Реферат на тему:

Промисловий маркетинг: сутність, завдання, розвиток

Сутність і передумови розвитку промислового маркетингу

Промисловий маркетинг — це вид діяльності у сфері матеріального
виробництва та промислових послуг, спрямованої на задоволення потреб
підприємств, установ та організацій у сировині, матеріалах,
комплектуючих виробах, устаткуванні, послугах через обмін, а також на
підвищення ефективності виробництва та збуту товарів виробничого
призначення (ТВП) шляхом дослідження та задоволення попиту на промислову
продукцію та промислові послуги.

Історично маркетинг засобів виробництва почав розвиватися пізніше, ніж
маркетинг споживчих товарів.

До передумов застосування принципів та методів маркетингу у
виробничо-збутовій діяльності підприємств, які виготовляють ТВП,
належать такі:

• проникнення досягнень науки і техніки в усі сфери людської діяльності;

• посилення конкуренції на світовому і внутрішньому ринках;

• необхідність удосконалення управління діяльністю підприємства,
особливо виробничо-збутовою.

Об’єктом курсу “Промисловий маркетинг” є промисловий ринок і його
суб’єкти, предметом — теоретичні положення і прак-тичні аспекти
маркетингової діяльності підприємств у сфері мате-ріального виробництва
та промислових послуг, спрямованих на формування/виявлення і задоволення
потреб учасників промис-лового ринку у товарах виробничого призначення,
а також відносини, що виникають між ними у процесі обміну.

Принципи і завдання промислового маркетингу

Промисловий маркетинг як спосіб господарювання в ринкових умовах
грунтується на таких принципах:

• вільному виборі мети функціонування та стратегії розвитку;

• пристосуванні до вимог споживача;

• цілеспрямованому впливі на попит споживачів з метою його належного
формування;

• гнучкості у досягненні поставленої мети, тобто швидкому пристосуванні
до змін умов навколишнього середовища;

• комплексному підході до розв’язання проблем, що передбачає визначення
мети відповідно до ресурсів і можливостей підприємств.

Основні завдання промислового маркетингу:

• виявлення існуючого і формування потенційного попиту на товари
промислового призначення;

• організація науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт
(НДДКР) з метою створення нової чи модифікації освоєної промислової
продукції;

• планування і обгрунтування виробничої, збутової та фінансової
діяльності;

• розробка і реалізація маркетингової політики цін щодо промислової
продукції та промислових послуг;

• організація розподілу і переміщення товарів промислового призначення;

• створення ефективної системи маркетингових комунікацій;

• аналіз і контроль результативності маркетингової діяльності.

Концепції промислового маркетингу: розвиток та умови застосування

Необхідно відрізняти маркетинг як певну концепцію від маркетингу як
комплексу різноманітних видів людської діяльності. Ф. Котлер розрізняє
п’ять альтернативних концепцій, на основі яких фірми, підприємства
здійснюють маркетингову діяльність: удосконалення виробництва і товару,
інтенсифікація комерційних зусиль, маркетинг і соціально-етичний
маркетинг.

У концепції вдосконалення виробництва стверджується, що прихильністю
споживачів користуються товари, доступні за ціною. Концепція орієнтована
на ситуації, коли попит на товар перевищує пропозицію і необхідно знайти
спосіб розширення виробництва або коли собівартість товару дуже висока і
потрібно знизити її. Виходячи з цього керівництво фірми має зосередитись
на вдосконаленні виробництва і підвищенні ефективності системи
розподілу. Схематично цю концепцію зображено на рис. 1.1

Рис. 1.1. Концепція вдосконалення виробництва

У концепції вдосконалення товару стверджується, що споживачі віддають
перевагу тим товарам, надійність, експлуатаційні властивості і
характеристики яких постійно підвищується. У цьому разі управління в
організаціях концентрується на досягненні високої якості товару.
Схематично цю концепцію зображено на рис. 1.2.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль орієнтована на те, що
споживачі не купуватимуть товари фірми в достатній кількості, якщо вона
не докладатиме певних зусиль у сфері збуту і стимулювання (філософія
збуту). У цьому разі основне завдання

Рис. 1.2. Концепція вдосконалення товару

фірми полягає в досягненні певного обсягу (як правило, збільшенні
обсягу) продажу своїх товарів за допомогою реклами та інших заходів, що
стимулюють покупців. Схематично цю концепцію зображено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль

У розглянутих концепціях увага зосереджується на потребах продавця,
одержанні ним прибутків за рахунок збільшення обсягів продажу товару. В
їх основу закладений такий принцип: спочатку виготовити товар, а потім
активно шукати для нього споживачів. У цьому разі метою маркетингу є
забезпечення рентабельності виробництва, прибутку за певний період при
наявних ресурсах. А це змінює орієнтири маркетингу. З огляду на
зазначене в 60-ті роки XX ст. почав формуватися ринок, орієнтований на
споживача — “ринок покупця”. Метою маркетингу стає створення покупця. Ця
концепція виникла як реакція на труднощі у збутовій діяльності, коли
пропозиція товарів почала перевищувати попит на них. Тому постала
потреба вивчати вимоги покупця і створювати товар, який задовольнить ці
вимоги.

