Навчальні тести з відповідями з курсу “Маркетингова товарна політика”

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 46190
Скачать документ

Навчальні тести з відповідями з курсу “Маркетингова товарна політика”

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки, разом із значними перевагами, призводить
до ускладнення умов діяльності вітчизняних підприємств, котрим
доводиться протистояти конкурентам. Створення і реалізація товару,
відповідного вимогам ринку, супроводжується прийняттям низки досить
складних рішень, які у сукупності забезпечують підприємству не тільки
прибутковість, а й конкурентну перевагу. Маркетингова товарна політика
охоплює інструменти і заходи по формуванню конкурентоспроможної товарної
пропозиції, управління асортиментом, позиціонування і мерчандайзинг,
сервісну діяльність. Зважена і послідовна товарна політика виробника
закладає фундамент його ринкового успіху внаслідок дійового задоволення
потреб, формує привабливий імідж виробника і конкурентні переваги,
надовго залучає увагу і приязнь споживачів.

Виходячи з цього, сучасні спеціалісти, готуючи себе до успішного ведення
професійної діяльності, повинні грунтовно засвоїти принципи
маркетингового дослідження ринку товарів та послуг, навчитися
аналізувати потреби ринкових сегментів, розробляти й впроваджувати на
ринок товари, здатні задовольняти ці потреби краще, ніж це роблять
товари конкурентів.

Одним із шляхів глибокого засвоєння знань з дисципліни “Маркетингова
товарна політика” є самостійна підготовка до семінарських і практичних
занять, заліків та індивідуальних завдань з використанням тестів.

Навчальні тести сприяють більш повному розкриттю здібностей студентів,
краще забезпечують формування зацікавленості до курсу, активізують
мислення, виробляють вміння самостійно здобувати знання, спонукають
студентів регулярно працювати з літературою, шукати і знаходити
правильні відповіді. На запропоновані тести студент може дати правильну
відповідь лише за умови глибокого засвоєння пройденого матеріалу.

Використання навчальних тестів з курсу дозволяє суттєво зменшити витрати
часу і праці викладача для контролю знань студентів, індивідуалізувати
навчання, оцінити знання кожного студента. Тестування може проводитись
за допомогою комп’ютерів.

Рівень знань студентів оцінюється таким чином:

“відмінно”, якщо правильні відповіді становлять не менше 90% від
загального обсягу матеріалу;

“добре” – не менше 80%;

“задовільно” – не менше 70%.

Студенти, які в процесі контролю знань одержали незадовільні оцінки,
повторюють вивчення питань з тем курсу самостійно або за допомогою
консультації викладача до повного їх засвоєння.

Для успішного складання тестів студентам необхідно, крім рекомендованої
викладачем основної літератури, самостійно вивчати законодавчі та
нормативні акти, а також інші літературні джерела.

Тема 1: Товарна політика підприємств маркетингової орієнтації

Товар – це:

а) все те, що здатне задовільнити потреби споживачів;

б) все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на
ринку для продажу;

в) матеріальні об’єкти, послуги, які характеризуються сукупністю
властивостей, здатних задовольнити бажання потенційних покупців;

г) всі твердження вірні.

2. Маркетингова товарна політика – це:

а) складова господарської діяльності підприємства;

б) визначений курс дій, принципи поведінки підприємства на товарному
ринку;

в) сукупність засобів впливу на споживача за допомогою товару;

г) систему дій підприємства для визначення місця товару на ринку,
задоволення конкретного потенційного споживача товарами, широкої
можливості їх вибору.

3. Споживчий маркетинг покликаний…

а) задовольняти стиль життя, звички, потреби споживачів і впливати на
них;

б) задовольняти стиль життя, звички, потреби споживачів і впливати на
них через торговельну мережу;

в) залучати і зберігати тих споживачів у вибраних ринкових сегментах,
котрі забезпечують стабільний фінансовий стан підприємства в поточний
моменті в перспективі;

г) визначати місце товару на ринку, задовольняти конкретного
потенційного споживача товарами й надавати широку можливість їх вибору.

4. Торговельний маркетинг спрямований на…

а) задоволення стилю життя, звичок, потреб споживачів;

б) задоволення стилю життя, звичок, потреб споживачів і вплив на них
через торговельну мережу;

в) залучення і збереження тих споживачів у вибраних ринкових сегментах,
котрі забезпечують стабільний фінансовий стан підприємства в поточний
моменті в перспективі;

г) визначення місця товару на ринку, задоволення конкретного
потенційного споживача товарами й надання широкої можливості їх вибору.

5. Основними характеристиками споживчого маркетингу є:

а) створення “зразка” товарного знаку;

б) сегментація ринку;

в) стимулювання попиту споживача;

г) реклама.

6. До основних характеристик торговельного маркетингу належать:

а) позиціонування торговельного знаку;

б) стимулювання торговельних агентів;

в) стимулювання попиту споживачів;

г) організація продажу товару.

7. Серед зовнішніх факторів формування товарної політики розрізняють:

а) позицію товару;

б) бажання споживачів;

в) маркетингову асортиментну концепцію фірми;

г) стан конкуренції.

8. До внутрішніх факторів формування товарної політики належать:

а) позиція товару;

б) система пільг у кредитуванні;

в) бажання споживачів;

г) імідж фірми.

9. Диверсифікація – це:

а) розповсюдження господарської діяльності на нові сфери;

б) процес придбання або включення в структуру підприємства нових
виробництв, які технологічно входять в процес виробництва;

в) проникнення підприємств в галузі, які не мають прямого виробничого
зв’язку, або функціональної залежності від основної їх діяльності;

г) створення альянсів між компаніями, які зацікавлені в інтеграції без
переходу прав власності.

10. Вертикальна інтеграція – це:

а) проникнення підприємств в галузі, які не мають прямого виробничого
зв’язку, або функціональної залежності від основної їх діяльності;

б) процес придбання або включення в структуру підприємства нових
виробництв, які технологічно входять в процес виробництва;

в) випуск підприємством нових товарів, які технологічно не пов’язані з
існуючими, але призначені для існуючих споживачів підприємства;

г) прийняття підприємством рішення про входження галузі, які не мають
нічого спільного з його основною діяльністю, а тому немає жодного
взаємозв’язку між традиційної та новою продукцією.

11. До типів вертикальної інтеграції належать:

а) пряма інтеграція;

б) конгломерантна інтеграція;

в) інтеграція латеральна;

г) квазі-інтеграція.

12. Квазі-інтеграція передбачає, що підприємство:

а) виготовляє частину продукції самостійно, а частину закуповує у інших
підприємств;

б) приєднує функції, які раніше виконували постачальники;

в) входить до складу альянсів, які зацікавлені в інтеграції без переходу
прав власності;

г) приєднує функції, які раніше виконувати дистриб’ютори.

13. Якщо підприємство, яке спеціалізується на виготовленні напоїв,
починає виготовлювати тару для напоїв, то ним здійснюється:

а) горизонтальна інтеграція;

б) вертикальна інтеграція;

в) поздовжня диверсифікація;

г) зв’язана вертикальна диверсифікація.

14. До форм вертикальної інтеграції належать:

а) повна інтеграція виробничої діяльності;

б) часткова інтеграція;

в) зворотна інтеграція;

г) квазі-інтеграція.

15. Горизонтальна інтеграція передбачає…

а) проникнення підприємств в галузі, які не мають прямого виробничого
зв’язку, або функціональної залежності від основної їх діяльності;

б) процес придбання або включення в структуру підприємства нових
виробництв, які технологічно входять в процес виробництва;

в) випуск підприємством нових товарів, які технологічно не пов’язані з
існуючими, але призначені для існуючих споживачів підприємства;

г) прийняття підприємством рішення про входження галузі, які не мають
нічого спільного з його основною діяльністю, а тому немає жодного
взаємозв’язку між традиційної та новою продукцією.

16. Латеральна (поздовжня) диверсифікація – це:

а) проникнення підприємств в галузі, які не мають прямого виробничого
зв’язку, або функціональної залежності від основної їх діяльності;

б) прийняття підприємством рішення про входження галузі, які не мають
нічого спільного з його основною діяльністю, а тому немає жодного
взаємозв’язку між традиційної та новою продукцією;

в) випуск підприємством нових товарів, які технологічно не пов’язані з
існуючими, але призначені для існуючих споживачів підприємства;

г) процес придбання або включення в структуру підприємства нових
виробництв, які технологічно входять в процес виробництва.

17. Якщо туристичне агенство вступає в готельний бізнес, то ним
здійснюється:

а) зв’язана вертикальна диверсифікація;

б) концентрична диверсифікація;

в) квазі-інтеграція;

г) латеральна диверсифікація.

18. На етапі впровадження товару на ринок фірма може застосовувати такі
маркетингові стратегії:

а) вертикальної інтеграції;

б) інтенсивного маркетингу;

в) повної диверсифікації;

г) пасивного маркетингу.

19. Стратегія інтенсивного маркетингу передбачає:

а) низькі ціни на новий товар поєднуються з великими витратами на
стимулювання збуту;

б) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

в) високі ціни та великі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких цін на товар і незначних витрат на
стимулювання збуту.

20. Однією з умов застосування стратегії інтенсивного маркетингу є:

а) більша частина потенційних покупців знає про новий товар;

б) місткість ринку обмежена;

в) компанія враховує можливість конкуренції й прагне виробити у
споживачів хороше враження про свій товар;

г) більшість покупців не зможе заплатити високу ціну за товар.

21. Стратегія вибіркового проникнення передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) низькі ціни на новий товар поєднуються з великими витратами на
стимулювання збуту;

в) високі ціни та великі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких цін на товар і незначних витрат на
стимулювання збуту.

22. До умов застосування стратегії вибіркового проникнення не
відноситься:

а) обмежена місткість ринку;

б) інформованість більшої частини потенційних покупців про новий товар;

в) наявність на ринку товарів-конкурентів;

г) готовність новаторів придбати товар за високу ціну.

23. Стратегія широкого проникнення передбачає:

а) раціональне співвідношення низьких цін на товар і незначних витрат на
стимулювання збуту;

б) високі ціни та великі витрати на стимулювання збуту;

в) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

г) низькі ціни на новий товар поєднуються з великими витратами на
стимулювання збуту.

24. Однією з умов застосування стратегії широкого проникнення є:

а) на ринку обмаль товарів-конкурентів;

б) собівартість продукції зменшується із збільшенням масштабів
виробництва і його вдосокналення;

в) більшість покупців готові придбати товар за високу ціну;

г) потенційні покупці недостатньо інформовані про новий товар.

25. Стратегія пасивного маркетингу поєднує:

а) низькі ціни на новий товар поєднуються з великими витратами на
стимулювання збуту;

б) високі ціни та великі витрати на стимулювання збуту;

в) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

г) раціональне співвідношення низьких цін на товар і незначних витрат на
стимулювання збуту.

26. До умов застосування стратегії пасивного маркетингу не належать:

а) велика місткість ринку;

б) згода покупців придбати товар тільки за низькими цінами;

в) потенційні покупці недостатньо інформовані про новий товар;

г) великою є потенційна загроза конкуренції.

27. На стадії зрілості товару підприємство застосовує наступні
стратегії:

а) модифікація товару;

б) повної диверсифікації;

в) модифікації ринку;

г) пасивного маркетингу.

28. Дослідницька функція маркетингу в торгівлі включає:

а) пошук додаткових товарних ресурсів;

б) встановлення комерційних зв’язків;

в) вивчення мотивації купівлі і поведінки покупців на ринку;

г) визначення потреб покупців.

29. Однією з функцій маркетингу в торгівлі є управління асортиментом та
конкурентоспроможністю товарів і послуг, яка передбачає:

а) вивчення кон’юнктури ринку;

б) дослідження конкурентоспроможності товарів різних виробників;

в) визначення потреб покупців;

г) надання додаткових послуг.

30. Управління збутом та розподілом як функція маркетингу в торгівлі
реалізується через:

а) закупівлю товарів з урахуванням споживчих властивостей, цін,
конкурентоспроможності товарів;

б) встановлення комерційних зв’язків;

в) стимулювання працівників збуту;

г) надання додаткових послуг.

31. Управління рекламою і стимулювання збуту як функція маркетингу в
торгівлі не включає:

а) стимулювання збутових агентів;

б) стимулювання попиту за рахунок надання знижок, подарунків, купонів;

в) відгуки у пресі;

г) надання додаткових послуг.

32. До особливостей товарної політики торговельного підприємства не
належать:

а) формування асортименту пов’язане із спеціалізацією фірми;

б) динамічне оновлення товарів;

в) транспортування, складування, формування виробничого асортименту;

г) безпосереднє вивчення поведінки і попиту покупців.

33. Залежно від періоду, на який розробляється програма товарної
політики торговельного підприємства, вона може бути:

а) термінова;

б) довгострокова;

в) оперативна;

г) поточна.

34. Програма управління збутом та розподілом товарів включає:

а) формування замовлення для виробників;

б) планування асортиментної концепції;

в) планування і здійснення основних і додаткових послуг;

г) закупка товарів.

35. В матриці І.Ансоффа відсутня стратегія:

а) повної диверсифікації;

б) модернізації споживачів;

в) стабілізації позицій;

г) диверсифікації за товарами.

36. В матриці І.Ансоффа використані дві групи показників:

а) життєвий цикл товару і обсяги збуту фірми;

б) товари і ринки;

в) товари і ринкова частка фірми;

г) ринкова частка фірми та відносна частка товару в обсязі збуту фірми.

37. Фірма “ОРТЕК”, що здійснює виробництво і реалізацію велосипедів,
вирішила доповнити асортимент новими виробами: візками для велосипедів.
Це:

а) горизонтальна диверсифікація;

б) конгломерантна диверсифікація;

в) концентрична диверсифікація;

г) повна диверсифікація.

38. Чернівецька фірма “Буковинка” освоїла виробництво нових
кондитерських виробів і почала продавати їх у м. Херсоні. Яку стратегію
застосувало підприємство:

а) повної диверсифікації;

б) модернізації споживачів;

в) стабілізації позицій;

г) диверсифікації за товарами.

