.

Розвиток ідей про людське буття в філософії марксизму (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4440
Скачать документ

Реферат на тему:

Розвиток ідей про людське буття в філософії марксизму

План

Вступ.

Проблеми людини, в філософії марксизму.

Основні ідеї філософії марксизму.

Розвиток ідей про людське бутя.

Висновок.

Вступ.

Марксистська філософія переживає важкі часи. Глибина і неорди-нарність
рішення філософських проблем; проблеми людини, суспільства,
взаємовідносин людини і природи, гносеології та інших – на протязі
більше 150 років час від часу викликали дискусії І критику з боку
багатьох філософських шкіл. У сучасних умовах створились парадоксальна
ситуація: марксизм, з панівної ідеології у світовій системі соціалізму,
з розвалом її і розпадом СРСР опинився поваленим і відкинутим владними
структурами. Міркуючи над ситуацією, що склалася, важливо пам’ятати:
марксистська філософія створилась за певних історичних умов, І тому
ставитись до неї належить виважено, як до будь-якої теорії, якій
властиві І позитивне, і історичні обмеженості. Захвалювання її, так само
як і осудження, однаково некоректно, ненауково. Філософію марксизму (як
і будь-яку іншу) неправомірно ототожнювати з політичними поглядами і
діями її прихильників. Аналізувати її належить, керуючись
мстодологічнимщіринципами об’єктивності й історизму. Правильно оцінити
марксистську філософію навряд чи можливо, якщо не враховувати, по-перше,
історичних умов її виникнення; по-друге, важливіших проблем, які
поставила і вирішила; по-третє, історичний шлях, який пройшла
марксистська філософія, і зміни, що сталися на її шляху; по-четверте,
долю марксистської філософії в сучасних умовах.

В 40-их роках ХІХ ст. коли капіталізм укоронивсся як суспільний лад у
найрозвиненіших країнах Європи (Англія, Франція, Бельгія) і в СІНА, а в
ряді інших (Німеччина, Австрія, Італія) переживав ранню стадію розвитку,
виникає і марксизм. Тоді суспільство почало набувати дедалі більш
суспільного, міжнародного характеру, чітко виявилася тенденція
становлення суспільства як цілісної системи. Але це не привело до
злагоди в суспільстві. Капіталістичні суспільні відносини викликали
зміни у соціальній структурі суспільства, загострили суперечності між
соціальними спільностями, класами. В 30-40-х роках XIX ст. повстання
робітників Англії, Франції, Німеччини показали, що буржуазний лад, його
держава не дали народним масам ні соціальної справедливості, ні
соціально-політичної рівності, ні свободи, ні братерства. Приватна
власність, в якій буржуазні теоретики вбачали гаранта чудового життя і
пов’язували її з самою суттю та природою людини, з побудовою
справедливого людського суспільства, не виправдала сподівань. Навпаки –
проблеми власності загострились, проблема людини стала предметом нових
філософських роздумів. Кінець XVIII – початок XIX ст. ознаменовані
революцією у природознавстві. Відкриття закону збереження і перетворення
енергії (Юліус Майєр та ін.), створення теорії клітинної будови живих
організмів (Теодор Шванн, Матгіас Шлейден), еволюційна теорія (Чарльз
Дарвін), космогонічна теорія (Іммануїл Кант, П’єр Лаплас) розкрили
зв’язки між тваринним, рослинним світом і неорганічною природою,
склалася нова картина світу, де здійснюється неперервний процес
розвитку. Природознавчі відкриття суперечили традиційній картині світу,
за якою нежива і жива природа та людське суспільство (людина) поставали
як три самостійні царства. Назріла потреба подолати розрив. Тенденції
взаємозв’язку економічної, соціальної, політичної та духовної сфер життя
суспільства, наукові відкриття, взаємодія людини з природою викликали
пильну увагу вчених: соціологів, філософів, економістів, біологів.
Появляються наукові праці, покликані :кі-довольнити потребу суспільства
у з’ясуванні суспільних і людських стосунків, зв’язків. В Англії
формуються теорії і концепції Уільяма Петті, Адама Сміта, Давіда Рікардо
з проблем політичної економії, що розкривають виникнення і розвиток
капіталістичного суспільства, безмежність ринкового виробництва,
обґрунтовують теорію трудової вартості, змалювавши “економічну анатомію
класів”. Швейцарський економіст Жан Сисмонді, проаналізувавши вади
капіталізму, зробив висновок про неминучість економічних криз
капіталізму, висловив сумнів у міцності, ефективності капіталізму,
започаткувавши різноманітні напрямки утопічного соціалізму.

