Реферат
на тему:
Каденції. Період. Речення
1. Розчленовування музичного твору
Музичний твір розгортається в часі, і в цьому його специфічна
особливість як мистецтва тимчасового. Будучи чимось єдиним по думці і
ціле формою, музичний твір разом з тим розчленовується на окремі
складові його розділи, звані побудовами. Побудови відмежовуються один
від одного цезурою. Цезура є момент, відділяючий кінець однієї побудови
від початку, іншого, незалежно від їх масштабу.
2. Період, речення
Найпростішим зразком закінченої музичної побудови, що висловлює
(експонуючого) лише одну тему, одну музичну думку, є період. Звичайно
він складається з двох рівнопродувжуваних (чотиритактових) побудов,
званих реченями. Ці речення відмежовуються цезурою і полягають двома
різними, функціонально зв’язаними, каденціями.
Восьмитактовий з рівними по довжині реченями період, званий звичайно
квадратним, отримав дуже велике розповсюдження в жанрі танцю, скерцо,
маршу, пісні хороводу, для яких істотна велика опора на метрику. Цей вид
періоду буде переважаючим в наших практичних завданнях.
До простих видів періоду можна віднести і період єдиної будови, на
речені що не розчленовується (див. Л. Ветхо-вен. Allegretto з сонати №
6; головна тема другої частини 5-й симфонії), і період з рівним по
довжині, але не квадратними реченями (див. дванадцятитактовий з двох
речень період в ансамблі «розанець виблискує» з опери «Іван Сусанін» М.
Глінки).
3. Каденції в періоді
Каденціями або кадансами називаються гармонічні обороти, що укладають
окрему музичну побудову і завершальні виклад музичної думки (або
самостійної її частини).
По своєму місцеположенню в періоді каденції розділяються на дві
категорії: серединні (кінець першої пропозиції) і заключні (кінець
другої пропозиції, загальний висновок періоду):
Звичайно серединні і заключні каденції періоду розрізняються ще по
функціональних властивостях останнього акорду; наприклад, перша каденція
– на D або S (нестійка функція), а друга – на Т (стійка функція). Це
створює тяжіння на відстані нестійкої D (S) до стійкої Т і, таким чином,
пов’язує одну каденцію з іншою, підпорядковує їх, а тим самим сприяє
об’єднанню обох речень в одне музичне ціле, не дивлячись на цезуру:
Примітка. Зв’язок музичних побудов із загальним тематичним розвитком
музичного твору і їх співвідношення усередині музичного цілого утворює
смислову сторону музичної мови або її синтаксис (по аналогії із
словесною мовою і її синтаксичними особливостями).
4. Основні види каденцій
З гармонічної точки зору всі каденції розділяються на дві основні
функціональні групи: 1) каденції, що закінчуються стійким акордом, – Т і
2) каденції, що закончуються нестійкою гармонією, – D або S.
Стійкі каденції у свою чергу мають три наступні різновиди: 1)
автентичні, 2) плагальні і 3) повні (як різновид автентичних).
Автентичними каденціями називаються гармонічні обороти D-Т в кінці
речення або періоду:
Плагальними каденціями називаються гармонічні обороти S-Т в кінці
речення або періоду:
Повними каденціями називаються гармонічні обороти з акордами обох
нестійких функцій в кінці речення або періоду, а саме S-D-Т:
Каденції, що закінчуються акордами нестійких функцій (D або S),
називаються половинними і можуть бути розділений ще на наступні дві
групи:
1) половинні автентичними, що закінчують перше речення домінанттовою
гармонією;
2) половинні, плагальні, закінчуючі перше речення субдомінантовою
гармонією:
Автентичні каденції для висновку періоду є безумовно переважаючою нормою
в музиці цілого ряду епох і стилів. Плагальні ж каденції в кінці періоду
мають менше значення і місце. Вони спочатку з’явилися в практиці не як
самостійні обороти, а як додаткові висновки, що вводяться після
автентичного висновку періоду або для розширення його масштабу, або ж
для більш повного закріплення тональності (тоніки). Даємо зразкову схему
такого періоду:
1-ше речення + 2-ге речення + додаткове
плагальна каденція (4 такти) (4 такти) (2 такти) (десятитактовий період)
Якщо основна автентична каденція вводиться раніше звичайного закінчення
квадратного періоду (наприклад в 7-у такті), то плагальна каденція в
цьому випадку тільки доповнює (вирівнює) побудову. Див., наприклад,
перший період в «Похоронному марші» з 3-й симфонії Л. Бетховена):
В західній після класичної і особливо в російській музиці плагальні
каденції зайняли відносно більше місце і отримали велику самостійність,
частково замінивши собою і автентичні (див. різні плагальні обороти в
каденції в «Селі» М. Мусоргського; в Пісні Варяжського гостя з опери
«Садко» Н. Римського-Корсакова; в романсах «Ночі божевільні», «Він так
мене любив» П. Чайковського; в обробці російської пісні «Рай, серед
двору» А. Лядова; в романсі «На старому кургані» В. Калінникова; в
головній партії 5-й симфонії (ч. I) і романсі «Подвиг» П. Чайковского
(початок):
Речення періоду можуть бути не рівними по довжині не тільки завдяки
додатковій плагальній каденції, але і за рахунок загального музичного
розвитку; наприклад, перше реченя 4 такту, друге – цілий шеститакт.
Див., наприклад, подібний 10-тактовий період в сонаті В. А. Моцарта Соль
мажор:
Половинні автентичні каденції мають значне переважання над половинними
плагальними, що природно зв’язується з роллю і особливостями домінанти.
5. Інші різновиди каденцій (досконалі і недосконалі)
По ступеню загальної закінченості автентичні і плагальні каденції у свою
чергу розділяються на досконалі і недосконалі.
Досконалою називається каденція, в якій заключна тоніка дана на сильній
долі такту, в мелодичному положенні основного звуку.
Недосконалою називається каденція, в якій заключна тоніка дана на слабій
долі такту або в мелодичному положенні терції або квінти:
Зрозуміло, що досконала каденція взагалі за інших рівних умов дає велику
ступінь закінченості, ніж недосконала. У зв’язку з цим перше речення
періоду може іноді закінчуватися недосконалою каденцією, а друге –
досконалою. При таких закінченях речень ми не чуємо простого повторення
каденцій; завдяки різному ступеню закінченості останніх акордів, ці
каденції доповнюють один одного і знаходяться в супідрядності, не
дивлячись на схожу по складу акордику:
Примітка. В порівняно окремих випадках недосконала каденція
застосовується і для висновку всього періоду, поряд з такою ж рідкісною
D (пошлемося на наступні приклади: Л. Бетховен. Соната № 4, Largo;
соната № 18, Менует; П. Чайковській. Куплети Тріке з опери «Євгеній
Онєгін:»; Р. Шуман. «Warum?>).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
