Курсова робота

на тему:

Конкурентоспроможність продукції та методи ії визначення

ЗМІСТ

TOC \o «1-3» \h \z \u HYPERLINK \l «_Toc75180609» ВСТУП PAGEREF
_Toc75180609 \h 3

HYPERLINK \l «_Toc75180610» 1. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ 5

HYPERLINK \l «_Toc75180611» 1.1 Визначення конкурентоспроможності
товару PAGEREF _Toc75180611 \h 5

HYPERLINK \l «_Toc75180612» 1.2 Система стандартизації товарів.
PAGEREF _Toc75180612 \h 6

HYPERLINK \l «_Toc75180613» 2.СКЛАДОВІ УМОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ 9

HYPERLINK \l «_Toc75180614» 2.1 Комерційні умови. 9

HYPERLINK \l «_Toc75180615» 2.2 Умови поставок і платежів PAGEREF
_Toc75180615 \h 10

HYPERLINK \l «_Toc75180616» 2.3 Економічні умови споживання.
PAGEREF _Toc75180616 \h 13

HYPERLINK \l «_Toc75180617» 3. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ PAGEREF _Toc75180617 \h 15

HYPERLINK \l «_Toc75180618» 3.1 Аналіз ринку PAGEREF _Toc75180618
\h 14

HYPERLINK \l «_Toc75180619» 3.2 Визначення набору порівнюваних
параметрів. PAGEREF _Toc75180619 \h 16

HYPERLINK \l «_Toc75180620» 3.3 Розрахунок інтегрального показника
конкурентоспроможності товару. PAGEREF _Toc75180620 \h 18

HYPERLINK \l «_Toc75180621» 4.ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ТОВАРУ 20

HYPERLINK \l «_Toc75180622» 5.ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ
ГАЗЕТА «МОЯ РЕКЛАМА» PAGEREF _Toc75180622 \h 22

HYPERLINK \l «_Toc75180623» ВИСНОВОК PAGEREF _Toc75180623 \h 28

HYPERLINK \l «_Toc75180624» Список використаної літератури 30

ВСТУП

Ключові фактори успіху формують конкурентоспроможність об’єкта
досліджень: товару, виробництва, підприємства, галузі, держави тощо.

В стратегічному управлінні найчастіше конкурентоспроможність
роз-глядається в двох аспектах:

1) конкурентоспроможність товару (продукції) тобто ступінь його
від-повідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або
обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними,
економічними, екологічними тощо.

2) конкурентоспроможність підприємства — це рівень його компетенції
відносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні
виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих
складових: технології, ресурсів, менеджменту (особливо — стратегічного
поточного планування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить
вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції,
прибутковість, продуктивність тощо.

Актуальність розгляду теми «Конкурентоспроможність товару» буде
незмінною, поки на ринку товарів і послуг будуть фігурувати різні
фірми-виробники, що борються за увагу споживача до свого товару, яка, по
суті, є основою їх успішності, зростання і процвітання. Як
взаємозв’язане явище, сильні компанії, що розвиваються, стають
постачальниками кращих, більш дешевих товарів і послуг, при
відрізняючому їх роботу високому рівні сервісу і уваги до бажань і
потреб клієнтів. Проте чи так все просто і чи завжди споживач в змозі
грамотно проаналізувати весь спектр виставлених на ринкові торги благ
цивілізації, ми спробуємо розібратися в даній роботі, ретельно зваживши
і проаналізувавши всі складові конкурентоспроможності товарів.

В ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником
комерційного успіху товару. Це багатоаспектне поняття, що означає і
відповідність товару умовам ринку, і вимогам споживачів, і різним умовам
його реалізації, і рівня витрат споживача за період експлуатації.

Ціллю даної роботи і є:

Визначення безпосередньо поняття конкурентоспроможності товару.

Визначення і аналіз тих чинників, за рахунок яких формується
конкурентоспроможність товару.

Виявлення можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності товару.

Необхідно відзначити, що розгляду проблем забезпечення
конкурентоспроможності присвячено достатньо велику кількість досліджень
і літературних публікацій. Ми в даній роботі розглянемо методи аналізу і
управління конкурентоспроможністю товару, висловлені в джерелах,
вказаних як бібліографічного списку літератури.

1.КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ

Товар — головний об’єкт на ринку. Він має вартість і споживну вартість
(або цінність), володіє певною якістю, технічним рівнем і надійністю, що
задається споживачами корисністю, показниками ефективності у виробництві
і споживанні, іншими вельми важливими характеристиками. Товар — точний
індикатор економічної сили і активності виробника. Дієвість чинників,
визначальних позиції виробника, перевіряються в процесі конкурентного
суперництва товарів в умовах розвинутого ринкового механізму, що
дозволяє виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як по
ступеню відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах
на її задоволення. Для цього товар повинен володіти певною
конкурентоспроможністю.

