Еколого-токсикологічні дослідження межиріччя Прип’яті та Стоходу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2321
Скачать документ

Реферат на тему:

Еколого-токсикологічні дослідження межиріччя прип’яті та стоходу

В останні два-три десятиліття двадцятого віку обов”язковими
складовими частинами гідроекологічної оцінки впливу людини на
аквасистеми стала також і еколого-токсикологічна характеристика [ 1 ].
Вона передбачає , як визначення вмісту власне забруднюючих речовин (
пестицидів , важких металів , нафтопродуктів , фенолів , синтетичних
поверхнево-активних речовин та інших ) , так і оцінку міграції ,
трансформації та накопичення їх в екосистемах водних об”єктів , в
абіотичній частині ( вода та донні відклади ) і в гідробіонтах
різних трофічних рівнів . Міжнародний термін для визначення токсикантів
– потенційно небезпечні токсичні хімічні речовини (
ПНТХР ) . В наслідок появи токсичних речовин вода набуває негативних
властивостей – стає отруйним для живого середовищем . Процес
поширюється на донні відклади , прибережні грунти , зависі та водні
організми , що накопичують токсичні речовини в своїх органах та
тканинах . З точки зору екології , надходження токсичних речовин в
воду розглядають як процес токсифікації . Токсичність притаманна
окремим речовинам , серед них провідну роль відіграють такі : а )
нафта і нафтопродукти ; б ) феноли; в ) хлорорганічні пестициди (
ДДТ та його складові , різні ізомери ГХЦГ ) , що застосовують у
сільському господарстві ; г ) важкі метали ( ртуть , мідь , кадмій
, цинк , залізо , нікель , хром та інші ) , що входять до складу
стічних вод металургійної, металообробної та електрохімічної
промисловості ; д ) неметали ( As ); е) легкі
метали ( Al ) ; є ) мікроелементи ( W, V та інші ) ; ж )
детергенти та їх складові компоненти – синтетичні поверхнево-активні
речовини (СПАР) – миючі засоби. Всі ці компоненти мають назву
пріорітених токсикантів або токсичних речовин . Фактичний склад
хімічного забруднення води значно складніший. У гідросферу потрапляють
сотні тисяч речовин найрізноманітнішої хімічної природи – від простих
елементів до найскладніших хімічних сполук , які взаємодіють між собою,
утворюючи ще токсичніші сполуки , або нейтралізуючи одна одну [ 2 ]
.

Матеріал та методика. Воду для токсикологічних аналізів відбирали під
час роботи комплексної експедиції під керуванням к.б.н., ст.н.співроб.
М.Л.Клєстова в серпні 2000 року на території регіонального ландшафтного
парку (РЛП) “ Прип”ять – Стохід” в слідуючих точках : 1. р.Прип”ять,
вище оз.Люб”язь; 2. оз.Люб”язь; 3. р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь; 4.
р.Прип”ять, вище оз. Нобель; 5. оз.Нобель; 6.р.Прип”ять, нижче
оз.Нобель; 7. р.Стохід, вище м.Любешів; 8. р.Стохід, ніжче м.Любешів ;
9. р.Стохід, гирлова ділянка; 10. р.Коростянка ( дренажний канал) .

Відбір проб води для токсикологічних досліджень проводився
стандартними методами за загальноприйнятими методиками [ 3, 4, 5 ].
Вода відбиралася з поверхні водойм.

Вімірювання вмісту нафтопродуктів проводилося на спектрофотометрі
“Specord 71 IR“ за стандними методиками[6]. Вимірювання вмісту
пестицидів та СПАР у воді проводилися методом газорідинної хроматографії
із використанням хроматографа “Цвет 500 М” за стандартними методиками [
7 ]. Визначення летких фенолів у воді проводили за В.Лейте [ 6 ].
Визначення вмісту важких металів у воді проводили, у попередньо
підготовлених пробах, на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS–3
(Німеччина) [ 4 ].

Результати та обговорення. В доступній нам науковій літературі
результатів еколого-токсикологічних досліджень річок Прип”ять та Стохід
, виконаних у попередні роки виявити не вдалося. В підручику
“Гідрохімія річок України”[ 8 ] серед інших матеріалів були приведені
результати вмісту важких металів у воді річки Стохід, які наводимо
нижче.