39. Фірма “Кенон”, яка виробляє фотокамери, копіювальні апарати,
калькулятори, що мають подібну технологію виробництва і одну систему
збуту, здійснює стратегію:

а) концентричної диверсифікації;

б) вертикальної інтеграції;

в) конгломерантної диверсифікації;

г) прямої інтеграції.

40. Нормативно-правову базу, яка регламентує маркетингову діяльність
українських підприємців, формують:

а) Закони України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, “Про
Антимонопольний комітет України”, “Про охорону прав на знаки для товарів
і послуг”, “Про природні монополії”, “Про лізинг”, “Про рекламу”, “Про
захист прав споживачів”;

б) Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і
сертифікацію”;

в) Укази Президента України “Про заходи щодо підвищення якості
вітчизняної продукції”, “Про індикативні зміни цін на товари при
здійсненні суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності України
експортно-імпортних операцій”, “Про додаткові заходи щодо прискорення
вступу України до Світової організації торгівлі”;

г) відповіді а,б,в.

Тема 2: Товар і послуга як об’єкти маркетингової товарної політики.
Товарний ринок.

Товар – це:

а) все те, що задовольняє бажання чи потребу і пропонується ринку для
привернення уваги, придбання, використання або споживання;

б) фізичні об’єкти і послуги, місця, організація та ідеї, навіть певні
відомчі особи;

в) сукупність властивостей та характеристик, пропонованих споживачу для
задоволення потреб останнього;

г) а,б,в.

За характером споживання розрізняють товари:

а) короткострокового користування;

б) послуги;

в) ретельного вибору;

г) пасивного попиту.

За поведінкою споживача розрізняють товари:

а) товари імпульсивної покупки;

б) престижні товари;

в) послуги;

г) а, б.

Миючі засоби відносяться до товарів:

а) повсякденного попиту;

б) ретельного вибору;

в) особливого попиту;

г) пасивного попиту.

Туристичні послуги відносяться до товарів:

а) повсякденного попиту;

б) ретельного вибору;

в) особливого попиту;

г) пасивного попиту.

Антикваріат – це товари:

а) повсякденного попиту;

б) ретельного вибору;

в) особливого попиту;

г) пасивного попиту.

Охоронні системи відносяться до товарів:

а) повсякденного попиту;

б) ретельного вибору;

в) особливого попиту;

г) пасивного попиту.

Товари-“локомотиви” – це товари…

а) які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток,
сприяють успіху;

б) купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючи
затвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства;

в) підтримки, або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з
метою утримання споживача від звертання до конкурентів;

г) які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною,
унікальністю, іміджем, престижем.

Товарами-“лідерами” називають товари…

а) купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючи
затвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства;

б) які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток,
сприяють успіху;

в) підтримки, або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з
метою утримання споживача від звертання до конкурентів;

г) які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною,
унікальністю, іміджем, престижем.

Тактичні товари – це товари…

а) які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною,
унікальністю, іміджем, престижем;

б) купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючи
затвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства;

в) підтримки, або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з
метою утримання споживача від звертання до конкурентів;

г) які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток,
сприяють успіху.

“Закличні товари” – це товари…

а) які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток,
сприяють успіху;

б) купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючи
затвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства;

в) підтримки, або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з
метою утримання споживача від звертання до конкурентів;

г) які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною,
унікальністю, іміджем, престижем.

Сталь відноситься до групи:

а) товарів промислового призначення;

б) напівфабрикатів;

в) сировини та матеріалів;

г) а, б, в.

У правильній послідовності етапи ЖЦТ розташовані:

а) виробництво, впровадження, насичення, зрілість, спад;

б) впровадження, зростання, сталий розвиток, спад;

в) впровадження, зростання, зрілість, спад, оновлення;

г) впровадження, зростання, зрілість, спад.

Для етапу впровадження товару на ринок характерне:

а) інтенсивне визнання товару й нарощування обсягів продажу, зменшення
витрат на рекламу, поява конкурентів, збільшення прибутків фірми;

б) високі витрати на виробництво і збут, покупці – новатори, конкуренти
відсутні, прибутки відсутні, повільне збільшення обсягів продаж;

в) уповільнення темпів зростання обсягів продажу товару, прибуток
стабілізується або навіть частково зменшується внаслідок додаткових
витрат на маркетингові заходи з метою протидії конкурентам і залучення
нових покупців;

г) різке скорочення обсягів продажу і зменшення прибутку.

15. Етап зростання ЖЦТ характеризується:

а) інтенсивним визнанням товару й нарощуванням обсягів продажу,
зменшенням витрат на рекламу, появою конкурентів, збільшенням прибутків
фірми;

б) високими витратами на виробництво і збут, покупці – новатори,
відсутністю конкурентів і прибутків, повільним збільшенням обсягів
продаж;

в) уповільненням темпів зростання обсягів продажу товару, стабілізацією
прибутку або навіть частковим зменшенням внаслідок додаткових витрат на
маркетингові заходи з метою протидії конкурентам і залучення нових
покупців;

г) різким скороченням обсягів продажу і зменшенням прибутку.

16. Для етапу зрілості ЖЦТ характерне:

а) інтенсивне визнання товару й нарощування обсягів продажу, зменшення
витрат на рекламу, поява конкурентів, збільшення прибутків фірми;

б) високі витрати на виробництво і збут, покупці – новатори, конкуренти
відсутні, прибутки відсутні, повільне збульшення обсягів продаж;

в) уповільнення темпів зростання обсягів продажу товару, прибуток
стабілізується або навіть частково зменшується внаслідок додаткових
витрат на маркетингові заходи з метою протидії конкурентам і залучення
нових покупців;

г) різке скорочення обсягів продажу і зменшення прибутку.

17. Етап спаду в ЖЦТ характеризується:

а) інтенсивним визнанням товару й нарощуванням обсягів продажу,
зменшенням витрат на рекламу, появою конкурентів, збільшенням прибутків
фірми;

б) високими витратами на виробництво і збут, покупці – новатори,
відсутністю конкурентів і прибутків, повільним збільшенням обсягів
продаж;

в) уповільненням темпів зростання обсягів продажу товару, стабілізацією
прибутку або навіть частковим зменшенням внаслідок додаткових витрат на
маркетингові заходи з метою протидії конкурентам і залучення нових
покупців;

г) різким скороченням обсягів продажу і зменшенням прибутку.

18. Товар в маркетингу розглядається на ____ рівнях:

а) двох;

б) трьох;

в) чотирьох;

г) жодна з відповідей невірна.

19. До кількісних показників, які характеризують стан ринку відносять:

а) кількість конкурентів;

б) місткість ринку;

в) завантаження транспорту;

г) динаміку чисельності покупців.

20. До якісних показників, які характеризують стан ринку відносять:

а) маркетингові стратегії, що використовуються;

б) структуру потреб;

в) регіональні особливості споживання;

г) кількість покупців.

21. Товарні межі ринку – це:

а) група взаємопов’язаних товарів (товарів однієї споживчої вартості), у
межах якої споживач може перейти від споживання одного товару до
споживання іншого;

б) регіон зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів
у межах одного товарного ринку), який може бути територією держави,
області, району, міста (або їх частиною);

в) ринок у межах території області, району, міста;

г) максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року,
виражений у натуральних або вартісних одиницях.

22. Територіальні межі ринку – це:

а) група взаємопов’язаних товарів (товарів однієї споживчої вартості), у
межах якої споживач може перейти від споживання одного товару до
споживання іншого;

б) регіон зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів
у межах одного товарного ринку), який може бути територією держави,
області, району, міста (або їх частиною);

в) ринок у межах території області, району, міста;

г) максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року,
виражений у натуральних або вартісних одиницях.

23. Місткість ринку – це:

а) група взаємопов’язаних товарів (товарів однієї споживчої вартості), у
межах якої споживач може перейти від споживання одного товару до
споживання іншого;

б) регіон зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів
у межах одного товарного ринку), який може бути територією держави,
області, району, міста (або їх частиною);

в) ринок у межах території області, району, міста;

г) максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року,
виражений у натуральних або вартісних одиницях.

24. Для визначення місткості ринку використовують методи:

а) регресійного аналізу;

б) ланцюгових підстановок;

в) імітації;

г) моделювання.

25. Ринкова частка фірми – це:

а) максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року,
виражений у натуральних або вартісних одиницях;

б) питома вага товарів фірми в загальній місткості даного ринку збуту;

в) відношення зайнятої фірмою частки ринку до ринкової частки
найбільшого конкурента;

г) економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту,
пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становища основних
фірм-конкурентів.

26. Відносна ринкова частка фірми – це…

а) максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року,
виражений у натуральних або вартісних одиницях;

б) питома вага товарів фірми в загальній місткості даного ринку збуту;

в) відношення зайнятої фірмою частки ринку до ринкової частки
найбільшого конкурента;

г) економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту,
пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становища основних
фірм-конкурентів.

27. Під кон’юнктурою ринку розуміють:

а) максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року,
виражений у натуральних або вартісних одиницях;

б) питома вага товарів фірми в загальній місткості даного ринку збуту;

в) відношення зайнятої фірмою частки ринку до ринкової частки
найбільшого конкурента;

г) економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту,
пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становища основних
фірм-конкурентів.

28. Зростаюча товарна кон’юнктура характеризується:

а) відносною стійкістю високих цін і найбільшою активністю споживачів та
постачальників;

б) перевищенням попиту над пропозицією та зростанням цін;

в) затоварюванням ринку, зниженням ринкових цін, скороченням кількості
укладених договорів купівлі-продажу;

г) низькими цінами і пасивністю суб’єктів ринку.

29. Для високої товарної кон’юнктури характерне:

а) відносна стійкість високих цін і найбільша активність споживачів та
постачальників;

б) перевищення попиту над пропозицією та зростання цін;

в) затоварювання ринку, зниження ринкових цін, скорочення кількості
укладених договорів купівлі-продажу;

г) низькі ціни і пасивність суб’єктів ринку.

30. Падаюча товарна кон’юнктура характеризується:

а) відносною стійкістю високих цін і найбільшою активністю споживачів та
постачальників;

б) перевищенням попиту над пропозицією та зростанням цін;

в) затоварюванням ринку, зниженням ринкових цін, скороченням кількості
укладених договорів купівлі-продажу;

г) низькими цінами і пасивністю суб’єктів ринку.

31. Низьку товарну кон’юнктуру характеризують:

а) відносна стійкість високих цін і найбільша активність споживачів та
постачальників;

б) перевищення попиту над пропозицією та зростання цін;

в) затоварювання ринку, зниження ринкових цін, скорочення кількості
укладених договорів купівлі-продажу;

г) низькі ціни і пасивність суб’єктів ринку.

32. Монополія – це:

а) коли кілька самостійних великих фірм монополізують виробництво та
збут певного товару або виду товару;

б) угода, союз, об’єднання невеликої кількості великих підприємств, що
зосередили у своїх руках виробництво і збут значної частини продукції в
одній або кількох галузях економіки;

в) монопольне становище одного покупця, який має змогу контролювати
закупівельну ціну певного товару;

г) коли конкретна фірма або об’єднання є єдиним виробником певних
товарів, у яких немає товарів-замінників.

33. Згідно чинного законодавства України монопольним вважається становще
на фірми ринку, якщо вона займає:

а) 30% ринку;

б) 35% ринку;

в) 50% ринку;

г) 51% ринку.

34. Картелі – це:

а) об’єднання самостійних у виробничо-господарському та комерційному
відношенні підприємств однієї галузі виробництва з метою монопольного
панування на ринку й отримання максимального прибутку;

б) одна з форм монополістичних об’єднань, яка характеризується тим, що
розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої її
учасниками продукції здійснюється через єдину збутову контору;

в) форма монополістичного об’єднання, у межах якого учасники втрачають
виробничу, комерційну, а найчастіше і юридичну самостійність;

г) це монополістичні об’єднання, які утворюються поєднанням прибуткових
багатопрофільних підприємств, що не мали виробничої та технічної
спільності.

35. Синдикати – це…

а) об’єднання самостійних у виробничо-господарському та комерційному
відношенні підприємств однієї галузі виробництва з метою монопольного
панування на ринку й отримання максимального прибутку;

б) одна з форм монополістичних об’єднань, яка характеризується тим, що
розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої її
учасниками продукції здійснюється через єдину збутову контору;

в) форма монополістичного об’єднання, у межах якого учасники втрачають
виробничу, комерційну, а найчастіше і юридичну самостійність;

г) це монополістичні об’єднання, які утворюються поєднанням прибуткових
багатопрофільних підприємств, що не мали виробничої та технічної
спільності.

36. Трести – це:

а) об’єднання самостійних у виробничо-господарському та комерційному
відношенні підприємств однієї галузі виробництва з метою монопольного
панування на ринку й отримання максимального прибутку;

б) одна з форм монополістичних об’єднань, яка характеризується тим, що
розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої її
учасниками продукції здійснюється через єдину збутову контору;

в) форма монополістичного об’єднання, у межах якого учасники втрачають
виробничу, комерційну, а найчастіше і юридичну самостійність;

г) це монополістичні об’єднання, які утворюються поєднанням прибуткових
багатопрофільних підприємств, що не мали виробничої та технічної
спільності.

37. Концерни – це…

а) об’єднання самостійних у виробничо-господарському та комерційному
відношенні підприємств однієї галузі виробництва з метою монопольного
панування на ринку й отримання максимального прибутку;

б) одна з форм монополістичних об’єднань, яка характеризується тим, що
розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої її
учасниками продукції здійснюється через єдину збутову контору;

в) поєднання десятків й навіть сотень багатопрофільних синдикатів,
трестів, підприємств різних галузей прмисловості, транспорту, торгівлі
та банківської сфери, які мають обмежену самостійність, єдину власність
і функціонують під загальним фінансовим контролем головної фірми;

г) це монополістичні об’єднання, які утворюються поєднанням прибуткових
багатопрофільних підприємств, що не мали виробничої та технічної
спільності.

