Реферат на тему:

Вибір клієнта, погодження з клієнтом, договір на проведення аудиту та
відповідальність аудиторських фірм (аудиторів).

Аудит —- це підприємницька діяльність, яка здійснюється на підставі
договору Договір на аудиторські послуги може укладатись з ініціативи
клієнта або в результаті пропозиції своїх послуг аудиторською фірмою
(аудитором). Клієнтами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що
функціонують на території України і потребують аудиторських послуг.

Типи клієнтів.

При виборі клієнта необхідно враховувати його особливості в залежності
від організаційно-правових форм та від форм власності, залежно від сфери
його діяльності тощо. При цьому слід брати до уваги тривалість співпраці
з аудитором або аудиторською фірмою За цими ознаками споживачів
аудиторських послуг можна об’єднати у відповідні групи. Класифікація
клієнтів наведена на рис 1.

Процедура вибору клієнта.

Після попередньої усної домовленості між клієнтом і аудиторською фірмою
(аудитором) клієнт надсилає на її (його) адресу листа з проханням про
проведення аудиту, в якому зазначає.

мету проведення аудиту та завдання, які необхідно вирішити в процесі
аудиту, бажаний масштаб аудиторської перевірки.

Порядок укладання договору.

Розглянувши пропозиції щодо проведення аудиту, аудиторська фірма
(аудитор) надсилає лист-відповідь, в якому дає згоду на проведення
аудиту або відмовляється від запропонованої роботи.

Після обміну листами між аудитором та його клієнтом укладається договір
на проведення аудиту. При цьому листи можуть бути додатком до договору,
якщо це обумовлено умовами договору.

Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт
досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення
аудиторської перевірки, він документально підтверджує, що сторони дійшли
згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того, щоб уникнути
неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов’язань, умов їх
виконання та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально
чітко обумовлювати в договорі всі суттєві аспекти взаємовідносин, які
можуть виникати в процесі аудиторської перевірки.

Договір на проведення аудиторської перевірки є офіційним документом,
який регламентує взаємовідносини «клієнт-аудитор», і в загальних рисах
не відрізняється від звичайних договорів, що використовуються в
підприємницькій діяльності. Алгоритм його укладання наведений на рис.
4.2.

Договір на проведення аудиту має і суттєві відмінності від інших
договорів, які використовуються б підприємництві. У першу чергу, це
врахування інтересів третьої сторони (споживачів інформації фінансової
звітності), яка не бере участі при укладанні договору та перед якою
аудитор фактично несе відповідальність (у тому числі матеріальну), при
заподіянні збитків у результаті неякісної перевірки. Тому перед
підписанням угоди аудитору необхідно не тільки чітко зрозуміти бажання
клієнта, але й, по можливості, допомогти йому правильно сформулювати
своє замовлення. Якість проведення аудиторської перевірки,
безконфліктність взаємовідносин аудитора з клієнтом, однозначне
трактування прав та обов’язків сторін значною мірою залежать від чіткого
укладання договору на проведення аудиту.

Детальна структура договору може бути різною, проте його форма повинна
відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів.
Доцільно враховувати в договорі деяку специфіку аудиту в Україні, на яку
сторони часто не звертають уваги. Так, у договорі на аудит бажано
передбачити право аудитора відмовити у видачі аудиторського висновку,
визначити строки надання клієнтом документів, необхідних для проведення
перевірки тощо. У договорі можна передбачити авансування клієнтом
аудиторської фірми. Доцільним для аудитора буде включення до угоди
пункту, що зобов’язує клієнта надавати допомогу аудитору в процесі
перевірки (виділення працівників для надання допомоги при проведенні
інвентаризації, надання аудитору транспорту і готелю у випадку
необхідності відрядження тощо) Аудиторські фірми іноді включають у
договір пункти про надання клієнту додаткових конкретних послуг, а також
пункти про оплату фактично виконаної роботи аудитора у випадку
одностороннього розірвання договору клієнтом.

Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе
зобов’язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності,
необхідно максимально чітко обумовити в договорі всі суттєві аспекти
взаємодії, які виникають у зв’язку з його укладанням.