Таблиця 1. Середні багаторічні концентрації міді,
цинку та хрому у воді річки Стохід, с.Малинівка, мкг/л [8].

Інгредієнти Весняне водопілля Зимова межень

Мідь 2,5 0

Цинк 6,0 2,0

Хром 9,0 1,0

1. Вміст нафтопродуктів
у воді .

Нафта та її органічні складові частини є токсичними речовинами ,
особливо для гідроекосистем та їх мешканців . При попаданні у водойми ,
нафта розтікається по поверхні води до тих пір поки її щось зможе
обмежувати або поки не створиться надто тонка її плівка на поверхні . В
цій плівці , як і в складових компонентах нафти , розчиняються ряд
речовин , як органічних , так і неорганічних , зокрема такі важкі
метали як залізо , мідь та цинк легко утворюють комплексні
металорганічні сполуки , які потім сорбуються на часточках та осідають
на дно . В зв”язку з цим явищем , нафтою та нафтопродуктами можуть
бути сильно забруднені верхні шари донних відкладів та нижні придонні
шари води . Органічні фракції нафти ( бензин , керосин та інші )
досить токсичні , причому їх токсичність зростає по мірі збільшення
концентраціє цих фракцій при поглинанні чи розчиненні їх у компонентах
водної екосистеми , як і власне у воді . У нафтопродуктах (
вуглеводнях ) також легко розчиняються , крім важких металів , ще й
пестициди , особливо хлорорганічні .

Для досліджуваних аквасистем РЛП “ Прип”ять – Стохід “ джерелами
забруднення нафтопродуктами є використання моторних човнів , миття
автотранспорту , випадання із атмосфери та попадання із комунальними
стоками міст та сіл .

В зв”язку з широким використанням автотранспорту в різних сферах
народного господарства та впобуті забруднення довкілля, в тому числі і
гідросфери , нафтопродуктами досить значне навіть на охоронюваних
заповідних територіях таких, як Шацький національний природний парк
[ 9, 10 ] .

Отримані результати викладені в таблиці 2. Необхідно підкреслити , що
в таблиці також приведені результати відповідності якості води
досліджуваних акваторій РЛП “ Прип”ять – Стохід“ рибогосподарській
гранично допустимій концентрації ( ГДК рибогоспод.) , яка становить 50
мкг / л [ 9 ] .

В поверхневих шарах води концентрація нафтопродуктів змінювалася в
межах 0,020 – 0,073 мг/ л . Отримані результати знаходилися в межах
від відповідності ГДК рибогосп. до її перевищення в 1,3 – 1,4 рази. У
воді Стоходу відмічено більш значне забруднення води нафтопродуктами в
районі с.Заруччя, що знаходиться нижче по річці після м. Любешів . Це
можна пояснити як безпосереднім впливом ( прибережним ) міської та
сільської агломерації , так і результатом скидів неочищених стічних вод
. Крім того, слід зазначити , що в цій точці досліджень річка Стохід
була наймілкішою . Як відомо , саме мілководні ділянки ріки добре
прогріваються влітку , в результаті чого активується багато біохімічних
процесів з утворенням природних вуглеводнів. Звичайно , в таких
випадках можуть утворюватися легкі фракції [ 11 ] . Це питання потребує
подальших досліджень .

Таблиця 2 . Вміст нафтопродуктів у воді досліджуваних гідроекосистем РЛП
“ Прип”ять – Стохід “, серпень 2000 р., мг / л .

№ Назва станції дослідження Поверхневий шар Відповідність

ГДК рибогосподарська

1. Р.Прип”ять, вище оз.Люб”язь 0,065 1,3

2. Оз. Люб”язь 0,073 1,4

3. Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь 0,071 1,4

4. Р.Прип”ять, вище оз.Нобель 0,025 відповідає

5. Оз. Нобель 0,020 відповідає

6. Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель 0,031 відповідає

7. Р.Стохід, вище м.Любешів 0,043 відповідає

8. Р.Стохід, нижче м.Любешів 0,129 2,5

9. Р.Стохід, гирлова ділянка 0,084 1,7

10. Р.Коростянка (дренажний канал) 0,015 відповідає

2. Вміст фекнолів у
воді.

Як одні із пріоритетних забруднювачів природних вод вивчалися також і
летучі феноли . Як токсичні речовини , вони пригнічують життєдіяльність
гідробіонтів , негативно впливають на структуру їх популяцій і в
більшості випадків знижують виживання водних організмів , наносячи
таким чином значну шкоду біологічним ресурсам водойм .

