогенності. Такі середники для біотерористів дуже
привабливі, оскільки є досить доступними, придатними для зберігання,
транспортування і поширення, невидимими на момент використання, з певним
відстроченням ефекту дії. Тому у разі біотерористичної атаки медична
служба зазвичай не зможе вчасно організувати запобіжні заходи. Додаткову
складність становитиме нетипова клінічна картина недуги, зумовлена
незвичайним шляхом зараження та зміненими властивостями збудника, або
одночасним використанням багатьох інфекційних агентів. Таким чином.
вирішення проблем, пов’язаних з протидією біотероризму, є актуальним
державним завданням, що безпосередньо стосується національної безпеки
держави та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
До структури надзвичайних епідемічних ситуацій в світі, в яку входять:
карантинні інфекції (чума, холера, жовта лихоманка); емерджентні
інфекції (екзотичні високо-контагіозні вірусні геморагічні лихоманки);
особливо небезпечні природно-вогнещеві інфекційні захворювання
(лептоспіроз, кліщовий енцефаліт, геморагічні лихоманки, хвороба Лайма);
раптово виникаючі інфекції, що повертаються, викликаючі спалахи і
епідемії захворювань, котрі реєструються спорадично, постійно і мають
закономірності свого циклічного розвитку (дифтерія, грип, дизентерія,
ешеріхіози, туберкульоз, сифіліс, гонорея і т.д.); генетично змінені
мікроорганізми в навколишньому середовищі; аварії при техногенних
катастрофах (зниження специфічної і неспецифічної резистентності людини
до різноманітних захворювань, порушення систем життєзабезпечення людей,
відсутність якісної питної води, гарантійної якості харчових продуктів);
маловивчені інфекції (хвороба легіонерів, хвороба Кронсфельда),
відносять біологічний тероризм і воєнну загрозу.
агіозні збудники (бруцельозу, венесуельського енцефаліту коней, сапа,
меліоїдоза, висипного тифу, жовтої лихоманки, холери, токсинів правця і
дифтерії). Крім того, існують збудники, використання яких проблематичне
(віруси сказу, грипу, парентеральних гепатитів, ВІЛ, збудники сифілісу,
гонореї і стафілококової інфекції).
Тому надзвичайно важливо в будь-якій державі бути готовими до здійснення
діагностики з метою попередження завезення, в першу чергу, карантинних і
небезпечних інфекційних захворювань бактерійної і вірусної етіології, що
створює методичні основи для готовності до швидкої діагностики
збудників, можливо використовуваних з біотерористичною метою.
В Україні функціонує 3212 лабораторій мікробіологічного профілю, в тому
числі в системі Міністерства охорони здоров’я біля 2000, в яких постійно
проводяться роботи з біологічними агентами ІІ-ІV груп патогенності.
З метою посилення протиепідемічного режиму та підвищення безпеки цих
установ, протягом останніх 5 років прийнято ряд організаційних та
практичних заходів. Затверджені накази МОЗ України з питань підвищення
безпеки установ та посилення протиепідемічного режиму роботи в
мікробіологічних лабораторіях. Проведена перевірка мікробіологічних
підрозділів (лабораторій) закладів державної санітарно-епідеміологічної
служби, науково-дослідних інститутів, за висновками перевірок
запропоновані заходи щодо підвищення біологічної безпеки установ та
порядку утримання колекцій культур.
Але, на жаль, матеріально-технічне забезпечення установ та закладів
санітарно-епідеміологічної служби залишається недостатнім. Парк
лабораторного обладнання та приладів застарілий і залишається на рівні
70-80 років. Практично відсутнє сучасне обладнання, в тому числі і для
молекулярно-генетичних досліджень.
Перевіркою готовності цих підрозділів можна вважати роботу по
дослідженню “невідомих речовин” на сибірку. За інформаціями таких країн
як Австрія, Голландія, Франція тощо для проведення такої роботи в них
були залучені значні формування збройних сил, через неможливість
проведення її установами охорони здоров’я.
Проаналізувавши досвід роботи у період напруженої ситуації з
біотероризму, можна запропонувати ряд заходів щодо його попередження на
території України, а саме:
– доцільним було б покращити матеріально-технічне забезпечення установ
та закладів санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють перевірку
різних біологічних агентів;
– підвищити рівень перевірки та контролю пасажирів та їх багажу, на
наявність різних біологічних агентів, на митних постах та у аеропортах;
– створити групи швидкого реагування біологічного контролю;
– здійснювати вилучення та доставку до лабораторій особливо небезпечних
інфекцій підозрілих матеріалів силами Міністерства з надзвичайних
ситуацій з обов’язковою участю робітників МВС, а не
санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
