Реферат на тему:
Музика мого народу. Героїчна тема у професійній музиці” (урок в 4 класі)
УРОК МУЗИКИ
Тема. Музика мого народу. Героїчна тема у професійній музиці.
Мета і план уроку:
Розвинути та поглибити відчуття ритму із застосування восьмої паузи.
Опрацювати пісню “О Україно” Я. Ярославенко.
Ознайомити з поняттям, висотне положення мажорного ладу у звукоряді
“фа-мажор”.
Закріпити поняття “тон” і “півтон”.
Проілюструвати увертюру до опери “Тарас Бульба” і дати коротке пояснення
змісту опери та музики увертюри.
Повторити вивчені пісні “Ой на горі та й женці жнуть” та “Гей. Там на
горі, січ іде”.
Хід уроку.
Розспівування вправ на різні склади та співу закритим ротом. Для цього
використовую уривки з мелодій вивчених пісень і вокальних вправ.
1. Для розвиту та поглиблення відчуття ритму із застосуванням восьмої
паузи використовую пісню “О Україно”, фрагмент якої подано у посібнику
ритмічними знаками. Це дасть можливість не тільки проілюструвати
тривалість восьмої паузи та її виконання, але й розкрити її роль у
музичних творах.
Помірно
2. На попередньому уроці учні вже знайомились з восьмою паузою та її
позначенням на письмі, навчались витримувати її під час виконання
ритмічних вправ слід нагадати їм, що восьму паузу вони мають витримувати
на рахунок “раз” (промовляючи вголос), а руки розводити в сторони. Після
цього можна перейти до виконання пісні у повільному темпі на першому
куплеті і наочно, використовуючи нотний текст у посібнику,
продемонструвати застосовування пауз у пісні. Працюючи над кожним
куплетом пісні “О Україно”, домагатися від учнів збереження
вокально-ритмічного звучання та чистого інтонування. Аби зберегти
стійкий ритм і бадьорість, потрібно приділити більше уваги чіткому
витримуванню восьмої паузи та чіткій вимові складів тексту.
Після того, як будуть добре засвоєні ритм і мелодія, більше працює над
різними аспектами хорового співу – інтонацією, загальним ансамблем,
вимовою (артикуляцією); тоді й вивчення літературного тексту не стане
самоціллю. Своїм акомпанементом не приглушувати співу учнів, а лише
допомагати створювати вокально-інструментальний жанр.
Опрацювавши пісню за всіма куплетами, запропоновую учням виконати пісню
стоячи. Тим самим підкреслюючи її маршовий, героїко-патріотичний
характер.
Після цього приводжу опитування (виконання) пісні. Тут краще вдатися до
такого методичного прийому, як “зміщування” учнів з різними вокальними і
слуховими здібностями. На середину класу викликаються 3-4 учнів, які не
мають хорошої музикальної пам’яті та слуху, і поряд з ними стільки ж
учнів з добре розвиненими музикальними даними. Виконуючи пісню “слабші”
учні прислухатимуться до тих, які співають правильно. А вчитель тримаючи
їх у полі зору, супроводом на музичному інструменті підтримує їхній спів
та контролює правильність мелодико-ритмічної побудови пісні.
3. Звертаю увагу учнів на нотний текст пісні. Запитання: Якою нотою
закінчується мелодія пісні і який знак стоїть біля скрипкового ключа.
Пояснюю: якщо біля скрипкового ключа на тертій лінійці нотного стану
записано знак (сі b), а пісня закінчується на тоні нотою “фа” (І
ступінь), то пісню написано у “фа мажорі”. Запропоновую учням проспівати
звукоряд, який починається нотою “фа” (І-ступінь), і пояснюю: для того,
щоб зберегти порядок тонів і півтонів мочарного ладу, потрібно співати
ІV ступінь на півтону нижче – “сі b”.
Для кращого відчуття висотного положення тоніки проспіваємо вокальну
вправу.
4. Щоб учнів могли відчувати відстань між звуками, запропоновую
прослухати і порівняти звучання півтону (в “до мажорі” – між звуками
мі-фа та сі-до), а в “фа. мажорі” між звуками ля-сі та мі-фа з іншими
парами звуків у звукоряді. З допомогою вчителя учні визначають на слух
що відстань між до-ре чи соль-ля ширша (більша), ніж півтон, а таку
звукову відстань між звуками у музиці називається тоном.
5. Центральним епізодом уроку є слухання увертюри до опери “Тарас
Бульба” Миколи Лисенка. Потрібно зазначити, що в основу опери покладено
однойменну повість Миколи Гоголя, і коротко розповісти про
національно-визвольну війну українського народу під проводом Богдана
Хмельницького (1648-1654 рр.). Головні персонажі опери – полковник
козацького війська Тарас Бульба, його сини Остап і Андрій, їхня мати,
козаки ат ін. Продемонстровую репродукцію картини даної теми.
Перед слуханням зупиняюся на художньо-виражальному значенні героїчної та
ліричної тем увертюри, звертаю увагу дітей на тематичний розвиток
мелодії, що поступово підводить до прекрасного маршового епізоду. Варто
підкреслити безпосередню близькість музичних тем увертюри до народних
пісень та особливу естетичну виразність використаної тут мелодії
народної козацької пісні “За світ встали козаченьки”.
За світ встали козаченьки”
6. Повторення вивчених пісень розпочинаю з пісну “Ой на горі та й женці
жнуть”, щоби продовжити героїчну тему у народних піснях, а потім
повторити пісню “Ой, там на горі, Січ іде”.
7. Підсумок уроку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