Крім вимог до товару, що висуваються споживачами, існують і вимоги,
загальні для всіх товарів, обов’язкові до виконання. Це нормативні
параметри, які встановлюються: діючими міжнародними і регіональними
стандартами; національними зарубіжними і вітчизняними стандартами,
нормативними актами, технічними регламентами країни-експортера і
країни-імпортера, що встановлюють вимоги до продукції, що ввозиться в
країну; стандартами підприэмств-виробників даної продукції; патентною
документацією. Наприклад, електричні прилади повинні працювати при
напрузі, яка подається в мережу, і відповідати вимогам пожежної безпеки
і вибухобезпечності, а їх конструкція визначається умовами процесу, що
проводиться. Якщо хоча б одна з вимог не буде виконана, то товар не може
бути виведений на ринок.

1.1 Визначення конкурентоспроможності товару

Конкурентоспроможність товару — це такий рівень його економічних,
технічних і експлуатаційних параметрів, який дозволяє витримати
суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім
того, конкурентоспроможність — порівняльна характеристика товару, що
містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних,
організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку (або
його певного сегмента) і щодо властивостей іншого товару. Розглянемо
окремо всі становлячи показники конкурентоспроможності товару.

Технічні показники товару визначаються оцінкою відповідності його
технічного рівня, якості і надійності сучасним вимогам, які висуваються
споживачами на ринку. Ці вимоги найбільш повно відображають їх суспільні
і індивідуальні потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні
соціально-економічного розвитку і науково-технічного прогресу як у нас в
країні, так і за рубежем.

Конкурентоспроможність — більш високе в порівнянні з
товарами-замінниками співвідношення сукупності якісних характеристик
товару і витрат на його придбання і споживання при їх відповідності
вимогам ринку або його певного сегмента. Інакше: конкурентноздатним
вважається товар, в якого сукупний корисний ефект на одиницю витрат
вище, ніж в інших, і при цьому величина жодного з критеріїв не явився
неприйнятною для споживача.

Товар з низькою якістю може бути конкурентноздатний при відповідній
ціні, але за відсутності якої-небудь властивості він втратить
привабливість взагалі. Наприклад, відсутність клавіатури в комп’ютера
практично неможливо компенсувати зниженням ціни.

1.2 Система стандартизації товарів

Основні вимоги споживачів до технічних показників знаходять
віддзеркалення в національних і міжнародних стандартах. Під
стандартизацією розуміють розробку і встановлення технічних показників
(норм) для прийнятої до випуску продукції, способів її маркувння,
упаковки, транспортування і зберігань. Документ, яким визначається
(нормується) стандартизований предмет, називається стандартом. Він є не
тільки технічним, але і державним документом. Стандарти включають повну
характеристику товару і містять технічні умови на його виготовлення,
правила приймання, сортування, упаковки, маркування, транспортування і
зберігання. При оцінці якості товару перш за все визначається його
відповідність стандартам. Відповідність стандартам — споживацький
параметр, що регламентується, порушення якого зводить
конкурентоспроможність товару до нуля.

В кожній країні існує своя система стандартизації товарів, відповідна
ступеню розвитку національної економіки, науки, техніки і технологій.
Разом з тим у міру поглиблення інтеграції національної економіки в
світову економіку і розширення зовнішньоекономічної співпраці
товаровиробників все більше значення набуває розвиток міжнародної
стандартизація товарів і досягнення відповідності національних
стандартів міжнародним вимогам якості товарів.

Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечність
національних норм і правил різних країн. В цих цілях функціонує
спеціально створена Міжнародна організація стандартизації (ISO –
International Organisation for Standardisation). Міжнародний
координаційний центр по стандартизації — постійно діюча Нарада урядових
посадовців при Європейській Економічній Комісії ООН. Нарада розробляє
рекомендації урядам країн-членів щодо стандартизації товарів, найбільш
важливих для міжнародної торгівлі.

Якість товару — це ступінь досягнення встановленого технічного рівня при
виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або
органолептичним методом (за допомогою органів чуття), або лабораторними
дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів і інших
технічних засобів.

Технічна конкурентоспроможність товарів — показник дуже гнучкий і
динамічний. Він перманентно міняється відповідно до темпів
науково-технічного прогресу, що відбувається як усередині країни, так і
в світових виробників, що ведуть, тій або іншої продукції.

2.СКЛАДОВІ УМОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Розрахунок конкурентоспроможності — це порівняльна характеристика
товару, що містить комплексну оцінку його якісних і економічних
властивостей щодо виявлених вимог ринку або іншого товару. В теорії
використовують до 400 показників, в реальності дещо у зв’язку з
проблемами до доступу інформації. Звичайно до 20 штук. Узагальнений
критерій конкурентоспроможності — це коефіцієнт «відношення суми
корисного ефекту до повних витрат на придбання і використовування
товару».

