Тема: Аналіз беззбитковості проекту

План

Структура витрат проекту та її управління.

Розрахунок точки беззбитковості та методи оцінки ефективності проектів.

Критерії ефективності проектів (чиста теперішня вартість; внутрішня
норма рентабельності; коефіцієнт вигід/витрат).

Література

Методичні рекомендації по оцінці ефективності інвестиційних проектів і
їх відбору для фінансування / Під ред. Шахназарова К. – Москва, 1994.

Воронов К.Комерційна оцінка інвестиційних проектів: Основні положення і
методики. – Москва: “Альт”, 1994.

Глазунов В. Фінансовий аналіз і оцінка ризику реальних інвестицій. –
Москва, 1997.

Бернс В., Хавранек П. Руководство по оценке эффективности инвестиций. –
Москва, 1995.

1. Всі витрати за проектом поділяються на інвестиційні та поточні.

До інвестиційних належать витрати на інвестиції до основного капіталу
(придбання землі, будівництво приміщень та споруд, купівля або оренда
технології та обладнання), передвиробничі витрати та потреби в обіговому
капіталі.

Поточні витрати — це витрати на випуск продукції, що містять витрати на
придбання сировини, основних та допоміжних матеріалів, оплату праці,
загальнозаводські та накладні витрати.

Поточні витрати поділяють на прямі та непрямі, а також на змінні та
постійні.

Непрямі витрати діляться на два підвиди: експлуатаційні та
адміністративно-збутові. До перших відносяться витрати на експлуатацію
обладнання, паливо й енергію, на допоміжний персонал. До другого підвиду
непрямих витрат належать витрати на утримання
адміністративно-управлінського персоналу, на рекламу.

Непрямі витрати можна поділити за ознакою переносу вартості в часі на
продукцію: па амортизацію (основних фондів і нематеріальних активів) та
операційні витрати. Амортизація означає, що зроблені раніше витрати
списуються у поточному періоді на палові витрати, а операційні витрати
здійснено саме в поточному періоді.

Існує також поняття «загальні витрати». Вони включають операційні
витрати мінус витрати на виплату процентів по кредитах, оскільки
проценти за кредит за своїм змістом є специфічним видом витрат,
пов’язаним з фінансовою діяльністю підприємства.

За видами виробничих факторів поточні витрати прийнято ділити на чотири
групи:

• матеріальні витрати;

• витрати на персонал;

• калькуляційні витрати;

• оплата послуг сторонніх організацій.

До матеріальних належать витрати на:

• основні й допоміжні матеріали;

• паливо та енергію;

• куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби.

Витрати на персонал включають:

• почасову й відрядну заробітну плату;

• надбавки й доплати (понаднормові, за шкідливість тощо);

• відрахування на соціальне страхування та до пенсійного фонду;

• оплату відпусток, матеріальної допомоги, днів оплачуваної відсутності
на роботі тощо;

• інші витрати (вихідні допомоги, підйомні тощо).

До групи калькуляційних витрат входять:

• амортизаційні відрахування;

• витрати на виплату процентів по боргових зобов’язаннях;

• витрати на страхування;

• лізингові витрати.

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», до
валових витрат відносяться суми будь-яких витрат виробництва й обороту в
грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, здійснених як
компенсація вартості товарів ‘(робіт, послуг), які набуваються
(виготовляються) для їх подальшого використання у власній господарській
діяльності. Таким чином, з погляду оподаткування поточні витрати проекту
відносяться до валових витрат.

У ході аналізу проекту при розрахунках поточних витрат окремо плануються
поточні грошові витрати та поточні витрати в матеріальній і
нематеріальній формі.

Для планування поточних витрат найприйнятнішою є така їх структура.

Поточні витрати проекту

Вид витрат Рік 1 Рік 2

1. Прямі матеріальні витрати, в т.ч.