Укладання договору регламентується цивільним кодексом України Положення,
які включає договір

Детальний зміст договору на проведення аудиту може бути різним у
залежності від конкретної ситуації, проте існує ряд моментів, які в
будь-якому випадку повинні знайти відображення в договорі Договір
обов’язково повинен містити наступні положення.

— мета аудиту,

— масштаб аудиту, включаючи посилання на чинне законодавство,
стандарти, нормативи та інші аналогічні документи (поняття масштабу
аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки, склад,
кількість і обсяг аудиторських процедур),

— можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої
інформації, необхідної для проведення аудиту,

— відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за
надану аудитору інформацію (за необхідності обумовлюється вимога про
одержання від керівництва підприємства письмового підтвердження, яке
стосується наданої інформації),

— умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні
аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором,

— зауваження про те, що у зв’язку із сутністю перевірки та інших
властивих аудиту обмежень, існує можливість і навіть імовірність
того, що будь-які, навіть суттєві, помилки можуть залишитись
невиявленими;

— форма, в якій замовнику буде видана інформація про результати
проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовникові
документації).

Крім того, договір може містити наступні положення:

— угоди, які стосуються залучення до перевірки інших аудиторів та
експертів з деяких аспектів аудиту;

— угоди, які стосуються залучення до перевірки внутрішніх аудиторів та
іншого персоналу клієнта;

— порядок розрахунків за виконання робіт по проведенню аудиту;

— будь-які можливі обмеження аудиторських зобов’язань;

— посилання на будь-які додаткові угоди між аудитором та клієнтом.

Структура договору

У преамбулі договору після зазначення назви та номеру договору, місця і
дати його підписання наводяться назви сторін, які уклали договір
(замовник та виконавець), а також прізвища посадових осіб, які підписали
договір від імені кожної сторони.

Розділ «Предмет договору» повинен містити назву аудиторської послуги
(«проведення аудиту» або «аудиторська перевірка»), мету аудиту та
характеристику масштабу аудиту.

Розділ «Зобов’язання сторін» повинен містити перелік та характеристику
зобов’язань, які бере на себе кожна із сторін.

При цьому перелік зобов’язань замовника повинен містити наступні
положення:

— надання аудитору можливості доступу до будь-яких записів,
документації та іншої інформації, необхідної у зв’язку з проведенням
перевірки;

— відмова від будь-яких дій, які здійснюються з метою впливу на думку
аудитора;

— зобов’язання по прийманню та оплачуванню робіт;

— інші зобов’язання.

Перелік зобов’язань аудитора повинен містити:

— дотримання умов конфіденційності інформації та інших принципів
аудиту;

— опис форми, в якій замовнику буде видана інформація про результати
проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовникові
документації);

— дотримання вимог до якості у відповідності до національних стандартів
аудиту, законодавчих актів та інших критеріїв (вказати, яких саме);

— зобов’язання інформувати замовника у випадку, якщо в процесі роботи
виявиться її недоцільність;

— інші зобов’язання.

Розділ «Порядок здавання та прийому робіт» повинен містити перелік,
характеристику та послідовність процедур, які виконуються сторонами при
передачі результатів роботи, а також умови та порядок оформлення відмови
замовника від приймання виконаної роботи.

Розділ «Термін виконання робіт» повинен містити тривалість виконання
роботи, дати її початку і закінчення, а також терміни надання
результатів виконаної роботи.

Розділ «Вартість робіт та порядок розрахунків» містить відомості про
розмір та порядок оплати виконаних робіт.