Концепція маркетингу — це орієнтована на споживача, інтегрована цільова
філософія фірми, організації чи людини. У 1954 р. П. Друккер
(представник американської науки управління), підкреслюючи важливість
такої політики у досягненні фірмою успіху, зазначав: щоб визначити, що
таке бізнес, потрібно почати з визначення його мети [41, с 13]. Основною
метою бізнесу він вважав створення споживача. Безпосередньо продукція

фірми — не найголовніше у майбутньому бізнесі. Ставлення споживача до
покупки, визначення її цінності — ось що має вирішальне значення,
визначає сутність бізнесу, його спрямованість та шанси на успіх.

Одне з перших офіційних визначень концепції маркетингу сформулював у
1957 р. Дж. Маккиттерик (президент фірми «General electric»). На
засіданні Американської асоціації маркетингу він зазначив, що це
інтегрована, орієнтована на споживача і прибуток філософія бізнесу.
Починаючи із 70-х років маркетинг вважається основою бізнесу, згідно з
якою ухвалюються різні рішення.

Елементи концепції маркетингу визначають остаточний успіх продукту,
послуги, організації, регіону чи ідеї. Орієнтуватися на споживача
означає вивчати потреби ринку і розробляти плани їх задоволення. При
цьому товари і послуги є лише засобами досягнення мети, а не метою. З
позицій інтегрованого маркетингу координуються всі види діяльності,
пов’язані з товарами та послугами — фінансування, виробництво,
конструювання, дослідження та розробка, управління запасами і маркетинг.
Проте концепція маркетингу є лише керівництвом до планування, незважаючи
на те що вона дає змогу аналізувати, максимізувати та задовольняти
споживчий попит.

Згідно з концепцією маркетингу визначення потреб, реальної спроможності
покупців і адаптація до них виробництва мають бути ефективнішими, ніж у
конкурентів. Ця концепція вирізняється тим, що фірма орієнтується на
задоволення потреб певної групи споживачів. Для цього фірма постійно
досліджує ринок і його учасників, а також контролює маркетингову
діяльність. Орієнтація маркетингу на покупця означає «виявлення і
задоволення потреб», тобто виробництво того, що можна продати, а не
намагання продати те, що можна виробити. Схематично цю концепцію
зображено на рис. 1.4.

Концепція маркетингу викликала різку критику. Наголошувалось, що
маркетинг призводить до погіршення навколишнього середовища, не сприяє
вирішенню можливих конфліктів між потребами суспільства і його тривалим
добробутом. Це сприяло розробці нової концепції соціально-етичного
маркетингу (рис. 1.5, [10, с 13]), що передбачала ефективніші способи
визначення потреб та інтересів цільових ринків і їх задоволення, ніж у
конкурентів, з одночасним збереженням чи підвищенням добробуту споживача
і суспільства загалом.

Обравши запропоновану концепцію, компанія у своїй маркетинговій
діяльності має враховувати потреби споживачів, вимоги суспільства та
орієнтуватися на збільшення свого прибутку.

Промислове підприємство як суб’єкт промислового ринку

У теорії існує кілька визначень підприємства:

• економічна одиниця, що поєднує фактори виробництва;

• колектив людей, пов’язаних у певному виробничому процесі кооперацією
праці та спільними економічними інтересами;

• комплекс засобів виробництва, технологічно пристосованих до
виготовлення певного продукту.

На практиці підприємство — це місце, де виготовляється продукція і
надаються послуги (фабрика, завод, шахта, крамниця тощо).

Поняття “підприємство” та “фірма» не слід ототожнювати. У сучасних
умовах економіки більшість фірм мають, як правило, одне підприємство.
Разом з тим існують фірми, які мають кілька підприємств. Розрізняють
фірми з горизонтальною структурою (підприємства, що входять до складу
фірми, виконують на товарному ринку подібні функції) і вертикальною
(кожне підприємство фірми виконує специфічні функції).

Розвиток промислового маркетингу передбачає наявність інформації не лише
про зовнішнє середовище маркетингу, а й про внутрішнє середовище
підприємства, тобто про його фактичний стан і потенційні можливості.

Кожне підприємство, організовуючи та розвиваючи виробничо-збутову чи
іншу діяльність, обов’язково має враховувати фактори, пов’язані зі
змінами внутрішнього та зовнішнього щодо підприємства середовища (табл.
1.1).

Список використаної літератури

Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1989.

Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с
англ. — М.: Финстатинформ, 1993.

Бобровников Г. Н., Клебанов А. И. Комплексное прогнозирование создания
новой техники. — М.: Экономика, 1989.

Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ.
— М.: Экономика, 1991.

Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Шдруч. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

Гаркавенко С. С. Маркетинг: Шдруч. для вузів. — К.: Лібра, 1998.

Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Вища
шк., 1994.

Державна система стандартизації. — К.: Держстандарт України, 1994.

Долинская М. Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной
продукции. — М.: Изд-во стандартов, 1991.

Евдокимов Ф. И., Гавва В. М. Азбука маркетинга: Учеб. пособие. — 3-е
изд., перераб. и доп. — Днепропетровск: Сталкер, 1998.

Жариков В. Д. Прогнозирование потребности в оборудовании. — М.:
Экономика, 1986.

Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: Вид-во
КНЕУ, 1997.

Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ,
1998.

Похожие записи