Вплив атомних електростанцій на гідрологічні об’єкти (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1820
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив атомних електростанцій на гідрологічні об’єкти

Після закриття Чорнобильської АЕС в нашій країні виникла необхідність у
побудові та відкритті нових енергетичних потужностей. Відкриття об’єктів
підвищеної екологічної небезпеки, до яких, без сумніву, відносяться
атомні електростанції, вимагає всебічного вивчення їх майбутнього впливу
на оточуюче природне середовище. Окрім небезпеки забруднення
навколишнього природного середовища радіоактивними речовинами, існують
можливість хімічного забруднення, а також незворотнє використання
природних ресурсів, зокрема водних.

Таким чином, в даній роботі буде зроблено спробу оцінити збитки від
нерадіоактивного впливу на водні ресурси Хмельницькою та Рівненською
атомними електростанціями взагалі та новими енергоблоками (другим та
четвертим відповідно), що будуть відкриті невдовзі на цих станціях.

Аналіз законодавчої бази та нормативно-методичного апарату розрахунків
збитків від забруднення навколишнього природного середовища та
використання природних ресурсів дозволив знайти формули, за допомогою
яких розраховуються збитки від забруднення поверхневих вод та
незворотнього використання водних ресурсів.

Збитки водним ресурсам (Ув) складаються з суми збитків від забруднення
поверхневих вод та від незворотнього використання води (З):

Ув = Пв+З, (1)

Плата за скид забруднюючих речовин (Пв) в поверхневі води розраховується
за наступною формулою:

Пв = ((Ніл х Міл+Кп х Ніл х Міп) х Кбі, (2)

де: Ніл – норматив плати за скиди в поверхневі води 1 т і-тої
забруднюючої речовини в межах ліміту, грн.;

Міл – маса річного скиду і-тоі забруднюючої речовини в поверхневі води в
межах ліміту, т;

Кп – коефіцієнт збільшення плати за понадлімітні скиди в поверхневі води
забруднюючих речовин, який дорівнює 5;

Міп – маса понадлімітного річного скиду в поверхневі води і-тої
забруднюючої речовини, т;

Кбі – регіональний (басейновий) коефіцієнт, який враховує територіальні
екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування
водного господарства.

Збитки від незворотнього використання води розраховуються за формулою:

З = W1хТ1+W2хТ2, (3)

де W1 – об’єми незворотнього використання поверхневих вод, м3;

W2 – об’єми незворотнього використання підземних вод, м3;

Т1 – тариф на використання поверхневих вод, грн.;

Т2 – тариф на використання підземних вод, грн.

Необхідно зауважити, що нижче наведені дані – це загальний приклад
розрахунку збитків навколишньому природному середовищу, зокрема водним
ресурсам, а не розрахунок платні внаслідок використання та забруднення
даних ресурсів техногенним об’єктом. Так при підрахунках останнього
вступають в силу додаткові нормативні документи та критерії розрахунку в
кожному конкретному випадку окремо.

За розрахунками ОАО “Енергопроект”, загальне річне незворотнє
водоспоживання, насамперед за рахунок випаровування, при роботі одного
енергоблоку на Хмельницькій АЕС становить 28,06 млн.м3. При вводі в
експлуатацію другого енергоблоку воно може збільшитись до 42,7 млн.м3.
Норматив платні за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих
водних об’єктів для басейну Прип’яті становить 5,04 коп./м3 [2].
Виходячі з цього, збитки від технічного водоспоживання при роботі двох
енергоблоків становлять 2 152 080 грн. (3), з яких 737 850 грн. (34 %)
припадає на другий енергоблок.

В 1998 році об’єм господарсько-питного водоспоживання становив 5,0 млн
м3. Введення в експлуатацію другого енергоблоку повинно збільшити
водоспоживання на 1,1-1,5 млн.м3. Норматив платні за спеціальне
використання підземних вод в Хмельницькій області встановлений на рівні
9,58 коп./м3 [3]. Таким чином, збитки при роботі двох енергоблоків
складатимуть 622 700 грн., з яких 143 700 грн. від роботи другого
енергоблоку (23%).

Загальні збитки від незворотнього водоспоживання дорівнюють 881.550 грн.