2.1 Комерційні умови

До основних показників, визначальних комерційні умови
конкурентоспроможності товарів, відносяться:

Цінові показники;

Показники, що характеризують умови поставок і платежів за товари, що
поставляються;

Показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і
споживачів податкової і митної системи;

Показники, що відображають ступінь відповідальності продавців за
виконання зобов’язань і гарантій.

Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову
конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим
за інших рівних умов вище конкурентоспроможність вироблюваної продукції
на ринку і, значить, переважно позиції її виробника в суперництві з
іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий
рівень ціни знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її
нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в
боротьбі за підвищення конкурентоспроможності вироблюваних товарів.

Комерційні умови. До основних показників, визначальних комерційні умови
конкурентоспроможності товарів, відносяться:

Цінові показники;

Показники, що характеризують умови поставок і платежів за товари, що
поставляються;

Показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і
споживачів податкової і митної системи;

Показники, що відображають ступінь відповідальності продавців за
виконання зобов’язань і гарантій.

Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову
конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим
за інших рівних умов вище конкурентоспроможність вироблюваної продукції
на ринку і значить переважно позиції її виробника в суперництві з іншими
виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни
знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її нерідко до
нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі
за підвищення конкурентоспроможності вироблюваних товарів.

Така ж картина є видимим і з виконанням умов поставок і платежів. Чим ці
умови більш гнучкі, чим більш вони відповідають інтересам покупців, тим
переважно товар в конкурентному суперництві з іншими аналогічними
товарами на ринку.

2.2 Умови поставок і платежів

Організаційні умови придбання і використовування товару споживачами
забезпечують реальне виконання комерційних показників його
конкурентоспроможності. До них відносяться:

Забезпечення максимально можливого наближення продавців товару до
покупців, що впливає на зниження витрат обертання і, значить, на рівень
його ціни;

Доставка товару до місць споживання не тільки крупним оптом-транзитом,
але і дрібними партіями через складські підприємства. В основі
економічної доставки товарів лежить уміння грамотно користуватися
транспортними статутами, кодексами, правилами перевезень, транспортними
тарифами і іншими основоположними документами в цій області;

Розширення після продажного сервісу, що надається споживачам з
гарантійним і післягарантійним обслуговуванням.

В даний час покупець пред’являє продавцю товару обов’язкову вимогу:
сервіс повинен забезпечити працездатність товару протягом всього терміну
служби. Сервіс підрозділяється на передпродажний і після продажний, а
останній — на гарантійний і післягарантійний. Передпродажний сервіс
полягає в усуненні неполадок, викликаних транспортуванням продукції, в
приведенні її в робочий стан, опробуванні, демонстрації покупцю виробу в
роботі і т.д. В період післягарантійного сервісу фірма-продавець веде
планово-запобіжні ремонти і капітальний ремонт, забезпечує запасними
деталями, дає консультації по ефективному використовуванню техніки. За
бажанням покупця проводиться модернізація проданої продукції і додаткове
навчання персоналу. Задача післягарантійного ремонту — скоротити простої
устаткування, збільшити міжремонтні терміни, підвищити безпеку
експлуатації і кінець кінцем завоювати стійке положення на ринку,
добитися конкурентоспроможності вироблюваної продукції.

Розвиток реклами і технічної інформації на високому якісному і
організаційному рівнях. Необхідно пам’ятати, що головним елементом
реклами, визначальним її ефективність для товару виробничого
призначення, є перш за все змістовність рекламного тексту, його
інформативність і доступність, безумовна достовірність на відміну від
реклами для товарів індивідуального споживання. В ній рекламний текст,
більш емоційний, нескладний для сприйняття, часто прикрашений, а «імідж»
товару, його статус нерідко не зв’язаний загалом з його споживацькими
властивостями. Головна ціль рекламної роботи — привернути до товару
максимум ділових людей і підвищити його конкурентоспроможність.

Формування попиту і стимулювання збуту — ФПІСЗ як ключовий напрям в
конкурентній боротьбі за міцне місце на ринку збуту товару. Формування
попиту (ФП) полягає в тому, щоб повідомити потенційного покупця про
існування товару, інформувати його про потреби, які задовольняються цим
товаром, максимально знизити недовір’я до товару збоку покупців і
довести до них гарантії захисту інтересів покупців у випадку, якщо вони
не будуть задоволені покупкою.

Задача ж стимулювання збуту (СЗ) — спонукання покупця до подальших
покупок даного товару, до придбання великих партій, регулярних
комерційних зв’язків. Діяльність по організації стимулювання збуту
особливо важлива, коли на ринку є багато конкуруючих між собою товарів,
мало відмінних по своїх споживацьких властивостях, а СЗ обіцяє покупцю
відчутну вигоду за рахунок пропонованих знижок за умови покупки великих
партій товару, регулярності покупок певного числа виробів. При
стимулюванні збуту часто використовуються після продажні, супутні
«подарунки», безкоштовне розповсюдження зразків товару, безкоштовна
передача товару в тимчасове користування «на пробу» за реалізацію
крупних партій товару, прийом потриманого виробу як першого внеску за
нову річ. Велике значення має організація презентацій, прес-конференцій
і інших організаційних заходів по введенню нового товару на ринок і
забезпеченню його конкурентоспроможності.

