Виховна година на тему:

«Багато важливих причин, щоб не палити»

ПЛАН

    Вступ   

  1. Як швидко та як часто виникає залежність у людини до тютюну?   

  2.  Які можливі хворобливі прояви?   

  3.  На які життєво важливі системи перш за все впливає нікотин та інші
продукти горіння цигарок?   

  Список використаної літератури   

 

Вступ

   Світова практика свідчить про те, що соціальний працівник повинен
володіти теоретичними і практичними знаннями в області медицині і
охорони здоров’я , оскільки незалежно від спеціалізації та місця роботи
він приймає участь у вирішенні проблем індивідуального та суспільного
здоров’я.

   ВООЗ визначає здоров’я як стан повного фізичного, душевного та
соціального благополуччя, а не лише як відсутність хвороб та фізичних
дефектів. Проблема здоров’я невід’ємна від інших проблем людства. Вона
змінюється разом з прогресом загальнолюдської культури, є актуальною у
всі періоди життя людини — від народження до смерті.

   Здоров’я людини є предметом вивчення як природних, так і
загальнолюдських наук — біології, медицини, соціології, психології,
філософії та ін. Людина пов’язана із суспільством, зі всіма елементами
його структури безліччю відносин, тому неможливо вирішувати проблеми
здоров’я без урахування широко спектру соціальних факторів. Відомо, що,
за даними іноземних та вітчизняних дослідників, здоров’я людини у
великій степені залежить від її образу життя та соціальних факторів.

   В сучасних умовах поглиблення соціальних проблем в нашій країні,
погіршення показників здоров’я населення зростає об’єктивна потреба
вирішення взаємопов’язаних завдань медичного і соціального характеру на
якісно новому рівні. Виникла потреба створення нових механізмів, форм і
методів медико-соціальної допомоги населенню як нових соціальних
технологій, які забезпечили б громадянам комплексні соціальні послуги.
Внаслідок цього розвивається медико-соціальна робота як якісно новий
напрям соціальної роботи та вид професійної діяльності.

   В наш час різко загостилася проблема паління в нашій країні і в світі
загалом. Вона потребує уваги з боку суспільства і цілеспрямованої роботи
з її вирішення. В свою чергу це є завданням медико-соціальної роботи
профілактичного спрямування.

 

1. Як швидко та як часто виникає залежність у людини до тютюну?

   Паління — це не заняття, яке можна легко кинути. Це справжня
наркоманія, і особливо небезпечна тому, що багато хто не приймають її
всерйоз.

   Паління — одна з найпоширеніших звичок, що наносять втрату здоров’ю
людини й цілому суспільству. У процес паління залучені практично всі
верстви населення, у тому числі жінки й підлітки. Це соціальна проблема
суспільства, як для його курящої, так і некурящої частини. Для першої
частини проблемою є кинути курити, для другий — не «заразитися» звичкою
курити, уникнути впливу курящого суспільства й зберегти своє здоров’я.

   Основним діючим компонентом тютюну є нікотин. Цей алкалоїд вперше
виділили в чистому вигляді в 1828 році учені Посельт і Рейман. Вміст
нікотину в листі тютюну коливається звичайно від 1 до 1,5%, проте в
деяких сортах досягає 6-8%. У одній цигарці масою 1 г міститься звичайно
10-15 міліграм нікотину, а в сигареті масою 10 г — до 150 міліграм цієї
речовини.

У хімічно чистому вигляді нікотин є прозорою маслянистою рідиною з
пекучим смаком. Саме такий смак відчуває той, хто палить, коли докурює
недопалок, де осідає нікотин. У фільтрі сигарети може скопитися така
кількість нікотину, якого достатньо, щоб убити мишу. Фактично нікотин
токсичний в тому ж ступені, що і синильна кислота. Тому у незвичної до
куріння людини велика кількість викурених сигарет викликає важке
отруєння, а іноді і смерть.