Результати дослідження рівнів забруднення летучими фенолами води
досліджуваних аквасистем РЛП “ Прип”ять – Стохід “ викладені в таблиці
3. Отримані результати дозволяють зробити висновок про широкий діапазон
коливань концентрації фенолів у воді досліджуваних водойм . На більшості
ділянок відмічено перевищення ГДК рибогосподарської по вмісту летучих
фенолів у воді , особливо в місцях заростання водної площі вищою водною
рослинністю . Неоднорідність у розподілі фенольних сполук по всій
акваторії досліджуваних водойм РПЛ “ Прип”ять – Стохід “ , в літній
період , свідчить про те , що основна маса цих речовин , ймовірно ,
утворюється за рахунок діяльності бактерій та продуктів життєвого
виділення, відмирання і розкладу гідробіонтів , в першу чергу ,
фітопланктону , а також різноманітних біохімічних процесів протікаючих
з різною інтенсивністю в різних частинах водойм . В цей час у воді різко
зростає концентрація різноманітних органічних речовин , в тому числі
природних фенолів ( ароматичних оксисполук ) .

Одержані результати свідчать про те , що основна маса фенольних
сполук у воді РЛП “ Прип”ять – Стохід “ має природне походження .

Таблиця 3 . Вміст фенолів у воді досліджуваних гідроекосистем РЛП “
Прип”ять – Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л .

№ Назва станції дослідження Поверхневий

шар Відповідність

ГДК рибогосподарська

1. Р.Прип”ять, вище оз. Люб”язь 3,5 3,5

2. Оз. Люб”язь 4,0 4,0

3. Р.Прип”ять, нижче оз. Люб”язь 4,1 4,1

4. Р.Прип”ять, вище оз. Нобель 2,1 2,1

5. Оз. Нобель 0,4 відповідає

6. Р. Прип”ять, нижче оз. Нобель 1,4 1,4

7. Р. Стохід, вище м. Любешів 0,9 відповідає

8. Р. Стохід, нижче м.Любешів 1,3 1,3

9. Р. Стохід, гирлова ділянка 4,7 4,7

10. Р. Коростянка ( дренажний канал ) 0,9 відповідає

3. Вміст пестицидів у
воді.

Інтенсивне застосування пестицидів у сільському господарстві для
боротьби із шкідниками агрокультур привело до включення їх в інтенсивний
кругообіг речовин в природі та проникненню в водне середовище , де вони
прямо контактують із різними гідробіонтами так чи інакше з ними
взаємодіють [ 12, 13 ] . У водних екосистемах негативні наслідки від
використання пестицидів проявилися значно різкіше та гостріше , чим в
наземних екосистемах .

Особливістю пестицидів є те , що вони діють як ферментні отрути .
Їх токсична дія визначається в першу чергу гальмуванням чи
дезорганізацією активності ферментів.

Багаторічний досвід застосування ДДТ як основного засобу боротьби з
личинками малярійного комара показав всю величину загрози , яку
редставляють хімічні засоби боротьби з шкідниками для здоров”я людини та
довкілля [ 12 ]. В 70 – 80-х роках 20-го століття місце ДДТ зайняв
гексахлоран (гамма-ізомер гексахлорциклогексану або ліндан ) , який
також має широкий спектр токсичної дії на гідробіонтів .

Отримані результати викладені в таблиці 4 . Вони засвідчують, що в
досліджуваному регіоні вже давно не використовують в сільському
господарстві для боротьби із шкідниками ДДТ та його аналоги – ДДД і
ДДЄ. На річці Прип”ять ( включаючи і озера Люб”язь та Нобель ) не
виявлено у воді навіть мінімальних залишків пестицидів . На р. Стохід
виявлено присутність у воді ( – та ( – ізомерів ГХЦГ . Необхідно
встановити джерела надходження у воду цих пестицидів , їх останнє (
офіційне ) застосування в

межах водозбору . Як засвідчує практика польових досліджень у останні
роки , такі рівні забрудненння довкілля можуть пояснюватися попаданням ,
давно не придатних для використання пестицидів , у воду через погане
їх зберігання та не можливість десь захоронити ці високотоксичні
препарати .

