Тема: “Сучасний етап і перспективи розвитку обліку розрахунків з різними
дебіторами і кредиторами”

(на прикладі управління “Тернопільводгосп”)

План.

Вступ.

Види і форми розрахунків з дебіторами і кредиторами та завдання їх
обліку.

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Вдосконалення обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Висновки.

ЗМІСТ

Вступ.

Види і форми розрахунків з дебіторами і кредиторами та завдання їх
обліку.

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Вдосконалення обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

ВСТУП

Економічний і соціальний розвиток країни невідділений від вдосконалення
економіної роботи на всіх рівнях управління, підвищення відповідальності
міністерств і відомств, підприємств і бюджетних установ за ефективне
використання грошових, матеріальних і трудових ресурсів.

Бухгалтерський облік відіграє велику роль в забезпечення раціонального і
економічного витрачання ресурсів, посиленні боротьби з безгосподарністю,
незакнним використанням матеріальних і грошових коштів, дотримання
фінансово-бюджетної дисципліни. Він охоплює всі сторони економічної і
господарської діяльності, як в середені установ і організацій, що
знаходяться на Державному бюджеті, так і в їх взаємовідносинах з іншими
господарськими організаціями і з фінансово-кредитною системою. Добре
поставлений бухгалтерський облік дозволяє на тільки виявляти приховані
резерви, порушення режиму економії, фінансово-бюджетної дисципліни, а й
дозволяє попереджувати і установити можливі втрати і не обомовлені
затрати.

В процесі здійснення фнанасово-господарської діяльності бюджетні
усатнови вступають у взаємовідносини з іншими суб?єктами господарювання,
створюючи при цьому різні форми товарних і розрахунково грошових
відносин. Облік цих операцій займає важливе місце у діяльності установ.
Це питання є особливо актуальним в сучасних умовах, нові форми
розрахунків між господарськими суб?єктами. Все це вимагає вдосконалення
обліку відповідно до умов діяльності.

Дана курсова робота написана на прикладі управління “Тернопільводгосп”.
Тернопільське обласне виробниче управління меліорації і водному
господарству. “Тернопільводгосп” створено Наказом Держводгоспу України
від 31 січня 1994 року № 9, є державною бюджетною організацією з
правомведення господарської діяльності; підпорядковується керівному
комітету України по водному господарству. Облводгосп спрямовує свою
діяльність на розвиток водного господарства і меліорації земель, несе
відопвідальність за стан організації робіт по експлуатації меліоративних
систем, забезпечення водою потреб населення і галузей економіки області.

До його складу входять структурні підрозділи:

управління меліоративних систем і споруд;

госпрозрахункові проектні групи;

ремонтно-будівельні і будівельні організації та ін.

Головними завданнями Облводгоспу є:

Забезпечення розвитку водного господарства, міліорації земель та
водогосподарського будівництва в області в умовах багатоукладної
економіки;

Здійснення комплексу робіт по експлуатації меліоративних систем,
відродження малих річок, озер та інших водойм, впровадження планового
водокористування і раціонального використання водних ресурсів;

Контроль за меліоративним станом зрошуваних і осушених земель, виконання
заходів по запобіганню його погіршення;

Здійснення контролю за раціональним використанням, охороною, обліком
води на території області державними, громадськими підприємствами і
громадянами;

Впровадження більш досконалої паливної техніки, передових технологій,
нових форм господарської і фінансової діяльності;

Раціональне використання бюджетних коштів на експлуатацію та капітальні
вкладення, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і
технічне вдосконалення діючих систем, розвиток житла і об?єктів
соцкультпобуту.

Фінансування облводгоспу здійснюється за рахунок коштів державного і
місцевого бюджетів, а також госпрозрахункової діяльності його
підрозділів.

В даній курсовій роботі будуть розглянуті основні види і форми
розрахунків з дебіторами і кредиторами (платіжні доручення, чеки,
акредитиви, векселі, платіжні вимоги – доручення та ін.); порядок
ведення синтетичного та аналітичного обліку розрахунків та шляхи
вдосконалення обліку даних операцій.

1. ВИДИ І ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ І КРЕДИТОРАМИ ТА ЗАВДАННЯ ЇХ
ОБЛІКУ

В процесі своєї господарської діяльності бюджетні установи вступають у
взаємовідносини з іншими суб?єктами господарювання.

Розрахунки, що здійснюються між ними поділяються на дві групи:
готівкові, безгготівкові. Це правило, оплата за отримані товари і дані
послуги здійснюється в безготівковому порядку через установи банку по
розрахункових документах. Перерахування сум з поточного (розрахункового)
рахунку платника на поточний (розрахунковий) рахунок одержувача дозволяє
вивільнити із обігу значні суми готівкових грошей, дає можливість
обходитись порівняно невеликою їх кількістю при значних оборотах
господарських організацій, забезпечує здійснення контролю з боку банків
за договірною і бюджетно-фінансовою дисципліною організацій.

Незалежно від місця знаходження установ банків, які обслуговують
платника і одержувача, розрізняють розрахунки одногородні та іногородні.

Основними умовами здійснення безготівкових розрахунків є:

а) розрахунки проводяться без установи банку;

б) платежі проводяться із згоди (акцепту) платника або його дорученням.
Без згоди платника чи його доручення списання коштів з рахунків
допускається лише у випадках, встановлених чинним законодавством;

в) платежі здійснюються при наявності на рахунках платника власних
коштів або в установленому порядку за рахунок кредитів банку. Платежі
однієї установи за рахунок коштів іншої не дозволяється;

г) зарахування коштів на рахунки одержувача здійснюється лише після
списання цих сум з рахунку платника, за винятком випадків, коли
розрахунки проводяться чеками з нелімітованих чекових книжок.