38. Конгломерат – це:

а) об’єднання самостійних у виробничо-господарському та комерційному
відношенні підприємств однієї галузі виробництва з метою монопольного
панування на ринку й отримання максимального прибутку;

б) одна з форм монополістичних об’єднань, яка характеризується тим, що
розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої її
учасниками продукції здійснюється через єдину збутову контору;

в) форма монополістичного об’єднання, у межах якого учасники втрачають
виробничу, комерційну, а найчастіше і юридичну самостійність;

г) це монополістичні об’єднання, які утворюються поглинанням прибуткових
багатопрофільних підприємств, що не мали виробничої та технічної
спільності.

39. Ринок з нормальною ринковою конкуренцією вважається безпечним, коли
дві фірми не займають більш як:

а) 44% ринку;

б) 63% ринку;

в) 54% ринку;

г) 35% ринку.

40. Ринок з нормальною ринковою конкуренцією вважається безпечним, коли
три фірми не займають більш як:

а) 35% ринку;

б) 44% ринку;

в) 54% ринку;

г) 63% ринку.

41. Ринок з нормальною ринковою конкуренцією вважається безпечним, коли
чотири фірми не займають більш як:

а) 35% ринку;

б) 44% ринку;

в) 54% ринку;

г) 63% ринку.

42. Послуги – це:

а) об’єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволення;

б) споживчі вартості, які, однак, найчастіше не втілено у конкретних
фізичних речах чи формах;

в) товари нематеріальної форми;

г) а, б, в.

43. За видом послуги класифікують на:

а) споживчі;

б) виробничі;

в) матеріальні;

г) нематеріальні.

44. За характером використання розрізняють послуги:

а) споживчі;

б) матеріальні;

в) нематеріальні;

г) відповіді б, в.

45. До споживчих послуг належать:

а) послуги з оренди товарів;

б) сервіс;

в) торгові послуги;

г) особистісні послуги.

46. До виробничих послуг не відносять:

а) інженіринг;

б) лізинг;

в) сервіс;

г) торгівля.

47. До громадських послуг належать:

а) телебачення;

б) радіо;

в) зв’язок;

г) транспорт.

48. Передпродажні послуги включають:

а) прийом замовлень на товари;

б) рекламу товарів;

в) доставку товарів додому;

г) консультування спеціалістів.

49. Післяпродажні послуги включають:

а) подарункове пакування товарів;

б) організацію запису на аудіо- та відеоплівку;

в) установку товарів;

г) оформлення інтер’єру квартири.

50. До додаткових послуг належать:

а) безкоштовна автостоянка;

б) дрібна переробка виробів, куплених в магазині;

в) надання кредиту;

г) установка товару.

51. Маркетинг послуг – це:

а) процес розробки, просування і реалізації послуг, орієнтований на
виявлення і задоволення специфічних потреб клієнтів;

б) комплекс обов’язкових для виконання правил обслуговування клієнтів,
які покликані гарантувати встановлений рівень якості всіх послуг;

в) сукупність інтелектуальних видів діяльності, спрямованих на отримання
оптимальних результатів від капіталовкладень та витрат, пов’язаних з
реалізацією проектів за рахунок ефективного використання матеріальних,
трудових, технологічних, фінансових ресурсів;

г) жодна з відповідей невірна.

52. Під стандартом обслуговування розуміють:

а) процес розробки, просування і реалізації послуг, орієнтований на
виявлення і задоволення специфічних потреб клієнтів;

б) комплекс обов’язкових для виконання правил обслуговування клієнтів,
які покликані гарантувати встановлений рівень якості всіх послуг;

в) сукупність інтелектуальних видів діяльності, спрямованих на отримання
оптимальних результатів від капіталовкладень та витрат, пов’язаних з
реалізацією проектів за рахунок ефективного використання матеріальних,
трудових, технологічних, фінансових ресурсів;

г) жодна з відповідей невірна.

53. Інжиніринг – це:

а) процес розробки, просування і реалізації послуг, орієнтований на
виявлення і задоволення специфічних потреб клієнтів;

б) комплекс обов’язкових для виконання правил обслуговування клієнтів,
які покликані гарантувати встановлений рівень якості всіх послуг;

в) сукупність інтелектуальних видів діяльності, спрямованих на отримання
оптимальних результатів від капіталовкладень та витрат, пов’язаних з
реалізацією проектів за рахунок ефективного використання матеріальних,
трудових, технологічних, фінансових ресурсів;

г) жодна з відповідей невірна.

54. Інжинірингові послуги з підготовки виробничого процесу не включають:

а) передпроектні послуги;

б) проектні послуги;

в) спеціальні послуги;

г) консалтингові послуги.

55. Класифікація товарів згідно з концепцією маркетингу:

а) як уявлення споживача про властивості товару;

б) усе те, що може задовольнити потребу споживача;

в) набір чітких характеристик, який відповідає певному рівню якості;

г) відповіді а, б, в.

56. В Японії виготовляють фотоапарати, в яких зображення записується на
магнитний диск, подібно до персональних комп’ютерів. Цей продукт
знаходиться на стадії впровадження на ринок. Потенційними покупцями
цього товару є:

а) консерватори;

б) звичайні покупці;

в) суперноватори;

г) новатори.

57. З маркетингової точки зору продуктом є:

а) фізичний предмет;

б) послуга;

в) організаційний проект;

г) технічний проект.

58. На якому етапі життєвого циклу товару основними клієнтами
підприємства є аутсайдери?

а) впровадження;

б) зростання;

в) зрілості;

г) спаду.

59. До якої класифікаційної групи товарів широкого вжитку слід віднести
кольоровий телевізор “Соні”?

а) товари повсякденного попиту;

б) товари попереднього вибору;

в) товари особливого попиту;

г) товари пасивного попиту.

60. Чернівецька фірма “Буковинка” освоїла виробництво нових
кондитерських виробів і почала продавати їх у м.Херсоні. Незважаючи на
те, що впродовж встановленого періоду зростав обсяг збуту, фірма не мала
прибутку за цей період. Вкажіть стадію життєвого циклу товару:

а) впровадження на ринок;

б) зрілість;

в) зростання;

г) спад.

Тема 3: Якість як складова конкурентоспроможності товарів.

Залежно від ступеня задоволення потреб споживачів існує ___ рівня
якості:

а) два;

б) три;

в) чотири;

г) жодна з відповідей не вірна.

Яке із зазначених визначень не відповідає рівням якості товару:

а) відповідність стандарту;

б) відповідність використанню;

в) відповідність товарам-конкурентам;

г) відповідність прихованим потребам ринку.

Якщо якість оцінюється як відповідність вимогам документів на
виготовлення продукції, то даний рівень якості має назву:

а) відповідність фактичним потребам ринку;

б) відповідність прихованим потребам ринку;

в) відповідність стандарту;

г) відповідність використанню.

Якщо перевага товару створюється за рахунок додаткових споживчих
властивостей, які мали прихований характер, то рівень якості має назву:

а) відповідність фактичним потребам ринку;

б) відповідність прихованим потребам ринку;

в) відповідність стандарту;

г) відповідність використанню.

За умови, що товар повинен задовольняти не тільки вимоги стандартів, але
й користуватися попитом на ринку, то даний рівень якості називається:

а) відповідність фактичним потребам ринку;

б) відповідність прихованим потребам ринку;

в) відповідність стандарту;

г) відповідність використанню.

Рівень якості – це…

а) наявна сукупність характеристик товару здатних задовольнити потреби
споживача;

б) одна з маркетингових змінних, якою може оперувати виробник товару;

в) відносна характеристика якості товару, що є результатом порівняння
його показників із відповідними значеннями базових показників;

г) всі відповіді вірні.

До параметрів, які визначають показники якості не належать:

а) надійність товару;

б) ергономічні властивості;

в) гігієніні властивості;

г) ринкова новизна товару.

Ергономічні властивості товару – це…

а) можливість економії під час користування товаром;

б) зручність і комфорт в експлуатації товару;

в) ринкова новизна товару;

г) вплив товару на зовнішнє середовище та організм людини.

Естетичні властивості товару не включають:

а) форму товару;

б) моду і стиль;

в) зручність і комфорт в експлуатації товару;

г) оригінальність.

Розрізняють наступні групи факторів якості товару:

а) фактори, які формують якість;

б) фактори, які побічно впливають на якість;

в) фактори, які зберігають якість;

г) фактори, які руйнують якість.

До факторів, які стимулюють якість товару належать:

а) якість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;

б) якість технологічних процесів виготовлення товару;

в) матеріальна зацікавленість робітників;

г) умови транспортування.

До факторів, які зберігають якість товару не належать:

а) маркування;

б) експлуатація;

в) умови транспортування;

г) державне регулювання виробництва якісної продукції.

Абсолютний рівень якості – це…

а) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом
або ідеальним товаром;

б) рівень якості, визначений групою експертів;

в) рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній
категорії;

г) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або
яким-небудь іншим товаром.

Відносний рівень якості – це…

а) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом
або ідеальним товаром;

б) рівень якості, визначений групою експертів;

в) рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній
категорії;

г) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або
яким-небудь іншим товаром.

Кількісну характеристику технічного рівня якості можна визначити за
допомогою такого показника:

а) відносного;

б) одиничного;

в) абсолютного;

г) пограничного.

Серед груп одиничних показників якості відсутні:

а) показники призначення;

б) показники надійності;

в) показники споживчої цінності;

г) економічні показники.

До методів визначення якості не належить:

а) об’єктивний метод;

б) органолептичний метод;

в) диференційований метод;

г) експерний метод.

Об’єктивний метод визначення якості товару означає:

а) оцінку рівня якості одиничних виробів із відповідними
виробами-еталонами;

б) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових
вимірів;

г) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

Органолептичний метод визначення якості базується на:

а) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових
вимірів;

б) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

г) оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними
виробами-еталонами.

Диференційований метод визначення якості передбачає:

а) оцінку рівня якості одиничних виробів із відповідними
виробами-еталонами;

б) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових
вимірів;

г) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

Комплексний метод визначення якості товару базується на:

а) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

б) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових
вимірів;

г) оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними
виробами-еталонами.

“Петля якості” включає такі елементи:

а) контроль, проведення випробувань і обслуговування;

б) висока кваліфікація управлінського персоналу;

в) аналіз економічних показників;

г) культура обслуговування.

В “петлі якості” відсутній такий елемент:

а) маркетинг, пошуки і вивчення ринку;

б) аналіз економічних показників;

в) підготовка і розробка виробничих процесів;

г) утилізація після використання.

Управління якістю на перше місце висуває наступний елемент:

а) проектування і (або) розробка технічних вимог, розробка товару;

б) підготовка і розробка виробничих процесів;

в) маркетинг, пошуки і вивчення ринку;

г) виробництво.

В “петлі якості” даний елемент є першим і заключним етапом:

а) проведення випробувань;

б) проектування і розробка технічних вимог;

в) маркетинг, пошуки і вивчення ринку;

г) розробка товару.

На етапі підготовки виробництва служба маркетингу підприємства повинна:

а) вивчати вимоги споживача і задовольняти їх шляхом пропозиції
відповідних товарів;

б) аналізувати потреби споживачів (дійсні й передбачувані) і займатися
розробкою планів виробництва нових товарів;

в) приймати участь у вирішенні проблем, пов’язаних з технічним
обслуговуванням та експлуатацією;

г) здійснювати контроль за реалізацією нових товарів і аналізувати
одержану інформацію.

На етапі забезпечення якості в процесі реалізації товару служба
маркетингу вирішує наступні завдання:

а) вступає в контакт із замовниками та посередниками;

б) дотримання термінів постачання і недопущення їх порушень, що
негативно позначається на споживачах;

в) перевірка одержання споживачами необхідних інструкцій і технічної
допомоги у використанні продукту;

г) відповіді а,б,в.

На етапі забезпечення якості після реалізації товарів, служба
маркетингу:

а) вирішує проблеми, пов’язані з маркіруванням, упакуванням,
транспортуванням і збереженням;

б) контроль за станом товарів при збереженні і реалізації із метою
виявлення можливого погіршення їх якісних характеристик;

в) веде переговори з представниками фірм, зацікавлених у закупівлях
нових виробів;

г) виявлення причин, що спонукають покупця до придбання конкретних
товарів.

Стандартизація – це:

а) сукупність дій і заходів, які мають своїм наслідком відсутність
відхилень і варіативності у виробах, послугах або процесах;

б) засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації,
типізації, надійності техніки й інформаційних систем, норм безпеки й
екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей продукції,
робіт, процесів і послуг;

в) це сукупність дій і процедур із метою підтвердження за допомогою
сертифіката відповідності або знака відповідності того, що продукт або
послуга відповідає визначеним стандартам або технічним умовам;

г) відповіді а, б.

До основних переваг стандартизації не відносять:

а) взаємозалежність частин виробів, що сприяє зменшенню вартості
виробництва, збільшенню продуктивності, спрощенню і здешевленню зміни
або ремонту виробів, скорочення витрат на проектування;

б) скорочення часу і витрат на навчання персоналу та скорочення термінів
проектування виробів;

в) упорядкованість виробничих графіків, процесів управління ресурсами
виробництва, матеріально-технічного постачання та бухгалтерії;

г) скорочення розмаїтості, обмеження числа споживачів, яким адресовано
товар, що посилює маркетингові ризики виробника і заохочує конкурентів
до диференційованої пропозиції.

Стандарт – це:

а) нормативний документ, розроблений на основі угоди більшості
зацікавлених сторін і прийнятий визнаним органом або затверджений
підприємством;

б) довідково-нормативний документ, який регулює і впорядковує
виробництво окремих товарів, що сприяє зменшенню вартості виробництва,
збільшенню продуктивності, спрощенню обслуговування виробів;

в) документ, що засвідчує відповідність виробу вимогам визначених
стандартів;

г) документ, який вимагає повного дотримання виробником товару
обумовлених характеристик.

Система стандартів в Україні не включає:

а) міжнародні стандарти ISO серії 9000;

б) державні стандарти;

в) стандарти конкурентів;

г) стандарти підприємства.