Таблиця 4. Вміст пестицидів* у воді (поверхневий шар) досліджуваних
водойм РЛП “Прип”ять – Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л .

№ Назва станції дослідження ДДТ ДДД ДДЄ (-ГХЦГ (-ГХЦГ

1. Р.Прип”ять,вище оз.Люб”язь 0 0 0 0 0

2. Оз. Люб”язь 0 0 0 0 0

3. Р.Прип”ять,нижче оз.Люб”язь 0 0 0 0 0

4. Р.Прип”ять, вище оз.Нобель 0 0 0 0 0

5. Оз. Нобель 0 0 0 0 0

6. Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель 0 0 0 0 0

7. Р.Стохід, вище м.Любешів 0 0 0 0,013 0,015

8. Р.Стохід, нижче м.Любешів 0 0 0 сліди 0,020

9. Р.Стохід, гирлова ділянка 0 0 0 сліди 0,012

10. Р.Коростянка ( дренажний канал ) 0 0 0 0 0

* – чутливість методу для ГХЦГ дорівнює 0,005 мкг / л ; для ДДТ та його
аналогів – 0,01 мкг / л .

4. Вміст СПАР у воді.

Одним з компонентів органічного забруднення природних та штучних водойм
є синтетичні поверхнево активні речовини ( СПАР ) . На Україні та за
кордоном розгорнуто виробництво синтетичних миючих засобів , основу
яких і становлять СПАР . Потрапляючи у водойми дані хімічні речовини є
токсичними для гідробіонтів . Всі СПАР , в залежності від дисоціації у
водних розчинах , діляться на аніонні та катіонні . Аніонні СПАР
дисоціюють у водних розчинах на аніон з поверхневою активністю та катіон
. Ці речовини мають алкільні ланцюги з 9 – 17 атомами вуглецю та
бензольне кільце з натрієм або калієм . До таких речовин відносяться
алкілсульфати , алкілбензолсульфонати та алкіларілсульфонати .
Аніонні СПАР схильні до біорозкладу . Катіонні СПАР також дисоціюють у
водних розчинах на катіон та аніон . До таких речовин відносяться
четвертинні амонієві сполуки , промисловий випуск яких складає 80 %.
Катіонні СПАР стійкі до дії кислот та лугів , практично не підлягають
біорозкладу . По токсичності катіонні СПАР значно перевищують аніонні .

Розроблені ГДК рибогосподарські : для аніонних СПАР вони
становлять 0,10 мг/ л [15]; а для катіонних СПАР – 0,012 мг / л [ 14
] .

Отримані результати викладені в таблиці 5 . В річці Прип”ять
зафіксовано вміст СПАР : аніонних – 17,1 – 40,0 мкг /л , що значно
нижче нижче ГДК рибогоспод. ; катіонних – 8,9 – 15,0 мкг / л .
Останнє значення перевищує незначно ГДК рибогоспод., що становить 12 мкг
/л . В річці Стохід зафіксовані більш значні рівні СПАР . Відповідно
значно перевищено і ГДК рибогоспод. по катіонних СПАР від 2,5 до 20
разів , не зафіксовано підвищених концентрацій аніонних СПАР .
Зафіксовані величини є наслідком впливу стоків м. Любешів та
використання річки для прання білизни жителями прибережних сіл . Дане
питання потребує більш детального дослідження.

Таблиця 5 . Вміст синтетичних поверхнево-активних речовин у воді
досліджуваних водойм РПЛ “ Прип”ять – Стохід “ , серпень 2000 р., мкг
/ л.

№ Назва станції СПАР

п / п Дослідження аніонні катіонні

1. Р.Прип”ять , вище оз.Люб”язь 40,0 10,0

2. Оз. Люб”язь 30,0 15,0

3. Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь 30,0 10,0

4. Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель 27,3 10,0

5. Оз. Нобель 20,3 8,9

6. Р.Прип”ять, вище оз.Нобель 17,1 9,4

7. Р.Стохід, вище м.Любешів 65,4 30,2

8. Р.Стохід, нижче м.Любешів 89,4 240,7

9 р.Стохід, гирлова ділянка 45,6 160,5

10. Р.Коростянка ( дренажний канал ) 10,0 1,5

5. Важкі метали у воді.

Найнебезпечнішими із забруднювачів навколишнього природного
середовища серед різноманітних хімічних сполук є важкі метали , бо
попавши одного разу в екосистему вони нікуди не зникають , лише
перерозподіляються по компонентах .