Всі розрахунки поділяються на товарні і безтоварні. Товарні – це
розрахунки за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані
послуги. Безтоварні – це розрахунки з бюджетом по соціальному
страхуванню та ін.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регламентований
Інсттрукцією НБУ №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському
обороті України”, що затверджена Постановою Правління НБУ №204 від
2.08.1999 р. Ця Інструкція визначає загальні принципи організації
безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та порядок
документообігу, що впроваджений в розрахунковий оборот України.

Бюджетні установи в відповідності до наданих їм повноважень самостійно
обирають форми розрахунків та вказують їх в укладених між ними
договорах.

Безготівкові розрахунки здійснюються за формами таких розрахункових
документів:

Платіжними дорученнями;

Платіжними вимогами – дорученнями;

Чеками;

Акредитивами;

Векселями;

Платіжними вимогами;

Інкасовими дорученнями.

Розрахункові документи, які подаються клієнтом в банк в паперовій формі,
повинні відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати,
залежно від їх форми, такі реквізити:

а) назва документа;

б) номер документа, число, місяць і рік його виписки;

в) назву платника та одержувача коштів;

г) назви банків платника і одержувача, їх місце знаходження;

д) суму платежу цифрами і літерами;

е) призначення платежу;

є) відбиток печатки та підписи відповідних осіб платника або одержувача
коштів;

ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу.

Працівники бухгалтерії повинні точно і своєчасно виконувати і суворо
контролювати всі розрахункові операції, приймати міри по прискоренню
розрахунків, повноті і своєчасності платежів, попереджувати порушення
розрахункової дисципліни. Важливо правильно і оперативно оформляти
розрахункові документи, своєчасно здавати їх в банк для здійснення
розрахунків, слідкувати за повнотою і своєчасністю поступлення платежів.

Найбільш поширеною формою розрахунків між установами та організаціями є
розрахунки за допомогою платіжних доручень.

Платіжне доручення – документ, який являє собою письмово оформлене
доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної
суми коштів із свого рахунку. Платіжні доручення застосовуються для
розрахунків з постачальниками за товари і послуги, для погашення
кредиторської заборгованості, для платежів у бюджет, органам соціального
страхування і інших цілей.

В управлінні “Тернопільводгосп” платіжне доручення є основною формою
розрахунків з різними дебіторами і кредиторами (Додаток 4).

Розрахунки дорученями можуть здійснюватись:

за фактично виконані роботи, послуги;

в порядку попередньої оплати;

для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості
установ.

Платіжне доручення приймається до виконання банком протягом 10
календарних днів з дня виписки. Платіжне доручення підписує керівник
установи і головний бухгалтер по завірених взірцях підписів. Законість
операції відображається шляхом відтиску печатки бюджетної установи.

Від неакуратних платників постачальник може вимагати попередньої оплати
рахукнків. В цьому випадку він отримує від платника доручення до
відпуску йому товару чи надання послуг. На платіжному доручені ставиться
відмітка установи банку про прийняття його у попередню оплату, що
служить підставою для отримання товару, виконання робіт чи надання
послуг.

При рівномірних і постійних поставках між постачальниками і покупцями
розрахунки можуть здійснюватися в порядку планових платежів на основі
договорів з використанням у розрахунках платіжних доручень. При цій
формі розрахунків платник здійснює оплату не кожної окремої угоди, а
шляхом періодичного перерахування коштів у строки і в розмірах,
обумовлених у договорах. Сума планових платежів визначається виходячи з
періодичності платежів і ою?єму надання послуг. В платіжних дорученнях
по планових платежах платник в графі “Призначення платежу” вказує:
“Плановий платіж по договору, угоді від __ ______________ 19__р.”, а
також строк платежу і цільове призначення перерахованих сум.

Щомісячно сторони уточнюють свої розрахунки на основі фактичного надання
послуг, виконання робіт за весь період і здійснюють кінцевий розрахунок.
Платник або проводить доплату в кінцевий розрахунок, або отримує суму
переплати із чергового планового платежу.

При домовленості сторін платежі дорученнями можуть носити строковий,
довгостроковий і відстрочений характер. Строкові платежі допускаються в
наступних впадках:

при авансових платежах;

після надання послуг, виконання робіт;

при часткових платежах великих угод.

А достроковий і відстрочений платежі застосовуються у випадках,
передбачених договорами між учасниками угоди без збитку для їх
фінансового стану.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який
складається з двох частин:

верхня – вимога одержувача коштів безпосередньо до платника сплатити
вартість поставленої йому за договором продукції, наданнях послуг;

нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку
суму, яка проставлена в рядку “Сума до оплати – літерами”.