Для визначення вартості аудиторських послуг застосовуються чинні на
даний час в Україні форми і види їх оцінки, а саме:

— акордна оплата — сума оплати за всю роботу визначається після
ознайомлення аудитора з особливостями діяльності клієнта,
оцінки орієнтовного аудиторського ризику і приблизної трудомісткості
роботи;

E

I

I

e

e

i

4

6

I

i

H— погодинна оплата — найбільш розповсюджена на ринку аудиторських
послуг у всіх країнах. У цьому випадку при виникненні непередбачених
обставин та збільшення трудомісткості аудиторської перевірки
прямопропорційно

— змінюється вартість робіт. Погодинна оплата базується на оцінці
вартості однієї години (дня) роботи аудитора і залежить від його
кваліфікації;

— відрядна оплата — застосовується, як правило, при ‘?>.
відновлюванні бухгалтерського обліку. Розрахунок про’: водиться виходячи
із визначення вартості однієї операції, виконаної аудитором, або
вартості однієї операції звітності;

— оплата за результатами — аудитор відмовляється від раніше визначеної
суми за надану послугу, а встановлює оплату у вигляді частки від
зекономлених для клієнта фінансових ресурсів, що були виявлені в
результаті визначення помилок і неточностей при веденні

бухгалтерського обліку, оформленні документації, сплати податків тощо Як
правило, встановлюється визначений відсоток від економи,

— комбінована оплата — це будь-які комбінації із вищенаведених форм і
видів оплати аудиторських послуг Наприклад, в угоді, крім акордної
оплати визначений відсоток від економії або резерв на непередбачені
обставини тощо

Розділ «Відповідальність сторін» містить умови відповідальності кожної
сторони (які саме випадки тягнуть за собою відповідальність і в якому
вигляді передбачена відповідальність) У договорі на проведення аудиту
виділяється відповідальність аудитора і відповідальність клієнта Під
відповідальністю аудитора розуміють моральні і матеріальні зобов’язання
аудитора перед клієнтом у відповідності з чинним законодавством та
договором сторін Аудитор несе відповідальність за свій висновок про
повноту і достовірність фінансової звітності Під відповідальністю
клієнта розуміють його зобов’язання надавати повну інформацію для
аудиторської перевірки, складати фінансову звітність, що відповідає
чинному законодавству і нормативним документам, та використовувати
аудиторський висновок за призначенням Доцільно також обумовити аспекти,
за які не несе відповідальності та чи інша сторона У цьому розділі
обумовлюється відповідальність за початкові залишки при першому
проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим
аудитором У даному розділі також повинно міститись зауваження щодо
терміну дії відповідальності

Розділ «Термін дії договору» містить дати початку та закінчення дії
договору

Розділ «Реквізити сторін» містить юридичні адреси та платіжні реквізити
кожної сторони

Розділ «Особливі умови» містить положення, які сторони вважають за
необхідне обумовити, та які не знайшли відображення в попередніх
розділах договору Тут, зокрема, подаються

— зауваження про те, що будь-які, навіть суттєві помилки, можуть
залишитись невиявленими,

— умови відмови виконавця від продовження робіт на будь-якому етапі,

— умови продовження терміну виконання робіт,

— посилання на будь-які додаткові угоди до даного договору, а також на
додатки до договору,

— порядок розв’язання спорів за даним договором,

— інші умови

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Відносини між аудиторською фірмою (аудитором) і клієнтом регулюються
нормами цивільного законодавства У відповідності до ст. 35 Закону
України «Про аудиторську діяльність» за неналежне виконання своїх
зобов’язань аудитор несе цивільну відповідальність, яка передбачає
відшкодування завданих збитків з вини аудитора.

До цивільної відповідальності аудиторські фірми (аудитори) притягуються
за рішенням суду (господарського суду) Такі судові справи стосуються тих
перекручень звітності, які аудитор не зміг виявити, в результаті чого
клієнт поніс збитки у вигляді сплати штрафів, пені тощо Клієнт у цьому
випадку стверджує, що аудитор зміг би знайти ці перекручення, якби не
його недбалість Тобто головне звинувачення, як правило, стосується рівня
ретельності щодо виконання зобов’язань аудитором.

За звичайними цивільно-правовими угодами сторони несуть відповідальність
тільки одна перед одною, а аудитор несе відповідальність перед клієнтом
і перед третіми особами, які є користувачами фінансової звітності
клієнта, засвідченої висновком аудитора Ця специфіка відповідальності
аудитора закладена в меті аудиту засвідчити достовірність, повноту і
законність представлено і інформації і щодо дій і подій господарюючого
суб’єкта з метою зменшення до найменшого ризик користувачів інформації.

