Реферат на тему:
Аналіз програм і підручників щодо вивчення української народної казки
Курс „Читання” – органічна складова освітньої галузі „Мова і
література”. Його метою є формування в учнів першооснов самостійної
читацької діяльності, розвиток і виховання особистості молодшого школяра
засобами художнього слова. У пояснювальній записці до програми з читання
для 1-4-их класів ставиться завдання продовжувати реалізацію основних
завдань цього предмета і здійснювати мовленнєвий, літературний,
інтелектуальний розвиток учнів, виховувати моральні, світоглядні,
естетичні цінності.
У коло читань входить і вивчення творів усної народної творчості,
зокрема, і казки. Програмою визначено вивчення переважно казок про
тварин у 2 класі [1]; в 3 класі ( героїко-фантастичні казки, а в 4 класі
( побутові українські народні казки. Важливим, на нашу думку, є розділ
„Усвідомлення жанрової специфіки творів”, де подано рекомендації
вчителям щодо вивчення певних творів підручника. Стосовно казки у
розділі робиться акцент на те, що учні ще з першого класу повинні
сприймати українську народну казку як фольклорний художній твір, якому
притаманні вигадка, фантазія. Це є спільним для текстів казок у всіх
класах. Але, оскільки, в кожному класі вивчається окремий жанр казки,
то, відповідно, розглядаються специфічні особливості, які притаманні для
казок про тварин, для чарівних та соціально-побутових казок.
Завдання, поставлені програмою [1] реалізуються через підручники з
читання. Вже в 1 класі в школярі зустрічаються з жанром казки під час
вивчення Букваря.
?a
ae
??U?чка”, „Кобиляче голова”. Є 8 авторських, серед яких дві п’єси-казки,
що в двічі перевищує кількість українських народних казок. Друга частина
підручника містить 5 казок народів світу і жодної української народної
казки.
Зовсім не радує ситуація з читанкою для 4 класу [6; 7]. В І частині
маємо лише одну українську народну казку ( „Мудра дівчина”, а в ІІ
частині ( 6 авторських. На цьому вивчення українських народних казок в
початковій школі закінчується. І ми з подивом спостерігаємо тенденцію
зниження інтересу до українських народних казок у підростаючого
покоління. Це дивує, оскільки, в наш час розквіту впливу техніки на
повсякденне життя людей, підручник з читання часто залишається єдиним
джерелом, що дає знання учням про усну народну творчість загалом, та про
казку зокрема, яка є важливим джерелом виховання, адже у казці закладено
моральний досвід багатьох поколінь, це своєрідна енциклопедія історії
народу, де відтворюються знання про історію, культуру, побут, уявлення,
світогляд українців. Українські народні казки максимально сприяють
засвоєнню лексики адже народний колорит казок посилений багатьма
прислів’ями, приказками, вдалими образними висловами.
Отже, на наш погляд, доцільним було б значно збільшити кількість
українських народних казок у шкільних підручниках і розмістити їх на
протязі усього навчального року, адже ці казки
Список використаних джерел
Програма для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Освіта,
2006. – 394 с.
Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 кл. – К.: Освіта, 2002 – Ч І. –
126 с.
Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 кл. – К.: Освіта, 2002. – Ч ІІ. –
143 с.
Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 кл. – К.: Освіта, 2002 – Ч І. –
126 с.
Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 кл. – К.: Освіта, 2003– Ч ІІ. –
143 с.
Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 кл. – К.: Освіта, 2002 – Ч І. –
126 с.
Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 кл.– К.: Освіта, 2003 – Ч ІІ. –
143 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