1.1. Сировина й матеріали

1.2. Роботи й послуги виробничого характеру

1.3. Паливо та енергія на технологічні цілі

1.4. Втрати від недостач у межах норм природного збитку

2. Прямі трудові витрати, в т.ч.

2.1. Заробітна плата

2.2. Додаткові виплати в рахунок оплати праці

2.3. Збори на обов’язкове державне пенсійне страхування

2.4. Збір на обов’язкове соціальне страхування

2.5. Збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації

наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального

захисту населення

РАЗОМ прямі витрати (1+2)

3. Операційні витрати, в т.ч.

3.1. Податки й збори, які не пов’язані з заробітною платою і відносяться
до валових витрат

3.2. Витрати фінансування

3.2.1. Виплата процентів по боргових зобов’язаннях

3.2.2. Лізингові витрати

3.2.З. Інші витрати фінансування (страхування ризиків тощо)

3.3. Маркетингові витрати, із т.ч.

3.3.1. Витрати по комплексному вивченню ринку

3.3.2. Витрати на рекламу

3.3.3. Витрати на сертифікацію та збут продукції

Витрати на обслуговування виробничого процесу

3.4.1. Витрати, пов’язані з удосконаленням технології та організації
виробництва

3.4.2. Поточний ремонт основних фондів

3.4.3. Контроль якості

3.4.4. Інші витрати на обслуговування виробничого процесу

3.5. Витрати, пов’язані з природоохоронними заходами

3.6. Адміністративні витрати, в т.ч.

З.6.І. Оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, банків

3.6.2. Оплата аудиторських послуг

3.6.3. Оплата комунальних послуг

3.6.4. Оплата ремонтно-сервісних послуг

3.6.5. Офісно-господарські витрати

3.6.6. Витрати на службові відрядження

3.6.7. Інші витрати, пов’язані з управлінням виробництвом

3.7. Роялті

3.8. Позавиробничі витрати

3.9. Списання витрат наступних періодів

РАЗОМ валові витрати (1+2+3)

4. Амортизація, в т.ч.

4.1. Амортизація основних фондів

4.2. Амортизація нематеріальних активів

РАЗОМ непрямі витрати (3+4)

РАЗОМ поточні витрати (1+2+3+4)

Ця таблиця використовується як для розрахунку поточних витрат у цілому,
так і для грошових витрат. Поточні витрати необхідно спланувати в часі й
за видами потоків (грошовий, матеріальний, нематеріальний). Прямі
витрати доцільно розраховувати окремо на одиницю продукції, потім — на
всю реалізовану продукцію, а непрямі витрати розрахувати відразу на
реалізовану продукцію.

Управління структурою витрат проекту.

Оскільки надійні оцінки поточних витрат — основа аналізу інвестиційного
проекту, необхідно ретельно перевірити всі статті витрат, які можуть
істотно вплинути на його ефективність та здійснимість.

Аналіз структури поточних витрат дає змогу встановити можливі
невідповідності й незбалансованість структури витрат. У разі сумнівних
оцінок може виникнути потреба перевірити прогнозні оцінки витрат за
допомогою інших джерел інформації.

Розрахунок поточних витрат виконується на кожній фазі проекту, Їх обсяг
постійно уточнюється, тобто використовується принцип ітераційної моделі
витрат.

При управлінні структурою поточних витрат слід враховувати ефект
виробничого важеля (лівереджу). Виробничий важіль — це залежність
прибутку від структури витрат, яка обумовлена зміною обсягу виробництва;
він показує, на скільки відсотків збільшиться прибуток від збільшення
виручки на 1%.

Співвідношення між статтями поточних витрат може бути різним і
визначається технічною й технологічною політикою, обраною при підготовці
проекту. Зміна структури поточних витрат може істотно вплинути на
величину прибутку. Інвестування в основні засоби супроводжується
збільшенням умовно-постійних та відносним зменшенням умовно-змінних
витрат. Однак ця залежність має нелінійний характер, тому знайти її
оптимальне поєднання нелегко. Цей взаємозв’язок характеризується
категорією виробничого важеля. Його рівень тим вищий, чим вища частка
умовно-постійних витрат.