Міжнародні стандарти ISO серії 9000:

а) встановлюють на вироби загального застосування, продукцію
міжгалузевого призначення, продукцію для населення і народного
господарства;

б) найбільш жорсткі вимоги щодо якості товарів, які використовуються для
сертифікації виробів, експортованих в інші країни і реалізованих на
світовому ринку;

в) носять обов’язковий характер для дотримання
підприємствами-виробниками, які виступають на ринку як лідери за якістю;

г) встановлюються на елементи народногосподарських об’єктів державного
значення (транспорт, зв’язок, енергосистеми, оборона, навколишнє
середовище).

Стандарти ISO серії 9000 – це:

а) стандарти, які відносяться до виробництва й упаковки;

б) найбільш точні стандарти якості і відносяться до системи якості для
розробки дизайну, виробництва, установки й обслуговування;

в) стандарти, пов’язані з остаточним тестуванням і перевіркою;

г) стандарти, пов’язані з розвитком загальної системи якості.

Стандарти ISO 9002 пов’язані з:

а) виробництвом й упаковкою;

б) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

в) остаточним тестуванням і перевіркою;

г) розвитком загальної системи якості.

36. Стандарти ISO 9003 пов’язані з:

а) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

б) виробництвом й упаковкою;

в) розвитком загальної системи;

г) остаточним тестуванням і перевіркою.

37. Стандарти ISO 9004 пов’язані з:

а) розвитком загальної системи якості;

б) виробництвом й упаковкою;

в) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

г) остаточним тестуванням і перевіркою.

38. Сертифікація – це:

а) сукупність дій і заходів, які мають своїм наслідком відсутність
відхилень і варіативності у виробах, послугах або процесах;

б) засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації,
типізації, надійності техніки й інформаційних систем, норм безпеки й
екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей продукції,
робіт, процесів і послуг;

в) це сукупність дій і процедур із метою підтвердження за допомогою
сертифіката відповідності або знака відповідності того, що продукт або
послуга відповідає визначеним стандартам або технічним умовам;

г) відповіді а, б.

39. До видів сертифікації не відносять:

а) самосертифікацію;

б) добровільну сертифікацію;

в) сертифікацію, здійснювану споживачем;

г) сертифікацію, проведену третьою стороною.

40. До якого фактора якості товару відноситься нормативно-технічна
документація?

а) що впливає на якість;

б) що стимулює якість;

в) що зберігає якість;

г) всі варіанти правильні.

Тема 4: Конкурентоспроможність товарів

Конкурентоспроможність товару – це:

а) вирішальний чинник комерційного успіху підприємства в умовах
конкуренції, який визначає можливість конкурувати на певному товарному
ринку;

б) сукупність характеристик, що вирізняють його від товарів-аналогів за
ступенем задоволення конкретних потреб індивідуального споживача, а
також за рівнем витрат на його купівлю та подальше використання;

в) наявність в товару особливої характеристики, яка створює конкурентну
перевагу серед товарів-конкурентів й дає можливість конкурувати на ринку
в певний період часу;

г) всі відповіді вірні.

Складовими конкурентоспроможності товарів є:

а) показники якості, цінові показники й ринкові показники;

б) наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю;

в) відмінні функціональні властивості товару, доступна ціна й
відсутність товарів-замінників;

г) висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.

До технічних параметрів конкурентоспроможності товару не належать:

а) параметри призначення;

б) витрати на ремонт;

в) ергономічні параметри;

г) нормативні параметри.

Параметри призначення характеризують:

а) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у
процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром;

б) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його
застосування та функції, які він має виконувати;

в) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність
композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

г) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що
регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові
межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати.

Ергономічні параметри характеризують:

а) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його
застосування та функції, які він має виконувати;

б) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у
процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром;

в) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність
композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

г) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що
регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові
межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати.

Естетичні параметри характеризують:

а) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність
композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

б) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його
застосування та функції, які він має виконувати;

в) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що
регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові
межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати;

г) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у
процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

Нормативні параметри характеризують:

а) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність
композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

б) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що
регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові
межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати;

в) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його
застосування та функції, які він має виконувати;

г) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у
процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

Для кількісної оцінки конкурентоспроможності товарів не використовують:

а) одиничний показник;

б) комплексний показник;

в) диференційований показник;

г) інтегральний показник.

Одиничний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності одиничних показників;

в) оцінкою сукупності комплексних показників;

г) відповіді а, б.

Комплексний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності одиничних показників;

в) оцінкою сукупності комплексних показників;

г) відповіді а, б.

Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності комплексних показників;

в) оцінкою сукупності одиничних показників;

г) відповіді а, б.

Одиничний показник визначають за формулою:

а) qi = Роцін / Рбаз;

б) qi = Рбаз / Роцін;

в) qi = Цспожоцін / Цспожбаз;

г) qi = ( Vі * Qі.

Індекс технічних параметрів вираховують за формулою:

а) Іт.п. = Роцін / Рбаз;

б) Іт.п. = ( Vі * qі;

в) Іт.п. = Цспожоцін / Цспожбаз;

г) Іт.п. = Рбаз / Роцін.

Індекс економічних параметрів визначають за формулою:

а) Іе.п. = Роцін / Рбаз;

б) Іе.п. = ( Vі * qі;

в) Іе.п. = Цспожоцін / Цспожбаз;

г) Іе.п. = Рбаз / Роцін.

Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається за формулою:

а) Кінт. = Роцін / Рбаз;

б) Кінт. = ( Vі * qі;

в) Кінт. = Цспожоцін / Цспожбаз;

г) Кінт. = Іт.п. / Іе.п.

При оцінюванні конкурентоспроможності товару можна використовувати
методи:

а) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального
показника конкурентоспроможності; вибірковий метод; метод експертної
оцінки;

б) метод експертної оцінки; метод семантичного диференціалу; метод
інтеграційного розвитку; змішаний метод;

в) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального
показника конкурентоспроможності; метод експертної оцінки; метод
семантичного диференціалу; метод відповідності споживчим вимогам;
змішаний метод;

г) диференційований метод; концентрований метод; змішаний метод.

До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як
відповідність споживчим вимогам, належать:

а) точність оцінки;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) наглядність оцінювання;

г) налагодження зв’язків з науковцями і практиками в даній галузі.

До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як
порівняння з базовим зразком, належать:

а) точність оцінки;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) наглядність оцінювання;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як
експертна оцінка, належать:

а) наглядність оцінювання;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) точність оцінки;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

Основними перевагами семантичного диференціалу є:

а) наглядність оцінювання;

б) точність оцінки;

в) не потребує обладнання і знання стандартів;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

Основним недоліком методу відповідності споживчим вимогам є:

а) проблеми вибору базового зразка;

б) витрати грошей і часу;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

До недоліків методу порівняння з базовим зразком відносять:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати грошей і часу;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

Серед недоліків методу експертної оцінки розрізняють:

а) витрати на вибір базового зразка;

б) неточність оцінки;

в) проблеми вибору експертів;

г) потребує розробки методології.

Недоліком методу семантичного диференціалу вважають:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати на опитування покупців;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

До недоліків змішаного методу, який використовується для оцінки
конкурентоспроможності товару, відносять:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати на опитування покупців;

в) проблеми розробки методології;

г) неточність оцінки.

Відповідність споживчим вимогам як метод оцінки конкурентоспроможності
товару рекомендовано використовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів
ринкової новизни;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

Метод порівняння з базовим зразкам для оцінки конкурентоспроможності
товару рекомендовано застосовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів
ринкової новизни;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

Метод експертної оцінки для оцінювання конкурентоспроможності товару
застосовують:

а) для всіх підприємств;

б) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

в) для універсальних торговельних підприємств;

г) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів
ринкової новизни.

Метод семантичного диференціалу рекомендовано використовувати для
оцінювання конкурентоспроможності товарів:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для всіх підприємств;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

Змішаний метод оцінки конкурентоспроможності товару можна
використовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для всіх підприємств;

в) для універсальних торговельних підприємств;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

Створити вагому відмінну перевагу товару не можна:

а) збільшивши корисність товару без відповідного зростання витрат;

б) знизивши витрати на покупку водночас збільшивши витрати на
експлуатацію;

в) знизивши витрати при збереженні рівня корисності;

г) створивши нове положення на ринку через інші рівні корисності і ціни.

Кожну ринкову пропозицію можна диференціювати за наступними напрямками:

а) за конкурентоспроможністю товару і послуги, кваліфікацією персоналу й
іміджем фірми-виробника;

б) за товаром, послугою, персоналом й іміджем;

в) за товаром й персоналом;

г) жодна з відповідей невірна.

До напрямків диференціації товарів не відносять:

а) додаткові можливості продукту;

б) обслуговування і ремонт;

в) ефективність використання продукту;

г) зручність обслуговування.

Диференціацію пропозиції за послугами здійснюють через:

а) зручність оформлення замовлення;

б) високу якість доставленої продукції;

в) підтримання зв’язку з постійними клієнтами;

г) швидкість виконання.

Якість товару в маркетингу – це:

а) сукупність фізичних, хімічних, ергономічних та інших характеристик
виробу, що оцінюється;

б)характеристика конкурентоспроможності товару, рівень його відмінності
від товарів-конкурентів;

в) рівень успішності вирішення проблем споживачів;

г) те загальне, що цінують в продукті різноманітні покупці.

Система якості повинна:

а) усувати невідповідності якості після їх виявлення;

б) попереджувати виникнення проблем, що пов’язані з якістю;

в) задовольняти вимоги споживачів до якості продукції;

г) формувати такі властивості товару, які б не поступалися
товарам-конкурентам.

Що означає ISO (ІСО) ?

а) система управління конкурентоспроможністю;

б) міжнародна організація зі стандартизації;

в) приватна фірма, що спеціалізується на питаннях стандартизації;

г) стандарти якості, які регулюють виробництво вітчизняних виробників.

Ціна споживання – це:

а) ціна на ринку, за яку споживач готовий придбати товар;

б) ціна на ринку в сумі з експлуатаційними витратами в період
використання товару;

в) ціна ринку в сумі з вартістю доставки товару до споживача;

г) сума витрат на транспортування, монтаж, обслуговування товару в
процесі споживання.

Конкурентоспроможність товару – це:

а) найвищий у світі рівень якості товару;

б) здатність товару конкурувати на світовому ринку;

в) здатність товару конкурувати з аналогами на конкретному ринку в
певний період часу;

г) найнижча собівартість товару.

Які із вказаних факторів важливі для успіху товару на ринку:

а) переваги, які пропонує продукт;

б) маркетингові переваги;

в) правильна сегментація та позиціонування;

г) всі вищепереаховані фактори.

Тема 5: Формування асортименту та управління ним

Асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції,
встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному
класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

Номенклатура – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції,
встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному
класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

Виробничий асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції,
встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному
класифікаторі продукції та послуг;

б) це номенклатура товарів, що виробляються промисловими та
сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками;

в) це товари одного призначення, але різних функціональних властивостей,
якості, ціни;

г) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса.

Торговий асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції,
встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному
класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

Під видом товару розуміють:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей,
якості, ціни;

б) різновид товару;

в) товар визначеного призначення;

г) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі.

Асортиментна група – це:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей,
якості, ціни;

б) різновид товару;

в) товар визначеного призначення;

г) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі.

Асортиментна позиція – це:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей,
якості, ціни;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) товар визначеного призначення;

г) різновид товару.

До характеристик товарного асортименту не належить:

а) широта;

б) глибина;

в) змінність;

г) насиченість.

Широта асортименту – це:

а) кількість асортиментних груп товарів;

б) кількість видів товару;

в) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій;

г) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні.

Під глибиною асортименту розуміють:

а) кількість асортиментних груп товарів;

б) кількість видів товару;

в) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій;

г) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні.

Насиченість асортименту – це:

а) кількість видів товару;

б) кількість асортиментних груп товарів;

в) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні;

г) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій.

Основними завданнями оптимізації асортименту є:

а) оптимізація номеклатури асортименту з урахуванням споживчих
характеристик та особливостей технології виробництва;

б) оновлення продукції в цілому та по окремих видах з урахуванням
життєвого циклу товару;

в) оптимальне співвідношення нових та “старих” товарів;

г) всі відповіді вірні.

Нарощування асортименту як спосіб його розширення визначається як:

а) розширення асортименту за рахунок нових виробів;

б) збільшення числа асортиментних груп;

в) оновлення продукції в цілому;

г) вилучення з асортименту “старих” товарів.

Насичення асортименту означає:

а) включення нових асортиментних груп;

б) збільшення гармонійності товарів;

в) розширення асортименту за рахунок нових виробів;

г) всі відповіді вірні.

Процес оптимізації асортименту здійснюється в наступній послідовності:

а) вивчення об’єкта оптимізації; розробка і обгрунтування моделі
формування асортименту; аналіз внутрішніх та зовнішніх обмежень з
виробництва продукції;

б) вивчення структури асортименту; аналіз виробничих обмежень та
можливостей збуту продукції; розробка і обгрунтування моделі формування
асортименту;

в) вивчення об’єкта оптимізації; аналіз внутрішніх та зовнішніх обмежень
з виробництва продукції; розробка і обгрунтування моделі формування
асортименту;

г) відповіді б, в.

Стратегія горизонтальної диверсифікації передбачає:

а) організацію бізнесу в нових галузях;

б) розширення контингенту покупців товару;

в) розширення асортименту шляхом використання тих самих технологій у
різних галузях;

г) доповнення асортиментної пропозиції новими послугами.

Стратегія вертикальної диверсифікації базується на:

а) організації бізнесу в нових галузях;

б) розширенні контингенту покупців товару;

в) розширенні асортименту шляхом використання тих саме технологій у
різних галузях;

г) доповненні асортиментної пропозиції новими послугами.

Стратегія латеральної диверсифікації полягає в:

а) організації бізнесу в нових галузях;

б) розширенні асортименту шляхом використання тих саме технологій у
різних галузях;

в) розширенні контингенту покупців товару;

г) доповненні асортиментної пропозиції новими послугами.

