.

Податкова система Австралії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
773 7987
Скачать документ

Реферат на тему:

Податкова система Австралії

Австралія — промислово-аграрна країна, розташована на Австралійському
материку. Провідними галузями національної економіки є гірничодобувна,
тваринництво та туризм. У країні видобувають здебільшого кольорові
метали, золото, а також виробляють товари з них. Крім того, Австралія
займає провідне місце у світі з постачання вовни, цукру, пшениці,
м’ясо-молочних виробів. Щорічно до країни приїжджає понад 4 млн
туристів, що дає можливість формувати бюджет з перевищенням дохідної
частини над витратною. Адміністративно Австралія складається з шести
штатів та двох територій, які мають свій уряд та законодавчі органи.

Податкова система має три рівні: федеральний, тобто державний,
регіональний та місцевий (рівень громад). Основним є перший рівень —
державний, який практично фінансує усі інші. Податки регіонального
рівня, або штатів, та місцевого не мають великого значення для
формування бюджету.

Основним податком федерального рівня є прибутковий податок, який
стягується як з юридичних, так і з фізичних осіб. Податок з юридичних
осіб, по суті, є податком на прибуток. Прибутковий податок має тенденцію
до поступового зниження ставки з 36 до ЗО %. Якщо фірма зазнала збитків,
то вона переносить їх на прибуток наступних років. Усі юридичні особи
поділяються на три групи. Перша група — великі компанії, які мають
річний оборот понад 100 млн австралійських доларів (австрал. дол.). До
цієї групи належать також міжнародні корпорації, які є провідною
категорією у наповнені державного бюджету. Друга група — середні
підприємства, які мають оборот від 1 млн австрал. дол. за рік. Третя
категорія — малі підприємства з річним оборотом до 1 млн австрал. дол.
за рік. До цієї категорії належать також приватні підприємці. Для цих
платників передбачається кілька варіантів сплати податків, у тому числі
і спрощена система оподаткування та обліку доходів. Вибір системи
оподаткування залишається за платником. Прибутковий податок з юридичних
осіб становить 14-15 % федерального бюджету.

Прибутковий податок з фізичних осіб має прогресивний характер. Але
податкова реформа, яка проводиться в Австралії, має досить ліберальний
характер і спрямована на зниження податкового тиску на платника.
Особливістю оподаткування фізичних осіб є саме нарахування податку та
подання щорічної податкової декларації. Фінансовий рік в Австралії
починається 1 липня. При сплаті прибуткового податку встановлюється
неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі 6 тис. австрал.
дол. А далі діє прогресивна шкала оподаткування. Для доходу від 6 тис.
до 20 тис. австрал. дол. ставка податку становить 17 %; з доходів від 20
тис. до 50 тис. австрал. дол. податок стягується у розмірі 30 %; з
доходів від 50 тис. до 60 тис. австрал. дол. — 42 %, з доходів понад 60
тис. австрал. дол. — 47 %. Зараз близько 80 % населення держави сплачує
прибутковий податок за середньою ставкою — 30 %.

Крім зниження податкового тиску, в Австралії запроваджуються різні
соціальні програми. Так, підвищено на 4 % розмір пенсій та допомоги з
гарантованим перевищенням на 2 % над будь-яким рівнем інфляції, постійно
збільшується допомога на виховання дітей. Сім’ї, які мають тільки одне
джерело одержання доходів, фактично не сплачують податок з доходів до 13
тис. австрал. дол. Особливістю стягнення цього податку є те, що пенсії
входять до складу сукупного річного доходу фізичних осіб.

У країні проводиться реформування напрямків податкових платежів. Замість
існуючого раніше податку з продажу введено податок на товари та послуги
з єдиною ставкою 10 %. За економічною суттю він аналогічний податку на
додану вартість. Ним не оподатковуються товари та вироби, які
експортуються з країни, продовольчі товари, медичні препарати, послуги
зі здобування початкової та середньої освіти, медичні послуги,
благодійна діяльність, а також діяльність релігійних організацій.

До непрямих податків належать також мито та акцизи. Останні
встановлюються на алкогольні напої, тютюнові вироби, дизельне паливо
тощо.

Крім цих податків, які мають досить велику питому вагу в загальному
федеральному бюджеті, існують й інші:

• податок на приріст капіталу стягується з прибутку, одержаного від
реалізації деяких активів (наприклад, акцій);

• податок з дорогих автомобілів;

• пенсійний збір у розмірі 1,5 % фонду заробітної плати;

• податки, які стягуються способом у джерела з дивідендів, відсотків на
капітал;

• податок на нафтові ресурси;

• податок з додаткових виплат. Його сплачує роботодавець, коли надає
найманим працівникам додаткові пільги або інші виплати. До них належать
нарахування власникам автомобілів за пальне та ремонт, якщо він
використовується для службових цілей, сплата за навчання дітей
співробітників, видача безвідсоткових позик або з відсотками, але
нижчими за звичайну банківську ставку, інші витрати.