Виробничий важіль показує потенційну можливість впливати на валовий
прибуток шляхом зміни структури поточних (валових) витрат та обсягу
виробництва (продажів).

Ефект виробничого важеля означає, що при збільшенні обсягів виробництва
та реалізації питомі постійні витрати зменшуються, а прибуток фірми
зростає.

2. Розрахунок точки збитковості.

Мета аналізу беззбитковості — визначення обсягу продукції, для якого
обсяг виручки від продажів дорівнює — витратам. Коли обсяг продажів
нижчий цієї точки, фірма зазнає збитків, а в точці, де виручка дорівнює
витратам, фірма веде бізнес беззбитково.

Обсяг продажів у точці беззбитковості являє собою вартість беззбиткових
продажів, а ціна одиниці продукції цьому разі є беззбитковою ціною
продажів. Якщо виробнича програма включає різноманітні продукти, то для
будь-якого беззбиткового обсягу продажів існуватимуть різні варіанти цін
на вироби, але не буде єдиної беззбиткової ціни.

Аналіз беззбитковості передбачає такі допущення:

• не враховуються зміни виробничих запасів з періоду в період (обсяг
виробництва дорівнює обсягові продажів);

• постійні операційні витрати однакові для будь-якого обсягу
виробництва;

• змінні цитрати змінюються пропорційно обсягу виробництва, а отже,
загальний обсяг витрат також змінюється пропорційно обсягу виробництва;

• ціна продукту вважається постійною величиною протягом циклу проекту;

• частка продажу продукту в обсязі виручки не змінюється;

• незмінні витрати вважаються постійними.

Зазначені обставини хоча й знижують можливості застосування даного
методу, але простота розрахунків робить його досить популярним на
практиці.

Точка беззбитковості (ВЕР) — це обсяг реалізації, при якому доходи
підприємства дорівнюють його витратам. Вона розраховується за формулою:

для одного виду продукції (фізичний обсяг)

.

де FС — постійні витрати; Р — ціна одиниці продукції; АVС — середні
змінні витрати.

Точка беззбитковості = Постійні витрати

(в натуральних одиницях) Маржинальний доход

Маржинальний доход на одиницю продукції — це різниця між ціною одиниці
продукції та середніми змінними витратами.

Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях постійні витрати
відносять до коефіцієнту маржинального доходу. Коефіцієнт маржинального
доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації продукції до
її ціни.

Приклад. Фірма виробляє один вид продукції, яку реалізує за ціною 50
грн. за одиницю. Змінні витрати на одиницю 20 грн., загальні постійні
витрати – 2400 грн. Потрібно визначити точку беззбитковості у грошовому
та натуральному показниках.

Рішення:

1. Маржинальний доход на одиницю 50-20=30 (грн..). Точка беззбитковості
у натуральних одиницях:

2400 : 30 = 800 одиниць продукції

Коефіцієнт маржинального доходу З0 : 50 = 0,6.

Точка беззбитковості у грошових одиницях:

2400 : 0,6 = 4000 гривень.

Аналіз беззбитковості зображується за допомогою графіка. Для визначення
впливу на прибуток зниження обсягу реалізації продукції можна
використати запас міцності.

Запас міцності – це величина, яку фактичний обсяг реалізації перевищує
критичний обсяг реалізації.

Запас міцності = Обсяг реалізації — Точка беззбитковості

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу
продажу без ризику зазнати збитків. Якщо у попередньому прикладі фірма
досягне 5000 гривень, то її запас міцності становитиме: 5000-4000=1000
грн., або 1000 : 50=200 одиниць продукції. Це означає, що компанія може
знижувати

Рис. 2. Точка беззбитковості.

обсяг реалізації в межах 200 одиниць або 1000 гривень без ризику мати
збитки.