Стратегія інтенсивного маркетингу передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

в) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з
доступними цінами.

Стратегія вибіркового проникнення передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

в) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з
доступними цінами.

Стратегія широкого проникнення грунтується на:

а) високих цінах та низькому рівні збутових витрат;

б) високих цінах та значних витратах на стимулювання збуту;

в) низьких цінах та високих витратах на стимулювання збуту;

г) раціональному співвідношенні низьких витрат на стимулювання збуту з
доступними цінами.

Стратегія пасивного маркетингу передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

в) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з
доступними цінами.

Модифікація ринку – це:

а) одна із стратегій розширення асортименту товарів;

б) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне
стимулювання продажу;

в) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

г) відповіді а, в.

Модифікація товару – це:

а) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне
стимулювання продажу;

б) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

в) сукупність дій щодо зміни деяких властивостей товару;

г) використання нових технологій для виробництва товарів.

Модифікація маркетингових засобів – це:

а) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

б) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне
стимулювання продажу;

в) використання нових технологій для виробництва товарів;

г) сукупність дій щодо зміни деяких властивостей товару.

Етапи формування асортименту здійснюються в наступній послідовності:

а) визначення потреб споживачів; оцінка торговельного асортименту;
вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів;
тестування товарів;

б) оцінка товарів конкурентів; оцінка торговельного асортименту; рішення
щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту;
виробництво товарів; тестування товарів;

в) визначення потреб споживачів; оцінка товарів конкурентів; оцінка
торговельного асортименту; рішення щодо товарів, які потрібно включити
або виключити з асортименту; розгляд питання про введення на ринок
оновлених та удосконалених товарів; розробка специфікацій нових чи
удосконалених товарів; вивчення можливостей виробництва нових та
удосконалених товарів; тестування товарів; рекомендації щодо підвищення
якості, зміни фасону, упаковки, сервісу; управління асортиментом;

г) визначення потреб споживачів; оцінка товарів конкурентів; оцінка
торговельного асортименту; вивчення можливостей виробництва нових та
удосконалених товарів; тестування товарів; рекомендації щодо підвищення
якості, зміни фасону, упаковки, сервісу; управління асортиментом.

Асортиментна концепція – це:

а) розробка асортиментної концепції, що включає планування асортиментної
структури та товарної пропозиції і забезпечення найбільш ефективного
використання підприємством наявних ресурсів;

б) формування асортименту з урахуванням матеріально-технічних
можливостей виробника і потреб покупців;

в) кількість товарних ліній, розмаїтість видів і різновидів товарів,
рівень і частота відновлення асортименту, рівент і співвідношення цін на
товари;

г) відповіді б, в.

Крива життєвого циклу товару, яка характеризує швидкий зліт і падіння
популярності це…

а) крива захоплення;

б) довгострокове захоплення;

в) сезонна крива;

г) крива провалу.

Кількість асортиментних позицій це…

а) широта асортименту;

б) глибина асортименту;

в) гармонійність асортименту;

г) насиченість асортименту.

Первага товарів за рахунок додаткових споживчих властивостей, які мали
прихований характер. Який це рівень якості?

а) перший рівень;

б) другий рівень;

в) третій рівень;

г) четвертий рівень.

Крива життєвого циклу товару, яка описує популярний продукт, що
з’являється на ринку зі стабільним збутом протягом тривалого часу це…

а) традиційна крива;

б) класична крива;

в) крива захоплення;

г) довгострокове захоплення.

Ви купили газету. До якого виду товару Ви її віднесете?

а) товар особистого споживання;

б) товар масового попиту;

в) товар пасивного попиту;

г) послуга.

До матеріально-технічних можливостей виробника при плануванні
асортименту відносять:

а) фінанси підприємства;

б) мотивація покупців;

в) ціни конкурентів;

г) всі варіанти правильні.

Ступінь близькості між товарами різних асортиментних груп з точки зору
їх кінцевого використання це…

а) широта асортименту;

б) глибина асортименту;

в) гармонійність асортименту;

г) насиченість асортименту.

Товари, які покупець у процесі вибору і купівлі зрівнює за показниками
якості, ціни, зовнішнього оформлення є товарами:

а) щоденного попиту;

б) попереднього попиту;

в) особливого попиту;

г) пасивного попиту.

Поглиблення асортименту, збільшення гармонійності товарів. Який це
спосіб розширення асортименту?

а) нарощування;

б) насичення;

в) латеральної диверсифікації;

г) всі варіанти правильні.

Товари, про які споживач не знає, або не задумується про їх купівлю, є
товарами…

а) попереднього попиту;

б) особливого попиту;

в) пасивного попиту;

г) масового попиту.

Кількість видів товару це…

а) широта асортименту;

б) глибина асортименту;

в) гармонійність асортименту;

г) насиченість асортименту.

Товари з унікальними характеристиками є товарами…

а) попереднього попиту;

б) особливого попиту;

в) пасивного попиту;

г) масового попиту.

Пропозиція на ринку високоякісних товарів, цілком нових, модних. Який
це спосіб нарощування асортименту?

а) нарощування униз;

б) нарощування уверх;

в) двостороннє нарощування;

г) тристороннє нарощування.

Яка маркетингова стратегія на стадії зрілості і спаду продажу товару
передбачає використання нових форм зниження цін, використання нових форм
реклами, активне стимулювання збуту?

а) модифікація ринку;

б) модифікація товару;

в) модифікація маркетингових засобів;

г) всі варіанти правильні.

Доповнення асортиментної політики новими послугами. Яка це
маркетиенгова стратегія розширення асортименту?

а) стратегія горизонтальної диверсифікації;

б) стратегія вертикальної диверсифікації;

в) стратегія латеральної диверсифікації;

г) стратегія двостороннього нарощування.

Корпорація “Ксерокс” випустила копіювальні апарати менших розмірів. Які
маркетингові дії щодо нарощування асортименту прийнято?

а) нарощування униз;

б) нарощування уверх;

в) двостороннє нарощування;

г) тристороннє нарощування.

Назвіть правильну послідовність життєвого циклу товару:

а) впровадження, зрілість, зростання, насичення, спад;

б) впровадження, спад, зрілість, зростання, насичення;

в) впровадження, зростання, зрілість, спад;

г) впровадження, зростання, насичення, зрілість, спад.

Воєнний завод крім основної продукції виробляє коляски для дітей. Яка
стратегія маркетингу використовується?

а) горизонтальна диверсифікація;

б) вертикальна диверсифікація;

в) латеральна диверсифікація;

г) інтенсивний маркетинг.

Яка маркетингова стратегія на стадії впровадження і зростання продажу
товарів передбачає поєднання низьких цін та великих витрат на
стимулювання збуту з ціллю проникнення на ринок і завоювання його
найбільшої частки?

а) стратегія інтенсивного маркетингу;

б) стратегія вибіркового проникнення;

в) стратегія широкого проникнення;

г) стратегія пасивного маркетингу.

Виробництво товарів доповнюється виробництвом упаковочної тари та
створенням власного магазину. Яка це маркетингова стратегія розширення
асортименту?

а) стратегія горизонтальної диверсифікації;

б) стратегія вертикальної диверсифікації;

в) стратегія латеральної диверсифікації;

г) стратегія модифікації ринку.

До потреб покупців при плануванні асортименту відносяться:

а) маркетингові дослідження;

б) споживча цінність товару;

в) науково-технічні розробки виробника;

г) стимулювання збуту.

Загальними чинниками, які впливають на формування торговельного
асортименту є:

а) тип і розмір магазину;

б) споживчий попит і виробництво товарів;

в) умови постачання товарів;

г) чисельність і структура населення.

До специфічних чинників, які впливають на формування асортименту
товарів у роздрібних торговельних підприємствах є:

а) споживчий попит;

б) виробництво товарів;

в) наявність конкурентів;

г) чисельність і структура населення.

До основних характеристик попиту на продовольчі товари належать:

а) стійкість, взаємозамінність, комплексність;

б) консерватизм, складна внутрішня класифікація за різними ознаками;

в) сезонність, взаємозамінність, диференційованість;

г) спеціалізація, взаємозалежність, консерватизм.

До специфічних характеристик попиту на непродовольчі товари відносять:

а) стійкість, взаємозамінність, комплексність;

б) консерватизм, складна внутрішня класифікація за різними ознаками;

в) сезонність, взаємозамінність, диференційованість;

г) складна внутрішня класифікація за різними ознаками, спеціалізація,
особливі вимоги до глибини асортименту та цінового рівня.

Рівень цін на товари, пропоновані в магазині, встановлюється, виходячи
з:

а) затрат на доставку;

б) рівня попиту;

в) типу магазину та його розташування;

г) угоди, укладеної з постачальником.

Мерчандайзинг – це:

а) надання торговельному підприємству у платне користування торгової
марки виробником за обумовлену плату;

б) сукупність рекламних матеріалів, що розміщуються в точках продажу;

в) розташування та оформлення товарів у місці продажу, які б
підштовхували споживача до імпульсивного придбання товару;

г) жодна з відповідей невірна.

Цикл планування асортименту це…

а) час з моменту появи думки про товар до моменту його виходу на масовий
ринок після здійснення пробного продажу;

б) процес добору груп, видів і різновидів товарів;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) розробка асортиментної концепції, що включає планування асортиментної
структури та товарної пропозиції і забезпечення найбільш ефективного
використання підприємством наявних ресурсів.

До якої класифікаційної групи товарів широкого вжитку слід віднести
кольоровий телевізор “Соні”?

а) товари повсякденного попиту;

б) товари попереднього вибору;

в) товари особливого попиту;

г) товари пасивного попиту.

Мале підприємство “Пінгвін” реалізує морозиво різних видів: шоколадне,
кавове, полуничне, горіхове, пломбір – у вафельних та пластикових
стаканчиках, а також рулет з існуючих видів морозива. Насиченість
асортименту морозива рівна:

а) 5;

б) 6;

в) 10;

г) 11.

Керівництво парфумерної фабрики “Гармонія” визначило основне завдання
асортиментної політики підприємства:

а) скорочення термінів розробки і впровадження нової продукції та
розширення асортименту;

б) обгрунтування вибору цільового ринку та найбільш оптимального
асортименту;

в) формування оптимального торгового асортименту для успішної роботи на
ринку та забезпечення ефективності підприємства в цілому;

г) збільшення обсягів збуту товарів, ефективності підприємства на ринку
за рахунок розширення асортименту.

На якому етапі життєвого циклу товару основними клієнтами підприємства
є аутсайдери?

а) впровадження;

б) зростання;

в) зрілості;

г) спаду.

Дослідницька фірма “Інсайт” запропонувала підприємству “Електронмаш”
розширити товарну номенклатуру. Це передбачає:

а) збільшення загальної кількості окремих видів електротоварів;

б) накопичення варіантів пропозицій окремих електротоварів у межах
асортиментної групи;

в) збільшення загальної кількості асортиментних груп електротоварів;

г) розширення гармонійності марочних назв.

Тема 6: Маркетинг товарів ринкової новизни

Новий товар – це:

а) кінцевий результат творчого пошуку, що суттєво поліпшує розв’язання
будь-якої проблеми споживача або проблеми, яка раніше не розв’язувалася;

б) товар, який виготовлений вперше;

в) товар, який вперше надійшов в продаж і знаходиться у фазах виходу на
ринок, коли він купується споживачами-новаторами;

г) всі відповіді вірні.

Товар ринкової новизни – це:

а) кінцевий результат творчого пошуку, що суттєво поліпшує розв’язання
будь-якої проблеми споживача або проблеми, яка раніше не розв’язувалася;

б) товар, який виготовлений вперше;

в) товар, який вперше надійшов в продаж і знаходиться у фазах виходу на
ринок, коли він купується споживачами-новаторами;

г) товар, який задовольняє нову потребу у визначений час.

За рівнем ринкової новизни розрізняють:

а) модифікований і модернізований товар;

б) модифікований товар і абсолютно новий товар;

в) модифікований товар; модернізований товар; піонерний товар;

г) модифікований товар; модернізований товар; товар, адаптований до
зміни потреб ринку; абсолютно новий (піонерний) товар.

Результат розрахунку ризику одержання негативного результату при
введенні товару ринкової новизни залежить від:

а) чисельності конкурентів;

б) цін конкурентів;

в) вірогідності проявлення фактору ризику;

г) величини доходів населення.

Яка стратегічна зона товарів, що виходять на ринок вперше?

а) “важкі діти”;

б) “зірки”;

в) “дійні корови”;

г) “собаки”.

Здібності інтуїції та здатності людини керувати мисленням. Який це метод
генерування ідеї про товар ринкової новизни?

а) фактографічний;

б) асоціювання;

в) еврестичний;

г) інверсії.

Ступінь новизни нового виду товару дорівнює:

а) 20%;

б) 15%;

в) 70%;

г) від 20% до 70%.

Для пристосування товарів до зміни потреб ринку використовують:

а) принципову зміну технічного принципу дії;

б) зміну ринкового сегмента;

в) появу нової функції споживання товару, що не має аналогів;

г) маркетинг.

Якісно новий товар – це товар, ступінь новизни якого рівний:

а) 20%;

б) 15%;

в) 70% і більше;

г) всі варіанти правильні.

10. Новий вид – це товар, ступінь новизни якого рівний:

а) менше 20%;

б) 20 – 70 %;

в) більше 70%;

г) всі варіанти правильні.

Товар незначної новизни – це товар, ступінь новизни якого рівний:

а) більше 70%;

б) 20 – 70 %;

в) менше 20%;

г) всі варіанти правильні.

З огляду на характер споживання розрізняють три групи нових товарів:

а) повсякденного попиту; попереднього вибору; особливого попиту;

б) повсякденного попиту; попереднього вибору; імпульсивного попиту;

в) спадкові новинки; динамічно спадкові новинки; принципові новинки;

г) унікальні; модифіковані; модернізовані.

До яких споживчих властивостей якості товарів відноситься відмінність
товару від моделей-аналогів?

а) функціональних;

б) надійності;

в) ергономічних;

г) естетичних.

