Реферат на тему:
Визнання витрат і доходів за будівельним контрактом. Планування
собівартості
До витрат за будівельним контрактом включаються витрати за період від
дати укладення будівельного контракту до дати завершення цього
контракту. До витрат за будівельним контрактом також включаються
витрати, яких зазнав підрядчик при укладенні будівельного контракту,
якщо існує ймовірність його підписання і достовірної оцінки цих витрат.
Витрати, визнані при укладенні будівельного контракту, який не підписано
до дати складання балансу, визнаються витратами звітного періоду без
включення до витрат за цим будівельним контрактом у наступних звітних
періодах.
Доходи і витрати, здійснені протягом періоду виконання будівельного
контракту, визнаються на дату складання балансу (на останнє число
місяця) за ступенем завершеності будівельно-монтажних робіт, якщо
кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути достовірно
оцінений.
Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за
одним з наведених методів:
• вимірювання та оцінка виконаної роботи;
• співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу
за будівельним контрактом у натуральному вимірюванні (м2, м3, т тощо);
• співвідношення фактичних витрат від початку виконання будівельного
контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних
витрат за контрактом.
Будівельні контракти залежно від способу визначення ціни поділяються на
контракти з фіксованою ціною та контракти за ціною “витрати плюс”.
Контракт з фіксованою ціною передбачає фіксовану (тверду) ціну всього
обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за одиницю
кінцевої продукції, що випускається на об’єкті будівництва.
Контракт за ціною “витрати плюс” передбачає ціну як суму фактичних
витрат підрядчика на виконання будівельного контракту та погодженого у
контракті прибутку (у вигляді процента від витрат або фіксованої
величини).
Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом з фіксованою
ціною може бути достовірно оцінений за наявності одночасно таких умов:
• можливості достовірного визначення суми загального доходу від
виконання будівельного контракту;
• імовірного отримання підрядчиком економічних вигод від виконання
будівельного контракту;
• можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних для
завершення будівельного контракту, і ступеня завершеності робіт за
будівельним контрактом на дату балансу;
• можливості достовірного визначення та оцінки витрат, пов ‘яза-них з
виконанням будівельного контракту для порівняння фактичних витрат за цим
будівельним контрактом, з попередньою оцінкою таких витрат.
Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом за ціною
“витрати плюс” може бути достовірно оцінений за наявності одночасно
таких умов:
• імовірного отримання підрядчиком економічних вигод від виконання
будівельного контракту;
• можливості достовірного визначення витрат, пов’язаних з виконанням
будівельного контракту, незалежно від імовірності їх відшкодування
замовником.
Якщо кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом не може
бути оцінений достовірно, то:
• дохід визнається як сума фактичних витрат від початку виконання
будівельного контракту, щодо яких існує імовірність їх відшкодування;
• витрати за будівельним контрактом визнаються витратами того періоду,
протягом якого вони були зазнані.
Якщо в наступних звітних періодах не існує невизначеності, яка
перешкоджала в попередніх періодах отриманню достовірної оцінки
кінцевого фінансового результату за будівельним контрактом, то дохід і
витрати, пов’язані з виконанням цього контракту, визнаються згідно з
П(С)БО 18 “Будівельні контракти”.
Якщо на дату балансу існує імовірність того, що загальні витрати на
виконання будівельного контракту перевищуватимуть загальний дохід за цим
будівельним контрактом, то очікувані збитки визнаються витратами
звітного періоду.
До доходу від будівельного контракту генпідрядчик включає всю вартість
виконаних за будівельним контрактом робіт. Вартість робіт, виконаних
субпідрядчиками, генпідрядчики визнають як інші прямі витрати, пов’язані
з виконанням будівельного контракту. Субпідрядчики до доходу включають
вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних власними силами.