В функціонуванні живих організмів приймають участь практично всі
хімічні елементи,що входять до періодичної системи Д.І.Мендєлєєва.Метали
, за виключенням натрію , калію , магнію та кальцію, звичайно ,
виступають в якості мікро – та ультрамікроелементів , залізо займає
проміжне становище між мікро – та макроелементами, а метали з атомною
масою більше 50 атомних одиниць маси ( важкі ) в мікрограмових
кількостях входять до складу багатьох біологічно активних сполук :
ферментів , вітамінів та інших . Вони активують чи призупиняють дію
цих речовин або приймають участь в їх синтезі . Всі процеси обміну та
всі прояви життя в значній мірі залежать від концентрації та
співвідношення цих елементів в навколишньому середовищі . Якщо вміст
хоч би одного з елементів в середовищі зростає , ці метали починають
діяти вже як токсичні речовини , і в цих випадках вони подавляють ті
функції , які активують , коли присутні в малих кількостях .

Вміст важких металів в природних водах варіює в залежності від їх
поступання із забрудненими стічними водами , з поверхневим та підземним
стоком , а також в складі атмосферних опадів . Суттєвий вплив на
концентрацію металів в воді мають концентрація водневих іонів ( рН ) ,
наявність зависів , органічних сполук , розвиток рослин , в тому числі
і фітопланктону , в деякій мірі швидкість течії та інші фактори . В
таблиці 6 викладені результати вимірювання концентрації важких металів у
воді річок Прип”ять та Стохід .

Таблиця 6. Концентрація важких металів у воді досліджуваних водойм РЛП “
Прип”ять – Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л .

№ Назва станції дослідження Cu Zn Mn Co

1. Р.Прип”ять, вище оз.Люб”язь 4,3 49,5 29,7 3,7

2. Оз. Люб”язь 3,8 37,8 30,9 3,0

3. Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь 4,0 40,2 24,9 3,9

4. Р. Прип”ять , вище оз.Нобель 5,9 54,1 30,7 5,6

5. Оз.Нобель 3,2 40,7 30,0 5,4

6. Р.Прип”ять , нижче оз.Нобель 3,8 43,2 31,2 5,4

7. Р.Стохід , вище м.Любешів 5,7 33,2 55,0 2,0

8. Р.Стохід, нижче м.Любешів 5,5 39,7 50,2 2,9

9. Р.Стохід, гирлова ділянка 4,8 28,4 53,7 2,4

10. Р.Коростянка (дренажний канал) 1,9 20,1 14,3 1,7

№ Назва станції дослідження Cd Pb Ni

1. Р.Прип”ять , вище оз.Люб”язь 0,3 10,3 6,7

2 . Оз. Люб”язь 0,3 11,1 6,9

3. Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь 0,4 8,7 5,7

4. Р.Прип”ять, вище оз.Нобель 0,6 9,4 7,4

5. Оз. Нобель 0,7 7,3 5,3

6. Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель 0,5 8,0 6,9

7. Р.Стохід, вище м.Любешів 1,3 5,7 5,1

8. Р.Стохід, нижче м.Любешів 1,7 6,9 6,4

9. Р.Стохід, гирлова ділянка 0,9 6,0 6,0

10. Р.Коростянка дренажний канал ) 0,7 2,7 5,0

Вміст важких металів у воді річок Прип”ять та Стохід варіював у
досить незначних межах ( таблиця 6 ) . Потребує додаткового вивчення
зафіксовано незначно підвищена концентрація свинцю у воді в районі оз.
Люб”язь та при впадінні річки Прип”ять в озеро Люб”язь . Співвідношення
ГДК сан.-гіг. до ГДК рибогосп. для важких металів у воді становить для
марганцю – 100/10 ; для міді – 1000/1 ; для кадмію – 1/5 ; для цинку –
1000/10 та для свинцю ГДК сан.-гіг. становить 30 мкг / л [ 16 ]. По
результатам наших досліджень зафіксовано перевищення ГДК рибогоспод. –
по цинку та марганцю в 2 – 5 разів, по міді – в 3 – 6 разів ; кадмій у
воді реєструється на рівні ГДК сан.-гіг. та дещо його перевищує в районі
м. Любешів .