Вимога-доручення запонюється одержувачем коштів і надсилається
безпосередньо платнику. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник
заповнює нижню частину цього документу і здає в банк, що його
обслуговує. Строки подання платниками вимоги-доручення у банк
визначаються сторонами у договорах і банком не контролюються.
Використання розрахунків з допомогою вимог-доручень носить дуже
обмежений характер.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між
юридичними особами, а також фізичними і юридичними особами з метою
скорочення розрахунків готівкою на виконанні роботи, надані послуги.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження
власника розрахунку (чекодавця) установі банку (банку емітенту), яка
веде його рахунок, оплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
чеки виписуються на спеціальних бланках. Вони видаються установами банку
за заявами про видачу лімітованих чекових книжок установ, організацій.
Чеки бувають лімітованими і нелімітованими. Для отримання лімітованої
чекової книжки установа повинна перерахувати зі свого рахунку на рахунок
в банку необхідну суму. В межах цієї суми установа банку має право
видавати книжки.

На обкладинці лімітованої чекової книжки вказується загальна сума
ліміту, на яку можуть бути виписані чеки з цієї книжки. Чекові книжки
брошуруються по 10, 20, 25, 50 та 100 аркушів. Вони є бланками суворої
звітності. Строк дії чекової книжки – 1 рік. За погодженням з установою
банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений. Чек
приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім?я
якого виписано документ, що підтверджує отримання ним товару, виконання
робіт, надання послуг.

Для отримання чекової книжки установа подає до банку-емітенту заяву за
підписами уповноважених осіб, яким надано право підписання документів
для здійснення розрахунково-грошових операцій і з відбитком їх печатки.
Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і
видається чекодавцю за отримані ним послуги.

Акредитив – це форма розрахунків при якій банк-емітент за дорученням
свого клієнта замовника акредитива зобов?язаний:

Виконати платіж третій особі за виконані роботи, надані послуги;

Надати повноваження іншому банку здійснити цей платіж (16, с. 32).

Умови та порядок проведення акредитивного розрахунку передбачаються в
договорі. Акредитиви можуть виставлятися як за рахунок бюджетних, так і
за рахунок позабюджетних коштів. банк-емітент може відкривати такі види
акредитивів:

а) покритий – акредитив при якому, для здійснення платежів завчасно
бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в
банку-емітенті або виконавчому банку;

б) непокритий – акредитив, оплата за який у разі тимчасової відсутності
коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок
банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні і безвідзивні. Відзивний – акредитив, який
може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього
погодження з бинфіціаро (у разі недотримання ним умов, передбачених
договором). Безвідзивний – акредитив, який може бути змінений або
анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був
відкритий.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з однією третьою
особою і не може бути переадресований. Термін його дії встановлюється в
межах 15 днів, не враховуючи нормативний термін проходження документів
електроною почтою між банками. Акредитиви закриваються банком-емітентом
у випадках:

коли закінчується строк, що вказаний в них;

за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві;

при розірванні договору між заявником акредитиву та третьою особою.

Використання акредитивів у розрахунках між установами і організаціями
дуже обмежене.

Векмель – документ, який засвідчує безумовне грошове зобов?язання
векселедавця сплатити після настання строку зазначену суму грошей
власнику векселя (Додаток 1).

Розрізняють простий і переказний вексель.

Простий вексель – письмовий документ який містить просту нічим не
обумовлену обіцянку векселедавця (боржника) сплатити кредитору зазначену
грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці.

Переказний вексель – письмовий документ, який містить простий і нічим не
обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей
отримувачу у визначений строк і у визначеному місці.

Сфера застосування векселів в господарському обігу України сьогодні
значно розширилася. Управління “Тернопільводгосп” застосовує простий
вексель у розрахунках з дебіторами і кредиторами. Організації також
можуть здійснювати перекази коштів через відділення зв?язку.

Уся різноманітність форм розрахунків між різними установами і
організаціями вимагає правильної організації їх бухгалтерського обліку з
метою контролю за рухом і використанням бюджетних коштів.

Тому основними завданнями обліку розрахунків є:

правильне, точне документальне відображення розрахункових операцій;

контроль за використанням бюджетних коштів за цільовим призначенням;

контроль за своєчасним проведенням розрахунків з дебіторами і
кредиторами;

контроль за правильністю застосування форм розрахунків, що
регламентовані законодавством України.

Виконання цих завдань дасть змогу підвищити ефективність роботи установ
та організацій, зміцнить дотримання фінансово-бюджетної дисципліни.

2. СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ І
КРЕДИТОРАМИ

В зв’язку з тим, що бюджетні установи всі розрахунки з іншими
організаціями здійснюють шляхом безготівкових розрахунків, в них не
повинно бути боргових розрахункових відносин. Однак в практичній
діяльності зустрічаються випадки утворення дебіторсько-кредиторської
заборгованості. До дебіторської заборгованості бюджетних установ
відносять борги інших фізичних і юридичних осіб даній установі, різні
нестачі, що рахуються за матеріально-відповідальними особами,
заборгованість постачальників по сплачених їм рахунках за матеріальні
цінності, що не отримані. До складу кредиторської заборгованості
відносять борги іншим підприємствам, установам і окремим особам, які є
кредиторами. Кредиторська заборгованість може виникати в окремих
випадках через тимчасову відсутність грошових коштів у бюджетної
установи на сплату рахунків постачальників і при порушенні нею
встановлених форм розрахунків.

Для обліку стану розрахунків бюджетні установи використовують рахунок 17
“Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами”, які поділяються на ряд
субрахунків:

170 – розрахунки по недостачам;

171 – розрахунки по соціальному страхуванню;

172 – розрахунки по спеціальним видам платежів;

173 – розрахунки по платежах в бюджет;

174 – розрахунки по депозитних сумах;

176 – розрахунки по коштах одержаних на видатки за дорученнями;

177 – розрахунки з депозитами;

178 – розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами;

179 – розрахунки в порядку планових платежів.