   Нікотин — це надзвичайно сильна отрута, що діє переважно на нервову
систему, травлення, а також на дихальну і серцево-судинну системи.
Експерименти на тваринах ще в минулому столітті показали безперечний
вплив нікотину на нервові реакції. Наприклад, якщо на голу тканину нерва
накласти ватку з нікотином, то для його роздратування потрібна значно
менша сила струму, ніж в контролі. Ставили досліди з собаками, у яких
розкривали черепну коробку і нікотин наносили на різні ділянки мозку. І
в цих випадках реакція, наприклад, у вигляді м’язових рухів виявлялася
значно швидше і від меншої сили струму, ніж до застосування нікотину.
Більш того, висока концентрація розчину нікотину викликала судорожні
скорочення тієї групи м’язів, яка знаходилася під контролером даної
ділянки мозкової речовини, і це без якої-небудь додаткової дії струмом!
Ці судоми дуже нагадували епілептичні напади. При цьому напади не
виникали після декількох повторень нікотинового роздратування. До
нікотину можна, виявляється, звикнути.

   Куріння — суха термічна перегонка тютюну (і паперу) під впливом
високої температури, яка на кінці цигарки або трубки, що горить, досягає
300°С. Дим, що втягується палієм виганяє нікотин з листя тютюну. Нікотин
швидко розчиняється у воді, тому легко всмоктується через слизисті
оболонки рота, носа, бронхів, а потрапляючи із слиною в шлунок, — і
через стінки шлунково-кишкового тракту.

   Нерідко говорять, що одна крапля нікотину вбиває коня. Так, для
смерті тварини досить дуже невеликих доз нікотину. Якщо говорити точно,
то однієї краплі чистого нікотину вистачить, щоб знищити трійку дорослих
коней масою до напівтони кожна. Така дійсна сила нікотинової отрути.
Чому ж людина переносить в процесі хронічного вживання тютюну величезні
його дози? По-перше, тому, що в кожній окремій сигареті доза нікотину
далека від смертельної і лише при викурюванні декількох сигарет підряд
може наступити шоковий стан, що приводить до смерті. По-друге, до
нікотинової отрути виникає швидке звикання. До того ж, він досить скоро
виділяється нирками з організму.

   Одного разу був поставлений такий досвід: до тіла людини, що палить,
приклали декілька п’явок, а виділену їм сечу дали випити мишам. Вранці,
до першого затягування, з тваринами нічого особливого не відбулося. Але
як тільки людина викурила першу цигарку, п’явки відвалилися в судомах, а
миші, що одержали її сечу, впали в стан сильного збудження.

Навіть одна цигарка образлива для живого організму. Підраховано, що
смертельна доза нікотину для людини складає 1 міліграм на 1 кг маси
тіла,

   тобто близько 50-70 міліграм для підлітка. Але при цьому потрібно
врахувати, що організм, що росте, приблизно в два рази чутливий до
нікотину, ніж дорослий. Отже, смерть може наступити, якщо підліток в
один момент викурить півпачки цигарок, бо в цілій пачці якраз і
міститься одна смертельна для дорослого доза нікотину.

   Якщо людина викурює в день 1 — 9 сигарет, то в середньому він
скорочує своє життя на 4,6 роки в порівнянні з некурящими людьми, якщо
курити 10-19 сигарет, то життя скоротиться на 5,5 років, якщо викурювати
20- 39 сигарет — на 6,2 роки.

   Багато людей не знає і сотої частки шкідливих ефектів тютюнового
диму. Зазвичай знання про шкоду куріння обмежуються можливістю розвитку
рака. Кожен знає хоч одну людину, яка, викурюючи по 40 сигарет на день,
дожила до вісімдесяти років. Це насправді так. Однак на одну людину,
стійку до впливу отрути сигарет, припадає 1000 чоловік, які чутливі до
дії цієї отрути. З якої сторони не дивись на цю проблему, все одно
сигарети високо токсичні. І мало хто із нас наділений природою так, щоб
курити і не отримати при цьому яку-небудь хворобу — легку або
смертельну.

   Сигаретний дим містить біля трьох тисяч відомих нам складових
елементів. Ми не маємо уяви про дію на організм багатьох із цих речовин.
Однак добре відомо, що 16 із них можуть викликати рак. Нікотин є
речовиною, що викликає сильну залежність.