Якщо пільга, яку одержав працівник, перевищує 50 тис. авст. дол., то
роботодавець з суми перевищення сплачує податок за ставкою 48,5 %, тобто
максимальна ставка збільшується на 1,5 % сплати у пенсійний фонд.
Загалом цей податок становить 23 % в загальному федеральному бюджеті.

Податкова реформа в Австралії проводиться шляхом спрощення системи
оподаткування. Уряди штатів залишили лише податок з грального бізнесу,
гербові збори, мита, земельний податок. Крім цих податків, муніципальні
ради можуть встановлювати податки на певні види майна та на фонд оплати
праці. Бюджети штатів залежать від надходження податків на товари та
послуги.

Відбулися зміни і в порядку стягнення податків. В Австралії відновилася
така форма сплати податків, як авансова система, яка була здебільшого
побудована на доходах минулого періоду. Зараз діє єдиний термін сплати
всіх податків —до 21 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Ця
система базується на розрахунку фактичних доходів за квартал.

Розширюється кількість послуг, які надаються податковими службами
платникам податку. До них належать консультування при безпосередньому
контакті з платником, за телефоном, електронною поштою, письмові
відповіді на найактуальніші питання.

Реформування податкової політики здійснюється на підставі удосконалення
інформаційних технологій, систем управління робочими процесами, контролю
за одержанням податків та податковими розрахунками. Велике значення
мають комп’ютерні технології, які застосовуються податковими службами.
За їх допомогою розраховується прогноз введення будь-якого податку для
різних категорій платників (фізичних або юридичних осіб), регіонів,
галузей національної економіки, проводиться оцінка платоспроможності
компаній та фірм і вибір найсприятливіших для них методів та термінів
сплати податків. Комп’ютерними розробками займаються понад 1200
співробітників податкових служб. У країні існує комп’ютерний центр у
столиці м. Канберра, в якому створюється і зберігається інформація про
всіх платників податків. Доступ до неї мають лише працівники податкової
служби. Це дає їм змогу здійснювати найповніший контроль за платниками
податків та надходженням податків до бюджету. Постійний моніторинг
платників проводиться за всіма видами федеральних податків. Крім того,
створено ще два центри, які надають консультаційні послуги платникам
податків, у тому числі й за телефоном.

Планується ввести в країні Австралійський номер бізнесу, тобто єдиний
ідентифікатор юридичних та фізичних осіб, а також приватних підприємців
замість існуючих зараз різних систем ідентифікації.

Проведення податкової реформи, пом’якшення та лібералізація податкового
тиску призвели до зменшення надходжень до федерального бюджету.

Важливе місце в роботі податкової служби Австралії займає робота з тими,
хто має податковий борг, та з порушниками чинного законодавства. Таких в
Австралії нараховується понад 500 тис. осіб, і розмір їхнього боргу
становить близько 7,8 млрд австрал. дол. До таких порушників
застосовуються різні методи. По-перше, їм нагадують по телефону про
необхідність погасити борг. По-друге, надсилають поштові повідомлення.
Потім порушника запрошують до податкового органу. І тільки коли ці
заходи не мають позитивних наслідків, до порушників застосовуються такі
заходи, як арешт банківського рахунку, майна і, врешті-решт, конфіскація
майна. Податковий комітет має право списати заборгованість або взагалі
звільнити від сплати штрафу.

Штрафні санкції застосовуються у вигляді відсотків до пені або у
встановленому розмірі. Якщо платник самостійно знаходить помилку в
розрахунках, він сплачує штраф у розмірі 5 % суми недоврахування. Якщо
помилку знаходить податковий орган або одержує неправильну інформацію,
то розмір штрафу зростає до ЗО %. Розмір штрафів збільшується до 60 %,
якщо платник умисно зменшує свою базу оподаткування доходів. Якщо це
порушення має зловмисний характер, то сума штрафу збільшується до 300 %
суми недоплат.

Проведенню податкової реформи передувала підготовча робота протягом
кількох місяців. Проводилась роз’яснювальна робота серед платників
податків, а для працівників податкових служб — навчання. Під час реформи
було надруковано багато методичної літератури, необхідна кількість
податкових бланків та звітів. Додатково було відкрито п’ять центрів для
адміністрування податку на товари та послуги, укріплено інформаційну
базу податкового відомства, покращено роботу з платниками податків. Крім
того, у державі створена мережа податкових консультантів, які є частиною
ринкової інфраструктури. Для проведення цього виду діяльності необхідно
одержати відповідну ліцензію.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020