2.3 Економічні умови споживання

Економічні умови споживання. По економічних умовах споживання
конкурентоспроможність те вару включає велике число показників, до
основних і; яких слідує віднести:

Енергоємність і економічність в споживанні сировини на одиницю
продукції, що випускається, або зробленої роботи;

Вартість сировини і експлуатаційних матеріалів;

Рівень безвідходної використовуваних технологій;

Надійність, періодичність і вартість ремонтів, вартість запасних частин;

Чисельність обслуговуючого персоналу і його кваліфікація.

Шляхом сукупного підрахунку витрат на оплату енергії і сировини, оцінки
вартості обслуговування і ремонтів, розрахунку витрат на оплату
обслуговуючого персоналу і іншої статі витрат визначаються сукупні
витрати споживання товару.

В результаті дії всієї сукупності приведених вище показників складається
повна ціна споживання товару, вирішальним чином впливаючи на його
конкурентоспроможність. Повна ціна споживання складається з ціни,
сплаченої споживачем при придбанні товару, і витрат споживання. При
цьому враховуються виплачувані покупцем митні збори, податки і збори, а
також виплати по отриманих кредитах.

Загальна емпірична формула конкурентоспроможності товару має вигляд:
конкурентоспроможність = якість + ціна + обслуговування

Конкурентоспроможність товару — поняття відносне, її можна прогнозувати
в процесі розробки зразків, проте реальна конкурентоспроможність
оцінюється тільки на ринку при зіставленні як з характеристиками, так і
з умовами продажу і сервісу аналогічних товарів-конкурентів. При оцінці
конкурентоспроможності вітчизняних товарів, що експортуються, необхідно
враховувати наявність таких чинників, як недостатність технічної і
економічної інформації, оскільки виробниками в основному
використовуються проспекти і каталоги конкурентів; тривалість термінів і
часті збої при виконанні замовлень; відсутність достатньо розвинутих і
наближених до іноземних споживачів мереж збуту товару; відсутність
об’єктивної оцінки рівня витрат споживання в конкурентів і т.д. Вплив
цих чинників повинен бути по можливості зведений до мінімуму.

В цих умовах для виробника рентабельність — основна умова комерційного
успіху. Для забезпечення переваг товару, що поставляється, виробник
вимушений, як правило, витрачати додаткові засоби, що виділяються їм з
прибутку. Тому умови конкурентоспроможності його товару — відношення
загальної виручки від реалізації до загальних витрат на виготовлення,
доставку товару і його сервісне обслуговування. Підхід до оцінки товару
з позиції виробника – це перш за все стратегія продажів, безумовна
рентабельності. Якість товару — це ступінь досягнення встановленого
технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно
визначається або органолептичним методом (за допомогою органів чуття),
або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів,
реактивів і інших технічних засобів.

3. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

По своїй суті товар (робота, послуги) є єдиним засобом отримання
прибутку і тим самим основним знаряддям конкурентної боротьби, її
матеріальною основою. Скрізь, де розгортається суперництво за підвищення
якості продукції і максимізацію прибутку, зниження витрат виробництва,
важливе значення набуває комплексна оцінка конкурентоспроможності
товару.

В цілому оцінка конкурентоспроможності товару включає вивчення ринку,
конкурентів, потреб покупців і параметрів оцінки товару

1). В світовій практиці кількісна оцінка конкурентноздатного товару
складається з трьох етапів:

аналізу ринку і вибору найбільш конкурентноздатного товару-зразка як
бази для порівняння і визначення рівня конкурентоспроможності товару;

визначення набору порівнюваних параметрів двох товарів;

розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності товару.

3.1 Аналіз ринку

Для визначення конкурентоспроможності товарів необхідно почати з аналізу
ринку: які країни, фірми, виробники презентують свою продукцію.

Визначення переліку груп порівнюваних параметрів їх чисельні значення.

Вибір виробів аналогів як бази порівняння.

Вибір аналога. Він може бути конкретним, тобто реальним товаром
конкурентом або абстрактним із заданими оптимальними параметрами, які
формує споживач і з максимальними параметрами, отриманими на основі
вивчення ринку.

Збирається інформація про показники по товару і його конкурентів.

Таким чином на цьому етапі збирається інформація про конкурентів їх
товарах, при розрахунках використовується групи показників.

1 група. Технічні параметри це якісні характеристики товару до них
відноситься функціональне призначення, упаковка, обслуговування,
гарантії, супровідні документи, інструкція з користування, показників
якості. Нормативні характеристики показують відповідність стандартам,
нормам і правилам які регламентують межі, за які дані параметри не
можуть виходити.

2 група. Економічні параметри. До них відносять: продажна ціна, сукупні
витрати на транспортування, установку, обслуговування, експлуатацію,
ремонт, податки, страховка, утилізація.