До доходу від будівельного контракту підрядчики (генпідрядчики,
субпідрядчики) включають також суму відхилень, претензій і
заохочувальних виплат. Кошти, одержані внаслідок застосування майнової
відповідальності за порушення замовниками умов будівельного контракту,
відображаються підрядчиком у складі доходу від будівельного контракту.
Суми сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих
невиконанням або неналежним виконанням підрядчиком
умов будівельного контракту, відносяться на зменшення доходу від
контракту.
Доходи і витрати за кожним будівельним контрактом відображаються в
бухгалтерському обліку окремо, із застосуванням принципу нарахування.
Не визнаються доходами аванси, одержані від замовників для фінансового
забезпечення виконання будівельного контракту. Ці суми відображаються
підрядчиком у складі його зобов’язань і зменшуються після завершення
виконання робіт, визнання доходу і заліку заборгованості.
Планування виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт
Метою планування виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт є:
• визначення витрат, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт
у встановлені терміни за умови раціонального використання матеріалів,
робочої сили, будівельних та інших виробничих ресурсів, дотримання
правил технічної експлуатації будівельних машин і механізмів, а також
дотримання безпечних умов праці;
• організація внутрішньогосподарського розрахунку та управлінського
обліку у структурних підрозділах будівельної організації;
• визначення ціни, за якою будівельна організація спроможна збудувати
об’єкт (виконати роботи), щодо якого провадяться торги (тендери).
Порядок і методи планування виробничої собівартості будівельно-монтажних
робіт встановлюють будівельні організації самостійно, виходячи з умов та
особливостей їх виробничої діяльності й з урахуванням Методичних
рекомендацій. Планування собівартості будівельно-монтажних робіт може
здійснюватись за об’єктами витрат.
Планова виробнича собівартість окремих об’єктів будівництва та видів
будівельно-монтажних робіт може розраховуватись на основі
техніко-економічних обґрунтувань і визначатися за статтями калькулювання
витрат або за елементами витрат. Вихідними даними для таких розрахунків
є: програма робіт будівельної організації; проектно-кошторисна
документація об’єктів, що споруджуються; фізичні обсяги видів робіт;
виробничі норми витрат на одиницю виміру відповідних видів робіт
(конструктивних елементів). Під час здійснення розрахунків враховуються:
конкретні технологічні та організаційні умови роботи будівельної
організації, передбачені проектами організації будівництва і проектами
виконання робіт; результати аналізу рівня витрат у минулих облікових
періодах, можливості інтенсифікації та підвищення ефективності
будівельного виробництва.
У разі зміни протягом року проектних рішень, що викликає зміну обсягів
будівельно-монтажних робіт, їх вартісних показників, цін на матеріальні
ресурси тощо, або проведення індексації заробітної плати відповідно до
законодавства, виробнича собівартість підлягає уточненню.
Витрати на виконання будівельно-монтажних робіт за статтею калькулювання
“Прямі матеріальні витрати” визначаються виходячи з фізичних обсягів
робіт, передбачених у проектно-кошторисній документації, виробничих норм
витрачання матеріальних ресурсів та цін постачальників на матеріальні
ресурси.
Витрати за статтею калькулювання “Прямі витрати на оплату праці”
визначаються виходячи з фізичних обсягів робіт, передбачених у
проектно-кошторисній документації, та норм затрат праці, що діють в
організації. Основна, додаткова заробітна плата та інші грошові виплати
працівникам і лінійному персоналу (начальникам дільниць, виконавцям
робіт, майстрам, механікам дільниць), які входять до складу виробничих
бригад, визначається відповідно до системи оплати праці, що
застосовується у даній будівельній організації.
Витрати за статтею калькулювання “Експлуатація будівельних машин та
механізмів” визначаються виходячи з потреби в роботі будівельних машин і
механізмів у машино-змінах (машино-годинах), передбаченої у проектах
організації будівництва і проектах виконання робіт для окремих об’єктів,
та планової калькуляції вартості машино-змін (машино-годин).
