А я просто українка, україночка

Сценарій конкурсу за звання «Юна українка»

В залі звучить пісня «А я просто українка, україночка». Музика стихає,
на сцену виходить ведучий.

Ведучий: Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох
століть. Вони освячені віками. Звичаї — це ті прикмети, за якими
розпізнається народ не тільки в сього-денні, а й в історичному минулому.
Це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших
національних справах. Звичаї і рідна мова, — це і є незнищені характерні
ознаки народу.

/Лунає пісня П.Майбороди на слова А.Малишка «Моя стежина»/.

Ведучий: На конкурсі учасницям надається можливість пока-зати знання
народних звичаїв, окрім того. — продемонструвати за-гальну культуру,
сміливість та винахідливість, оригінальність. На учасниць чекають різні
випробування. Комусь пощастить біль-ше, комусь менше. Але не треба
сумувати у разі невдачі, не личить схиляти голови в тузі. Наш народ
витриманий, сміливий, дотепний, веселий. Тож будемо гідними називатися
українцями. А тепер запрошуємо учасниць конкурсу.

/Звучить музика. Учасниці конкурсу виходять на сцену. Ведучий знайомить
глядачів з кожною із конкурсанток/.

Ведучий: Дорогі учасниці, наш перший конкурс має назву «Привітання». Ви
повинні протягом 30-45 сек. розповісти про себе, свої інтереси і
захоплення, про улюблене заняття і привітатись з членами журі й
глядачами й вигляді «Самореклами».

Першою вступає в змагання учасниця під №…

Ведучий: Дякуємо учасниць за привітання і переходимо до другого
конкурсу, який називається «Звичаї українського народу». Кожна з
учасниць повинна розповісти про одне з народних свят, яке ми святкуємо.

/Учасниці по черзі витягують квитки, на яких написані назви народних
свят/.

Ведучий: Неможливо в нашій Україні перелічити всі трави і квіти, що
чарівними, казковими килимами вкривають степи, узлісся, схили гір. Наші
учасниці мали домашнє завдання: Створити композицію з квітів, дати їй
назву, а також прокоментувати це завдання

/Учасниці по черзі коментують композицію із квітів. Журі оцінює
конкурси, а в цей час звучить пісня «Чорнобривці»/.

Ведучий: «Ой, хустина, хустинонька! Мережана, шита…» Так говорив про
хустку Тарас Шевченко у своєму вірші «Хустина». Наш наступний конкурс
пов’язаний з хусткою. Завдання для дівчаток: хто швидше зав’яже хустку?
Хто найоригіналь-ніше її пов’яже?

/Журі оцінює конкурс, а для глядачів звучить пісня «Вишиванка»/.

: Все починається з дитинства, з колискової. Звідти беруть початок наші
турботи і радощі, смуток і веселість, тривоги і сподівання. Колискова —
це душа, яка хо-дить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише ті, хто
вміє слухати. Тож давайте послухаємо, які колискові пісні підго-тували
наші учасниці. А спочатку конкурс: «Хто швидко і правильно загорне
ляльку». А потім проспіває для неї колискову.

/Учасниці під швидку веселу музику загортають ляльок, а по-тім кожна для
своєї ляльки співає колискову, Журі оцінює конкурс, а для глядачів
звучить українська народна пісня/.

Ведучий: «Їжте і вмочайте, а за решту вибачайте» — при-прошувала
господиня гостей, подаючи вареники. Сьогодні наші учасниці запрошують
скуштувати їхні страви. Дівчатка змагатимуться за звання
«Майстриня-господиня». Кожна приготувала одну із страв україн-ської
національної кутні. А журі визначить, хто з них не лише знає українську
національну кухню, а й вміє смачно готувати.

/Під музику входять учасниці зі своїми стравами, кожна розповідає, як
вона приготувала страву і запрошує до столу. Звучить українська народна
пісня «А мій, милий, чорнобривий, вареничків просить…»/.

Ведучий: А зараз пропонуємо конкурс для глядачів. Я за-прошую на сцену
дівчат, котрі мають довгі коси. Наше журі визначить, у котрої глядачки
найдовші коси.

 /Переможниця отримує приз/.

Ведучий: Нашу конкурсну програму продовжують нові завдання для учасниць.
Кожна учасниця має змогу зараз виступити перед глядачами із своїм
художнім номером.

/Ведучий проводить конкурс/

Ведучий: «Мода-97» — таку назву має наступний конкурс. Наші конкурсантки
продемонструють свої моделі.

/Поки журі визначає кращих за два конкурси, глядачі дивляться  номери
художньої самодіяльності/.

Ведуча: Українська пісня! Хто не був зачарований нею! Вона багата
мелодією, безмежною широтою і красою образів. Під час наступного
конкурсу ми й побачимо, чи знають наші учасниці українські народні
пісні. Зараз для кожної учасни-ці будуть звучати мелодії українських
народних пісень, які вони повинні відгадати.

/Проводиться конкурс. Журі оцінює його. Підводяться підсумки конкурсу
«Юна українка». Для глядачів виконуються номери художньої
самодіяльності. Оголошуються переможниця. Нагородження/

Похожие записи