Методи оцінки ефективності проектів

Для оцінки ефективності проектів застосовуються дві групи методів —
формальні та неформальні. Формальні методи передбачають використання
математичного апарату для розрахунку показників ефективності,
неформальні — евристичних підходів.

Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають
співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників.

Виділяють такі показники ефективності інвестиційного проекту:

• показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки
реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

• показники економічної ефективності, які враховують народного
сподарські вигоди й витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та
соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

• показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки
здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись одні й ті самі
формули, але значення вихідних показників для розрахунків істотно
різнитимуться.

Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може
бути різною, Показники комерційної ефективності можуть розраховуватися
не тільки на весь цикл проекту, а й на місяць, квартал, рік.

До найпростіших показників ефективності інвестицій відносяться:

• капіталовіддача (річні продажі, поділені на капітальні витрати);

• оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на
середньорічний обсяг товарних запасів);

• трудовіддача (річні продажі, поділені на середньорічну кількість
зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники відносяться до числа показників моментного статичного
ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв’язку.

Для оцінки ефективності інвестицій доцільніше використовувати показники,
які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності
інвестиційних проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і
витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники.

До неформальних критеріїв оцінки та вибору інвестиційних проектів
відносяться:

• рейтинг країни на основі оцінки інвестиційного клімату;

• рівень здібностей управлінського персоналу до реалізації проекту;

• рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалізацію проекту
(транспорт, зв’язок, готельний сервіс).

3. Критерії ефективності проектів

Використання критеріїв ефективності інвестиційних проектів допомагає
аналітикові прийняти, схвалити або змінити проект. Вибір конкретного
критерію для висновку про ефективність проекту залежить від певних
чинників — наявної ринкової перспективи, існування обмежень на ресурси
для фінансування проекту, коливань грошових потоків та можливості
одержання прибутку. Хоча деякі критерії добре відомі й широко
застосовуються, для аналітика вкрай важливо бути ознайомленим з усім
багатством вибору, щоб обрати комбінацію, яка найбільші; підходить для
проекту.

Чиста теперішня вартість – Net Present Value (NPV)

Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й
інші його назви: чиста наведена вартість, чиста наведена цінність,
дисконовані чисті вигоди.

NPV являє собою дисконотовану цінність проекту (поточну вартість доходів
або вигід від зроблених інвестицій).

NPV дорівнює — річниці між майбутньою вартістю потоку очікуваних вигід і
поточною вартістю нинішніх і наступних витрат проекту протягом усього
його циклу,

Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту,
використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати
дисконтовані вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус), При проведенні
фінансового аналізу станка дисконту звичайно є ціною капіталу для фірми.
В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість
капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні
найприбутковіших альтернативних проектів.

Якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування.
Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для
відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля — проект не
приймається.

Розрахунок NPV робиться за такими формулами:

,

або

де Вt — вигоди проекту в рік t, Сt — витрати на проект у рік t, і —
ставка дисконту; n — тривалість (строк життя) проекту.

Приклад. Розрахуємо чисту теперішню вартість проекту, вигоди та витрати
котрого розподіляють за роками, якщо ставка дисконту дорівнює 10%.

Роки Витрати Вигоди Чисті вигоди Коефіцієнт дисконтування Дисконтовані

чисті вигоди

t Сt Вt Вt — Сt 1/(1+і)

1 1,09 0 -1,09 0,909 -0,99

2 4,83 0 -4,83 0,826 -3,99

3 5,68 0 -5,68 0,751 -4,27

4 4,50 0 -4,50 0,638 -3,07

5 1,99 0 -1,99 0,621 -1,24

6 0,67 1,67 1,00 0,565 0,57

7 0,97 3,34 2,37 0,513 1,22

8 1,30 5,00 3,70 0,467 1,73

9 1,62 6,68 5,06 0,424 2,15

10-30 1,95 8,38 6,43 3,283 23,58

NPV – чиста поточна вартість 15,67

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки провадяться на
основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність
головного проекту можна оцінити шляхом підсумування NPV його окремих під
проектів. Це дуже важлива властивість, яка дає змогу використовувати NPV
як основний критерій при аналізі інвестиційного проекту.