Заключення. Аналіз отриманих даних, що характеризують
еколого-токсикологічну ситуацію в річках Прип”ять та Стохід , показав
наявність у воді нафтопродуктів та фенолів і незначне перевищення їх
вмісту по відношенню до рибогосподарських ГДК.

На ділянці Стоходу в районі смт.Любешів та прилеглих сіл виявлено
наявність у воді гексахлорану, що є недопустимим, відповідно до діючих
санітарно-гігієнічних та рибогосподарських нормативів.

Вміст СПАР у воді, а саме катіонних, у річці Стохід значно перевищує
рибогосподарські ГДК ( 2,5 – 20 разів ) Це пояснюється значним
антропогенним впливом та обумовлено господарсько-побутовою діяльністю
місцевого населення.

Отримані результати по вмісту важких металів у воді дозволили виявити
перевищення рибогосподарських ГДК по вмісту цинку та міді.

Список літератури

Никаноров А.М., Жулидов А.В. Биомониторинг металлов в пресноводных
экосистемах . – Ленинград : Гидрометеоиздат , 1991 . – 312 с. 2.
Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания ,
кормах и внешней среде , под редакцией д.б.н. М.А.Клименко.- Москва :
Колос , 1983 . – 372 с. 3. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных
сточных вод. – Москва : Химия , 1984 . – 443 с. 4. Стандарт ИСО 5667 / 2
. Качество воды . Отбор проб. Ч.2. Руководство по методам отбора проб.
Ч. 3. Руководство по хранению и обработке проб . – 1993. – 56 с. 5.
Лейте В. Определение органических загрязнений питьевых , природных и
сточных вод . – Москва : Химия , 1975 . – 200 с. 6.
Романенко В.Д., Оксиюк О.П., Лаврик В.И., Жукинский В.Н., Стольберг
Ф.В. Экологическая оценка воздействия гидротехнического строительства
на водные объекты. – Киев: Наукова думка, 1990 . – 255 с. 7. Брагінський
Л.П. Теоретичні передумови ( Загальні концепції токсикологічної
гідроекології) / Гідроекологічна токсикометрія та біоіндикація
забруднень : теорія , методика , практика використання. За ред.
Олексіва І.Т. та Брагінського Л.П. – Львів : Світ , 1995 . – С. 7 – 40.
8. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України .
Підручник . – Київ : Вища школа , 1995 . – 307 с. 9. Коновалов Ю.Д.
Степень загрязнения нефтепродуктами озер Шацкого природного
национального парка / Роль охоронюваних природних територій у
збереженні біорізхноманіття . Матеріали конференції, присвяченої
75-річчю Канівського природного заповідника , м.Канів, 8-10 вересня 1998
р. – Канів , 1998 . – С. 276 – 277. 10. Ситник Ю.М., Волкова О.М.
Еколого-токсикологічна ситуація у оз. Чорне Велике ( Шацькі озера ) до
та після загибелі вугра Anguilla anguilla L . // Проблеми екології лісів
та лісокористування на Поліссі України . Наукові праці. – Житомир :
“Волинь “, 1999. – Вип. 6 . – С. 97 – 107 . 11. Лабнина Т.В.,
Подлипский О.И. О временной и пространственной динамике содержания
нефтепродуктов в Новосибирском водохранилище // Труды Западно-Сибирского
регионального НИИ . – 1983 . – 56. – С. 79 – 86 . 12. Брагинский Л.П.
Пестициды и жизнь водоемов . – Киев : наукова думка , 1972. –
226 с. 13. Брагинский Л.П., Величко И.М., Щербань Э.П. Пресноводный
планктон в токсической среде . – Киев : Наукова думка , 1987 . – 180
с. 14. Анисова С.Н., Лесников Л.А., Минаева Т.В., Ляшенко С.Ф.
Обобщенный перечень предельно допкстимых концентраций ( ПДК) и
ориентировочно безопасных уровней воздействия ( ОБУВ ) вредных веществ
для воды рыбохозяйственных водоемов . – Москва , 1990 . – 46 с. 15.
Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами /
Охрана окружающей среды. Под ред. Л.П.Шарикова . – Ленинград :
Судостроение , 1978. – С. 193 – 222 . 16. Шевцова Л.В., Алиев К.А.,
Кузько О..А. и др . Экологическое состояние реки Днестр . – Киев, 1998
. – С. 38 -39 .

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018