3 група. Організаційні не цінові маркетингові умови. Умови і терміни
поставки, платежів, організація ТЕ, імідж фірми, система знижок,
організація поставки, масштаби рекламної компанії.

Вимогою до виробу – аналогу необхідно виставити відповідність його класу
початкового, аналогічного товару.

3.2 Визначення набору порівнюваних параметрів.

При визначенні набору параметрів вибираються параметри, що
характеризують споживацькі властивості товару, і параметри, що виражають
його економічні властивості. Споживацькі властивості товару, з яких
складається його корисний ефект, визначаються набором «жорстких» і
«м’яких» споживацьких параметрів.

«Жорсткі параметри» описують самі найважливіші функції товару і
пов’язані з ним характеристики, задані конструкторськими принципами
виробу. Вони мають певну величину, яка виражена в тих або інших одиницях
(наприклад, потужність, розмір, температура і т.д.). Найбільш
представницькою групою «жорстких» параметрів є технічні, а також
параметри відповідності національним і міжнародним стандартам,
нормативам, законодавчим актам і т.д.

«М’які» параметри характеризують естетичні властивості товару, тобто є
виразом дизайну, упаковки, кольору і додають товарам особливу
привабливість. «М’які» параметри, як правило, не мають природної
фізичної міри і важко піддаються кількісній оцінці.

Визначення набору споживацьких параметрів складає основу аналізу
конкурентоспроможності товару. При аналізі всіх параметрів на перший
план висувають ті, які мають найбільшу значущість для споживачів.
Визначення значення кожного параметра здійснюється групою експертів, що
оперують достатнім об’ємом надійної ринкової інформації. Цей підхід не
виключає ретельного дослідження і другорядних параметрів, які в
конкурентному змаганні можуть грати вирішальну роль. Ціль такого підходу
до дослідження — максимальне задоволення споживачів.

Можлива оцінка на базі органолептичних методів, побудованих на
суб’єктивному сприйнятті людиною того або іншої властивості об’єкту і
виразу результату сприйняття в цифровій (бальній) формі. Корисній може
виявитися також оцінка виробу не стільки по його безпосередньому
сприйняттю, скільки на основі досвіду маркетингової діяльності на ринку,
на основі інтуїтивного визначення ролі того або іншої властивості в
задоволенні потреб покупців. Цей метод заснований на порівнянні різних
властивостей виробу. З урахуванням сукупності всіх думок будується
кількісна оцінка «м’якого» параметра..

3.3 Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару

Цей розрахунок заснований на порівнянні параметрів даного товару з
параметрами існуючого або розробляємого товару, що найбільш повно
відображає потреби покупців.

Зразок для порівняльного аналізу вибирається на основі інформація,
отриманій в результаті ринкових досліджень про характер вимог покупців,
як прямий — в результаті цілеспрямованого збору відомостей, так і
непрямій — з урахуванням даних про розміри збуту і часток на ринку
найбільш конкурентноздатних товарів. Для оцінки співвідношення
параметрів даного виробу і параметрів зразка знаходять процентне
відношення ступеня відповідності даного виробу параметрам еталона.
Ступінь відповідності визначається у формі процентного відношення
фактичної величини параметра до тієї величини, при якій потреба
задовольняється на 100% . Наприклад, ресурс авіадвигуна, що випускається
заводом-виробником, налічує 80 тис. годин льотного годинника, тоді як
аналогічні двигуни, що мають активний попит на ринку, володіють ресурсом
в 100 тис. годин льотного годинника. Звідси слідує, що потреба по даному
параметру в нашому прикладі задоволена тільки на 80%, що за інших рівних
умов робить двигун, що випускається, не конкурентноздатним на ринку. Або
інший приклад. Фен для сушки і укладання волосся з автоматичним
перемиканням безперервно працюють 30 хв., а споживачу потрібно, щоб він
працював до відключення 60 хв. В даному прикладі потреба по даному
параметру задоволена лише на 50% . Аналогічний розрахунок проводиться по
всіх кількісно оцінених параметрах з тим, щоб отримати для кожного з них
параметричний індекс. Узагальнюючи отримані результати, будують загальну
кількісну оцінку «м’якого» параметра, яку співвідносять з подібною
оцінкою відповідного параметра товару фірми-конкурента.

Привабливість же реалізованого товару для продавця полягає в чистій
виручці, рівній контрактній ціні за мінусом витрат на продаж, доставку,
податків, мит, акцизів. Конкурентоспроможність товару підвищують
постійно, добиваючись максимальної відповідності його споживацьких і
вартісних характеристик існуючим і особливо прогнозованим запитам
покупців. На основі виявлення ринкових змін виконується відбір тих груп
товарів, які в більшій мірі відповідають запитам споживачів. Далі
вивчаються прогнози появи нових товарів конкурентів — новинок,
вірогідність успішного продажу яких очевидна і які викличуть жорстоке
суперництво між конкурентами. Після цього формуються технічні вимоги до
параметрів товарів. На закінчення складаються оцінні таблиці
відповідності параметрів декількох цікавих новинок і тих технологій, без
яких неможливий випуск нового товару.