   При постійному курінні стійкість до нікотину в людини поступово
підвищується, що обумовлює потребу збільшувати щоденну дозу сигарет. У
випадку припинення надходження в організм нікотину в курця розвиваються
явища абстиненції, тобто тяжкі фізичні й психічні розлади; що знімаються
або полегшуються після прийому чергової дози нікотину.

  Уже через кілька тижнів з моменту початку куріння більшість людей
зауважує, що їхній нервовій системі необхідний нікотин для підтримки
гарного самопочуття. Крім цієї основної причини звикання до сигарет
варто відзначити, що тютюн, будучи рослиною, містить велику кількість
різни сполук, що використовуються організмом людини, наприклад нікель і
кобальт. Отже, при спробі кинути курити не тільки нервова система
відчуває недостачу чого-небудь, але й організм також може відчути
дефіцит, тому що речовини, які адсорбуються через легені, швидко
проникають в організм і через короткий час задовольняють потреби без
залучення в цей процес кишечнику. Іншими словами, отримуючи необхідні
речовини через легені, кишечнику не потрібно вже настільки напружено
працювати, і він припиняє хімічні процеси. Тому якщо ви кидаєте курити,
то може послідкувати період затримки в кілька днів, перш ніж кишечник
знову почне абсорбувати необхідні речовини. Цей фактор необхідно
враховувати при наданні допомоги в боротьбі з курінням.

   До нікотину дуже швидко звикають. Причина — в дії нікотину на
організм людини. Складові частини тютюнового диму всмоктуються у кров і
розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання
диму нікотин проникає всередину клітин головного мозку та ненадовго
підвищує їх активність. Разом з цим, короткострокове розширення судин
мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб’єктивно
сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття
заспокоєння. Однак через деякий час цей стан зникає, відбувається
звуження судин мозку і зниження його активності. І щоб знову відчути
піднесення, курець тягнеться за цигаркою. Тому нікотин вважається
наркотичною речовиною. Це своєрідний наркотик, який дає людині певний
короткочасний допінг.

   Більшість тютюнових виробів є засобами для швидкої й ефективної
доставки нікотину до головного мозку, у результаті чого досягається
швидкий розвиток і постійне підтримання залежності. Фізіологічні,
психологічні і поведінкові компоненти такої залежності, що розвиваються,
пояснюють продовження споживання тютюну, незважаючи на створювану ним
небезпеку. Нікотин створює ряд ефектів, що винагороджують, тобто
ефектів, які сприймаються курцем як приємні, — це зменшення
дратівливості, втрата ваги, поліпшення уваги і психомоторного
функціонування. Перераховані ефекти створюють позитивне підкріплення
куріння, а симптоми припинення надходження в організм нікотину, що з
являються через кілька годин після припинення куріння і продовжуються до
4 тижнів, створюють негативне підкріплення, що також ускладнює
припинення куріння.

   Ці характеристики є загальними для тютюнової залежності і будь-яких
інших видів залежності, зокрема, алкогольної і наркотичної. Незважаючи
на те, що чимало людей вважає, ніби тютюнова залежність набагато більш
соціальна і тим самим істотно відрізняється від алкогольної чи
наркотичної, однак у цих видів залежності більше спільного, аніж
відмінного. Курець, так само, як алкоголік чи наркоман, заперечує свою
залежність та власну неспроможність відмовитися від подальшого
споживання, відкидає проблеми, що виникають у зв’язку з курінням.

   Курець, як і інші залежні, втрачає кількісний і ситуаційний контроль
за споживанням. Унаслідок цього, він витрачає на куріння більше грошей і
часу, аніж планувалося.

   Згідно з міжнародними даними, щороку близько 40% курців роблять
серйозну спробу позбутися куріння, але через нікотинову залежність лише
3% з них щастить дійсно звільнитися від тютюну впродовж наступних шести
місяців.

2. Які можливі хворобливі прояви?

   Сьогодні смертність населення України визначається, в першу чергу,
неінфекційними захворюваннями, тісно пов’язаними з широким
розповсюдженням факторів ризику, котрі характерні для поведінки людини.
Серед них паління — основна причина передчасної смерті, якій можна
запобігти. Тютюн — фактор ризику більш ніж 25 хвороб.