Збитки від хімічного забруднення водних ресурсів розраховується за
формулою (2). Регіональний (басейновий) коефіцієнт [1] для р. Прип’ять
становить 2,5 (головна водна артерія зони впливу ХАЕС – р. Горинь, що є
притокою р. Прип’ять). Забруднені регенераційні води, що попадають у
став-охолоджувач з блочної знесолюючої установки (БЗУ) та
хімводоочищення (ХВО), завдають збитків біля 6200 грн., з яких 2700 грн.
є наслідком роботи другого енергоблоку (таблиця 1).

Таблиця 1. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих вод при
нормальних умовах експлуатації (НУЕ)

Характе-ристика скиду Скид ХВО ХАЕС, т/рік Скид БОУ ХАЕС, т/рік Скид ХВО
енерго-блок №2, т/рік Скид БОУ енерго-блок №2, т/рік Всього ХАЭС, т/рік
Всього енерго-блок №2, т/рік Норма платні, грн Всього збитків, грн.
Збитки від енерго-блоку №2, грн

Кальцій 40,3 0,20 16,52 0,10 40,50 16,62 7,00 708,75 290,90

Магній 3,9 0,04 1,60 0,02 3,94 1,62 7,00 68,95 28,33

Натрій 132,6 26,00 54,37 13,00 158,60 67,37 7,00 2775,5 1178,91

Сульфати 307,5 41,60 126,08 20,80 349,10 146,88 1,00 872,75 367,19

Хлориди 28,0 0,07 11,48 0,04 28,07 11,52 1,00 70,175 28,79

Аміак 0,0 19,50 0,00 9,75 19,50 9,75 35,00 1706,25 853,13

Всього

6202,375 2747,24

В 1998 році на очисні споруди поступило 5,97 млн.м3
господарсько-побутових стоків. Експлуатація другого енергоблоку
збільшить кількість стоків до 6,0 млн.м3, що практично не призведе до
додаткових збитків водним ресурсам (таблиця 2).

Таблиця 2. Збитки від скиду побутових стічних вод

Речовина Концентрація, мг/дм3 Скиди енерго-блоку №1, т/рік Скиди двох
енерго-блоків, т/рік Норма платні, грн. Збитки від енерго-блоку №1, грн.
Збитки від двох енерго-блоків, грн. Збитки від енерго-блоку №2, грн.

1 2 3 4 5 6 7 8

Сульфати 44,400 265,07 266,400 1 662,67 666,00 3,33

Хлориди 25,200 150,44 151,200 1 376,11 378,00 1,89

Залізо загальне 0,250 1,49 1,500 35 130,59 131,25 0,66

Кальцій 37,080 221,37 222,480 1 387,39 389,34 1,95

Магній 8,880 53,01 53,280 1 92,77 93,24 0,47

Натрій 89,430 533,90 536,580 7 9343,20 9390,15 46,95

1 2 3 4 5 6 7 8

Амоній сольовий 0,820 4,90 4,920 35 428,35 430,50 2,15

Нітрити 0,600 3,58 3,600 172 1540,26 1548,00 7,74

Нітрати 39,400 235,22 236,400 3 1764,14 1773,00 8,87

Фосфати 1,630 9,73 9,780 28 681,18 684,60 3,42

Завислі речовини 25,400 151,64 152,400 1 379,10 381,00 1,91

Нафтопродукти 0,050 0,30 0,300 206 153,73 154,50 0,77

БПК 5, мгО2/дм3 6,450 38,51 38,700 14 1347,73 1354,50 6,77

СПАВ, мг/дм3 0,057 0,34 0,342 69 58,70 59,00 0,29

Всього

17345,91 17433,08 87,17

За розрахунковими даними, загальне річне незворотнє технічне
водоспоживання комплексу РАЕС становить 48 млн.м3. Після вводу в
експлуатацію четвертого енергоблоку воно підвищиться на 18,8 млн.м3. Як
вже зазначалось вище, норматив платні за спеціальне використання водних
ресурсів з поверхневих водних об’єктів для басейну р. Прип’ять становить
5,04 коп./м3. Виходячи з цього втрати від технічного водоспоживання при
роботі трьох енергоблоків становить 2 419 200 грн. На енергоблок №4
припадає 947 520 грн.