Зрештою вибір варіанту визначають обмеження, існуючі для даної
промислової фірми в області технології, матеріального забезпечення і
комунікацій. Правильно вибраний варіант підвищення
конкурентоспроможності товару дозволить в максимальному ступені уникнути
безглуздих втрат, а отримані підсумки по аналізу цього широкого спектру
параметрів дозволять сформулювати програму цілеспрямованої зміни у
виробничій, фінансово-економічній і збутовій роботі промислової фірми
для посилення її позицій в конкурентній боротьбі на ринку.

4. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

Протягом багатьох десятків років в нашій країні, в умовах високої
монополізації виробників регулятором виробництва продукції був не
реальний попит, а — з точністю навпаки — виробництво і
адміністративно-командний механізм розподілу регулювали споживання,
формували потреби і смаки покупців. В цих умовах проблема
конкурентоспроможності товару у виробників практично не вставала. З
розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно,
різко загострилася.

Вище наголошувалося, що в конкурентній політиці щодо товару береться до
уваги здатність товару задовольняти сукупні потреби покупця краще, ніж
товари-конкуренти. Створення такої споживацької цінності товару є самою
найважливішою умовою виживання на ринку. Так, прекрасний дизайн
легкового автомобіля при поганому технічному обслуговуванні не врятує
нову марку автомобіля від провалу на ринку.

Розповсюдження конкуренції підштовхує виробників до посиленого пошуку
нових конкурентноздатних товарів і нових ринків їх збуту. Ключовим
моментом в завоюванні позицій на ринку є своєчасне оновлення
вироблюваних товарів, підготовка і організація виробництва нових видів
продукції. Проте створення нового товару — процес надзвичайно складний,
оскільки йдеться насамперед про створення такої товарної маси, яка
повністю відповідає вимогам ринку.

В основі концепції створення нового товару сьогодні лежить не стільки
дотримання традиційних прагнень до досягнення нових технічних і
техніко-економічних параметрів, скільки прагнення створити «товар
ринкової новизни» з високим рівнем конкурентоспроможності щодо інших
аналогічних товарів. При виробленні ринкової стратегії дуже важливо
навчитися своєчасно вилучати економічно неефективний товар з виробничої
програми промислової фірми.

При виборі шляхів підвищення конкурентоспроможності товару нерідко буває
дуже своєчасним розв’язання не про запуск нового, не про зняття з
виробництва морально застарілого, а про модифікацію товару. Рішення про
модифікацію товару ухвалюється з метою задоволення особливих вимог
покупців для отримання більшого прибутку. Безперечним є і розвиток
такого напряму підвищення конкурентоспроможності товару, як своєчасне
надання комплексу послуг, пов’язаних із збутом і використовуванням машин
і устаткування, тобто сервісне обслуговування. При вмілій організації
сервіс є вирішальним чинником підвищення конкурентоспроможності товару.

Все зростаюче значення набуває проблема вибору і освоєння нових ринків
збуту. Нові ринки збуту вирішальним чином можуть змінити
конкурентоспроможність товару і рентабельність збутової діяльності.
Збільшення об’єму продажу на нових ринках дозволить понизити витрати
виробництва. У зв’язку з цим дуже важливо для подальшого розвитку
конкурентоспроможності товару спробувати вийти з ним на новий ринок
збуту, оскільки на внутрішньому його конкурентоспроможність різко впала.
Але при цьому треба точно знати ступінь забезпеченості нових ринків
висококваліфікованими працівниками ремонтних і обслуговуючих
організацій, оскільки інакше покупці можуть зажадати підвищення
надійності і спрощення конструкції реалізованої продукції..

5. ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ ГАЗЕТА «МОЯ РЕКЛАМА»

Як товар для проведення практичного аналізу конкурентоспроможності ми
вибрали такий товар як газета «Моя реклама». І хоча в кругах
професіоналів існує дискусія з приводу того, чи є газета товаром або
послугою, ми виходимо з того, що товаром явилося все те, що продається
на ринку і має свого покупця і продавця. Рішення ж питання: чи є газета
товаром або послугою в маркетинговому сенсі ми залишаємо для споживача.

Модель оцінки конкурентоспроможності даного товару включає наступні
етапи:

Структуризація, формування в класифікаційний ряд основні параметри, по
яких буде оцінюватися конкурентоспроможність досліджуваного товару. Як
правило їх число обмежується десятьма.

Кожний параметр розбивається на рівні якості. Вони можуть бути бінарними
(«так – ні» або « 1 – 0»), потрійними («так – частково – ні» або «+1 0
–1), але краще всього і звичніше – «учнівські» 5-ти бальні шкали при
шести рівнях від «0» (відсутність ознаки) до «5» (ознака відмінно
видима).