На субрахунку 170 “розрахунки по недостачах” обліковується сума недостач
і крадіжок грошових коштів і цінностей, сума втрат від списування
матеріальних цінностей, віднесені за рахунок винних осіб, та інші суми,
що підлягають утриманню встановленому порядку. Визначення розміру
збитків від розкрадання, нестач, знищення матеріальних цінностей
регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №
116. Згідно з даним нормативним актом розміри збитків визначається за
балансовою вартістю цих цінностей з врахуванням амортизаційних
відрахувань, але не нижче 50% від балансової вартості на момент
встановлення такого факту з врахуванням індексів інфляції, який щомісяця
визначає Міністерство статистики, відповідних сум ПДВ і акцизного збору.

В загальному розмір збитків визначається за формулою:

Рз = [(Бв — А)*Іінф + ПДВ +АЗ]*2, де

Рз – сума збитків;

Бв – балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення
факту крадіжки чи недостачі;

А – сума нарахованої амортизації;

Іінф – індекс інфляції у поточному місяці;

ПДВ і АЗ – відповідно сума податку на додану вартість і акцизного збору;

2 – поправочний коефіцієнт.

В разі недостачі, знищення матеріальних цінностей, що підлягають
списанню в бюджетних установах в міру їх придбання і які обліковуються
лише в кількісному виразі розмір збитків визначається виходячи з їх
ринкових цін, але не нижче 50% ринкової ціни.

Із сум, стягнених відповідно до цього порядку, здійснюється
відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів
перераховується до державного бюджету.

В дебет субрахунку 170 відносять суми виявлених нестач, крадіжок, втрат
в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків грошових коштів чи
матеріальних цінностей. В кредит субрахунку 170 записують суми, що
поступили на поточний рахунок або в касу в погашення спричиненого
установі збитку.

Кореспонденція рахунків по розрахунках по нестачі показана в таблиці 1.

Таблиця1. Кореспонденція рахунків по розрахунках за недостачами.

№ Зміст операції Дт с/рахунку Кт с/рахунку

1

2.

3.

4.

5.

6.

7. Виявлена недостача матеріальних цінностей.

Сума нестач, що підлягає перерахуванню в бюджет.

Сума, що внесена в касу винною особою.

Сума нестач отримана із зарплати винної особи.

Сума, перерахована на поточний рахунок установи.

Перерахована сума з поточного рахунку в бюджет.

Сума, віднесена на зменшення видатків установ. 170

170

120

180

100

173

140 01,06,07

173

170

170

120

100

200

Аналітичний облік по даному субрахунку ведеться в книзі форми 292 або в
курточках форми 292 – а по кожній винній особі з вказівкою прізвища,
імені, по-батькові, посади, дати виникнення заборгованості і суми
недостач.

В управління “Тернопільводгосп” книга форми 292 не ведеться. У випадку
виникнення недостач чи крадіжок розрахунки з винними особами ведуть з
допомогою субрахунку 178 “Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами
”.

Рахунок 171 призначений для обліку розрахунків по державному соціальному
страхуванню. Відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та
витрачання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженої
Постановою правління Фонду соціального страхування України від 26.08.99
№11 встановлений порядок обчислення і сплати установами, організаціями
незалежно від виду діяльності і форми власності збору на обов’язкове
соціальне страхування, а також надходження, облік і витрачання цих
коштів.

Відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове соціальне
страхування” встановлені ставки збору в розмірі 4% від об’єкта
оподаткування.

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників,
що включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та
інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в
натуральній формі [11, с.6].

Кошти соціального страхування витрачаються на оплату допомоги по
тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні
дитини, у випадку смерті і по догляду за дитиною до 3-х років; а також
на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх
сімей.

Дана бюджетна установа за кредитом субрахунку 171 записує суми:

нарахованого збору до фонду соціального страхування;

які надійшли в погашення заборгованості;

одержані від працівників за оплату вартості путівок, виданих за рахунок
фонду;

пені, штрафів не прийнятих до заліку витрат на соціальне страхування та
інших фінансових санкцій за порушення платіжної дисципліни в
кореспонденції з дебетом рахунку 170 – в частині, неприйнятій до заліку
з вени окремих осіб та 410 – в сумі неприйнятій до заліку щодо якої вена
осіб не встановлена.

За Кт 171 записують суму:

виплаченої допомоги за рахунок коштів фонду соціального страхування;

інші виплати за рахунок даних коштів.

Розрахунки по соціальному страхуванню відображаються наступними
бухгалтерськими проводками:

проведені відрахування із заробітної плати на соціальне страхування:

Дт 200 Кт 171

нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності:

Дт 171 Кт 180

виплачена працюючому допомога по тимчасовій непрацездатності:

Дт 171 Кт 120

перераховані суми внесків на соціальне страхування:

Дт 171 Кт 100

Нарахування внесків на соціальне страхування проводиться один раз на
місяць із всіх сум нарахованої заробітної плати на основі
розрахунково-платіжних відомостей або зведення розрахункових відомостей
по заробітній платі форми 405 (меморіальний ордер №5) (додаток 2).

Схема документообороту по розрахунках по соціальному страхуванню
показана на мал.1.