Аудиторська фірма (аудитор) може нести відповідальність перед третьою
особою, якщо позивач зазнав збитків у результаті того, що він поклався
на фінансову звітність, яка ввела його в оману До таких осіб належать
існуючі та потенційні акціонери, торговці, банкіри та інші кредитори,
працівники і клієнти Типовий випадок такого роду може мати місце тоді,
коли банк не може повернути позику з причини неплатоспроможності клієнта
Банк може вимагати, щоб аудиторська фірма відшкодувала нанесені збитки,
посилаючись на те, що аудит проведено з неналежною ретельністю.

Аудитор (фізична особа) може бути притягнутим і до кримінальної
відповідальності, визнаний винним в кримінальних злочинах. Особливо це
стосується випадків, коли порушуються вимоги законодавства щодо цінних
паперів. Кримінальна відповідальність настає в разі навмисного
приховування істини з корисною метою.

Професійна відповідальність аудитора визначається в наступному:

— попередження;

— припинення дії сертифікату на строк до одного року;

— анулювання сертифікату.

Аудитор, який працює в аудиторській фірмі і зв’язаний з нею трудовими
правовідносинами, у випадку неналежного виконання своїх обов’язків може
бути притягнений до відповідальності за нормами трудового права (догана,
звільнення, обмежене відшкодування нанесеної дійсної шкоди).

Класифікація відповідальності аудитора показана на рис. 4.3.

Відповідальність аудиторів настає у разі неякісного виконання своїх
обов’язків, яке проявляється у наступному:

— неправомірне використання (невикористання) нормативної бази
(законодавчих та інших актів з бухгалтерського обліку, оподаткування та
офіційних пояснень до них);

— арифметичні помилки;

— втрата або псування документів, отриманих аудитором;

— навмисні дії або бездіяльність аудитора або його працівників,
спрямовані на заподіяння шкоди замовнику, а також будь-які дії
(бездіяльність), які мають ознаки кримінального діяння, змови;

— дії працівників аудитора в стані алкогольного, наркотичного або
іншого сп’яніння або їх наслідки;

— порушення (розголошення) або використання у власних цілях аудитором
будь-якої конфіденційної інформації, що стала йому відома при наданні
аудиторських послуг.

Для того щоб уникнути судового переслідування аудиторам рекомендується
дотримуватись наступних правил:

— перед початком роботи аудитор повинен письмово повідомити клієнта про
власне розуміння обов’язків і про те, які об’єкти будуть перевірені;

— установити помилки в роботі клієнта в попередніх звітних періодах;

— неухильно дотримуватись вимог бухгалтерських і аудиторських
стандартів;

— розуміти, що суди чекають від представників вільної професії поваги
до норм права і справедливості, навіть якщо вони не збігаються зі
стандартами професійної етики;

— ставити якість своєї роботи вище за піклування про збільшення доходів
своєї фірми;

— бути особливо обережним, перевіряючи підприємства, що мають фінансові
труднощі (такі підприємства намагаються надати викривлену фінансову
звітність).

Аудитори повинні вживати заходів щодо мінімізації своєї
відповідальності. До цих заходів можна віднести наступні:

— мати справу тільки з чесними клієнтами;

— наймати кваліфікований персонал, який слід адекватно готувати і
контролювати;

— дотримуватися професійних стандартів;

— зберігати незалежність;

— розуміти, який бізнес веде клієнт, тобто знати специфіку його
господарських операцій;

— підтримувати високу якість аудиту;

— правильно документувати роботу;

— отримати документи, що визначають взаємні обов’язки аудитора і
клієнта;

— зберігати конфіденційність відносин, тобто не розкривати інформацію
про свого клієнта стороннім особам;

— забезпечити адекватний страховий захист;

— користуватись кваліфікованими юридичними консультаціями.

Разом з тим аудитор не застрахований від помилок та невиявлення
перекручень звітності, фактів шахрайства тощо. З метою запобігання
негативним наслідкам для аудиторської фірми в розвинених країнах
здійснюється страхування професійної і цивільної відповідальності. Це
стало обов’язковим видом страхування.

Похожие записи