Бевз Н.О.,
вихователь -методист ДНЗ № 31,м. Умані
Розвиваємо креативність дошкільників
Дошкільне дитинство – це особливий вік, коли дитина відкриває для себе
світ, коли відбуваються значні зміни у всіх сферах її психіки:
когнітивної, емоційної, вольової і які виявляються в різних видах
діяльності: комунікативної, пізнавальної, перетворювальної. Це вік, коли
з’являється здатність до творчого вирішення проблем, що виникають у
дитини в різних життєвих ситуаціях – креативність.
Під креативністю психологи розуміють здатність бачити речі у новому та
несподіваному вигляді та знаходити унікальні вирішення проблем.
В останні роки все частіше говориться про креативність, як базову
якість особистості та розвиток творчих здібностей дошкільників і це не
випадково, адже життя в епоху науково – технічного прогресу стає
різноманітнішим і складнішим та потребує від людини не стандартних,
звичних дій, а гнучкості мислення, швидкої орієнтації та адаптації до
нових умов, творчого вирішення великих і малих проблем. Тому у Базовій
програмі «Я у Світі» окремою лінією розвитку визначена креативнісь.
Вивчаючи питання креативності у закладі виявилося, що серед
педагогічних працівників не всі добре орієнтуються у поняттях
креативність та творчість. Тому роботу з педагогами розпочали з
консультації, підчас якої визначили зміст цих понять, їх відмінність,
розглянули показники сформованості креативності у дошкільника та
педагогічні принципи формування креативності.
Опитування педагогів показало, що у них є розуміння необхідності
творчого потенціалу дошкільника але вони не готові до цієї діяльності,
оскільки не вистачає знань та практичних умінь, а також методичного
забезпечення.
В ході спостереження педпроцесу та перегляду планів роботи виявилося,
що в програмових змістах занять рідко ставляться питання розвитку
креативності та творчих здібностей, діяльність дітей не завжди
мотивована, мало використовується проблемних запитань, ситуацій, не
завжди між дітьми і педагогом встановлюється діалог.
Тому робота з педагогами спрямована на підвищення рівня розвитку
творчого потенціалу педагогів, зняття стереотипів та шаблонів у їх
мисленні та поведінці, на вдосконалення спілкування педагогів з дитиною
у напрямку особистісно – орієнтованої взаємодії. При проведенні
методичних заходів зверталася увага на усвідомлення, засвоєння та
ефективне використання методів та прийомів, спрямованих на активізацію
творчого потенціалу кожної дитини.
У 2009 р. на базі закладу проведений міський семінар для вихователів
груп раннього віку на тему: «Креативний розвиток дітей раннього віку».
Нас зацікавило питання діагностики творчих здібностей дітей. Для цього
обрані методики діагностики універсальних творчих здібностей кандидатів
психологічних наук В. Кудрявцева, В. Синельникова і у січні 2010
проведена тематична перевірка старших дошкільників.
В результаті перевірки отримані цікаві данні, які дали можливість
зрозуміти загальну картину розвитку творчих здібностей у дітей, намітити
подальшу роботу з дітьми та педагогами та переосмислити деякі
стереотипи.
Обстеження проводилося індивідуально з кожною дитиною. Всього обстежено
53 дитини.
Перша методика «Сонце в кімнаті» була спрямована на реалізацію уяви
дітей. Її метою було виявити здібності дітей до перетворення
«нереального» у «реальне» в контексті заданої ситуації шляхом усунення
невідповідності. Двоє дітей не зуміли виконати завдання. 12 дітей
запропонували формальний спосіб усунення невідповідності, обмежившись
простою відповіддю, ще 2 дітей дали складну відповідь на поставлене
завдання. І тільки 2 дітей дали конструктивну відповідь.
Таким чином розвиток реалізму уяви у 26, 3% дітей знаходиться на
низькому рівні, у 70% на середньому і тільки 3, 7% на високому. Тобто у
дітей недостатньо розвинена творча уява, а отже є необхідність проводити
спеціальну роботу, спрямовану на розвиток творчої уяви дітей, враховуючи
те, що дошкільний вік є синзетивним періодом для розвитку цього процесу.
Друга методика «Складена картинка» (уміння бачити ціле раніше частин)
мала на меті визначення уміння дітей зберігати цілісний контекст
зображення в ситуації його руйнування.
Результати діагностики творчого потенціалу дітей виявили кращий
розвиток здатності бачити ціле раніше частин. Цей результат є
закономірним тому, що однією з особливостей дитячого світосприйняття є
його цілісність. Високий рівень показали 54, 8% дітей, середній – 35,
8%, низький – 9, 4%. Для деяких дітей завдання виявилося заважким.