Мал. 1. Схема документообігу обліку розрахунків по соціальному
страхуванню.

Дана бюджетна установа щоквартально представляє звітність по соціальному
страхуванню відповідним органам (додаток 10).

На субрахунку 172 “Розрахунки по спеціальних видах платежів” обліковують
розрахунки:

з батьками за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах;

за навчання дітей в музичних школах;

за утримання вихованців в школах-інтернатах;

з робітниками і службовцями за харчування, отримані ними за місцем
роботи;

з робітниками і службовцями за формений одяг;

за харчування дітей в школах.

В зв’язку із специфікою діяльності даної установи цей рахунок в обліку
не використовується.

На субрахунку 173 обліковуються розрахунки з бюджетом по:

утриманих податках із заробітної плати; зокрема прибутковий податок з
громадян згідно Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий
податок з громадян від 26.12.1992р. №13-92.

виявлених недостачах матеріальних цінностей і грошових коштів,
віднесених винних осіб і які підлягають здачі в дохід бюджету;

сума податків, що підлягають перерахуванню в бюджет (ПДВ, акцизний збір.
податок на прибуток);

незатребуваних сумах кредиторської і дебіторської заборгованості по
закінченню терміну позовної давності та ін.

Суми, що виникають по розрахунках з бюджетом, записуються в кредит
субрахунку 173. Нарахування суми ПДВ при розрахунках за надані послуги —
Дебет 178 Кредит 173. Перерахування даних сум відображається записом —
Дебет 173 Кредит 100.

В даній установі облік розрахунків з бюджетом відображається у різних
регістрах аналітичного обліку (по прибутковому податку — у меморіальному
ордері №5, по ПДВ — меморіальні ордери №6, 14). З метою систематизації
розрахунків з бюджетом доцільно було б вести єдиний регістр обліку.

Схема документообороту по розрахунках з бюджетом показана на малюнку 3.

Мал. 2. Схема документообороту обліку розрахунків з бюджетом

На субрахунку 174. Розрахунки по депозитних сумах обліковуються суми, що
поступили у тимчасове розпорядження у станови і які підлягають
поверненню при настанні певних умов.

Депозитні суми зберігаються на поточних рахунках по позабюджетних коштах
в установі банку і при настанні умов видаються або перераховуються
платіжним дорученням на ім’я тих організацій, яким належать ці кошти.

У кредит субрахунку 174 записуються суми, що поступили у тимчасове
розпорядження установи, при цьому дебетується субрахунок 112 або 120, а
в дебет цього субрахунку записуються суми, видані або перераховані з
поточного рахунку за призначенням. Аналітичний облік депозитних сум
ведеться по кожному одержувачу в книзі форми 292 або в карточках форми
292-а. В обліку облводгоспу даний субрахунок не використовується в
зв’язку з відсутністю депозитних сум.

На субрахунку 176 “Розрахунки по коштах, одержаних на видатки за
дорученнями обліковуються розрахунки:

з установами і організаціями, від яких отримані кошти на видатки по
виконанню даних ними доручень;

з підприємствами, від яких отримані кошти, зароблені колективами учнів
шкіл;

по коштах, що поступили в учбові заклади на підготовку кадрів і
підвищення кваліфікації та ін.

Суми, що поступили на видатки за дорученнями, записуються в кредит
субрахунку 176 і дебет субрахунку 110. На витрачені суми проводиться
запис в дебет субрахунку 176 і кредит субрахунку 110.

Аналітичний облік ведеться в картках ф. 292-а або в книзі форми 292.
Облік сум за дорученнями ведеться по кожній установі, від якої були
отримані кошти на виконання доручень. У даній установі в зв’язку з
відсутністю вказаних сум субрахунок 176 не використовується.

На субрахунку 177 “Розрахунок з депонентами” обліковуються суми
заробітної плати, не отримані у встановлений термін

Суми заробітної плати, не отримані в строк, записуються в кредит
субрахунку 177 і дебет субрахунку 180. На суми виданої депонентської
заборгованості дебетується субрахунок 177 і кредитується субрахунок 120.
У дебет субрахунку 177 записуються також суми депонентської
заборгованості, по якій минув термі позовної давності і які підлягають
винесенню в дохід відповідного бюджету, при цьому кредитується
субрахунок 173.

Облік депонованих сум по заробітній платі ведуть в книзі аналітичного
обліку депонованої заробітної плати ф.441. Записи в цій книзі
проводяться по кожному депоненту. У даній установі субрахунок 177 не
застосовують.

На субрахунку 178 обліковуються розрахунки з іншими дебіторами і
кредиторами. В управлінні цей субрахунок є основним при розрахунках з
усіма дебіторами і кредиторами. Він використовується для розрахунків за
отримані матеріальні цінності і послуги, за виконані установою роботи,
при операціях з орендою.

Аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами в
установі ведуть позиційним способом у меморіальному ордері №6 (дод.5) —
за отримані матеріальні цінності, і в меморіальному ордері №14 — за
надані і отримані послуги (дод. 8).

Схема документообороту обліку розрахунків з іншими дебіторами і
кредиторами виглядає наступним чином.

Мал. 3. Схема документообороту обліку розрахунків з

іншими дебіторами і кредиторами

В дебет 178 записується дебіторська заборгованість і погашення
кредиторської — Дебет 178 Кредит 090, 100, а в Кредит — Вартість
отриманих від постачальників матеріальних цінностей і послуг — Дебет
060, 070, 200 Кредит 178 та погашення дебіторської заборгованості —
Дебет 100 Кредит 178.