Витрати за статтею калькулювання “Відрахування на соціальні заходи”
визначаються за кожним видом відрахувань відповідно до встановлених
законодавством норм.
Загальновиробничі витрати визначаються на плановий період у цілому для
будівельної організації на підставі кошторисів цих витрат. Розподіл
загальновиробничих витрат між об’єктами ви-
трат здійснюється з використанням бази розподілу. Витрати на оплату
праці лінійного персоналу і працівників, які зайняті на роботах, що
виконуються за рахунок загальновиробничих витрат, визначаються виходячи
з посадових окладів, тарифних ставок і систем оплати праці, установлених
у даній будівельній організації.
Для визначення планової виробничої собівартості окремих об’єктів
будівництва (видів будівельно-монтажних робіт) складають планові
калькуляції, в яких витрати розраховуються за окремими статтями на обсяг
робіт, передбачений планом (програмою робіт). Враховується також
зниження витрат, передбачених заходами щодо підвищення технічного і
організаційного рівня будівельного виробництва. Планова собівартість
повинна бути не вищою ніж відповідна собівартість об’єктів будівництва
(видів будівельно-монтажних робіт), передбачена договірною ціною.
Планова виробнича собівартість будівельно-монтажних робіт структурного
підрозділу може визначатися як підсумок планових витрат окремих об’єктів
будівництва (видів будівельно-монтажних робіт), включених до плану
(програми робіт підрозділу), або розрахована укрупнено
аналітично-розрахунковим методом у цілому за окремими елементами витрат.
Планові витрати за елементом “Матеріальні затрати” можуть обчислюватися
одним з наведених способів:
• за планово-розрахунковими нормативами матеріальних витрат на 1 млн
вартості будівельно-монтажних робіт. Такі нормативи розраховуються на
підставі аналізу фактичних витрат за минулі періоди з використанням
даних бухгалтерського обліку та індексів інфляції за вказані періоди;
• за фізичними обсягами укрупнених видів будівельно-монтажних робіт по
об’єктах будівництва, включених до плану, планово-розрахунковими
нормативами матеріальних ресурсів на відповідні види робіт та їх
вартості за цінами, що визначаються відповідно до п. 2 розд. IV
Методичних рекомендацій.
Планові витрати за елементом “Витрати на оплату праці” можуть
обчислюватися за планово-розрахунковими нормативами витрат на оплату
праці працівників і лінійного персоналу (начальників дільниць,
виконавців робіт, майстрів, механіків дільниць), які входять до складу
виробничих бригад, та апарату управління відособленого структурного
підрозділу на 1 млн вартості будівельно-монтажних робіт. Такі нормативи
розраховуються на підставі аналізу фактичних витрат за минулі періоди з
використанням даних бухгалтерського обліку та індексів інфляції за
вказані періоди.
Планові витрати за елементом “Відрахування на соціальні заходи”
обчислюються за кожним видом відрахувань відповідно до встановлених
законодавством норм.
Планові витрати за елементом “Амортизація” обчислюються виходячи із
середньомісячної вартості як власних, так і орендованих основних
засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних
активів, на які нараховується амортизація, і середньої норми
амортизаційних відрахувань.
Середня норма амортизаційних відрахувань визначається виходячи з
переліку основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних
матеріальних активів, що передбачається задіяти у плановому періоді, на
які нараховується амортизація, а також норм, затверджених за окремими
групами основних засобів.
Планові витрати за елементом “Інші операційні витрати” обчислюються із
застосуванням планово-розрахункових нормативів, які розраховуються у
відсотках до суми витрат за елементами. Такі нормативи розраховуються на
підставі аналізу фактичних витрат за минулий період з використанням
даних бухгалтерського обліку.
Список використаної літератури.:
Галузі народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мінстату
України від 24.01.94 № 21.
Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в
будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України
від 29.12.2000 № 416/299.
Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 1996. — 160 с
Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.
А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —672
с.
Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-ги.
— Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с
Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Облік і
аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери,
1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
