Реферат на тему:
Маркетинг сфери оздоровчих послуг
В останні роки почала заявляти про себе комерційна діяльність в сфері
спортивно-оздоровчих послуг населенню, а саме, оздоровчий фітнес.
Нові умови життя сприяють тому, що у багатьох людей з’явилися потреби і
можливості їх задовольнити у сфері непрофесійного спорту і
спортивно-оздоровчих заходів. З середини 90-х років спостерігається
постійне збільшення попиту в даній ринковій ніші. Все це обумовлює
необхідність створення нових і подальшого розвитку уже діючих
комерційних підприємств по наданню спортивно-оздоровчих послуг населенню
або фітнес-підприємств.
Поява фітнес-клубів обумовлена зростом загальної ділової активності, яка
почалася з процесом переходу України до постіндустрійної економіки.
Стрімкий спосіб життя та негативний вплив факторів навколишнього
середовища стали основними причинами зміни відношення людей до свого
здоров’я. Здоровий спосіб життя і успішна кар’єра – є ключовими
цінностями в житті багатьох людей. Крім того, багато хто розуміє, що
заняття спортом приносить ще і прямий економічний ефект. Все більша
кількість великих компаній включає в пакет соціального забезпечення
працівників відвідування фітнес-клубів.
За оцінкою спеціалістів міжнародної компанії World Class,
фітнес-індустрія по темпам розвитку займає друге місце у світі (після
високих технологій). Дане ствердження в недалекому майбутньому може бути
застосоване і до України, тому що за останні 2-3 роки попит на послуги
фітнес-центрів збільшився, як мінімум, на 40-50 % і продовжує зростати.
Цьому сприяли, по-перше, покращення економічної ситуації і послідуючий
зріст прибутку окремих категорій споживачів, а по-друге, зміна
психології споживачів на користь здорового способу життя.
До послуг часто відносять усі види корисної діяльності, що не утворюють
матеріальних цінностей, тобто головним критерієм відношення тієї чи
іншої діяльності до галузі послуг слугує невідчутний, непомітний
характер виробленого в даній сфері продукту.
За усім розмаїттям послуги можливо об’єднати в декілька груп:
1.Виробничі (інжинірінг, лізинг, сервіс та ремонт обладнання).
2.Розподільчі (торгівля, транспорт, зв’язок).
3.Професійні (банки, страхові, консультаційні, рекламні та інші фірми).
4.Споживчі (послуги, пов’язані з побутом і часом відпочинку).
5.Громадські (телебачення, радіо, освіта, культура).
Розглянемо четвертий тип послуг, тому що, як свідчить аналіз діяльності
підприємств сфери послуг, ця галузь значною мірою відстає від
виробництва у практичному використанні маркетингу. До маркетингу тут
починають звертатися лише у випадках загострення конкурентної боротьби,
росту затрат, уповільнення чи падіння продуктивності праці, погіршення
якості послуг.
На поширення думки, що підприємства сфери послуг не потребують
використання маркетингу, вплинув ряд обставин:
• більшість підприємств сфери послуг невеликі, що виключає можливість
створення в їх структурі відділу маркетингу;
• у галузі послуг не розвинута конкуренція, що зменшує потребу в
маркетингу;
• більшість клієнтів підприємств сфери послуг значною мірою
проінформовані про їх діяльність, що знімає необхідність рекламних
заходів.
Розглядаючи питання про використання маркетингу на підприємствах сфери
послуг, необхідно враховувати, що декотрі з них не мають можливості
використовувати весь комплекс маркетингу. Однак будь-яке з підприємств
залежно від фінансових та трудових можливостей має змогу обрати один із
наступних рівнів використання маркетингу:
• ґрунтуватися на використанні всього комплексу маркетингу як концепції
управління;
• використовувати окремі групи взаємопов’язаних методів та засобів
маркетингової діяльності;
• застосовувати окремі елементи маркетингу.
😯
вача та просування послуг. Але перед тим як визначити свій цільовий
ринок, необхідно проаналізувати зовнішнє середовище організації, яке
впливає на її розвиток.