Основна вада NPV полягає в тому, що її розрахунок вимагає детального
прогнозу грошових потоків на строк життя проекту. Часто робиться
припущення про постійність ставки дисконту.

Для аналізу залежності NPV від ставки дисконту використовується крива,
яка має назву профіль NPV. Іноді її називають профілем проекту.

Рис.3. Залежність величини чистої теперішньої вартості від ставки
дисконту

Правила роботи з критерієм чистої теперішньої вартості:

Проекти приймаються тільки тоді, коли NPV більша нуля.

За наявності бюджетних обмежень обирається такий проект, який максимізує
NPV.

При виборі взаємовиключних проектів за умов відсутності бюджетних
обмежень обирається проект з максимальною NРV.

Однак, при застосуванні NPV виникають такі труднощі:

1. Складно визначити NPV у проектах, до яких входять дрібніші проекти.

При порівнянні проектів різної тривалості за NРV необхідне використання
спеціальних процедур приведення строків до порівнюваного періоду.

Внутрішня норма рентабельності – Internal Rate of Return (IRR)

У літературі зустрічаються й інші назви: Внутрішня ставка
рентабельності, внутрішня ставка доходу, внутрішня норма прибутковості.
ІRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтова ні
вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто ІRR є ставкою
дисконту, при якій NVP проекту дорівнює нулю.

ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за
використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому
рівні.

Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV
до нуля при різних ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою:

= 0

На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої формули:

,

де А — величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна;

В — величина ставки дисконту, при якій NPV негативна; а — величина
позитивної NPV, при величині ставки дисконту А; в — величина іктлтиппої
NPV, при величині ставки дисконту В.

Якщо значення ІRR проекту для приватних інвесторів більше за існуючу
ставку рефінансування банків, а для держави — за нормативну ставку
дисконту, і більше за ІRR альтернативних проектів з урахуванням ступеня
ризику, то проект може бути рекомендований для фінансування.

Приклад розрахунку IRR

t Bt-Ct

1/(1+і)t

при 10% Bt-Ct

при 10% 1/(1+і)t

при 15% Bt-Ct

при 15%

0 -20 000 1,0 — 20 000 1,0 20 000

1 12 000 0,909 10 908 0,870 10 440

2 12 000 0,826 9 912 0,756 9 072

ІRR=10%+((820/(820+488)) х (15-10))%=13,1%

Істотна різниця NPV та IRR полягає в тому, що використання ІRR завжди
веде до використання одного й того самого проекту, натомість вибір за
NPV залежить від вибраної ставки дисконту. Вибір проектів за NРV
правильний настільки, наскільки правильно обрано ставку дисконту.

При застосуванні ІRR виникають такі труднощі:

Неможливо дати однозначну оцінку IRR проектів, у яких зміна знака NPV
відбувається більше одного разу.

При аналізі проектів різного масштабу ІRR не завжди узгоджується з NPV.

Застосування ІRR неможливе для вибору альтернативних проектів відмінного
масштабу, різної тривалості та неоднакових часових проміжків.

Приклад порівняння проектів А та В за критеріями NРV та ІRR.

Проект А

t Bt-Ct

1/(1+і)t

при 10% Bt-Ct

при 10% 1/(1+і)t

при 15% Bt-Ct

при 15%

0 -20 000 1,0 — 20 000 1,0 20 000

1 12 000 0,909 10 908 0,870 10 440

2 12 000 0,826 9 912 0,756 9 072

NPV=820

NPV=-488

ІRR=10%+((820/(820+488)) • (15-10))%= 13,1%

Проект B

t Bt-Ct

1/(1+і)t

при 10% Bt-Ct

при 10% 1/(1+і)t

при 15% Bt-Ct

при 15% 1/(1+і)t

при 20% Bt-Ct

при 20%

0 -20 000 1,0 — 20 000 1,0 -2 000 1,0 -2 000

1 1 300 0,909 1 182 0,870 1 131 0,833 1 083

2 13 000 0,826 1 074 0,756 983 0,639 902

NPV=256

NPV=114

NPV=-15

ІRR=15%+((114/(114+15)) • (20-15))%=19,4%

Проект А має вищу NPV, але нижчу ІRR. Якому проекту віддати перевагу?