   Наведемо цифри та факти щодо паління:

  за оцінками ВООЗ біля третини дорослого населення світу (серед

  яких 200 мільйонів — жінки) палять;

  кожного року в світі тютюн викликає 3,5 мільйона смертей, або 1 000 —
щодня;

  за прогнозами, глобальна тютюнова «епідемія» забере життя 250
мільйонів сучасних дітей та підлітків.

   Зараз можна говорити про епідемію куріння. В Європі курить біля
половини дорослого населення. Характерно, що спостерігаються дві
тенденції: зниження паління в розвинених країнах та збільшення у
відстаючих. Так, у США понад 30 мільйонів чоловік кинуло курити (за
останні роки). Нині в США курить лише чверть дорослого населення. У той
час у відстаючих країнах за останні 25 років кількість курців
збільшується, що за підрахунками спеціалістів призведе до того, що в
найближчі 20-30 років щорічно від хвороб, пов’язаних із палінням, буде
вмирати більше 7 мільйонів чоловік.

   Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас
курять 12 мільйонів громадян — це 40 % населення працездатного віку. З
них 3,6 мільйона жінок і 8,4 мільйона чоловіків. Курить кожна
третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). За даними
експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч
смертей щорічно. Серед киян палять понад 860 тисяч чоловік, що складає
40 % усіх мешканців у віці від 12 років і старше. Дорослий курець
викурює в середньому 1 650 цигарок за рік.

   Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний
ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають
поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто
з’являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно,
тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну
до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий строк.

   Нікотинове отруєння виявляється у низці факторів, шкідливих та
небезпечних для життя людини. Це слинотеча, нудота, збліднення шкірних
покривів, слабкість, запаморочення, сонливість. Сюди слід додати
відчуття страху, головні болі, шум у вухах, почастішання пульсу і інші
розлади діяльності організму.

   А якщо доза буде трохи більша, курця може чекати набагато важчий стан
і, можливо, смерть. Є опис загибелі хлопця в результаті викурювання
тільки однієї сигарети! А випадки смерті молодих людей від надходження в
організм великих доз нікотину не такі вже і рідкісні.

   Нікотин, як з’ясувалося, впливає і на передачу імпульсів з нерва до
м’язів. Великі дози нікотину діють подібно до відомої отрути — кураре,
паралізуючи нервову систему. Тому, хоча нікотин діє набагато слабкіше за
кураре, спортсмени-курці ніколи не зможуть досягти тих результатів, які
вони змогли б мати в спорті, якби не отруювали свій організм нікотином.

   Чим сильніше виражена залежність від нікотину, тим значнішу частину
становлять ті курці, що робили більше трьох спроб відмовитися від
куріння. Це може засвідчувати, з одного боку, те, що в курців з
вираженою залежністю більша ймовірність виникнення проблем, пов’язаних з
курінням, що спонукає їх до наполегливіших спроб припинити куріння. З
іншого боку, виражена залежність від нікотину зменшує ймовірність успіху
таких спроб, тому доводиться вдаватися до них знову й знову.

У курця погіршується фізична форма і здоров’я, він витрачає на сигарети
гроші, що могли б принести користь йому і його родині, він не чує
прохань рідних, які закликають його відмовитися від куріння, і, можливо,
отруює їх токсинами тютюнового диму.

   Список загальних характеристик залежних видів поведінки можна
продовжувати. Головним є те, що всі речовини, які викликають залежність,
змінюють свідомість людини, міняють її ставлення до життя і те, як вона
пристосовується до нього. Ці речовини є бар’єром на шляху усвідомлення і
розв’язання життєвих проблем.

Rдосконаленні різноманітних навичок і функцій. Натомість курець, який
відчуває дискомфорт, у більшості випадків вирішує, що йому необхідна
чергова сигарета. Унаслідок цього розвиток особистості гальмується.
Людина не використовує всіх можливостей, потенційно закладених у неї
природою.