Строїться матриця-таблиця «Параметри * Рівні» (10 * 6 = 60 осередків) і
по ній оцінюється досліджуваний продукт.

Розраховується загальний індекс якості К0 (як середньоарифметичне
показників якості), будується графічне відображення матриці.

По підсумкових показниках індексу якості К0 оцінюється
конкурентоспроможність товару відповідно до інтервалів:

5,00 – 4,51: вкрай висока конкурентоспроможність товару;

4,50 – 3,51: висока конкурентоспроможність товару;

3,50 – 2,51: середня конкурентоспроможність товару;

2,50 – 1,51: низька конкурентоспроможність товару;

1,50 – 0,00: відсутність конкурентоспроможності товару.

Як основні параметри оцінки конкурентоспроможності даного видання ми
вибрали наступні:

Назва.

Заголовки.

Зміст.

«Обличчя» газети.

Графіка.

Економіка.

Поліграфія.

Реклама.

Дизайн.

Дані параметри оцінюються по п’ятибальній шкалі з шістьма рівнями (Табл.
2) Для даної газети аналіз показників конкурентоспроможності показав
(Табл. 3), що загальний індекс якості К0 складає: К0 =
(4+3+3+5+3+2+2+1+4+3)/10=3,00, що відповідно до приведеної вище шкали
конкурентоспроможності означає, видання володіє середнім рівнем
конкурентоспроможності, і для його підвищення необхідно передусім вжити
наступним заходам:

Поліпшити якість поліграфії в газеті;

Поліпшити графічне оформлення газети;

Реорганізувати системи управління газетою.

При усуненні даних недоліків (хоча б до рівня 4-х балів згідно нашої
матриці) конкурентоспроможність газети зросте до рівня: К0 =
(4+3+3+5+3+4+4+4+4+3)/10 = 3,70, що означає високу
конкурентоспроможність видання, а, отже, збільшення його прибутковості.

Додаток 1

Таблиця «Чинники формування

конкурентоспроможності товару».

Оцінка конкурентоспроможності товару

Вивчення ринку Вивчення конкурентних товарів Вивчення потреб покупців
Вивчення параметрів оцінки товарів

Спеціалізація ринку і його географічне положення;

Місткість ринку і можлива частка підприємства на ньому;

Товарні і фірмові структури на ринку;

Гострота конкуренції;

Вплив НТР на розвиток виробництва і формування потреб покупців Основні
конкуренти, що володіють більшою часткою ринку;

Торгові марки (знаки) товарів конкурентів;

Особливості товарів-конкурентів;

Вигляд, особливості упаковки товарів-конкурентів;

Форми і методи збутової діяльності;

Формування попиту і стимулювання збуту;

Рекламні матеріали конкурентів;

Дані про прибутки і збитки конкурентів;

Число працюючи Можливі покупці з урахуванням сегментації ринку;

Типові напрями і способи використовування товару покупцями;

Спонукальні мотиви покупки товару даного товару;

Чинники формування купівельних переваг;

Незадоволені потреби даними товарами;

Традиційний спосіб здійснення покупки і сукупний попит на сервісне
обслуговуван

Новизна і конкурентоспроможність в порівнянні з товарами конкурентів

Відповідність вимогам місцевого законодавства

Відповідність внутрішнім і міжнародним стандартам

Здатність товару потреби покупців

Необхідність модифікації товару відповідно до виявлених вимог покупців і
нових нормативних актів

Додаток 2

Таблиця «Матриця оцінки газети».

Параметри оцінюваного видання Рівні оцінки видання ( 0- 6 балів)

0

«дуже погано» 1

«Погано» 2

«Незадовільно.» 3

«Задовільно» 4

«Добре» 5

«Відмінно»

1. Назва і епіграф Сіра скучна назва і виконання Назва повторює, копіює
щось відоме Назва не зрозуміло без роз’яснень Назва не помітна, епіграф
«діловий» Назва і епіграф вибрана «в крапку» Образно пропрацювала кожна
буквиця

2.Заголовки Не прид. увага, абсолютно не цікаві. Стандартні,
вузькопрофесійні Шаблонні, що надокучили До 10 – 20% привертають увагу
Оригінальні, але не скандальні Всі оригінально, трохи скандальні

3. Зміст Все можна взнати з 2-3 інших видань Нова, корисна інформація
не більше 2-5% Передрук з інших видань до 30-50% Цікаві по фактах до 10
– 20 % матеріалів Цікаво до 50-70% матеріалів Прочитується від першого
так до останнього рядка

4.«Обличчя» газети Газета як вкладиш до іншої Повторює, копіює плагіати
Привертає увагу не більше 1-2 строчок в газеті Своїх «індивідуальних»
матеріалів не більше 10-20% Здалеку взнається серед інших 20 – 30 газет
Навіть ціна, редколегія подані оригінально