t Bt-Ct

проекту А Bt-Ct

проекту Б (Bt-Ct)А-

( Bt-Ct)Б 1/(1+і)t

при 10% NPVtA-

NPVtБ

0

1

2

— 20 000

12 000

12 000

— 2000

1300

1300

18 000

10 700

10 700

1,0

0,909

0,826

-18 000

9 726

8 838

NPV=564

Правильну відповідь здебільшого дає NРV. Це зумовлено тим, що проект А
коштує більше (на 18 000 в 0-му році), але його цінність порівняно з
проектом Б більша.

Додаткові витрати по проекту А вигідні, оскільки додатковий прибуток дає
позитивну NРV в сумі 564.

Коефіцієнт вигід/витрат – Benefit/Cost Ratio (BCR)

BCR є відношенням дисконтова них вигід до дисконтова них витрат. Основна
формула розрахунку має такий вигляд:

Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні
проекти з коефіцієнтами BCR, більшими або рівними одиниці. При
застосуванні цього критерію слід пам’ятати, що коефіцієнт BCR має такі
недоліки:

може давати неправильні ранжирування за перевагою навіть незалежних
проектів;

не годиться для користування при виборі взаємовиключних проектів;

не показує фактичну величину чистих вигід.

BCR має кілька варіантів розрахунку.

1. При жорстких обмеженнях на капітал, на відміну від обмежень як по
капіталу, так і по поточних витратах:

BCR = (В-O)/К,

де: О — поточні витрати; R — капітальні витрати.

2. За наявності дефіцитних або унікальних ресурсів:

BCR = (В-С)/К,

де: R — вартість дефіцитних ресурсів.

Прикладом дефіцитних ресурсів може бути іноземна валюта.

Головною потенційною проблемою при застосуванні цих різновидів критерію
є подвійний рахунок, якого слід уникати.

Критерій ВСR. може бути використаний для демонстрації того, наскільки
можливе збільшення витрат без перетворення проекту на економічно
непривабливий. Основна перевага критерію полягає в можливості швидкого
з’ясування його значень для оцінки впливу на результати проекту рівнів
ризиків та непевностей,

Індекс прибутковості — Profitability Index (РІ) є відношенням суми
наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини
інвестицій