   Нагадаємо найважливіші факти про куріння. Деякі з них, можливо,
нададуть більшої мотивації для того, щоб відмовитися від цієї звички.

   Наслідки куріння в короткотерміновій перспективі. Курці щодня
стикаються з певними шкідливими наслідками своєї звички. Серед таких
можна виділити:

  —    Незадовільний фізичний стан, який проявляється під час занять
спортом, піднімання сходами, ігор з дітьми та ін;

  —    Кашель;

  —    Нікотин, що накопичується на пальцях і зубах, а також стелі,
шторах і т.д.;

  —    Неприємний запах з рота; запах тютюну на волоссі та одязі;

  —    Колеги, діти, друзі і батьки страждають через цю звичку;

  —    Все менше і менше можливостей курити, адже куріння стає
забороненим у дедалі більшій кількості публічних місць;

  —    Хвилювання через можливу нестачу сигарет.

   Наслідки куріння в довготривалій перспективі. Окрім прямих очевидних
недоліків, зазначених раніше, куріння має також дуже шкідливий вплив на
здоров’я. Якщо ви — курець, для вас існує великий ризик захворіти. І цей
величезний ризик слід добре обміркувати. В Україні щороку передчасно
помирає близько 100 000 людей через хвороби, пов’язані з курінням. Це
приблизно стільки ж, як 5 автобусів повних людьми щодня!

   Куріння шкідливе для серця та кровоносних судин; воно спричиняє
виникнення чи розвиток астми та бронхіту і спричиняє рак легенів.

   Хоч вже і цього досить, та куріння збільшує ризик багатьох інших форм
раку, таких як рак стравоходу, підшлункової залози, ротової порожнини та
гортані, сечового міхура, нирок та шийки матки. Крім цього куріння може
мати негативний вплив на репродуктивну функцію. У чоловіків
спостерігається зниження сексуальної потенції.

   Також важливо те, що якщо палить вагітна жінка, активно чи пасивно,
це може мати негативні наслідки для ще ненародженої дитини. Одним
словом, існує справді багато важливих причин на те, щоб кинути курити!

   Давайте з’ясуємо, що ж відбувається в організмі курця? Першими
приймають отруту, ще достатньо гарячу (до 50-60 градусів), ротова
порожнина й носоглотка. І ця температура починає руйнівну дію на
організм. Разом з гарячим повітрям людина мимоволі вдихає і зовнішнє
повітря, температура якого нижча від димової суміші приблизно на 40
градусів. Такі перепади насамперед впливають на зубну емаль. Усім
відомо, який вигляд мають зуби курців, вони псуються раніше, утворюючи
неприємний запах.

   Тютюновий дим, який вдихає курець, потрапляє у верхні дихальні шляхи,
а потім — у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається
хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення
голосових зв’язок, які потовщуються, грубшають. Це призводить до зміни
тембру голосу (грудний голос курця), що особливо помітно у молодих
жінок.

   Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим
димом розвивається хронічне запалення їх (бронхіт, трахеїт). Така
слизова оболонка стає нестійкою до впливу мікробів, а тому курці частіше
хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання мають у них
тяжчий перебіг. Досить поширене захворювання серед курців — емфізема –
хворобливе розширення тканини легень. Достатньо сказати, що за рік у
курця осідає на стінках легень біля 1 кг тютюнового дьогтю. Слід
врахувати і нашу несприятливу екологічну обстановку, що збільшує ризик
захворювання. Не випадково, за світовими статистичними даними,
смертність від хронічного бронхіту та емфіземи легень серед курців у 5
разів вища, ніж серед людей, які не курять. Вчені встановили, що куріння
— один з основних чинників, як призводить до того, що розвивається рак
легень. Куріння збільшує ризик захворіти не тільки на рак легень, а й на
злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу,
сечового міхура.

   Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему. Так, куріння
значно збільшує ризик виникнення гіпертонічної хвороби, раннього
атеросклерозу судин серця і головного мозку, ішемічної хвороби серця.
Нікотин підвищує тонус судинної стінки, що призводить до звуження судин,
а отже, й до сповільнення швидкості течії крові. Ми вже зазначали, що у
курців знижений вміст кисню в крові. Недостатньо насичена киснем кров
повільно тече по звужених судинах. Це позначається на живленні тканин –
розвивається гіпоксія (кисневе голодування), виникають головний біль,
відчуття втоми, нездужання, запаморочення. Внаслідок поганого живлення
міокарда виникає сильний біль у ділянці серця. Невелике фізичне
навантаження посилює біль. Не тільки фізичне напруження, а й емоційні
навантаження можуть зумовити сильний біль у ділянці серця. Крайній
ступінь розладу кровопостачання міокарда — змертвіння його ділянки, що
називається інфарктом міокарда. Імовірність виникнення інфаркту міокарда
в курців у 12 разів більша, ніж у тих, хто не курить.

   Хворобливі зміни, описані вище, виникають не одразу, а при певному
«стажі» куріння. А молоді люди не замислюються над майбутнім і вважають,
що жахливі наслідки паління їх не очікують.

   Відмова від тютюну в будь-якому віці дає суттєві переваги для
здоров’я. А ті, хто кинув палити до 30-35 років, мають тривалість життя
майже таку саму, як і ті, хто ніколи не палив.

   Кинути курити нелегко, але це відразу дає певні переваги. Під час
дослідження, проведеного серед колишніх курців, які не палили 6 тижнів,
було проведено опитування стосовно переваг, які вони отримали після
відмови від цієї звички. Було зазначено наступне: збільшення самоповаги,
почуття гордості; краще самопочуття; більш глибоке дихання/більше кисню;
енергійність, особливо вранці; відсутність кашлю;  спроможність більш
працювати фізично; кращий запах та збільшення смакової чутливості; більш
здоровий колір шкіри; більш природній голос; тепліші руки та ноги.

   Окрім цих переваг, які стають помітними як тільки людина наважується
кинути курити, існують і інші, менш помітні, але не менш цінні переваги.
Перш за все, це зменшення ризику захворювань, пов’язаних з курінням.

Той факт, що куріння може серйозно зашкодити здоров’ю, добре відомий
кожному курцю. Це, між іншим, написано на кожній пачці сигарет та знизу
під рекламними щитами та ін. Проте, як правило, курець вважає за краще
не думати про це занадто часто. І це логічно, адже це суперечить його
поведінці і вселяє почуття дискомфорту.

   Люди схильні не звертати увагу на неприємні речі, ухилятися від
обговорювання проблем і т.д. І в той же час вони прекрасно усвідомлюють,
що вони не до кінця чесні по відношенню до себе самих. Точно так же і
курці наводять різноманітні аргументи, намагаючись виправдати свою
поведінку.

 3. На які життєво важливі системи перш за все впливає нікотин та інші
продукти горіння цигарок?

    Після однієї викуреної цигарки під дією нікотину настає спазм судин
тривалістю ЗО хвилин. Отже, у людини, що курить щопівгодини, кровоносні
судини постійно перебувають у стані спазму. Якщо судини постійно
звужені, через деякий час виникає артеріальна гіпертензія (підвищення
артеріального тиску). При цьому збільшується навантаження на серце. Воно
витрачає більше енергії, щоб проштовхнути належну кількість крові через
звужені судини. Такий режим роботи призводить до розвитку гіпертонічної
хвороби, яка у курців виникає в більш молодому віці і має тяжчий
перебіг.

    Нікотин згубно діє і на судини нижніх кінцівок. Тривалий спазм судин
призводить до необоротних змін у судинній стінці, отвір судини
зменшується, настає поступова облітерація (закриття) отвору, викликаючи
хворобу облітеруючий ендартеріїт. Якщо захворювання прогресує, судини
закриваються цілком, кров не надходить до периферичних відділів ніг,
настає змертвіння пальців стопи (гангрена), що призводить до ампутації
ноги. Якщо своєчасно кинути курити, то стан хворого поліпшується,
хвороба далі не прогресує.