До логістичних методів генерування ідеї товару ринкової новизни
відносяться методи:

а) фактографічні;

б) експертні;

в) асоціювання;

г) інверсії.

Товар ринкової новизни це…

а) товар з принципово новими споживчими властивостями;

б) товар ступеня новизни 5%;

в) товар іншого кольору, що поліпшує споживчі властивості;

г) всі варіанти правильні.

До якого показника якості відноситься універсальність товару?

а) функціонального;

б) надійності;

в) ергономічного;

г) гігієнічного.

На якій стадії життєвого циклу відбувається перехід нового товару у
традиційний?

а) впровадження;

б) росту;

в) насичення;

г) зрілості.

Системний аналіз головних ознак виробу. Який це метод генерування ідеї
товару ринкової новизни?

а) асоціювання;

б) еврестичний;

в) інверсії;

г) комбінування.

19. Пошук рішення у напрямках, протилежних прийнятим в аналогічних
об’єктах. Який це метод генерування ідеї товару ринкової новизни?

а) асоціювання;

б) еврестичний;

в) інверсії;

г) комбінування.

20. Група товарів, які не потребують від споживача нових поведінкових
звичок це…

а) динамічно спадкові новинки;

б) спадкові новинки;

в) принципові новинки;

г) відповіді а, б.

21. Товари, які потребують від споживача несуттєвої зміни поведінки це…

а) динамічно спадкові новинки;

б) спадкові новинки;

в) принципові новинки;

г) відповіді а, б.

22. Товари, які вимагають від споживача суттєво нових схем поведінки:

а) динамічно спадкові новинки;

б) спадкові новинки;

в) принципові новинки;

г) піонерні товари.

23. До якої функції роботи служби маркетингу у концепції товару ринкової
новизни відноситься навчання персоналу щодо формування навичок пошуку та
відбору комерційно перспективних ідей?

а) до функції забезпечення;

б) до функції реалізації;

в) до функції прогнозування;

г) до функції не відноситься.

24. Здібність людини до формування пошукових ідей під час спостереження
за реально існуючим товаром. Який це метод генерування ідеї товару
ринкової новизни?

а) асоціювання;

б) еврестичний;

в) інверсії;

г) комбінування.

25. Використання кількості інформації про факти та явища, що сталися
раніше. Який це метод генерування ідеї товару ринкової новизни?

а) фактографічний;

б) експертний;

в) асоціювання;

г) “мозкового штурму”.

26. До якої функції роботи служби маркетингу у концепції товару ринкової
новизни відноситься стимулювання творчої активності співробітників щодо
ідей про товар?

а) до функції забезпечення;

б) до функції реалізації;

в) до функції прогнозування;

г) до функції не відноситься.

27. До якої функції роботи служби маркетингу у концепції товару ринкової
новизни відноситься розробка та створення нового зразка?

а) до функції забезпечення;

б) до функції реалізації;

в) до функції прогнозування;

г) до функції не відноситься.

28. Творче співробітництво окремих фахівців для вирішення певної
проблеми характерне для методу генерування ідеї нового товару, який
називають…

а) фактографічним методом;

б) експертним методом;

в) асоціюванням;

г) “мозковим штурмом”.

29. До функції забезпечення роботи служби маркетингу у концепції товару
ринкової новизни відносяться:

а) комерційні прогнози можливості товару;

б) оцінка перспективних ідей товару ринкової новизни;

в) створення нового зразка;

г) всі варіанти правильні.

30. До функції забезпечення роботи служби маркетингу у концепції товару
ринкової новизни відноситься:

а) формування і розвиток інноваційної орієнтації колективу підприємства;

б) систематичне інформаційне забезпечення процесу нововведень;

в) консультації спеціалістів щодо ринкових аспектів інноваційної
діяльності;

г) всі варіанти правильні.

31. До функції реалізації роботи служби маркетингу у концепції товару
ринкової новизни відноситься:

а) формування і розвиток інноваційної орієнтації колективу підприємства;

б) систематичне інформаційне забезпечення процесу нововведень;

в)консультації спеціалістів щодо ринкових аспектів інноваційної
діяльності;

г) комерційна оцінка перспективних ідей товару ринкової новизни.

32. Впровадження нового товару на ринок необхідно здійснювати:

а) як тільки намітився спад об’єму продаж найбільш ходового товару;

б) в залежності від того, чи сформувалася потреба на нього на ринку;

в) на основі результатів ринкових досліджень;

г) правильні всі вищеперераховані відповіді.

33. Що являє собою розробка нового товару?

а) цикл технологічних дій з створення товару;

б) відбір ідей нового товару;

в) розробка моделі нового товару і запуск масового виробництва;

г) комплексний процес, що містить паралельно здійснення технологічних,
економічних та маркетингових дій, які мають на меті створення та
виведення на ринок нового товару.

34. Перша фаза в процесі створення нового продукту:

а) управлінський аналіз;

б) конструювання;

в) формування ідей;

г) попередня оцінка та відбір ідей.

35. Всі вказані фактори, крім одного, можуть викликати провал продукту
на ринку. Який це фактор?

а) невдало вибраний момент для виходу продукту на ринок;

б) невірне позиціонування;

в) відповідний маркетинговий аналіз;

г) сильна конкуренція.

36. Поняття “переважаючий товар” означає:

а) товар, який займає найбільшу ринкову частку;

б) товар, який займає найбільшу частку у виробництві підприємства;

в) товар диференційований, унікальний, із додатковими перевагами для
покупця;

г) немає правильної відповіді.

37. Синергія – це…

а) накопичення енергозапасів;

б) інтеграція торговельного і споживчого маркетингу;

в) реалізація сильних сторін, поєднання технологічного або комерційного
маркетингу;

г) немає правильної відповіді.

38. До основних особливостей сучасних НДДКР (науководослідних та
дослідно-конструкторських робіт) відносять:

а) збільшення тривалості цього процесу у зв’язку з його ускладненням;

б) подорожчання, зменшення термінів;

в) зменшення ризику здійснення НДДКР;

г) всі відповіді вірні.

39. На якому з етапів процесу розроблення нового товару приймають
рішення щодо його конструкції, технології виробництва, матеріалів, з
яких його виготовлятимуть:

а) генерації ідей;

б) розроблення концепції товару та її перевірка;

в) розроблення товару;

г) комерційного виробництва.

40. Які із вказаних факторів важливі для успіху товару на ринку:

а) переваги, які пропонує продукт;

б) маркетингові переваги;

в) правильна сегментація та позиціонування;

г) всі вищеперераховані фактори.

Тема 7: Товарні марки, упаковка, кодування товару

Товарна марка – це:

а) слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

б) ім’я, термін, знак, символ, малюнок або їх поєднання, призначені для
ідентифікації товарів або послуг одного продавця або групи продавців і
їх диференціації від товарів і послуг конкурентів;

в) фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично;

г) всі відповідні вірні.

До складових товарної марки не відносять:

а) фірмове ім’я;

б) фірмовий знак;

в) торговий образ;

г) бренд.

Фірмове ім’я – це…

а) слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

б) символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

в) персоніфікована товарна марка;

г) фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично.

Який строк дії свідоцтва на державну реєстрацію знаків для товарів і
послуг?

а) один рік;

б) три роки;

в) десять років;

г) п’ять років.

Державним органом в Україні щодо забезпечення правової охорони знаків на
товари та послуги є…

а) Держпатент України;

б) ЄАН-України;

в) Держстандарт України;

г) Відповідне міністерство.

Які позначення торговельного знака не можуть одержати державну правову
охорону?

а) всі варіанти правильні;

б) офіційні назви держав;

в) знаки відзнак;

г) цитати з відомих творів без згоди автора.

Сукупність прийомів, що забезпечують визначену єдність усієї продукції
виробника-продавця є…

а) фірмовим ім’ям;

б) фірмовим знаком;

в) торговельним образом;

г) фірмовим стилем.

Персоніфікована товарна марка це…

а) фірмове ім’я;

б) фірмовий знак;

в) торговельний образ;

г) фірмовий стиль.

До фірмового стилю товару відносяться…

а) логотип;

б) фірмовий блок;

в) фірмовий колір;

г) всі варіанти правильні.

Фірмовий знак – це…

а) слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

б) символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

в) персоніфікована товарна марка;

г) фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично.

Торговий образ – це…

а) персоніфікована товарна марка;

б) символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

в) слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

г) фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично.

Торговий знак – це…

а) персоніфікована товарна марка;

б) фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично;

в) слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

г) символ, малюнок чи відмінний колір, позначення.

13. Однією з функцій маркування продукції з погляду виробника є:

а) сприяння розпізнаванню престижних продуктів з дуже високою ціною;

б) забезпечення покупця потрібною інформацією;

в) захист від підробок та можливості сплутати з іншими подібними
товарами;

г) легке впізнавання споживачем, який вже знайомий з властивостями
товару, що сприяє здійсненню купівлі з мінімальними зусиллями.

14. До функцій маркування продукції з погляду споживача належать:

а) сприяння розпізнаванню престижних продуктів з дуже високою ціною;

б) забезпечення покупця потрібною інформацією;

в) захист від підробок та можливості сплутати з іншими подібними
товарами;

г) легке впізнавання споживачем, який вже знайомий з властивостями
товару, що сприяє здійсненню купівлі з мінімальними зусиллями.

15. Розрізняють наступні види товарних марок:

а) марки виробників, марки дилерів, загальні марки;

б) загальнонаціональні марки, приватні марки, загальні марки;

в) дорогі марки, недорогі марки, нішові марки, тупікові марки;

г) відповіді а, б.

16. Марки виробників – це…

а) марки, у яких фігурує назва виробника, орієнтовані на широке коло
споживачів;

б) відображають назву оптової або роздрібної збутової фірми;

в) загальнонаціональні марки;

г) відповіді а, г.

17. Марки дилерів – це…

а) марки, у яких фігурує назва виробника, орієнтовані на широке коло
споживачів;

б) відображають назву оптової або роздрібної збутової фірми;

в) містять назву продукції без назв виробників або дилерів;

г) використання концепції франчайзингу.

18. Загальнонаціональні марки – це:

а) марки виробників;

б) марки визнані нацією;

в) марки імпортованих товарів;

г) немає правильної відповіді.

19. Загальні марки – це:

а) марки, визнані виробниками на ринку;

б) спільні марки для виробника й посередників;

в) містять назву продукції без назв виробників або дилерів;

г) марки, використовувані оптовою і роздрібною торгівлею.

20. Однією з характеристик дорогої марки є:

а) підтримання високої ціни;

б) обгрунтована ціна;

в) раціоналізація і патент;

г) пошук своєї ніші.

21. До характеристик дорогої марки не належить:

а) підтримання високої ціни;

б) інновації;

в) постійне удосконалення;

г) обгрунтована ціна.

22. До характеристик нішової марки відносять:

а) підтримання високої ціни;

б) інновації;

в) постійне удосконалення;

г) обгрунтована ціна.

23. Визначте характеристику, яка не має відношення до нішової марки:

а) підтримання високої ціни;

б) пошук своєї ніші;

в) раціоналізація і стандартизація;

г) інновація.

24. Основними характеристиками недорогої марки є:

а) обгрунтована ціна, інновація, раціоналізація;

б) постійне удосконалення, зниження затрат і ціни;

в) зниження затрат і ціни, раціоналізація і стандартизація;

г) вихід до нішової марки, зниження ціни.

25. Тупікова марка характеризується наступними критеріями:

а) обгрунтована ціна, інновація, раціоналізація;

б) постійне удосконалення, зниження затрат і ціни;

в) зниження затрат і ціни, раціоналізація і стандартизація;

г) вихід до нішової марки або до недорогої марки, зниження ціни.

26. Розрізняють ____ рівні управління товаром:

а) два;

б) три;

в) чотири;

г) немає правильної відповіді.

27. На якому рівні управління товаром менеджери марок відповідають за
прибутковість конкретної марки, її позиціонування, виявлення цільових
сегментів, визначення цінової політики, рекламу і розподіл?

а) першому;

б) другому;

в) третьому;

г) четвертому.

28. Менеджмери товарних категорій відповідають за прибутковість усіх
марок, що входять в товарну категорію, і це дозволяє координувати їх
розвиток і виключає “канібалізм”. Описані заходи характерні для ________
рівня управління маркою.

а) першого;

б) другого;

в) третього;

г) четвертого.

29. Рішення щодо товарного асортименту розробляються на ______рівні
управління товаром.

а) першому;

б) другому;

в) третьому;

г) четвертому.

30. На першому рівні управління товаром здійснюється управління:

а) товарною категорією;

б) товарним асортиментом;

в) маркою;

г) виробництвом.

31. До вимог щодо товарного знаку не відносяться:

а) простота;

б) оригінальність;

в) конкурентоспроможність;

г) естетичність.

32. Упаковка – це:

а) сукупність засобів, які захищають товар від пошкоджень в процесі
транспортування;

б) засіб для рекламування продукції;

в) засіб або комплекс засобів для забезпечення захисту продукції і
навколишнього середовища від ушкоджень та втрат, а також для полегшення
процесу обігу;

г) засіб, який полегшує вибір покупцю того чи іншого товару.

33. До видів упаковки не відноситься:

а) первинна упаковка;

б) вторинна упаковка;

в) транспортна упаковка;

г) тара.

34. Первинна упаковка…

а) необхідна для зберігання, пакування, транспортування;

б) містить фірмову назву продукції, символ компанії, хімічний склад
продукту, рекламні матеріали, коди та інструкції з використання;

в) містить докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для
складної або небезпечної продукції;

г) вміщує товар в процесі його виготовлення.

35. Вторинну упаковку використовують:

а) для зберігання, пакування, транспортування;

б) для розміщення докладних інструкцій і вказівок про застережні заходи
для складної або небезпечної продукції;

в) додатково до первинної і викидають перед споживанням товару;

г) для роміщення фірмової назви продукції, символу компанії, хімічного
складу продукту, рекламних матеріалів, кодів та інструкцій з
використання.

