Бержанір Галина Іванівна,

методист відділу освіти

Уманської райдержадміністрації,

тел.: (244) 3-28-56

Особливості формування етичної поведінки молодших школярів

Загальна тенденція загальнолюдської культури полягає в зростаючій ролі
гуманізму в суспільстві, розширенні сфери дії моральності в житті людей.
При деморалізації суспільства і регресі гуманності, які ми спостерігаємо
сьогодні, надзвичайно актуальною є проблема етичного виховання
підростаючого покоління. Школа як соціальний інститут виховання може
істотно допомогти суспільству, якщо вирішення цієї проблеми буде одним
із найважливіших завдань навчально-виховного процесу.

Етична культура є складовою частиною етичної культури особи, оскільки
лежить в основі способу життя людини, охоплюючи широке коло його
ціннісних орієнтацій і духовних потреб, що перетворюють саму особу і що
визначають етичні параметри її самоудосконалення.

Основою етичної культури є гуманістична система виховання. Повинна
діяти цілісна система етичного виховання школярів початкових класів,
результатом якої вони мають зрозуміти важливість і справедливість
гуманістичних основ життя людини, відчути міру своєї відповідальності в
суспільстві, усвідомити значущість відчуття власної гідності в
моральному самовизначенні. Сьогодні особливо потрібна спеціальна робота
розуму школяра і його душі, потрібні зусилля, аби процес осмислення
моральності був не короткочасним і стихійним, а глибоким і
довготривалим.

Залучення хлопчиків та дівчаток з раннього дитинства до етичної
культури повинне вилитися в педагогічно інструментований процес
активного пізнання і засвоєння дітьми загальнолюдських цінностей,
побудований на тісному взаємозв’язку знання, відчуття, поведінки,
пріоритетного підходу до дитини як суб’єкта виховання.

В той же час недотримання методики виховної роботи, надмірний
педагогічний вплив вчителів порушує гармонію трансформації етичних
знань в емоційну сферу учня, в етичну практику вчинку. Це виявляється в
суперечливості знання і поведінки, що протирічить самій природі етичного
виховання.

Передумови для вирішення цього протиріччя створюють методичні
матеріали, які повинні орієнтувати педагогів на культурологічне коріння
національної духовності, використання глибинних витоків народної
педагогіки з її багатою палітрою форм емоційного включення дитини в
процес практичного засвоєння етичних норм життєдіяльності через
колективні свята, ігри, народні традиції, фольклор тощо.

H

8педагогічній канві етичного виховання своєчасно і грамотно допомогти
учневі збудувати дороги власного етичного розвитку, зацікавити,
схвалити, підтримати його прагнення, створити ситуацію успіху.

У роботі з молодшими школярами акцент робиться на бажанні бути хорошим,
яке властиве дітям цього віку. В процесі занять важливо орієнтуватися на
характерну для дітей увагу до етичної сторони вчинку, бажання дати йому
моральну оцінку, отримати оцінку тих, що оточують.

На жаль, в школі цей сприятливий час для засвоєння етичних норм
поведінки, часто не використовується повною мірою. Це призводить до
невідповідності між моральною свідомістю і поведінкою в подальшому
розвитку дитини. Тому необхідно у виховному впливі на дітей розвинути
уміння і звичку до постійної моральної оцінки поведінки і самооцінки.

Вчитель має навчити школярів відчути важливість і красу людських
відносин, визначити свою моральну позицію в різних життєвих ситуаціях.
Все це можна досягнути за допомогою продуманої методичної технології
етичних занять з дітьми. Основу цих занять становлять методики, які
дозволяють вчителеві вивчати особливості дітей, просліджувати динаміку
їх етичного розвитку, а також ненав’язливо і непомітно коригувати
поведінку, їх взаємини в колективі.

Як показує багатолітній досвід роботи з виховання етичної культури
школярів, процес етичного розвитку дітей найбільш ефективний за умови
постійної та послідовної діалогічної взаємодії педагога зі школярем.
Йому необхідний довірливий діалог, який допомагає дитині побачити
неусвідомлені ще процеси становлення в світі свого «Я» і визначити
напрями до осмислення цих процесів. Цей діалог покликаний допомогти
маленькому школяру збудувати важливу для нього думку включитися в
обговорення, самостійно прийти до рішення етичних проблем.

За допомогою педагога в процесі діалогу відбувається цілеспрямоване
формування індивідуальної етичній позиції хлопчика чи дівчинки,
формується уміння об’єктивно оцінювати себе та інших. У побудові
етичного діалогу з молодшими школярами акцент робиться на характерну
для них увагу до етичної сторони вчинку, бажання дати йому моральну
оцінку, отримати оцінку однолітків або батьків чи вчителів.

Залежно від тематики заняття і виховних завдань, а також з врахуванням
специфіки конкретного класу ключовими моментами розвитку діалогу
виступають всілякі педагогічні прийоми. Вони вводяться з метою
опосередкованої корекції поведінки дітей, їх взаємин в колективі і в той
же час дозволяють вивчати особливості етичного розвитку школярів.

Таким чином, наполеглива та цілеспрямована педагогічна діяльність та
педагогічна майстерність кожного вчителя початкових класів забезпечить
ефективність системи виховання основ етичної культури школярів,
сприятиме формуванню у них кращих морально-психологічних якостей.

Похожие записи