На субрахунку 179 “Розрахунки в порядку планових платежів обліковуються
розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів, за якими
розрахунки здійснюються не по кожній окремій угоді, а шляхом
періодичного перерахування коштів в строки і в розмірах, наперед
узгоджених сторонами. Суми планового авансу, перерахованого
постачальнику записуються в Дт 179 з Кт відповідних субрахунків грошових
коштів. На суми одержаних цінностей від постачальників записи
проводяться в Кт цього субрахунку та в Дт відповідних субрахунків
матеріальних цінностей чи видатків. Сальдо на ньому визначає стан
заборгованості.

Щомісяця постачальник і покупець зобов’язані уточнити стан своїх
розрахунків на підставі фактично отриманих цінностей чи послуг та
проведених розрахунків.

Аналітичний облік розрахунків в порядку планових платежів ведеться у
меморіальному ордері №7. В даній установі в зв’язку з відсутністю таких
розрахунків цей рахунок не використовується.

Таким чином, для обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами дана
установа використовує ряд субрахунків та регістрів аналітичного обліку.
Через специфіку діяльності та відсутність деяких операцій окремі
субрахунки в обліку не використовуються. Як і у всіх бюджетних установах
облік вимагає вдосконалення.

3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ З ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ

Облік розрахунків з різними установами та організаціями, як і в
загальному бухгалтерський облік в бюджетних установах вимагає свого
вдосконалення. це дасть змогу суттєво підвищити якість обробки
економічної інформації, а отже, взагалі ефективність господарювання
установи.

Перехід України на міжнародні стандарти обліку потребує відповідних змін
діючої системи бухгалтерського обліку. це стосується передусім плану
рахунків, який визначає методологію обліку в усіх сферах економічної
діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження
Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням
міжнародних стандартів” від 28.10.1998 №1706 передбачена розробка Плану
рахунків бухгалтерського обліку господарської та фінансової діяльності
підприємств та організацій. Методологічна рада з бухгалтерського обліку
практично завершила обговорення проекту Плану і найближчим часом після
певної доробки його буде подано до Кабінету Міністрів Україна на
затвердження.

Запропонований проект Плану рахунків концептуально новим нормативним
доку ментом щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової
звітності. Він являє собою систематизований перелік рахунків
бухгалтерського обліку для здійснення господарських операцій і
накопичення бухгалтерської інформації, необхідної користувачам для
прийняттям рішень.

Проект рахунків повинен забезпечувати:

отримання інформації як для отримання внутрішніх, так і для зовнішніх
користувачів, задоволення інформаційних потреб різних рівнів управління;

складання форм фінансової звітності безпосередньо за даними
бухгалтерських рахунків і субрахунків, можливість розрахунків за
системою національних рахунків макроекономічних показників;

агрегування інформації окремих рахунків і субрахунків з метою одержання
узагальнених даних, можливості гнучкого трансформування рахунків без
порушення загальної структури плану;

ідентифікацію рахунків з показниками та статтями фінансової звітності,
що забезпечить логічність побудови звітності та зручність при її
складанні (18, с.3).

Під час розробки Плану рахунків послідовно вирішувалися такі завдання:

вибір структури плану та оптимального переліку рахунків;

систематизація та спосіб кодування;

визначення сфери застосування окремих рахунків.

Структурно проект Плану рахунків має два розділи:

Розділ І. Балансові рахунки.

Розділ ІІ. Позабалансові рахунки.

Розділ І включає наступні класи:

Клас 1. Необоротні активи.

Клас 2. Запаси.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи.

Клас 4. Власні кошти та забезпечення зобов’язання.

Клас 5. Довгострокові зобов’язання.

Клас 6. Поточні зобов’язання.

Клас 7. Доходні результати діяльності.

Клас 8. Витрати діяльності за елементами.

Клас 9. Витрати за видами діяльності.

Розділ ІІ представлений нульовим класом “Позабалансові рахунки”.

У проекті Плану рахунків закладена можливість розширення сфери
використання і встановлення видів діяльності та секторів економіки, де
він буде застосовуватися. Вирішено у проекті Плану рахунків враховувати
специфіку діяльності бюджетних організацій, зокрема бюджетне
фінансування та видатки за бюджетною класифікацією створити єдиний для
підприємств План рахунків бухгалтерського обліку.

Рахунки класу 3 призначенні для відображення поточних фінансових активів
(коштів, фінансових інвестицій та розрахунки з дебіторами) і витрат
майбутніх періодів. У цьому класі присутній регулюючий контрактивний
рахунок 38 “Резерв сумнівних боргів”, який застосовується для уточнення
дебіторської заборгованості. Рахунок 32 “Рахунки в казначействі”
використовуватиметься винятково бюджетними установами.

Рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” об’єднує у формі
субрахунків кілька діючих рахунків розрахунки з підзвітними особами,
розрахунки за відшкодування матеріальних збитків, розрахунки з різними
дебіторами і кредиторами.

Необхідно зазначити, що проект нового Плану рахунків передбачає дещо
умовний розподіл рахунків кредиторів та дебіторів. Рахунки для обліку
розрахунків, що мають переважно дебетовий залишок, включаються до класу
3, а рахунки з обліку розрахунків , що мають переважно кредитовий
залишок – до класу 6. Тому рахунки 37 “Розрахунки з різними дебіторами”
і 68 “Розрахунки за іншими операціями” можуть мати одночасно дебетове і
кредитове сальдо і будуть відображені в балансі розгорнуто: в активі і
пасиві відповідно.