    Шкідлива дія тютюну і на органи травлення. Розчинений у слині
нікотин людина ковтає, і він потрапляє в шлунок, де безпосередньо діє на
його стінку. Розвивається запалення слизової оболонки шлунку — гастрит,
а в декого — виразка шлунку. Виразкова хвороба шлунку у курців
спостерігається у 12 разів частіше, ніж у тих, хто не курить. При
прогресуванні виразкова хвороба призводить до раку шлунку, стравоходу,
підшлункової залози, печінки, кишок.

   Нікотин суттєво впливає на репродуктивні органи. Французькі лікарі
науково-дослідного центру Парижу встановили, що у 8 з 10 випадків
імпотенція виникає через звуження кровоносних судин, викликаних
палінням. За даними вчених, 50 % обстежених курців у тій чи іншій формі
страждають на імпотенцію. Статева функція відновлюється, коли людина
припиняє отруєння свого організму тютюном.

   Детальніше зупинимось на механізмі впливу паління на статеві клітини.
Сперматозоїди (чоловічі статеві клітини) здатні до самовідновлення
практично через кожні три місяці, чого не можна сказати про яйцеклітини.
Вони в основному формуються ще в ранньому дитинстві (приблизно до 2,5
років), пізніше дозрівають з певною періодичністю. А це означає, що
яйцеклітини можуть бути «банком» для багатьох токсичних речовин, зокрема
тих, які містяться в тютюновому димі. На щастя, отруєні токсинами
статеві клітини в більшості випадків втрачають здатність до репродукції.
Але, на жаль, далеко не всі. До яких наслідків це призведе? Якщо жінка
хоче мати здорову дитину, то вона повинна кинути курити.

    Абсолютно неприпустимо курити вагітним жінкам. Тютюнові отрути не
затримуються плацентою, а вільно проникають у кров плоду. Як ми вже
говорили, нікотин звужує судини, тому плід одержує менше поживних
речовин і кисню, ніж потрібно.    Медицина також застерігає: у жінок,
які палять, недоношені та мертвонароджені діти зустрічаються в 2-3 рази
частіше, ніж у тих, хто не курить, а новонароджені діти здебільшого
мають масу тіла, на 100- 200 г меншу від маси тіла новонароджених,
матері яких не курять.

   Дівчатам треба твердо запам’ятати, що від куріння жінка швидше
старіє, раніше з’являються зморшки на обличчі, жовтіють зуби, неприємно
пахне з рота, грубіє голос.

   Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. У
закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість
тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди,
які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в
накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила
чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець знаходиться у такому
ж важкому стані, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в
накуреному приміщенні, з’являються ознаки нікотинової інтоксикації
(отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.

   Але найбільше страждають від нікотинової отрути нирки. Ці парні
гормональні органи нашого тіла відповідають за безліч вельми важливих
функцій. Саме вони виділяють в кров такі дієві засоби життєзабезпечення,
як адреналін і норадреналін (катехоламіни). Вони переносяться кров’ю в
різні частини тіла і впливають на нервовий апарат внутрішніх органів.
Іншими словами, це не місцеві, а загальні регулятори діяльності нервової
системи. Нікотин діє на нирки таким же чином, як і на нерви: у малих
дозах сприяє посиленню, а у великих — скороченню викиду катехол амінів.
В результаті, наприклад, невеликі дози нікотину ведуть до підвищення
кров’яного артеріального тиску, а великі — до пригноблення діяльності
серцево-судинної системи. Саме цим і пояснюється різке падіння тиску в
судинах при гострому отруєнні нікотином, що приводить до запаморочення,
втрати свідомості, смерті.

   Зараз про шкоду куріння ми знаємо досить багато. З’явився навіть
новий термі: «хвороби, пов’язані з курінням». За даними Всесвітньої
організації охорони здоров’я, від них щорічно гине близько мільйона
чоловік, в основному, в молодому і цілком працездатному віці.

   Куріння викликає цементацію (склероз) судин і стає одним з
найважливіших чинників, що підвищують ризик інфаркту міокарду, інсульту,
захворювань артерій серцевого м’яза і мозку.