5. Графічне оформлення Графічного оформлення немає Застосовуються лише
3-5 видів шрифтів Виділяються 1-2 матеріали з 20 – 40 блоків Виділяються
1-2 сторінки (привертають увагу) Всі сторінки відмітно оформлені) Кожний
матеріал має графічний акцент

6.Економіка Ціна призначена без розрахунку Маркет. аналіз ринку не
проводиться Визначена цін і прибуток (без гарантій) Існує
неструктурований план Є бізнес-план на 1-3 роки Проводиться моніторинг
по кожному виходу

7.Поліграфічна якість Газету не хочеться брати в руки навіть для
обгортки Папір поганий, «сира», грубозерниста Фарба погана, мазка,
неяскрава Немає лисин, розмивів, неохайностей Оригінальний підхід
(наприклад кольоровий папір) Колір, друк, папір прекрасний

8. Реклама Реклама не відрізняється від інформації Вся реклама
одноманітна, скучна Цікаві 1-2 з 20-30 рекламних блоків Цікаві,
привабливі 10-20% рекламних блоків Цікаві, індивідуальні 50-70% реклами
З цікавістю розглядається кожна реклама

9. Дизайн Дизайну, єдиного зразка і підходу немає «Доморослий»,
несучасний дизайн Змішане заповнення сторінок Чітке розділення сторінок
і розділів Поєднання модулів з образним розв’язанням Всі номери яскраві,
особливо святкові

Додаток 3

Таблиця « Конкурентний профіль газети «Моя Реклама».

ВИСНОВОК

Ринок товарів і послуг робить могутній вплив на економіку як окремо
взятої країни, так і на світову економіку в цілому, і фігуруючі на ньому
фірми-виробники – як складова ринку, незмінно будуть залишатися в центрі
уваги економістів. Вироблювані ними товари (або послуги) також мають
важливе значення для формування явних і прихованих течій і тенденцій
ринку, а надання кінцевому користувачу достовірної інформації про них –
застава чесної конкурентної боротьби фірм, і, як наслідок, виживання
найсильніших з них, вододіючих кращою стратегією і тактикою, поставляючи
кращі товари по параметрах якість/ціна/сервіс.

Розгляду проблем забезпечення конкурентоспроможності присвячено
достатньо велику кількість досліджень і літературних публікацій, які ми
в міру сил і доступності матеріалу, проаналізували і систематизували в
даній роботі.

В своїй роботі ми досягли поставлених цілей, а саме: розглянули суть
конкурентоспроможності товарів, процес і критерії її оцінки, значущість
обліку якостей товару щодо аналогів в умовах ринкових відносин, а також
уявили аналіз можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності
конкретного товару. Безумовно, наш аналіз неповний з огляду на ряд
обставин. Проте будь-який аналіз можна піддати критиці, і будь-який
факт потрактувати багатьма способами, і кожного разу приходити до нових
висновків або помилкових теорій. Ми не стали розглядати всі існуючі
теорії, а обмежилися класичними, що встояли, що пройшли перевірку часом
і практикою. Так само, не будучи в змозі проаналізувати весь спектр
виставлених на ринкові торги благ цивілізації, ми зробили спробу
розібратися чинниках конкурентоспроможності товарів, т.ін. в ринковій
економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником успіху.

В даній роботі ми розглянули методи аналізу, управління
конкурентоспроможністю товару і виконали задачі, які перед собою
ставили, а тому рахуємо нашу роботу достатньо кваліфікованої і успішній.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Багиев Г. Л. і ін. Маркетинг: Підручник для Вузів / Г. Л. Багиев, В.М.
Тарасевіч., Х. Анн; Під общ. ред. Г. Л. Багиева. – М.: ВАТ “Видавництво
“Економіка”, 1999.

Баранчєєв В. Стріжов С. Аналіз і оцінка маркетингового потенціалу
підприємств //Маркетинг,   5, 2000, З. 41-50.

Бухалков М. И. Внутрішньофірмове планування: Підручник. – М.: ІНФРА-М,
2000.

Віханській О. С. Стратегічне управління: Підручник. — 2-е вид., перероб.
і доп. – М.: Гардаріки, 2002.

Все про маркетинг: Збірка матеріалів для керівників підприємств,
економічних і комерційних служб. – М.: “Азимут-центр”, 2002.

Комерційне товарознавство і експертиза: Уч. допомога для Вузів / Г. А.
Васильев, Л. И. Ібрагимов, Н. Г. Нагапетьянц і др.; Під ред. Г. А.
Васильева і Н. А. Нагапетьянца. – М.: Банки і біржі, ЮНІТІ, 2001.

Миколаєва М. А. Товарознавство споживацьких товарів. Теоретичні основи.
Підручник для Вузів. – М.: Норма, 2000.

Портер М. Міжнародна конкуренція. – М.: МО, 2000

HYPERLINK «http://www.dis.ru» http://www.dis.ru — про
конкурентоспроможність.

PAGE

PAGE 2

5

4

3

2

1

0

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие записи