Реформувавши системи бухгалтерського обліку шляхом введення нового Плану
рахунків дає змогу покращити методологію ведення бухгалтерського обліку,
розширити сферу його застосування, оскільки він використовуватиметься
промисловими підприємствами і установами. В зв’язку з цим можуть
виникнути деякі труднощі, пов’язані з повною зміною бухгалтерської
документації, пристосуванням облікових працівників до нового Плану
рахунків. Тому Методологічній раді з бухгалтерського обліку та Кабінету
Міністрів України необхідно розробити відповідні заходи для вирішення
усіх проблем.

В сучасних умовах широкого розповсюдження набула форма обробки
інформації на базі персональних ЕОМ, орієнтована на створення
автоматизованого робочого місця. При такій формі обліково-обчислювані
процеси по обробці і видачі даних виконуються безпосередньо в
організаціях. Перевагами даної форми є:

введення, обробка і видача облікових даних безпосередньо на робочих
місцях спеціалістів і керівників установ, що значно покращує
інформаційне забезпечення органів управління;

посилення контролю за дотриманням встановлених норм і лімітів, економією
і раціональним витрачанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

створення сприятливих умов для інтеграції збору, обробки і використання
даних.

В основу організації бухгалтерського обліку в умовах АРМ повинні бути
покладені такі принципи:

автоматична обробка даних в реальному часі безпосередньо на робочих
місцях облікових працівників;

взаємодія користувача з обчислювальною системою в діалоговому режимі;

організація регістрів аналітичного і синтетичного обліку на
машиночитальних носіях;

організація регістрів аналітичного і синтетичного обліку на
машиночитальних носіях;

формування і видача результативної інновації в необхідному користувачу
режимі;

автоматизація комунікацій між робочими місцями користувачів. [15, с.6]

Важливе значення для підвищення ефективності обліку установ має
автоматизація розрахунків з дебіторами і кредиторами. Оперативна обробка
дозволяє своєчасно стягувати дебіторську заборгованість і погашати
кредиторську, дотримуючись строків позовної давності по стягненню.

Вхідними документами є рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні,
платіжні доручення, платіжні вимоги та інші. Автоматичний облік
розрахунків з дебіторами і кредиторами передбачає використання
реєстраційних паперів рахунків. Облік розрахунків ведеться позиційним
способом по кожному окремому документу. Розрахунки з кожним
постачальником (з виявленням руху і сальдо по розрахунках, за
відповідний звітний період ведеться тільки у випадку планових платежів.
По кредиту рахунку в розрізі реєстраційних паперів відображаються суми,
які належні з цінності, роботи, послуги на основі пред’явлених
постачальниками і прийнятих до оплати рахунків. Операції про оплату
рахунків відображаються на основі виписок банку чи інших грошових
документів. Різні списання здійснюються на основі довідок, складених
бухгалтером. На кожний реєстраційних номер подається необхідна довідкова
та облікова інформація, яка є необхідною для періодичних звірок з
постачальниками.

Вихідна інформація призначається для аналітичного обліку розрахунків з
дебіторами та кредиторами. Для аналітичного обліку розрахунків
формується відомість подана у табл. 3.1.

Аналітичний облік у відомості ведеться позиційним способом. Кожному
рахунку, прийнятому до оплати, відводиться рядок з певним значенням
реєстраційного номера, за яким знаходиться відношення суми оплати
рахунку і суми списання.

Організація конкретного АРМ не тільки служить передумовою автоматизації
робіт, які складають функціональний зміст робочого місця, але й створює
умови автоматизації облікових робіт на суміжних робочих місцях. У даній
установі доцільно було в ввести АРМ розрахунків з різними організаціями,
що дозволило б підвищити ефективність і роль бухгалтерського обліку
однієї з універсальних функцій управління діяльністю установ і
організацій.

Таблиця 3.1

Відомість аналітичного обліку

розрахунків з дебіторами і кредиторами

за ________________199___року

Дата складання ________________

рахунок, субрахунок об’єкт аналітичного обліку реєстраційний номер
документ кореспондуючий рахунок сума

дата номер

початкове сальдо обороти кінцеве сальдо

дебет кредит дебет кредит дебет кредит

ВИСНОВКИ

Збереження і розвиток установ невиробничої сфери вимагає підвищення
соціально-економічної віддачі фінансових, матеріальних і трудових
ресурсів, які використовуються в установах, більш тісної ув’язки
виділених з бюджету коштів з результатами їх діяльності.

Введення нових умов господарювання, поєднання бюджетного фінансування із
застосуванням принципів госпрозрахунку дозволяє не тільки більш
раціонально використовувати бюджетні асигнування, але й кошти інших
джерел фінансування, які поступають на потреби установи.

Бухгалтерський облік в установах невиробничої сфери, будучи складовою
частиною єдиної системи народногосподарського обліку, здійснює суцільне
і безперервне відображення всіх операцій пов’язаних з використанням
кошторису видатків по бюджету. Своєчасне, повне і достовірне
відображення на балансі установи всіх операцій є необхідною умовою
ефективного управління.