   Для людини, що приохотилася до паління, викурити сигарету — все одно
що угамувати спрагу або пообідати. Завзятому курцю обід покажеться
неповним, якщо після їжі він не закурить. Хронічні отруєння нікотином
викликають розлад діяльності вегетативно-нервової системи, унаслідок
чого з’являється порушення нормального функціонування шлунково-кишкового
тракту.

   Кожного разу після викуреної сигарети виникають симптоми гастриту:
зменшується, а при певній дозі, навпаки, різко зростає рухова активність
шлунку, гальмується продукція шлункового соку, унаслідок чого падає
апетит. Міняється і кислотність шлункового соку. Саме тому палять
вважають, що тютюн утамовує відчуття голоду.

   Ці явища спричиняють за собою спазматичне скорочення м’язових шарів
стінки шлунку, із-за чого їжа в ньому затримується, виникають болі в
животі, нудота, а іноді і блювота. Куріння, як правило, веде до звуження
кровоносних судин, порушуючи кровопостачання внутрішніх органів,
створюючи тим самим сприятливі умови для виразки слизистих оболонок
шлунку і дванадцятипалої кишки. В більшості випадків виразки цих органів
виникають у зв’язку з курінням. Надалі, з розвитком виразкового процесу,
куріння приводить до затримки рубцювання виразки. У тих, що палять
виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки зустрічаються в 2-3
рази частіше, ніж у некурящих. Смертність від цих захворювань у тих, що
палять в 4 рази вище, ніж у некурящих.

   Давно відомий зв’язок захворювань печінки з курінням.
Експериментальні докази цього зв’язку одержані на кроликах. У тварин,
яких регулярно обкурювали димом, виникали зміни кліток печінки, що
нагадують картину цирозу (зморщування) печінки у людини. У тих, що
палять нерідко (у 30-40% випадків) реєструється порушення рухової
функції жовчних шляхів, що приводить до застою жовчі. Особливо сильне це
виявляється при одночасному зловживанні тютюном і алкоголем.

   Кинути палити під силу кожному. Не всі, ймовірно, з цим погодяться,
оскільки вже пробували зробити це, і безуспішно. Але чи намагалися вони
розібратися в причинах невдачі? Зрив, як правило, викликають не
продумані до кінця рішення покінчити з курінням і відсутність підтримки
оточуючих, які деколи навіть, навпаки, засуджують ці спроби.

    Той, хто вважає, що по тих або іншим причинам не може негайно
приступити до програми відмови від куріння, повинен принаймні палити з
найменшим збитком для здоров’я. Кинути палити можна у будь-який час,
варто тільки захотіти.

   Дуже багато людей, що навіть дуже тривалий час палили, на схилі віку
свідомо приходять до розсудливого висновку про необхідність кинути
палити і абсолютно безболісно роблять це за власним бажанням. Наукові
дослідження показують, що більше 70% курців володіють достатньою силою
волі, щоб припинити куріння, не вдаючись до допомоги лікарів.

 

Список використаної літератури

    1.  Андреева Т. Як допомогти підліткам звільнитися від куріння:
Книга для лікаря-педіатра і психолога-консультанта
//http://www.adic.org.ua/coalition/

books/7-cess/index.html

    2.  Валеология: Справочник / Сост. С.Н. Заготова. — Донецк: ПКФ
«Бао», 1998.-448 с.

   3.  Гончаренко В.Л., Мартыненко А.В., Стародубов В.И.
Совершенствование управления социальной работой и повышение
эффективности медико-социальной помощи // Здравоохранение РФ. — 1998. —
№3.-с.13-19

   4.  Желібо СП., Чмир АЛ., Троян B.C., Савінов СО. Безпека
життєдіяльності: Курс лекцій. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. —
356 с.

   5.   Мартыненко А.В. Медико-социальная работа: теория, технологии,
образование. — М.: Наука, 1999. — 601 с.

   6. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред.
д.и.н., проф. Е.И. Холостова, д.и.н., проф. А.С. Сорвина. — М.: Инфра-М,
2001. — 427 с.

   7.  Технология социальной работы: Учебник под общ. ред. проф. Е.И.
Холостовой. — М.: Инфра-М, 2002. — 400 с.

   8.  http://www.adic.org.ua/coalition/index.html

Похожие записи