Більшість дітей давали відповіді описового характеру, тобто
перераховували деталі малюнка, що знаходилися в їх полі зору. Половина
всіх дітей давали відповіді комбіную чого типу, включаючи намальований
персонаж у нову ситуацію або «прив’язували» цілісне бачення малюнка не
до ситуації, а до конкретної форми, яку приймає картинка при складанні.
h
E
!врятувати зайця» (над ситуативно – перетворювальний характер творчих
рішень) мала на меті оцінку здатності і перетворення задачі на вибір у
задачу на перетворення в умовах перенесення властивостей знайомого
предмета у нову ситуацію.
Більшість дітей не намагались вийти за межі простого вибору. Вони
обирали для врятування зайця відеречко, мисочку або дерев’яну паличку,
механічно переносячи їх властивості у нову ситуацію. Такі діти отримали
по 1 балу, що відповідає низькому рівню – 51, 1%. На середній рівень
вийшло лише 3 дітей – 5, 6%, які вирішували ситуацію з елементами
найпростішого символізму але так і не змогли вийти за межі ситуації
вибору. На вищому рівні виявилось 43, 3% всіх дітей. Причому кращі
результати показали діти старшої «А» групи, які старші за віком. Ці діти
пропонували для порятунку зайця використати повітряну кульку,
змайструвати кораблик тощо. У цих дітей є установка на перетворення
наявного предметного матеріалу. Вихідна задача на вибір самостійно
перетворювалася дітьми в задачу на перетворення. Що свідчить про над
ситуативний підхід до неї дітей.
Четверта методика «Дощечка» мала на меті оцінити здібності дітей до
експериментування з об’єктами що перетворюються. Діти з цікавістю
віднеслися до цього завдання. Лише окремі діти виявили скованість. Кращі
результати показали діти старшої «А» та логопедичної груп. Настя Л. з
логопедичної групи отримала найбільшу кількість балів – 35, набагато
випередивши всіх дітей. Більше 20 балів набрали 3 дітей. Гірші
результати виявилися у дітей старшої «Б» групи, які молодші за віком.
В результаті обстеження виявилося, що кількість відповідей дітей
напряму залежить від загального кругозору дитини, вік кількості набутих
знань про об’єкти довкілля. Так діти, які побували з батьками на морі,
експериментуючи з дощечкою, вбачали в ній тапчан або шезлонг, водяну
гірку, кабінку для переодягання, басейн, корабель тощо. Діти, які
побували у школі, називали шкільну дошку, клас, стадіон, багато хто з
дітей вбачали у дощечці знайомі геометричні фігури та літери.
В результаті діагностичного обстеження виявлена іще одна цікава деталь,
яка дозволяє зробити висновок про слабкий зв’язок творчих здібностей
дитини із здібностями до навчання та інтелектуальними здібностями. Діти,
які на початку навчального року під час діагностики психологічної
готовності до школи показали низький рівень готовності і в
повсякденному житті та на заняттях не відрізняються особливими
здібностями до навчання подекуди мають рівень творчих здібностей вищий
ніж їх успішніші товариші. У творчій активності важливу роль відіграють
особливості темпераменту, здатність швидко засвоювати та народжувати
ідеї тощо.
В результаті такого дослідження є над чим задуматися педагогам і,
зокрема, як здійснювати диференційований підхід у креативному розвитку
дошкільників, зважаючи на різний рівень їх творчої активності.
Розвиток креативності потребує створення відповідних умов, таких як
збагачення оточуючого середовища різноманітними новими для дитини
предметами, матеріалом для пошукової та творчої діяльності з метою
розвитку допитливості.
Для цього в кожній з груп дошкільного закладу створені осередки
пізнавальної діяльності дошкільників та у січні проведений конкурс на
кращий осередок.
Переглянута форма планування за новою Базовою програмою «Я у Світі».
Педагоги обрали планування за режимними моментами з урахуванням сфер
життєдіяльності та ліній розвитку, в тому числі і креативної та щодня
планують і проводять відповідну роботу відповідно до тематики тижня.
Питанню розвитку пізнавальних та творчих здібностей була присвячена
остання педрада, одним з рішенням якої стало ефективніше впровадження в
практику роботи елементів ТРВЗ, завдань творчого характеру.
Педагоги намагаються забезпечувати розвиток творчих здібностей на всіх
видах занять. В дошкільному закладі створена художня майстерня де окрім
занять проводиться гурткова робота із обдарованими дітьми. Функціонують
2 вокальні гуртки, гурток гри на дитячих музичних інструментах, гурток
аеробіки та «Атлет», гурток англійської мови. Крім того діти беруть
участь у міських конкурсах та змаганнях і стають їх переможцями.
Колектив закладу і надалі працюватиме над створенням певних
педагогічних умов формування творчого мислення, використанням
спеціальних методів і прийомів, системи творчих завдань з ускладненням,
що впливає на процес розвитку креативних здібностей дітей.
PAGE \* MERGEFORMAT 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