Дана курсова робота написана на прикладі Тернопільського обласного
виробничого управління по меліорації і водному господарству, яке
спрямовує свою діяльність на розвиток водного господарства і меліорації
земель, організацію робіт по експлуатації меліоративних систем, і несе
відповідальність за забезпечення водою потреб населення і галузей
економіки області.

В системі бухгалтерського обліку даної установи важливе місце займає
облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами, правильне ведення
якого забезпечує своєчасність розрахунків та недопущення виникнення
заборгованості.

Більшість розрахунків за надані послуги і отримані цінності установи
здійснюють в безготівковому порядку по розрахункових документах через
установи банків. Основними формами здійснення безготівкових розрахунків
є:

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

чеки;

акредитиви;

векселі;

платіжні вимоги;

інкасові доручення.

У даній установі майже всі розрахунки здійснюються з допомогою платіжних
доручень. Застосовуються також векселі, зокрема прості.

В процесі діяльності в бюджетних установ виникає різного роду
заборгованість, в тому числі дебіторська і кредиторська. До дебіторської
відноситься борги інших фізичних і юридичних осіб даній установі, до
кредиторської — борги іншим підприємствам і організаціям, які є
кредиторами.

Для обліку стану розрахунків з дебіторами і кредиторами бюджетні
установи використовують рахунок 17, який має ряд субрахунків:

170 — розрахунки по нестачах;

171 — розрахунки по соціальному страхуванню;

172 — розрахунки по спеціальних видах платежів;

173 — розрахунки по платежах в бюджет;

174 — розрахунки по депозитних сумах;

176 — розрахунки по коштах, одержаних на видатки за дорученнями;

177 — розрахунки з депонентами;

178 — розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами;

179 — розрахунки в порядку планових платежів.

У даній установі для аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з
дебіторами і кредиторами використовують меморіальні ордери № 5, 6, 14.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах вимагає свого вдосконалення.
Це насамперед пов’язано з введенням нового плану рахунків. Для його
розробки було використано загальноприйняті принципи бухгалтерського
обліку і звітності; міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та
розроблені Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України
проекти національних стандартів обліку; проект Закону України “Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

У проекті нового плану рахунків для обліку розрахунків з дебіторами і
кредиторами передбачені рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” та
68 “Розрахунок за іншими операціями”.

Важливу роль у підвищенні якості облікової роботи відіграє автоматизація
обліку розрахунків, яка дозволяє своєчасно стягувати дебіторську і
погашати кредиторську заборгованість; дає можливість підвищити якість
отримуваної інформації, необхідної для управління господарською
діяльністю установи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Белов А.Н. Бухгалтерский учёт в бюджетных учреждениях. –М., 1990. –175с.

Белов А.Н. Бухгалтерский учёт в бюджетных учреждениях. –М., 1995. –240с.

Голов С. Коментар до проекту Плану рахунків бухгалтерського обліку
підприємств, організацій і установ. // Бухгалтерський облік і аудит.
–1999. -№5. –с.10-19.

Горелый В.И. Основы автоматизации бюджетного учёта. –М., 1997. –143с.

Дедков Е.П. Бюджетный учёт. –М., 1983. –190с.

Дедков Е.П. Бюджетный учёт и отчётность. –М., 1975. –221с.

Дышкант О.В., Желюк Л.А. Бухгалтерский учёт в бюджетных учреждениях и
хозрасчётных научно-исследовательских органызациях. –К.: 1989. –128с.

Завадський А. Методичні принципи автоматизації обліку. // Бухгалтерський
облік і аудит. –1994. -№12. –с.35-39.

Инструкция по бухгалтерскому учёту в учреждениях и организациях,
состоящих на государственном бюджете; утв. приказом Министерства
финансов СССР от 10 марта 1987г. №61 / М., 1987. –160с.

Інструкція про безготівкові розрахунки в господарському обороті України,
затверджена постановою Правління НБУ №204 від 2.08.1996р. №7.

Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду
соціального страхування України, затв. постановою правління Фонду
соціального страхування України від 26.08.1999р. №11 // Податки і
бухгалтерський облік. –1999. -№41. –с.6-15.

Каллас К.Э. Организация автоматизированой информационной системы
бухгалтерского учёта. –М., 1990. –176с.

Мних Е. Контрольні функції бухгалтерських працівників в умовах
автоматизації обліку. // Бухгалтерський облік і аудит. –1995. -№2.,
-с.36-38.

Михайлов Ю. Комп’ютеризація бухгалтерського обліку. // Бухгалтерський
облік і аудит. –1994. -№11., -с.17-19.

Пслковский Л.М. Автоматизация учёта на базе персональных ЭВМ. –М. –1991.
–192с.

Поглод І. Комп’ютер не розкіш, а засіб обліку. // Галицькі контракти.
–1998. -№10, -с.170-171.

Уринцов А.И. О комплексной автоматизации учёта. // Бух. учёт. –1995.
-№9. –с.54-57.

Швець В. План рахунків у контексті реформ бухгалтерського обліку в
Україні. // Бухгалтерський облік і аудит. –1999. -№4, -с.3-4.

Баланс і звітність

Журнал-Головна

Меморіальний ордер № 2

Меморіальний ордер № 6, 14

Рахунок, платіжне доручення

Головна

Книга

Меморіальні ордери №5, 6, 14

Баланс і

звітність

Первинні документи

Баланс і

звітність

Книга Журнал-Головна

Меморіальний ордер №5

Розрахунково-платіжна відомість

Похожие записи