РІ тісно пов’язаний з NРV. Якщо NPV позитивна, то й РІ > 1, і навпаки-
Якщо РІ > 1, проект ефективний, якщо РІ < 1 — неефективний. Модифікована внутрішня норма рентабельності —Modification Internal Rate of Return (MIRR) проекту дорівнює ставці дисконту, при якій чиста вартість капітальних витрат дорівнює майбутній вартості вхідних грошових потоків, що реінвестуються за ціною капіталу. Тобто MIRR передбачає, що позитивні грошові потоки проекту реінвестуються за ціною капіталу, що дає краще уявлення про реальну доходність проекту. Розрахунок MIRR здійснюється за формулою: де Х — значення МВСР, яке потрібно знайти. Тут до витрат відносяться всі вихідні грошові потоки, а до надходжень — вхідні. Ліва частина рівняння — поточна вартість капітальних витрат, дисконтована на ціну капіталу, а чисельник правої частини — майбутня вартість вигід. Строк окупності проекту — Payback Period (РВР) використовується переважно в промисловості. Він вказує кількість років, потрібних для відшкодування капітальних витрат проекту з чистих сумарних доходів проекту. Критерій прямо пов'язаний з відшкодуванням капітальних витрат у найкоротший період часу і не сприяє проектам, які дають великі вигоди лише згодом. Він не може слугувати за міру прибутковості, оскільки грошові потоки після строку окупності не враховуються. Критерій найменших витрат (НВ) використовується тоді, коли оцінка вигід проекту складна й ненадійна. При цьому порівнюють наведені витрати по різних варіантах проекту і вибирають той, який при найменших витратах забезпечує найкращі результати. Критерій прибутку в перший рік експлуатації дає змогу перевірити, чи забезпечують вигоди за перший рік експлуатації проекту "достатню" доходність. При ньому порівнюється чистий доход за перший рік експлуатації з капітальними витратами проекту, включаючи процентний доход у період робіт по будівництву (береться накопичена сума процентів, а не наведені проценти). Якщо відношення вигід до витрат менше ціни капіталу, то проект, можливо, є передчасним, а при більшому відношенні можна зробити висновок, що з проектом, очевидно, припізнилися. Використання цього критерію є першим наближенням до повно масштабної перевірки з метою визначити, чи передбачена максимізація NРV планом проекту. Тема: Оцінка фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми План Ліквідність, показники ліквідності. Показники рентабельності. Розрахунок чистого прибутку підприємства. Література: див. ст. 362 “Основи фінансового проектування” 1. Ліквідність, показники ліквідності. Існує кілька принципових схем аналізу фінансового стану і результатів підприємства. V цьому посібнику наводиться найпоширеніша у світовій практиці схема аналізу, яка дістала назву схеми фінансових коефіцієнтів. Показники ліквідності Ліквідність — це здатність підприємства вчасно розрахуватися по боргових зобов'язаннях шляхом перетворення всіх активів у грошові кошти. Оборотні кошти входять до складу початкових витрат на проект і мають підтримуватися на певному рійні протягом усього циклу проекту. Чисті оборотні активи розраховуються за формулою: Чисті оборотні активи = Поточні активи – Поточні пасиви (Net Working Capital) Ліквідність характеризує можливість підприємства оплатити свої поточні пасиви. Його еквівалентом є: Поточний коефіцієнт = Поточні активи покриття Поточні пасиви Найкраще, коли поточний коефіцієнт покриття вищий 2, але він не повинен бути нижчий 1. Нормальним вважається значення коефіцієнта більше 1,5. Ліквідні активи = Поточні активи – Товарно-матеріальні запаси Коефіцієнт показує, яка частина оборотних активів може бути негайно перетворена в грошову форму і використана для погашення короткострокових зобов'язань. Його еквівалентом є "кислотний тест" (Acid test). Коефіцієнт кислотного тесту (Quick ratio) = Ліквідні активи Поточні пасиви Цей коефіцієнт повинен бути не нижчий 1, інакше фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний. Для оцінки ліквідності використовується також показник номінальної вартості власного капіталу. Якщо під активу (пасиву) відняти нематеріальні активи і позикові кошти (боргові зобов’язання), то ми одержимо таку вартість. Номінальна вартість власного капіталу = Актив — Нематеріальні активи - Довгострокові пасиви — Поточні пасиви Цей коефіцієнт показує, чим підприємство справді володітиме на момент і в разі ліквідації. Якщо нематеріальні активи дорівнюють нулю, то номінальна вартість власного капіталу дорівнюватиме чистій номінальній вартості активів. Чиста номінальна вартість = Власний