Після вводу в експлуатацію четвертого енергоблоку також підвищиться
господарсько-питне водоспоживання на 0,62 млн м3. Норматив платні за
спеціальне використання підземних вод в Рівненській області для
Владимирецького району встановлений на рівні 5,8 коп./м3. Таким чином,
втрати від пуску четвертого енергоблоку становитимуть 35 960 грн.

Загальні втрати від незворотнього водоспоживання води четвертим
енергоблоком дорівнюють 983 480 грн.

Хімічне забруднення поверхневих вод відбувається в результаті скиду
продувочних вод, виробничих стоків (ХВО, БЗУ), очищенних побутових та
дощових вод. Ці води попадають до р. Стир, що є притокою р. Прип’ять.
Регіональний (басейновий) коефіцієнт для р. Припять становить 2,5.

Збитки від скиду виробничих стоків (ХВО и БЗУ) при НУЕ представлений в
таблиці 3, а від скиду продувочних вод (біля 16 млн.м3/рік) та
господарсько-побутових вод (біля 8 млн.м3/рік) – в таблиці 4. Необхідно
зазначити, що об’єми скидів тієї чи іншої речовини були отримані як
різніця якості вод, що поступають на продувку та вод у контрольному
створі після продувки.

Таблиця 3. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих вод
виробничими стоками всіх енергоблоків РАЕС при нормальних умовах
експлуатації

Характеристика скиду Кількість солей в скидних регенераційних водах ХВО,
т/рік Кількість солей в скидних регенераційних водах БЗУ, т/рік Норма
платні, грн. Збитки, грн.

Кальцій 54,6 0,2 7,00 959,00

Магній 5,2 0,06 7,00 92,05

Натрій 204,8 29,9 7,00 4107,25

Сульфати 493,4 47,5 1,00 1352,25

Хлориди 31,9 0,12 1,00 80,05

Аміак

5,7 35,00 498,75

Всього

7089,35

Таблиця 4. Розрахунок збитків від скиду продувочних та
господарсько-побутових вод комплексу РАЕС

Показники Різниця якості вод до і після продувки, мг/дм3 Різниця якості
господарсько-побутових вод та вод р. Стир, мг/дм3 Норма платні, грн.
Збитки від скиду продувочних вод, грн. Збитки від скиду
господарсько-побутових вод, грн

SО42- 178 0,8000 1 2896,52 6,282

Cl- 4,4 88,0000 1 71,5994 691,02

БПК5

14,7000 14 0 1616,04

NН4+

9,8000 35 0 2693,41

NО2-

0,5100 172 0 688,821

NО3-

3 0 0

РО43- 0,117 8,3170 28 53,309 1828,66

Fе 0,002 0,3820 35 1,13908 104,988

Cu 0,07

0 0

Zn

0 0

Завислі речовини

5,9000 1 0 46,3298

Нафто-продукти 0,04 0,1900 206 134,086 307,347

Всього

3156,66 7982,9

Загальна сума збитків від скиду забруднених вод комплексом РАЕС
становить всього біля 18 тис.грн.

Виходячи з вище сказанного, збитки від хімічного забруднення водних
ресурсів на Хмельницькій АЕС становитимуть лише біля 1 % збитків від
незворотнього водоспоживання, а на Рівненській АЕС – біля 0,7 %.
Додаткове хімічне забруднення від вводу в експлуатацію другого
енергоблоку ХАЕС становитиме лише 0,3 % від додаткового водоспоживання.

Таким чином, техногенне навантаження атомних електростанцій на водні
ресурси полягає у їх незворотньому використанні, а якісні
характеристики, як поверхневих, так й підземних вод, практично не
змінюються.

Список літератури

Постанова Кабінету міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 //
Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення
навколишнього природного середовища і стягнення цього збору. 2.
Постанова Кабінету міністрів України від 18 травня 1999 року № 836 //
Про затвердження нормативів плати за спеціальне використання водних
ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і
водного транспорту. 3. Постанова Кабінету міністрів України від 23 липня
1999 року № 1341 // Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету
міністрів України від 18 травня 1999 року №836.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018