Реферат на тему:
Автономізація процесу навчання французької мови в немовному
(мистецькому) ВНЗ
Модернізація вищої освіти України проходить в рамках консолідуючих
змін більшості європейських освітніх систем. Метою цих змін є істотне
підвищення конкурентноздатності європейської вищої школи і науки у
світовому просторі.
У контексті домовленостей на Паризькій (1998 р.) зустрічі міністрів
освіти провідних європейських держав студенти повинні мати доступ до
різних освітніх програм, розвивати знання мов, використовувати
інформаційні технології.
На етапі входження України а Європейський простір для кожної молодої
людини не стільки важливо знати одну іноземну мову (ІМ), скільки
володіти вміннями і навичками швидко опановувати нові мови. Звідси
постає питання пошуку і відбору методів, які не тільки сприяють
підвищенню ефективності навчання у межах ВНЗ але й у подальшій
самоосвіті [1;2].
Одним з головним постулатів нової парадигми освіти, глобальних
тенденцій розвитку сучасного світового співтовариства є вимога
формування готовності випускників до вирішення різних проблем, поряд з
посиленням міри соціальної відповідальності не тільки за свою власну
долю, але за долі світу в цілому. В основі такої вимоги добре
проглядається модель класичного екзистенціалізму в його виховного
аспекті, де людина сама є творцем і суб’єктом власного досвіду.
В сучасній педагогічній літературі вже давно піднімається питання про
необхідність посилення міри автономії студентів ВНЗ і учнів шкіл (Dr.
Albert I.I., M. Fribel, David Nunan, A.A. Леонтьєв). Як показали
дослідження в ряді європейських країн основною причиною незадовільних
результатів в першу екзаменаційну сесію майже половини вчорашніх
школярів є їх неготовність самими визначати і планувати своє навчальне
життя в університеті.
Сьогодні зростає кількість студентів, що отримують одночасно дві і
більше вищих освіти, тих хто працює і вчиться, а значить тих, хто,
очевидно, повинен працювати за індивідуальним планом і мати більшу міру
автономії в рамках традиційних моделей побудови навчальних курсів.
Однією з моделей освіти, заснованих на справжній автономії студентів є
дистанційне навчання. В таких курсах обов’язки і права сторін жорстко
визначені, вибудувані таким чином, що без готовності і здатності
студента працювати автономно виконання навчальної програми наперед
приречено на провал.
Проблема розвитку автономії у руслі діяльності особистості в процесі
навчання та організації самостійної роботи досліджувалась
М.К.Кабардовим, І.А.Зимньою, Є.В.Пасовим, В.П.Кузовлєвим,
В.С.Коростильовим. Автономія студентів та формування оптимальних
стратегій навчання розглядається у працях таких зарубіжних науковців як
T. Hutchinson, D. Nunan, R.L. Oxford та ін.
Європейський принцип мовного плюралізму стосовного української освіти
вимагає уточнення і може означати, на нашу думку, адекватне вимогам
сучасної практики, співвідношення іноземних мов в навчанні у школі і
ВНЗ. Для реалізації принципу мовного плюралізму стосовно французької
мови (ФМ) необхідний аналіз сучасної практики і перспектив її розвитку.
Однак такий підхід вимагає вирішення цілого ряду проблем, серед яких і
вкрай обмежений об’єм навчальних годин, і порушення послідовності у
вимогах до мовної підготовки студентів у школі і нефілологічному ВНЗ, і
проблема підручників з французької мови (зокрема, для мистецьких ВНЗ)
тощо.
Не можемо обійти проблему професійного спрямування процесу вивчення ІМ.
Спеціальність накладає певне обмеження на професійну комунікацію ФМ.
Сьогодні ФМ необхідна спеціалістам тих галузей української економіки, в
яких співробітництво з основними франкомовними партнерами – Францією,
Бельгією, Канадою, Швейцарією, є важливим фактором економічного розвитку
України. Що стосується співробітництва в культурно-мистецькій сфері, то
тут, на жаль, ми поки що не маємо навіть приблизних даних щодо потреб у
професійному спілкуванні стосовно тих чи інших спеціальностей, окрім
традиційної – хореографії, де професійна термінологія подається
французькою.
Особливості сучасного професійного спілкування, в тому числі і ФМ,
зумовлені використанням мережі Інтернет в якості основного інструменту
спілкування спеціалістів – нефілологів. Усім спеціалістам сьогодні
доводиться брати участь в діловому листуванні електронною поштою і
знаходити професійну інформацію в мережі Інтернету, що призводить до
значного збільшення в спілкуванні частки письмового мовлення [3].
Отже, проблеми, з яких випливають основні напрямки освіти можна
класифікувати як:
філософські (формування певного світогляду, що лежить в основі нової
парадигми освіти);
освітні (формування стратегії саморозвитку і самоосвіти);
професійні (сприяння професійному росту завдяки володінню ІМ на
професійному і особистому рівнях);
мовні (підвищення рівня володіння ІМ, формування мовної культури,
багатомовність);
соціальні (поширення французької культури, популяризація власної
культури серед носіїв французької мови, культурний обмін, формування
міжетнічної терпимості, полікультура особистості).
Практичною метою нашого дослідження є формування у студентів вищого
мистецького навчального закладу навичок роботи на перспективу через:
формування вмінь визначити власну стратегічну мету вивчення ІМ;
складання індивідуального плану навчання з зазначенням конкретних
поточних цілей (завдань);
визначення вихідного (стартового) рівня знань з предмету;
вибір форми контролю, місця і часу занять; викладача; підбір підручників
та інших навчальних матеріалів;
вивчення власних індивідуально-психологічних особливостей;
вміння практично оцінити свої суб’єктивні і об’єктивні можливості щодо
досягнення кінцевої стратегічної мети вивчення ІМ;
визначення свого стилю оволодіння ІМ;
вибір методів навчання;
коригування своїх цілей і завдань в процесі досягнення кінцевої мети;
вироблення установки на успіх, досягнення мети незважаючи на тимчасові
труднощі й невдачі;
усвідомлення власної відповідальності за результати своєї навчальної
діяльності.
Іншими словами, наша мета – допомогти студенту мистецького ВНЗ стати
менеджером своєї освітньої діяльності.
Література
Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті
Болонського процесу // Вища освіта України. – 2004. – № 1 – С. 5-10.
Поляков М. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Вища освіта
України – 2004. – № 2 – С. 47-50.
Лесохина Т.Б., Шейпак С.А. Преемственное обучение французскому языку в
школе и в нефилологическом вузе в контексте языкового плюрализма // ИЯШ.
– 2004. – № 2 – С. 31-38.
Соловова Е.Н. Автономия учащихся как основа развития современного
непрерывного образования личности // ИЯШ. – 2004. – № 2. – С. 11-17.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