36. Інформація про товари (роботи, послуги) не повинна містити:

а) перелік основних споживчих властивостей товарів;

б) ціну та умови придбання товарів;

в) гарантійні зобов’язання виробника;

г) перелік товарів-взаємозамінувачів.

37. Етикетка…

а) містить фірмову назву продукції, символ компанії, рекламні матеріали
та докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або
небезпечної продукції;

б) містить фірмову назву продукції, символ компанії, хімічний склад
продукту, рекламні матеріали, коди та інструкції з використання;
розміщується на тарних елементах;

в) містить докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для
складної або небезпечної продукції;

г) забезпечує позитивне сприймання внаслідок яскравого оформлення
пропозиції, яке запам’ятовується.

38. Негативним наслідком використання упаковок є:

а) можливість формування іміджу виробника через упаковку і марку товару;

б) можливість підробки упаковки та введення споживачів в оману;

в) необхідність диференціації однорідних товарів;

г) пред’явлення із боку покупців вимог до упакування товарів.

39. Носіями виробничого маркування можуть бути:

а) тара;

б) упаковка;

в) бирки та ярлики;

г) всі відповіді вірні.

40. Кольєретки …

а) наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку,
вирізняються значною інформаційною місткістю, можуть містити
пояснювальні тексти;

б) різновид етикеток, які мають особливу форму, наклеюються на шийку
пляшок, основне їх призначення – естетичне оформлення;

в) різновид етикеток, які містять стислі відомості про найменування
товару й виробника (найменування організації, номер зміни);

г) це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на
товар. Для них характерні менша інформаційна місткість, обмежений
перелік відомостей, відсутність малюнків.

41. Вкладиші…

а) наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку,
вирізняються значною інформаційною місткістю, можуть містити
пояснювальні тексти;

б) різновид етикеток, які мають особливу форму, наклеюються на шийку
пляшок, основне їх призначення – естетичне оформлення;

в) різновид етикеток, які містять стислі відомості про найменування
товару й виробника (найменування організації, номер зміни);

г) це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на
товар. Для них характерні менша інформаційна місткість, обмежений
перелік відомостей, відсутність малюнків.

42. Бирки та ярлики…

а) наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку,
вирізняються значною інформаційною місткістю, можуть містити
пояснювальні тексти;

б) різновид етикеток, які мають особливу форму, наклеюються на шийку
пляшок, основне їх призначення – естетичне оформлення;

в) різновид етикеток, які містять стислі відомості про найменування
товару й виробника (найменування організації, номер зміни);

г) це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на
товар. Для них характерні менша інформаційна місткість, обмежений
перелік відомостей, відсутність малюнків.

43. Контрольні стрічки …

а) наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку,
вирізняються значною інформаційною місткістю, можуть містити
пояснювальні тексти;

б) це носії стислої дублюючої інформації, що розміщується на невеликій
стрічці й призначена для контролю або відновлення відомостей про товар у
разі втрати етикетки, бирки чи ярлика;

в) це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на
товар. Для них характерні менша інформаційна місткість, обмежений
перелік відомостей, відсутність малюнків;

г) це носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних
позначень на товари, упаковку, етикетки за допомогою спеціальних
пристосувань встановленої форми.

44. Клейма і штампи…

а) це носії стислої дублюючої інформації, що розміщується на невеликій
стрічці й призначена для контролю або відновлення відомостей про товар у
разі втрати етикетки, бирки чи ярлика;

б) це носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних
позначень на товари, упаковку, етикетки за допомогою спеціальних
пристосувань встановленої форми;

в) це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на
товар. Для них характерні менша інформаційна місткість, обмежений
перелік відомостей, відсутність малюнків;

г) наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку,
вирізняються значною інформаційною місткістю, можуть містити
пояснювальні тексти.

45. Штрихове кодування інформації – це…

а) текст, умовні позначення чи малюнок, нанесені виробником на товарні
та (чи) касові чеки, упаковку і (чи) товар;

б) система даних про товар, записаних у вигляді штрихів та проміжків між
ними;

в) текст, умовні позначення чи малюнок, нанесені виготовлювачем
(виконавцем) на товар і (або) упаковку й інші носії інформації;

г) всі відповіді вірні.

46. Яка система кодування товарів, що виробляються або реалізуються в
Україні, запроваджена для суб’єктів підприємницької діяльності?

а) BAN;

б) UPC;

в) EAN;

г) Carla Code.

47. Державним органом штрихового кодування товарів в Україні є:

а) ЄАН-Україна;

б) Держпатент;

в) Держстандарт;

г) Відповідне міністерство.

48. Яка система кодування товарів складається лише з цифрових позначень
про вид товару, товарну групу, асортиментну групу, порядковий номер і
номер проби?

а) BAN;

б) UPC;

в) EAN;

г) Carla Code.

49. Яка система кодування товарів прийнятна лише для внутрішнього ринку
Японії?

а) BAN;

б) UPC;

в) EAN;

г) Carla Code.

50. Система EAN складається з цифрових та штрихових позначень, які
нараховують 8 або 13 цифр. Перші 1-3 або 1,2 цифри ідентифікують:

а) номер виробника;

б) номер асортименту;

в) контрольний індекс;

г) країну-виробника.

51. Система BAN складається з :

а) 12 цифр;

б) 8 цифр;

в) 13 цифр;

г) 6 цифр.

52. Система EAN складається з цифрових та штрихових позначень, які
нараховують 8 або 13 цифр. Цифри 4,5,6,7 (або 3,4,5) ідентифікують:

а) номер виробника;

б) номер асортименту;

в) контрольний індекс;

г) країну-виробника.

53. Система EAN складається з цифрових та штрихових позначень, які
нараховують 8 або 13 цифр. Цифри 8,9,10,11,12 (або 6,7) ідентифікують:

а) номер виробника;

б) країну-виробника;

в) контрольний індекс;

г) номер асортименту.

54. Система EAN складається з цифрових та штрихових позначень, які
нараховують 8 або 13 цифр. Цифра 13 (або 8):

а) номер виробника;

б) номер асортименту;

в) контрольний індекс;

г) країну-виробника.

55. Згідно кодової системи EAN штрих-код України:

а) 460-469;

б) 482;

в) 486;

г) 622.

56. Логотип – це…

а) сукупність засобів, які забезпечують бажане відокремлення товарів
продуцента від продукції конкурентів;

б) торгова марка, фірмовий знак;

в) традиційне, часто уживане сполучення декількох елементів фірмового
стилю;

г) оригінальний напис скороченого найменування фірми, товарної групи,
виробленою даною фірмою, чи даного конкретного товару, що випускається
нею.

57. Бренд – це…

а) асоціації, образ товару;

б) “якісна” торгова марка, що має репутацію у покупців і добре
продається протягом тривалого часу;

в) оригінальне зображення повної або скороченої назви фірми;

г) оригінальний напис скороченого найменування фірми, товарної групи,
виробленою даною фірмою, чи даного конкретного товару, що випускається
нею.

58. Упаковка є засобом:

а) що зберігає споживчу цінність продукту;

б) реклами продукту;

в) що раціоналізує організацію покупки та продажу;

г) що виконує всі вище названі функції.

59. Під логотипом розуміють…

а) тип товару, який знаходиться на вітрині магазину;

б) складовий елемент марки товару, який можна прочитати;

в) все вище перераховане разом;

г) жодне з названого.

60. Згідно системи EAN штрих-код країни 482 належить:

а) Португалії;

б) Франції;

в) Україні;

г) Бельгії.

Тема 8: Сервіс у системі товарної політики

Сервіс – це…

а) розширений пакет послуг, який супроводжує будь-який вид діяльності;

б) система забезпечення, що дає можливість покупцю обрати для себе
оптимальний варіант придбання і споживання виробу, економічно вигідно
експлуатувати його у визначений строк;

в) надання комплексу традиційних послуг;

г) комплекс послуг, пов’язаних із підготовкою товару для представлення
покупцю.

До принципів сучасного сервісу не належить:

а) максимальна відповідність вимогам споживачів та характеру товару;

б) гнучкість сервісу, його спрямованість на облік зміни вимог ринку
споживачів;

в) забезпечення повної готовності виробу до експлуатації протягом строку
знаходження його у споживача;

г) нерозривний зв’язок виробника з наданням сервісних послуг в процесі
експлуатації товару.

Завданням сервісу не відповідає:

а) нерозривний зв’язок сервісу з маркетингом;

б) консультування потенційних покупців про придбання ними виробів, що
дозволяє зробити усвідомлений вибір;

в) передавання необхідної технічної документації, що дає можливість
фахівцям належним чином виконувати свої функції;

г) приведення виробу до робочого стану на місці експлуатації та
демонстрація його покупцю в дії.

В залежності від ступеня розвиненості товарного ринку розрізняють такі
рівні надання сервісу:

а) передпродажний, післяпродажний;

б) частковий, повний, додатковий;

в) традиційний, розширений, поглиблений, комплексний;

г) всі відповіді вірні.

Традиційний рівень надання сервісу передбачає:

а) розширення сервісу за рахунок післягарантійного систематичного
обслуговування, включаючи профілактику поставлених систем та установок;

б) дослідження ринків і кінцевої продукції, організацію її просування,
формування каналів розподілу;

в) підготовку технічного персоналу, організацію процесу виробництва,
матеріально-технічне забезпечення і випуск готової продукції;

г) супроводження поставки традиційними послугами – установка, монтаж,
гарантійний ремонт.

Розширений сервіс передбачає:

а) дослідження ринків і кінцевої продукції, організацію її просування,
формування каналів розподілу;

б) розширення традиційного сервісу за рахунок післягарантійного
систематичного обслуговування, включаючи профілактику поставлених систем
та установок;

в) підготовку технічного персоналу, організацію процесу виробництва,
матеріально-технічне забезпечення і випуск готової продукції;

г) супроводження поставки традиційними послугами – установка, монтаж,
гарантійний ремонт.

Поглиблений сервіс включає:

а) післягарантійне систематичне обслуговування, включаючи профілактику
поставлених систем та установок;

б) дослідження ринків і кінцевої продукції, організацію її просування,
формування каналів розподілу;

в) розширений пакет послуг, доповнений підготовкою технічного персоналу,
організацію процесу виробництва, матеріально-технічне забезпечення і
випуск готової продукції;

г) супроводження поставки традиційними послугами – установка, монтаж,
гарантійний ремонт.

Комплексний рівень надання сервісу передбачає:

а) супроводження поставки традиційними послугами – установка, монтаж,
гарантійний ремонт;

б)доповнення поглибленого рівня послугами дослідження ринків і кінцевої
продукції, організацію її просування, формування каналів розподілу;

в) підготовку технічного персоналу, організацію процесу виробництва,
матеріально-технічне забезпечення і випуск готової продукції;

г)післягарантійне систематичне обслуговування, включаючи профілактику
поставлених систем та установок

Передпродажний сервіс пов’язаний із підготовкою товару для представлення
покупцю і складається з наступних елементів:

а) перевірка; консервація; укомплектування необхідною технічною
документацією, інструкціями щодо експлуатації; монтаж та пуск;

б) укомплектування необхідною технічною документацією, інструкціями щодо
експлуатації, технічного обслуговування, елементарного ремонту;
демонстрація;

в) розконсервація і перевірка перед продажем; демонстрація; консервація
і продаж; розконсервація для споживання; постачання запасними частинами;

г) навчання робітників правильним прийомам експлуатації; навчання
фахівців навичкам підтримуючого сервісу; здійснення ремонту.

Післяпродажний сервіс охоплює прийняті на гарантійний період види
відповідальності в залежності від товару, умов угоди або політики
конкурентів. Він включає такі види робіт:

а) перевірка; консервація; укомплектування необхідною технічною
документацією, інструкціями щодо експлуатації; монтаж та пуск;

б) укомплектування необхідною технічною документацією, інструкціями щодо
експлуатації, технічного обслуговування, елементарного ремонту;
демонстрація;

в) розконсервація і перевірка перед продажем; демонстрація; консервація
і продаж; розконсервація для споживання; постачання запасними частинами;

г) навчання робітників правильним прийомам експлуатації; навчання
фахівців навичкам підтримуючого сервісу; здійснення ремонту.

Післягарантійний сервіс скорочує небезпеку раптових відмов обладнання,
збільшує міжремонтні строки, підвищує безпеку експлуатації й полягає в
здійсненні таких видів робіт:

а) перевірка; консервація; укомплектування необхідною технічною
документацією, інструкціями щодо експлуатації; монтаж та пуск;

б) укомплектування необхідною технічною документацією, інструкціями щодо
експлуатації, технічного обслуговування, елементарного ремонту;
демонстрація;

в) спостереження за виробом в експлуатації у післягарантійний період;
забезпечення запасними частинами; здійснення при необхідності ремонту;
надання різноманітної консультації і технічної допомоги;

г) навчання робітників правильним прийомам експлуатації; навчання
фахівців навичкам підтримуючого сервісу; здійснення ремонту.

При введенні нового товару на ринок, коли кількість покупців
малочисельна, сервіс потребує висококваліфікованих фахівців,
конструктори збирають дані про результати роботи виробу в реальних
умовах, організатором сервісу є:

а) персонал філіалів підприємства-виробника;

б) незалежна спеціалізована фірма;

в) виключно персонал виробника;

г) агентські фірми, які повністю відповідають за якість і задоволення
претензій по сервісу.

За умови досить широкого розповсюдження товару, коли чисельність
покупців значно збільшилась, проте існує потреба у висококваліфікованих
фахівцях, прямому контакті між продавцем і покупцем, максимальному
наближенні праці вників сервісу до місця використання техінки,
організатором сервісу виступає:

а) персонал філіалів підприємства-виробника;

б) незалежна спеціалізована фірма;

в) виключно персонал виробника;

г) агентські фірми, які повністю відповідають за якість і задоволення
претензій по сервісу.

Товар є вузькоспеціалізованим, надання сервісу потребує участі великої
кількості спеціалістів, генеральний постачальник не здійснює відготовку
персоналу за різними фахами, сервіс організують:

а) персонал філіалів підприємства-виробника;

б) незалежна спеціалізована фірма;

в) виключно персонал виробника;

г) для сервісу створюється консорціум виробників окремих видів
обладнання, деталей, вузлів.