Просвітницькі ідеї французьких матеріалістів XVIII ст. про людину та
суспільство вливаються безпосередньо у соціалістичні і комуністичні
утопічні вчення Гракха Бабефа, Анрі Сен-Сімона і Шарля Фур’є, які
формулювали теоретичні “соціалістичні моделі*” суспільства майбутнього.
Одним з перших Анрі Сен-Сімон висловив думку, що в основі будь-якої
політики лежить економіка, яка в майбутньому поглине політику: політичне
керування людьми мусить перетворитися па розпорядження речами і
керівництво процесами виробництва. Шарль Фур’є обґрунтував періодизацію
історичного процесу (дикість, цатріархат, варварство, цивілізація),
критикував буржуазний суспільний лад з його суперечностями, що гостро
виявилися в боротьбі соціальних станів, класів в кінці XVII ст.,
висловив ідеї майбутнього суспільства, де немає протилежностей і
суперечностей між містом і селом, між розумовою і фізичною працею.
Погляди Шарля Фур’є справили великий вплив на видатних французьких
істориків Франсуа Тізо, Огюстена Тьєррі, Огюста Міньє, які обґрунтували
роль інтересу людей як джерела і рушія історичної творчості. Відтоді
осмисленню актуальних проблем буржуазного суспільства чимало сприяла
німецька класична філософія, особливо діалектика, вчення про людину
Імма-нуїла Канта, Людвіга Фейєрбаха та суспільство Георга Гегеля. Такі
історичні умови виникнення марксизму.

Проблеми людини, в філософії марксизму.

Початок творчої діяльності ^иття і: дшіьність Карла МВисновок. Наведений аналіз виникнення і розвитку філософи марксизму свідчить, що філософія марксизму, як і будь-яка інша, має свої достоїнства і свої вади. І не вина марксизму, а скоріше біда, що його намагалися перетворити на догму, на абсолютну істину для всіх народів і на всі часи. Як свідчить історія людства, практика багатша за будь-яку теорію, суспільство у своєму розвитку вносить істотні корективи у будь-яку, навіть най-перспективнішу, концепцію. Філософія марксизму - це певний пласт культури, фактор суспільного розвитку. Переоцінка марксизму може привести до негативних соціальних наслідків, а недооцінка матиме ще гірші результати. Ігнорування і забуття марксизму може призвести до того, що подальший розвиток філософської думки відкриє новий різновид марксизму, де будуть примножені його недоліки, а достоїнства втрачені. Концепція відчуження є наріжним каменем філософії марксизму. Вона побудована на імперативі "Людина є найвищою істотою для людини" і має критичну спрямованість, передбачаючи зв'язок між критичною теорією і практикою. Якщо в "Економічно-філософських рукописах 1844 року" Маркс досліджує відчужену працю, то вже у "Тезах про Фейєрбаха" він наполягає на необхідності перетворення умов відчуженої праці, але ця потреба має бути усвідомленою. І лише у "Німецькій ідеології* вже з позицій матеріалістичного розуміння історії Маркс визначає комуністичну свідомість як свідомість необхідності практичної дії, матеріальна сила повинна бути спростована матеріальною ж силою. Взявши-участь у підготовці "Маніфесту Комуністичної партії", Маркс розпочинає ґрунтовний критичний аналіз капіталістичного суспільства з допомогою категорії "відчуження". Він має за мету забезпечити пролетарський рух науковим твором, в якому була б обгрунтована стратегія робітничого руху за умов раннього класичного капіталізму. Подальший розвиток філософії марксизму довів, що Маркс-філософ стає заложником Маркса-політика. Л і т е р а т у р а : М.І.Горлач – Філософія, - Харків,- 2000р. ст 198-205. Г.А.Заїченко – Філософія, - К.: „Вища школа”, - 1995р. ст. 62-77. В.Г.Табачовський – Філософія, - К.: „Либідь”, - 1993р. ст. 185-193.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019