капітал + Бюджетне фінансуваиия + Доходи майбутніх періодів + Нерозподілений прибуток. Показник номінальної вартості власного капіталу іноді використовується при розрахунках рентабельності замість показника власного капіталу. Він відображає потенційну вартість власного капіталу. Для оцінки ліквідності використовується також Коефіцієнт забезпеченості власного капіталу чистою номінальною вартістю активів = Номінальна вартість власного капіталу Чиста номінальна вартість активів Цей показник не може бути більший 1 і залежить від частки нематеріальних активів в активах підприємства. Показники ліквідності на плановий період розраховуються, виходячи з наявних на початок проекту показників фінансового стану, тобто аналізується вплив на їх зміну проектних змін. Аналіз ліквідності дозволяє зробити висновок, погіршує чи поліпшує стан підприємства проект, чи дотримано загальноприйнятих нормативів. 2. Показники рентабельності Аналіз рентабельності здійснюється на основі розрахунку показника чистого прибутку. Розрахунок чистого прибутку підприємства Виручка від реалізації Податок на додану вартість Акцизний збір Чистий обсяг продажів (1-2-3) Прямі трудові витрати Операційні витрати Амортизація Б. Поточні витрати (4+5+6+7) В. Прибуток до виплати податків, дивідендів і процентів (А-Б) Податок на прибуток Інші податки за рахунок прибутку Нараховані дивіденди, проценти, включаючи податок на дивіденди й проценти Г. Чистий прибуток (В-8-9-10) Сума Аналіз рентабельності підприємства виконується на основі використання системи показників "Каскад" (метод Дюпона). Схема фінансового аналізу «Каскад» При плануванні використовується кілька показників рентабельності: Рентабельність власного капіталу = Чистий прибуток х 100% (Return on Equity /ROE Власний капітал Рентабельність власного капіталу показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 20%. Для оцінки рентабельності власних вкладень на здійснення проекту рекомендується використовувати дещо іншу формулу розрахунків. Рентабельність власного = Чистий прибуток х 100% капіталу проекту Власний кошти, вкладені в проект Рентабельність активів = Чистий прибуток х 100% (Return on Total Assets/ROA) Активи Рентабельність активів показує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства. Якщо чистий прибуток та активи мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 14%. Для оцінки рентабельності проекти рекомендується використовувати і таку формулу: Рентабельність капітальних витрат = Чистий прибуток х 100% Капітальні витрати Рентабельність продажів = Чистий прибуток х 100% (Return on Sales /ROS or MARGIN/) Виручка від реалізації Рентабельність продажів показує, яку частку становить чистий прибуток у виручці реалізації. Нормальною вважається рентабельність не менша 30%, в умовах високого податкового тиску – 15%. Рентабельність інвестованого Чистий прибуток Капіталу ( Return on Invested = Власний капітал + Capital /ROIC/ + Довгострокові пасиви Цей показник характеризує ефективність використання не тільки власного капіталу, й довгострокових кредитів та позик. Якщо прийняти, що рентабельність власного капіталу не менша 20%, а середня вартість довгострокових кредитів – 8%, співвідношення власного капіталу і довгострокових пасивів не менше 1, нормальною вважається рентабельність інвестованого капіталу не менша 14%. Розрахунок показників ліквідності й рентабельності “без проекту” – це розрахунок динамічного ряду на прогнозний період. Розрахунок показників ліквідності й рентабельності “з проектом” – це розрахунок значень цих показників на основі проектних даних. Різниця між ними показує вплив проекту на фінансовий стан і результатів діяльності підприємства. Контрольні запитання: Які показники для визначення фінансового стану підприємства використовують у проектному аналізі? Що таке ліквідність? Які існують показники рентабельності? Сума обсяг продажів продажів, прибуток витрат загальні витрати постійні витрати Продаж товару в Обсяг збитковості натуральному обчисленні NPV Ставка дисконту Рентабельність власного капіталу (Return on Equity /ROE/ = = Чистий прибуток х 100% Власний капітал Рентабельність активів (Return on Total Assets/ROA) = = Чистий прибуток х 100% Активи Коефіцієнт капіталізації (Capitalization Ratio /CAP/ = = Активи х 100% Власний капітал Рентабельність продажів (Return on Sales /ROS or MARGIN/) = = Чистий прибуток х 100% Виручка від реалізації Оборотність активів (Total Assets Turnover TAT/0/) = = Виручка від реалізації х 100% Активи

Похожие записи