Ринок збуту – масовий, виробник не займається наданням сервісу, але
відраховує значну суму посередникам. За таких умов сервіс організується:

а) персоналом філіалів підприємства-виробника;

б) незалежною спеціалізованою фірмою;

в) виключно персоналом виробника;

г) агентськими фірмами, які повністю відповідають за якість і
задоволення претензій по сервісу.

За умови масового охоплення ринку, коли виникає необхідність у
висококваліфікованих кадрах робочих та інженерно-технічного персоналу
виробника, сервіс організовує:

а) персонал філіалів підприємства-виробника;

б) незалежна спеціалізована фірма;

в) роботи по технічному обслуговуванню здійснює виробник, а деякі види
сервісу виконують посередники;

г) виключно персонал виробника.

Наявність пункту технічного обслуговування, майстерні, складів
запчастин, класів для навчання персоналу є складовими…

а) центральної служби сервісу;

б) периферійного сервісного комплексу;

в) інженерного відділу;

г) відділу планування виробництва товарів.

Наявність інженерного відділу, відділу планування виробництва товарів,
відділу технічного обслуговування є складовими…

а) центральної служби сервісу;

б) периферійного сервісного комплексу;

в) складу запчастин;

г) майстерні.

Технічне обслуговування товару – це…

а) передпродажний сервіс;

б) післяпродажний гарантійний сервіс;

в) післяпродажний післягарантійний сервіс;

г) до сервісу не відноситься.

На якій стадії життєвого циклу товару використовуються такі
маркетингові дії: розширення збуту, реклама, різноманітність сервісу?

а) впровадження;

б) росту;

в) насичення;

г) зрілості.

До роботи пункту технічного обслуговування сервіс-центру відноситься:

а) збирання деталей;

б) відновлення деталей;

в) діагностика;

г) складування запчастин.

Безкоштовне навчання персоналу покупця щодо обслуговування
складнотехнічних товарів це, як правило…

а) передпродажний сервіс;

б) післяпродажний гарантійний сервіс;

в) післяпродажний післягарантійний сервіс;

г) всі варіанти правильні.

У функції інженерного відділу служби сервісу входить:

а) проведення курсів підвищення кваліфікації та розроблення навчальних
матеріалів;

б) виконання дослідження ринку та розроблення рекомендацій щодо
виробництва нових товарів;

в) збір та оброблення технічної документації для удосконалення та
випуску нових продуктів;

г) всі відповіді правильні.

Відділ планування виробництва товарів центральної служби маркетингу
займається…

а) проведенням курсів підвищення кваліфікації та розробленням навчальних
матеріалів;

б) виконанням досліджень ринку та розробленням рекомендацій щодо
виробництва нових товарів;

в) збором та обробленням технічної документації для удосконалення та
випуску нових продуктів;

г) всі відповіді правильні.

Відділ технічного навчання центральної служби сервісу проводить…

а) курси підвищення кваліфікації та розробляє навчальні матеріали;

б)дослідження ринку та розробляє рекомендації щодо виробництва нових
товарів;

в) збір та оброблення технічної документації для удосконалення та
випуску нових продуктів;

г) відповіді а, в.

На пункти технічного обслуговування периферійного сервісного комплексу
покладене виконання наступних завдань:

а) дефектировка, мийка, збір деталей, відновлення деталей, випробування;

б) технічна допомога, вивчення досвіду експлуатації, розробка
інформаційних матеріалів, діагностика;

в) пакування, транспортування, складування, обчислювальний центр;

г) всі відповіді вірні.

Майстерні, як складові периферійного сервісного комплексу, виконують
наступні функції:

а) технічна допомога, вивчення досвіду експлуатації, розробка
інформаційних матеріалів, діагностика;

б) дефектировка, мийка, збір деталей, відновлення деталей, випробування;

в) пакування, транспортування, складування, обчислювальний центр;

г) всі відповіді вірні.

Периферійний сервісний комплекс не включає:

а) склади запчастин;

б) класи для навчання персоналу;

в) відділ технічного навчання;

г) майстерні.

Склади запчастин, як складова периферійного сервісного комплексу,
виконують наступні функції:

а) надання технічної допомоги, вивчення досвіду експлуатації, розробка
інформаційних матеріалів, діагностика;

б) дефектировка, мийка, збір деталей, відновлення деталей, випробування;

в) пакування, транспортування, складування, обчислювальний центр;

г) відповіді б, в.

Пропозиція комплексу сервісу супроводжує товар…

а) за задумом;

б) у реальному виконанні;

в) з підкріпленням;

г) всі відповіді вірні.

Правильні відповіді на тестові завдання

№ тесту Тема 1 Тема 2 Тема 3 Тема 4 Тема 5 Тема 6 Тема 7 Тема 8

1 Г А В Г В А Б Б

2 Г А, Б В А А Г Г В

3 А Г В А, В, Г Б Г А А

4 Б А Б Б Б В В В

5 А, В В А Б В А А Г

6 Б, Г В В А А В А Б

7 Б, Г Г Г Б Г Г Г В

8 А, Б, Г Б Б В В Б В Б

9 А Б В А Б В Г Б

10 Б В А, В Б А Б Б В, Г

11 А, Г Г В Б Г В А В

12 В В А, Б, В А Г В Б В

13 Г Г Г Б Б А В А

14 В Б А В А В Г Г

15 В А Б Г В А А Б

16 Б В В В В А А В

17 Б Г Г Б Г В Б Б

18 Б Б В Г А Г А А

19 А А, Б, Г В В Б В В В

20 В Б А А А Б Б В

21 А А Б В В А А В

22 А Б А А Г В А, Б Б

23 Г Г Б В В А В В

24 Б, Г Б А Б В А В Б

25 Г Б В В Б А Г А

26 А, Г В А, Б Г В А Б Б

27 А, В Г Г В Б Б А Б

28 В Б В Б А Г Б В

29 В А А Б Б А В В

30 Б, Г В А Б Г Г В В

31 Б, В Г А Б Б Г В

32 А, Б, Г Б В Б Б Г В

33 Б Б Б Б А Г Г

34 В А Г Б В В Г

35 Б Б А А Б В В

36 Б В Г В, Г В В Г

37 А В А Г А В Б

38 А Г В Б Б Б Б

39 Б А Б В Б В Г

40 Г В А Г В Г Б

41

А

Б

В

42

А, В

А

Г

43

В, Г

В

Б

44

А

В

Б

45

А, Г

В

Б

46

Г

Б

В

47

А, Б

Б

А

48

А, Б, Г

Б, Г

А

49

А, В

Б

Г

50

А, В

В, Г

Г

51

А

А

Б

52

Б

Г

А

53

В

В

Г

54

Г

В

В

55

Б

А

Б

56

Г

В

Г

57

А, Б

Г

Б

58

Г

Б

Г

59

В

Г

Б

60

А

А

В

Список рекомендованої літератури

1. Про захист прав споживачів: Закон України // Голос України. – 1991. –
12 черв. – С. 3-5.

2. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції
у підприємницькій діяльності: Закон України // ВВР України. – 1992. – №
21.

3. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг: Закон України //
Голос України. – 1994. – 16 лют. – С. 3-5.

4. Про охорону прав на промислові зразки // Голос України. – 1994. – 17
лют. – С. 4-5.

5. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного
обслуговування населення: Затв. постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. №
108 // Уряд. кур’єр. – 1995. – 21 лют.

6. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. – М.:
Экономика, 1998. – 519 с.

7. Афанасьев М.П. Маркетинг: стратегия и практика фирмы. – М.: АО
«Финстатинформ», 1995. – 112 с.

8. Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. – М.:
Экономика, 1990. – 206 с.

9. Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с
англ.; Под ред. М.Р. Ефимовой. – М.: Финстатинформ, 1993. – 93 с.

10.Баркан Д.И. Маркетинг для всех: беседы для начинающих. – С.-Пб.:
Культинформпрес, 1991. – 256 с.

11.Баширов И.Х. и др. Маркетинг потребительских товаров. – Донецк: ООО
«Доминанта», 1995. – 303 с.

12.Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: УФИМБ, 1997. – 408 с.

13.Бурлаков А.Н., Голик С.С., Чаюн Т.И. Стратегический маркетинг. –
Винница, 1991. – 60 с.

14.Васильева Н.Э., Козлова Л.И. Формирование цены в рыночных условиях. –
М.: АО «Бизнес-школа» и «Интел- Синтез», 1995. – 65 с.

15.Виноградова С.Н., Голик С.С. Рыночная экономика – Среда
функционирования маркетинга: Учеб. пособие «Основы маркетинга». – Часть
1. – Гомель: ВКШ ГКИ, 1991. – 48 с.

16.Виноградова С.Н., Сыцко В.Е. Проблемы жизненного цикла товара.
Комплексное изучение потребителя и его поведение на рынке: Учеб. пособие
«Основы маркетинга». – Часть 4. – Гомель: ВКШ ГКИ, 1991. – 48 с.

17.Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник. – К.:
Вища шк., 1995. – 327 с.

18.Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. – М.:
Внешторгиздат, 1991. – 263 с.

19.Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових
досліджень ринку: Навч. посібник. – К.: КДТЕУ, 1995. – 66 с.

20.Голубков Е.П. и др. Маркетинг: выбор лучшего решения. – М.:
Экономика, 1993. – 222 с.

21.Гончарова Н.П., Перерва П.Г. и др. Маркетинг инновационного процесса:
Учебное пособие. – К.: 1998. – 267 с.

22.Дейан А., Букурель Ф.И. и др. Академия рынка: Маркетинг: Пер. с фр. –
М.: Экономика, 1993. – 572 с.

23.Демидов В.Е. Почему именно ФОСС ТИС: – М.: Легпроиздат, 1990. – 48 с.

24.Демидов В.Е. Маркетинг // Коммерч. вестник. – 1998. – № 3. – С. 8.

25.Дихтль Е., Хершген Х. Практический маркетинг: Пер. с нем. – М.: Высш.
шк., 1995. – 255 с.

26.Доценко А.П., Осокина В.Д. Рынок и его механизм: Учеб.-метод.
пособие. – К.: МЗУУП, 1993. – 100 с.

27.Эллвуд А. Основы брендинга: 100 приемов повышения ценности товарной
марки / Айен Эллвуд. – Пер. с англ. Т. Новиковой. – М.: ФАИР-ПРЕСС,
2002. – 336 с.

28.Еферин В.П., Мотин В.В. Оценка конкурентоспособности при
маркетинговых исследованиях. – М.: Изд.-во Домодедово, 1993. – 93 с.

29.Забродина К., Лебедева З. Штриховой код: анфас и профиль // Коммерч.
вестник. – № 8. – С. 15-17.

30.Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов –
сто ответов о том, как эффективнее действовать на внешнем рынке). – М.:
Междунар. отношения, 1991. – 416 с.

31.Економіка та менеджмент: Навч. посібник / За ред. проф. О.Є.
Кузьміна. – Львів: Держ. ун-т “Львівська політехніка”, 1996. – 828 с.

32.Как продать ваш товар на внешнем рынке: Справочник / Отв. ред. Б.А.
Савинов. – М.: Мысль, 1990. – 364 с.

33.Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник. – К.:
КНЕУ, 1997. – 156 с.

34.Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. – К.: КНЕУ,
2001. – 240 с.

35.Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч.-метод. посібник для
самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 124 с.

36.Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,
1999. – 124 с.

37.Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр
экономики и маркетинга, 1996. – 176 с.

38.Коммерческое товароведение и экспертиза: Учебн. пособие для вузов /
Под. ред. Г.А. Васильева и Н.А. Нагапетьянца. – М.: Банки и биржи,
ЮНИТИ, 1997. – 135 с.

39.Корольков И.И., Голик С.С., Прахар Ю. Маркетинг: Учеб. пособие. – К.:
Киев. торг.-экон. ин-т, 1990. – 149 с.

40.Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 640
с.

41.Крутиков Ф. Маркетинг. Зачем он нам нужен? // Сов. торговля. – 1990.
– № 9.

42.Крыжановский Р.А., Продиус И.П. Основы маркетинга. – К.: УМК МО,
1992. – 150 с.

43.Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с
фр. – С.Пб.: наука, 1996. – 580 с.

44.Маркетинг: учебник / А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлючов, С.А. Красильников и
др.; Под ред. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 560 с.

45.Маркетинг – теория и практика: Сб. информ. материалов. – К.: Укр.
НИИНТИ, 1991. – 140 с.

46.Моррис Робин. Маркетинг: ситуации и примеры: Пер. с англ.; Под ред.
Н.Д. Эрнашвилли. – М.: Банки и биржи, 1994. – 207 с.

47.Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. – М.:
Финансы и статистика, 1991. – 204 с.

48.Норіцина Н.І. Маркетингова товарна політика. Навч. посібник. – К.:
НАУ, 2002. – с. 217.

49.Парсяк В.М., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования. – К.: Наук.
думка, 1995. – 145 с.

50.Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. – М.:
«Ось-89», 1996. – 80 с.

51.Полторак В.А. Маркетингові дослідження: методи та технології. –
Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998.

52.Э.Райс, Дж. Траут Позиционирование: битва за узнаваемость / Пер. с
англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Питер, 2001. – 256 с.

53.Роджерс Л. Маркетинг в малом бизнесе: Пер. с англ.: Под ред. Л.Г.
Зайцева, 1996. – 80 с.

54.Савел’єв Є.В. маркетинг нового продукту: Навч. посібник. – К.: Вища
шк., 1994. – 118 с.

55.Ткаченко Н.Б. маркетингова товарна політика: Навч. посіб. – К.: Київ.
держ. торг.-екон. ун-т, 2000. – 149 с.

56.Траут Дж. Новое позиционирование. Под ред. Ю. Каптуревского – СПб.:
Питер, 2003. – 192 с.

57.Швальбе Х. Практика маркетинга для малых и средних предприятий. – М.,
1995. – 317 с.

58. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. – К: МАУП,
2003 – 160 с.

PAGE

PAGE 40

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019