Реферат на тему:
Аналіз 12-бальної шкали оцінки знань учнів
При переході на 12-бальну шкалу оцінки знань рекомендовано
застосовувати комп’ютерне тестування (1). Для розробки комп’ютерного
алгоритму контролю знань необхідно дослідити суб’єктивні стратегії,
використовувані вчителями. З цією метою була розроблена методика, яка
складається з таких етапів:
1) розробка анкет для вчителів середніх шкіл, що містять такі основні
питання:
– скільки запитань необхідно задати учневі для виставлення
поточної оцінки;
– частка правильних відповідей для виставлення поточної оцінки;
2) проведення анкетування;
3) обробка результатів:
– визначення основних імовірнісних параметрів (середнє значення,
дисперсія, надійний інтервал) отриманих в анкетах кількісних даних ;
– побудова графіків залежностей від оцінки:
– середньої кількості запитань;
– дисперсії кількості запитань;
– середньої частки правильних відповідей;
– дисперсії частки правильних відповідей.
У табл. 1, 2 наведено зазначені вище імовірнісні параметри для
12-бальної шкали.
Таблиця 1
Дисперсія і середні кількості запитань, необхідних для виставляння
поточних оцінок
D Надійний інтервал
95% 99%
“12” 6,5556 14,497 5,8472 – 7,2639 5,6247 – 7,4864
“11” 6,3158 10,339 5,7176 – 6,9140 5,5297 – 7,1019
“10” 5,65 8,6605 5,1025 – 6,1975 4,9305 – 6,3695
“9” 5,35 6,7658 4,8661 – 5,8339 4,7141 – 5,9859
“8” 4,619 6,5476 4,1430 – 5,0951 3,9934 – 5,2446
“7” 4,5455 4,6407 4,1447 – 4,9462 4,0188 – 5,0721
“6” 4,1905 4,1619 3,8110 – 4,5700 3,6917 – 4,6892
“5” 4,2381 4,2905 3,8528 – 4,6234 3,7317 – 4,7445
“4” 3,8 4,8 3,3924 – 4,2076 3,2644 – 4,3356
“3” 3,3182 5,5606 2,8795 – 3,7569 2,7417 – 3,8947
“2” 3,1429 7,6286 2,6290 – 3,6567 2,4676 – 3,8181
“1” 2,4286 9,5571 1,8535 – 3,0037 1,6727 – 3,1844
Таблиця 2
Дисперсія і середні частки правильних відповідей, необхідних для
виставляння поточних оцінок
D Надійний інтервал
95% 99%
“12” 98,000 0,4229 96,698 – 99,302 96,410 – 99,590
“11” 92,571 0,7574 90,897 – 94,246 90,444 – 94,699
“10” 87,700 0,9133 87,514 – 87,886 85,363 – 90,037
“9” 79,600 1,3211 77,554 – 81,646 76,790 – 82,410
“8” 72,500 1,5408 70,268 – 74,732 69,465 – 75,535
“7” 63,557 1,4472 61,325 – 65,790 60,616 – 66,499
“6” 53,228 1,6132 50,810 – 55,646 50,123 – 56,333
“5” 43,052 1,8426 40,447 – 45,656 39,733 – 46,370
“4” 35,317 1,9954 32,712 – 37,921 31,863 – 38,770
“3” 23,036 1,3851 20,803 – 25,268 20,158 – 25,913
“2” 14,896 0,8795 13,222 – 16,571 12,604 – 17,189
“1” 9,019 0,7322 7,345 – 10,694 6,927 – 11,111
За отриманими даними побудовано графіки.
На рис. 1 наведено графік залежності середньої кількості запитань від
оцінки (для поточної). Для 12-бальної шкали кількість запитань залежить
від поточної оцінка. Графік плавно піднімається вгору, тобто зі
збільшенням оцінки зростає й кількість запитань, які потрібно задати
учням, щоб поставити відповідну оцінку.
Рис. 1. Графік залежності середньої кількості запитань від оцінки
z
|
?
.¬
$
z
-¬ae
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
ooooo7?kd4
? h
? h
? h
0 P R ooooo7?kda
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
? h
????фік свідчить про те, що в учителів немає єдиної думки щодо кількості
запитань, потрібних для виставлення оцінок “1” і “12”.
Рис. 2. Графік залежності дисперсії кількості запитань від оцінки
На рис. 3 показано графік залежності середньої частки правильних
відповідей від оцінки. Цей графік являє собою лінійну залежність, а
саме: зі збільшенням оцінки збільшується й частка правильних відповідей.
Рис. 3. Графік залежності середньої частки правильних відповідей від
оцінки
На рис. 4 подано графік залежності дисперсії частки правильних
відповідей від оцінки (для поточної). Максимальний розкид дисперсії
частки правильних відповідей спостерігається для оцінок “3”, “4”, “5”,
“6”. Це означає, що в учителів різні вимоги до цих оцінок. Отже, можна
сказати, що немає також і єдиного підходу до виставлення оцінок.
Рис. 4. Графік залежності дисперсії частки правильних відповідей від
оцінки
У результаті анкетування було виявлено, що на питання “Яку кількість
запитань необхідно задати учням для виставлення поточної оцінки?” 68 %
усіх Рис. 5. Процентне співвідношення вчителів при відповіді на питання
“Яку кількість запитань Ви задаєте при виставленні оцінки?”
опитуваних не дали відповіді (рис. 5). Це свідчить про те, що більшість
учителів вагається відповісти, скільки запитань потрібно задати учню,
щоб виставити оцінку.
У результаті виконаної роботи було встановлено:
1) кількість запитань, які необхідно задати учневі для виставлення
поточної оцінки, прямо пропорційно залежить від оцінки;
2) залежність середньої частки правильних відповідей від оцінки являє
собою лінійну функцію;
3) учителі не мають єдиного підходу до виставлення поточних оцінок.
Література
Меняйленко А.С., Бережная Е.С. Разработка и исследование алгоритмов
оценки знаний на основе фиксированных шкал // Наук.-метод. семінар
”Комп’ютерні та інноваційні технології у навчальному процесі”. 20–21
жовтня 2000 р. (м. Алчевськ). – Алчевськ, 2000. 2. Меняйленко А.С.,
Семенов Н.А. Компьютерные методы оценки успеваемости учащихся // Сб.
науч.-метод. работ преподавателей физ.-мат. фак., посвящен. 70-летию
ин-та. – Луганск, 1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