Проведений аналіз показав, що в нашій країні існує обумовлена
незаповненість ринкових ніш у сфері послуг, а подальше збільшення рівня
прибутку зможе викликати додаткове збільшення рівня споживання, в першу
чергу, рекреаційних послуг. Тобто нині для забезпечення
конкурентоспроможності в майбутньому підприємствам, які надають послуги
населенню, необхідно активізувати свою діяльність в освоєнні нових
видів обслуговування і пошуку потенційних споживачів.
Також треба відмітити, що приватний попит на ринку спортивно-оздоровчих
послуг характеризується попитом окремих споживачів (або їх груп) на
окремі послуги (або пакети послуг). В основі попиту на такі послуги
лежать потреби конкретного споживача. В зв’язку з тим, що люди
відрізняються один від одного своїми потребами, на практиці ринок
спортивно-оздоровчих послуг являє собою складну сукупність ринкових
сегментів, об’єднуючих споживачів зі схожими потребами і близькими за
рівнем прибутку. Тому в діяльності кожного підприємства, яке надає
спортивно-оздоровчі послуги, повинна приділятися особлива увага вивченню
ринку потенційних споживачів з урахуванням розвитку особливостей сфери в
цілому.
Роблячи первинну оцінку фітнес-бізнесу елітного сегменту, можна сказати,
що прибутками від основних послуг покриваються усі витрати клубу
(експлуатація приміщення, устаткування, заробітна плата співробітникам).
Прибуток від продажу клубних карток формує і операційний прибуток.
Звідси випливає закономірність – чим вище рівень клубу, тим більший
прибуток він здатен приносити.
Незважаючи на постійне збільшення кількості спортклубів, пропозиція в
сегменті клубів з великими прибутками поки що відстає від попиту. А
невідповідність попиту і пропозиції дозволяє спортклубам установлювати
ціни на рівні загальносвітових або вище. Усупереч постійній появі нових
спортивних клубів, пропонуючих усе більше комфортні умови тренування,
нові тренажери і т. п., інші учасники ринку – з більш помірними
пропозиціями – поки що не знижують ціни.
Проте, конкуренція серед елітних спортивно-оздоровчих підприємств все ще
висока (клієнти можуть перейти в інший клуб елітної або ж середньої
ніші), що примушує фітнес-центри вибирати політику утримання клієнтів –
постійно розширювати перелік послуг, удасконалювати сервіс,
застосовувати маркетингові підходи по залученню нових і утриманню
існуючих клієнтів.
Усі елітні клуби зацікавлені тільки в “довгострокових” клієнтах.
Зазвичай не практикуються разові відвідування (крім гостьових візитів),
мінімальний термін членства – місяць, а на річні абонементи відводяться
значні знижки.
Особливості ринку примушують спортклуби з великими прибутками шукати
свої оригінальні схеми залучення клієнтів. За думкою спеціалістів
фітнес-індустрії, в 90% випадках потенційні клієнти вибирають спортклуб
за рекомендацією друзів і лише в 10% – під враженням реклами. Традиційні
маркетингові інструменти – знижки та рекламні акції – на фітнес-ринку
виявляються малопереконливими для клієнтів і невигідними для клубу.
Тому, щоб залучити нових та утримати старих відвідувачів, фітнес-центри
розробляють спеціальні механізми.
Спортклуби з великими прибутками намагаються стати універсальними
центрами відпочинку. Так, сьогодні практично всі клуби пропонують
клієнтам декілька тренажерних залів, басейн, бар, ресторан, салон краси,
салон СПА. Кількість спортивних напрямків, як правило, обчислюється
десятками.
Ще одна характерна тенденція – спортцентри намагаються стати не просто
місцем проведення тренувань, але і клубами в повному розумінні цього
слова, тобто намагаються утримати клієнтів створенням приємної духовної
атмосфери, організацією клубного життя. В останній час клуби високої
цінової ніші почали використовувати індивідуальний підхід до кожного
клієнта.
Так, за результатами досліджень в м. Кременчук для клієнтів пропонують
нові послуги, а саме контурна пластика вартість від 500 грн., ліфтинг
масаж – від 50 грн., ліжко масажер “Нуга Бест” – від 40 грн.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
